звіт з практики. звіт з практики 2 (облік). Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Скачать 133.55 Kb.
|
2.6. Облік та контроль розрахунків, довгострокових та поточних зобов’язань Зобов'язання – заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди. Зобов'язання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Для бухгалтерського обліку зобов'язання на даному підприємстві поділяють на:[13] довгострокові зобов'язання; поточні зобов'язання; забезпечення; непередбачені зобов'язання; доходи майбутніх періодів. Довгострокові зобов'язання– зобов'язання, які повинні бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання. Довгострокові зобов'язання, на які нараховують відсотки, на підприємстві відображають у Балансі за їхньою теперішньою вартістю. Поточні зобов'язання– зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. До поточних зобов'язань підприємства належать: короткострокові кредити банків; поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; короткострокові векселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточна заборгованість за розрахунками (з отриманих авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків); інші поточні зобов'язання. Поточні зобов'язання відображають у Балансі за сумою погашення . Особливим видом зобов'язань є забезпечення, які не мають чітко визначеного терміну та суми погашення на дату балансу. Оцінку забезпечень здійснюють на основі лише попередніх розрахунків. Період нарахування забезпечень зазвичай обмежують дванадцятьма місяцями. Наприкінці року невикористані забезпечення корегують шляхом донарахування.[14] Забезпечення створюють на відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Треба мати на увазі, що заборонено створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства. Обтяжливий контракт – контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від нього. Особливу групу зобов'язань становлять ті категорії, які обліковують за Балансом, але є дуже важливими позиціями з погляду оцінки впливу потенційних наслідків певних подій на перспективи розвитку підприємства. Серед них потрібно виділити, головним чином, непередбачені зобов'язання. Непередбачене зобов'язання– це: зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити. Доходи майбутніх періодів – це доходи, отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах. У поточному періоді такі доходи визнають як особливий вид зобов'язань. До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді отриманих авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театральновидовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.[15] У Балансі за визначеною П(С)БО 2 "Баланс" формою зобов'язання подано за такими розділами Пасиву: II. Забезпечення наступних витрат і платежів. III. Довгострокові зобов'язання. IV. Поточні зобов'язання. V. Доходи майбутніх періодів. За кредитом рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарноматеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом — її погашення, списання тощо. Рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” має такі субрахунки: 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”; 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”; 633 “Розрахунки з учасниками ПФГ”. На субрахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” ведеться облік розрахунків за одержані товарноматеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками. На субрахунку 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками” ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарноматеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. На субрахунку 633 “Розрахунки з учасниками ПФГ” учасник ПФГ веде облік розрахунків за одержані від учасників ПФГ товарноматеріальні цінності, роботи і послуги. Аналітичний облік на підприємстві ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату. Дане підприємство бере кредит як у звичайній грошовій формі, так і в товарній (лізинг). Найчастіше ПІІ «МакДональдс Юкрейн Лтд» користується банківським кредитом, який виражений у грошовій формі.[16] Окрім довгострокових зобов’язань банку, підприємство має ще декілька інших зобов’язань: Довгострокові зобов’язання з оренди; Довгострокові зобов’язання по облігаціях. Документально операції з довгостроковими зобов’язаннями оформлюються за допомогою наступних первинних документів: Виписки банку; Платіжні доручення; Накладні; Розрахунки та довідки бухгалтерії; Векселі; Акредитив; Інкасо; Видатковий касовий ордер. В облікових регістрах, довгострокові зобов’язання відображені в Журналі 2, Журналі 3 і Відомості3.4. У звітності вони узагальнені в балансі рядок 1510, Звіті про фінансові результати – рядок 2270, Примітках до річної фінансової звітності – 5 розділ, Звіті про рух грошових коштів – 3 розділ. На кінець звітного періоду 2020 року ПІІ «МакДональдс Юкрейн Лтд» мало поточні зобов’язання за: Продукти, роботи, послуги на суму 185537 тис.грн; Розрахунки з бюджетом у сумі 51729 тис.грн; Розрахунки зі страхування у сумі 10434 тис.грн; Розрахунки з оплати праці на суму 41565 тис.грн; Інші поточні зобов’язання на суму 574 тис.грн Сума поточних зобов’язань у 2020 році становить 367240 тис.грн, в 2019 році – 411780 тис. , було простежено динаміку зменшення зобов’язань з 2020 проти попереднього на 44540 тис. ( 89,18%). Частину зобов’язань займають продукти, роботи, послуги 50,52%, друге місце займають розрахунки з оплати праці – 11,32 %, третє місце розрахунки з бюджетом – 14,09 %, потім розрахунки зі страхування – 2 ,84% і інші поточні зобов’язання – 0,16 %. 2.7. Облік і контроль витрат Основним законодавчонормативним актом з питань регулювання обліку виробництва і калькулюванням собівартості продукції є П(С)БО 16 «Витрати». [21] В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності, виникає потреба постійного зіставлення витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно звіряти з даними майбутніх витрат, що великою мірою залежать від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх та зовнішніх факторів з'являється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво.[17] Облік витрат на виробництво організовується з метою розподілу витрат на кожну окрему операцію або кожен окремий продукт, що необхідно для оцінки запасів і визначення фінансового результату. Завдання обліку витрат на виробництво полягає в накопиченні витрат, яке досягається шляхом зведення даних для обчислення собівартості одиниці продукції. Метою зведення даних в системі накопичення витрат є встановлення величини витрат по двох головних об'єктах продукції (для оцінки вартості запасу) і центрах відповідальності (з метою контролю за рівнем витрат). Таким чином, система обліку виробничих витрат це сумування витрат за центрами відповідальності і розподіл цих витрат на калькуляційну одиницю. Для обліку витрат виробництва підприємство користується 23 рахунком «Виробництво», 24 «Брак у виробництві», 25 «Напівфабрикати», 39 «Витрати майбутніх періодів», рахунки 9 класу. Документально такі операції відображені в наступних первинних документах, які згруповано на 3 відповідні групи (рис.2.1): Рис.2.1 Документальне оформлення витрат на ПІІ «МакДональдс Юкрейн Лтд» ПІІ «МакДональдс Юкрейн Лтд» не має жодного допоміжного виробництва. Інвентаризація незавершеного виробництва на підприємстві, проводиться з метою перевірки кількісної і якісної наявності продукції незавершеного виробництва. Її здійснюють шляхом фактичного заміру, зважування та підрахунку цінностей.[18] Всі операції даного виду обліку занотовуються у обліковому регістрі журнально – ордерної форми обліку, в Журналі 5. У звітності витрати відображені в Звіті про фінансові результати в 2 розділі. Таблиця 2.2. Структура витрат діяльності ПІІ «МакДональдс Юкрейн Лтд» у тис. грн.
Проаналізувавши витрати ПІІ «МакДональдс Юкрейн Лтд» за три роки, слід зауважити, що найбільших витрат підприємство зазнало у 2020 році, 80,37% витрат за даний рік становлять витрати на збут, в порівнянні до попереднього року витрати збільшились на 381780 тис. грн., а у 2019 році витрати збільшились в порівнянні до 2018 року на 673458 тис. грн. 2.8. Облік і контроль доходів Основою бухгалтерського обліку є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».[19] Цей закон визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. «Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій», затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.11.99р. №291 [8] встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансовогосподарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційноправових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі – підприємства).[20] Для визнання доходу п. 5 П(С)БО 15 установлює дві обов’язкові умови: — збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства); — оцінка доходу може бути достовірно визначена. Це загальні критерії визнання доходів. Проте існують і особливості, які залежать від виду доходу. Дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнають у разі наявності всіх наведених нижче умов (п. 8 П(С)БО 15): — покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); — підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); — сума доходу може бути достовірно визначена; — є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати, пов’язані із цією операцією, можуть бути достовірно визначені. Дохід не визнають, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість. Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнають виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг на дату балансу, якщо можна достовірно оцінити результат цієї операції. Вважають, що результат може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов (п. 10 П(С)БО 15): — можливості достовірної оцінки доходу; — ймовірності надходження економічних вигід від надання послуг; — можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; — можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення. Документально облікові процеси доходу відображено в первинних документах, таких як: Рахунок фактура; Товарно – транспортна накладна; Специфікація; Акт інвентаризації; Рішення про надання асигнування; Виписка банку Доходи відображають за їх виглядом, що враховано відповідними субрахунками до рахунків: 70 «Доходи від реалізації»; 71«Інший операційний дохід»; 72 «Дохід від участі у капіталі»; 73 «Інші фінансові доходи»; 74 «Інші доходи»; 75 "Надзвичайні доходи". По завершенню операційного циклу, підприємство всю інформацію пов’язану з доходами і витратами, яка відображена у вище перерахованих первинних документах, групує і записує до Звіту про фінансові результати. Таблиця 2.3. Структура доходів діяльності ПІІ «МакДональдс Юкрейн Лтд» у тис. грн.
Проаналізувавши доходи ПІІ «МакДональдс Юкрейн Лтд» за три роки, слід зауважити, що найбільшу частину доходів, а саме 99,18%, займають доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). У 2019 році загальна сума доходів збільшилась на 1455329 тис. грн. (+122,9%), натомість у 2020 році в порівнянні до попереднього року сума доходів зменшилась на 100905 тис. грн. (93,1%). |