Диплом. Державне регулювання попиту і пропозиції на регіональному ринку праці (на прикладі Житомирської області)
 Скачать 366.49 Kb.
|
|
Серед пасивних форм державного регулювання зайнятості в області традиційно використовуються такі механізми як виплати допомоги по безробіттю, надання допомоги членам сімей, які перебувають на утриманні безробітних. У 2008 р. із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття виплати на допомогу по безробіттю в цілому в Житомирській області склали 94,7 млн. грн. (при тому близько 40 % надходжень становили відрахування від бюджетних установ і лише близько 70% платників постійно, своєчасно і в повному обсязі сплачували страхові внески), у 2010 році – 111,7 млн. грн. Середній розмір допомоги по безробіттю у 2009 р. зріс до 739,3 грн., що є нижче мінімальної заробітної плати й прожиткового мінімуму. Щодо розміру заробітної плати, то в Житомирській області вона традиційно нижча за середню по країні (у 2005 р. її розмір складав 602 грн., а у 2010 р. – 1785 грн., що відповідно на 25,3 % та 21,7 % менше ніж у середньому по Україні). Тому не можна вважати, що зарплата у повній мірі виконує свої функції. Якщо ж брати до уваги ефективність пасивної політики, то можна сказати, що вона є досить неефективною, так як кошти спрямовані на підтримання безробітного населення «проїдаються», не створюючи економічного ефекту, а іноді породжуючи зниження трудової активності, на відміну від активної політики, яка сприяє створенню робочих місць, підвищуючи рівень зайнятості, та врегульовує кон’юнктуру ринку праці. Показники активної політики державного регулювання попиту та пропозиції на ринку праці Житомирської області представлено в таблиці 2.3: Таблиця 2.3. Показники надання послуг державною службою зайнятості
Динамічні зміни статистичних даних дозволяють визначити поглиблення основних проблем на ринку праці Житомирської області у 2008 р. та їх подальший активний прояв у 2010 р. Встановлено, що 67 % попередньої позитивної динаміки щодо зайнятості та працевлаштування громадян забезпечили наступні заходи: – забезпечення тимчасової зайнятості населення шляхом організації оплачуваних громадських робіт, що дозволяло громадянам покращувати матеріальний добробут, відновлювати професійні, трудові навички і, часом, приступати до роботи на постійній основі. Зокрема, у 2008 р. на цих роботах було зайнято 14,8 тис. громадян, середня тривалість зайнятості становила 10 днів, середньогодинний заробіток – 3,79 грн. Проте у 2009 р. число залучених до громадських робіт громадян зменшилось до 8,0 тис. осіб, у 2010 ж році кількість громадян знову збільшилось, однак їх кількість не досягла рівня 2008 року. – інформаційна та профорієнтаційна робота, організація професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Так, за цими програмами з метою отримання нової професії або спеціальності у 2008 р. проходили професійне навчання 8,5 тис. безробітних, причому 5,7 тис. осіб за замовленням роботодавців; з них 76,3% – підвищили кваліфікацію, 16,7% – пройшли перепідготовку, решта – вперше навчались або були випускниками навчальних закладів. Робота проводилась із залученням 9 вищих і 20 професійно-технічних навчальних закладів, 685 підприємств, установ та організацій. У 2010 р. проходження професійного навчання скоротилось до 5032 безробітних, тобто на 40,8 % менше, ніж у 2008 році, що є досить негативною тенденцією, так як в період структурних перетворень в економіці, рівень освіти визначає конкурентоспроможність потенційного працівника. – сприяння скороченню термінів перебування безробітних на обліку, прискорення їхнього працевлаштування, у т. ч. через створення нових і додаткових робочих місць, сприяння розвитку малого і середнього підприємництва (процедура «відкритого вікна») тощо. У 2008 р. із загальної кількості робочих місць, створених юридичними особами, шляхом надання дотацій роботодавцям створено 1624 робочих місця, 723 особи розпочали діяльність шляхом отримання одноразової допомоги по безробіттю для започаткування власної справи. У 2009 р. у всіх сферах економічної діяльності області створено 22,8 тис. нових робочих місць (у 2008 р. – 17,1 тисяч); найбільше у промисловості і сфері послуг. Водночас упродовж 2009 р. на підприємствах, в організаціях та установах області ліквідовано 17,7 робочих місць, що становить 77,8 % від кількості створених. При цьому лише третина (8,2 тис.) робочих місць створена на підприємствах, тобто у реальному секторі економіки, інші – фізичними особами-підприємцями, зокрема внаслідок легалізації зайнятості, а не створення нових робочих місць. У 2010 році було створено 2783 робочих місць, найбільше знову ж таки у сфері торгівлі – 1312 та переробній промисловості – 897. У розрізі адміністративно-територіальних одиниць найбільше робочих місць було створено у містах Житомир та Бердичів – 7827 та 1987 місць, та Житомирському та Коростишівському районах – 1274 та 1143 місця відповідно. Внаслідок недостатнього рівня регулювання відносин на регіональному ринку праці та відсутності системної стратегічної політики у сфері зайнятості виникла низка проблем, що потребують нагального розв’язання: − для виконання і простих, і висококваліфікованих робіт роботодавці висували завищені вимоги до претендентів – як наслідок посилювалась конкуренція претендентів на одне робоче місце і утворювалась незаповненість вакансій протягом тривалого часу; − у населених пунктах недостатньо представлені або відсутні об’єкти соціальної інфраструктури; − на підприємствах виробничі процеси здійснюються у шкідливих чи важких умовах праці, при цьому − рівень заробітної плати залишається низьким та має місце значний рівень заборгованості щодо її виплати (особливо у сільському господарстві); − неможливо надавати дотації роботодавцям для створення нових робочих місць внаслідок заборгованості сільськогосподарських підприємств зі сплати внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття Розв’язання складних ситуацій саме на регіональному рівні дозволяє координувати процеси регулювання зайнятості та з найменшою інертністю розробляти і втілювати дієві методи забезпечення адекватного рівня зайнятості населення (з урахуванням територіальної, ментальної та іншої специфіки). Перспективними напрямами вбачає посилення соціальної відповідальності партнерів на ринку праці, інтеграцію гілок влади, оновлення способів проведення профорієнтаційної роботи, зниження тривалості безробіття. РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ 3.1. Напрями удосконалення державного регулювання зайнятості У першому розділі ми розглядали фактори, які впливають на функціонування ринку праці та специфіку формування на ньому попиту та пропозиції. Ми визначили, що існують об’єктивні причини, які впливають рівень зайнятості та рівновагу між попитом та пропозицією. Макроекономічні фактори країни мають безпосередній вплив на формування регіонального ринку праці. Так, економічний розвиток держави, політична ситуація, рівень розвитку науки та техніки, структура економіки, рівень роздержавлення та приватизації, демографічна ситуація в країні, нормативно-правове забезпечення ринку праці, податкова та соціальна політика уряду, розвиток інфраструктури, загальний рівень освіти та культури, ментальність нації формують передумови для ефективного або ж неефективного функціонування регіонального ринку праці. Так, макроекономічна нестабільність та заполітизованість економіки України, неефективна податкова та фінансова політика призвела до нищівних наслідків, посиливши тим самим негативний вплив фінансово-економічної кризи. Багато малих та середніх підприємств збанкрутіли, а нові майже не створюються через високі адміністративні та податкові бар’єри, які створює держава та несприятливий інвестиційний клімат, який змушує іноземних інвесторів шукати інші об’єкти інвестування. Все це призвело до зменшення попиту на робочу силу в цілому, вивільнення великої кількості працівників та збільшення пропозиції, посиливши тим самим дисбаланс на ринку праці. Відсутність роботи, вплинуло на підвищення конкуренції між працівниками, що спровокувало роботодавців зниження ціни на робочу силу та зменшення доходів населення, що в свою чергу призвело до зменшення попиту на товари та послуги. Підприємства змушені були зменшити обсяги виробництва, а оскільки ринок праці є похідним ринком від ринку товарів та послуг, це знову ж таки призвело до скорочення попиту на робочу силу. Все це засвідчує необхідність ефективної державної політики, пріоритетними напрямками якої повинно бути: – забезпечення макроекономічної стабільності країни, за рахунок зваженої фінансової та кредитної політики; – ефективна податкова політика, яка б сприяла розвитку підприємництва. Так у розвинутих країнах існує програма «податкових канікул» для малих та середніх підприємств, що сприяє вкладанню коштів, які повинні були сплачуватися за податки, у розвиток власного бізнесу; – забезпечення сприятливого інвестиційного клімату, який би стимулював інвесторів вкладати кошти в економіку України; – ефективна соціальна політика та забезпечення високого рівня життя населення; – сприяння розвитку системи ринкових відносин, приватизації, розвитку нових форм господарювання; – формування механізму диференційованого підходу щодо збереження робочих місць; – створення механізмів реалізації політики зайнятості в загально-національних програмах (зокрема в програмах громадських робіт, сприяння зайнятості молоді, відродження села та ін.); – регулювання трудових міграцій; – забезпечення додаткових гарантій зайнятості населення окремим категоріям громадян; – сприяння професійній мобільності; – розвиток соціально-трудових відносин; – удосконалення інформаційно-статистичної бази щодо розвитку ринку праці; – сприяння зайнятості шляхом розвитку соціального партнерства; – забезпечення розвитку інфраструктури ринку праці; У процесі дослідження ринку праці Житомирської області та його кон’юнктури, виявлено, що для структури попиту характерна така ситуація: домінують робочі місця, які потребують високої кваліфікації, зокрема законодавців, службовців, курівників менеджерів, професіоналів, кваліфікованих працівників з інструментом, найменшим же попитом користуються працівники найпростіших професій, включаючи осіб без професій. Що ж стосується попиту на робочу силу за видами економічної діяльності, то найбільша потреба спостерігається у працівниках переробної промисловості, сфери торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів, державного управління, що обумовлює пріоритетність навчання висококваліфікованих спеціалістів за даними напрямками. Структура та масштаби попиту не відповідають пропозиції на ринку праці, специфічність попиту робочої сили обумовлена кваліфікаційним рівнем працівника, спостерігається значний структурний та кількісний дисбаланс, зростає кількість звільнених за власним бажанням порівняно з темпами зростання вивільнених працівників, що обумовлене низьким рівнем заробітної плати, шкідливими умовами праці, зростання соціальної напруги всередині колективу, попит на робочу силу має територіальних характер, що зумовлює існування праценедостатніх та праценадлишкових районів. Найбільшу ж пропозицію на ринку праці Житомирської області складають кваліфіковані робітники сільського, лісового господарства, риборозведення та рибництва і працівники найпростіших професій,однак попитом дані професійні групи не користуються. Щодо першої групи то дисбаланс в даній галузі пов'язаний із занепадом аграрного сектору, лісництва та рибництва у області. Низький попит на некваліфіковані кадри пов'язаний із структурними зрушеннями в економіці, автоматизацією виробничих процесів та конкуренцією із зарубіжними виробниками, що визначає необхідність в високій продуктивності праці та постійного підвищення якості продукції. Все це обумовлює об’єктиву необхідність у працівниках високої кваліфікації та передовим досвідом. Аналіз статистичних даних соціально-економічного розвитку Житомирської області та тенденцій розвитку ринку праці повинен бути основою для створення регіональної програми зайнятості населення, яка повинна бути спрямована на врівноваження попиту та пропозиції робочої сили. Ці завдання покладені на Житомирський обласний центр зайнятості, функції якого полягають в наданні інформаційних, профорієнтаційних послуг, створення банку вакансій та пошук за фахом роботи, працевлаштування неконкурентоспроможних верств населення на заброньовані робочі місця, підвищення конкурентоздатності незайнятих громадян шляхом організації професійного навчання, залучення до тимчасових громадських робіт, надання дотацій роботодавцям, виплата соціальної допомоги по безробіттю. Як вже зазначалось, на ринку праці Житомирської області існує значний дисбаланс. Враховуючи ці тенденції, на нашу думку, до пріоритетних напрямків, які сприятимуть врівноваженню попиту і пропозиції робочої сили, слід віднести: – вдосконалення координаційної роботи місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян з питань підвищення кваліфікаційного рівня робітничого потенціалу; – сприяння залученню інвестицій, інших джерел фінансування професійно-технічної освіти, розробка та реалізація проектів освітніх програм, формування державних замовлення на підготовку робітничих кадрів регіону; – створення умов для працевлаштування випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів, – проведення щорічного моніторингу регіонального ринку праці та інформування населення в потребах ринку; – з урахуванням потреб ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах забезпечити в професійно-технічних навчальних закладах підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації осіб за договорами з обласним центром зайнятості; – розширити підготовку кваліфікованих робітників на замовлення фізичних та юридичних осіб з використанням різних форм та методів: очно-заочне, дистанційне навчання, без відриву від виробництва, за індивідуальними навчальними планами, за модульними технологіями тощо; – з метою забезпечення мобільності професійно-технічних навчальних закладів щодо реагування на зміни потреб регіонального ринку праці в кваліфікованих робітниках з конкретних професій сприяти впровадженню нових професій та напрямів навчання; – з метою вдосконалення організації професійно-технічного навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів із застосуванням сучасного обладнання налагодити та підтримувати партнерські стосунки з підприємствами – замовниками робітничих кадрів щодо використання їх виробничої матеріальної бази; – забезпечення цільового направлення сільської молоді на навчання у вищі аграрні навчальні заклади; – з метою підвищення якості професійної підготовки робітничих кадрів необхідно забезпечити впровадження в навчальний процес нових державних стандартів професійно-технічної освіти, сприяти використанню в навчальному процесі інноваційних форм та методів, в т.ч за модульною системою, за індивідуальними планами і програмами, стажування безпосередньо на робочому місці та ін., сприяти запровадженню у навчально-виробничий процес професійно-технічних навчальних закладів новітніх виробничих технологій, використанню нового технологічного обладнання та устаткування підприємств-замовників робітничих кадрів, впроваджувати в навчальний процес професійно-технічних навчальних закладів освітні проекти та програми, направлені на підвищення якості професійної підготовки робітників; – забезпечення розширення сфери застосування праці із створенням нових робочих місць у всіх сферах економічної діяльності; – розширити мережу робочих місць в аграрній сфері за рахунок розвитку фермерства, обслуговуючих кооперативів, приватного підсобного сектора, придбання нової техніки, а також, відродження таких трудомістких галузей як хмелярство, льонарство та картоплярство, адже Житомирська область має значний ресурсний потенціал, за рахунок сприятливих кліматичних умови та надзвичайно родючих земель; |