Лекции. Нормування. Демяненко. МАРЕКТИНГ, ТЕСТИ. САМОЕ НОВОЕ. Державного вищого навчального закладу

Название	Державного вищого навчального закладу
Анкор	Лекции. Нормування
Дата	23.01.2021
Размер	0.54 Mb.
Формат файла
Имя файла	Демяненко. МАРЕКТИНГ, ТЕСТИ. САМОЕ НОВОЕ.doc
Тип	Протокол #170693
страница	8 из 8

1 2 3 4 5 6 7 8

Тема 3. Маркетингова цінова політика

1. Що формує верхню межу “можливої ціни” на товар?
а) ціни конкурентів;

б) собівартість продукції;

в) ринковий попит на товар.

2. Що формує нижню межу “можливої ціни” на товар?
а) ціни конкурентів;

б) собівартість продукції;

в) ринковий попит на товар.

3. Метод встановлення ціни на основі рівня поточних цін належить до:

а) моделі ціноутворення, що базується на витратах виробництва;

б) моделі ціноутворення, що базується на конкуренції;

в) моделі ціноутворення, що базується на попиті.

4. Бонусні знижки надають:

а) споживачам, що роблять позасезонні покупки товарів;

б) постійним споживачам, якщо вони за певний період придбали
певну кількість товару;

в) фірмам-фахівцям із питань організації товарного руху і збуту товарів.

5.Якщо пиво в кіоску коштує 5 грн., а точнісінько таке ж пиво
поруч у кафе – 5 грн. 30 коп., як називається таке явище:

а) цінова дискримінація; б) стратегія високих цін;

в) цінова диференціація.

6. Фірма “Дюпон”, яка першою стала випускати целофан, встановила на нього саму високу ціну, яку тільки можливо запросити. Яка із стратегій була використана фірмою?

а)стратегія цінового лідера;

б)стратегія високих цін;

в)стратегія дискримінаційних цін.

7.Яка із стратегій передбачає зміцнення довіри споживачів і
робить можливим продаж за каталогами, посилкову торгівлю?

а)стратегія стабільних цін;

б)стратегія єдиних цін;

в)стратегія поєднання цін з якістю товару.

8.Підприємство виходить на ринок з великою партією товару,
який збуває за низькою ціною. Яку із стратегій використовує підприємство?

а)стратегію низьких цін;

б)стратегію диференційованих цін;

в)стратегію цін масових закупок.

9.Метод ціноутворення, що широко використовується насамперед при виконанні державних замовлень:

а)метод отримання цільової норми прибутку;

б)метод середніх витрат плюс прибуток;

в)метод рівня поточних цін.

10. Чашка кави зі шматочком пирога обходиться споживачу у
студентській їдальні 4,5 грн., у кафе – 6,0 грн., у ресторані – 9,0 грн. З проявом якого методу ціноутворення зустрічаємось у цій ситуації?

а) метод оцінки споживчої вартості;

б) метод середніх витрат плюс прибуток;

в) метод рівня поточних цін.

11.Метод ціноутворення, що поширений при спорудженні великих об’єктів, постачанні машин і обладнання:

а) метод рівня поточних цін;

б) метод отримання цільової норми прибутку;

в) метод очікуваного прибутку.

12.Знижки, які виробники надають службам товароруху, зайнятим зберіганням і продажем товарів називаються:

а) бонусними;

б) функціональними;

в) зарахуваннями.

13Грошове вираження вартості товару називається:

a) ціною,

б) вартістю,

в) дисконтною ставкою,

г) товарній одиниці.

14. Укажіть порядок основних етапів ціноутворення: 1) установлення остаточного прибутку; 2) аналіз цін конкурентів; 3) визначення попиту; 4) вибір методів ціноутворення; 5) аналіз витрат; 6) постановка завдань ціноутворення:

a) 6.3.5.2.4.1,

б) 6.3.2.5.4.1,

в) 3.6.5.1.2.1,

г) 5.6.3.2.1.4.

15. Ціль ціноутворення, коли фірма не допускає завищення або заниження цін на свою продукцію і прагне знижувати витрати виробництва й збуту, це:

a) утримання частки ринку,

б) забезпечення збуту,

в) максимізація прибутку,

г) максимізація збуту.

16. Мінімальна ціна товару визначається:

a) витратами фірми, в) пропозицією товару,

б) попитом на товар, г) еластичністю попиту.

17. Належать до постійних витрат видатки фірми на:

a) оренду приміщення, в) упакування товару,

б) сировину, г) рекламу.

18. Неможливе формування попиту на товар, якщо у фірми:

a) занадто висока ціна, в) ціна конкурентів,

б) ціна собівартості продукції, г) ціна товарів-замінників.

19. Можливість міняти ціни залежно від здатностей споживачів торгуватися або від їхньої купівельної чинності називається ціною:

a) гнучкої, в) продажу,

б) змінної, г) збуту.

20. Постійні витрати слабо залежать від рівня виробництва:

а) так;

б) ні.

6. Мінімальна ціна визначається рівнем попиту:

а) так;

б) ні.

21. Витратний метод визначення цін на товари базується на встановленні:

а) величини витрат підприємства;

б) величини витрат підприємств-конкурентів;

в) величини витрат підприємства та планового прибутку.

22. Сконто – це знижка:

а) за платіж, який було здійснено до закінчення обумовленого терміну платежу;

б) за результатами річного обороту;

в) за платіж, який було здійснено готівкою.

23. Продавець звичайно проводить підвищення цін, коли:

а) має незавантажену потужність;

б) не може брати замовлення;

в) збільшує свою ринкову частку;

г) зменшились ціни на використовувану ним сировину;

д) нічого з переліченого.
Відповіді до тестових завдань:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
В	Б	Б	Б	А	Б	Б	А	Б	А	В	Б	А	А
15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28
А	А	А	А	А	А	А	В	А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ГОРЛІВСЬКИЙ АВТОТРАНСПОРТНИЙ ТЕХНІКУМ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МОДУЛЬ № 3

ЗАСОБИ ПРОСУВАННЯ ТОВАРУ, РОБОТИ,ІДЕЇ, ПОСЛУГИ
ТЕСТИ

за темою: «Товарорух. Оптова і роздрібна торнівля»

Змістовий модуль 3

Засоби просування товару, роботи, ідеї, послуги

Тема 1. Товарорух. Оптова і роздрібна торгівля

1. Яке поняття ширше – сервіс чи після продажне обслуговування?

а) сервіс;

б) післяпродажне обслуговування;

в) ці поняття рівнозначні.

2. Підвищення ефективності збутових операцій відбувається,
як правило, за рахунок:

а) кількості посередників;

б) професіоналізму посередницького персоналу;

в) величини торгівельного капіталу.

3. Хто такий ділер?

а) продавець у магазині;

б) працівник служби маркетингу на підприємстві;

в)незалежний дрібний підприємець, який займається продажем
товарів масового попиту.

4. Існуючі канали товароруху передбачають використання основних методів збуту:

а) прямого, побічного, комбінованого;

б) короткотермінового, середньотермінового, довготермінового;

в) аналітичного, функціонального, змішаного.

5. Канал збуту – це:

а) сукупність фірм, які виконують посередницькі функції;

б) сукупність окремих осіб, які виконують посередницькі функції;

в) сукупність фірм чи фізичних осіб, які виконують посередницькі
функції щодо фізичного переміщення товарів і сприяють переданню прав на них.

6. Функціональні обов’язки брокера:

а) виконувати збутові операції від імені і за рахунок довірителя (виробника);

б) звести споживача з продавцем, взяти участь у переговорах щодо умов поставки товару;

в) організувати продаж товарів через консигнаційні склади.

7. Стимулювання збуту – це:

а) короткочасні спонукальні заходи заохочення споживачів до
купівлі;

б) довгострокові спонукальні заходи заохочення споживачів до
купівлі;

в) матеріальне заохочення продавців.

8. Непрямий метод збуту передбачає:

а) безпосередній продаж товарів виробником;

б) участь торговельних посередників;

в) усі вище зазначені.

9. Ширину каналу збуту визначає:

а) кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу;

б) кількість посередників, через яких товар проходить на шляху від
виробника до споживача;

в) число товаровиробників на кожному рівні каналу.

10. Прямий метод збуту найчастіше використовують:

а) виробники швидколіквідних товарів;

б) виробники продукції промислового призначення;

в) посередники, що прагнуть розширити свої ринки.

11. Стратегія “проштовхування” товару передбачає:

а) інтенсивне стимулювання сфери торгівлі для просування товару
каналами збуту;

б) значні витрати на рекламу і стимулювання споживачів для формування у них попиту на товар;

в) спонукальні заходи заохочення споживачів до купівлі товару.

12. Багатоканальні маркетингові системи збуту створюють для:

а) забезпечення максимального прибутку товаровиробника;

б) об’єднання двох або більше підприємств, які спрямовують свої
зусилля для ефективного використання маркетингових можливостей;

в) повнішого охоплення різних ринків.

13. Стратегія “притягування” споживачів до товару передбачає:

а) значні витрати на рекламу і стимулювання споживачів для формування у них попиту на товар;

б) інтенсивне стимулювання сфери торгівлі для просування товару

каналами збуту;

в) спонукання до здійснення купівлі.

14. Однорівневий канал розподілу радше обере підприємство,
яке випускає:

а) мінеральну воду;

б) літаки;

в) чоловіче взуття.

15. Незалежними називають оптових посередників, які:

а) мають власну збутову мережу;

б) перебирають на себе право власності на товар;

в) мають консигнаційні склади.

16. До основних недоліків автомобільного транспорту відносять:

а) жорсткі вимоги до упаковки товару;

б) висока маневреність;

в) висока собівартість перевезень.

17. Продавати товари через консигнаційні склади передбачає:

а) право власності на товар, що надійшов на склад посередника,
залишається за постачальником;

б) продаж товару здійснюється посередником за рахунок товаровиробника;

в) продаж товару здійснюється лише через біржу.

18. Персональний продаж – це:

а) усне нагадування споживачам про свої товари;

б) діяльність спрямована на формування позитивного іміджу щодо товарів фірми;

в) усне представлення товару в ході з потенційними покупцями задля продажу.

19. Канал першого рівня збуту включає:

а) одного посередника (роздрібний торговець);

б) двох посередників (оптовий та роздрібний торговець);

в) виробника, який свій товар безпосередньо споживачам.

20. Що таке фірмовий стиль?

а) символи, які відрізняють товар однієї фірми від виробів іншої;

б) низка прийомів, які забезпечують єдність усіх виробів фірми;

в) спеціальні символи скороченої назви фірми.

21. Послуги – це:

а) нетоварна пропозиція споживачу;

б) ринковий замінник товару для задоволення певної потреби;

в) будь-яка вигода, яку може запропонувати одна сторона іншій, яка є невідчутною і не призводить до заволодіння чим-небудь.

22. Рівень каналу збуту – це:

а) кількість посередників, через яких товар проходить на шляху від виробника до споживача;

б) будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо просування товару до споживача;

в) канал прямого маркетингу.

23. Довжину каналу збуту визначає:

а) кількість посередників, через яких товар проходить на шляху від виробника до споживача;

б) будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо просування товару до споживача;

в) виробник, який продає свій товар безпосередньо споживачам.

24. Споживача, який регулярно купує визначений товар, називають:

а) середнім покупцем;

б) серйозним покупцем;

в) випадковим покупцем.

25. Основними принципами посередницької діяльності є:

а) рівноправність сторін та підприємливість;

б) оперативність та мобільність;

в) усе вище перераховане.

26. Оптовий торговець - це ...

а) особа, або підприємство, що купує значну кількість товару у різних виробників та організовує їх товарообіг у роздрібній торгівлі або безпосередній збут споживачам

б) особа, або підприємство, що організовує продаж товару посередникам, не переймаючи власності на товар

в) особи, або підприємства, що представляють інтереси певного виробника при збуті його товарів, самостійно продаючи його товар споживачам

г) особа, яка має склад, продає товари в кредит

27. Хто з оптовиків надає такі послуги: - збирають асортимент продукції у визначеному місці; - надають допомогу в просуванні та реалізації товару; - забезпечують продавців усім необхідним для персонального продажу; - сприяють у сфері досліджень, плануванні та управлінні збутом?

а) оптовики з повним циклом обслуговування

б) оптовики з обмеженим циклом обслуговування

в) оптовики з широким асортиментом товару

28. Якщо підприємство-виробник планує продати свій товар через мережу власних магазинів, який вид каналу розподілу товару вони при тому використовує?

А) однорівневий канал;

Б) дворівневий канал;

В) трирівневий канал;

Г) канал прямого маркетингу.

29. Однорівневий канал розподілу радше обере підприємство, яке випускає

А) жувальні гумки;

Б) сигарети;

В) автомобілі;

Г) мийні засоби

30. Шлях, по якому товари рухаються від виробників до споживачів, називається:

a) каналом розподілу, в) магістраллю,

б) транспортним шляхом, г) транзитом.

31. Використання посередників у сфері обігу вигідне насамперед:

a) виробникам, в) державі,

б)споживачам, г) дилерам.

32. Кількість прямих контактів виробників зі споживачами за допомогою посередників:

a) скорочується, в) не міняється,

б) збільшується, г) скорочується у два рази.

33. Будь-який посередник, який виконує роботу з наближення товару до споживача, представляє:

a) рівень каналу розподілу, в) сектор каналу розподілу,

б) сегмент каналу розподілу, г) промінь каналу розподілу.

34. Дворівневий канал розподілу складається з:

a) двох посередників, в) виробника й одного посередника,

б) виробника й споживача, г) посередника й споживача.

35. Система, що забезпечує доставку товарів у потрібне місце й у потрібний час, називається:

a) рухом товарів, в) сегментуванням,

б) каналом розподілу, г) позиціонуванням.

38. До витрат з руху товарів відносять: 1) амортизаційні відрахування, 2) транспортні видатки, 3) податки на нерухомість, 4) складські видатки, 5) страхові внески, 6) адміністративні видатки:

a) 2.4.6, в) 1.3.5,

б) 1.2.3, г) 2.3.5.

39. Система, що забезпечує доставку товарів до місць продажу точно в термін та з максимально високим рівнем обслуговування покупців, називається:

а) оптовою торгівлею;

б) торговельно-посередницькою діяльністю;

в) товарорухом.

40. Стаціонарна, пересувна, посилкова – це види торгівлі:

а) оптової;

б) роздрібної.

41. Ключовим моментом маркетингової політики розподілу є:

а) реалізація виготовленої продукції;

б) формування каналів розподілу;

в) формування політичних систем.

42. Для розподілу товарів споживчого попиту канали розподілу складаються, як правило, із:

а) оптових і роздрібних посередників;

б) роздрібних посередників;

в) оптових посередників.

43. Кількість рівнів каналу розподілу – це його:

а) довжина;

б) ширина;

в) напруженість.

44. Що більша кількість споживачів, то ефективність опосередкованого каналу:

а) більша;

б) менша;

в) залишається незмінною.

45. Що більша відстань до споживачів, то вартість прямого каналу:

а) більша;

б) менша;

в) залишається незмінною.

46. За звітний місяць витрати фірми на товарорух склали 10000, а прибуток – 100 000 грн. Ефективність системи товароруху дорівнює:

а) 0,1;

б) 10,0.
Відповіді до тестових завдань:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
А	Б	В	А	В	Б	А	Б	А	Б	А	В	А	Б
15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28
Б	В	А	В	А	В	В	В	А	Б	В	А	А	Г
29	30	31	32	33	34	35	36	37	38	39	40	41	42
В	А	А	А	А	А	А	А	А	А	В	Б	Б	А
43	44	45	46	47	48	49	50	51	52	53	54	55	56
А	Б	А	А

Тема 2. Просування товару

1. Вихідним етапом формування комплексу маркетингових комунікацій є:

а) виявлення цільової аудиторії;

б) визначення його складу;

в) визначення його цілей.

2. Засобами впливу комплексу маркетингових комунікацій є:

а) реклама, пропаганда, стимулювання збуту, персональний продаж;

б) газети, журнали, вулична реклама тощо.

3. Масовість, експресивність, здатність умовляти – це переваги:

а) реклами;

б) пропаганди;

в) персонального продажу.

4. Найбільш прогресивним методом розрахунку бюджету маркетингових комунікацій є:

а) конкурентний паритет;

б) “за аналогією”;

в) виходячи з цілей і завдань фірми.

5. Першим етапом процесу прийняття рішень з рекламування товару (послуг) є:

а) визначення його цілей;

б) ідентифікація цільового ринку;

в) розрахунок бюджету.

6. Найбільш ефективною у сфері послуг є:

а) реклама;

б) пропаганда;

в) стимулювання збуту.

7. Корпоративна ідентичність – це форма:

а) реклами;

б) пропаганди;

в) персонального продажу.

8. Маркетингова політика комунікацій містить:

а) систему загальних установок, критеріїв, орієнтирів, що прийняті організацією для дій і прийняття рішень у сфері комунікацій;

б) заходи щодо стимулювання збуту;

в) середньострокові та довгострокові програми прийняття управлінських рішень.

9. Основні засоби впливу (дії) маркетингової політики комунікацій:

а) реклама, стимулювання збуту, пропаганда, особистий продаж;

б) планування, ціноутворення, реклама;

в) телебачення, радіо, засоби масової інформації, ризику.

10. Канали неособистої комунікації – це:

а) засоби поширення інформації, що передають звернення в умовах відсутності особистого контакту і зворотного зв`язку;

б) сукупність асортиментних груп товарів, що пропонуються покупцям конкретним продавцем;

в) неособисті форми комунікації, що здійснюються за посередництвом платних засобів поширення інформації.

11. Модель, яка є елементом процесу комунікації, містить у собі:

а) відправник, кодування, звернення, розшифрування, одержувач;

б) фірма, реклама, посередники, пропаганда, споживачі, контактні аудиторії;

в) постановка завдань, визначення попиту, оцінка витрат, аналіз конкурентів, вибір методів визначення ціни.

12. Комунікатор сфери маркетингу повинен:

а) виявляти цільову аудиторію, визначати бажану реакцію у відповідь, обрати засоби поширення інформації, обрати якості, що характеризують джерело звернення, зібрати інформацію, яка надходить каналами зворотного зв`язку;

б) проаналізувати можливості збуту, глибоко вкоренитися у ринок, розробити стратегію маркетингу;

в) розробити стратегічні плани, втілити їх у життя, обрахувати результати, провести коригувальні дії.

13. Раціональні, емоційні, моральні мотиви слід враховувати:

а) обираючи засоби поширення;

б) оцінюючи рекламну компанію;

в) під час роботи над змістом звернення.

14. Стимулювання збуту – використання різноманітних засобів стимулюючого впливу, покликаних:

а) досліджувати погляди потенційних споживачів на конкретній стадії життєвого циклу товару;

б) прискорити і/або посилити відповідну реакцію ринку;

в) прискорити і/або посилити звернення до покупців.

15. Якості привабливості та інформативності, спонукання до здійснення купівлі, запрошення до здійснення купівлі характерні:

а) для персонального продажу;

б) для засобів стимулювання збуту;

в) для маркетингової комунікації.

16. Пропаганда –це:

а) вид реклами;

б) неособисте стимулювання попиту за допомогою розміщення комерційно важливих нових або одержання сприятливих відгуків у засобах масової інформації;

в) вид діяльності, метою якого є реалізація збутових завдань організації.

17. Реклама – це переконливий засіб інформації:

а) про товар;

б) про фірму;

в) всі відповіді вірні

18. Люди реагують не на елементи реклами, а на рекламу в цілому:

а) так;

б) ні.

19. Здібність до встановлення контактів і зв`язків називається:

а) комунікацією;

б) комунікативністю;

в) контактністю.

20. “Директ-мейл” – це:

а) реклама методом прямої поштової розсилки;

б) письмове розпорядження директора;

в) канал прямого поштового зв`язку.

21. Просування - це ...

а) будь-яка форма повідомлення, використовувана підприємством для інформації, переконування чи нагадування споживачам про свої товари, образи, ідеї, громадську діяльність чи вплив на суспільство

б) будь-яка форма інформації, яку використовує підприємство для переконання споживача в необхідності зробити покупку

в) будь-яка форма повідомлення, яку використовує підприємство для нагадування споживачам про основні властивості, якість пропонованого товару

г) це будь-яка форма продажу товару
Відповіді до тестових завдань:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
В	А	А	В	Б	А	Б	А	А	А	А	А	В	Б
15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28
Б	Б	В	А	Б	А	А
29	30	31	32	33	34	35	36	37	38	39	40	41	42

Тема 3. Реклама

1. Яка складова систем маркетингових комунікацій має найвищу вартість на один контакт?

А) реклама;

Б) персональний продаж;

В) стимулювання збуту;

Г) «паблік рілейшнз»

2. Що розуміють під поняттям "реклама"?

а) вплив на споживача при прийнятті рішення про купівлю

б) цілеспрямований інформативний вплив опосередкованого характеру на споживача для просування товарів і послуг на ринку збуту

в) формування позитивного ставлення до підприємства з боку громадськості з урахуванням участі підприємства у розв’язанні різного роду соціальних завдань

г) формування попиту

3. З яких етапів складається створення рекламних звернень?

а) дослідження, стратегічне планування, тактика, підготовка звернення, готове звернення

б) розробка звернення, економічна експертиза, підготовка звернення, готове звернення

в) дослідження, розробка звернення, тиражування, випуск на ринок

г) написання тексту, розробка дизайну, друк

4. До якого елемента системи маркетингових комунікацій належить встановлення і підтримання зв’язків із пресою:

А) реклами;

Б) персонального продажу;

В) стимулювання збуту;

Г) «паблік рілейнз»

5. Персональний продаж – це:

А) засіб комунікації, інформування споживача про товар і фірму;

Б) спосіб здійснення збутових операцій;

В) перше і друге одночасно.

6. Найвища вибірковість аудиторії є перевагою:

А) реклами на телебаченні;

Б) прямої поштової реклами;

В) зовнішньої реклами;

Г) газетної реклами.

7. При оцінці комунікативної ефективності реклами визначають:

А) скільки споживачів запам’ятали рекламне звернення;

Б) наскільки збільшився обсяг збуту товару.

8. Які рекламні мотиви краще використати при рекламуванні електродвигунів у спеціалізованих виданнях?

А) раціональні;

Б) емоційні;

В) моральні.

9. Рекламою називають:

а) платну форму представлення і просування ідей, товарів або послуг;

б) засіб інформації про товар чи фірму;

в) комерційну пропаганду діяльності фірми.

10.Престижною рекламою називають:

а) рекламу в престижних засобах масової інформації;

б) рекламу, основною метою якої є створення престижу фірми;

в) рекламу фірми, яка вигідно відрізняє її від конкурента.

11. Безпосередня реклама:

а) надає більш повну інформацію про товар покупцям, що ним зацікавились;

б) проводиться безпосередньо на місцях продажу товарів;

в) називає рекламодавця, прямо виконує рекламну функцію по відношенню до конкретного товару або фірми.

12. Агресивною рекламою називають таку, що:

а) демонструє переваги однієї фірми над іншою;

б) демонструє переваги конкретного товару певної фірми;

в) демонструє негативні характеристики товарів конкурентів.

13. Інформативна реклама:

а) нагадує про товар, місце й умови його продажу;

б) доводить до відома споживачів інформацію про товари, їх види,
призначення, якість, принципи дії, рівень і динаміку цін на них;

в) переконує у необхідності придбати товар.

14. Превентивною рекламою називають таку, що:

а) наводиться в обмеженому обсязі;

б) проводиться з метою підриву позицій конкурентів;

в) підкреслює статус фірми, її надійність, прогресивність, стабільність.

15. До основних засобів масової реклами відносять:

а) зразки товарів, гарантії, упаковку, премії, лотереї;

б) презентації, пропаганду, консультування, конференції, знижки;

в) пресу, телебачення, радіо, вуличну рекламу.

16. Слоган - це:

а) заголовок рекламного звернення, його ключова фраза;

б) скорочена назва фірми, яка легко вимовляється;

в) образ, репутація, характер ставлення споживачів до фірми чи її
товарів.

17. “Директ-мейл” передбачає:

а) систему зв’язку з пресою, що тісно пов'язана з рекламною діяльністю;

б) рекламу шляхом прямого поштового розповсюдження;

в) рекламування товарів у вигляді проспектів, каталогів, буклетів,
листівок, карток тощо.

18. Ефективність витрат на рекламу здійснюється такими методами:

а) середніх витрат, отримання цільової норми прибутку, оцінки споживчої вартості, рівня поточних цін;

б) примусового аналізу, структурного аналізу, метод “Делфі”, сипергізму;

в) портфеля оголошень, ранжування, експерименту, тестування.

19. Процес прийняття рішень щодо рекламування розпочинається з:

а) ідентифікації цільового ринку;

б) визначення рекламного бюджету;

в) вибору носіїв реклами.

20. Каналами розповсюдження зовнішньої реклами є:

а) написи на транспорті, друковані оголошення в салоні, на вокзалах;

б) плакати, панно з нерухомими або рухомими написами, об’ємні конструкції, вітрини з товаром;

в) вітрини магазинів, вивіски, знаки, планшети, упаковка.

21. “Паблік рілейшнз” – це:

а) система зв’язків з пресою і громадськими організаціями, яка пов’язана з рекламною діяльністю;

б) реклама методом прямого поштового відправлення;

в) заголовок рекламного тексту, який відрізняється підвищеною
емоційною цінністю.

22. Екранна реклама найбільш ефективна для товарів:

а) виробничого призначення;

б) широкого споживання;

в) однакова для названих класів товарів.

23. Логотипом називають:

а) спеціально розроблені символи повної чи скороченої назви теми
реклами;

б) заголовок рекламного тексту;

в) спеціально розроблені символи повної чи скороченої назви фірми.

Відповіді до тестових завдань:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
Б	Б	А	Г	В	Б	А	А	А	В	В	А	Б	Б
15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28
В	А	Б	В	А	Б	А	Б	В
29	30	31	32	33	34	35	36	37	38	39	40	41	42

ЛІТЕРАТУРА

Закон України “Про рекламу” // Урядовий кур’єр. – 1996. - № 137-138.- С. 6-7.
Абчук В.А. Азбука маркетинга. - СПб.: Союз, 1998. - 272 с.
Азарян Е.М. Международный маркетинг. - К.: Студцентр, 1998. -200 с.
Багиев Г.Л., Моисеева Н.К., Никифорова С.В. Международный маркетинг. - СПб.: 2001.- 512 с.
Балабанова Л.В. Маркетинг: Підручник, - 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання - Прес, 2004. – 645 с.
Батра Р., Майерс Д., Аакер Д. Рекламный менеджмент: Пер. с англ. - М., СПб., К.: Издательский дом "Вилямс", 1999. - 784с.
Баширов И.Х., Бевзенко В.Ф. Маркетинг. - Донецк: Юго-Восток, 1997. - 416 с.
Бутенко Н.В. Маркетинг: Підручник. – К.: Атіка, 2006. – 300 с.
Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. — К.: КНЕУ, 1998.
Гаркавенко С. С. Маркетинг. - К.: Либра, 1998. - 384 с.
Герасемчук В.Г. Маркетинг: Теория и практика. - К.: Вища шк., 1994. - 327 с.
Гончаров С.М. Інтерактивний комплекс навчально методичного забезпечення дисципліни „Маркетинг”: кредитно-модульна система організації навчального процесу. – Рівне: НУВГП, 2004.
Гончаров С.М. Маркетинг: Навч. посібник. — Рівне, РДТУ, 1998.
Гончаров С.М., Барановський С.В., Дубенюк І.Є., Петрук І.Р. Маркетинг: вправи, ситуації, тести: Навч. посібник/ За ред. С.М. Гончарова. — Рів-не: РДТУ, 2000.
Гончаров С.М., Дупляк В.Д. Міжнародний маркетинг. —К.: Лібра, 1998.
Дихтль Е., Хершген Х. Практический маркетинг: Учеб. пособие/пер. с нем. А.М. Макарова; Под ред И.С. Манко. – М.: Высшая шк.: ИНФРА – М, 1996. - 256 с.
Евдокимов Ф. И., Гавва В. М. Маркетинг и компьютер. - Донецк: ДУНВГО, 2001. - 328 с.
Захаров С.В. Маркетинг: учебник/ С.В. Захаров, В.И. Павленко, Б.Ю. Сербиновский. – Ростовн/д: феникс, 2007. 318с.
Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: навч. посiб. - К.: КНЕУ, 1997. -156 с.
Котлер Ф. Маркетинг в третьем тысячелетии: Пер. с англ. - М.: Издательство АСТ, 2000. - 272 с.
Котлер Ф. Маркетинг менеджмент: Пер. с англ. - СПб.: Издательство "Питер", 1999. - 896 с.
Котлер Ф. Основы маркетинга /Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1992.
Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с англ. - 2-е европ. изд. - М., СПб., К.: Издательский дом "Вилямс", 2000. - 944 с.
Маркетинг / Под ред. проф. Э.А. Уткина - М.: Ассоциация авторов и издателей "Тандем", издательство "ЭКМОС", - 1998. - 320 с.
Маркетинг: Навчальний посібник. Збірник вправ. – Львів: Державний університет «Львівська політехніка», 1999. – 244 с.
Маркетинг: Учебник / А.Н. Романов, Ю.Ю. Корлюгов, С.А. Красильников и др.; Под ред. А.Н. Романова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. - 560с.
Международный менеджмент. Учебник для вузов / Под ред. С.Э. Пивоварова. - СПб.: Издательство “Питер”, 2000. - 624 с.
Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: Навч. — метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001.
Панкрухин А.П. Маркетинг-практикум. - М.: ИМП, 1998. - 168 с.
Прауде В.Р., Білий О.Б. Маркетинг: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1994р. – 256с.
Примак Т.О. Маркетинг: Навч.посіб. – К.: МАУП, 2004. – 228 с.: іл.
Современный маркетинг / В.Е. Хруцкий, И.В. Корнеева, Е.В.Автухова; Под ред. В.Е. Хруцкого. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 256 с .
Старостіна А.О., Черваньов Д.М., Зозульов О.В. Маркетинг: Навч. посібник. – К.: Знання – Прес, 2002.
Ткаченко Л.В. Маркетинг послуг: Підручник. — К.: центр навчальної літератури, 2003.
Уэллс У., Бернет Д., Мориарти С. Реклама: принципы и практика: Пер с англ. - СПб.: Издательство "Питер", 1999. - 736 с.

1 2 3 4 5 6 7 8