СЧВ укр. До етіологічних чинників счв можна віднести всі, окрім рнквмісні віруси

• Название: До етіологічних чинників счв можна віднести всі, окрім рнквмісні віруси
• Дата: 06.12.2022
• Размер: 62.98 Kb.
• Имя файла: СЧВ укр.docx
• Тип: Документы; #830801
• страница: 1 из 3

1. 
   До етіологічних чинників СЧВ можна віднести всі, окрім:
   

1. 
   РНК-вмісні віруси;
   
2. 
   Ретровіруси;
   
3. 
   Хламідійна інфекція;
   
4. 
   генетичні чинники: HLA A₁, B₈, DR₂, DR₃;
   

2. 
   До провокуючих факторів СЧВ не належить:
   

1. 
   Непереносимість медикаментів;
   
2. 
   Гіперурикемія;
   
3. 
   Вакцинація;
   
4. 
   Фотосенсебілізація, ультразвукове опромінення;
   

3. 
   Найбільш типовими ураженнями шкіри при СЧВ є всі, окрім:
   

1. 
   еритематозні плями з локалізацією переважно на обличчі ("метелик"), шиї, грудній клітці, в ділянці ліктьових, колінних, гомілковоступневих суглобів;
   
2. 
   капілярити;
   
3. 
   бульозні, вузловаті, уртикарні, геморагічні висипи;;
   
4. 
   гіперпігментація та депігментація шкіри обличчя та грудної клітини;
   

4. 
   Найбільш типовими ураженнями слизових оболонок при СЧВ є всі, окрім:
   

1. 
   енантема слизової оболонки ротової порожнини;
   
2. 
   ерозивні вогнища та виразки на слизовій оболонці ротової порожнини та носу;
   
3. 
   білі бляшки на слизовій оболонці ротової порожнини та носу;
   
4. 
   атрофія слизової;
   

5. 
   Артрит при СЧВ характеризується наступними критеріями, окрім:
   

1. 
   симетричний поліартрит з ураженням дистальних міжфалангових суглобів;
   
2. 
   симетричний поліартрит з ураженням проксимальних міжфалангових суглобів, п’ястково-фалангових суглобів, зап’ястно-п’ястних суглобів;
   
3. 
   мігруючий характер ураження суглобів;
   
4. 
   ранкова скутість;
   

6. 
   Для вторинного антифосфоліпідного синдрому характерно все, окрім:
   

1. 
   рецидивуючі артеріальні та венозні тромбози;
   
2. 
   наявність антикардіоліпінових та антитіл до фосфоліпідів;
   
3. 
   підвищення рівня холестерину, фосфоліпідів, холестерину ЛПНЩ;
   
4. 
   сітчасте ліведо;
   

7. 
   До діагностичних критеріїв СЧВ не відноситься:
   

1. 
   "метелик" на обличчі;
   
2. 
   фотосенсибілізація;
   
3. 
   дискоїдний вовчак
   
4. 
   синдром Рейно;
   

8. 
   До діагностичних критеріїв СЧВ не відноситься:
   

1. 
   виразки порожнини рота;
   
2. 
   склеродактілія;
   
3. 
   плеврит або перикардит;
   
4. 
   судоми або психоз;
   

9. 
   До діагностичних критеріїв СЧВ не відноситься:
   

1. 
   гемолітична анемія;
   
2. 
   персистуюча протеїнурія та циліндрурія;
   
3. 
   лейкопенія менше 4000/мм³;
   
4. 
   В12 та фолієводефіцитна анемія;
   

10. 
    На рентгенограмі суглобів хворих на СЧВ можна знайти всі зміни, окрім:
    

1. 
   епіфізарний остеопороз;
   
2. 
   витончення субхондральних пластинок;
   
3. 
   остеосклероз;
   
4. 
   дрібні узури в незначній кількості з підвивихом;
   

11. 
    При СЧВ продукуються наступні антитіла, окрім:
    

1. 
   До FC – ферменту імуноглобуліну G;
   
2. 
   До нативної ДНК;
   
3. 
   До Sm ядерного антигену;
   
4. 
   Антикардіоліпінові антитіла;
   

12. 
    При СЧВ на слизовій оболонці ротової та носової порожнини можуть зустрічатись наступні зміни, окрім:
    

1. 
   енантема слизової оболонки ротової порожнини;
   
2. 
   ерозивні вогнища та виразки;
   
3. 
   ульцерація ротової, носової порожнини;
   
4. 
   істеричність слизової.
   

13. 
    
    Які зміни кістково-суглобової системи зустрічаються рідко при СЧВ?
    

1. 
   Кальциноз та остеоліз;
   
2. 
   Асептичні некрози голівки стегнової кістки;
   
3. 
   Згинальні контрактури;
   
4. 
   Тендовагініт;
   

14. 
    Який діагностичний критерій СЧВ з нижче перерахованих не входить до рекомендованих АРА (1997):
    

1. 
   Еритема-"метелик";
   
2. 
   Дискоїдний вовчак;
   
3. 
   Ерозивний гастродуоденіт;
   
4. 
   Артрит;
   

15. 
    LЕ-клітини це:
    

1. 
   антитіла до Fc-фрагменту імуноглобуліну G;
   
2. 
   антитіла до кардіоліпіну;
   
3. 
   нейтрофіли з фагоцитованими імунними комплексами;
   
4. 
   нейтрофіли з фагоцитованим ядром лейкоцита, який загинув
   

16. 
    Показами до застосування ГКС у хворих на СЧВ є:
    

1. 
   Судоми;
   
2. 
   Психоз;
   
3. 
   Люпус-нефрит;
   
4. 
   Всі вище перераховані.
   

17. 
    Діагноз СЧВ можна поставити за наявності:
    

1. 
   1 з 10 діагностичних критеріїв ACR, 1997;
   
2. 
   3 з 7 діагностичних критеріїв ACR, 1997;
   
3. 
   4 і більше з 11 діагностичних критеріїв ACR, 1997;
   
4. 
   1 з 11 діагностичних критеріїв ACR, 1997;
   

18. 
    Показами до призначення цитостатиків при СЧВ є всі, окрім:
    

1. 
   Висока активність СЧВ;
   
2. 
   Прогресуюче ураження нирок;
   
3. 
   Недостатня ефективність ГКС;;
   
4. 
   Дискоїдний вовчак
   

19. 
    У хворої 30 років, після аборту зросла температура тіла до 38,5 С, з’явився біль у дрібних суглобах кистей, набряки нижніх кінцівок та обличчя. ЗАК: ер – 2,6*10¹²/л, Нb – 98 г/л, л. – 2*10⁹/л, ШОЕ – 58 мм/год. ЗАС: білок – 3,1 г/л, ер. – 10-15 в п/з. Про яке захворювання можна думати в даному випадку?
    

1. 
   Вузликовий периартеріїт;
   
2. 
   СЧВ;
   
3. 
   Гострий гломерулонефрит;
   
4. 
   Сепсис;
   

20. 
    У жінки 23 років, яка хворіє синдромом Рейно протягом 5 років, місяць тому відмітила підвищення температури тіла, біль в суглобах, гіперемія обличчя, схуднення, слабкість. ЗАК: л. – 3,2*10⁹/л, ШОЕ – 38 мм/год. Дослідження яких імунологічних показників буде мати найбільшу діагностичну цінність?
    

1. 
   Кількість Т-супресорів
   
2. 
   Антитіла до dsДНК
   
3. 
   Антитіла до фосфоліпідів
   
4. 
   Рівень імуноглобулінів сироватки крові
   

21. 
    Вкажіть правильну дозу преднізолону.
    

1. 
   0,005;
   
2. 
   0,05;
   
3. 
   0,075;
   
4. 
   0,1;
   

22. 
    Вкажіть правильну дозу азатіоприну.
    

1. 
   0,075;
   
2. 
   0,05;
   
3. 
   0,005;
   
4. 
   0,1;
   

23. 
    Вкажіть правильну дозу циклофосфаміду.
    

1. 
   0,075;
   
2. 
   0,005;
   
3. 
   0,05;
   
4. 
   0,1;
   

24. 
    У хворої Р., 28 років, після клініко-лабораторного обстеження виявлено наступні зміни: температура тіла 37,5 градусів, ексудативнв еритема, підгострий поліартрит, сухий перикардит, хронічний гломерулонефрит з сечовим синдромом, Hb 100 г/л, ШОЕ 35 мм/год, альбумін 42%, альфа2-глобулін 11%, гамаглобулін 25%, LЕ-клітини 1-2:1000 лейкоцитів, АНФ 1:64, середній титр антитіл до нативної ДНК. Вкажіть ступінь активності СЧВ у даної хворої.
    

1. 
   Відсутня (0);
   
2. 
   Мінімальна (I);
   
3. 
   Помірна (II);
   
4. 
   Помірно висока;
   

25. 
    У хворого С., 39 років після клініко-лабораторного обстеження виявлено наступні зміни: температура тіла 39,5 С, значне схуднення, висип по типу "метелика", гострий поліартрит, ексудативний перикардит, дифузний міокардит, хронічний гломерулонефрит з нефротичним синдромом, Hb 88 г/л, ШОЕ 55 мм/год, альбумін 30%, альфа2-глобулін 17%, гама-глобулін 35%, LЕ-клітини 15:1000 лейкоцитів, АНФ 1:256, високий титр антитіл до нативної ДНК. Вкажіть ступінь активності СЧВ у даного хворого.
    

1. 
   Відсутня (0);
   
2. 
   Мінімальна (I);
   
3. 
   Помірна (II);
   
4. 
   Висока (III)
   

26. 
    У хворої Ф., 25 років, що страждає на системний червоний вовчак, у загальному аналізі крові виявлена тромбоцитопенія. Укажіть найбільш імовірний механізм її виникнення в цьому випадку.
    

А. підвищене руйнування тромбоцитів;

B. гноблення мегакаріоцитарного паростка в кістковому мозку;

C. явища гіперспленізму;

D. підвищення потреби в тромбоцитах;

E. уроджена патологія тромбоцитів.

27. 
    У хворої Г., 30 років, яка страждає на системний червоний вовчак, мітральну недостатність, при аускультації серця на верхівці кардіолог визначив ослаблення  тону. Чим зумовлено ослаблення  тону у цієї пацієнтки?
    

1. 
   ослабленням клапанного компоненту;
   
2. 
   ослабленням м’язового компоненту;
   
3. 
   ослабленням судинного компоненту;
   
4. 
   рубцовим зморщенням мітрального клапану;
   
5. 
   усе вищенаведене вірно.
   

28. 
    Хворий Ф., 30 років, що страждає на системний червоний вовчак з ураженням серця, легень, нирок, лімфоаденопатією, високою активністю процесу. Пероральна терапія глюкокортикоїдами і цитостатиками істотного ефекту не дала. Прийнято рішення про проведення пульс-терапії глюкокортикоїдами. Який препарат і в якій дозі використовується для пульс-терапії?
    

1. 
   Преднізон 1000 мг/доб усередину
   
2. 
   Гідрокортизон 4000 мг/добу внутрішньом’язово
   
3. 
   Метилпреднізолон 1000 мг/добу внутрішньовенно
   
4. 
   Метилпреднізолон 500 мг/добу внутрішньовенно
   
5. 
   Параметазон 500 мг/добу внутрішньом’язово
   

29. 
    Хвора З., 30 років, скаржиться на почервоніння шкіри особи в області вилиць, болі в суглобах, підвищення температури до 37,5 гр. Об'єктивно: шкіра щік гіперемована, шорсткувата. Периферичні лімфовузли не збільшені. Дрібні суглоби кистей дефігуровані, болючі при пальпації. Над легенями ясний звук, везикулярне дихання. Границі серця не зміщені, діяльність серця ритмічна, тони голосні. АТ 125/80 мм рт ст. Живіт м'який, безболісний, печінка і селезінка не збільшені. У загальному аналізі крові ШОЕ 25 мм/г в іншому в межах норми. На рентгенограмі органів грудної клітки виявлена невелика кількість рідини в плевральних порожнинах. Призначені НПЗП і амінохінолінові препарати, які хвора приймала протягом місяця, не ефективні. Ваш діагноз:
    

1. 
   Гострий ексудативний плеврит
   
2. 
   Системна склеродермія
   
3. 
   Ревматоїдний артрит
   
4. 
   Ревматизм
   
5. 
   Системний червоний вовчак
   

30. 
    Хвора З., 30 років, скаржиться на почервоніння шкіри особи в області вилиць, болі в суглобах, підвищення температури до 37,5 гр. Об'єктивно: шкіра щік гіперемована, шорсткувата. Периферичні лімфовузли не збільшені. Дрібні суглоби кистей дефігуровані, болючі при пальпації. Над легенями ясний звук, везикулярне дихання. Границі серця не зміщені, діяльність серця ритмічна, тони голосні. АТ 125/80 мм рт ст. Живіт м'який, безболісний, печінка і селезінка не збільшені. У загальному аналізі крові ШОЕ 25 мм/г в іншому в межах норми. На рентгенограмі органів грудної клітки виявлена невелика кількість рідини в плевральних порожнинах. Призначені НПЗП і амінохінолінові препарати, які хвора приймала протягом місяця, не ефективні. Хворій показано призначення:
    

1. 
   Цитостатиків
   
2. 
   Антибіотиків
   
3. 
   Глюкокортикоїдів
   
4. 
   НПЗП і антибіотиків
   
5. 
   НПЗП і глюкокортикоїдів
   

31. 
    Хвора З., 30 років, скаржиться на почервоніння шкіри особи в області вилиць, болі в суглобах, підвищення температури до 37,5 гр. Об'єктивно: шкіра щік гіперемована, шорсткувата. Периферичні лімфовузли не збільшені. Дрібні суглоби кистей дефігуровані, болючіі при пальпації. Над легенями ясний звук, везикулярне дихання. Границі серця не зміщені, діяльність серця ритмічна, тони голосні. АТ 125/80 мм рт ст. Живіт м'який, безболісний, печінка і селезінка не збільшені. У загальному аналізі крові ШОЕ 25 мм/г в іншому в межах норми. На рентгенограмі органів грудної клітки виявлена невелика кількість рідини в плевральних порожнинах. Призначені НПЗП і амінохінолінові препарати, які хвора приймала протягом місяця, не ефективні. З якої дози препарату треба починати лікування?
    

1. 
   З мінімальної, з поступовим збільшенням при необхідності на 25% кожні 2 тижні
   
2. 
   З максимальної з поступовим зниженням при необхідності на 25% кожні 2 тижні
   
3. 
   З максимальної зі зниженням на 50% кожні 3 дні
   
4. 
   З мінімальної зі збільшенням на 50% кожні 3 дні
   
5. 
   Із середньої дози, що при необхідності збільшують або зменшують на 20-25 % кожні 1-2 тижні
   

32. 
    Хвора З., 30 років, скаржиться на почервоніння шкіри особи в області вилиць, болі в суглобах, підвищення температури до 37,5 гр. Об'єктивно: шкіра щік гіперемована, шорсткувата. Периферичні лімфовузли не збільшені. Дрібні суглоби кистей дефігуровані, хворобливі при пальпації. Над легенями ясний звук, везикулярне дихання. Границі серця не зміщені, діяльність серця ритмічна, тони голосні. АТ 125/80 мм рт ст. Живіт м'який, безболісний, печінка і селезінка не збільшені. У загальному аналізі крові ШОЕ 25 мм/г в іншому в межах норми. На рентгенограмі органів грудної клітки виявлена невелика кількість рідини в плевральних порожнинах. Призначені НПЗП і амінохінолінові препарати, які хвора приймала протягом місяця, не ефективні. Який шлях уведення препарату кращий у даному випадку?
    

1. 
   Зовнішній з електрофорезом
   
2. 
   Внутрім'язовий
   
3. 
   Внутрішньовенний
   
4. 
   Внутришньосуглобовий
   
5. 
   Пероральний
   

33. 
    Хвора З., 30 років, скаржиться на почервоніння шкіри особи в області вилиць, болі в суглобах, підвищення температури до 37,5 гр. Об'єктивно: шкіра щік гіперемована, шорсткувата. Периферичні лімфовузли не збільшені. Дрібні суглоби кистей дефігуровані, хворобливі при пальпації. Над легенями ясний звук, везикулярне дихання. Границі серця не зміщені, діяльність серця ритмічна, тони голосні. АТ 125/80 мм рт ст. Живіт м'який, безболісний, печінка і селезінка не збільшені. У загальному аналізі крові ШОЕ 25 мм/г в іншому в межах норми. На рентгенограмі органів грудної клітки виявлена невелика кількість рідини в плевральних порожнинах. Призначені НПЗП і амінохінолінові препарати, що хвора приймала протягом місяця, не ефективні. До метаболічних ускладнень подібної терапії відноситься все перераховане, крім:
    

1. 
   Посилення глюконеогенезу
   
2. 
   Дісліпопротеїнемія
   
3. 
   Ожиріння
   
4. 
   Кетонемічна кома
   
5. 
   Гіперосмолярна некетонемічна кома
   

34. 
    Хворій А., 28 років, виставлений діагноз: Системний червоний вовчак, важкий перебіг, активність 3, ексудативний плеврит, перикардит, артрит, анемія, тромбоцитопенія. Призначено преднізолон. У якій початковій дозі ви призначите преднізолон у даному випадку?
    

1. 
   1-1,5 мг/кг на добу
   
2. 
   2,5-5 мг/кг на добу
   
3. 
   2,5-5 мг на добу
   
4. 
   10-15 мг на добу
   
5. 
   20-30 мг на добу.
   

35. 
    Хворій А., 28 років, виставлений діагноз: Системний червоний вовчак, важкий перебіг, активність 3, ексудативний плеврит, перикардит, артрит, анемія, тромбоцитопенія. Призначено преднізолон. Який шлях введення кращий у даному випадку?
    

1. 
   У спино-мозковий канал
   
2. 
   Внутрім'язовий
   
3. 
   Внутрішньовенний
   
4. 
   Внутрішньосуглобовий
   
5. 
   Пероральний
   

36. 
    Хворій А., 28 років, виставлений діагноз: Системний червоний вовчак, важкий перебіг, активність 3, ексудативний плеврит, перикардит, артрит, анемія, тромбоцитопенія. Призначено преднізолон. При гарній переносимості і достатньому клінічному ефекті таку дозу необхідно призначити на термін:
    

1. 
   Не менше 1 тижня
   
2. 
   Не менше 3 тижнів
   
3. 
   Не менше 6 тижнів
   
4. 
   Не менше 8 тижнів
   
5. 
   Не менше 12 тижнів
   

37. 
    Хворій А., 28 років, виставлений діагноз: Системний червоний вовчак, важкий перебіг, активність 3, ексудативний плеврит, перикардит, артрит, анемія, тромбоцитопенія. Призначено преднізолон. При стійкому клінічному ефекті дозу преднізолону в даному випадку необхідно знижувати:
    

1. 
   На 10 % кожні 4 дні
   
2. 
   На 25% кожні 2 тижні
   
3. 
   На 10% кожні 2 тижні
   
4. 
   На 25% кожні 4 дні
   
5. 
   На 25% кожні 4 тижні
   

38. 
    Хворій А., 28 років, виставлений діагноз: Системний червоний вовчак, важкий перебіг, активність 3, ексудативний плеврит, перикардит, артрит, анемія, тромбоцитопенія. Призначено преднізолон. При неправильному зниженні дози преднізолону в даної хворої може розвитися:
    

1. 
   Загострення вовчакового процесу
   
2. 
   Синдром відміни
   
3. 
   Синдром відміни або загострення вовчакового процесу
   
4. 
   Синдром Кушинга
   
5. 
   Остеопороз
   

39. 
    Хвора З., 30 років, скаржиться на почервоніння шкіри особи в області вилиць, болі в суглобах, підвищення температури до 37,5 гр. Об'єктивно: шкіра щік гіперемована, шорсткувата. Периферичні лімфовузли не збільшені. Дрібні суглоби кистей дефігуровані, хворобливі при пальпації. Над легенями ясний звук, везикулярне дихання. Границі серця не зміщені, діяльність серця ритмічна, тони голосні. АТ 125/80 мм рт ст. Живіт м'який, безболісний, печінка і селезінка не збільшені. У загальному аналізі крові ШОЕ 25 мм/г в іншому в межах норми. На рентгенограмі органів грудної клітки виявлена невелика кількість рідини в плевральних порожнинах. Призначені НПЗП і амінохінолінові препарати, які хвора приймала протягом місяця, не ефективні. Хворій показано призначення:
    

1. 
   Цитостатиків
   
2. 
   Антибіотиків
   
3. 
   Глюкокортикоїдів
   
4. 
   НПЗП і антибіотиків
   
5. 
   НПЗП і глюкокортикоїдів
   

40. 
    Хвора З., 30 років, скаржиться на почервоніння шкіри особи в області вилиць, болі в суглобах, підвищення температури до 37,5 гр. Об'єктивно: шкіра щік гіперемована, шорсткувата. Периферичні лімфовузли не збільшені. Дрібні суглоби кистей дефігуровані, хворобливі при пальпації. Над легенями ясний звук, везикулярне дихання. Границі серця не зміщені, діяльність серця ритмічна, тони голосні. АТ 125/80 мм рт ст. Живіт м'який, безболісний, печінка і селезінка не збільшені. У загальному аналізі крові ШОЕ 25 мм/г, в іншому - в межах норми. На рентгенограмі органів грудної клітки виявлена невелика кількість рідини в плевральних порожнинах. Призначені НПЗП і амінохінолінові препарати, які хвора приймала протягом місяця, не ефективні. З якої дози препарату треба починати лікування?
    

1. 
   З мінімальної, з поступовим збільшенням при необхідності на 25% кожні 2 тижні
   
2. 
   З максимальної з поступовим зниженням при необхідності на 25% кожні 2 тижні
   
3. 
   З максимальної зі зниженням на 50% кожні 3 дні
   
4. 
   З мінімальної зі збільшенням на 50% кожні 3 дні
   
5. 
   Із середньої дози, що при необхідності збільшують або зменшують на 20-25 % кожні 1-2 тижні
   

41. 
    Хвора З., 30 років, скаржиться на почервоніння шкіри особи в області вилиць, болі в суглобах, підвищення температури до 37,5 гр. Об'єктивно: шкіра щік гіперемована, шорсткувата. Периферичні лімфовузли не збільшені. Дрібні суглоби кистей дефігуровані, хворобливі при пальпації. Над легенями ясний звук, везикулярне дихання. Границі серця не зміщені, діяльність серця ритмічна, тони голосні. АТ 125/80 мм рт ст. Живіт м'який, безболісний, печінка і селезінка не збільшені. У загальному аналізі крові ШОЕ 25 мм/г, в іншому - в межах норми. На рентгенограмі органів грудної клітки виявлена невелика кількість рідини в плевральних порожнинах. Призначені НПЗП і амінохінолінові препарати, які хвора приймала протягом місяця, не ефективні. Який шлях уведення препарату кращий у даному випадку?
    

1. 
   Зовнішній з електрофорезом
   
2. 
   Внутрім'язовий
   
3. 
   Внутрішньовенний
   
4. 
   Внутришньосуглобовий
   
5. 
   Пероральний
   

42. 
    Хвора З., 30 років, скаржиться на почервоніння шкіри особи в області вилиць, болі в суглобах, підвищення температури до 37,5 гр. Об'єктивно: шкіра щік гіперемована, шорсткувата. Периферичні лімфовузли не збільшені. Дрібні суглоби кистей дефігуровані, хворобливі при пальпації. Над легенями ясний звук, везикулярне дихання. Границі серця не зміщені, діяльність серця ритмічна, тони голосні. АТ 125/80 мм рт ст. Живіт м'який, безболісний, печінка і селезінка не збільшені. У загальному аналізі крові ШОЕ 25 мм/г, в іншому - в межах норми. На рентгенограмі органів грудної клітки виявлена невелика кількість рідини в плевральних порожнинах. Призначені НПЗП і амінохінолінові препарати, які хвора приймала протягом місяця, не ефективні. До метаболічних ускладнень подібної терапії відноситься все перераховане, крім:
    

1. 
   Посилення глюконеогенезу
   
2. 
   Дісліпопротеїнемія
   
3. 
   Ожиріння
   
4. 
   Кетонемічна кома
   
5. 
   Гіперосмолярна некетонемічна кома
   

43. 
    Хворій А., 28 років, виставлений діагноз: Системний червоний вовчак, важкий плин, активність 3, ексудативний плеврит, перикардит, артрит, анемія, тромбоцитопенія. Призначено преднізолон. У якій початковій дозі ви призначите преднізолон у даному випадку?
    

1. 
   1-1,5 мг/кг на добу
   
2. 
   2,5-5 мг/кг на добу
   
3. 
   2,5-5 мг на добу
   
4. 
   10-15 мг на добу
   
5. 
   20-30 мг на добу.
   

44. 
    Хвора 18 років, звернулась в лікарню зі скаргами інтенсивний біль в суглобах кистей, променевозап’ястних, ліктьових, колінних. Стан погіршився після перенесеної ГРВІ. Температура тіла – 37,5-38,2 градусів. На фоні прийому антибіотиків виникла гіперемія шкіри обличчя. Об’єктивно: гіперемія та лущення шкіри спинки носу та щік. Шум тертя плеври справа. Пульс – 96 за хв. Систолічний шум на верхівці. Суглоби кистей набряклі. В ЗАК: лейкопенія, ШОЕ – 54 мм/год. В ЗАС: білок 0,3 г/л. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?
    

1. 
   Ревматична хвороба: поліартрит, кардит;
   
2. 
   Медикаментозна хвороба;
   
3. 
   Ревматоїдний артрит;
   
4. 
   Реактивний артрит;
   
5. 
   Системний червоний вовчак.
   

45. 
    У хворої 26 років, у зв’язку з системними ураженнями шкіри, суглобів, судин, серозних оболонок та серця, які виникли після фотосенсибілізації, підозрюють СЧВ. Виявлено LE - клітини, антитіла до нативної ДНК, одиничні антицентромірні антитіла, РФ – 1:100, реакція Васермана – позитивна, ЦІК – 120 од. Які імунологічні показники вважаються специфічними для СЧВ?
    

1. 
   Антицентромірні антиті
   
2. 
   Ревматоїдний фактор
   
3. 
   Імуноглобулін А
   
4. 
   Підвищення ЦІК
   
5. 
   Антитіла до нативної ДНК
   

46. 
    У хворої 30 років, після аборту зросла температура тіла до 38,5С, з’явився біль в мілких суглобах кистей, набряки нижніх кінцівок та обличчя. ЗАК: ер – 2,6*10¹²/л, Нb – 98 г/л, л. – 2*10⁹/л, ШОЕ – 58 мм/год. ЗАС: білок – 3,1 г/л, ер. – 10-15 в п/з. Про яке захворювання можна думати в даному випадку?
    

1. 
   Вузликовий периартеріїт;
   
2. 
   СЧВ;
   
3. 
   Гострий гломерулонефрит;
   
4. 
   Сепсис;
   
5. 
   Системну склеродермію.
   

47. 
    Жінка 40 років скаржиться на слабкість, швидку втомлюваність, підвищення температури тіла, висип на шкірі обличчя, біль в мілких суглобах кистей та ліктьових суглобах. Хворіє протягом 3 років. При огляді: на щоках еритематозний висип у вигляді "метелика"; променевозап’ястні та ліктьові суглоби вражені симетрично, набряклі; над легенями шум тертя плеври. В крові: анемія, лейкопенія, лімфопенія. В сечі: протеїнурія та циліндрурія. Які антитіла найбільш вірогідно виявити в даному випадку?
    

1. 
   До нативної ДНК;
   
2. 
   До міозитів;
   
3. 
   До ендотеліальних клітин;
   
4. 
   Ревматоідного фактору;
   
5. 
   До міозину;
   

48. 
    У жінки 23 років, яка хворіє синдромом Рейно протягом 5 років, місяць тому відмітила підвищення температури тіла, біль в суглобах, гіперемія обличчя, схуднення, слабкість. ЗАК: л. – 3,2*10⁹/л, ШОЕ – 38 мм/год. Дослідження яких імунологічних показників буде мати найбільшу діагностичну цінність?
    

1. 
   Кількість Т-супресорів
   
2. 
   Антитіла до dsДНК
   
3. 
   Антитіла до фосфоліпідів
   
4. 
   Рівень імуноглобулінів сироватки крові
   
5. 
   Кількість Т-лімфоцитів
   

49. 
    При системному червоному вовчаку (СЧВ) можуть спостерігаться гематологічні порушення:
    

1. 
   Лейкоцитоз вище 12х10⁹/л.
   
2. 
   Лейкопенія менше 4х10⁹/л, що зареєстрована двічі або більше.
   
3. 
   Базофільно – еозинофільна асоціація.
   
4. 
   Тромбоцитоз.
   
5. 
   Тіні Гумпрехта.
   

50. 
    Факторами, асоційованими з розвитком СЧВ є всі, крім:
    

1. 
   Пряме сонячне проміння.
   
2. 
   Медикаменти (гідралазин).
   
3. 
   Вірус Epstein-Barr.
   
4. 
   Вірус Коксакі В.
   
5. 
   Аборти.
   

51.