ПатА модуль пухлини. №3 модуль патА. Етіологія пухлин. Канцерогенні агенти і їх взаємодія з клітинами
 Скачать 256.09 Kb.
|
Злоякісні органонеспецифічні епітеліальні пухлиниРАК (син.: карцинома) – злоякісна пухлина, побудована з незрілих (мало диференційованих або недиференційованих) клітин епітеліальної тканини. Макроскопічно пухлина найчастіше має вигляд вузла м’якої чи щільної консистенції з нечіткими границями, іноді повністю зливається з оточуючими тканинами. Поверхня розрізу білувата чи сіро-біла, з неї зіскрібається трохи каламутна рідина – раковий сік. При раку шкіри й слизових оболонок досить рано в місці пухлини утворюються виразки. Плоскоклітинний рак має вигляд сосочків, що нагадують цвітну капусту. Основа ширше ніж у папіломи. Фіброзний рак дуже щільний. Медулярний рак м’який, біло-рожевого кольору, нагадує тканину мозку. В тварин частіше реєструють залозистий рак легень, який дає метастази в бронхіальні лімфовузли, рідше – в плевру, перикард і головний мозок. Мікроскопічно за особливостями будови розрізняють „рак на місці”, а також плоскоклітинний, слизовий, солідний, дрібноклітинний, фіброзний, медулярний та залозистий рак. До „раку на місці” відносять хворобу Боуена, еритроплазію Кейра (пухлина локалізується на головці статевого члену), хворобу Педжета (пухлина локалізується на соску молочної залози). „Рак на місці”, плоскоклітинний рак та аденокарциному відносять до диференційованого раку, а слизовий, солідний, дрібноклітинний, фіброзний і медулярний рак – до низько диференційованого. Основна класифікація раків заснована на гістологічній картині, яку копіює паренхіма пухлини. Розрізняють наступні раки з покривного епітелію: — плоскоклітинний зроговілий рак; — плоскоклітинний незроговілий рак; — базальноклітинний рак; — недиференційований рак (дрібноклітинний, поліморфноклітинний); — перехідно-клітинний рак. Крім того, зустрічаються змішані форми раку, які складаються з двох видів епітелію (плоского і циліндричного), вони називаються диморфні раки. Класифікація раків із залозистого епітелію: — аденокарцинома; — солідний рак; — слизовий (колоїдний) рак (його різновид — персневидно-клітинний рак). Додаткова класифікація раків заснована на співвідношенні паренхіматозного та стромального компонентів пухлини, у зв’язку з чим розрізняють: — медулярний (мозкоподібний) рак, який характеризується домінуванням паренхіми над стромою. Пухлина м’яка, біло-рожевого кольору, нагадує тканину головного мозку; — простий, або вульгарний рак, який містить приблизно однакову кількість паренхіми і строми; — скір, або фіброзний рак, який відрізняється переважанням строми над паренхімою. „Рак на місці” (син.: carcinoma in situ, інтраепітеліальна, неінвазивна карцінома, компенсований рак) характеризується ростом пухлини в межах епітеліального шару без поширення на нижче розташовані тканини. Локалізується на шкірі й слизових оболонках, вистелених плоским епітелієм. Пухлина складається з атипових, інтенсивно проліферуючих епітеліальних клітин з атиповими мітозами. Будова шарів епітелію різко порушена, базальна мембрана зберігається. На початкових стадіях ріст пухлини експансивний. З часом він стає інфільтраційним і поширюється на нижче розташовані тканини. Частіше реєструється в шийці матки, гортані, шлунку. Залозистий рак (син.: аденокарцинома) розвивається з призматичного епітелію слизових оболонок та епітелію залоз. Складається з залозистих утворень різних розмірів і форми, які вростають в оточуючі тканини. Пухлина схожа на аденому, але на відміну від неї, базальна мембрана відсутня, клітини епітелію різної форми, ядра гіперхромні. Розрізняють окремі варіанти аденокарциноми: ацинарну, тубулярну та сосочкову. Ацинарна аденокарцинома характеризується переважанням в пухлині альвеолярних структур, тубулярна – переважанням в пухлині трубчастих структур, сосочкова (син.: папілярна) представлена атиповими сосочкоподібними розростаннями. Дрібноклітинний рак складається з мономорфних, недиференційованих, лімфоцитоподібних клітин з численними мітозами, які не утворюють будь-яких структур. Строма майже відсутня. Часто реєструються некротичні зміни клітин пухлини. Метастази виникають швидко й рано. В частині випадків гістогенез пухлини встановити неможливо. В таких випадках говорять про некласифіковану пухлину. Фіброзний рак (син.: скірр) складається з окремих груп виразно атипових гіперхромних клітин, розташованих між пластів і тяжів волокнистої сполучної тканини. Площа строми значно перевищує площу паренхіми. Часто й зазвичай дуже рано дає метастази. Медулярний рак (син.: аденогенний, мозковидний рак, мозковик) складається з пластів недиференційованих поліморфних клітин з численними фігурами мітозу. Строми дуже мало. Пухлина швидко росте й некротизується, дає ранні й численні метастази. +Також існують змішані форми раку, який складається з зачатків двох видів епітелію – плоского й призматичного. Такий рак називають диморфним. Раки з покривного епітелію Плоскоклітинний зроговілий рак — це диференційований рак з покривного епітелію, паренхіма якого формує комплекси, які нагадують за структурою багатошаровий плоский епітелій. Ці епітеліальні комплекси вростають в підлеглі тканини і руйнують їх. Вони оточені стромою, яка представлена волокнистою сполучною тканиною з нерівномірно розташованими в ній судинами. В епітеліальних комплексах зберігається тенденція до дозрівання клітин і зроговіння. По периферії комплексу клітини менш диференційовані, круглі, з вузьким обідком цитоплазми і гіперхромними ядрами. В центрі вони плоскі, світлі, містять зайвий кератогіалін. При вираженому зроговінні рогові маси накопичуються в центрі комплексів у вигляді яскраво-рожевих концентричних утворів. Ці скупчення називаютьсяраковими перлинами. Свою назву вони отримали на підставімакроскопічної картини. На розрізі вони у вигляді дрібних зерен сірувато-білого кольору з перламутровим відтінком. Присутність їх дозволяє ставити діагноз. Відрізняється відносно повільним ростом. Плоскоклітинний зроговілий рак розвивається у шкірі, в слизових оболонках, покритих плоским або перехідним епітелієм (порожнина рота, стравохід, шийка матки, піхва). В слизових оболонках, покритих призматичним епітелієм, плоскоклітинний рак розвивається тільки після попередньої метаплазії і дисплазії епітелію. Плоскоклітинний незроговілий рак — відрізняється від плоскоклітинного зроговілого раку відсутністю тенденції пухлинних клітин до дозрівання і зроговіння. В ньому будуть відсутні «ракові перлини». Для нього характерний поліморфізм клітин і ядер, велика кількість мітозів. При гістохімічному та імуногістохімічному дослідженні в клітинах можна виявити кератин. Відкриття десмосом і тонофібрил при електронно-мікроскопічному дослідженні цих пухлин підтверджує їхню належність до плоскоклітинного раку. Порівняно із зроговілим раком росте швидко, відрізняється менш сприятливим прогнозом. Базально-клітинний рак — характеризується утворенням поліморфних пухлинних епітеліальних комплексів, що складаються з клітин, які нагадують клітини базального шару багатошарового плоского епітелію. Клітини дрібні, призматичної, або полігональної форми, з гіперхромними ядрами і вузьким обідком цитоплазми. Клітини розташовуються у вигляді частоколу перпендикулярно до базальної мембрани, мітози нерідкісні. При локалізації на шкірі росте поволі, часто покривається виразками з формуванням глибокої виразки (ulcus rodens). Відрізняється повільним перебігом, пізно дає метастази. При локалізації у внутрішніх органах прогноз менш сприятливий. Дрібноклітинний рак — форма недиференційованого раку, який складається з мономорфних лімфоцитоподібних клітин, що не утворюють будь-яких структур. Строми мало. В пухлині багато мітозів, поширені ділянки некрозів. Росте швидко, відрізняється раннім і поширеним метастазуванням. Поліморфно-клітинний рак — відрізняється наявністю поліморфних великих клітин, які формують псевдозалозисті комплекси, розташовані серед пучків колагенових волокон строми. Поліморфно-клітинний рак розглядають як високозлоякісну пухлину, при якій спостерігаються поширені лімфогенні та гематогенні метастази. Перехідно-клітинний рак — це, як правило, високодиференційований рак, за гістологічною картиною нерідко дуже тяжко відрізнити від перехідно-клітинної папіломи. Розпізнавальною ознакою є руйнування базальної мембрани та інфільтрація пухлинними клітинами власного шару слизової оболонки. Значно виражений клітинний атипізм, багаторядність, повна або часткова втрата полярності, наявність патологічних форм мітозів. Раки з залозистого епітелію Аденокарцинома — незріла злоякісна пухлина з призматичного епітелію, яка формує залозисті структури різної форми і величини, що вростають у навколишні тканини і руйнують їх. Вона зустрічається у слизових оболонках і в залозистих органах. На відміну від аденоми, різко виражений клітинний атипізм, який проявляється поліморфізмом клітин, гіперхромією ядер. Базальна мембрана залоз зруйнована. Залози можуть бути сформовані багаторядним епітелієм, однак просвіт їх завжди збережений. Інколи просвіт залоз розширений, і в них є сосочкові випинання — цесосочкова, або папілярна аденокарцинома. Ще розрізняють ацинарну і тубулярну аденокарциному. Аденокарцинома має різний ступінь диференціювання, що може визначати її клінічний перебіг і прогноз. Солідний рак (від лат. solidum — щільний) — це форма залозистого недиференційованого раку. Мікроскопічно відрізняється від аденокарциноми тим, що в псевдозалозистих комплексах будуть відсутні просвіти, які заповнені проліферуючими пухлинними клітинами. Виражений клітинний і тканинний атипізм. В клітинах пухлини є досить часті мітози. Росте солідний рак швидко і рано дає метастази. Слизовий (колоїдний) рак — характеризується тим, що, окрім морфологічного, різко виражений і функціональний атипізм. Ракові клітини продукують велику кількість слизу. Цей слиз може накопичуватися у стромі пухлини. В деяких випадках можлива продукція слизу, який скупчується здебільшого в цитоплазмі з утворенням перснеподібних клітин. Часто обидва види секреції поєднуються. Пухлини, які складаються здебільшого з перснеподібних клітин, називаються персневидно-клітинний рак. Локалізація раку З покривного епітелію частіше раки локалізуються на шкірі, губах, в бронхах, стравоході, піхвовій порції шийки матки, сечовому міхурі. Із залозистого епітелію найчастіша локалізація раку в шлунку, кишках, молочній залозі, підшлунковій залозі, печінці, тілі матки, бронхах, слинній залозі. Шляхи метастазування раку Найчастіші і ранні метастази при раку здійснюються лімфогенним шляхом. Перші метастази виявляються в регіонарних лімфатичних вузлах. В подальшому рак може метастазувати гематогенним шляхом. Найчастіші гематогенні метастази виявляються в печінці, легенях, зрідка — в кістковому мозку. Деякі локалізації раків можуть метастазувати в головний мозок, нирки, надниркові залози. Контактні (імплантаційні) метастази спостерігаються в очеревині, плеврі, при локалізації на губах. ПУХЛИНИ екзокринних залоз І ЕПІТЕЛІЮ Печінка Доброякісна пухлина - аденома (гепатома). гістогенез - Відбувається з гепатоцитів. Макро - Має вигляд вузла з чіткими кордонами. мікро -клітини пухлини утворюють ланцюжки (тяжі). Злоякісна пухлина - печінково-клітинний рак. гістогенез - Відбувається з малодиференційовані гепатоцитів. Макро - Вузлова форма раку, дифузна форма раку. мікро - Пухлина побудована з атипових гепатоцитів, які утворюють трубочки (тубулярная форма), ланцюжка (трабекулярная форма). Метастазує лімфогенно в лімфовузли воріт печінки. До передраку відносять цироз печінки. нирки доброякісні пухлини: світлоклітинний аденома, ангіоліпоміома, пухлина з клітин ПІВДНЯ. Світлоклітинний аденома - гистогенез з клітин епітелію ниркових канальців. Макро - Вузлик з чіткими кордонами, м'якої консистенції, на розрізі сіро-жовтий, діаметром до 2 см. Ангіоліпоміома - гистогенез з ембріональної тканини тканини. мікро - Складається з судин, жирової і м'язової тканини. Пухлина з клітин ПІВДНЯ - гистогенез з юкстагломерулярних клітин. Рідкісна пухлина. Макро - Вид маленького вузлика. Пухлина проявляє себе у хворих підвищенням артеріального тиску, тому що виробляє ренін. злоякісні пухлини: світлоклітинний (гіпернефроїдний) рак, нефробластома (пухлина Вільмса). Світлоклітинний (гіпернефроїдний) рак - Найчастіша (85%) злоякісна пухлина нирок у дорослих. гістогенез - Малодиференційовані клітини епітелію почечниих канальців. Макро - Вид інкапсульованого вузла великих розмірів, м'якої консистенції, жовтого або строкатого кольору (строкатість за рахунок некрозу пухлини і крововиливів). Має інфільтративний зростання. мікро - Складається з ракових світлих клітин, які містять в цитоплазмі ліпіди. Рано метастазує лімфогенно в лімфовузли, гематогенно в легені, кістки, печінку. Нефробластома (пухлина Вільмса) - Одна з найчастіших злоякісних пухлин в дитячому віці. Хворіють діти до 7 років. гістогенез - Ембріональна ниркова тканина. Макро - довго ростете у вигляді вузла. Метастазує гематогенно в легені. Доброякісна пухлина - перехідно-клітинної папіломи. гістогенез - Відбувається з перехідно-клітинної епітелію. Часто малігнізуються (переходить в рак). Злоякісна пухлина - перехідноклітинний рак. гістогенез - З малодиференційовані клітин перехідного епітелію. Зростання інфільтративний. Метастазує лімфогенно в регіонарні (найближчі) лімфовузли. Молочна залоза Доброякісна пухлина - фіброаденома. гістогенез - Відбувається з залозистогоепітелію молочних проток, в пухлини добре розвинена строма. Макро - Інкапсульований вузол щільної консистенції, білястого кольору з чіткими межами. мікро - Складається з розростаються молочних проток і вираженої строми, в пухлини тканинний атипізм. Види фіброаденоми: периканалікулярна (строма оточує протоки), интраканаликулярная (строма вростає в протоки). злоякісні пухлини - неінфільтруючий дольковий рак, неінфільтруючий внутрішньопротоковий рак, хвороба Педжета. Неінфільтруючий дольковий рак і неінфільтруючий внутрішньопротоковий рак - гистогенез з залозистогоепітелію молочних часточок або епітелію молочних проток. Це форми раку на місці, ростуть в молочної часточці або в протоці, але без інвазії, потім переходить в інвазивний (инфильтрирующий) зростання. хвороба Педжета - Характеризується трьома ознаками: запалення шкіри соска і ареоли, світлі великі клітини Педжета в епідермісі соска, рак молочних проток. матка Злоякісна пухлина - хоріонепітеліома (пухлина Никифорова). гістогенез - Епітелій ворсин хоріона. Пухлина розвивається у жінок із залишків посліду після аборту, пологів і при міхурово заметі. Макро - Строкатий м'який вузол в матці. мікро - Складається з атипових клітин трофобласта. В пухлини немає строми. Метастазує гематогенно в легені. шкіра доброякісні пухлини - аденоми потових і сальних залоз. злоякісні пухлини - рак потових і сальних залоз, базаліома базаліома - Гистогенез з клітин паросткового шару епідермісу. Пухлина має місцевий інвазивний ріст, але не метастазує. Локалізація - шкіра обличчя. ПУХЛИНИ ЕНДОКРИННИХ ЖЕЛЕЗ яєчники за гістогенезом виділяють три групи пухлин: епітеліальні пухлини, пухлини строми статевого тяжа і герміногенні пухлини. епітеліальні пухлини доброякісні - серозна цистаденома, муцинозная цистаденома. Цим пухлини походять з епітелію і мають будову кісти. Кісти можуть бути односторонні і двосторонні, однокамерні і багатокамерні. У кістах міститься серозна рідина або слиз. Пухлини часто малігнізуються (переходять в цістаденокарціноми). злоякісні пухлини - серозна цістаденокарцінома. муцинозная цітсаденокарцінома. Це злоякісні аналоги цістаденом. Макро - Вид кіст. мікро - Клітинний атипізм. Характерний інвазивний ріст і контактні метастази в очеревину. Пухлини строми статевого тяжа доброякісні - текома, гранулезоклеточная пухлина (фолликулома), андробластома. текома - гистогенез з тека-тканини. Макро - Вузол, жовтого кольору, щільний. мікро - Складається з великих світлих клітин. Вид атипизма - тканинної, зростання - експансивний. Пухлина може бути гормональноактивні і гормональнонеактівной. Гормональноактівние теком виробляють жіночі полови гормони, що може призводити у дівчаток до раннього дозрівання, у молодих жінок - до порушення місячного циклу, у літніх - до матковій кровотечі. Гранулезоклеточная пухлина (фоллікуклома) - гистогенез клітини гранульози. Така ж характеристика як у теком. Також може виробляти жіночі гормони. Андробластома - Гистогенез з клітин чоловічої частини яєчника. Макро - Невеликий вузлик жовтого кольору. Пухлина виробляє чоловічі статеві гормони, що може призводити у жінок до маскулінізації, тобто перебудові жіночого організму за чоловічим типом. злоякісні пухлини - злоякісна текома, гранулезоклеточного рак, злоякісна андробластома. Для цих пухлин характерний клітинний атипізм, инфильтрирующий зростання, метастазування. герміногенние пухлини Злоякісна пухлина - дісгермінома. гістогенез - З недиференційованих статевих клітин яєчника. Макро - великий вузол, сірого кольору. Метастазує лімфогенно в лімфовузли. яєчка Злоякісна пухлина - семінома. Щитовидна залоза доброякісні пухлини- аденоми з А-, В- і С-клітин. злоякісні пухлини - фолікулярний і папілярний раки. Метастазують лімфогенно і гематогенно в легені, кістки. Вилочкова залоза Доброякісна пухлина - Тімом. гіпофіз доброякісні пухлини - аденоми. злоякісні пухлини - рак.  РАК ШЛУНКА Рак шлунка — одна із злоякісних пухлин людини, які зустрічаються найчастіше. За статистикою захворюваності рак шлунка займає перше місце в багатьох країнах, зокрема, в скандинавських країнах, Японії, Україні, Росії та інших державах СНД. Разом з тим, в США за останні двадцять років відбулося помітне зниження захворюваності на рак шлунка. Аналогічна тенденція відзначена у Франції, Англії, Іспанії, Ізраїлі. Багато фахівців вважають, що це відбулося завдяки поліпшенню умов зберігання продовольства з широким використанням холодильних установок, що дозволило зменшити потребу в консервантах. У цих країнах знизилося споживання солі, солених та копчених продуктів, підвищилося вживання молочних продуктів, екологічно чистих, свіжих овочів та фруктів. Висока захворюваність на рак шлунка у вище наведених країнах, за винятком Японії, на думку багатьох авторів, зумовлена вживанням в їжу продуктів, які містять нітрити. З нітритів шляхом перетворення в шлунку утворюються нітрозаміни. Пряма локальна дія нітрозамінів, як вважається, є однією з найважливіших причин виникнення як раку шлунка, так і раку стравоходу. Висока захворюваність на рак шлунка в Японії, як припускають, зв’язана зі споживанням великої кількості копченої риби, яка містить поліциклічні вуглеводи, а не завдяки високому вмісту нітрозамінів у продуктах. На сьогодні рак шлунка став виявлятися частіше в молодому віці, у вікових групах 40-50 років. Найбільшу групу серед раку шлунка складають аденокарциноми і недиференційовані раки. Раки виникають, як правило, на тлі хронічних запальних захворювань шлунка. Допередракових станів відносять хронічний атрофічний гастрит, хронічну виразку шлунка, аденоматозні поліпи. До передракових гістологічних змін слизової оболонки шлунка відносять кишкову метаплазію і важку дисплазію. Разом з тим, деякі автори вважають, що рак шлунка може розвиватися і de novo, без диспластичних і метапластичних змін, які йому передують. Питання прогістогенез раку шлунка спірне. Існує декілька гіпотез про джерела виникнення різних гістологічних типів раку шлунка. Наприклад, професор В. В. Сєров вважає, що рак шлунка виникає з єдиного джерела — камбіальних елементів, або клітин-попередників в осередках дисплазії і поза ними. Деякі європейські автори припускають, що аденокарцинома шлунка виникає з кишкового епітелію, а недиференційовані раки — з шлункового. Є також думка, що джерелом виникнення аденокарцином є проліферуючі клітини покривно-ямкового епітелію слизової оболонки шлунка, а з епітелію шийок залоз виникають недиференційовані раки. |