Фінансовоекономічний факультет кафедрафінансі в
 Скачать 190.36 Kb.
|
|
Київ КНЕУ 2013 ЗМІСТ
1. ВСТУП Навчальна дисципліна «Макрофінансовий аналіз» входить до складу нормативних фінансових дисциплін для підготовки бакалаврів спеціальності “Фінанси і кредит”, і вивчає прийоми та методи якісної та кількісної оцінки процесів та явищ, що відбуваються в царині фінансів на макрорівні. Ці знання необхідні майбутнім фахівцям для виявлення закономірностей, причинно-наслідкових взаємозв’язків, що обумовлюють розвиток фінансової системи та її складових. Актуальність макрофінансового аналізу підсилюється, враховуючи той факт, що для прийняття ефективних управлінських рішень дедалі більшого значення набуває застосування статистичних та економіко-математичних методів аналізу. За допомогою економетричного моделювання оцінюється вплив різних факторів на повноту та своєчасність формування доходів держави і здійснення видатків, залучення кредитних ресурсів, виявляються тенденції та здійснюється прогноз основних параметрів фінансової системи на середньострокову та довгострокову перспективу; а також здійснюється оцінка ефективності та результативності діяльності органів державного управління. Макрофінансовий аналіз як дисципліна посідає вагоме місце в підготовці бакалаврів у галузі економіки та фінансів Метою вивчення дисципліни є формування у студентів знань теоретичних основ аналізу та практичних навичок по використанню кількісних методів та прийомів при дослідженні та оцінці економічних явищ і процесів у сфері фінансів на макрорівні, набуття вмінь щодо економічної інтерпретації отриманих результатів та розробки управлінських рішень з питань фінансової, бюджетної та податкової політики. Вивчення дисципліни “Макрофінансовий аналіз” базується на знаннях таких наук як вища математика, теорія ймовірностей, економічна теорія, теорія статистки, економетрика, блоку фінансових дисциплін (фінанси, бюджетна система, податкова система, місцеві фінанси), викладання яких передує вивченню макрофінансового аналізу. Для набуття практичних навичок у навчальному процесі використовується інформація, що характеризує розвиток фінансової системи України через показники доходів і видатків Зведеного, Державного та місцевих бюджетів, держаного кредиту, державного боргу, валового внутрішнього продукту, секторів фінансового та страхового ринків тощо, а також кількісні та якісні показники, які характеризують діяльність органів державного управління у фінансовій сфері. Головні завдання дисципліни полягають в тому, щоб розкрити сутність, принципи та необхідність здійснення аналізу макрофінансових показників, а також навчити студентів правильно обрати методи аналізу залежно від наявної інформації і змісту тих процесів та явищ, які аналізуються, інтерпретувати отримані результати та розробляти управлінські рішення, передбачати тенденції у аналізованих показниках на середньо- та довгострокову перспективу. У результаті вивчення дисципліни «Макрофінансовий аналіз» студент повинен: - знати основні теоретичні та методологічні принципи економіко-математичного дослідження якісних та кількісних закономірностей суспільно-економічних явищ та процесів, які пов’язані з фінансовою сферою держави, та вміти реалізовуватиці знання на практиці - вміти користуватися основними економіко-статистичними методами аналізу, будувати економіко-математичні моделі, розраховувати на їх основі узагальнюючі показники та характеристики фінансових процесів; виявляти фактори впливу на динаміку макрофінансових показників та оцінювати ступінь їх впливу; на практиці використовувати інформаційні технології в сфері управління фінансами - застосовувати отримані результати досліджень для обґрунтування управлінських рішень та прогнозування перспектив розвитку. Курс умовно поділяється на дві частини. Перша частина передбачає ознайомлення студента з основами теорії здійснення макрофінансового аналізу та прийняття управлінських рішень. Студент повинен чітко усвідомлювати процес підготовки управлінського рішення, системний підхід до вирішення управлінських проблем, методи системного аналізу для розв’язання складних, слабко структурованих проблем. Друга частина є прикладною, під час якої студенти апробують отримані знання при здійсненні розрахунків, застосуванні методів і прийомів аналізу конкретних ситуацій на макрорівні, обґрунтуванні управлінських рішень на основі здійснених економіко-математичних розрахунків. Організація вивчення дисципліни передбачає читання лекцій, проведення практичних індивідуальних занять в аудиторії та в комп’ютерному класі, а також самостійну роботу студентів. Під час практичних занять передбачається застосування активних методів групової роботи, серед яких, «бліц-контроль знань», метод дискусії, метод вільних асоціацій, проекти тощо. Для поглиблення та закріплення лекційного матеріалу практичні заняття та самостійна робота студентів проводяться із застосуванням комп’ютерної техніки. Вивчення зазначених у курсі питань допоможе студентам здобути певні знання та навички, необхідні для здійснення відповідних фінансових розрахунків в процесі аналізу та прогнозування розвитку фінансової сфери. Дисципліна зорієнтована на формування наступних професійних компетенцій: 1. Аналізувати: ступінь виконання макрофінансових показників та її значення в прийнятті управлінських рішень в фінансовій сфері держави; показники виконання Державного та місцевих бюджетів (у розрізі доходів, видатків, фінансування) із застосуванням сучасних економіко-математичних методів аналізу; динаміку і структуру держаного кредиту та державного боргу із застосуванням сучасних економіко-математичних методів аналізу; показники валового внутрішнього продукту та інших макрофінансових показників із застосуванням сучасних економіко-математичних методів аналізу; ефективність організації та здійснення бюджетного процесу в державі; рівень податкового навантаження в країні 2. Контролювати та здійснювати фінансовий моніторинг: руху бюджетних потоків при виконанні бюджету; податкових надходжень та податкового боргу; виконання грошово-кредитної та боргової політики держави; цільового використання бюджетних коштів за бюджетним програмами; інвестиційної політики держави. 3. Вивчати та оцінювати: закономірності, причинно-наслідкові взаємозв’язки, що обумовлюють розвиток фінансової системи та її складових; реальність розрахованих макрофінансових показників, показників доходної і видаткової частини бюджету; ступінь взаємозв’язків між факторами, що обумовлюють розвиток фінансової системи та її складових; ефективність фінансового контролю в державі; стан виконання бюджету та фактори, що впливають на нього; ефективність бюджетного та податкового менеджменту; ефективність державної боргової та грошово-кредитної політики; ризики фінансової діяльності держави; сучасні статистичні та економіко-математичні методи і моделі та доцільність їх застосування у фінансовій сфері; причини бюджетного дефіциту та ступінь їх впливу; кредитоспроможність та інвестиційну привабливість економіки України, окремих її регіонів. 4. Розраховувати: показники доходної і видаткової частини бюджету, прогнозні значення ВВП; динаміку та структуру макроекономічних показників; ступінь збалансованості та пропорційності розподілу макроекономічних показників; щільності взаємозв’язків між окремими макроекономічними показниками; показники ефективності інвестицій; чинники та обмеження, що визначають структуру дохідної бази бюджету; рівень впливу інфляції, зміни валютного курсу на виконання доходів та видатків бюджету; масштаби ухилення від сплати податків; втрати бюджету від тіньової економіки; прогнозні і планові значення макроекономічних показників. 5. Розробляти: критерії оцінки та показники ефективності макрофінансової діяльності держави; пропозиції щодо вирішення проблем управління бюджетними ресурсами у контексті міжнародного досвіду; заходи щодо планування та прогнозування реальних бюджетних показників (доходів, видатків, фінансування); пропозиції щодо удосконалення боргової та кредитної політики держави; управлінські рішення за результатами здійсненого багатофакторного індексного аналізу, експертних методів аналізу, теорії ігор; критерії оцінки та показники ефективності використання бюджетних коштів; пропозиції щодо вдосконалення законодавства; 6. Формувати: ефективну фінансову політику держави та органів місцевого самоврядування; державну політику регулювання діяльності органів управління, а також підприємств, організацій, установ, громадян; 7. Використовувати сучасні інформаційні технології для: формування масиву статистичної інформації щодо виконання доходної та видаткової частини бюджету; розрахунку обґрунтованих параметрів аналізованих макрофінансових показників; оптимізації фінансової діяльності держави на макрорівні; формування масиву статистичної та оперативної інформації щодо виконання доходної і видаткової частини бюджету, ВВП, державного кредиту та державного боргу; ведення моніторингу рівня виконання макрофінансових показників на рівні держави; 8. Проводити навчально-методичну та наукову роботу: розробляти навчально-методичне забезпечення викладання економічних дисциплін; організовувати командну роботу студентів під час проведення інтерактивних навчальних занять; організовувати самостійну, індивідуально-консультативну роботу студентів над програмним навчальним матеріалом; організовувати проведення інтерактивних занять на актуальну тематику; аналізувати статистичну інформацію, наукові публікації, практичний досвід у галузі організації і здійснення фінансової політики держави; обґрунтовувати вибір теми та методологію наукового дослідження; складати план, програму та формувати гіпотези дослідження обраної теми; розробляти теоретичну базу дослідження обраної теми; узагальнювати отримані результати наукового дослідження, готувати наукові огляди, виступи на засідання наукових гуртків, доповідні записки, статті Сфера реалізації набутих знань в майбутній професії. Макрофінансовий аналіз як наука посідає вагоме місце в підготовці кваліфікованих фахівців у галузі економіки та фінансів, конкурентних на ринку праці, творчих, націлених на майбутнє, котрі мають лідерські та високі моральні якості, що досягається шляхом формування у них професійних знань, умінь і навичок, здатності нарощувати та ефективно використовувати свій творчий та професійний потенціал на благо України. Бакалаври зі спеціальності «фінанси і кредит» можуть обіймати посади на рівні економістів, аналітиків, фінансистів, а також працювати в підрозділах структурних ланок державних органів влади (Міністерство фінансів України, фінансові управління обласних, районних та міських державних адміністрацій, Міністерство доходів і зборів, органи державної казначейської служби, підрозділи державної фінансової інспекції, Рахункова палата України), підприємств та страхових компаній. Здобуті знання можуть бути використані в практичній діяльності для прийняття виважених та науково-обґрунтованих управлінських рішень як на макро-, так і на мікрорівнях 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ Денна форма навчання
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||