|
|
Фінансовоекономічний факультет кафедрафінансі в
Тема: Комплексний макрофінансовий аналіз (2 год)
Фахові компетентності:
Розуміти сутність, мету та значення проведення комплексного макрофінансового аналізу для економіки країни.
Розуміти сутність понять «ефект» та «ефективність», а також показники, якими їх можна оцінити.
Розуміти підходи до оцінки дій та заходів держави з позицій їх відповідності фінансовій ситуації в країні та потребам соціально-економічного розвитку.
Вміти оцінювати та аналізувати ефективність бюджетно-податкової політики, податковий потенціал України.
Вміти оцінювати інвестиційну привабливість окремих регіонів України.
Знати показники ефективності інвестицій та вміти виявляти фактори, що на них впивають.
Вміти оцінювати кредитоспроможність та конкурентоспроможність економіки України.
Знати підходи до оцінки конкурентоспроможності економіки.
Вміти розробляти управлінські рішення за результатами здійснених оцінок.
Опитування:
Мета та значення здійснення комплексного макрофінансового аналізу під час прийняття управлінських рішень.
Система показників ефекту та ефективності у макрофінансовому аналізі.
Оцінка дієздатності та ефективності фінансової політики.
Аналіз ефективності бюджетно-податкової політики.
Підходи до оцінки податкового потенціалу України.
Оцінка інвестиційної привабливості окремих регіонів України та чинники, що на неї впливають.
Показники ефективності інвестицій. Вплив фактора часу при визначенні ефективності інвестиційних рішень.
Оцінка кредитоспроможності економіки України.
Оцінка конкурентоспроможності економіки України та фактори, що на неї впливають.
Вирішення практичних завдань:
Використовуючи результати аналізу, проведеного на попередніх заняттях, необхідно:
зробити оцінку дієздатності та ефективності фінансової політики, бюджетно-податкової політики;
здійснити оцінку інвестиційної привабливості окремих регіонів України, визначити чинники інвестиційної привабливості регіону та показники ефективності інвестицій;
оцінити кредитоспроможність економіки України;
оцінити конкурентоспроможність економіки України з використанням ресурсного, факторного та інтегрального підходів;
визначити ступінь досягнення поставленої мети.
Робота в малих групах:
- презентація кінцевих результатів комплексного аналізу макрофінансових показників, отриманих кожною окремою міні-групою у результаті застосування сучасних економіко-математичних методів та моделей;
- економічна інтерпретація отриманих результатів та обґрунтування розроблених управлінських рішень щодо об’єкта аналізу.
Література: [1,3,4,5,8,10,11,12,15]
5. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН
Для виконання розрахунковий завдань доцільно використовувати статистичні дані, наведені в статистичний щорічниках, оприлюднені показники Міністерства фінансів України, ДПС України, Рахункової палати України, Мінекономіки України, а також звітну статистичну інформацію щодо макропоказників європейських країн тощо.
Завдання на збір та групування статистичної інформації:
Завдання 1
1. Зібрати статистичні показники щодо діяльності Державної казначейської служби України за останні 5 років, зокрема:
кількість розпорядників бюджетних коштів, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, які обслуговуються в органі казначейства та їх структура (на всій території України, на території області, району, міста та районів у місті);
навантаження на одного працівника казначейства як результат співставлення кількості розпорядників, одержувачів та інших клієнтів із загальною чисельністю працівників;
кількість відкритих рахунків в органі казначейства для обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів та їх структура;
планові суми доходів і видатків відповідного бюджету , а також у розрізі загального і спеціального фондів;
дані щодо відхилення фактичних показників бюджету від планових: в абсолютній сумі, у відсотках;
структура доходів і видатків бюджету за планом і фактом;
суми залишку бюджетних коштів на єдиному казначейському рахунку, його динаміка протягом одного бюджетного року і протягом останніх п»яти років;
співставлення фактичних і касових видатків при виконанні бюджету;
суми дебіторської і кредиторської заборгованості бюджетних установ: за місяцями протягом бюджетного періоду, за п»ять останніх років;
індекс сезонності (пропорційність) при виконанні дохідної і видаткової частини бюджету протягом одного бюджетного періоду;
кількість і суми відмов у прийнятті до обліку зобов»язань: в загальних сумах і у розрізі причин;
кількість і суми відмов в оплаті рахунків: в загальних сумах і у розрізі причин;
структура кількості і сум відмов у прийнятті до обліку зобов’язань і оплаті рахунків у розрізі причин;
кількість проведених внутрішніх перевірок в системі органів ДКУ ( у розрізі територій);
кількість встановлених порушень в результаті проведених перевірок;
суми нецільового використання бюджетних коштів;
віддача на одну гривню як співставлення сум виявлених порушень до затрат на проведення перевірок.
2. Згрупувати зібрані статистичні показники за наступними напрямами:
клієнти ( і рахунки, які їм відкриваються), які знаходяться на обслуговуванні в органі казначейства у розрізі головного розпорядника бюджетних коштів, нижчестоящих розпорядників бюджетних коштів, одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів;
бюджетний фонд у розрізі загального і спеціального фонду;
доходи бюджету групуються за складовими: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти;
податкові надходження групуються у розрізі шести груп в залежності від джерела одержання податку;
неподаткові надходження у розрізі чотирьох основних складових;
доходи від операцій з капіталом у розрізі чотирьох основних складових;
видатки бюджету групуються за наступними ознаками:
а) за функціями, які виконує держава – функціональна класифікація;
б) за головними розпорядниками бюджетних коштів – відомча класифікація;
в) за економічним змістом здійснюваної операції – економічна класифікація;
г) за бюджетними програмами – програмна класифікація;
- видатки спеціального фонду бюджету:
а) проведені за рахунок коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами;
б) проведені за рахунок коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ;
в) проведені за рахунок інших надходжень спеціального фонду;
г) проведені за рахунок коштів, отриманих як субвенція з місцевого бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів;
- групування відмов у взятті до обліку зобов»язань та в оплаті рахунків у розрізі конкретних причин (встановлені нормативними документами);
- групування встановлених порушень в результаті внутрішніх перевірок за певними ознаками (встановлені нормативними документами).
Завдання 2
1. Зібрати статистичні показники щодо діяльності Державної податкової служби України за останні 5 років, зокрема:
кількість органів ДПС, кількість платників податків, зареєстрованих в органах ДПС; кількість платників податків, які фактично сплачують подати до бюджету та їх структура, кількість перевірених платників податків у розрізі видів перевірок тощо (на всій території України, на території області, району, міста та районів у місті);
навантаження на одного працівника податкової служби як результат співставлення кількості платників податків зареєстрованих чи перевірених із загальною чисельністю працівників;
планові суми доходів відповідного бюджету , а також у розрізі загального і спеціального фондів; податкових та неподаткових надходжень;
дані щодо відхилення фактичних показників бюджету від планових: в абсолютній сумі, у відсотках;
структура доходів бюджету за планом і фактом;
сума податкового боргу, його динаміка протягом одного бюджетного року і протягом останніх п’яти років;
індекс сезонності (пропорційність) при виконанні дохідної частини бюджету протягом одного бюджетного періоду;
кількість проведених внутрішніх перевірок в системі органів ДПС ( у розрізі територій); кількість встановлених порушень в результаті проведених перевірок;
віддача на одну гривню як співставлення сум виявлених порушень до затрат на проведення перевірок.
Облікова робота: Кількість зареєстрованих платників податків в розрізі платежів. Кількість поданих податкових декларацій (своєчасно поданих, прострочених або неповних платежів). Кількість взятих на облік – юридичних осіб за відокремленими підрозділами юридичних осіб. Кількість взятих на облік - самозайнятих осіб. Звітні показники щодо мобілізації коштів до зведеного, державного та місцевого бюджетів. Розрахунки платників з бюджетом (переплата, заборгованість). Результати контрольно-перевірочної роботи. Розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань. Суми отриманих пільг по оподаткуванню. Показники податкової звітності, наданої платниками податків. Кількість платників податків – юридичних осіб, зареєстрованих у податковому органі, у тому числі, що сплачують податки. Кількість великих платників. Кількість платників – юридичних осіб включених до плану-графіку проведення перевірок з розбивкою по кварталах, у тому числі великих платників. Кількість фактично перевірених платників – юридичних осіб. Кількість платників, у яких виявлено порушення податкового законодавства, у тому числі великих платників. Кількість проведених перевірок: планових, позапланових. Суми донарахованих за результатами перевірок сум податків: загалом, у великих платників, за окремими видами податків, за видами перевірок, за галузями господарювання. Суми нарахованих фінансових санкцій. Суми фактично сплачених податків, які було донараховано за результатами перевірок.
Надходження платежів (нарахування, мобілізація, переплата, за рахунок стягнення податкового боргу) в розрізі платників та секторів економіки.
Податковий борг в розрізі категорій платників, платежів та секторів економіки та давністю. Загальна сума податкового боргу, що виник у поточному році; списані суми податкового боргу протягом року; сума податкового боргу на кінець року. Кількість платників податків – юридичних та фізичних осіб (СГД), зареєстрованих у податковому органі, у тому числі, що сплачують податки. Кількість платників – юридичних та фізичних осіб (СГД) осіб, у яких існує заборгованість з податків і обов’язкових платежів перед бюджетом з розбивкою по видах платежів. Кількість випадків застосування адміністративного арешту активів; сума боргу, що існувала до прийняття рішення про застосування адміністративного арешту і після. Сума активів, взята до податкової застави. Кількість направлених податкових вимог; суми податкового боргу, що були погашені в результаті застосовування цього заходу. Суми нарахованих фінансових санкцій та пені. Суми фактично сплачених податків у результаті застосування заходів з погашення прострочених податкових зобов’язань (окремо по кожному із методів управління податковим боргом)
Податкові пільги в розрізі платежів та секторів економіки.
Контрольно-перевірочна робота: кількість виїзних перевірок (планові перевірки позапланові перевірки), невиїзних перевірок в розрізі категорій платників податків, кількість та сума донарахувань податків та фінансові штрафні санкції за результатами перевірок в розрізі платежів Кількість розглянутих скарг платників податків, кількість справ, що розглядалися судами. Кількість порушених кримінальних справ.
Консультативна робота: Кількість листів, отриманих від платників податків. Кількість звернень, отриманих електронною поштою. Кількість консультацій, наданих по телефону. Кількість консультацій, наданих на особистому прийомі. Кількість відвідувань wеb-сайтів органу ДПС. Кількість брошур і буклетів.
Сума ПДВ, заявлена платниками до відшкодування, у тому числі на розрахунковий рахунок. Кількість платників, що заявили суми ПДВ до відшкодування, у тому числі на розрахунковий рахунок. Сума ПДВ, заявлена платниками до відшкодування, що не була підтверджена проведеними перевірками, у тому числі сума відшкодування, що була завищена. Кількість платників, що невірно визначили суми ПДВ до відшкодування (окремо ті, що зависили, і ті, що занизили). Сума втрати бюджету від незаконного відшкодування ПДВ. Сума бюджетного відшкодування ПДВ, перерахована платникам на розрахунковий рахунок, у тому числі з порушенням законодавчо встановлених термінів. Кількість платників, що отримали бюджетне відшкодування ПДВ, у тому числі на розрахунковий рахунок. Сума бюджетного відшкодування ПДВ, зарахована платникам в рахунок майбутніх платежів, у тому числі з порушенням законодавчо встановлених термінів. Сума заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, у тому числі сума простроченої заборгованості. Сума пені за заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ. Частота звернення працівниками підрозділу до Єдиного реєстру податкових накладних. Кількість працівників підрозділу з контролю за відшкодуванням ПДВ. Кількість платників, що обслуговуються даним підрозділом. Кількість платників ПДВ, зареєстрованих у податковому органі, у тому числі, ті, що сплачують податки. Кількість платників ПДВ, що потенційно (при наявності від’ємного сальдо з ПДВ) мають право на отримання бюджетного відшкодування. Кількість платників ПДВ, що потенційно (при наявності від’ємного сальдо з ПДВ) мають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування. Кількість проведених камеральних перевірок, у тому числі за участю працівників інших підрозділів. Кількість проведених документальних невиїзних перевірок, у тому числі за участю працівників інших підрозділів. Кількість проведених виїзних перевірок, у тому числі за участю працівників інших підрозділів. Кількість позовів, направлених до суду, за результатами роботи підрозділу, у тому числі, ті, що вирішені на користь податкового органу. Кількість скарг, отриманих на працівників підрозділів.
2. Згрупувати зібрані статистичні показники
3. На основі зазначених абсолютних показників розрахувати та проаналізувати відносні показники, зробити висновки
Завдання 3
Проаналізуйте зміну податкових надходжень у 2012-2011 роках та встановіть які саме податкові надходження зросли (зменшились) і за рахунок яких чинників відбулись зміни. Рекомендовано виділити економічні та неекономічні чинники, а також оцінити суму, на яку зросли (зменшились) надходження бюджету у результаті його дії. Зробіть висновки за результатами проведеного аналізу щодо ефективності бюджетно-податкової політики уряду.
Наприклад: У 2010 р порівняно з 2009 роком доходи загального фонду збільшилися на 50,918 млрд. грн., або 32,5%., але лише третину приросту доходів забезпечено за рахунок економічних чинників:
чинник
|
На надходження яких платежів вплинуло
|
На яку суму зросли надходження бюджету
|
економічне зростання
|
Збільшення надходжень ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)
|
8 млрд грн
|
зростання імпорту товарів
|
збільшення надходжень платежів, що справляються при ввезенні товарів на митну територію країни
|
6 млрд. грн (у т.ч. більше половини – надходження від ПДВ з введених на територію України товарів)
|
поліпшення фінансового стану суб’єктів підприємництва
|
зростання надходжень податку на прибуток підприємств
|
Понад 4,2 млрд грн
|
Неекономічні чинники збільшення надходжень бюджету
чинник
|
На надходження яких платежів вплинув
|
Сума збільшення доходів бюджету
|
Зміни до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” згідно з якими запроваджено щоквартальне авансове перерахування НБУ відповідних коштів
|
НБУ перерахував до загального фонду державного бюджету кошти від перевищення кошторисних доходів над витратами
|
На 10,5 млрд більше порівняно з 2009 роком
|
Невідшкодовано ПДВ платникам
|
Надходження ПДВ
|
На 10,3 млрд. грн. менше відшкодовано, ніж у 2009 році
|
Неодноразове підвищення впродовж 2010 року ставок акцизного збору практично на всі види підакцизної продукції, за виключенням транспортних засобів
|
зростання надходжень акцизного збору до загального фонду
|
на 5 млрд. гривень
|
Девальвація, порівняно із 2009 роком, гривні до долара
|
сприяла зростанню платежів, що справляються при ввезенні товарів на митну територію України,
|
на суму понад 1,5 млрд. гривень
|
збільшення переплат по податку на прибуток
|
Зросли надходження податку на прибуток підприємств
|
на суму понад 1,3 млрд. гривень
|
Збільшення коригуючого коефіцієнта до ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат, що видобуваються в Україн
|
зростання надходжень рентних платежів
|
на суму майже 1,4 млрд. гривень
|
Збільшення згідно з урядовою постановою від 23.04.2010 № 321 розміру ставки щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом для стільникового радіозв’язку у п’ять разів
|
Зростання надходженню зборів за використання радіочастотного ресурсу
|
на суму понад 0,3 млрд. гривень
|
часткове зараховувалися до загального фонду державного бюджету надходжень збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності
|
Зросли надходження збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ
|
на 0,9 млрд. гривень
|
Встановлення законом про державний бюджет додаткового коефіцієнту 1,143 до базових нормативів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин та нормативів збору за спеціальне водокористування
|
Зросли надходження від платежів за користування надрами для видобування корисних копалин та нормативів збору за спеціальне водокористування
|
на суму понад 0,3 млрд. гривень
|
Надходження відрахувань від чистого прибутку (доходу) підприємств державного сектору економіки
|
Зросли неподаткові надходження бюджету
|
на 0,8 млрд. гривень
|
Розрахунково-аналітичні завдання
Завдання 1.
Проаналізувати за 1996-2012 роки динаміку (один варіант на вибір студента):
А) доходів та видатків Зведеного бюджету
Б) доходів, видатків та фінансування Державного бюджету
В) податкових надходжень (податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, ПДВ тощо)
Г) державного кредиту та державного боргу в Україні
1. в абсолютних показниках, виявити причини, які вплинули на зміну динаміки
2. в абсолютних показниках, скоригувавши їх на індекс інфляції (до попереднього року та до базового року (1995 або 2000 року)
Результати розрахунків представте графічно.
Встановіть, чи співпадають виявлені тенденції із динамікою, не скоригованою на індекс інфляції?
Зробіть відповідні висновки, базуючись на отриманих результатах.
Завдання 2.
1.Обчислити питому вагу податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб в доходах бюджету та податкових надходженнях зведеного бюджету. Порівняйте отримані показники з аналогічними по податках на споживання.
2. Встановіть співвідношення між податком на прибуток на податком на доходи фізичних осіб в Україні.
3. Розрахуйте частку податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб у ВВП.
Результати розрахунків представте графічно та проаналізуйте виявлені тенденції. Зробіть висновки щодо фіскального значення прибуткових податків в Україні в аналізованому періоді.
4. Порівняйте виявлені тенденції з країнами Європейського союзу та обґрунтуйте свої висновки щодо доцільності (недоцільності) підвищення бюджетного значення податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб в Україні.
5. Розрахуйте структуру податку на доходи фізичних осіб за видами доходів.
6. Визначити коефіцієнти еластичності податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб, порівняти їх із коефіцієнтами еластичності податкової системи України та податками на споживання.
Завдання 3.
Порівняйте розмір прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, встановлених урядом для працездатних осіб, із середньомісячною зарплатою по Україні у 2000-2012 роках та «звичайною» податковою соціальною пільгою по податку на доходи фізичних осіб
Встановіть наявність відхилень у їх розмірах, поміркуйте стосовно причин, що зумовили наявність відхилень, та факторів, що на них впливають. Як це вплинуло на виконання доходів бюджету за податковими надходженнями. Зробіть висновки щодо соціального значення податкової соціальної пільги для громадян.
Для виконання цього завдання рекомендовано скористатися статистичною інформацію державного комітету статистики України.
Завдання 4.
На основі кореляційно-регресійного аналізу:
1.встановіть істотність взаємозв’язку між видатками та доходами бюджету, ВВП, інфляцією, часом та іншими показниками, які, на Вашу думку, мають вплив на видаткову частину бюджету. Зробіть відповідні висновки
2. Виявіть фактори, які найбільше впливають на дохідну (видаткову) частину бюджету (негативно та позитивно),
3. Встановіть причини такого впливу
4. Запропонуйте управлінські рішення щодо покращення макроекономічної ситуації в країні
Завдання 5.
На основі кореляційно-регресійного аналізу встановіть істотність взаємозв’язку між надходженнями податку на прибуток підприємств (податку на доходи фізичних осіб), інфляцією, часом та іншими показниками, які, на Вашу думку, мають вплив на надходження цього податку до бюджету (наприклад, зміна основної ставки податку, платіжної дисципліни платників, прибутковості діяльності платників податку, рівня тіньової економіки, рівня ухилення від сплати податків, податкового боргу, розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, розміру соціальної пільги тощо)
Виявіть фактори, які найбільше впливають на аналізовані показники (негативно та позитивно). Встановіть причини такого впливу та запропонуйте управлінські рішення щодо покращення макроекономічної ситуації в країні
Завдання 6.
За допомогою кореляційно-регресійного аналізу встановіть істотність взаємозв’язку між надходженнями податку на додану вартість (або іншим бюджетоутворюючим податком на ваш вибір), інфляцією, часом та іншими показниками, які, на Вашу думку, мають вплив на надходження цього податку до бюджету (наприклад, зміна основної ставки податку, платіжної дисципліни платників, рівня тіньової економіки, рівня ухилення від сплати податків, податкового боргу тощо)
Виявіть фактори, які найбільше впливають як позитивно, так і негативно на аналізовані показники.
Встановіть причини такого впливу та запропонуйте управлінські рішення щодо покращення макроекономічної ситуації в країні |
|
|
Скачать 190.36 Kb.