Горбул Ділова українська мова. Горбул О. Д. Ділова українська мова
 Скачать 260.45 Kb.
|
5.3. ІнструкціяІНСТРУКЦІЯ - документ, у якому викладають правила, що регулюють спеціальні сторони діяльності і стосунки установ чи поведінку працівників при виконанні службових обов'язків; це зведення правил, детальні настанови, приписи керівного органу чи особи службовим особам або органам, обов'язкові для виконання. Розрізняють відомчі й міжвідомчі інструкції. До відомчих належать інструкції, обов'язкові для системи одного відомства (міністерства). Міжвідомчими називають інструкції, які видаються спільно двома або кількома організаціями різних систем. Такі інструкції обов'язкові для організацій і підприємств цих систем. Відомчі інструкції бувають: 1) посадові; 2) з техніки безпеки; 3) з експлуатації обладнання та ін. Інструкція затверджується вищими органами або керівниками організацій (чи їхнім наказом із зазначенням номера та дати видання). На інструкції може бути помітка про те, що вона є додатком до розпорядчого документа. При затвердженні інструкції розпорядчим документом у ньому встановлюється термін введення інструкції, зазначаються відповідальні виконавці. Інструкція містить спеціальні розділи за групами певних операцій. Розділ у свою чергу складається з окремих пунктів із зазначенням способів та порядку виконання тих чи інших видів робіт (відхилення від дій, передбачених пунктами інструкції, не дозволяються й кваліфікуються як порушення дисципліни). Реквізити інструкції: 1) назва виду документа (інструкція); 2) гриф затвердження; 3) заголовок; 4) дата, індекс, місце видання; 5) текст; 6) підпис; 7) види погодження. Текст викладається у вказівно-наказовому стилі із формулюваннями на зразок "повинен, слід, необхідно, не дозволено". Текст документа має бути стислим, точним, зрозумілим, оскільки він призначений для постійного користування. Зміст викладається від 2-ї, 3-ї особи, рідше - у безособовій формі. Структура тексту інструкції: 1. Загальні положення (основні завдання працівника; порядок посідання посади; професійні вимоги; кому підпорядковується; основні керівні документи). 2. Функції (предмет, зміст, перелік видів робіт). 3. Права. 4. Посадові обов'язки. 5. Відповідальність. 6. Взаємини (зв'язки за посадою). Окрему групу становлять посадові інструкції. Посадова інструкція- це документ, що визначає організаційно-правове становище працівника у структурному підрозділі і забезпечує умови для його ефективної праці. Посадова інструкція складається з таких розділів: загальна частина; функції; обов'язки; права; взаємовідносини; відповідальність працівника; оцінка працівника. У загальній частині зазначають: основні завдання працівника; порядок призначення на посаду; професійні вимоги; кому підпорядковується; основні керівні документи. У розділі "Функції" зазначають предмет, зміст і обсяг обов'язків. Інструкцію підписує керівник організації. Примітка.Розділи інструкції й пункти в межах кожного розділу нумерують арабськими цифрами (1., 2., 3.; 1.1., 1.2., 1.3. і т. д.). Наводимо зразок типової інструкції з техніки безпеки: ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету України з питань у справах нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1998 р. № 107 ЗАРЕЄСТРОВАНО у Міністерстві юстиції України 13 березня 1999 р. за №58/594 ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідйомних кранів 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 2. ОБОВ'ЯЗКИ ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМНИМИ КРАНАМИ 3. ПРАВА ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМНИМИ КРАНАМИ 4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМНИМИ КРАНАМИ Зразок Міністерство легкої промисловості України Луганське трикотажне об'єднання "Лутрі" ВКАЗІВКА 11.12.98 м. Луганськ N2 140 Про проведення І- Констатаційна частина. "■ Розпорядча частина: ЗОБОВ'ЯЗУЮ (або: ПРОПОНУЮ і т. ін.) 2. " - 3. ^ Керівник структурного підрозділу (підпис) Розшифрування підпису Граматичний коментарПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ, ВЛАСНИХ І ЗАГАЛЬНИХ ІМЕН У КЛИЧНІЙ ФОРМІ ТА У ЗВЕРТАННЯХ Іменники чоловічого і жіночого роду першої та другої відмін мають в однині окрему кличну форму. Іменники чоловічого роду другої відміни у кличній формі закінчуються на -у, -ю, -е. Іменники твердої групи з суфіксами -ик, -ок, -к(о) та деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий приголосний (крім ж) мають закінчення -у: батьку, товаришу, хлопчику, Іваненку, провіднику. Іменники м'якої групи мають закінчення -ю: лікарю, вчителю, кобзарю, секретарю, водію, Юрію, Безсуфіксні іменники твердої групи та іменники м'якої групи з суфіксом -ець, а також окремі іменники мішаної групи (це власні назви з основою на ж, ч, ш, дж і загальні з основою на р, ж) мають закінчення -е: друже, Вікторе, Іване, козаче, інженере, директоре. Іменники першої відміни твердої групи мають закінчення -о: сестро, мамо, дівчино, подруго, Людмило, Миколо. У звертаннях, що складаються з двох власних імен (з імені та по батькові), обидва слова мають закінчення кличної форми: Романе Романовичу, Іване Степановичу, Миколо Артемовичу, Миколо Олексійовичу, Маріє Семенівно, Ганно Василівно, Людмило Петрівно, Іноді в таких звертаннях кличні форми можуть мати обидва слова: пане бригадир (бригадире), пане директор (директоре), пане лікар (лікарю). У звертаннях, що складаються із загальної назви і власного імені, кличну форму має загальне слово, а власне ім'я може мати і кличну форму, і форму називного відмінка: товаришу Андрію (товаришу Андрій), сестро Ярино (сестро Ярина),але прізвища ставляться у називному відмінку: пане Кравчук, добродію Петренко. Культура слова"Народився у1940 році" чи "Народився 1940 року"?Для означення часу українська мова використовує родовий відмінок іменників: Це трапилося минулої ночі; Цього літа зібрали гарний урожай.Російська мова знає в таких випадках прийменник із знахідним відмінком: тієї ночі - в ту ночь, цього літа - в это лето. Йдучи за традицією класики, живої мови, краще сказати: Народився 1940 року.Але родовий відмінок часу не може стояти у формі множини. На означення днів тижня, місяців, процесів, стану вживаємо знахідний відмінок з прийменником: у понеділок; у вересні; у давнину; у роки (під час) війни. НАВЧАЛЬНИЙ, УЧБОВИЙ. Прикметник учбовий в останні роки витісняє слово навчальний: учбовий заклад, учбовий корпус, учбово-матеріальна база та ін. Його не зовсім "законне", порівняно із словом навчальний,місце в українській мові може бути усвідомлене хоча б з уваги на непродуктивний при творенні українських слів суфікс -б-. Якщо російське слово учебный - природне утворення, споріднене із словом учеба,то, очевидно, навчальнийпов'язується зі словами навчання, навчати. Слово учбовий- своєрідна калька російського учебный.Хоча, зауважимо, словник української мови трактує його рівноцінним до навчальний. Зверніть увагу на переклад брать обязательства в зависимости от оснований в порядке, принятом общим собранием в пределах своих полномочий в случае досрочного выбытия в случае необходимости в соответствии с (действующим законодательством) внеочередно'й созыв возместить ущерб, который... дисциплина'рное взыскание договорно'е обязательство досрочное выбытие члена... дочернее предприятие злоупотребление служе'бных лиц исключительное право - брати зобов'язання - залежно від підстав - у порядку, ухваленому загальними зборами - у межах своїх повноважень - при достроковому вибутті - за необхідності - згідно з (чинним законодавством) - позачергове скликання - відшкодувати збитки, яких... - дисциплінарне стягнення - договірне' зобов'язання - дострокове вибуття члена... - дочірнє підприємство - зловжива'ння службовихосіб - виняткове право |