Зацерковний В.І. та ін. ГІС та бази даних. І бази даних
 Скачать 31.1 Mb.
|
|
Рис. 2.42. Фрагмент Національного атласу України Атлас містить 875 унікальних карт, які створені на базі новітніх знань і статистичної інформації, а також тексти, графіки і фотографії. Він органічно об’єднує шість тематичних блоків. Загальна характеристика. Інформація про геополітичне положення України, її фізико-географічні умови й адміністративний устрій, місце в європейському та світовому природно-ресурсному, економічному і демо- графічному потенціалі. Історія. Інформація про основні етапи історії українського народу і держави. Природні умови та природні ресурси. Інформація про особливості та якість природних умов країни, наявність і кількість природних ресурсів. Населення. Інформація про чисельність, розміщення та рух населен- ня, структуру розселення, національний склад, особливості демографічного, соціально-економічного і гуманітарного розвитку. Економіка. Інформація, що відображує рівень розвитку продуктив- них сил України, структуру, спеціалізацію і територіальну організацію господарства та загальні тенденції трансформації економіки. Екологічний стан навколишнього середовища. Карти відбивають комплексну оцінку стану і рівня забруднення навколишнього середовища й окремих компонентів природи, систему моніторингу, природно-запо- відний фонд та інші території, що охороняються. 7. Внесення курсів із ГІС і ГІТ до програми підготовки фахівців приро- дознавчих, екологічних, інженерних та сільськогосподарських спеціальнос- тей у багатьох вищих навчальних закладах країни; відкриття у деяких з них курсів підготовки фахівців у галузі геоінформаційних систем і технологій. 108 До факторів, що стримують розвиток геоінформаційних технологій, належать відносно низький у цілому рівень комп’ютеризації в країні, від- сутність у достатній кількості відповідних фахівців і коштів на придбан- ня ліцензійного програмного забезпечення. Однак, незважаючи на це, ГІС знаходять застосування у все нових сферах науки, виробничої діяльності й освіти. Коло користувачів ГІС по- стійно розширюється і відкриває нові можливості для обміну накопиченою інформацією. Деякі системи комплектуються за бажанням замовника готовими базами даних. Все це призводить до того, що покупцями ГІС стають невеликі міста й області, окремі галузі промисловості, медицина, освіта тощо. Невеликі навчальні та довідково-інформаційні ГІС бажають мати виші і навіть приватні особи, чия діяльність пов’язана з управлінням. Важливим моментом необхідно вважати посилення міжнародної кооперації та координації геоінформаційної діяльності. Одним із головних наслідків є створення глобальних інформаційних систем типу Глобальної природно-ресурсної бази GRID під егідою ЮНЕСКО, ГІС європейського економічного співтовариства CORINS і багато інших. Про значення ГІС можна говорити, виходячи з того, яка увага при- діляється їм у більшості країн світу. У багатьох із них створені національні й регіональні організації, до завдань яких входить розвиток досліджень, по- в’язаних із ГІС, розробка пропозицій у сфері національного й міського планування інформації, координація програм отримання, обробки й розпо- всюдження цієї інформації, створення мереж ГІС. З цією метою розроблена правова база, створюється потужне, апаратне й програмне забезпечення, налагоджена підготовка та перекваліфікація необхідного класу спеціалістів. Розвиток інформаційних технологій на базі обчислювальної техніки, створення автоматизованих, високопродуктивних робочих станцій, банків даних і баз знань, а також обчислювальних мереж привело до появи нового напрямку в інформатиці – геоінформатики, в основі якої лежать ГІС і ГІТ. На сьогодні вже існують (функціонують) сотні ГІС різного рівня. Для раціоналізації управлінських процесів у органах виконавчої влади і місцевого самоврядування в розвинутих державах і країнах з пе- рехідною економікою запроваджуються новітні інформаційні технології, в тому числі ГІТ, оскільки відомо, що вони можуть широко застосову- ватися в практиці управління, відкривають нові можливості при аналізі територіально-прив’язаних даних, пошуку закономірностей їх розподілу, моделюванні та прогнозі ситуацій. Розвиток передових країн світу переконливо демонструє відсутність альтернативи цієї технології в державному управлінні та самоврядуванні. Проте при запровадженні будь-яких інновацій на державній службі, особливо сучасних технологій управління, виникають певні ускладнення. Це підтверджується проведеним аналізом щодо спроб застосування ГІТ у декількох регіонах і містах нашої країни. 109 Геоінформаційні системи Геоінформаційні послуги Геоінформатика 1980 1990 2000 Як свідчить аналіз можливостей ГІТ і основних пріоритетних напрям- ків природно-ресурсної тематики, ГІС загальнодержавного і регіонального рівнів доцільно орієнтувати на вирішення завдань: 1) оцінки стану природних ресурсів регіону та планування процесів їх раціонального використання; 2) оцінки та прогнозування екологічного стану регіону; 3) оцінки ефективності і прогнозування розвитку регіонів; 4) розробки рекомендацій щодо забезпечення функцій управління регіонами. Необхідно відзначити, що ці проблемні сфери є також домінуючими для регіональних прикладних дистанційних досліджень регіонів з космосу. Тому можна стверджувати про важливість ГІС і ГІТ для перспективних інформаційних технологій у прикладних дистанційних дослідженнях територіальних угруповань з космосу. 2.5. Перспективи розвитку ГІС на найближчі роки ГІС розпочали своє існування з назвою "географічні інформаційні системи" (Geographic Information System) і означали програмні засоби для роботи з географічною (просторовою) інформацією та пошаровим її поданням. Таке становище відбувалось майже до 80-х рр. ХХ ст. У 90-х рр. ХХ ст. це визначення трансформується і основною розшифрування стає "геоінформатика" (Geographic Information Science), оскільки ці системи сконцентрувались на алгебрі операцій над простором і картами. Наразі спостерігається тенденція переходу до "географічних інфор- маційних послуг" (Geographic Information Services) на платформі персо- нальних комп’ютерів (рис. 2.43) [54]. Рис. 2.43. Еволюція концепції ГІС протягом останніх двох десятиліть 110 За останні 25 років ГІС пережили великі зміни, як концептуальні, так і функціональні. Це вже не ті "тремтливі" програми, в яких можна бу- ло на основі наявних даних створювати карти. Це і зараз одна з найваж- ливіших і найбільш затребуваних функцій ГІС, якщо можна так сказати, їх візитна картка. На сучасному рівні розвитку ГІС стали практично основним інстру- ментом моделювання природних, господарських, соціальних процесів і явищ, відстеження їх зв’язків, взаємодій, прогнозування їх подальшого розвитку в просторі та часі, а головне – засобом забезпечення (підтримки) прийняття рішень управлінського характеру [4]. Але сучасні ГІС сьогодні – ще й інтеграційне середовище, яке дозволяє об’єднувати і систематизувати різноманітну інформацію, її потоки, що надходять з багатьох відділів і служб. Все частіше і частіше ГІС наближаються до вершин інформаційної структури відомств і під- приємств, хоча, одночасно, на інших стадіях робочого процесу їх вико- ристовують і для професійного аналізу даних, і для "чорнової" роботи – введення та підготовки даних. У "інтеграційному" аспекті ГІС використовують, щоб розв’язувати задачі на найвищому рівні територіального управління. Організація Об’єднаних Націй використовує ГІС для роботи з актуаль- ною інформацією. Де б не проводилися операції ООН, в рамках операції збирається необхідна інформація. Вона подається у вигляді тематичних атласів, доступ до яких відкритий для всіх зацікавлених осіб. Обов’язково готується картографічна основа. Можливість одержувати таку інформацію, можливість моделювання ситуацій роблять ГІС чинними інструментами для планування гуманітарних операцій, запобігання й владнання регіо- нальних конфліктів. Однак ГІС використовуються не тільки для розв’язку великих аналітичних і прогнозних завдань. Ефективний також комп- лексний просторовий підхід і при розв’язку конкретних повсякденних задач управління територіями. Створення єдиних муніципальних ГІС дозволяє системно підійти до розв’язку будь-якої територіальної задачі. Найважливіший етап у розвитку територій – територіальне планува- ння – вже на жодній стадії не обходиться без ГІС, які надають можливість постійної актуалізації потрібної документації, наукову обґрунтованість пропозицій, заснованих на накопичених і наочно представлених даних, можливість моделювання різних сценаріїв, використання створених у ГІС матеріалів для містобудівного й екологічного моніторингу. Потреба більш ефективно вирішувати питання управління, плануван- ня, інвентаризації і експлуатації інженерних комунікацій також приводить до впровадження ГІС, як у муніципальних утвореннях, так і на великих підприємствах. 111 ГІС виступають як база інформаційно-аналітичних систем, що ін- тегрують у собі актуальні дані, необхідні для управління людською діяль- ністю. Це найцікавіший досвід зовсім різних організацій, які займаються, як глобальними завданнями, такими як контроль за розвитком регіонів, так і завданнями локальними, пов’язаними з господарською діяльністю. ГІС дозволяють по-новому, більш глибоко глянути на проблему, комп- лексно підійти до її розв’язку, надаючи необхідний для цього інструмен- тарій. На сьогодні у світі розроблені та використовуються сотні різнома- нітних геоінформаційних пакетів, а на їхній базі створені десятки тисяч прикладних ГІС різної спрямованості. ГІС і ГІТ знайшли широке застосування в різноманітних сферах і напрямах територіальної діяльності: – кадастрі (земельному, водному, лісовому, нерухомості, природних ресурсів тощо); – містобудуванні та муніципальному управлінні; – проектуванні, будівництві, експлуатації об’єктів; – геологічних дослідженнях; – розробці й експлуатації природних ресурсів, копалин; – сільському, лісному, водному господарствах; – метеорології; – природокористуванні та моніторингах; – бізнесі (торгівлі, маркетингу, логістиці, управлінні банківською справою, послугах ріелторів тощо); – плануванні та прогнозуванні; – обороні країни, безпеці і надзвичайних ситуаціях; – прийняті управлінських рішень; – політиці й управлінні державою; – науці, освіті тощо. Зрозуміло, що наведеним переліком не вичерпуються всі напрями діяльності ГІС та ГІТ. ГІС потрібні практично всюди, де використовуєть- ся територіально розподілена інформація і є необхідність просторового (територіального) аналізу, територіальної оцінки і територіального прогнозу. Подальший розвиток ГІС і ГІТ відбувається у таких напрямах [50]: 1. Перший і найбільш реальний напрям сучасного розвитку ГІС. Важ- ливо відзначити, що сучасні ГІТ об’єднані з іншою потужною системою отримання і представлення просторової інформації – даними ДЗЗ із кос- мосу, літаків і будь-яких інших літальних апаратів. Космічна інформація в сучасному світі стає все більш різноманітною, точною, доступною. Десятки орбітальних систем передають високоточні космічні знімки будь-якої тери- торії нашої планети. Сформовані архіви та банки даних цифрових знімків, які охоплюють територію Земної кулі. Їхня відносна доступність для спо- 112 живача (оперативний пошук, замовлення й одержання через систему Інтернет), проведення знімань будь-якої території за бажанням споживача, можливість наступної обробки й аналізу фотографій із космосу за допомо- гою різних програмних засобів, інтегрованість із геоінформаційними пакетами перетворюють тандем ГІС-ДЗЗ у новий могутній засіб географіч- ного аналізу. 2. Другий напрям розвитку ГІС – спільне і широке використання даних високоточного глобального розташування того чи іншого об’єкта, отриманих за допомогою систем GPS (США), ГЛОССНАС (Росія), Галі- лео (ЄС). Ці системи, особливо GPS, уже зараз широко використовуються в морській навігації, повітроплаванні, геодезії, військовій справі й інших галузях людської діяльності. Застосування їх у поєднанні з ГІС і ДЗЗ утворює потужну тріаду високоточної, актуальної (аж до реального ре- жиму часу), постійно обновлюваної, об’єктивної та щільно насиченої територіальної інформації, яку можна буде використовувати практично скрізь. Приклади успішного спільного використання цих систем війська- ми НАТО при проведенні бойових дій у військових конфліктах в Іраку і Югославії є підтвердженням того, що поширення цього напряму в інших галузях практичної діяльності не за горами. 3. Третій напрям розвитку ГІС пов’язаний із розвитком системи телекомунікацій, насамперед міжнародної мережі Інтернет, і масовим використання глобальних міжнародних інформаційних ресурсів. У цьому напрямі вбачається декілька перспективних шляхів. Перший шлях буде визначатися розвитком корпоративних мереж найбільших підприємств і управлінських структур, що мають винятковий доступ, з використанням технології Інтернет. Даний шлях буде визначати розвиток технологічних проблем ГІС при роботі в корпоративних мережах. Поширення ж відпрацьованих технологій і вирішення питань дрібних і середніх підприємств і фірм дасть могутній поштовх до їх масового вико- ристання. Другий шлях залежить від розвитку самої мережі Інтернет, що збільшує свою аудиторію на десятки тисяч нових користувачів. Наприк- лад, Інтернет пропонує туристам маршрутні карти. Інший вузол дозволяє використовувати просторово-орієнтовану пошукову машину для відпові- дей на запити типу "Знайти всі японські ресторани в Києві". Ще один багатообіцяючий варіант використання просторових технологій пов’яза- ний із визначенням місця розташування мобільних телефонів. Також треба відзначити ще один суттєвий прикладний додаток – мо- більну дистанційну роботу співробітників великих компаній – за місцем розташування клієнта, в філіалах компанії і на віддалених ділянках. Зазви- чай вони завантажують сегмент даних для розв’язку конкретної задачі, віддалено працюють з цими даними і вносять зміни в основну базу даних (синхронізують її) наприкінці робочого дня. 113 Усе це свідчить, що попит на просторові технології тепер постійно зростає. Розвиваючись таким шляхом, традиційні ГІС зі звичайно закритих і дорогих систем, що існують для окремих колективів і вирішення окремих задач, згодом набудуть нових ознак, об’єднаються і перетворяться в могутні інтегровані та інтерактивні системи спільного глобального використання. При цьому такі ГІС самі стануть: • територіально розподіленими; • модульно нарощуваними; • спільно використовуваними; • постійно і легко доступними. Тому можна припускати виникнення на базі сучасних ГІС нових типів, класів і навіть поколінь географічних інформаційних систем, заснованих на можливостях Інтернет, телебачення і телекомунікацій. Майбутні класи та покоління ГІС. Враховуючи інформацію та відслідковуючи сучасні тенденції розвитку ГІС і ГІТ, уже зараз можна визначити деякі риси майбутніх ГІС [50]: – ГІС–ТБ (ГІС-телебачення). Ймовірно, ці системи стануть новим класом ГІС, що будуть поєднувати можливості сучасного телебачення, а також традиційних і спеціалізованих ГІС та інтернет. Окремі передумови виникнення деяких рис таких систем уже з’явилися і використовуються на телевізійних каналах. Великий потенціал у ГІС-ТБ простежується у сфері організації дистанційного освітнього телебачення, де використову- ються функції та можливості ГІС і ГІТ. Можна було б уже зараз органі- зовувати і транслювати різноманітні передачі й уроки, побудовані на просторовій ідеології. ГІС–інтернет. Досвід застосування компіляцій настільних ГІС і ло- кальних геоданих засвідчив певні проблеми їхнього застосування. Перед усім, це: обмежена доступність ГІС для "кінцевого" користувача; відсут- ність загальних підходів до збереження, структурування та керування да- ними; складність (специфічність) інтерфейсу програмних продуктів ГІС; відсутність належного картографічного оформлення тематичних шарів і відповідної необхідної документації; змісту технічної атрибутивної інфор- мації; незахищеність інформації, що передається "кінцевому" користувачу. Вищезазначені обмеження використання даних, значне збільшення об’ємів просторової інформації та зростаючий попит на доступ до геоданних природним чином визначають необхідність більш високої організації ГІС. Сучасний рівень розвитку ГІС і інформаційно-, телекомунікаційних технологій дозволяє вести мову про деякі ефективні рішення щодо зазначених недоліків настільних ГІС при використанні Internet / Intranet- технологій. 114 Використання Internet / Intranet-технологій при створенні геоінформа- ційних ресурсів (GRID-технології – технології створення та використання розподілених інформаційно-обчислювальних ресурсів) та побудові ГІС різного призначення й охоплення в найближчий час стане домінуючим у світовому інформаційному просторі, оскільки ці технології: дозволяють організувати відносно прості для користувача системи пошуку потрібної інформації; висувають мінімальні вимоги як з технічного боку, так і з боку програмного забезпечення до робочого місця клієнта (клієнт працює зі стандартним програмним забезпеченням, і єдиною вимогою є підтримка роботи WWW-переглядача – браузера одного з останніх версій); підтримують розподілені системи збереження інформації і численні методи її збереження; підтримують роботу з практично необмеженим об’ємом різноплано- вих даних (текст, графіка, зображення, звук, відео-, векторні карти тощо); надають технологічно простий спосіб адміністрування інформа- ційних систем з одного робочого місця; підтримують віддалені методи редагування та поповнення інфор- мації. Проекти з використанням нових технологій, як у галузі побудови геоінформаційнихх технологій, так і в галузі побудови мережевих інфор- маційних систем на основі Інтернет, спрямовані на: – підвищення ефективності застосування ГІТ у предметних сферах; – створення єдиного геоінформаційного простору різної тематичної спрямованості; – відповідність міжнародному рівню наукових досліджень у галузі ГІТ; – ГІС 2 – (ГІС про ГІС чи "ГІС у квадраті"). Цей новий тип ГІС, ймо- вірно, матиме можливість вивчення й аналізу не самої територіальної інформації, а значної маси вже існуючих і територіально розподілених ГІС, створених та використовуваних у різних напрямах людської діяльнос- ті. ГІС 2 можуть і повинні стати визначеними навігаторами по просторах ГІС, а можливо, й інших інформаційних ресурсів; – ГЛОБ-ГІС – (Глобальна ГІС, GRID-ГІС). На базі зазначених нами систем і мережі Інтернет може виникнути єдина телекомунікаційна Гло- бальна географічна інформаційна система, в якої будуть десятки мільйонів користувачів по всьому світу. Основна концепція технології GRID – це інтеграція всіх ресурсів мережі Інтернет в єдине інтегроване середовище розподілених ресурсів, яке складе інформаційно-обчислювальну інфра- структуру майбутнього. GRID можна визначити як розподілену систему, яка зводить воєдино дані, обчислювальні потужності та ресурси для подан- ня даних. Єдиний інтерфейс повинен надавати доступ до всіх необхідних 115 ресурсів так, начебто ми мали справу з одним величезним "метакомп’ю- тером". Усі задачі, як традиційні для звичайних комп’ютерів (керування процесами, пам’яттю, файловою системою, введення-виведення тощо), так і принципово нові / старі (облік, контроль, спосіб доступу і розподілення ресурсів, забезпечення безпеки, спільна робота над набором даних у реальному масштабі часу тощо) повинен вирішувати спеціалізований комплекс програмного забезпечення на базі відповідної апаратної інфра- структури. Створення інтегрованої розподіленої інформаційно-обчислю- вальної мережі ґрунтується на ідеї електронних (цифрових) бібліотек. Основна задача цієї мережі – забезпечення єдиного, математично однорід- ного поля комп’ютерної інформації, здатного стати універсальним і машинонезалежним носієм даних, програм і глобально розподілених обчислювальних ресурсів. Використання розподілених інформаційно- обчислювальних ресурсів стає магістральним напрямом розвитку сучас- ної комп’ютерної індустрії. На зміну окремим, незалежним комп’ютерам і суперкомп’ютерам повинні прийти групи високопродуктивних серверів, об’єднаних або в кластери, або в віртуальні системи керування обчислю- вальними ресурсами. Розвиток мережевих технологій сьогодні зробило можливим об’єднання розподілених по мережі комп’ютерів у потужний територіально розподілений "суперкомп’ютер"; – розвиток ГІС у напрямі інтелектуалізації їх функцій. ГІС є сприят- ливим середовищем для впровадження методів штучного інтелекту й експертних систем. Це викликано, з одного боку, розмаїттям і складністю даних у ГІС, з іншого – наявністю великої кількості аналітичних задач при використанні геоінформаційних технологій. Поєднання можливостей ГІС – ДДЗ – GPS – Інтернет складе най- могутніший квартет просторової інформації, нових технологій, каналів зв’язку та наданих послуг, що будуть реалізовуватися як у Глобальній ГІС, яка володіє різними унікальними можливостями, так і в окремих спеціалізованих ГІС різного типу і класу. Розгортання ГІС у глобальній мережі Інтернет приводить до виник- нення розподіленої ГІС із багатьма активними учасниками. Вже зараз за допомогою належних стандартів web-сервісів з’являється можливість звернутися й підключитися до web-сайтів під керівництвом ГІС для інте- грації окремих наборів даних у нових додатках, які моделюють реальні процеси та явища нашого світу, підтримують безліч прикладних розробок. Такий напрям розвитку ГІС можна назвати GeoWeb – широка мережа роз- поділених геосервісів, які описують і моделюють відомості про нашу пла- нету і її окремі регіони: інтегрують наші знання про місце розташування й просторові взаємозв’язки об’єктів і явищ. Ця структура вже підтримує публікацію карт і даних, каталогізацію метаданих, пошук геопросторових сервісів. Згодом вона розшириться до підтримки динамічних з’єднань між 116 більшою кількістю розподілених геосервісів, що забезпечують керування даними, їхній аналіз і розвинену візуалізацію. Це дасть можливість ство- рити платформу для розв’язку глобальних проблем, для вирішення яких необхідні зусилля багатьох організацій і представників різних професій і не завжди одного регіону або країни. Величезна популярність картографічних web-сервісів зумовлена тим, що ними можуть користуватися люди без спеціальної підготовки, покладаючись лише на свою інтуїцію та наявний досвід роботи з комп’ю- тером. Другим фактором зростання їх популярності є можливість вста- новлення легких картографічних клієнтів на мобільні пристрої, ринок яких в останні роки зростає величезними темпами, як в кількісному, так і в якісному відношенні. Сучасне суспільство все більше і більше збагачується геопросторо- вими даними, доступ до яких все більше полегшується і здешевлюється. Створення інфраструктур просторових даних і поява якісних мережевих сервісів також сприяє росту популярності ГІС. Web-картографія – це сфера комп’ютерних технологій, яка пов’язана з доставкою просторових даних кінцевому користувачеві через Інтернет. Інструменти розробки web-картографічних додатків можна класифі- кувати таким чином: – віртуальні глобуси; – користувацькі ГІС, що інтегруються з віртуальними глобусами; – картографічні web-сервери – програми для доступу, аналізу, обробки і розміщення джерел даних. Картографічні web-сервери дозволяють працю- вати з WMS-, WFS-, WPS- і CSW- специфікаціями і є комплексним гео- інформаційним рішенням на основі Java. Завдяки використанню Google Web Toolkit (GWT), Hibernate, GeoTools і Spring, Geomajas пропонує корпоративне середовище для створення web-картографічних додатків. Geomajas може бути використаний для запуску корпоративної або урядової інфраструктури просторових даних. Програмне забезпечення дозволяє розробникам створювати комплексні геоінформаційні рішення для інте- грації просторових даних для сервера, вбудовані технології для web-кар- тографії дозволяють для клієнта (через простий web-браузер) розгорнути інтерактивні і зручні геоінформаційні додатки. Все це можна зробити без відмови від цілісності логіки програмного забезпечення, надаючи нато- мість потужні можливості для оновлення та підтримки геоданих у середовищі тонких клієнтів, є картографічним сервером з відкритим ви- хідним кодом, який серед багатьох інших можливостей, реалізує специ- фікації OGS: WMS, WFS, WCS. Крім того, дозволяє не тільки отримувати дані для побудови на їх основі власних карт, а й редагувати одержані дані з наступним автоматичним оновленням вихідної інформації на сервері. Так, з GeoServer постачається візуальна система керування файлами 117 настроювань і опису даних для проектів. Ця система реалізована в вигляді web-інтерфейса і надає користувачу можливість інтерактивного створення і зміни картографічного ресурсу, що розробляється; – фреймворк для створення web-порталів для роботи з картографіч- ними сервісами OGC. Розробляється мовами PHP, JavaScript і XML і представляє собою гнучку та повну основу для створення багатофункціо- нальних web-картографічних додатків, заснованих на мові Python. Наприк- лад, MapFish надає спеціальні інструменти для створення web-сервісів, які дозволяють створювати запити і редагувати просторові об’єкти. MapFish також надає повний JavaScript інструментарій, необхідний для web- картографування. Open Source – це web-платформа, яка дозволяє користувачам роз- робляти web-картографічні додатки і просторові служби. MapGuide надає функції інтерактивного перегляду, які включають в себе підтримку вибору атрибутів, властивостей і такі операції, як створення буферної зони, вибір усередині області та виміри. MapGuide включає в себе XML-базу даних для керування вмістом та підтримує більшість популярних форматів просторових файлів, баз даних і стандартів. MapGuide може бути вико- ристаний на Linux або Windows, підтримує Apache і IIS web-сервери, та пропонує різноманітні PHP, NET, Java, JavaScript і API-інтерфейси для розробки додатків. Це одне з найпопулярніших середовищ створення картографічних web-сервісів із відкритим кодом. Спочатку MapServer розроблявся Університетом Міннесоти спільно з Департаментом природних ресурсів штату Міннесота і NASA, а наразі підтримується як один з проектів асоціації OSGeo. Можливість роботи MapServer практично на будь-яких платформах (у тому числі Windows, Linux, Mac OS, Solaris), величезні функціональні можливості, легкість інтеграції з різними системами керування базами даних і відкритість кодів визначили популярність програми. MapServer позиціонується не як кінцевий додаток, а як середовище розробки. GeoNetwork opensource – це стандартизоване та децентралізоване середовище керування просторовою інформацією, розроблене для досту- пу до баз просторових даних, картографічних продуктів і пов’язаних з ними метаданих з різних джерел, яке полегшує обмін просторовою інформацією між організаціями і її спільне використання за допомогою Інтернету. Цей підхід до керування просторовою інформацією має метою надати широкому співтовариству користувачів засоби для безперешкод- ного та своєчасного доступу до наявних просторових даних і існуючих тематичних карт, які можуть виявитися корисними для прийняття обґрунто- ваних рішень. Головна мета GeoNetwork opensource полягає в підвищенні доступності широкого спектра даних разом із супутньою інформацією. FAO і WFP, а в останній час і UNEP, об’єднали свій дослідницький і 118 картографічний досвіди для розробки GeoNetwork opensource як загаль- ної стратегії для ефективного спільного використання баз просторових даних, включаючи цифрові карти, супутникові зображення і відповідні статистичні дані. Ці три організації широко використовують ГІС і про- грамне забезпечення для обробки даних дистанційного зондування Землі головним чином для створення карт і комбінування різних шарів інфор- мації. GeoNetwork opensource надає їм можливість доступу до широкого спектра карт і іншої просторової інформації, що зберігається в різних базах даних у всьому світі з єдиної точки входу. З кожним роком отримується більше супутникових зображень. Дані GPS-позиціонування й моніторингу різних географічних явищ у реально- му часі стають доступними як професіоналам, так і пересічним громадя- нам, на їх основі розробляються безліч корисних додатків. Усі вищезазначені тенденції, перспективи, напрями і шляхи розвитку приведуть до того, що геоінформатика в XXI ст. буде комплексом наук, який ґрунтується на просторовій ідеології та використовує найсучасніші технології з переробки величезного обсягу будь-якої просторової інформації. |