І. В. СпасибоФатєєвої, В. Л. Яроцького
 Скачать 4.59 Mb.
|
|
§ 2. Побутовий підряд За договором побутового підряду підрядник, який здійснює під- приємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволен- ня побутових чи інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити роботу (ч. 1 ст. 865 ЦК). Правовому регулюванню договору побутового підряду у ЦК при- свячено окремий параграф, що пов’язано перш за все з необхідністю законодавчого забезпечення інтересів замовника як споживача резуль- тату підрядних робіт за даним договором. Згідно зі ст. 865 ЦК до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК, застосовується законодавство про захист прав споживачів, а також інші акти цивільного законодавства. Ними зокре- ма є: Закон України «Про захист прав споживачів» 1 (далі — Закон), Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій 1 Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 1. – Ст. 1. 368 Розділ ХІ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з виконанням робіт у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» 1 , Правила по- бутового обслуговування населення, затверджені постановою Кабіне- ту Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313 (далі — Правила), низка інструкцій щодо надання окремих видів побутових послуг, за- тверджених наказом Українського союзу об’єднань підприємств та організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) від 27 серпня 2000 р. № 20 2 , зокрема Інструкція щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування) виробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та пошиття швейних і хутряних ви- робів, виробів із шкіри, головних уборів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутових машин і приладів, ремонту та виготовлен- ня металовиробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та ви- готовлення ювелірних виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, Інструкція щодо надання послуг з ремонту і пошиття взуття, Інструкція щодо надання послуг з ремонту, пошиття та в’язання три- котажних виробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту побуто- вої радіоелектронної апаратури тощо. Значення цих нормативно-правових актів полягає у тому, що вони становлять частину особливого режиму, передбаченого для договору побутового підряду 3 . Правові норми, що містяться в цих актах, є від- носно до загальних положень про підряд такими ж спеціальними, як і норми § 2 гл. 61 «Побутовий підряд». Договір побутового підряду є двостороннім, консенсуальним і оплатним. Поряд із загальними рисами, притаманними підряду в ці- лому, договір побутового підряду має низку специфічних рис. По-перше, це особливість суб’єктного складу договору побутово- го підряду. Замовником може бути тільки фізична особа, а на стороні підрядника завжди виступає юридична або фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність. По-друге,даний договір є публічним договором. Тобто на нього поширюються особливості, встановлені цивільним законодавством щодо публічних договорів (ст. 633 ЦК). Так, умови договору побуто- 1 Відом. Верхов. Ради України. – 2000. – № 38. – Ст. 315. Згідно зі ст. 3 даного Закону будь-які суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при наданні послуг зобов’язані видавати особі, яка отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. 2 Офіц. вісн. України. – 2000. – № 47. – Ст. 2053. 3 Див.: Брагинский, М. И. Договор подряда и подобные ему договоры [Текст] / М. И. Бра гинский. – М. : Статут, 1999. – С. 92–93. 369 Глава 43. Договір підряду вого підряду встановлюються однаково для всіх замовників, крім тих, яким за законом надані пільги; підрядник не має права надавати пере- ваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору по- бутового підряду, якщо інше не встановлено законом. Він також не може відмовитися від укладення цього договору за наявності у нього можливостей здійснювати відповідні роботи на користь споживача. По-третє, певну специфіку має предмет договору: робота призна- чена задовольнити побутові чи інші особисті потреби замовника, тобто результат роботи повинен бути призначений для використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю. На підрядні роботи, які за своїм змістом хоча і можуть бути віднесені до побутового підряду, але їх результати використовуються у підприємницькій діяльності, поширюються загальні норми про договір підряду (§ 1 гл. 61 ЦК). По-четверте, специфіка побутового підряду проявляється у на- явності переддоговірних обов’язків підрядника. Ці обов’язки полягають у наданні підрядником необхідної і достовірної інформації про запро- поновану роботу, про ціну і форму оплати та інших відомостей (ст. 868 ЦК). Згідно зі ст. 867 ЦК підрядник не має права нав’язувати замовнику включення до договору додаткових оплатних робіт або по- слуг. Замовник у будь-який час до здачі йому роботи в односторонньо- му порядку може відмовитися від виконання договору, сплативши замовнику частину встановленої ціни пропорційно виконаній роботі (ч. 2 ст. 867 ЦК). Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними. По-п’яте, специфіка цього договору полягає в умовах,які визна- чаються ще до укладення договору і з якими погоджується його замов- ник. Зокрема, це стосується ціни, яка визначається прейскурантами, тарифами і кошторисом, однак може й коригуватися за згодою сторін. Договір повинен укладатися в простій письмовій формі (ст. 866 ЦК) шляхом підписання одного документа, видачі квитанції, касового чека, товарного чека, білета встановленої форми (п. 9 Правил). Як виняток договір може укладатися в усній формі, якщо моменти укладення і ви- конання збігаються. На відміну від загального правила про неприйнят- ність показань свідків (ч. 1 ст. 218 ЦК), ст. 866 ЦК надає можливість при відсутності у замовника документа посилатися на показання свід- ків для підтвердження факту укладення договору. У разі коли замовник у письмово оформленому договорі приєдну- ється до умов формулярів, запропонованих підрядником, договір на- буває рис договору приєднання (ст. 634 ЦК). 370 Розділ ХІ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з виконанням робіт Згідно зі ст. 870 ЦК і п. 17 Правил робота може бути виконана із матеріалів як підрядника (тоді матеріал оплачується замовником при укладенні договору повністю або частково з остаточним розрахунком після закінчення роботи), так і замовника (тоді в квитанції або іншому документі фіксуються точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін; у даному випадку підрядник несе відповідальність за схоронність матеріалу і правильне його ви- користання). Відповідно до ст. 872 ЦК у разі виявлення під час приймання ре- зультату роботи або під час його використання істотних відступів від умов договору, інших істотних недоліків у роботі, яка виконана із ма- теріалу замовника, останній за своїм вибором може здійснити одне з передбачених у цій статті прав: 1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; 2) розірвання договору та відшкодування збитків. До істотних відступів від умов договору, істотних недоліків у ро- боті підрядника, що тягнуть за собою наведені наслідки, належать порушення строків виконання замовлення, втрата, псування чи по- шкодження матеріалів 1 , невідповідність результату робіт вимогам якості, яку не можна усунути, тощо 2 У тому випадку, коли виявлені недоліки або відступи від умов до- говору не мають істотного характеру, замовнику надається право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розум- ний строк, відшкодування власних витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати. Замовник завжди може вимагати від виготовлювача встановлення гарантійного строку, який може бути зазначений у паспорті або серти- фікаті. Відповідно до ч. 3 ст. 872 ЦК вимога про безоплатне усунення таких недоліків результату роботи, які можуть становити небезпеку 1 Гражданский кодекс Украины [Текст] : комментарий (с изм. и доп. по состоянию на 1 сент. 2003 г.). – Т. 2. – Харьков : Одиссей, – С. 451. 2 Необхідно зауважити, що визначення поняття «істотний недолік» дається у ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»: це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він узагалі не може бути усунутий; б) його усунення по- требує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. 371 Глава 43. Договір підряду для життя чи здоров’я самого замовника та інших осіб, може бути пред’явлена замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття результату роботи, якщо у встановленому законом порядку не встановлені більш тривалі строки (строки служби). Варто наголосити, що момент виявлення недоліків у даному випадку значення не має, у зв’язку з чим на виявлені недоліки можна посила- тися і після закінчення гарантійних строків. Протягом встановленого наведеною нормою десятирічного строку замовнику надається право подавати вимоги про повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування витрат замовника на усунення недоліків. По закінченні роботи замовник повинен з’явитися за її результатом. У разі нез’явлення замовника підрядник направляє йому письмове повідомлення і після закінчення двох місяців з дня попередження має право продати предмет договору за розумну ціну, а одержану суму, за відрахуванням усіх належних підряднику платежів, внести в депозит нотаріуса на ім’я замовника (ст. 874 ЦК) 1 § 3. Будівельний підряд Будівництво — процес створення нових, а також розширення, ре- конструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об’єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів. Серед способів здійснення будівництва, таких як підрядний, гос- подарський та змішаний, основним є підрядний, при якому будівельні роботи, по-перше, проводяться спеціалізованими професійними орга- нізаціями, наслідком чого є скорочення строків будівництва; по-друге, цей спосіб має раціональну систему побудови відносин між замовни- ком і підрядником, які пов’язані один з одним, починаючи з першої до останньої стадії — здачі об’єкта будівництва. Регулюванню підрядних відносин у будівництві присвячений § 3 гл. 61 ЦК (статті 875–886) «Будівельний підряд», який за ЦК 1963 р. іменувався «Договором підряду на капітальне будівництво». Виходячи з того, що всі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підряду 1 Див. статті 85, 86 Закону України «Про нотаріат», Інструкцію про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та в приватних нотаріусів, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 18 лютого 2003 р. № 13/5. 372 Розділ ХІ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з виконанням робіт застосовуються загальні положення ЦК про підряд, якщо спеціальні норми не містять особливостей стосовно того чи іншого положення, зокрема, це стосується положень про структуру договірних зв’язків (ст. 838 ЦК), ощадливості підрядника (ст. 845 ЦК), зобов’язань сторін стосовно інформації (ст. 862 ЦК) тощо. Між тим будівельний підряд, окрім родових ознак договору під- ряду, має свої кваліфікаційні ознаки: специфічний предмет — будівель- ні роботи; характер здійснення цих робіт, які нерозривно пов’язані з місцезнаходженням об’єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК); організацію виконання будівельних робіт, що дає змогу розглядати його як самостійний вид договору підряду. Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться в нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансо- вого тощо. В умовах ринкової економіки будівельне законодавство суттєво оновилося, хоча цей процес триватиме і надалі. До нормативно- правових актів у галузі будівництва належать закони України «Про інвестиційну діяльність» 1 , «Про основи містобудування» 2 , «Про архі- тектурну діяльність» 3 , «Про здійснення державних закупівель» 4 , По- ложення про державний архітектурно-будівельний контроль 5 , Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та про- ведення їх комплексної державної експертизи 6 , Порядок державного фінансування капітального будівництва 7 , Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві 8 тощо. Характерною особливістю законодавства в галузі будівництва є те, що воно включає в себе нормативно-технічні акти, до яких відносять будівельні норми та правила 9 , державні стандарти, які регламентують 1 Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646. 2 Там само. – 1992. – № 52. – Ст. 683. 3 Там само. – 1999. – № 31. – Ст. 246. 4 Там само. – 2010. – № 33. – Ст. 471. 5 ЗП України. – 1993. – № 9. – Ст. 179 (із змін. і доп.). 6 Офіц. вісн. України. – 2007. – № 84. – Ст. 3106. 7 Офіц. вісн. України. – 2001. – № 52. – Ст. 2374. 8 Юрид. вісн. України. – 2005. – № 38. 9 Див., наприклад, Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової по- літики України від 27 серпня 2000 р. № 174. 373 Глава 43. Договір підряду техніко-економічні основи будівництва з урахуванням особливостей будівельних робіт. Рекомендаційний характер мають відомчі нормативні акти, зокре- ма, Положення про підрядні контракти в будівництві України, затвер- джене науково-технічною радою Міністерства України у справах бу- дівництва і архітектури (протокол від 15 грудня 1993 р. № 9) 1 , Поло- ження про взаємовідносини організацій — генеральних підрядників зі супідрядними організаціями, затверджене науково-технічною радою Державного комітету України у справах містобудування і архітектури (протокол від 14 грудня 1994 р. № 4) 2 Поняття та значення договору будівельного підряду. Поняття до- говору будівельного підряду дається в ч. 1 ст. 875 ЦК, відповідно до якої за цим договором підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прий няти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Звертає на себе увагу той факт, що в легальному визначенні не міститься вказівка, що підрядник здійснює роботу на свій ризик, хоча законодавець не виключає можливості в договорі вказати, що робота виконується на ризик підрядника (ч. 3 ст. 882 ЦК). Аналіз легального визначення дає підставу вважати цей договір двостороннім, оплатним та консенсуальним. Відповідно до ч. 2 ст. 875 ЦК договір будівельного підряду укла- дається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, ре- конструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зо- крема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконала- годжувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнахо- дженням об’єкта. Таким чином, законодавець відповідно до характеру будівельних робіт і сфери їх виконання виділяє декілька видів догово- ру будівельного підряду: договір на проведення нового будівництва (новобудови), при якому воно здійснюється на новому майданчику на підставі початкової затвердженої проектно-кошторисної документації; договір капітального ремонту будівель (споруд), яким охоплюються 1 Все о бухгалтерском учете. – 1999. – 10 трав. (№ 43). 2 Там само. 374 Розділ ХІ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з виконанням робіт ремонтні роботи основних засобів, внаслідок чого збільшується строк їх служби або поліпшуються якісні характеристики (потужність, про- дуктивність та ін.); договір на реконструкцію (технічне переоснащен- ня) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків) споруд; договір на виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт. Сторонами договору будівельного підряду є підрядник і замов- ник. Підрядник — особа, що спеціалізується на виконанні будівельних робіт і у випадках, передбачених законом, має ліцензію на їх здійснення. Замовник — юридична чи фізична особа. Умови договору будівельного підряду. Істотними умовами договору слід вважати предмет, ціну та строк договору. Предмет — це кінцевий результат діяльності підрядника, тобто відповідний об’єкт будівництва (будівельні роботи). Ціна договору визначається кошторисом (ч. 1 ст. 877 ЦК). Строк — це час, необхідний для виконання передбачених догово- ром робіт. У договорі будівельного підряду визначається не тільки початок і закінчення робіт у цілому, строки завершення окремих етапів робіт, а й гарантійні строки експлуатації об’єкта. Права та обов’язки сторін за договором. Ураховуючи специфіку договору, законодавець суттєво розширив права та обов’язки сторін договору порівняно з тими, що закріплені ЦК у загальних положеннях про підряд. При цьому ЦК зберіг загальний для всього підряду принцип розподілу ризиків між сторонами. Так, відповідно до ст. 880 ЦК ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта будів- ництва до його прийняття замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежать від замовника. Це повністю відповідає положенням ст. 876 ЦК, відповідно до якої влас- ником об’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник. Ризик підрядника відносно результа- тів робіт припиняється з моменту прийняття робіт замовником. Так, відповідно до ч. 3 ст. 882 ЦК замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. У разі руйнування або пошкодження об’єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного 375 Глава 43. Договір підряду підряду строку здачі об’єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 879 ЦК). На замовника покладається специфічний обов’язок, який не зустрі- чається в інших видах договорів підрядного типу, метою якого є ство- рення належних умов для виконання робіт. Відповідно до закону за- мовник зобов’язаний надати підрядникові підготовлений будівельний майданчик (фронт робіт), тобто отримати дозвіл на виконання буді- вельних робіт — документ, яким посвідчується право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об’єктів, розширення і технічного переоснащення їх, відповідно до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд тощо. Надання дозволу регулюється відповідним Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, яке затверджене наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 р. № 273 1 і яке обов’язкове для застосування всіма суб’єктами будівництва незалежно від відомчої належності, джерел фінансування тощо. Виконання будівельних робіт без вищезазначено- го дозволу забороняється, хоча на певні будівельні роботи дозвіл не вимагається, зокрема на поточний ремонт будівель та споруд без зміни призначення приміщень, відновлення або улаштування нових тротуа- рів тощо (п. 4 вказаного Положення). Замовник зобов’язаний передати затверджену проектно- кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладено на під- рядника. Проектно-кошторисна документація — це сукупність доку- ментів, які визначають економічне і виробничо-технічне обґрунтуван- ня майбутнього будівництва, тобто обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису. До такої документації входять креслення, пояснювальні записки, кошторис та інші матеріали. Ця до- кументація не тільки техніко-економічна, а й юридична підстава будів- ництва. У договорі будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст цієї документації, а також яка із сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію (ч. 2 ст. 877 ЦК). 1 Офіц. вісн. України. – 2000. – № 52. – Ст. 2298. 376 Розділ ХІ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з виконанням робіт Договором може бути покладено на замовника обов’язок мате- ріально-технічного забезпечення будівництва (ч. 1 ст. 879 ЦК). За правилом це забезпечення технологічним, енергетичним, електротех- нічним обладнанням і апаратурою, хоча не виключається, що це можуть бути і матеріали. Замовник повинен сприяти підрядникові у забезпеченні будівни- цтва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг 1 (ч. 1 ст. 879 ЦК). У договорі можуть бути передбачені випадки і порядок надання підряднику в користування необхідних для здійснення робіт споруд і будівель, забезпечення транспортування вантажів тощо. Замовник, якщо це встановлено в договорі, повинен застрахувати об’єкт будівництва або комплекс робіт. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сто- рін обставин замовник повинен оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов’язані з цим (ч. 6 ст. 879 ЦК). Головним обов’язком замовника є прийняття об’єкта або закін- чених будівельних робіт та їх оплата. Стадія передання та прийняття робіт — одна з найголовніших стадій договору будівельного підряду, в якій повинні брати участь обидві сторони. При отриманні від під- рядника повідомлення про виконання робіт і готовність їх передання замовник негайно повинен розпочати їх прийняття, тобто організувати та здійснити прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встанов- лено договором. У випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами, у прийнятті робіт повинні брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самовря- дування. Прийняття робіт можливо як після повного їх завершення, так, якщо це передбачено договором, і після завершення окремих етапів робіт ЦК передбачає, що передання і прийняття виконаних робіт оформ- ляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Між тим, якщо суд визнає мотиви відмови від під- писання акта обґрунтованими, цей акт може бути визнаний судом не- дійсним. 1 Ці послуги замовник завжди надавав підряднику, а перелік їх містився у пп. 28–36 Правил про договори підряду на капітальне будівництво 1986 р. (СП СССР. – 1987. – № 4. – Ст. 19). 377 Глава 43. Договір підряду Можливі випадки, коли з характеру робіт випливає необхідність попереднього їх випробування. Для таких випадків встановлено спе- ціальний порядок прийняття, а саме, воно може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Такий по- рядок може бути встановлено в договорі. Замовнику надаєтьсяправо відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в договорі мети і які не можуть бути усунені ні підрядни- ком, ні замовником. Причому закон під неможливістю усунення таких недоліків передбачає не тільки ті випадки, коли сторони договору не можуть провести відповідні роботи, але й не можна знайти третю осо- бу, яка це могла б зробити (ч. 6 ст. 882 ЦК). Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), хоча договором може встановлюватися й інший порядок розрахунків. Так, у договорі може бути встановлено право за- мовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку (ч. 5 ст. 884 ЦК). На замовника покладається обов’язок заявити підряднику в розум- ний строк про виявлені протягом гарантійного строку експлуатації об’єкта будівництва недоліки (ч. 4 ст. 884 ЦК). Замовник має такі права: – вносити зміни до проектно-кошторисної документації до по- чатку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують 10 % визна- ченої у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором (ч. 1 ст. 878 ЦК); – здійснювати контроль та нагляд за будівництвом, приймаючи від свого імені відповідні рішення 1 . Слід зазначити, що закон дозволяє здійснювати це право замовнику не тільки особисто, а й із залученням для цього спеціалізованої організації або спеціаліста, для чого замов- нику надається право укласти з ними договір про надання такого виду послуг (договір доручення тощо). Застосування фігури «інженера» («інженерної фірми») при виконанні будівельних робіт, включаючи 1 Якщо будівельні роботи виконуються за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету АРК, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, встановлюється контроль за до- триманням сторонами договірних зобов’язань, що здійснюється спеціальними орга- нами (див. Порядок здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов’язань за договором підряду про виконання робіт на будівництві об’єктів, затверджений по- становою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р.). 378 Розділ ХІ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з виконанням робіт й етап прийняття виконаної роботи, добре відоме міжнародній прак- тиці 1 , на сьогодні знайшло застосування і в оновленому цивільному законодавстві, наприклад, РФ (ст. 749 ЦК РФ). Функції та повноважен- ня такого спеціаліста (спеціалізованої організації) визначаються в до- говорі будівельного підряду (ч. 3 ст. 881 ЦК). До обов’язків підрядника закон відносить: – матеріально-технічне забезпечення будівництва, якщо в догово- рі не встановлено інше. У цьому випадку він несе ризик неможливос- ті використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт; –надання замовникові проектно-кошторисної документації, якщо це передбачено в договорі; – здійснення будівництва та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації; – виконання усіх робіт, визначених у проектно-кошторисній до- кументації; – повідомлення замовника про виявлені в ході будівництва невра- ховані необхідні додаткові роботи, здійснення яких тягне за собою збільшення кошторису, і в разі неодержання від останнього в розумний строк відповіді — зупинення відповідних робіт з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні цих робіт немає необхідності (ч. 3 ст. 877 ЦК). Між тим, якщо підрядник виконає додаткові роботи без згоди на це замовника, він не позбавляється пра- ва на їх оплату і відшкодування завданих цим збитків, якщо доведе, що це було необхідним в інтересах замовника, зокрема у зв’язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об’єкта будівництва (ч. 4 ст. 877 ЦК). Таким чином, законом встановле- ні особливості проведення додаткових робіт при договорі будівельно- го підряду, бо за загальним правилом (§ 1 цієї глави) питання про їх проведення теж вирішується замовником за попередженням підрядни- ка, але якщо останній цього не зробить, він зобов’язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором (ч. 4 ст. 844 ЦК); – страхування об’єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором, з наданням замовнику в порядку, встановленому договором, доказів укладення цього договору, включа- ючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застрахо- 1 Див.: Международное частное право [Текст] : сб. нормат. док. / сост. Н. Ю. Ер- пылева. – М., 1994. – С. 181 та наст. 379 Глава 43. Договір підряду вані ризики. При цьому страхування не зменшує зобов’язань та відпо- відальності сторін за договором; – усувати за свій рахунок недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, якщо вони допущені з його вини (або з вини субпідрядника). Договором може бути передбачений обов’язок під- рядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не відповідає. Але підрядник має право відмовитися від виконання цього обов’язку, якщо усунення недоліків не пов’язано без- посередньо з предметом договору або не може бути здійснено підряд- ником з незалежних від нього причин (ст. 885 ЦК). Специфіка договору будівельного підряду відбивається і на правах підрядника. Так, підрядник може відмовитися від договору у таких випадках: коли, по-перше, прийде до висновку про неможливість ви- користання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, нада- ного замовником, без погіршення якості виконуваних робіт. При цьому він також має право вимагати від замовника сплати ціни роботи про- порційно її виконаній частині, а також відшкодування збитків, не по- критих цією сумою (ч. 3 ст. 879 ЦК); по-друге, коли замовник прагне внести зміни до проектно-кошторисної документації, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує 10 % визначеної у кошто- рисі ціни (ч. 2 ст. 878 ЦК) та вимагати відшкодування збитків. Відповідальність сторін. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору визначається статтями 883 та 886 ЦК і настає при наявності загальних підстав цивільно-правової відпо- відальності. Між тим особливістю відповідальності підрядника в договорі будівельного підряду є відповідальність за дії інших осіб («чужу» вину), бо саме в цьому договорі широко застосовується сис- тема генерального підряду, при якій підрядник відповідає перед за- мовником за порушення субпідрядником свого обов’язку, а перед субпідрядником — за невиконання або неналежне виконання замов- ником своїх обов’язків. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань під- рядник і замовник несуть встановлену договором або законом 1 відпо- 1 Так, при виконанні робіт на будівництві об’єктів, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Респу- бліки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, уста- нов та організацій, загальні правові засади майнової відповідальності встановлені в Законі України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) при виконанні робіт на будівництві об’єктів» від 6 квітня 2000 р. Відпо- відно до цього Закону на сторони договору покладається обов’язок стягувати неустой- ку (пеню) та вимагати відшкодування збитків із винної сторони. 380 Розділ ХІ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з виконанням робіт відальність, яка реалізується в стягненні неустойки (пені) і відшкоду- ванні збитків у повному обсязі, тобто заподіяних (реальних) збитків і упущеної вигоди, якщо не доведуть, що ці порушення сталися не з їх вини. Відповідно до ЦК підрядник відповідає: за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові; за інші пору- шення договору. Законодавець зберіг положення, яке передбачалося і в раніше ді- ючому законодавстві: суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядни- кові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором гранич- ного терміну (ст. 883 ЦК). Якщо інше не встановлено в договорі, підрядник гарантує досяг- нення об’єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній до- кументації показників і можливість експлуатації об’єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об’єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Гарантій- ний строк продовжується на час, протягом якого об’єкт не міг експлу- атуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об’єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкції щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ре- монту об’єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами (ч. 2 ст. 884 ЦК). § 4. Підряд на проектні та пошукові роботи За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх (ч. 1 ст. 887 ЦК). Здійсненню будівельних робіт завжди передує проведення пошукових і проектних робіт. Пошукові роботи полягають в інженерно-геологічних, гідрометеорологічних, екологічних (та інших залежно від призначення 381 Глава 43. Договір підряду об’єкта) розвідках і узгодженні їх результатів, підготовці виділеної під за- будову земельної ділянки з визначенням на місцевості прив’язки до роз- ташування об’єкта, підборі матеріалів і визначенні найбільш оптимальних умов майбутнього будівництва. По дальше проектування будівництва може здійснюватись з урахуванням всіх умов зведення майбутнього об’єкта, по- зитивного економічного обґрунтування будівництва і наявності згоди та висновків всіх необхідних інстанцій. Після цього розробляються проект і кошторис будівництва. Проектна документація складається з урахуванням результатів, отриманих у ході проведення пошукових робіт. Проект будівництва, як правило, підлягає державній експертизі, яка проводиться спеціалізованими установами. За умови позитивного висновку державної експертизи проект і кошторис виконавець обгово- рює із замовником, який має право прийняти їх без обмовок і застере- жень або висловити побажання щодо його доопрацювання і внесення відповідних змін. За умови відсутності суттєвих розбіжностей стосов- но змісту проекту між проектувальником і замовником скла дається та підписується акт прийому-передачі проектно-кошторисної документа- ції. У подальшому будівництво повинно здійснюватись у відповіднос- ті до цієї документації, з урахуванням будівельних норм і правил, а також інших умов договору та чинного законодавства. Залежно від бажання замовника і ступеня складності об’єкта будівни- цтва виконання всіх робіт може здійснюватись однією організацією (гене- ральним підрядником). Як правило, такий обов’язок за до говором може брати на себе спеціалізована будівельна організація, яка здійснює весь комплекс пошукових, проектних і будівельних робіт. Ураховуючи це, таку організацію іменують генеральним підрядником. Він може залучати до проведення окремих видів робіт субпід рядні організації і використовувати інші варіанти побудови договірних зв’язків з контрагентами. Замовник може також укласти договори з декількома контрагентами, які спеціалізуються на виконанні окремих видів указаних робіт. Договір на виконання пошукових і проектних робіт є одним із різновидів договору підряду, а тому є консенсуальним, двостороннім та відплатним. Сторони, їх права, обов’язки та відповідальність Сторони у договорі — замовник і підрядник. Підрядником виступає спеціалізований суб’єкт: юридичні і фізичні особи, які мають статус суб’єкта підприємницької діяльності і отримали відповідну ліцензію на здійснення таких видів робіт. Досить часто — це спеціалізовані проектно-пошукові організації, основна мета діяльності яких — виконання зазначених робіт. 382 Розділ ХІ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з виконанням робіт Замовниками можуть бути фізичні особи, котрі, як правило, мають статус підприємця, а також юридичні особи приватного і публічного права та держава. Обов’язки замовника полягають утакому: – якщо інше не встановлено договором підряду на проведення про- ектних та пошукових робіт, передати підрядникові завдання на проек- тування, а також інші вихідні дані, необхідні для проектування і скла- дання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов’язковим для сторін з моменту його затверджен- ня замовником. Оскільки формулювання завдання досить часто є склад- ним для замовника, це потребує наявності спе ціальних знань. Тому за- мовник може зцією метою скористатися послугами інших осіб, у тому числі і самого підрядника. В останньому випадку завдання стає обов’язковим для сторін змоменту його затвердження замовником; – сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення всіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором чи законом; – використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не переда- вати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розго- лошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника; – надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошу- кових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором; – сприяти підряднику у виконанні робіт за договором, зокрема шляхом надання необхідної додаткової інформації; – брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно- кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; – відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов’язані зі зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт вна- слідок обставин, що не залежать від підрядника; – залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред’явленим до замовника іншою особою у зв’язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт. Обов’язки підрядника полягають у такому (ст. 890 ЦК): – виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором. Підрядник зобов’язаний додер- жуватися вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування й виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника; 383 Глава 43. Договір підряду – погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із за- мовником, а у разі необхідності — також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; – передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; – не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну доку- ментацію іншим особам; – гарантувати замовникові відсутність в інших осіб права пере- шкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації. Відповідальність сторін. Підрядник несе відповідальність за недо- ліки проектно-кошторисної документації та виконаних робіт (ст. 891 ЦК). Він відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та по- шукових робіт, включаючи вади, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об’єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або у пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов’язаний без- оплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідальність замовника визначається положеннями договору. Договором може бути передбачена відповідальність замовника за не- своєчасну оплату виконаних робіт. Зокрема, він може нести відпові- дальність за затримку виплати підряднику авансу та інших, обумовле- них договором, платежів (наприклад, необхідних для фінансування проведення пошукових робіт). Питання для самоконтролю 1. Питання та ознаки договору підряду. 2. Умови договору підряду. 3. Сторони договору підряду. 4. Зміст договору підряду. 5. Ризик у підрядних відносинах. 6. Договір побутового підряду і його характерні ознаки. 7. Договір будівельного підряду і його характерні ознаки. 8. Договір підряду на виконання проектних та пошукових робіт і його характерні ознаки. |