І. В. СпасибоФатєєвої, В. Л. Яроцького
 Скачать 4.59 Mb.
|
|
ГЛАВА 43 ДОГОВІР ПІДРЯДУ § 1. Загальні положення про підряд Регулюванню відносин у сфері виконання робіт присвячено гл. 61 ЦК (статті 837–891), що складається з чотирьох параграфів, перший з яких (статті 837–864 ЦК) містить загальні положення про підряд, а подаль- ші — положення про окремі його види, такі як договір побутового підряду, договір будівельного підряду, договір підряду на проектні та пошукові роботи. Загальні положення застосовуються до окремих видів договору під- ряду, якщо інше не встановлено нормами ЦК про ці види договорів. Тобто норми, що становлять загальні положення про підряд, застосову- ються в субсидіарному порядку, співвідносячись з нормами щодо окре- мих видів договору підряду за правилами співвідношення загальних та спеціальних норм. Наявність спеціальної норми, яка регулює конкретний вид договору підряду, є перешкодою для застосування до цього виду відповідної норми, що міститься в загальних положеннях про підряд. В основу поділу підрядних договорів на певні види покладено два критерії — предмет договору та суб’єктний склад учасників договору. Так, за договором побутового підряду виконується робота, яка призна- чена для задоволення побутових та інших особистих потреб замовни- ка, що не пов’язані зі здійсненням ним підприємницької діяльності. Якщо ж замовником укладається договір з метою подальшого вико- ристання результату виконаної роботи з підприємницькою метою, то на такий договір поширюються загальні положення про підряд. Під- рядником удоговорі побутового підряду завжди виступає юридична або фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, а замов- ником — тільки фізична особа. Що ж стосується договору будівельно- 357 Глава 43. Договір підряду го підряду або договору на проектні та пошукові роботи, то замовником у них можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Слід зазначити, що договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт не віднесено до видів договору підряду, а виділено як самостійний тип договору 1 . Це обумовлюється тим, що науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи на відміну від робіт, що виконуються за дого- ворами підряду, мають творчий характер, а це пов’язано з ризиком досягнення саме того результату, на який розраховує замовник. Тому, якщо вказані роботи будуть виконані з досягненням іншого результату або виконавець стикнеться з неможливістю вирішення того завдання, що ставить перед ним замовник, ризик виконання робіт лягає не на підрядника, як це передбачено договором підряду, а на замовника. Відповідно до легального визначення, яке містить ч. 1 ст. 837 ЦК, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (за- мовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити ви- конану роботу. Частина 2 ст. 837 ЦК доповнює характеристику до- говору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Аналіз легального визначення приводить до таких висновків. По- перше, змінилося визначення договору підряду, бо воно вже не містить такої конститутивної ознаки, яка вказує на те, що робота здійснюється або з матеріалів підрядника, або з матеріалів замовника. Інакше кажу- чи, законодавець відносить до підрядного типу не тільки договори, предметом яких є виконання роботи за завданням замовника із засто- суванням матеріалів, обладнання сторін, а й договори, предметом яких є виконання роботи за завданням замовника без застосування матері- алів, обладнання сторін, наприклад, переміщення вантажу тощо, але з передачею результату такої роботи замовникові. По-друге, чітко визначена мета договору підряду — виконання певної роботи. Це дозволило провести розмежування між договорами підрядного типу та іншими типами цивільно-правових договорів, зо- крема, договорами на надання послуг та договорами на оплатну пере- дачу майна у власність. 1 Існує й інша точка зору. Так, М. В. Венецька розглядає договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт як спеці- альний вид договору підряду, означивши його як підряд на виконання НДР і ДКТР (див.: Цивільне право України. Академічний курс [Текст] : підручник : у 2 т. / за ред. Я. М. Шевченко. – Т. 2. Особлива частина. – К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2003. – С. 116–120). 358 Розділ ХІ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з виконанням робіт Договір підряду відрізняється від договорів на надання послуг сво- їм предметом. Послугам притаманні ознаки, які відрізняють їх від результату робіт, а саме послуга хоча і тісно пов’язана з особою ви- конавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення певної ді- яльності), але не збігається із самими діями (здійсненням діяльності) виконавця, існує як окреме явище — певне нематеріальне благо, спо- живається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяль- ності, не набуваючи матеріалізованого вигляду (ч. 1 ст. 901 ЦК) 1 Результат виконаної підрядником роботи — це матеріалізований об’єкт, що знаходить своє втілення в індивідуально-визначених речах, бо робота виконується за завданням замовника, який має право у будь- який час перевіряти хід і якість роботи підрядника, не втручаючись в його діяльність (ч. 1 ст. 849 ЦК). Матеріалізований результат знахо- дить своє відбиття і в створенні нової речі, і в поліпшенні якості або інших споживчих властивостях вже існуючої речі. Договір підряду відрізняється від договору купівлі-продажу, по- перше, своєю правовою метою, а по-друге, тим, що результатом робо- ти виступає індивідуально-визначена річ. Якщо для договору купівлі- продажу головна мета — це передача права власності на майно від однієї особи до іншої, то договір підряду регулює не стільки процес передачі результату виконаної роботи підрядником замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК), скільки процес створення певного матеріалізованого резуль- тату (виготовлення нової, обробка, переробка, ремонт існуючої речі або виконання іншої роботи) підрядником, надаючи право замовнику здійснювати контроль за його роботою, і вже як наслідок — досягнен- ня кінцевої мети — передачі результату роботи замовнику. Між тим договір підряду у певних випадках, коли, наприклад, йдеться про ство- рення нової речі, збагачується кінцевою правовою метою — передачею створеної речі у власність замовнику. Зокрема, ст. 876 ЦК передбачає, що власником об’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник. Таким чином, тільки після передання та прийняття такого об’єкта замовником останній набуває права власності на нього. Саме ця кінцева мета дозволяє певною мірою уніфікувати правові норми, які закріплюють передачу результатів ро- боти і майна у власність. Це стосується, наприклад, норм, які регулю- ють якість робіт за договором підряду і якість товару за договором купівлі-продажу (ст. 857 ЦК і ст. 673 ЦК), відповідальність підрядни- ка і відповідальність продавця за неналежну якість виконаної роботи або проданого товару (ст. 858 ЦК і ст. 678 ЦК) тощо. Зокрема, ст. 860 ЦК 1 Більш докладно про це дивись гл. 45 цього підручника. 359 Глава 43. Договір підряду передбачає, що до обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення ст. 676 ЦК, якщо інше не встановлено догово- ром або законом. При цьому, як справедливо зазначається в літературі, ця уніфікація можлива остільки, оскільки їй не заважає спрямованість (мета) підрядного зобов’язання 1 . Але, якщо йдеться, наприклад, про ремонт речі, то підрядник лише зобов’язаний повернути цю річ в оновленому вигляді замовнику, який, як правило, і є її власником. Відносини, що виникають із договору підряду, мають певні спіль- ні риси з відносинами, що виникають із трудового договору. Це по- яснюється тим, що в обох випадках і підрядник, і робітник здійснюють трудову діяльність, але сама їх діяльність є принципово різною і регу- люється самостійними галузями законодавства. Трудовим договором 2 є угода між працівником і роботодавцем (юри- дичною або фізичною особою — підприємцем), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, і підпоряд- ковується при її виконанні, як правило, внутрішньому трудовому розпо- рядку (такого не існує при укладенні договору з фізичною особою — підприємцем), а роботодавець зобов’язується виплачувати працівни- кові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для ви- конання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. При укладенні трудового договору роботи виконуються утриманням роботодавця, тобто за його рахунок, із його матеріалів, з використанням його інструменту та обладнання. Вико- ристання робітником своїх матеріалів, обладнання тощо може відбу- ватися тільки за згодою роботодавця і, як правило, на умовах компен- сації робітникові. Результат робіт, що виконуються за трудовим дого- вором, є власністю роботодавця, який несе ризик випадкового знищен- ня або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі робіт, а також ризик випадкового знищення предмета до- говору підряду до здачі його замовникові без вини сторін тощо. Підрядник у договорі підряду виконує роботу на свій ризик і, якщо інше не встановлено договором, своїм утриманням, тобто зі свого матеріалу і своїми засобами (ч. 1 ст. 839 ЦК). Правова характеристика договору підряду. Договір підряду — консенсуальний договір, він вступає в силу з моменту його укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами. 1 Див.: Романец, Ю. В. Система договоров в гражданском праве России [Текст] / Ю. В. Романец. – М. : Юристъ, 2001. – С. 366. 2 Особливою формою трудового договору є контракт, який застосовується тільки у випадках, прямо передбачених трудовим законодавством. 360 Розділ ХІ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з виконанням робіт Це оплатний договір, бо виконаній роботі підрядника відповідає зу- стрічне грошове задоволення з боку замовника, хоча не можна не за- значити, що законодавство знає і винятки з цього правила, а саме безвідплатне виконання робіт, до яких, наприклад, слід віднести обов’язок наймача проводити поточний або капітальний ремонт речі, переданої у найм наймодавцем, якщо інше не буде встановлено дого- вором або законом (ст. 776 ЦК). Однак на законодавчому рівні договір безоплатного виконання робіт не знайшов свого закріплення. Договір підряду — двостороннє-взаємний договір, бо і на стороні замовника, і на стороні підрядника є права та обов’язки, причому пра- ву однієї сторони кореспондує обов’язок іншої і навпаки. Сторонами в даному договорі можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Відповідно до ч. 3 ст. 837 ЦК для виконання окремих видів робіт у випадках, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл, що свідчить, по-перше, про можливість виконання цих робіт лише особисто тим підрядником, що має на це дозвіл. Це стосується, наприклад, виконання авіаційно-хімічних робіт, виготовлення, монтажу несучих конструкцій, монтажу конструк- цій у будівельній, ремонтно-будівельній діяльності тощо, по-друге, що підрядником в окремих видах цього договору, зокрема, побутовому, будівельному може бути суб’єкт підприємницької діяльності, а, звідси, договір підряду може бути як загальноцивільним, так і підприємницьким; по-третє, якщо підрядником-підприємцем виконується робота, призна- чена для задоволення побутових та інших потреб замовника-фізичної особи, цей договір визначається публічним (ст. 865 ЦК). ЦК закріпив як загальну для всіх видів договору підряду конструк- цію «генерального підряду», а саме систему взаємовідносин між сто- ронами, за якою робота може виконуватися підрядником або особисто, або за допомогою інших осіб (субпідрядників), якщо особисте вико- нання роботи не передбачено договором. В останньому випадку під- рядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник. Підрядник залишається відповідаль- ним перед замовником за результат діяльності субпідрядників, а перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов’язань за договором. При цьому закон забороняє замовнику і субпідряднику пред’являти один одному вимоги, пов’язані з пору- шенням договорів, укладених кожним із них з генеральним підрядни- ком, якщо інше не встановлено договором або законом. Система «генерального підряду» традиційно застосовувалася у бу- дівництві або при проведенні проектних та пошукових робіт. Генераль- 361 Глава 43. Договір підряду ний підрядник, уклавши договір будівельного підряду із замовником, укладає субпідрядний договір із субпідрядником. Субпідрядний дого- вір — це різновид договору підряду, на який поширюється дія як за- гальних положень про договір (глави 52 і 53 ЦК), так і дія загальних положень про договір підряду. Умови субпідрядного договору повинні відповідати умовам договору підряду, для виконання якого залучаєть- ся субпідрядник. Умови договору підряду. Істотною умовою договору підряду є пред- мет. Хоча законодавець і не дотримується єдності термінології, вказуючи в одному випадку тільки на роботу як на предмет договору, а в другому — і на роботу, і на її результат (до речі, і при регулюванні окремих видів договору підряду спостерігається така ж тенденція (статті 876, 887 ЦК та ін.)), предметом цього договору є будь-яка робота, що виконується за завданням замовника. Результат роботи — це та матеріалізована форма, наприклад, об’єкт будівництва, проектно-кошторисна документація, що опосередковує виконану роботу. Такий підхід до визначення предмета договору підряду спостерігається і в загальних положеннях про зобов’язання (ч. 1 ст. 509 ЦК). Найважливішою ознакою предмета договору підряду є якість ви- конаної роботи,вимоги до якої встановлені в ст. 857 ЦК. Робота має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або не- повноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; якість цієї роботи має відповідати якості, визначеній у до- говорі, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору або для звичай- ного використання роботи такого характеру. Договором або законом може бути передбачений строк, протягом якого виконана робота повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 857 ЦК (гарантійний строк). Гарантія якості роботи, якщо інше не встановлено договором, поширюється на все, що становить резуль- тат роботи. Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота буде прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором. До обчислення гарантійного строку застосовуються положення ст. 676 ЦК, якщо інше не встанов- лено договором або законом. До умов договору підряду, але не суттєвих, слід віднести ціну ви- конаних робіт, яка може бути встановлена або в договорі, або в кошто- рисі. За правилом, якщо обсяг робіт не дуже великий,цінаабо спосо- би її визначення визначаються в договорі, але якщо виконуються різні 362 Розділ ХІ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з виконанням робіт види робіт, великі за обсягом, ціна визначається у кошторисі (зокрема, при проведенні капітального ремонту, при будівництві споруд і т. ін.). Кошторис може бути складений будь-якою зі сторін. Між тим на прак- тиці, виходячи з того, що підрядник є професіоналом, саме він і скла- дає кошторис, який набирає чинності та стає частиною договору під- ряду з моменту підтвердження його замовником. Розрізняють кошторис приблизний та твердий. Від положень при- близного кошторису сторони можуть відступити у бік перевищення, якщо воно не є суттєвим. Між тим, якщо виникне необхідність про- ведення додаткових робіт і у зв’язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, на підрядника покладається обов’язок своєчасного попередження про це замовника. Якщо замовник не погодиться на перевищення кошторису, він має право відмовитися від договору, а підрядник має право вимагати від нього оплати вико- наної частини роботи. Якщо ж підрядник своєчасно не попередить замовника про необхідність суттєвого перевищення приблизного ко- шторису, він буде зобов’язаний виконати договір за ціною, встановле- ною договором. Кошторис вважається твердим, якщо інше не буде встановлено у договорі. Вийти за межі твердого кошторису сторони не можуть. У разі перевищення твердого кошторису всі пов’язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Сторони можуть за узгодженням між собою вносити зміни в твер- дий кошторис. Зокрема, у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані під- рядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими осо- бами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від цього підрядник має право вимагати розірвання договору. Але підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник — його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати (ч. 5 ст. 844 ЦК). Ціна включає в себе плату за виконану підрядником роботу, а також відшкодування витрат останнього. Але якщо в договорі не встановле- но ні ціни, ні способів її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Відповідно до ст. 845 ЦК, якщо фактичні витрати підрядника ви- явилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встанов- 363 Глава 43. Договір підряду леною договором, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. При цьому сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником (ст. 845 ЦК). До умов договору належить строк виконання роботи, хоча, як і ціна, він не є істотною умовою договору підряду. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі. Якщо у до- говорі строки не обумовлені, підрядник зобов’язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відпо- відно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ді- лового обороту. Із порушенням строків виконання робіт пов’язана відповідальність підрядника. ЦК не містить загальної норми, яка б регулювала питання стосов- но форми договорів підрядного типу, тобто при їх укладенні слід ви- ходити із загальних положень ЦК про форму правочинів, якщо інше не буде встановлено в законі відносно певного виду договору. Зокрема, законодавець врегулював питання стосовно форми договору побуто- вого підряду (ст. 866 ЦК). Права та обов’язки сторін за договором підряду. Головним обов’язком підрядника за цим договором є якісне відпо- відно до умов договору виконання роботи і передача її результату за- мовнику, за правилом, у встановлений строк. Причому якщо це перед- бачено договором або якщо без певної інформації використання ре- зультату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим, ре- зультат підрядник зобов’язаний передати разом з інформацією щодо експлуатації або іншого його використання. ЦК зберіг традиційний підхід до конструювання договору підряду, вказавши на те, що роботи виконуються на ризик підрядника (статті 837, 855 ЦК і ін.), який полягає в тому, що у разі випадкового знищенняпред- метадоговорупідряду до здачі його замовникові або у разі, якщо закін- чення роботи стане неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу, а якщо оплата частково була здійснена, зо- крема, сплачено аванс, зобов’язаний повернути ці виплати замовнику. Між тим, якщо знищення предмета договору або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого за- мовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або після пропущення замовником строку прийняття виконаної робо- ти (право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання (ч. 6 ст. 853 ЦК), підрядник має право на оплату роботи (ч. 1 ст. 855 ЦК). 364 Розділ ХІ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з виконанням робіт ЦК зберігає розподіл ризику між сторонами на випадок знищення або випадкового пошкодження матеріалу (ст. 842), покладаючи його до настання строку здачі підрядником роботи на сторону, яка надала матеріал, а після настання цього строку — на сторону, яка його про- пустила. Але новелою є те, що інший розподіл ризику може бути встановлено договором або законом. Підрядник, якщо інше не встановлено договором, зобов’язаний виконувати роботу зі свого матеріалу і своїми засобами. При цьому він відповідає за неналежну якість цих матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб. Якщо робота виконується з матеріалу замовника (у цьому випадку у договорі встановлюються норми витрат матеріалу, строки повернен- ня його залишку та основних відходів) і за його вказівками, підрядник зобов’язаний належним чином прийняти цей матеріал; своєчасно по- передити замовника про недоброякісність або непридатність цього матеріалу для виконання роботи; про те, що додержання вказівок за- мовника загрожує якості або придатності результату роботи; про на- явність інших обставин, які не залежать від підрядника, але загрожують якості або придатності результату роботи. Між тим, якщо використан- ня недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказі- вок замовника загрожує життю та здоров’ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов’язаний відмовитися від договору під- ряду, маючи право на відшкодування збитків (ч. 2 ст. 848 ЦК). Підрядник зобов’язаний вживати всіх заходів щодо збереження матеріалу, наданого замовником, надати останньому звіт про викорис- тання матеріалу та повернути його залишки, зберігати конфіденцій- ність одержаної від замовника інформації про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відо- мості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, якщо інше не встановлено договором. Замовник несе такий же обов’язок відносно інформації, отриманої від підрядника (ст. 862 ЦК). Підрядник має право: не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (ст. 851 ЦК) (це положення повною мірою відповідає змісту ст. 358 ЦК про зустрічне виконання зобов’язань); за згодою за- мовника на дострокове виконання роботи (ч. 2 ст. 854 ЦК); на ощад- ливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості; на від- 365 Глава 43. Договір підряду мову від договору з правом на відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження, у відповідний строк не за- мінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загро- жують якості або придатності результату роботи. Підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням стро- ків виконання роботи, або підвищення ціни роботи, які настали внаслі- док невиконання замовником свого обов’язку по сприянню підряднико- ві у виконанні роботи, якщо обсяг та порядок такого сприяння були обумовлені договором (ч. 1 ст. 850 ЦК). Якщо ж виконання роботи ста- ло неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за викона- ну частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв’язку з невиконанням замовником договору. Підрядник має право продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріальної контори на ім’я замовника, якщо інше не встановлено договором, коли замовник протягом одного місяця ухиляється від прий- няття виконаної роботи за умови дворазового попередження його під- рядником про виконання роботи (ч. 5 ст. 853 ЦК); вимагати виплати авансу у випадку та в розмірі, встановлених договором; притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, якщо останній не сплатив вста- новленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв’язку з виконанням договору підряду. Виходячи з того, що договір підряду — двосторонній договір, пра- ва та обов’язки покладаються і на замовника. До обов’язків замовника закон відносить такі: видати завдання під- ряднику, тобто чітко обумовити предмет договору; якщо це передбачено договором, надати матеріал підряднику; замінити на вимогу підрядника у відповідний строк недоброякісний або непридатний матеріал, змінити вказівки про спосіб виконання роботи або усунути інші обставини, що загрожують якості або придатності результату роботи; сприяти остан- ньому у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановле- них договором; прийняти роботу, виконану підрядником. Порядок прийняття роботи врегульований ст. 853 ЦК, бо є важли- вим для обох сторін, як для замовника, так і для підрядника. Замовник зобов’язаний разом з підрядником оглянути роботу і прийняти її, а у разі виявлення допущених підрядником відступів від умов договору 366 Розділ ХІ. Зобов’язання, що виникають у зв’язку з виконанням робіт або інших недоліків негайно заявити про це підряднику. Якщо цього не буде зроблено, замовник втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Ма- ються на увазі тільки ті недоліки, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття, тобто явні. Якщо ж після прийняття роботи будуть виявлені відступи від умов договору або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичай- ному способі її прийняття (приховані), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, замовник зобов’язаний негайно по- відомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків на вимогу будь-кого зі сторін має бути призначена експерти- за. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв’язку між діями підрядника та виявленими недолі- ками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за пого- дженням сторін, — обидві сторони. Якщо замовник виявить явні недоліки, він має право за своїм ви- бором вимагати безоплатного їх виправлення у розумний строк або виправити їх за свій рахунок, отримавши право на відшкодування своїх витрат на виправлення цих недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 852 ЦК). До речі, підрядник має право замість усунення недоліків роботи без- оплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов’язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за харак- тером роботи таке повернення можливе (ч. 2 ст. 858 ЦК). Якщо будуть виявлені істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2 ст. 852 ЦК). Стаття 863 ЦК містить спеціальну норму про позовну давність, що застосовується до вимог щодо неналежної якості робіт за договором. Вона дорівнює одному року, а щодо будівель і споруд — трьом рокам від дня прийняття замовником. Початок перебігу позовної давності за- лежить від певних обставин. Так, якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності по- чинається від дня заявлення про недоліки. Якщо відповідно до договору 367 Глава 43. Договір підряду підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому. Замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково. Замовник за договором підряду має такі права: у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядни- ка; відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки по- вільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим; призначити підрядникові строк для усунення недоліків, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, а в разі невиконання підрядником цієї умови — відмовитися від до- говору та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Закон традиційно надає замовнику право на односторонню від- мову від договору. Так, відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та від- шкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. |