Экономика предприятия. !курсова робота. Зміст
 Скачать 170.24 Kb.
|
ЗМІСТЗМІСТ 1 ДОДАТКИ ВСТУП Основою ринкового механізму є економічні показники, необхідні для планування і об'єктивної оцінки виробничо-господарської діяльності підприємства, утворення та використання спеціальних фондів, порівняння витрат і результатів на окремих стадіях відтворювального процесу. В умовах ринкової економіки головну роль в системі економічних показників грає прибуток. Прибуток являє собою кінцевий фінансовий результат, що характеризує виробничо-господарську діяльність всього підприємства, тобто становить основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснюючи розширене відтворення. За рахунок нього виконується частина зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими підприємствами. Таким чином, прибуток є найважливішим показником для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємства. Вона характеризує кошторису його ділової активності і фінансове благополуччя. У сучасних умовах підвищується значення прибутку як об'єкту розподілу, створеного у сфері матеріального виробництва чистого доходу між підприємствами і державою, різними галузями національного господарства і підприємствами однієї галузі, між сферою матеріального виробництва та невиробничої сферою, між підприємствами і його працівниками. Робота підприємства в умовах ринкової економіки пов'язана з підвищенням стимулюючої ролі прибутку. Використання прибутку в якості основного оціночного показника сприяє зростанню обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості, поліпшення використання наявних виробничих ресурсів. Посилення ролі прибутку обумовлене також діючою системою її розподілу, відповідно до якої підвищується зацікавленість підприємств у збільшенні не тільки загальної суми прибутку, а й особливо тієї її частини, яка залишається в розпорядженні підприємства і використовується в якості головного джерела коштів, що спрямовуються на виробничий і соціальний розвиток, а також на матеріальне заохочення працівників відповідно до якості витраченої праці. Тому однією з актуальних проблем сучасного етапу є дослідження формування та використання прибутку на підприємстві. Значимість проблеми, яка досліджується, підтверджується роботами як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, а саме: Бланка И.А., Поддерьогіна А.П., Савицької Г.В., Стражева В.І., Шеремета А.Д., та інших. Предметом дослідження у курсовій роботі є найбільш актуальні питання формування та використання прибутку підприємства. Об`єктом дослідження є прибуток ФОП «БАЛАШОВ А.С.». Метою курсової роботи є дослідження питань формування і використання прибутку ФОП «БАЛАШОВ А.С.» та розробка комплексу рекомендацій щодо його підвищення. Основними завданнями дослідження є: - визначення сутності, видів та джерел формування прибутку підприємства; - опис факторів, що впливають на обсяги та структуру формування і використання прибутку підприємства; - узагальнення показників формування та використання прибутку підприємства; - наведення загальної характеристики ФОП «Балашов А.С.»; - проведення оцінки динаміки прибутку ФОП «Балашов А.С.»; - Напрямки планування діяльності ФОП «Балашов А.С.» за результатами аналізу прибутку. В ході дослідження використовувалися наступні методи: фінансово-економічного аналізу, статистичний, графічний та ін. Інформаційною базою дослідження були нормативно-правові акти, що регулюють формування та використання прибутку підприємствами в Україні, матеріали досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, звітність ФОП «Балашов А.С.». РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА 1.1 Сутність, види та джерела формування прибутку підприємства Прибуток є кінцевим результатом, який створює для підприємства фінансові ресурси, що необхідні для розширення його діяльності, а також для формування сталого розвитку і конкурентоспроможності підприємства на ринку товарів і послуг. На основі прибутку, що одержує кожне промислове або комерційне підприємство незалежно від форми власності та виду діяльності, здійснюється виконання функцій, спрямовуючи кошти на власний розвиток, на соціальні потреби, у фонд матеріального заохочення та на інші цілі. Тому сучасний механізм господарювання розглядає прибуток як важливий показник, як головну мету діяльності виробничих та комерційних підприємств, об'єднань та інших ринкових структур. «Прибуток в узагальненому вигляді відображає результати господарювання, продуктивність витрат живої і матеріалізованої праці і тому служить важливою економічною характеристикою ефективності роботи підприємства. Він займає центральне місце у загальній системі вартісних інструментів і важелів управління економікою. Це виражається в тому, що фінанси, кредит, ціни, собівартість й інші економічні важелі прямо чи опосередковано пов'язані з прибутком» [1, с.185]. Прибуток, який розглядається як економічний показник, поєднує в собі економічні інтереси держави, працівників і власника підприємства. У процесі формуванням і використанням прибутку підприємства доцільно використовувати різні класифікації табл. 1.1) Таблиця 1.1 Класифікація прибутку за видами формування та використання
Основною (операційною) діяльністю підприємства є виробництво та реалізація продукції або товарів, виконання робіт або послуг. Прибуток від реалізації може розраховуватися двома способами [2, с.376]: 1. За скороченою схемою балансу прибутку від реалізації: Пр = ВП + ІОД – Вз,а,ін, (1.1) де Пр – прибуток від реалізації; ВП – валовий прибуток; ІОД – інші операційні доходи; Вз,а,ін – витрати на збут, адміністративні та інші операційні витрати. 2. За розгорнутою схемою, коли у складі витрат враховуються і витрати на придбання сировини, матеріалів, товарів тощо: Пр = ЧВ – С/В + ІОД – Вз,а,ін, (1.2) де Пр – прибуток від реалізації; ЧВ – чиста виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг; С/В – собівартість вироблення і реалізації продукції, товарів, робіт, послуг; ІОД – інші операційні доходи; Вз,а,ін – витрати на збут, адміністративні та інші операційні витрати. Абсолютний розмір прибутку є узагальнюючим підсумковим показником – характеристикою обсягу фінансових ресурсів підприємства для розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами, формування фондів підприємства, призначених для стимулювання і розширеного відтворення. Проте, цей показник не висвітлює ступінь ефективності господарської діяльності підприємства. Для характеристики ефективності господарювання підприємств використовується показник рентабельності. Рівень рентабельності – це процентне співвідношення величини отриманого прибутку до витратного, ресурсного або дохідного показника [3, с.51]. В умовах ринкової економіки основою економічного та соціального розвитку підприємства є чистий прибуток. Забезпечення постійного зростання чистого прибутку – це стале джерело фінансування розвитку господарської діяльності (реінвестування прибутку), виплати дивідендів, створення резервних фондів, задоволення соціальних і матеріальних потреб працівників підприємства, благодійної діяльності. Чистий прибуток – найважливіший показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємств. Він відбиває сутність активності та фінансового благополуччя підприємства, а також ефективність його менеджменту. За показником чистого прибутку визначається прийнятний для інвестора рівень рентабельності активів підприємства для порівняння з альтернативними варіантами напряму інвестування (за умови порівнянного ризику). Чистий прибуток є одним з основних джерел збільшення капіталу підприємства, що відбито у «Звіті про власний капітал». Постійне збільшення прибутку за умов припустимого ризику, тобто в разі залучення додаткових позикових коштів чи додаткового розміщення акцій, змінює конкурентні позиції підприємства на ринку капіталу [4, с.21]. Підсумовуючи вищевикладене, роль прибутку підприємства можна сформулювати таким чином (рис. 1.1). Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або, принаймні, стабілізацію його на певному рівні. Отже, з усього вищесказаного можна зробити висновок, що формування та використання прибутку підприємства є одним із найважливіших напрямів у плануванні підприємницької діяльності, оскільки прибуток та дохід це основне, до чого прагне підприємець, у результаті своєї роботи. Тому розробка напрямів ефективного формування та використання прибутку підприємства допомагає підприємцю якомога більше максимізувати його розмір, успішно визначити економічну стратегію, визначити більш перспективну мету та завдання для розвитку свого підприємства.  Рис. 1.1. Місце і роль прибутку підприємства 1.2 Фактори, що впливають на обсяги та структуру формування і використання прибутку підприємства Прибуток є реальним показником того, наскільки ефективно працює підприємство, визначає реальні, дійсні можливості фінансувати науково-технічний та соціальний розвиток. Більше того, тільки реальний прибуток є джерелом спроможності підприємства сплатити до бюджету податок на прибуток. Дуже важливо під час стратегічного планування прибутку врахувати усі фактори, які впливають на його величину. Прибуток є результатом дії як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Їх роль і значення важливі і необхідні для формування та використання прибутку. Розглянемо більш детально окремі фактори відповідно до найбільш важливих класифікаційних ознак (рис.1.2).  Рис. 1.2. Фактори впливу на прибуток підприємства Внутрішні фактори – це ті, які залежать від стану та функціонування підприємства, їх галузевої належності та форм власності. Інші фактори є зовнішніми, їх вплив майже або повністю не залежить від підприємства. На фінансові результати підприємства суттєвий вплив здійснює фаза економічного циклу. У період підйому підприємство може отримувати більш високу норму прибутку на вкладений капітал, відповідно ефективність зростає. А у період спаду, навпаки, можна очікувати зменшення прибутку та показників ефективності. Важливими факторами зовнішнього середовища, що впливають на прибуток підприємства та здійснюють негативний вплив, є інфляція (призводить до “проїдання” прибутку), кризові явища на ринках товарів і послуг, галузеві спади тощо. Суттєво впливають на діяльність підприємств соціально-демографічні процеси: зменшення чисельності населення, зміна у статево-віковій структурі, рівні освіти і культури. Також здійснюють влив факторів, пов’язаних з технічним прогресом, динамічні зміни техніки і технології, автоматизація виробничих і торгівельних процесів тощо. Існують і внутрішні фактори впливу на прибуток підприємства. Відмінність між зовнішніми і внутрішніми факторами полягає в тому, що внутрішніми чинниками менеджери підприємства можуть управляти самостійно відповідно до своїх цілей, а зовнішні чинники підприємство сприймає як такі, що вже склалися, і тільки пристосовується до них. Внутрішні фактори є безпосереднім об’єктом впливу з боку управлінської системи підприємства та джерелом збільшення прибутку за рахунок їх втілення в систему конкретних заходів і практичної реалізації. Їх треба поділити на екстенсивні (обсяг виробничих ресурсів, обсяг реалізації продукції, непродуктивне використання ресурсів) та інтенсивні (підвищення кваліфікації працівників, підвищення продуктивності обладнання, прискорення оборотності оборотних коштів, впровадження прогресивних технологій та ін.). Погляд на формування зовнішніх і внутрішніх факторів наведений на рис. 1.3. Отримання валового прибутку підприємства залежить від таких факторів: виручки від реалізації продукції; структури та асортименту продукції; собівартості одиниці продукції; розміру ціни [5, с.100]. Прибуток, як фінансовий результат діяльності підприємства, залежить від співвідношення між показниками доходів і витрат підприємства. Основним фактором, який визначає величину прибутку для підприємства, є рівень ціни закупівлі сировини, матеріалів, необхідних товарів.  Рис. 1.3. Чинники, що впливають на формування і використання прибутку При здійсненні комерційних угод підприємство повинно намагатися закупити продукцію, товар за найнижчою можливою ціною. Це досягається за рахунок скорочення кількості посередників при закупівлі товарів, використання цінових знижок при узгодженні ціни товару, закупівлі партій товарів у період їх сезонного розпродажу. На величину прибутку також впливає ріст рівня цін продажу товарів. Здійснення процесу управління цінами на продукцію підприємства пов’язане із обґрунтованістю вибору цінової політики на ринку, з розширенням продажів товарів за рахунок різних каналів їх збуту, із ступенем конкурентоспроможності продукції підприємства. Величина одержаного прибутку безпосередньо залежить від обсягу операційної діяльності підприємства (товарообороту для торгівельних підприємств). Нарощування обсягу пов’язане з якістю маркетингової політики, розширенням системи додаткових торгових послуг, ефективністю рекламних заходів. Таким чином, наведені фактори безпосередньо та прямо впливають на суму доходів, витрат, і відповідно на прибуток підприємства. Джерелом зростання прибутку підприємства можуть бути також інші доходи (позареалізаційні) за мінусом таких витрат [6, с.63]. Зростання доходів від позареалізаційних операцій підприємства може бути забезпечено за рахунок вкладення вільних грошових коштів у різноманітні цінні папери, продажу їх на фінансовому ринку, придбання депозитних сертифікатів банків або відкриття в них депозитних рахунків, здачі в оренду основних фондів, які не використовуються в теперішній час; віднесення певної суми збитку на винних осіб і своєчасне її стягнення, стягнення штрафних санкцій, що представляються до контрагентів, урахування суми втрат від інфляції і втраченої (недоотриманої) вигоди. Прибуток від позареалізаційних операцій буде більший, якщо не допускати непродуктивних витрат і збитків. Підсумовуючи можна визначити що, на величину прибутку підприємства, його формування і використання впливає безліч різноманітних факторів. Їх можна поділити на зовнішні та внутрішні. Зовнішні фактори включають природно-кліматичні умови, державне регулювання, оподаткування, вплив економіки каїни та світу, особливості тарифікації, кредитування тощо. На ці фактори менеджмент підприємства впливу не може мати, але ці фактори мають суттєвий вплив на прибуток. Внутрішні фактори включають ті причини зміни прибутку, на які може вплинути керівництво підприємства: стан використання засобів і предметів праці, трудових та фінансових ресурсів, соціальні умови праці та побуту, матеріально-технічне постачання, управління ресурсами і витратами, цінова політика підприємства тощо. 1.3 Показники формування та використання прибутку підприємства Для аналізу та планування процесу формування і використання прибутку на підприємстві застосовується система показників. Дані показники визначаються за фінансовою звітністю, а саме за «Звітом про фінансові результати». У таблиці 1.2 наведені показники для аналізу та планування прибутку. Таблиця 1.2 | ||||||||||||||||||||