Інститут проблем ринку та економікоекологічних досліджень кулаковська тетяна анатоліївна
 Скачать 1.21 Mb.
|
|
Практичне значення одержаних результатів полягаєу доведенні теоретико-методологічних положень, викладених у дисертації, до рівня прикладних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного регулювання агропродовольчого сектору з урахуванням темпоральної характеристики; у створенні обґрунтованої методичної основи для попередження кризових станів у розвитку та своєчасного реагування на загрозу їх виникнення. Результати дослідження, висновки та рекомендації, що містяться у роботі, схвалені, апробовані та використовуються в системі державного та регіонального управління та практичній діяльності підприємств агропродовольчого сектору: ДП «Конярство України» «Дніпропетровський кінний завод № 65» (Акт впровадження від 15.05.2018 р.) – методика оцінки ефективності впливу заходів державної підтримки на економічні результати діяльності суб’єктів господарювання агропродовольчого сектору України; ТОВ «Інститут регіональної інформації» (Довідка № 8/1 від 19.11.2020 р.) – науково-методичні рекомендації щодо оцінки продовольчої безпеки країни; Херсонська обласна рада (Довідка № 01-29-230- 86/351 від 28.01.2020 р.) – практичні рекомендації щодо забезпечення продовольчої безпеки регіону та планування стратегічних планів розвитку; Департамент агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації (Акт № 66/03/06/04/27/11 від 05.03.2020 р.) – концептуальний підхід до державного регулювання розвитком агропродовольчого сектору на засадах балансу інтересів всіх ланок створення вартості кінцевого продукту, держави та споживача; Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної адміністрації (Довідка №01.01-18/328 від 18.03.2021 р.) – практичні рекомендації щодо оптимізації бюджетних коштів, які спрямовуються у розвиток агропродовольчого сектору через механізм селективного відбору суб’єктів підприємницької діяльності. Теоретико-методологічні засади та практичні рекомендації з діагностики, прогнозування та планування розвитку агропродовольчого сектору (підприємств, їх об’єднань) під впливом державного антициклічного регулювання використані у навчальному процесі Одеської національної академії харчових технологій (Акт впровадження від 29.11.2019 р.). Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, в якій викладено авторський підхід до розробки методологічних засад антициклічного регулювання розвитку агропродовольчого сектору економіки на засадах темпоральності. Усі наукові результати, викладені у дисертації, що виносяться на захист, є результатом власних досліджень і авторських здобутків. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є особистим внеском здобувача і вказані в переліку основним публікацій. Матеріали і висновки кандидатської дисертації у роботі не використовувалися. Апробація результатів дисертації. Найбільш вагомі теоретико- методологічні положення та практичні рекомендації дослідження апробовано на численних науково-практичних конференціях, найважливішими серед яких є: Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія економічного розвитку 9 харчової промисловості та забезпечення продовольчої безпеки країни (м. Одеса, 29- 31 жовтня 2012 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Економічні та управлінські аспекти розвитку підприємств харчової промисловості» (м. Одеса, 2-4 жовтня 2013 р.); Науково-практична конференція, присвячена 60-річчю кафедри економіки промисловості ОНАХТ «Продовольча безпека: світові тенденції та національні особливості (м. Одеса, 25 вересня 2014 р.); Науковий колоквіум «Тенденції розвитку аграрного сектору економіки України в умовах соціально- економічної та політичної нестабільності» (м. Одеса, 15 травня 2015 р.); VII Міжнародна науково-практична конференція (м. Запоріжжя, 12-13 червня 2015 р.); Міжнародна науково-практична конференція (м. Київ, 19-20 червня 2015 р.); XI International scientific and practical conference «Prospects of world science» (July 30- August 7, 2015); Міжнародний науковий семінар «Проблеми сталого розвитку агропродовольчої сфери в сучасних умовах та шляхи їх розв’язання (м. Одеса, 8 жовтня 2015 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Перспективи розвитку національної економіки» (м. Запоріжжя, 12-13 лютого 2016 р.); ІV Міжнародна науково-практична конференція «Економічні та соціальні аспекти розвитку України на початку ХХІ століття» (м. Одеса, 5-8 жовтня 2016 р.); Науковий колоквіум за міжнародною участю кафедри економіки промисловості ОНАХТ «Руралістичні засади збалансованого розвитку агропродовольчої сфери України» (м. Одеса, 6 жовтня 2016 р.; Науковий симпозіуму з міжнародною участю «Адаптивні стратегії розвитку підприємств харчової промисловості в умовах мінливого світу» (м. Одеса, 19 травня 2017 р.,); V Міжнародна науково-практична конференція «Економічні та соціальні аспекти розвитку України на початку ХХІ століття» (м. Одеса, 12-13 жовтня 2017 р.); VІ Міжнародна науково-практична конференція «Економічні та соціальні аспекти розвитку України на початку ХХІ століття» (м. Одеса, 11-13 жовтня 2018 р.); VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Економічні та соціальні аспекти розвитку України на початку ХХІ століття» (м. Одеса, 15-16 жовтня 2019 р.); VІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Економічні та соціальні аспекти розвитку України на початку ХХІ століття» (15-16 жовтня 2020 р.). Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 71 наукових праць загальним обсягом 51,49 друк. арк., з яких особисто автору належить 49,84 друк. арк. Серед них 6 монографій (5 у співавторстві), 37 статей у наукових журналах (у т.ч. 7 статей у зарубіжних виданнях та виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз), 30 статей у збірниках наукових праць, 4 статті – в інших наукових виданнях, 24 тез доповідей у матеріалах конференцій. Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 529 сторінок, який містить 77 таблиць і 90 рисунків, з яких 28 займають усю площу сторінки, 26 додатків на 71 сторінках, список використаних джерел із 367 найменувань на 36 сторінках. 10 ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів. У першому розділі «Світоглядні та наукові основи циклічного розвитку економіки» автором досліджено генезис наукових поглядів та концептуальних підходів щодо доцільності втручання держави у розвиток економіки, пояснення детермінант циклічності розвитку економіки; узагальнено та систематизовано детермінанти впливу на циклічність розвитку за континуальним критерієм; встановлено особливості прояву циклічності в агровиробництві. За результатами дослідження генезису наукових поглядів на доцільність втручання держави у розвиток економіки, з позиції історичного розвитку, становлення господарських систем та втілення теоретичних доробок в управлінні різних країн, автором встановлено, що найбільш ефективною моделлю економічного розвитку економіки є оптимальне поєднання ринкового механізму із виваженим державним регулюванням економіки. В результаті дослідження встановлено, що відбулася зміна міри та напрямів впливу держави на економічний розвиток країн: від провідної ролі у скасуванні певних обмежень, щоб стримували економічне зростання і розвиток, до забезпечення розвитку на основі задоволення базових потреб, в подальшому до підтримки економічної стабільності та підвищенні ролі нерегульованих ринків і приватної ініціативи.Дисертантом доведено, що реформи більшості урядів виявились ефективними у тих випадках, коли в їх основу була покладена ретельно обґрунтована стратегія, яка опиралася на економічну теорію. Це дозволило чітко визначити цілі реформ, можливості та межі використання ринкового механізму, місце, роль та функції держави, її взаємодію з законами ринку. Успіх приносило застосування тих теоретичних принципів, які найбільш точно відображали не лише економічні закономірності, а й специфіку країни, її історичні, соціально-економічні особливості, своєрідність менталітету населення, особливості етапу розвитку. Обґрунтовано межі, сфери та форми впливу держави на розвиток економіки через визначення її головних пріоритетів, серед яких дотримання довгострокової стабільності економічного зростання та подолання викривлень дій ринкового механізму. Автором доведено, що взаємодія ринкового механізму з державним регулюванням економіки є необхідною умовою її збалансованості та оптимально поєднується внаслідок різної швидкості реагування на зміни макроекономічної стабільності та часу отримання ефекту. За результатами наукового аналізу теорій циклічного розвитку економіки дисертантом встановлено, що у більшості теоретичних доробок детермінантами циклічного розвитку економіки є екзогенні фактори, які досліджуються уособлено, що впливає на однобокість обґрунтування причин циклічного процесу. Автором акцентовано на тому, що екзогенні чинники впливають на стан рівноваги системи, але не є його генетичними причинами. Пошукачем доведено, що пояснення циклічності розвитку економічної системи має ґрунтуватися на твердженні, 11 відповідно до якого динаміка коливань формується завдяки власним силам саморозвитку. В ході дослідження автором систематизовано детермінанти циклічного розвитку за критеріями континуальності: просторовості та темпоральності (табл. 1), що надає системності та цілісності у розумінні механізму циклічного розвитку економіки. Таблиця 1 Система класифікацій чинників циклічного розвитку економіки залежно від визначеного критерію (авторська розробка) Критерій класифікації Чинники впливу та види показників І. Переважно просторовий критерій 1. За середовищем походження 1.1 Ендогенні 1.2 Екзогенні 2. За об’єктом впливу 2.1 Вплив на сферу виробництва (через виробничі фактори) 2.2 Вплив на сферу обігу (через кредитно-грошові відносини) 2.3 Комбінованого впливу 3. За кількістю чинників впливу 3.1 Моноказуальні 3.2 Поліказуальні 4. За проявом дії 4.1 Латентні 4.2 Явні 5. За ступенем регулювання 5.1 Ті, що регулюються 5.2 Ті, що не регулюються 6. За впливом на рівновагу 6.1 Ті, що впливають на попит 6.2 Ті, що впливають на пропозицію ІІ. Переважно темпоральний критерій 7. За випадковістю походження 7.1 Генетичні 7.2 Випадкові 8. За спрямованістю впливу на цикл 8.1 Ентропічні (ті, що викликають кризу) 8.2 Синергетичні (ті, що впливають на розвиток циклу) 8.3 Синкретичні (ті, що стримують кризу) 9. За часом прояву впливу 9.1 Дострокового впливу (ті, що проявляють себе до початку кризи) 9.2 Своєчасного впливу (ті, що проявляють себе під час кризи) 9.3 З запізненням впливу (часовий лаг) (ті, що проявляють себе з запізненням у часі) 10. За спрямованістю впливу на розвиток системи* 10.1 Ті, що впливають на статику системи (ті, що впливають на склад та співвідношення елементів системи) 10.2 Ті, що впливають на динаміку системи (ті, що впливають на рух системи) 10.3 Ті, що впливають на генетику системи (ті, що обумовлюють довгострокову динаміку) 11. За безумовністю впливу 11.1 Активні (причини) 11.2 Пасивні (умови) * запропоновані автором Важливого значення набуває дослідження причин синхронності циклів розвитку секторів економіки, яка утворює суперпозиції флуктуацій: синфазності та антифазності ритмів соціально-економічних систем. Автором визначено позитивні 12 та негативні наслідки таких суперпозицій ритмів з метою надання наукового підґрунтя для розробки ефективної антициклічної політики держави (рис. 1). Рис. 1. Характеристика співпадіння ритмів соціально-економічних систем, їх позитивні та негативні наслідки (авторська розробка) Особливого значення, з позиції встановлення та урахування синфазності та антифазності циклів, набувають дослідження розвитку різних за детермінантами походження секторів економіки, таких як агровиробництво, промисловість тощо. На основі узагальнення наукових поглядів щодо причинності циклічності у агровиробництві та дослідженні взаємозв’язку між аграрними, промисловими та загальноекономічними циклами, автором виділено три наукових напрями: 1) зв'язок з економічним циклом (пояснення періодичності економічних циклів через існування аналогічної періодичності у сільськогосподарському виробництві); 2) зв'язок з промисловим циклом (пояснення через залежність між коливаннями у сільському господарстві та промисловому циклі); 3) відсутність зв’язку між аграрним та промисловим циклами (пояснення через відсутність причинно- наслідкових зв’язків між коливаннями сільськогосподарського виробництва та циклічним коливанням торгово-промислової діяльності). Проведене автором узагальнення показало, що флуктуації в аграрному виробництві та промисловості, викликані відмінними детермінантами, можуть бути урегульовані за рахунок диференційованого підходу у застосуванні антициклічних важелів. Проведене дослідження довело, що для пояснення причинності циклічності розвитку соціально-економічної системи слід спиратися на такі твердження: 1) Характеристика співпадіння ритмів соціально-економічних систем Суперпозиція функцій (ритмів) – це накладання гармонійних функцій (ритмів), які мають близькі періоди Синфазна суперпозиція (відбувається підсилення ритмів) Антифазна суперпозиція (відбувається погашення ритмів) Позитивні наслідки Таке накладання ритмів веде до підсилення економічних процесів Негативні наслідки Погашення ритмів призводить до зниження економічної стабільності Позитивні наслідки Економічний сигнал до перебудови економіки, її трансформації Негативні наслідки Резонанс частіше проявляє себе у період кризи, що призводить до нестабільності розвитку економіки, її розвалу Зсув ритмів за фазою розвитку по відношенню один до одного Таке зрушення відповідає перебудовам, які об’єднують позитивні і негативні тенденції. Кінцевий результат залежить від того, як до цього підготувалася економічна система 13 якщо елемент складної системи, створений природними умовами, то йому апріорі властива циклічність розвитку; 2) якщо елемент економічної системи, створений людською працею (промисловість, транспорт, будівництво тощо), то циклічність розвитку слід пояснювати множинністю різних факторів, серед яких природні чинники, відтворювальні процеси та ін. Враховуючи наявність в соціально-економічній системі відмінних за тривалістю життєвого циклу, детермінантами походження елементів, таких як сільське господарство, промисловість тощо, їх регулювання має здійснюватися з урахуванням часових відмінностей цих процесів. Це вимагає наукового підґрунтя щодо розробки теорії антициклічного регулювання економіки зі спрямованістю на часові ознаки явищ. У другому розділі «Теоретико-методологічні підходи до антициклічного регулювання економіки»дисертантомдосліджено теоретичні та прикладні аспекти застосування важелів грошово-кредитного, бюджетно-податкового та валютного регулювання економіки, виділено сучасні підходи до антициклічного регулювання застосовані в різних країнах; досліджено концептуальні підходи до регулювання розвитку агропродовольчого сектору, обґрунтовано множину важелів галузевого антициклічного регулювання розвитку агропродовольчого сектору. У процесі дослідження автором встановлено, що для досягнення бажаного балансу між ринковим механізмом та державним регулюванням, яке спрямоване на впорядкування економічних процесів і вирішення числених соціальних та екологічних проблем, необхідна обґрунтована система «стримувань і противаг», яка має бути вбудована в механізми державного регулювання та повинна функціонувати максимально незалежно від дії суб’єктивного чинника представників влади. При цьому дієвим механізмом впливу держави на ринковий механізм є антициклічне регулювання економіки. Автор доводить, що класично дії держави мають спрямовуватися як на регулювання взаємовідносин із зовнішніми партнерами, впливаючи на інтенсивність, структуру та обсяг товарообігу, так і на внутрішній ринок, стримуючи або пожвавлюючи попит і пропозицію як всього ринку в цілому, так і його окремих сегментів. В роботі дисертантом досліджено класичні інструменти антициклічного регулювання національної економіки, які застосовуються як для стимулювання сукупного попиту, так і для підтримки сукупної пропозиції. Перші містять насамперед бюджетно-податкову політику, яка об’єднує регулювання ставок податків, обсяги державних витрат та політику прискореної амортизації. Другі формують монетарну (грошово-кредитну) політику, яка стосується розміру облікової ставки, політики обов'язкових резервів, операцій на відкритому ринку, емісійної та девізної політики, обсягів кредитних ресурсів тощо. Визначено, що всі ці інструменти можуть використовуватися на різних стадіях економічного циклу. Крім них варто виділити інструменти зовнішньоекономічної політики, такі як тарифні і нетарифні бар'єри, складові інноваційної політики та соціально- психологічні інструменти, які передбачають вплив на поведінку суб'єктів: підприємців і населення. 14 Дослідження автора показало, що у сучасних умовах економічної нестабільності змінюються підходи до застосування важелів антициклічного регулювання, зростає їх спрямованість на секторальне регулювання, тобто місця прояву осередків кризи. При дослідженні сучасної антициклічної політики різних країн (табл. 2) автором виділено найбільш дієві сучасні інструменти антициклічної політики. Таблиця 2 |