шепель расчетка. "київський політехнічний інститут"
![]()
|
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ "КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАТИКИ ТА ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИКафедра обчислювальної технікиРОЗРАХУНКОВА РОБОТАпо курсу „Комп'ютерна арифметика” Виконав: Шепель Дмитро Група ІО-34, Факультет ІОТ, Залікова книжка № 3427 Номер технічного завдання 110101100011 _______________________ (підпис керівника) Київ – 2014 р. Завдання 1. Числа ![]() ![]() 2. Виконати 8 операцій з числами ![]() ![]() 2.1 теоретичне обґрунтування способу; 2.1 операційну схему; 2.2 змістовний мікроалгоритм; 2.3 таблицю станів регістрів (лічильника), довжина яких забезпечує одержання 15 основних розрядів мантиси результату; 2.4 функціональну схему з відображенням управляючих сигналів; 2.5 закодований мікроалгоритм (мікрооперації замінюються управл. сигналами); 2.6 граф управляючого автомата Мура з кодами вершин; 2.7 обробку порядків (показати у довільній формі); 2.8 форму запису нормалізованого результату з плаваючою комою в пам’ять. Вказані пункти для операцій додавання виконати для етапу нормалізації результату з урахуванням можливого нулевого результату. Інші дії до етапу нормалізації результату можна проілюструвати у довільній формі. 3. Для операції з номером ![]() Варіант завданняПеревести номер залікової книжки в двійкову систему. Записати два двійкових числа: ![]() ![]() де ![]() ![]() 341810 ![]() Х2 = -10110111,0000111; Y2 = +10110,1110000111; Виконання завдання Завдання №1 Xпк = 1. 10110111,0000111; Yпк = 0. 10110,1110000111 Представлення чисел у формі з плаваючою точкою з порядком і мантисою: Х2:
Y2:
Представлення чисел у формі з плаваючою точкою з характеристикою і мантисою: ![]() Для Х2: m = 8 ![]()
Для Y2: m = 5 ![]()
Завдання №2 2.1 Перший спосіб множення. 2.1.1 Теоретичне обґрунтування першого способу множення: Числа множаться у прямих кодах, знакові та основні розряди обробляються окремо. Для визначення знака добутку здійснюють підсумування по модулю 2 цифр, що розміщуються в знакових розрядах співмножників. Множення мантис першим способом здійснюється з молодших розрядів множника, сума часткових добутків зсувається вправо, а множене залишається нерухомим. Тоді добуток двох чисел представляється у вигляді: Z=YХ= ![]() ![]() ![]() = ((..((0+Y ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Z= ![]() 2.1.2 Операційна схема: ![]() Рисунок 2.1.1- Операційна схема. 2.1.3 Змістовний мікроалгоритм: Початок RG1:=0; RG2:=X; RG3:=Y; CT:=15; RG2[0] RG1:=RG1+RG3; RG1:=0.r(RG1); RG2:=RG1(n).r(RG2); CT:=CT-1; CT=0 Кінець 1 0 1 0 Рисунок 2.1.2 - Змістовний мікроалгоритм виконання операції множення першим способом. 2.1.4 Таблиця станів регістрів: Таблиця 2.1.1-Таблиця станів регістрівдля першого способу множення.
2.1.5 Функціональна схема: ![]() Рисунок 2.1.3- Функціональна схема. 2.1.6 Закодований мікроалгоритм Початок R, W2, W3, WCT X1 W1 ShR1,ShR2,dec X2 Кінець 1 0 1 0 Z1 Z2 Z3 Z4 Z5 Рисунок 2.1.4-Закодований мікроалгоритм. Таблиця 2.1.2-Таблиця кодування операцій і логічних умов.
|