Рожко. М. М. Рожко, В. П. Неспрядько ортопедична стоматологія
 Скачать 7.39 Mb.
|
|
ШТУЧНІ ЗУБИ ФАРФОРОВІ ШТУЧНІ ЗУБИ Необхідно уточнити такі поняття, як "кераміка" і "фарфор". У стародавній Греції, в Афінах, була частина міста, що носила назву Keramiks, де проживали гончарі, яких називали Keramius, а їх вироби — Keramos. Звідси і виникла на зва "кераміка" (A.Breustedt, 1963). Стадією удосконалення кераміки стало ви готовлення фарфору (Fagfur — від перс, тур. Farfur). Твердий фарфор винай шли на початку 18 ст. Бетгер і Чирингауз у Саксоні. У Росії склад фарфорової маси розробив Д.І. Виноградов (1747). На теренах колишнього СРСР вироб ництво штучних фарфорових зубів розпочато у 1929 р. в Ленінграді, а в 1930 р. — у Харкові. Використання фарфорових штучних зубів не втратило свого зна чення і нині. Штучні фарфорові зуби виготовляють із формувальних мас різного скла ду. Штучні зуби, виготовлені із фарфору, найповніше відповідають естетич ним та медичним вимогам порівняно з іншими матеріалами. За формою і ко льором такі зуби можуть бути підібрані у повній відповідності із збереженими зубами у хворого, вони біологічно абсолютно інертні, завдяки високій міцності забезпечують найкращий ефект підчас відкушування і розжовування їжі. Зви чайно стандартні зуби випускають ком плектами, які складаються із фронталь ної та жувальної групи обох щелеп. Фронтальні фарфорові зуби частіше всього виготовляють з крампонами, але вони можуть бути із отворами (діаторич- ними). Жувальну групу зубів виготов ляють тільки з отворами (діаторичні); отвори або крампони у фарфорових зу бах служать для механічного закріплен ня їх у пластмасі (мал. 38). Технологія виготовлення стандарт них штучних зубів з фарфору зводиться до пакування і пресування тістоподібної формувальної фарфорової маси у спе ціальні бронзові прес-форми. Після пре сування зуби витягують і сушать за тем ператури 200 °С у спеціальній печі. Далі їх обробляють вручну і спікають за тем ператури 900 °С протягом декількох хвилин. Потім проводять завершальне Мал.38. Діаторичні (а) та крампонні спікання за температури 1400 °С протя- (б) фарфорові зуби гом 7-12хв. 139 Основи матеріалознавства Надання різних відтінків штучним зубам по зонах досягається почерго- вим пакуванням мас різних кольорів. Промислово штучні фарфорові зуби випускає петербурзький завод "Мед- полімер". Широкого використання набули фарфорові зуби німецьких фірм "Вівоперл-ПЕ" — фронтальні та "Вівопозіл-ПЕ — Ортотип" — бічні, які ство рені за методикою багатошарової техніки з "перлинним" ефектом. Крім позитивних якостей штучних фарфорових зубів необхідно сказати про їх недоліки. До основних належать: недостатня міцність зубів у ділянках кріплення крампонів та отворів у діаторичних зубах. Крім того, виникають певні труднощі під час обробки штучних фарфорових зубів як зубним техніком, так і лікарем. Робота з фарфоровими зубами вимагає високої кваліфікації. ШТУЧНІ ЗУБИ ІЗ ПЛАСТМАСИ Технологія заводського виготовлення пластмасових зубів відрізняється значною простотою: зв'язок штучних зубів з базисом протеза під час полімери зації проходить по типу монолітного з'єднання унаслідок однорідності хімічної будови матеріалів. Пластмасові зуби можуть мати стійке забарвлення будь-яко го кольору і відтінку. У разі необхідності зубний технік може виготовити зуби із пластмаси в умовах зуботехнічної лабораторії. Названі можливості пластмасових зубів у деяких випадках (інколи без до статніх підстав) скоротили використання фарфорових зубів в ортопедичній сто матології. Слід звернути увагу, що незважаючи на відомі переваги пластмасові зуби мають і недоліки, головними з яких є високий ступінь стирання та недостатня твердість. Різка різниця у твердості пластмаси та емалі зуба призводить до швид кого стирання пластмаси зубів у протезах, які контактують зі справжніми зу бами. В останні роки проводяться роботи щодо випуску стійкіших до стирання пластмас для штучних зубів. Нині з цією метою застосовується пластмаса "Син- ма", яка являє собою зшитий акриловий співполімер, володіє підвищеною щільністю і твердістю. У промисловості штучні зуби із акрилової пластмаси можна одержати двома способами: 1.Формувальну масу (суміш полімера і мономера, барвника і замутнюва- ча) вміщують у металеві прес-форми і полімеризують під тиском за температу ри 105 °С. 2.У металеві прес-форми вміщують порошок полімера, під тиском гідрав лічного преса і нагрівання проводять його розм'якшення та ущільнення, після чого охолоджують. Кожним із способів можна одержати багатокольорові зуби з різними відтінками. Штучні зуби повинні відповідати високим естетичним вимогам. З цією метою промисловість випускає їх різними за формою, розміром і кольором. Штучні зуби формуються у гарнітури. Форми, розміри і колір штучних зубів систематизовані у спеціальному альбомі. Найоптимальнішими за естетични- 140 ми показниками є штучні пластмасові зуби "Естедент", розроблені Харківсь ким заводом медичних пластмас і стоматологічних матеріалів. Нині випуска ють двокольорові зуби. Вони із акрилових пластмас, зшиті, містять флюорес- центні речовини, а також фторвмісний каучук для більш монолітного з'єднан ня з пластмасою базиса. Всього випускається 31 фасоно-розмір передніх верхніх зубів, 7 — передніх нижніх і 6 — бічних зубів. Передні зуби випускаються 13 розцвіток. Для зруч ності добору зубів за розмірами додатково до альбому зубів випущений так зва ний деонтиметр всіх розмірів зубів, які випускаються. Він складається із 4 ела стичних мірних смужок, які легко згинаються за формою коміркової дуги на моделі. Довжина стрічки вказує номер групи передніх і бічних зубів. Крім того, нині розробляються трьохколірні зуби, які будуть ще краще імітувати колір справжніх зубів у ділянці шийки і різального краю. Харківський завод медичних пластмас і стоматологічних матеріалів випу стив зуби « Естедент-Д», по типу тимчасових молочних зубів, призначених для виготовлення зубних протезів дітям віком 12-16 років. МЕТАЛЕВІ ТА КОМБІНОВАНІ ШТУЧНІ ЗУБИ Стандартні набори штучних зубів з нержавіючої сталі випускалися рані ше заводським шляхом. Випуск здійснювався окремо блоками для фронталь них та бічних зубів. Знаходили вони застосування там, де не було налагодже ного індивідуального лиття. Зуби виготовляли суцільнолитими або у вигляді каркасів стальних зубів для наступного облицювання їх пластмасою. Але у зв'яз ку із чисельними недоліками, серед яких — стандартність, низька техно логічність, великі втрати металу, такі зуби було знято з виробництва. За необ хідності зуби із благородних сплавів, литво коронок, штифтових зубів і вкла док виготовляє зубний технік у зуботехнічній лабораторії. До стандартних штучних зубів належить фарфорова коронка за Логаном. Вона виготовлялася раніше фабричним шляхом і її особливістю є наявність каналу для закріплення штифта. Крім фарфорової стандартної коронки за Ло ганом раніше використовувалися коронки Девіса, Бонвіля та ін. ФАРФОР ТА МЕТАЛОКЕРАМІКА Головною умовою використання фарфору та металокераміки є їх висока естетичність. Застосування фарфору в стоматології налічує понад 200 років. Першими спробами було виготовлення знімних протезів з фарфоровими штуч ними зубами у разі повної відсутності зубів, а вже потім — окремих зубів та коронок. Недосконалість складу фарфорових мас та технології виготовлення протезів довгий час не дозволяла широко застосовувати їх на практиці. Як аль тернатива фарфоровим масам у 30-ті XX ст. роки було запропоновано акри лові пластмаси. Але проведені клінічні спостереження показали, що акрилові пластмаси мають багато недоліків: не забезпечують тривалого функціонально го та естетичного ефекту, швидко змінюють свій колір і стираються, негативно 141 Основи матеріалознавства впливають на тканини протезного ложа та поля. Тому почали активніше про водити пошуки, спрямовані на вдосконалення фарфорових мас і технологій ви готовлення незнімних конструкцій зубних протезів. За хімічним складом сто матологічні фарфорові маси знаходяться між твердим фарфором та звичайним склом. КЛАСИФІКАЦІЯ ФАРФОРОВИХ МАС Стоматологічні фарфорові маси залежно від температури спікання поділяють на тугоплавкі (1300-1370 °С), середньоплавкі (870-1065 °С) і низь- коплавкі. Склад тугоплавкого фарфору такий: 81 % польового шпату, 15 % квар цу, 4 % каоліну. Середньоплавкий фарфор складається з 61 % польового шпа ту, 29 % кварцу, 10 % різних домішок. До складу низькоплавкого фарфору вхо дить 60 % польового шпату, 12 % кварцу, 28 % домішок. Тугоплавкий фарфор переважно використовується для виготовлення штучних зубів для знімних протезів промисловим шляхом. Середньоплавкий та низькоплавкий стоматологічний фарфор застосовується для виготовлення коронок, вкладок і мостоподібних протезів. Використання в ортопедичній сто матології низькоплавкого та середньоплавкого фарфору дозволило застосува ти для їх спікання печі з ніхромовими нагрівальними елементами. Спікання проводять згідно з режимом, який рекомендує завод - виробник стоматологіч ного фарфору. Для зменшення та запобігання утворенню газових nop запропо новано 4 способи спікання фарфору: 1) спікання фарфору у вакуумі; 2) спікання фарфору в дифузійному газі (гелій і водень); 3) спікання фарфору під тиском 10 атмосфер; 4) для досягнення підвищення прозорості фарфору у разі використання атмосферного тиску під час спікання використовується крупнозернистий ма теріал. З 4 запропонованих способів на практиці найбільшого застосування набу ло спікання фарфору у вакуумі. Вакуумне спікання надає стоматологічному фарфору прозорості і забарвлення. Специфічне забарвлення матеріалу можна регулювати добавкою замутнювача і речовин-фарбників. Якщо як замутнювач використовувати кристали окису алюмінію або цирконію, можна додатково збільшити щільність матеріалу. Об'ємні зміни під час спікання. Під час спікання фарфору відбувається значна усадка фарфорових мас (20-40 %). Основна причина об'ємної усадки полягає у недостаньому ущільненні частин керамічної маси, між якими зали шаються порожнини. Іншими причинами об'ємних скорочень є втрата рідини, необхідної для приготування фарфорової маси, вигорання органічних добавок (декстрин, цукор, крохмал). Практичне значення має спрямування об'ємної усадки. Найбільша усадка фарфору іде в бік більшого тепла, в напрямку сили тяжіння і більшої маси. У першому і другому випадках — незначна, оскільки в сучасних печах гарантовано рівномірний розподіл тепла, а сила тяжіння неве- 142 лика, тому що використовують невелику кількість фарфору. Усадка в напрям ку великих мас значно вища. Маса в розплавленому стані та за наявності по верхневого натягу намагається набути форми краплі. У такому разі вона підтя гується від периферійних ділянок до центральних частин коронки, до більшої маси фарфору. Під час виготовлення фарфорової коронки керамічна маса, ско рочуючись, рухається від шийки зуба до центру коронки, піднімаючи платино ву матрицю, унаслідок чого може з'явитися щілина між коронкою і уступом моделі препарованого зуба. Щільність фарфору. Основним показником щільності фарфору є щільність під час розтягування, стискання та згинання. Стоматологічний фар фор має високу щільність під час стискання (4600-8000 кг/см 2 ). Основною характеристикою щільності стоматологічного фарфору прийнято вважати ве личину щільності під час згину. Щільність будь-якого фарфору залежить не тільки від його складу і технології виробництва, але й значною мірою від спо собу користування ним. Поліпшує щільність застосування методу конденсації частин фарфору. Існує чотири способи конденсації: рифлений інструмент, електрохімічна вібра ція, конденсація пензликом, метод гравітації (безконденсації). Більшість до слідників вважають, що найкращого ущільнення фарфорової маси можна до сягти рифленим інструментом із застосуванням фільтрувального паперу для відсмоктування рідини. Для оптимального ущільнення матеріалу має значен ня добре просушування керамічної маси перед спіканням, а також наступне проведення спікання. Звичайний стоматологічний виріб проходить спікання 3-4 рази. Велика кількість спікань зменшує щільність аж до утворення склоподіб ного матеріалу. Кожен із видів фарфору має оптимальну температуру спікан ня. Відхилення від тієї температури в бік зниження або підвищення призво дить до зменшення щільності фарфору. У першому випадку відбувається не повне сплавлення матеріалу, утворюється недостатня кількість склофази, у дру гому виникає збільшення склофази за рахунок кристалічної стадії. Після до сягнення температури спікання виріб повинен бути витриманий під вакуумом 1-2 хв. Продовження часу спікання дає помітне зниження щільності. Спікання фарфору закінчують глазуруванням. Дослідження фарфору по казали, що глазурована поверхня надає велику щільність виробу. Спечені вакуумним методом коронки добре шліфуються і поліруються. Водночас рекомендується уникати зішліфування глазурованої поверхні, оскільки у такому разі щільність знижується. В окремих випадках глазуровану поверхню зішліфовують для зменшення стирання зубів-антагоністів. Думки дослідників щодо впливу nop на щільність спеченого виробу не збігаються. Більшість із них вважають, що спікання у вакуумі знижує пористість і підви щує щільність фарфору. Щільність фарфору залежить також від методу застосування вакууму на різних етапах спікання. Початок спікання повинен збігатися у часі з початком 143 Основи матеріалознавства розрідження атмосфери у печі. Під час досягнення температури спікання ва куум повинен бути повний. Час спікання у вакуумі у разі досягнення необхід ної температури не повинен перевищувати 2 хв. Металокераміка. Під металокерамікою розуміють техніку одержання су- цільнолитих металевих каркасів, облицьованих фарфором. Уведення метало кераміки - це, безумовно, крок уперед у стоматології, оскільки надає мож ливість використовувати всі переваги таких матеріалів, як метал і фарфор, у єдиній конструкції. Для виготовлення металокерамічних протезів випускаються спеціальні сплави. Сплави для металокерамічних зубних протезів. Нині у зуботех- нічних лабораторіях широко використовують близько 150 різних сплавів для металокераміки. До них ставлять такі вимоги: 1.Температура розм'якшення сплаву повинна бути вищою, ніж темпера тура спікання фарфору. 2.Різниця коефіцієнтів термічного розширення сплаву і фарфору повинна бути мінімальною. 3. Наявність умов для зчеплення з фарфором. 4. Наявність задовільних властивостей щодо лиття. 5. Довговічність і стабільність якостей. 6. Корозійна стійкість. 7. Сумісність із тканинами ротової порожнини. Наявні сплави для металокераміки поділяють на дві основні групи - бла городні і неблагородні. Сплави на основі благородних металів поділяють на золоті, золото-паладієві і срібно-паладієві. Сплави металів благородних груп мають кращі литтєві властивості і корозійну стійкість, однак щільністю посту паються сплавам неблагородних металів. Недоліком сплавів на основі золота є обмежена щільність. Неблагородними сплавами для металокераміки є сплави на основі нікелю і сплави на основі кобальту. Вони характеризуються високими механічними властивостями. Однак температура плавлення цих сплавів на 500 °С вища, ніж сплавів наоснові золота. Для поліпшення литтевих властивостей таких сплавів у низку закордонних рецептур було включено берилій, він токсичний, що при зводило до токсико-алергійних реакцій. У результаті проведених досліджень була встановлена можливість застосування вітчизняних кобальто-хромових сплавів (КХС) для виготовлення металокерамічних протезів. Цей сплав про тягом багатьох років випускається заводом медичних полімерів ("Медполімер", Санкт-Петербург). Фарфорові маси для металокераміки. Виготовлення металокерамічної конструкції зубного протеза — складний багатоетапний процес. Якість метало керамічних протезів визначається властивостями застосованих матеріалів. Ке рамічна маса повинна відповідати певній низці вимог, які умовно поділяють на 4 групи: фізичні, біологічні, технологічні та естетичні. До фізичних характери стик відносять щільність під час зсуву, стиснення і згинання; до біологічних — 144 нетоксичність, відсутність алергійних компонентів; до технологічних — відсутність включень, коефіцієнт литтєвого термічного розширення повинен відповідати такому на металевій основі. Керамічна маса "Віта VMK 95". До комплекту маси входить стандарт ний (включає 41 % фарфору), лабораторний та великий набори. Маси "VMK 95" дають надійну передачу кольору. Випускається також набір непрозорого дентинного порошку, який включає 16 фарфорових порошків та додатковий набір з 15 фарфорових порошків. Добрі результати отримують у разі пошаро вої методики нанесення, а саме: непрозорий, дентинний та емалевий шари (мал. 13, див. кольорову вклейку). Маса "Віта Інтерно" (12 кольорів) дозволяє індивідуалізувати особли вості природних зубів, створити ефект глибини. Хроматичний ефект у цих фар форових мас може бути посилений шляхом змішування з порошками дентин- нихта прозорих мас. Маси «Інтерно» можна використовувати також для ство рення ефекту глибини у разі недостатньої товщини дентинного шару. Для ви значення кольору металокерамічних коронок використовують універсальну розцвітку "Vitapan" (мал. 14, див.кольорову вклейку). Керамічна маса "Віта Акцент" включає набір тонкозернистих фарфорів (20 кольорів) з однорідним розподілом пігментів, які фарбують, що дозволяє зубному техніку точно імітувати природне забарвлення зубів на завершально му етапі виготовлення зубного протеза. Маса "Карат" є матеріалом останнього покоління фірми "Дентсплай" (США). Використовуючи її, можна легко відтворювати колір природних зубів за допомогою розцвіток "Біодент" та "Віта". Маса "Дуцерам-LFC" являє собою низькоплавку стоматологічну кера міку фірми "Дуцера" (Німеччина). За своїми хімічними властивостями, струк турою, оброблюваністю та експлуатаційними якостями вона найкраща від усіх стоматологічних керамік. Низькоплавкий фарфор LFC (Low-Fusing Ceramic) являє собою кристалічну структуру з частинками розміром від 5 до 15 мікрон. Його твердість складає 420 НУ(за Віккерсом). Оскільки низькоплавка кера міка виготовляється із звичайного матеріалу "Дуцерам", то ці два матеріали є сумісними, тому вони можуть використовуватися для двошарової технології підчас виготовлення металокерамічних зубних протезів. У клініці ортопедичної стоматології широкого застосування набули ке рамічні маси фірми "Івоклар" (Ліхтенштейн). Маса «IPS-Класік» має у своєму складі такі компоненти: 1) порошок непрозорий (ґрунтова маса) для заповнення пустотілого кар каса проміжної частини мостоподібного протеза; 2) 20 паст різних відтінків непрозорої та дентинної мас; 3) набір (5 варіантів кольорів) пастоподібної інтенсивно зафарбованої, непрозорої (ґрунтової) маси; 4) набір (9 кольорів) пастоподібної, інтенсивно зафарбованої дентинної маси, яка наноситься у разі необхідності перед другим спіканням дентинної маси; 145 Основи матеріалознавства 5) набір прозорих мас (4 кольори) для досягнення різних ефектів, а також створення різального краю (15 кольорів), що дає можливість імітації природ ної емалі зубів; 6) пастоподібна глазурова маса для надання облицюванню природного блиску. Крім того, фірма «Івоклар» випускає додаткові матеріали, зокрема, для ізо ляції гіпсу — «Модельсепаратор», рідини для моделювання тощо. |