Методи обстеження хворих з патологією органів дихання. Методи діагностики
 Скачать 96.46 Kb.
|
|
Дихальний об'єм (ДО, або VT, — tidal volume) — це об'єм газу, що вдихуваного і видихається при спокійному диханні. Резервний об'єм вдиху (РОвд, або IRV — inspiratory reserve volume) — максимальний об'єм газу, який можна додатково вдихнути після спокійного вдиху. Резервний об'єм видиху (РОвид, або ERV — expiratory reserve volume) — максимальний об'єм газу, який можна додатково видихнути після спокійного видиху. Залишковий об'єм легенів (ООЛ, або RV — reserve volume) об'єм газу, що залишається в легенях після максимального видиху. Легеневі ємкості Життєва ємкість легенів (ЖЕЛ, або VC — vital capacity) є сумою ДО, РОвд і РОвид, тобто максимальний об'єм газу, який можна видихнути після максимального глибокого вдиху. Ємкість вдиху (Евд, або IC — inspiratory capacity) — це сума ДО і РОвд, тобто максимальний об'єм газу, який можна вдихнути після спокійного видиху. Величина цієї ємкості характеризує здатність легеневої тканини до розтягуванню. Функціональна залишкова ємкість (ФОЕ, або FRC — functional residual capacity) є сумою ЗОЛ і РОвид, тобто об'єм газу, що залишається в легенях після спокійного видиху. Загальна ємкість легенів (ЗЕЛ, або TLC — total lung capacity) — це загальна кількість газу, що міститься в легенях після максимального вдиху. Використання звичайних спірографів, поширених в клінічній практиці, дозволяє визначити лише 5 легеневих об'ємів і ємкостей: ДО, РОвд, РОвид, ЖЕЛ, Евд (або відповідно, VT, IRV, ERV, VC і IC). Для знаходження найважливішого показника легеневої вентиляції — функціональної залишкової ємкості (ФЗЕ, або FRC) і розрахунку залишкового об'єму легенів (ЗОЛ, або RV) і загальної ємкості легенів (ЗЕЛ, або TLC) необхідне вживання спеціальних методик, зокрема, методів розведення гелію, вимивання азоту або плетизмографії всього тіла (див. нижчий). Основним показником традиційної методики спірографії є життєва ємкість легенів (ЖЕЛ, або VC). Щоб виміряти ЖЕЛ, пацієнт після періоду спокійного дихання (ДО) робить спочатку максимальний вдих, а потім можливо повний видих. При цьому доцільно оцінити не лише інтегральну величину ЖЕЛ, але і інспіраторну і експіраторну життєві ємкості (відповідно, Vcin і Vcex), тобто максимальний об'єм повітря, яке можна вдихнути або видихнути. Другий обов'язковий прийом, який використовується в традиційній спірографії, — це тест визначення форсованої (експіраторною) життєвої ємкості легенів (ФЖЕЛ або FVC — forced vital capacity expiratory), що дозволяє визначити найбільш інформативні швидкісні показники легеневої вентиляції при форсованому видиху, що характеризують, зокрема, міру обструкції внутрішньолегеневих воздухоносних доріг. Так само, як і при виконанні проби ЖЕЛ (VC), пацієнт робить максимально глибокий вдих, а потім, на відміну від проби ЖЕЛ, видихає повітря з максимально можливою швидкістю (форсований видих). При цьому реєструється експоненціальна поступово сплощена крива Оцінюючи спірограму такого експіраторного маневру, розраховують декілька показників: 1. Об'єм форсованого видиху за одну секунду (ОФВ1, або Fev1 forced expiratory volume after 1 second) — кількість повітря, видаленого з легенів за першу секунду видиху. Цей показник зменшується як при обструкції дихальних доріг (за рахунок збільшення бронхіального опору), так і при рестриктивних порушеннях (за рахунок зменшення всіх легеневих об'ємів). 2. Індекс Тіффно (ОФВ1/ФЖЕЛ %) — відношення об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1, або Fev1) до форсованої життєвої ємкості легенів (ФЖЕЛ, або FVC). Це основний показник експіраторного маневру з форсованим видихом. Він істотно зменшується при обструктивному синдромі, оскільки уповільнення видиху, обумовлене бронхіальною обструкцією, супроводиться зменшенням об'єму форсованого видиху за 1 з (ОФВ1, або Fev1) за відсутності або незначному зменшенні всієї ФЖЕЛ (FVC). При рестриктивних розладах індекс Тіффно практично не змінюється, оскільки ОФВ1 (Fev1) і ФЖЕЛ (FVC) зменшуються пропорційно. 3. Максимальна об'ємна швидкість видиху на рівні 25%, 50% і 75% форсованій життєвій ємкості легенів (МОС25%, МОС50%, МОС75%, або Mef25, Mef50, Mef75 — maximal expiratory flow at 25%, 50%, 75% of FVC). Ці показники розраховують шляхом ділення відповідних об'ємів (у літрах) форсованого видиху (на рівні 25%, 50% і 75% від загальної ФЖЕЛ) на час досягнення цих об'ємів при форсованому видиху (у секундах). 4. Середня об'ємна швидкість видиху на рівні 25–75% від ФЖЕЛ (СОС25–75%, або Fef25–75). Цей показник в меншій мірі залежить від довільного зусилля пацієнта і об'єктивніше відображає прохідність бронхів. 5. Пікова об'ємна швидкість видиху (ПОСвид, або PEF — peac expiratory flow) — максимальна об'ємна швидкість форсованого видиху. На підставі результатів спірографічеського дослідження розраховують також: 1) число дихальних рухів при спокійному диханні (ЧДД, або BF — breathing freguency) і 2) хвилинний об'єм дихання (МОД, або MV — minute volume) — величину загальної вентиляції легенів в хвилину при спокійному диханні. Методика дослідження ФЗД на комп’ютерному спірографі Asthma Monitor Am1 (Астма Монітор АМ1) Моделі і опис Spiro Soft, GE Комп'ютерний спірометр.Установка програми на будь-який ПК через порт Ps/2 і com. Управління системою за допомогою текстового меню і піктограм. Режим анімації, для полегшення виконання проби. Всі стандартні параметри спірометрії. Spirolab III Spo2 Третє покоління діагностичного спірометра з пульсоксиметром і кольоровим дисплеєм високого дозволу, включаючи програму Winspiro PRO, підключення Rs232/usb/bt, кейс Spirolab III Третє покоління діагностичного спірометра з кольоровим дисплеєм високого дозволу і термопринтером, включаючи програму Winspiro PRO, підключення Rs232/usb/bt, кейс Spirolab II Діагностичний спірометр з кольоровим дисплеєм і термопринтером, включаючи програму Winspiro PRO, кабель Rs232, кейс Spirolab Діагностичний спірометр з чорно-білим дисплеєм і термопринтером, включаючи програму Winspiro PRO, кабель Rs232, кейс Spirobank II Spo2 Багатофункціональний спірометр з пульсоксиметром, з графічним дисплеєм, включаючи програму Winspiro PRO і кабель Rs232. Підключення до ПК через USB, Rs232 і Bluetooth. Spirobank II Багатофункціональний спірометр з графічним дисплеєм, включаючи програму Winspiro PRO і кабель Rs232. Підключення до ПК через USB, Rs232 і Bluetooth. Spirobank G Багатофункціональний спірометр з графічним дисплеєм, включаючи програму Winspiro PRO і кабель Rs232. Spirobank Багатофункціональний спірометр з графічним дисплеєм, включаючи програму Winspiro PRO і кабель Rs232. Minispir USB Комп'ютерний спірометр з підключенням до ПК через USB, включаючи програму Winspiro PRO Spirodoc Spo2 Скринінговий спірометр з пульсоксиметром. Spirodoc Скринінговий спірометр. Spirotel Spo2 Кишеньковий телемедичний спірометр з пульсоксиметром. (Додаткова опція: Кабель Rs232, включаючи програму Winspiro PRO) Spirotel Кишеньковий телемедичний спірометр. (Додаткова опція: Кабель Rs232, включаючи програму Winspiro PRO) Jaeger Flowscreen Pro Настільний спірограф. Базисна модель приладу видає параметри спокійної спірометрії, максимальної вентиляції і виміру потік/об'ємMasterscreen Pneumo Вигідний за ціною прилад, з якого доцільно починати оснащення кабінету для дослідження функції зовнішнього дихання. Прилад призначений для виміру найважливіших в діагностичному плані параметрів зовнішнього дихання Masterscope Rhino Комп'ютерний спірограф. Базисна модель приладу видає параметри спокійної спірометрії, максимальної вентиляції і виміру потік/об'єм. дзвоните ! Моделі і опис Spiro Soft, GE Комп'ютерний спірометр.Установка програми на будь-який ПК через порт Ps/2 і com. Управління системою за допомогою текстового меню і піктограм. Режим анімації, для полегшення виконання проби. Всі стандартні параметри спірометрії. МЕТОДИКА ДВОЕТАПНОГО КОМПЛЕКСНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ НА “ПЕРЕХРЕСНИЙ СИНДРОМ” Пропонується для впровадження в практику терапевтичних, пульмонологічних і оториноларінгологічних відділень науково-дослідних інститутів методика двоетапного комплексного обстеження хворих на “перехресний синдром” (ПС) з метою підвищення ефективності діагностики ПС. В 2000 році виповнилось 33 роки, як Річард Янг і Вольфганг Кухль вперше виділили (1967 р.) із синдрому Піквіка самостійно існуючий патологічний симптомокомплекс, основним проявом якого є регулярні епізоди нічних асфіксичних станів - нічні апное. На сучасному етапі розвитку медицини синдромом сонного апное (ССА) прийнято вважати розлад акту дихання, що характеризується розвитком зупинок дихання під час сну на протязі більш як 10 секунд з частотою більше 5 випадків за годину. Визначають три типи апное: центральне, обструктивне і змішане. Найбільш поширеним типом нічних апное є обструктивний. При цьому спостерігається припинення потоку повітря на рівні верхніх дихальних шляхів, внаслідок чого повітря, що вдихається, не досягає легень. Недостатньо розробленою, найбільш складною для діагностики і терапії є досить часта патологія - “перехресний синдром”, що характеризується поєднанням хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ) з обструктивним апное. При цьому значно погіршуються і набувають нової якості порушення функції дихання. В 1996 р. на Україні вперше проблемою поєднаної патології ССА і ХОБ зацікавилися в Інституті фтизіатрії і пульмонології АМН України, де в 1997 р. була створена перша на Україні “Лабораторія сну”, обладнана полісомнографом “Sleep Lab” фірми “Erich Jaeger”, Німеччина. На базі проведення багаточисельних досліджень нами запропонована методика двоетапного комплексного обстеження хворих на ПС. Скринінговий етап обстеження хворих включає: діагностику ХОБ, проведення анкетування для виявлення симптомів ССА та огляд ЛОР- органів. У хворих виявляють клінічні та функціональні ознаки ХОБ (стан і зворотність бронхіальної обструкції). Розроблена “Анкета” для самоопитування хворих, яка містить 11 запитань, що характеризують різні прояви ССА. При аналізі анкетних даних визначають 4 найбільш суттєвих ознаки ССА: паузи уві сні, хропіння, сон (сонливість) у денний час, короткочасне засинання сидячи або стоячи у транспорті, а також при монотонній праці. При об'єктивному огляді ЛОР - органів використовують наступні загальноприйняті методики: передня та задня ріноскопія, фарінгоскопія та непряма ларингоскопія. Визначають патологічні ураження ЛОР-органів та анатомічні особливості їх будови: звуження носових ходів, гіпертрофія піднебінних мигдалин, збільшення м'якого піднебіння, збільшення язичка, збільшення язичної мигдалини, звуження дихальних шляхів на рівні носоглотки, що є основним механізмом виникнення синдрому сонного апное. Таким чином, на скринінговому етапі обстеження на підставі клінічних досліджень, анкетування симптомів ССА, дослідження функції зовнішнього дихання, вивчення анатомо-функціональних особливостей верхніх дихальних шляхів виділяють групу ризику - хворих на ХОБ з вірогідністю існування ССА. На другому етапі обстеження проводиться полісомнографічне (ПСГ) дослідження, яке включає безперервну на протязі нічного сну електроенцефалографію (ЕЕГ), електроокулографію (ЕОГ), електроміографію м'язів підборіддя (ЕМГ) і електрокардіографію (ЕКГ). Дихання реєструється за допомогою стравохідної манометрії або імпедансної пневмографії з застосуванням поверхневих електродів та імпедансного перетворювача. Наявність назоорального току повітря реєструється за допомогою термісторів, насиченість артеріальної крові киснем - черезшкірним методом. ПСГ дозволяє діагностувати тип апное і кількістно характеризувати вираженність ССА. Найважливіше епідеміологічне значення має виявлення туберкульозу, оскільки це інфекційна патологія і кожний невиявлений хворий протягом року інфікує 20 контактів, з яких один захворює на бактеріопозитивний і один на бактеріонегативний туберкульоз. Результати досліджень, які проведені в м. Києві, в областях України, в протитуберкульозних закладах 2-х областей (Донецька та Львівська) дозволили обгрунтувати необхідність формування груп ризику та обов’язкового проведення флюорографічних й мікроскопічних обстежень в першу чергу в групах підвищеного ризику. Основною метою ціх пропонувань є підвищення якості флюорографічних та мікроскопічних обстежень й таким чином здійснення контролю за епідемічної ситуацією в країні. Протитуберкульозні заходи в Україні здійснюються загальною лікарняною мережею, санітарно-протиепідемічними станціями та протитуберкульозною службою. Організація виявлення туберкульозу у різних країнах проводиться як активно (це профілактичне флюорографічне обстеження, туберкулінодіагностика, дослідження харкотиння на кислотостійкі бактерії), так і пасивно (це обстеження на туберкульоз осіб, які звернулися за медичною допомогою). Пасивний метод практикується в країнах зі незначними економічними ресурсами і значним розповсюдженням туберкульозу. Серед активних методів пряма мікроскопія мазків, зафарбованих за методом Ціля- Нільсена є найбільш простою в організації і найдешевшою за вартістю. В Україні виявлення туберкульозу проводиться при флюорографіческих профілактичних обстеженнях, при первинному обстеженні контактних з хворим на вперше діагностований туберкульоз, при обстеженні осіб, що знаходяться під наглядом протитуберкульозних диспансерів, при зверненні хворих за медичною допомогою . Мікробіологічні методи обстеження хворих на туберкульоз (Microbiological examination methods of patients with tuberculosis) Туберкульоз за визнанням провідних вчених і фтизіатрів, продовжує залишатися глобальною проблемою. За прогнозами ВООЗ протягом наступного десятиріччя у світі передбачається 90 млн. нових випадків туберкульозу. Вельми актуальна сьогодні проблема туберкульозу в Україні поряд з прогресивним зростанням захворюванності на туберкульоз в останні роки почали виявлятися клінічні форми цієї недуги, які майже не зусрічалися в останні десятиріччя: казеозна пневмонія, тотальні полікавернозні ураження легень, туберкульоз кишечнику, гортані, периферичних лімфатичних вузлів. Ситуація ускладнюється тим, що діагностика деяких форм туберкульозу надзвичайно ускладнена внаслідок олігобацилярності процесу. Як показує досвід, хворі на туберкульоз виявляються недостатньо і не отримують кваліфікованої допомоги. Під впливом антибактеріальної терапії, яка проводиться у хворих на туберкульоз, МБТ із типових форм трансформуються в інші, в тому числі в ті, які фільтруються. Хворі на туберкульоз у процесі лікування перестають виділяти типові форми збудника хвороби, але продовжують протягомдовгого часу залишатися джерелом туберкульозної інфекції. Дослідники дотримуються думки про те, що наявність у хворих клінічних ознак туберкульозу при негативних бактеріоскопії та посіві вимагає допоміжних методів дослідження для виявлення змінених форм збудника. Виникає потреба в розробці нових методів сучасної бактеріологічної діагностики захворювання, які б забезпечували не тільки своєчасне виявлення збудника, а й визначення тактики процесу лікування туберкульозу. Існуючі методи бактеріоскопічної діагностики базуються на особливостях біологічного розвитку M.tuberculosis, які докладно охарактеризовані в окремому розділі рекомендацій. В інших розділах роботи представлені сучасні дані щодо вимог до відбору та підготовки патологічного матеріалу для досліджень при підозрі на туберкульоз; докладно описані методи дослідження (пряма, люмінісцентна та разовоконтрастна мікроскопія, методи збагачення та флотації, тощо), культуральні методи, а також методики визначення чутливості M.tuberculosis до лікувальних препаратів. Крім того, автори Рекомендацій пропонують для впровадження в практику новий метод діагностики, який базується на застосуванні розробленого в Україні живильного середовища ВКГ. Метод не виключає застосування традиційних рутинних методів дослідження при індикації й ідентифікації МБТ. З впровадженням методу з’явилась можливість виділяти культури МБТ за 2-3 доби з будь-якого досліджуваного матеріалу, у тому числі з крові (без попередньої її обробки). Метод дозволяє швидко визначати чутливість МБТ до лікарських препаратів. Вищезгадане живильне середовище ВКГ зареєстровано в Україні за №221/00-3002 00 000, відповідає вимогам державних та міжнародних стандартів (Свольська С. Экспертное заключение ВОЗ по микробиологии туберкулёза. –Варшава, 1999). Перед тим, як направляти діагностичний матеріал на посів, хворому потрібно не менш, ніж на 1 добу відмінити протитуберкульозні препарати. |