Тема67. Методи обстеження гінекологічних хворих. Лабораторна діагностика в гінекології
 Скачать 277 Kb.
|
|
Тема: «Лабораторна діагностика збудників запальних хвороб статевих органів. Ультразвукова діагностика. Рентгенологічні і радіонуклідні методи. Цитологічні методи діагностики в гінекології» Мета: Знати діагностику збудників запальних хвороб статевих органів. Лабораторну діагностику, УЗД, рентгенологічні і радіонуклідні методи, та цитологічні методи в гінекології. Актуальність: Найбільш частою причиною запальних захворювань являються інфекційні збудники, а також термічні, хімічні, механічні і деякі інші фактори. Із збудників важливе значення мають стафілокок, стрептокок, віруси, гонокок, кишкова паличка, мікобактерія туберкульозу, мікробні асоціації (декілька видів збудника), трихомонади. Лабораторна діагностика: Бактеріоскопічні (мікроскопічні): Дослідження основані на мікроскопії забарвлених або нативних мазків, взятих із заднього склепіння піхви, цервікального каналу, уретри, із прямої кишки. Перед взяттям мазка не рекомендують проводити спринцювання, вводити лікарські препарати у піхву.Матеріал для дослідження беруть за допомогою ложки Фолькмана, наносячи тонким рівномірним шаром на 2 предметних скельця. Після висушування один мазок забарвлюють метиленовим синім, інший - по Граму. Мікроскопію нативного мазка проводять до його висихання. I ступінь-визначаються поодинокі лейкоцити в полі зору, палички(лактобацили); II ступінь-лейкоцитів 10-15 в полі зору, на тлі паличкової флори зустрічаються поодинокі коки; III ступінь-30-40 лейкоцитів в полі зору, лактобацил мало,переважають коки; IV ступінь-велика кількість лейкоцитів, лактобацили відсутні, флора представлена різними мікроорганізмами, можуть бути трихомонади,гонококи. Патологічними вважають мазки III і IV ступенів чистоти. Культурологічний метод: Використовують для виявлення збудників запальних захворювань, що відносяться до внутрішньоклітинних (хламідії, віруси). Серологічні дослідження: Дають непрямі вказівки на інфікованість. До серологічних методів діагностики відносять визначення рівня специфічних імуноглобулінів різних класів (Ig G, Ig M, Ig A) в сироватці крові шляхом імуноферментного аналізу (ІФА). Реакції прямої і непрямої імунофлуоресценції (ПІФ, НПІФ) використовується для виявлення збудника при люмінесцентній мікроскопії. Молекулярно-біологічні методи: Дозволяють ідентифікувати мікроорганізм за наявністю специфічних ділянок ДНК. Найбільшого поширення набув метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), який дозволяє виявити різні інфекційні агенти. Бактеріологічна діагностика: Заснована на ідентифікації мікроорганізмів, які виросли на штучних поживнихсередовищах. Матеріал для дослідження беруть з патологічного вогнища (цервікальний канал, уретра, черевна порожнина, поверхня рани) бактеріологічною петлею або стерильним тампоном і переносять на живильне середовище. Після утворення колоній виділяють окремі мікроорганізми і оцінюють їх чутливість до антибіотиків і антибактеріальних препаратів. Ультразвукова діагностика: Високоінформативним і поширеним методом діагностики являється ультразвукове дослідження з використанням трансабдомінального, трансвагінального, ректального датчиків. Дане дослідження може виконуватися трьома способами. Кожен з них, хоч і дає уявлення лише про стан тазових органів, має особливості підготовки й проведення. Виконується УЗД жіночих статевих органів у визначені дні циклу, залежно від того, якою є мета дослідження. Розшифровка даних проводиться спільно сонологом із гінекологом. Даний вид обстеження ставить перед собою такі цілі: Виявити захворювання внутрішніх статевих органів жінки на будь-якому етапі їх розвитку Оцінити анатомічні особливості розвитку матки, її труб, шийки, зв'язкового апарату, Оцінити ефективність проведеного лікування Поставити діагноз захворювання статевої системи, особливо якщо симптоми настільки мізерні, що не дозволяють цього зробити. Що показує ультразвукове дослідження в гінекології: 1. Вагітність(маткова, трубна) 2. Аномалії розвитку матки 3. Запалення матки і придатків (але узд прохідності маткових труб - окремий вид дослідження) 4. Ендометріоз 5. Скупчення в матковій трубі запальної рідини, крові 6. Ускладнення після пологів і абортів (наприклад, якщо не всі частини плоду або його оболонок вийшли назовні) 7. Діагностика пухлин органів тазу 8. Поліпи ендометрію 9. Міома матки, її стадія, стан міоматозних вузлів, вплив їх на прохідність матки 10. Кісти 11. Перекрут ніжки кісти яєчника 12. Патологічна рідина в малому тазі. Трансвагинальне обстеження: Проводиться для більш точної діагностики захворювань статевої сфери. Виконується шляхом введення спеціального датчика в піхву жінки Трансабдомінальне дослідження: Виконується у дів або для виявлення грубої патології органів, що знаходяться в малому тазі. Проводиться через стінку живота Трансректальна діагностика жінок: Виконується через пряму кишку; по інформативністю не поступається транс вагінальному дослідженню. Фоллікулометрія: Це теж ультразвукова діагностика жіночих органів. Але в даному випадку при фолікулометрії проводиться огляд тільки яєчників на предмет дозрівання в них фолікулів. Така діагностика проводиться майже завжди трансвагінально. Підготовка до процедури: Підготовка до гінекологічного УЗД залежить від того, яким способом будуть проводити дане дослідження. Наприклад, трансабдомінальне дослідження проводиться після того, як: 1. За три дні до нього ви виключили з їжі все те, що викликає бродіння в кишечнику: жирну їжу, газовані напої, свіжі солодкі ягоди і фрукти, капусту, чорний хліб 2. Останній раз поїли в 18-19:00 за день до дослідження, а з ранку тільки попили (якщо дослідження призначене на ранок). Якщо - на вечір, то поїсти можна до 11-12 годин дня (щоб до узд було години 4-5), але тільки дієтичну їжу 3. За годину до дослідження випили близько літра води без газу. Як підготуватися до гінекологічного УЗД, проведеному трансвагінально: Потрібно протягом 1-2 днів дотримуватися вищевказану дієту Потім не їсти 4 години до дослідження Перед самою процедурою потрібно сходити в туалет по -маленькому. Підготовка до ультразвукової діагностики гінекологічної сфери, яке буде проводитися трансректально, полягає в наступному: Ви також дотримуєтеся дієти (протягом 1-2 днів) Потім ввечері ви ставите невелику очисну клізму (можна поставити мікроклізму, гліцеринову свічку або випити «піколакс»). Головне, щоб пряма кишка, в яку вводитиметься датчик, була порожня. Коли і чому проводиться дослідження: Терміни, коли робити даний вид УЗД, повинен обумовлювати лікуючий лікар. Якщо дана процедура - планова, то проводити її потрібно в першій половині циклу. Це обумовлено тим, що в цей час слизова оболонка матки ще тонка, в ній легше розгледіти якісь освіти - поліпи, кондиломи, пухлини невеликих розмірів. На який день циклу проводиться УЗД в даному випадку - на 3-5 (не пізніше сьомих) добу після закінчення місячних. Крім цього, в другій фазі циклу в яєчнику розвивається невелика кіста - фолікул, який потім лопається. Як кіста може виглядати і жовте тіло - структура, утворена на місці лопнув фолікула, з якого вийшла яйцеклітина. Обидві такі структури зникають до початку менструації, залишаються тільки патологічні кісти. Тому краще робити таке обстеження саме в першій половині циклу, з огляду на те, що в цей період виявляються тільки патологічні кісти. Як трактують дані дослідження: Розшифровка гінекологічного УЗД полягає в тому, що лікар вимірює і порівнює з нормою: Форму матки Розміри матки Товщину слизової оболонки матки (залежить від дня циклу) Розміри яєчників Наявність або відсутність пухлин матки і придатків (це важливий аспект розшифровки узд малого таза), їх локалізацію, доброякісність Наявність / відсутність кіст яєчників, визначення їх характеру (лютеїнові, фолікулярні, ендометріоїдні ). Таким чином, гінекологічне УЗД - спосіб без хірургічного втручання і опромінення поставити діагноз органічного (тобто з ураженням органу) захворювання жіночих внутрішніх статевих органів. Рентгенологічні і радіонуклідні методи: Гістеросальпінгографія (метросальпінгографія): Це контрастне зображення порожнини матки і маткових труб за допомогою рентгенографії. Даний метод використовують для визначення прохідності маткових труб, вад розвитку матки, ендометріозу, туберкульозу маткових труб, наявності підслизових фіброматозних вузлів, синехій, поліпів. Шийку матки оголюють дзеркалами, обробляють дезінфекційним розчином, захоплюють за передню губу кульовими щипцями, у порожнину матки за допомогою шприца Брауна повільно вводять 4-5 мл контрастної речовини, роблять перший рентгенівський знімок. На знімках чітко видно внутрішні контури матки, порожнина її в нормі має трикутну форму . При прохідних трубах контрастна речовина проникає в черевну порожнину. Якщо контрастна речовина не потрапила в труби, то через 15-20 хвилин роблять другий знімок. Коли вона заповнила всю порожнину труб, а у вільну черевну порожнину не потрапила, через 1 добу роблять контрольний знімок. Протипоказаннями до метросальпінгографії є загальні й місцеві інфекційні процеси, гострі та підгострі запальні процеси в жіночих статевих органах, вагітність і підозра на вагітність. Гінекографія (пневмопельвеографія): Для виявлення контурів внутрішніх статевих органів необхідно ввести в черевну порожнину газ (кисень, вуглекислий газ, закис азоту), на фоні якого роблять рентгенівський знімок. Цей метод використовують для діагностики і диференційної діагностики пухлин органів малого таза, розповсюдженості пухлинного процесу при злоякісних новоутвореннях геніталій, для діагностики аномалій розвитку статевих органів. Газ вводять шляхом пункції черевної порожнини в положенні хворої на спині в рентгенодіагностичному кабінеті за допомогою апарата для накладання пневмотораксу чи пневмоперитонеуму. Як правило, повільно вводять близько 800-1500 мл газу, залежно від маси тіла, під контролем манометра. Після створення пневмоперитонеуму хвору кладуть на рентгенологічний стіл животом донизу. Потім рентгенівський стіл переводять в положення Тренделенбурга. При цьому петлі кишечника відходять до діагфрагми, добре видно органи малого таза. Роблять рентгенівський знімок, на якому чітко видно контури матки, зв’язок, придатків. Протипоказаннями до пневмопельвеографії є серцево-судинні захворювання з декомпенсацією та порушенням кровообігу, гострі та підгострі запальні процеси в черевній порожнині, кили, важкі екстрагенітальні захворювання. Ангіогістеросальпінгографія: Це одночасне контрастування судин таза, порожнини матки і маткових труб. Застосовують для доопераційної диференційної діагностики пухлин матки та її придатків. Дослідження виконують за допомогою універсальної ангіографічної апаратури. Після очисної клізми і премедикації в канал шийки матки вводять м’який наконечник для гістеросальпінгографії, з’єднують його з системою для введення рентгенконтрастних розчинів у порожнину матки. Далі катетеризують черевну частину аорти за методом Сельдингера, верхівка катетера розміщується над біфуркацією аорти. Розчин верографіну чи урографіну одночасно вводять в черевну частину аорти (45-50 мл.) і в порожнину матки (4-8- мл.), потім роблять 10 рентгенографічних обстежень і оцінюють результат. В основі лімфографії лежить здатність лімфатичних капілярів всмоктувати водорозчинні й колоїдні рентгеноконтрастні речовини, які вводять парентерально. Цей метод застосовують для діагностики раку статевих органів, сечового міхура, прямої кишки, при необхідності - для уточнення стадії розповсюдження пухлинного процесу, контролю за радикальністю проведеної операції, при підозрі на рецидив злоякісної пухлини після проведеного лікування, для контролю за ефективністю променевої та хіміотерапії. Флебографія (венографія): Це наповнення контрастною речовиною венозної сітки малого таза. Даний метод застосовують для діагностики захворювань нижньої порожнистої вени, тазових вен і вен нижніх кінцівок, для диференціації пухлин матки та її придатків від пухлиноподібних утворів запального характеру, а також для виключення урологічних захворювань. Для введення контрастної речовини у венозну систему таза використовують три шляхи: внутрішньовенний, внутрішньокістковий, внутрішньоорганний. Цитологічні методи: Даний метод забезпечує можливість ранньої діагностики передракових станів і раку шийки матки, а також дозволяє оцінити в динаміці ефективність проведеного лікування . Цитологічна діагностика полягає в мікроскопічному дослідженні мазків-відбитків із поверхні шийки матки. Матеріал для цитологічної діагностики одержують різними способами, в основному шляхом легкого зіскрібання, й роздільно наносять на одне або кілька чистих предметних скелець тонким рівним шаром. Для забору матеріалу використовують спеціальні щіточки, шпателі. Мазки для цитологічного дослідження обробляють декількома способами — досліджують нативні мазки або вивчають пофарбовані мазки, що мають більш чітку і ясну цитологічну картину. При фарбуванні за Папаніколау мазок фіксують у суміші Нікифорова, що складається з рівних частин етилового спирту й ефіру. Найпоширенішими методами забарвлення також є забарвлення за Романовським — Гімзою, Нохтом, Паппенгеймом, широко використовувані для діагностики.У жінок зі здоровою шийкою матки матеріал отримують із трьох ділянок: з поверхні піхвової частини шийки, ділянки на межі плоского багатошарового епітеліюз циліндричним і з нижньої третини ендоцервіксу. Для правильної інтерпретації патологічних змін важливе діагностичне значення має знання цитоморфологічних особливостей нормальної слизової оболонки шийки матки. Результат цитологічного дослідження мазків-відбитків може бути наведений цитологом у вигляді опису клітинного складу. Найбільш правильним і загальноприйнятим є цитологічний опис за Папаніколау . Класифікація цитологічного результату дослідження за Папаніколау одержала найбільше поширення у світі й включає 5 основних класів: 1-й клас — нормальна цитологічна картина, не викликає підозр. 2-й клас — зміна морфології клітин, обумовлена запальним процесом у піхві і/або шийці матки. 3-й клас — виявляються одиничні клітини з аномалією ядер і цитоплазми, однак остаточний діагноз встановити не вдається. Потрібне повторення цитологічного дослідження або гістологічне дослідження для більш детального вивчення патологічно зміненої тканини. 4-й клас — є окремі клітини з явними ознаками злоякісності (аномальна цитоплазма, змінені ядра, збільшення маси ядер тощо). 5-й клас — для мазка характерне велике число типово ракових клітин. Діагноз злоякісного процесу не викликає сумнівів. Контрольні питання: 1) Які методи лабораторної збудників запальних хвороб статевих органів ви знаєте? 2) Що собою являє культурологічний метод лабораторної діагностики збудників запальних хвороб статевих органів? 3) Які види ультразвукової діагностики ви знаєте? 4) Що таке фолікулометрія? 5) Які рентгенологічні і радіонуклідні методи метод лабораторної діагностики збудників запальних хвороб статевих органів ви знаєте? 6) Цитологічний метод дослідження в гінекології? Ситуаційні задачі: 1) У жіночу консультацію звернулась вагітна жінка з метою постановки на диспансерний облік. Встановлено, що ця вагітна належить до групи високого інфекційного ризику. Перерахуйте клініко- лабораторні обстеження, які має застосувати лікар? 2) До жіночої консультації звернулася пацієнтка С., 28 років, із скаргами на виділення із статевих шляхів неприємного запаху, світло-жовтого кольору, затримку місячних. Із анамнезу - статеве життя регулярне із 16 років, вагітності не запобігала. У зв'язку з відсутністю вагітностей пройшла обстеження. Виявлено хламідії в культурі клітин і методом ПЦР. Під час звернення встановлено термін вагітності 6-7 тижнів. Яка тактика лікаря? Який вплив інфекції на плід? Тести : 1) Які ускладнення не можливі при проведенні гістеросальпінгографії? А. Перфорація матки В. Анафілактичний шок С. Гостре запалення матки і її додатків D. Поранення внутрішньої клубової артерії Е. Немає правильної відповіді 2) Хвора 20-ти років звернулась до лікаря жіночої консультації зі скаргами на свербіння, печію та біль в ділянці зовнішніх статевих органів, підвищення температури тіла, подразливість, порушенння сна, головний біль. Хвора не заміжня, веде безладне статеве життя. При огляді зовнішніх статевих органів на фоні гіперемованої, набряклої слизової оболонки визначаються везикули, група яких займає до 2 см враженої поверхні. Яка найбільш вірогідна причина зумовлює таку клінічну картину? А. Первинний сифіліс В. Генітальна герпетична інфекція С. Папілломавірусна інфекція D. Кандиломатоз Е. Цитомегаловірусна інфекція 3) Хвора П. 37-ми років звернулась до гінекологічного стаціонару зі скаргами на біль внизу живота, який посилюється протягом доби, нудоту, підвищення температури тіла до 38,5°С. Захворіла 15 днів тому після штучного аборту. Об'єктивно: Т-38,5°С, пульс -100 уд/хв. Язик сухий, живіт напружений в нижніх відділах, симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. При бімануальному дослідженні: різка біль при зміщенні шийки матки, контури матки і придатків чітко не визначаються через напруження передньої черевної стінки. Праворуч через склепіння визначається полюс утворення ретортоподібної форми, болючого при пальпації. Виділення з піхви гнієподібні. Який діагноз найбільш ймовірний? A. Гонорейний пельвіоперитоніт B. Гострий аднексит C. Гострий апендицит D. Параметрит E. Піосальпінкс, пельвіоперитоніт 4) Хвора 18-ти років скаржиться на болі внизу живота, підвищення температури тіла до 37,5°С, гнійні виділення зі статевих шляхів. Гінекологічний статус: уретра інфільтрована, шийка матки гіперемійована, набрякла, виділення рясні, гнійні. Матка нормальних розмірів, болюча при пальпації, придатки з обох боків тяжисті, болючі. Бактеріоскопія: грамнегативні диплококи внутрішньо- клітинно. Ваш діагноз? A. Свіжа гостра висхідна гонорея B. Підгостра висхідна гонорея C. Хронічна гонорея D. Трихомонадний кольпіт E. Бактеріальний вагіноз 5) Хвору 28 років, яку через три доби після випадкового статевого акту доставили до гінекологічного відділення, непокоять болі внизу живота та при сечовипусканні, значні гнієподібні виділення з піхви, підвищення температури тіла до 37,8°С. Встановлено діагноз: гострий двосторонній аднексит. При додатковому обстеженні виявлено: в мазках з уретри та піхви лейкоцити на все поле зору; диплококи, які розташовані внутрішньо- та позаклітинно. Якої етіології гострий аднексит у хворої? A. Трихомонадної B. Колі-бацилярної C. Хламідійної D. Гонорейної E. Стафілококової 6) Діагностика бактеріального вагінозу базується на основі всіх нижче перерахованих ознак, окрім: А. Наявності ключових клітин В. Підвищення рН піхвового вмісту С. Позитивного амінотесту виділень D. Наявності патогенних збудників Е. Скарг на значні виділення з піхви з неприємним запахом Практичні завдання: 1) Підготувати мікропрепарат та мікроскоп для дослідження 2) Описати мікропрепарат, морфологічні зміни 3) Інтерпретувати мікроскопію Використана література: 1) Шмидт А.А –«Акушерство». 2) Дрангой М.О., Михайлова Ю.В. –« Универсальный справочник акушера-гинеколога». 3) http://diagnoz.net.ua/ginekologiya/30815-gnekologchne-obstezhennya.html 4) http://medical-enc.com.ua/laboratornye-metody-issledovaniya.htm Акушерство та гінекологія з оцінкою результатів досліджень Для здобувачів вищої освіти 2 курсу (1 рік 10 міс.) 1,2 групи Шановні здобувачі вищої освіти, продовжуємо навчання дистанційно. Зверніть Вашу увагу на вирішення тестових завдань. 02.04.2020. Практичне заняття. Тема: «Діагностика запальних захворювань жіночих статевих органів. Неспецифічні запальні захворювання. Специфічні запальні захворювання» Мета: Знати неспецефічні запальні захворювання, спецефічні запальні захворювання, нормальний мікробіоциноз піхви та дисбактеріоз, лабораторна діагностика. Актуальність: Запальні захворювання жіночих статевих органів - одна з актуальних медичних проблем, що суттєво впливають на здоров’я мільйонів жінок дітородного віку. Особи із запальними захворюваннями статевих органів складають 60-70 % гінекологічних хворих, які звертаються за медичною допомогою в жіночу консультацію. В усіх країнах світу зростає частота запальних захворювань жіночих статевих органів (гострі запальні процеси зросли на 13 % в загальній популяції, на 25 % -у жінок, які користуються внутрішньоматковими контрацептивами). Неспецефічні запальні захворювання(запальний кандидоз, вульвіт): Запальний кандидоз: Це один з видів грибкових інфекцій зовнішніх статевих органів і слизової оболонки статевих шляхів жінки, іншими словами молочниця, так як на слизових оболонках з'являються схожі на кисле молоко сироподібні білі нальоти. Збудником цього захворювання є дріжджоподібні гриби роду Candida Cимптоми: гострий свербіж, печіння, оболонка статевих органів червоніє і набрякає протягом деякого часу на оболнці виникають білі подібні на сир нальоти виділення спочатку слизові а потім гнійно-слизові. Лабораторна діагностика: Для підтвердження діагнозу кандидоз роблять зіскрібки зі статевих органів роблять дослідження під мікроскопом Дослідження мазків під мікроскопом(бактеріологічний) Зроблений мазок наносять на предметне скло , висушують, фарбують спеціальними фарбниками та вивчають під світловим мікроскопом. При наявності кандидоза (молочниці) лікар або лаборант побачить міцелій (клітини) гриба. Достовірність методу складає 95-97%. Лікування:Якщо захворювання на ранній стадії то можна прийняти одну таблетку флуконазолу і позбавитися від захворювання. При постійно рецедивуючому кандидозі флукозанол призначають раз на місяць до повного видужання. Вульвіт: Це запалення зовнішніх статевих органів. До них відносять: статеві губи, клітор, дівоча пліва. Вважають, що вульвіт не є самостійним захворюванням а є проявом інших статевих інфекцій. За характером вульвіт поділяють на: гострий, хронічний і атрофічний. Основні причини виникнення вульвіту: 1. Особиста гігієна 2. Механічні мікротравми при травматичному сексі 3. Антибіотики гормональні препарати 4. Алергічні реакції 5. Гельмінтози 6. Різні захворювання які сприяють розвитку вульвіта Симптоми:свербіж, печіння, почервоніння, набряклість вульви, відчуття болю, гнійні або серозно- гнійні виділення, іноді наявність ерозій та виразок Лабораторна діагностика:Для визначення цього захворювання роблять аналіз сечі, аналіз крові, аналіз на захворювання які передаються статевим шляхом. Додаткові методи: бактеріологічний і бактеріоскопічний. Лікуванняполягає в усуненні причини захворювання. При підборі лікування треба враховувати деякі фактори 1. Вік, загальний стан здоров'я, анамнез пацієнта 2. Патологію яка викликала симптоми 3. Тяжкість і спецефічність симптомів На короткий період призначають комплексні антибактеріальні препарати які ефективні проти грибків трихомонад бактерій. Спецефічні запальні захворювання(Гонорея, туберкульоз, генітальний герпес, сифіліс): Гонорея: Це спецефічна венерична інфекція що викликає подразнення слизових оболонокздебільшого сечостатевої системи. Збудником даної хвороби є Neisseria gonorrhoeae. Симптоми : виділення з піхви серозного або гнійного характеру, набряк, виразки слизових оболонок, часте хворобливе сечовипускання, свербіж, печіння, болі внизу живота Лабораторна діагностика: Бакпосів матеріалу на спецефічні поживні середовища для виділення чистої культури Мікроскопія: Мазок на гонорею береться стерильною петлею або тампоном. При стандартній локалізації гонореї: у жінок – з уретри, шийкового каналу, піхви і гирла бартолінових залоз, у чоловіків – з уретри. Досліджуваний матеріал поміщають на предметне скло, препарат фарбують і розглядають під мікроскопом. Збудники гонореї виявляються у вигляді синювато- фіолетових диплококков, розташованих переважно всередині клітин. Методика не складна, але залежить від кваліфікації лікаря лабораторії, тому точність його всього 30-70%. Мікроскопія використовується для постановки попереднього діагнозу.ІФА і ПЦР-діагностика Лікування:антибактеріальна терапія Туберкульоз статевих органів: Це прояв загальної туберкульозної інфекції. Збудник-мікобактерія туберкульозу- в органи статевої системи потрапляє завдяки потоку крові. Симптоми: безпліддя порушення менструації маткові кровотечі ниючі болі в низу живота туберкульозна інтоксикація. Лабораторна діагностика: для постнови діагнозув виділеннях гною виявляють мікобактерії. Лікування:використовують спецефічні антибіотики (стрептоміцин рифампіцин). Лікування проводять з перервами протягом кількох років. При утворенні абсцесів додається хірургічне втручання. Генітальний герпес: Венерологічна хвороба являє собою запальний процес що вражає статеві шляхи жінки або чоловіка. Для нього характерний переважно статевий шлях передачі, а також наявність ерозивно-виразкових уражень. Причинами захворювання є герпес першого типу. Симптоми висипання в області промежини і статевих органів Болючість висипань Свербіж висипань Болі посилюються під час статевого акту Лабораторна діагностика: використовують полімеразну ланцюгову реакцію навизначенні послідовностей ДНК, які характерні для вірусу простого герпесу першого типу, або для другого типу і серологічні методи при яких визначаються антитіла що виробляються в організмі проти герпеса. Лікуваня:проводиться в усіх випадках коли є клінічні прояви захворюванням в тому числі скарги пацієнта. Призначають ацикловір, вацикловір, фармацикловір Трихомоніаз: Цестатева інфекція що передається статевим шляхом. Збудником захворюваня є трихомонода. Симптоми: зеленувато-жовті пінисті з неприємним запахомвиділення з піхви печіння свербіж біль при сечовипусканні біль при статевих контактах. Лабораторна діагностика: найпростішим і швидким методом діагностики є світлова мікроскопія виділень з вогнища запалення в краплі фізіологічного розчину. При цьому методі спостерігають в незабарвленому мазку руху трихомонади. Метод дуже простий, але його чутливість недостатньо висока, близько 60%. Забарвлення мазків з мікроскопією також недостатньо точне. Трихомонади можуть бути схожими на клітини епітелію і у великій кількості випадків можна отримати або хибні позитивні або помилково негативні результати. Як правило точність становить близько 50%. Необхідно добавити, що методи мікроскопії дуже залежать від кваліфікації лаборанта. Культуральний метод: вирощування трихомонади на штучному живильному середовищі. Проводять посів з ураженого вогнища і культивують його в анаеробних умовах (без доступу кисню). Цей метод найточніший - 95%. Обмежує його застосування довге очікування результату і значна працемісткість. ПЛР - полімеразно-ланцюгова реакція. Має чутливість 84%. Це досить непоганий показник. В даний час ПЛР широко використовують для діагностики трихомоніазу. Лікування:лікування трихомоніазу засноване на загальних принципах терапії запальних захворювань сечостатевої системи. Нормальний мікробіоциноз піхви та дисбактероз: У перші дві доби після народження піхва дівчаток стерильна. Іноді в ній є невелика кількість грампозитивних бактерій і коків. З 2—5 діб життя закріплюється кокова мікрофлора, яка зберігається до періоду статевого дозрівання, потім її заміняють молочнокислі бактерії (Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus casei, Lactobacillus fermentum та ін. ). Під час менструального циклу вміст піхви стає лужним, що сприяє розвиткові кокової мікрофлори. У період статевого життя мікрофлора піхви змінюється, з'являється багато мікроорганізмів, внесених іззовні. Значних змін зазнає характер мікрофлори піхви при гінекологічних захворюваннях і після абортів. Вміст піхви здорової жінки має відносно високу концентрацію глюкози і глікогену, низький вміст амілази і білків та рН 4,7, при якому всі види бактерій, крім молочнокислих, не можуть розвиватися. Кисле середовище піхви залежить від функції яєчників, достатньої кількості глікогену, який під впливом молочнокислих бактерій піхви перетворюється в моно- і дісахариди, а потім у молочну кислоту. Залежно від вмісту лейкоцитів і бактерій розрізняють чотири ступені чистоти піхвового вмісту; І і II ступені чистоти бувають у здорових жінок і характеризуються кислою реакцією (рН 4,в —5,5), наявністю молочнокислих бактерій і невеликої кількості лейкоцитів та грампозитивних диплококів; III і IV ступені чистоти бувають у жінок з запальним процесом у піхві, при цьому спостерігається збільшення кількості лейкоцитів і різноманітної мікрофлори, зменшення або цілковита відсутність молочнокислих бактерій, слабкокисла або слабколужна реакція вмісту. Нормальна піхвова флора в більшості випадків запобігає інвазії інших патогенних мікроорганізмів. Бар'єром, що розділяє нижні й верхні відділи статевих шляхів, є цервікальний слиз, який містить антибактеріальні речовини (лізоцим), антитіла до кишкової палички, гонококів, сальмонел, вірусів простого герпесу, грибів роду Candida. У матці захисну функцію виконує ендометрій, що запобігає проникненню мікроорганізмів періодичним відторгненням його функціонального шару під час менструації. Захисною функцією протягом менструації є інфільтрація лейкоцитами базального шару ендометрія. Дисбактеріоз піхви: Це зміна нормального кількісного складу мікрофлори піхви незапального походження. Дисбактеріоз піхви є найпоширенішим гінекологічним захворюванням, яке може супроводжуватися яскраво вираженими симптомами. Дана патологія діагностується у кожної третьої вагітної пацієнтки і часто виявляється випадково. Причини: Некоректна інтимна гігієна. Використання при гігієнічних процедурах антибактеріальних засобів згубно діє на лактофлору, а використання для підмивання мила (воно містить лугу) змінює нормальну кислотність піхвового середовища. - Виражений дисбактеріоз піхви після антибіотиків пов'язаний з їх згубною дією на вагінальну лактофлору та зниженням показників місцевого імунітету. До зовнішніх гормональних причин розвитку дисбактеріозу піхви відноситься тривалий прийом гормональних препаратів. - Чужорідне тіло в піхву – внутрішньоматкова спіраль, вагінальний тампон або внутрішньоматкове кільце. - Запальні захворювання зовнішніх геніталій призводять до розвитку дисбактеріозу піхви, так як при місцевому запаленні в слизовому шарі порушуються обмінні процеси, знижується імунітет. - Дисбактеріоз піхви у дівчаток, як правило, розвивається в період до 10-річного віку і пояснюється тим, що слизова ще дуже тонка, а реакція піхвового вмісту близька до лужної. Абсолютно невірно твердження про те, що дисбактеріоз передається статевим шляхом, так як він не є специфічним інфекційним захворюванням. Симптоми: Дисбактеріоз не має спецефічних симптомів. Найчастішими скаргами від пацієнток є: сірувато-білі виділення які зазвичай мають “рибний запах”, набряк та почевоніння, свербіж, печія. Лікування: Найголовніший та найефективніший метод лікування це введення в піхву препаратів. На першому етапі використовують Вагінальний крем або супозиторії Кліндаміцин. - Хлоргексидин для спринцювань або зрошення слизової піхви. - Таблетки або гель Метронідазол. - Вагінальні свічки Флагіл. Контрольні питання: 1) До неспецифічних захворювань відносять? 2) Кандидоз-це? 3) Які симптоми гонореї? 4) Молочниця-це? Яка головна ознака у молочниці? 5) Назвіть головні причини вульвіту? 6) Які препарати призначаютьдля лікування туберкульозу статевих шляхів 7) Дисбактеріоз піхви-це? 8) Описати нормальний мікробіоциноз піхви. Ситуаційні задачі: 1) Пацієнтка звернулась до лікаря зі скаргами на гострий свербіж печіння оболнка статевих органів червоніє і набрякає протягом деякого часу на оболнці виникають білі подібні на сир нальоти виділення спочатку слизові а потім гнійно-слизові. Який діагноз можна припустити? 2) Пацієнтка поступила до лікаря звернулась зі скаргами на виділення з піхви серозного або гнійного характеру, набряк, виразки слизових оболонок , часте хворобливе сечовипускання, свербіж, печіння, болі внизу живота. При лабораторному дослідженні було виявлено збудника диплокока Neisseria gonorrhoeae. Яке захворювання викликає даний збудник? 3) Пацієнтка Б. веде безладне статеве життя до лікаря звернулась зі скаргами на зеленувато-жовті, пінисті з неприємним запахомвиділення з піхви, печіння, свербіж, біль при сечовипусканні ,біль при статевих контактах.. Який діагноз можна припустити? Тести : 1) Хвора 20-ти років звернулась до лікаря жіночої консультації зі скаргами на свербіння, печію та біль в ділянці зовнішніх статевих органів, підвищення температури тіла, подразливість, порушенння сна, головний біль. Хвора не заміжня, веде безладне статеве життя. При огляді зовнішніх статевих органів на фоні гіперемованої, набряклої слизової оболонки визначаються везикули, група яких займає до 2 см враженої поверхні. Яка найбільш вірогідна причина зумовлює таку клінічну картину? А. Первинний сифіліс В. Генітальна герпетична інфекція С. Папілломавірусна інфекція D. Кандиломатоз Е. Цитомегаловірусна інфекція 2) До лікаря-гінеколога звернулась мати з дівчинкою 6-ти років зі скаргами на наявність удонечки білей гнійного характеру, що подразнюють шкіру статевих органів та стегон. При огляді: зовнішні статеві органи гіперемійовані, набряклі. Виражена гіперемія присінку піхви та дівочої пліви. Виділення зі статевої щілини значні, слизисто-гнійні. Про яке захворювання можна думати? A. Цистіт B. Цукровий діабет C. Дифтерія піхви D. Трихомонадний кольпіт E Вульвовагініт 3) Хвора 24-х років, незаміжня, веде безладне статеве життя. Поступила до гінекологічного відділення з приводу пельвіоперитоніту. Відмічаються слабко позитивні симптоми подразнення очеревини у нижніх відділах живота. Зовнішній отвір уретри гіперемійований. В мазках з уретри та цервікального канала виявлені гонококи. Яке лікування необхідно провести хворій? A. Інтенсивну антибіотикотерапію B. Негайну лапаротомію, дренаж черевної порожнини C. Негайну лапаротомію, надпіхвову ампутацію матки D. Вагінальні ванночки з перекиснем водню Е. Холод на низ живота, спостереження 4) Жінка 22-х років госпіталізована до гінекологічного відділення зі скаргами на біль внизу живота, підвищення температури до 39,5°C. Об'єктивно: ЧСС- 108/хв., АТ- 120/80 мм рт.ст., живіт помірно здутий, різко болючий в гіпогастральній області, де позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Гінекологічне обстеження: матка та придатки не пальпуються внаслідок напруження передньої черевної стінки, заднє склепіння піхви нависає, різко болюче. Який найбільш ймовірний діагноз? A. Позаматкова вагітність B. Гострий аднексит C. Гострий ендометрит D. Пельвіоперитоніт E. Апоплексія яєчника 5) Хвора П. 37-ми років звернулась до гінекологічного стаціонару зі скаргами на біль внизу живота, який посилюється протягом доби, нудоту, підвищення температури тіла до 38,5°С. Захворіла 15 днів тому після штучного аборту. Об'єктивно: Т-38,5°С, пульс -100 уд/хв. Язик сухий, живіт напружений в нижніх відділах, симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. При бімануальному дослідженні: різка біль при зміщенні шийки матки, контури матки і придатків чітко не визначаються через напруження передньої черевної стінки. Праворуч через склепіння визначається полюс утворення ретортоподібної форми, болючого при пальпації. Виділення з піхви гнієподібні. Який діагноз найбільш ймовірний? A. Гонорейний пельвіоперитоніт B. Гострий аднексит C. Гострий апендицит D. Параметрит E. Піосальпінкс, пельвіоперитоніт 6) Хвора 25-ти років звернулася до лікаря зі скаргами на значні пінисті виділення із вагіни з неприємним запахом, печіння та свербіння в області геніталій. Хворіє протягом тижня. Статеве життя поза шлюбом. При огляді слизова оболонка вагіни гіперемійована, при дотику кровоточить. В ділянці зовнішнього отвору уретри та в піхві визначаються білі пінистого характеру. Який найбільш ймовірний діагноз? A. Хламідіоз B. Гонорея C. Трихомонадний кольпіт D. Кандидомікоз вагіни E. Бактеріальний вагіноз 7) Жiнка 32-х рокiв скаржиться на болi внизу живота, пiдвищення температури тiла до 38,0°С, гнійнi видiлення зi статевих шляхiв. Захворiла 5 днiв тому пiсля випадкового статевого контакту. При оглядi: в областi вивідних протокiв бартолiнiйових залоз вiдмiчається гiперемiя. Бiмануально: матка не збiльшена, рухлива, чутлива при пальпації. Придатки з обох сторін збiльшенi, пастознi, рiзко болючi. Видiлення гноєподiбнi, зеленуватого кольору, з неприємним запахом. Дiагноз? A. Кіста бартолінієвої залози B. Параметрит C. Метроендометрит D. Гострий гонорейний аднексит E. Пельвiоперитоніт 8) Хвора 18-ти років звернулась до гінеколога зі скаргами на появу бородавчатих наростів у ділянці зовнішніх статевих органів. При їх огляді на великих та малих статевих губах визначаються загострені розростання м'якої консистенції, безболісні. При гінекологічному дослідженні патології внутрішніх статевих органів не виявлено. Який попередній діагноз? A. Загострені кондиломи B. Папіломатоз C. Сифілітичні кондиломи D. Вегетуюча пухирчатка E. Рак вульви 9) Хвора 18-ти років скаржиться на болі внизу живота, підвищення температури тіла до 37,5°С, гнійні виділення зі статевих шляхів. Гінекологічний статус: уретра інфільтрована, шийка матки гіперемійована, набрякла, виділення рясні, гнійні. Матка нормальних розмірів, болюча при пальпації, придатки з обох боків тяжисті, болючі. Бактеріоскопія: грамнегативні диплококи внутрішньо- клітинно. Ваш діагноз? A. Свіжа гостра висхідна гонорея B. Підгостра висхідна гонорея C. Хронічна гонорея D. Трихомонадний кольпіт E. Бактеріальний вагіноз 10) У хворої 20-ти років на 3-ю добу після штучного переривання вагітності з’явились переймоподібні болі внизу живота, мутні виділення з неприємним запахом зі статевих шляхів, температура тіла підвищилась до 38°С. При піхвовому дослідженні: матка збільшена до 4 – 5 тиж. вагітності, болюча при пальпації, м’яка, рухома. Придатки з обох сторін не визначаються. Ваш діагноз? A. Гостре запалення придатків матки B. Хронічний ендометрит C. Лейоміома матки D. Гострий ендометрит E. Рак матки 11) Хвору 28 років, яку через три доби після випадкового статевого акту доставили до гінекологічного відділення, непокоять болі внизу живота та при сечовипусканні, значні гнієподібні виділення з піхви, підвищення температури тіла до 37,8°С. Встановлено діагноз: гострий двосторонній аднексит. При додатковому обстеженні виявлено: в мазках з уретри та піхви лейкоцити на все поле зору; диплококи, які розташовані внутрішньо- та позаклітинно. Якої етіології гострий аднексит у хворої? A. Трихомонадної B. Колі-бацилярної C. Хламідійної D. Гонорейної E. Стафілококової 12) Хвора Ю. 25-ти років скаржиться на підвищення температури тіла до 38°С, болі внизу живота і виділення з піхви. Три дні тому було проведено штучний аборт в 10 тижнів вагітності. P.V. шийка матки чиста, матка дещо збільшена в розмірах, болюча. Придатки матки не визначаються. Склепіння глибокі, безболісні. Виділення з піхви гнійно- кров’янисті. Поставте діагноз. A. Пельвіоперитоніт B. Гематометра C. Післяабортний метроендометрит D. Перфорація матки під час аборту E. Параметрит 13) В яких з зазначених відділів жіночих статевих органів не розвивається запальний процес гонорейної етіології? А. Цервікальний канал В. Піхва С. Бартолінієва залоза D. Матка Е. Маткові труби 14) Після операції кесарева розтину на третю добу у породіллі з'явилися нудота, блювання, різкий біль у животі, діарея, тахікардія, парез кишок, позитивні симптоми подразнення очеревини. Температура тіла 39°С. У крові – лейкоцитоз зі зсувом вліво. Вкажіть на різницю між пельвіоперитонітом та параметритом при проведенні диференціальної діагностики у зазначеної пацієнтки. А. Позитивні симптоми подразнення очеревини В. Характер пульсу С. Характер температури D. Характер болю Е. Показники загального аналізу крові 15) Діагностика бактеріального вагінозу базується на основі всіх нижче перерахованих ознак, окрім: А. Наявності ключових клітин В. Підвищення рН піхвового вмісту С. Позитивного амінотесту виділень D. Наявності патогенних збудників Е. Скарг на значні виділення з піхви з неприємним запахом Практичні завдання: 1) Підготувати мікропрепарат та мікроскоп для дослідження 2) Описати мікропрепарат, морфологічні зміни 3) Інтерпретувати мікроскопію Використана література: 1) Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология: Руководство для врачей.-М.: МИА, 1999.-592с. 2) Мавров И.И., Белозоров О.П., Тацька Л.С. Уніфікація лабораторних методів дослідження в діагностиці захворювань, що передаються статевим шляхом. – Харків: “Факт”, 2000. – 119 с. 3) Мавров І.І. Методики лікування і профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом. – Х.: “Факт”, 2001. – 55 с. 4) Краснопольский В.И. и соавт. Гнойная гинекология. 5) www.med-edu.ru/ |