Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовки до практичного заняття
 Скачать 2.69 Mb.
|
|
53. Для якого захворювання найбільш характерно підвищення глобулінів сироватки крові: гепатиту; дуоденіту; холециститу; гастриту панкреатиту? 54. Якою пробою користуються для вивчення екскреторної функції печінки: з навантаженням галактозою; з бромсульфалеїном; з натрію бензоатом; Ван ден Берга З навантаженням глюкозою? 55. Підвищення кон'югованого білірубіну спостерігають у разі: гемолітичної жовтяниці; залізодефіцитної анемії; перніціозної анемії; гемолітичної анемії; механічної жовтяниці. 56. Які з перерахованих показників крові підтверджують синдром холестаза? Загальний білірубін – 90 мкмоль/л непрямий білірубін – 70 мкмоль/л прямий білірубін – 6 мкмоль/л АлАТ –60 од/л Лужна фосфотаза – 245 од/л 57. Для синдрому печінково-клітинної недостатності характерно підвищення вмісту в крові: Холестерину Альбуміну Протромбіну Білірубіну Сечовини 58. При яких захворюваннях гепато-біліарної системи зростає в крові рівень холестерина та ліпопротеідів Хронічний некалькульозний холецистит Гострий некалькульозний холецистит Первинний біліарний цироз печінки Хронічний віруний гепатит В з мінімальним ступенем активності Портальнй цироз печінки 59. Які з перерахованих ознак при захворюваннях печінки відповідають синдрому мезенхімального запалення? Гепатомегалія Спленомегалія Асцит Лихоманка «Голова медузи» 60. Яку функцію печінки можна визначити під час обстеження білірубіну крові: участь у білковому обміні; участь у пігментному обміні; участь у вуглеводному обміні; участь в електролітному обміні; антитоксичну? 61. Яка проба проводиться для вивчення вуглеводної функції печінки? Бромсульфалеінова З навантаженням глюкозою З навантаженням фруктозою З навантаженням галактозою Квіка-Пителя 62. Участь печінки в пігментному обміні вивчають шляхом визначення в плазмі крові рівня: загального білірубіну; загального білку; глюкози; сироваткового заліза церулоплазміна? 63. Для синдрома печінково-клітинної недостатності характерно зменшення вмісту в крові: Білірубіна Холінестерази гемоглобіна тригліцеридів глюкози 64. Про що свідчить зміна активності лужної фосфатази: механічну жовтяницю; порушення вуглеводної функції печінки; порушення антитоксичної функції печінки; порушення білковотворної функції печінки; порушення регуляції електролітного обміну внаслідок патології печінки? 65. Яку функцію печінки можна визначити за даними проби з бромсульфалеїном: участь у пігментному обміні; екскреторну; антитоксичну; білковотворну участь у жировому обміні? 66. Які з перерахованих показників крові підтверджують синдром холестаза? Холестерин в крові– 5,2 мкмоль/л Загальний білок в крові – 50 г/л γ-глобулины – 16% 4 АлАТ – 26 од/л Лужна фосфатаза – 673 од/л 67. Для якого синдрому характерно: зменшення альбумінів, збільшення глобулінів (альфа та гамма), імуноглобулінів в крові, показників тимолової проби? Синдром холестаза Синдром мезенхімального запалення Синдром цитолизу гепатоцитів Синдром печінково-клітинної недостатності Портальної гіпертензії 68. До білково-осадочних проб відносять: Пробу Штанге Пробу Квіка-Пителя Калій-обзиданової пробу Пробу з навантаженням галактозою Формолову пробу 69. Про що свідчить зміна активності трансаміназ крові: ураження печінкової паренхіми; порушення білковотворної функції печінки; порушення жовчовиділення; порушення вуглеводної функції печінки порушення пігментної функції печінки? 70. Про що свідчить наявність у крові не більше ніж 5 % бромсульфалеїну через 45 хв після його введення: порушення екскреторної функції печінки; порушення антитоксичної функції печінки; нормальну екскреторну функцію печінки; нормальну антитоксичну функцію печінки нормальну білковотворну функцію печінки? Задачі «КРОК 2 – « Задача 1 Хворий С., 23 років скаржиться на тупий біль, відчуття важкості та розпирання в епігастрії одразу після їжі, відрижку тухлим, сухість у роті, нудоту, біль натщесерце, проноси. Об'єктивно: шкіра бліда, вміру схудлий. Живіт під час пальпації м'який, відмічається біль в епігастрії. Печінка не виступає з-під краю реберної дуги. У крові – гемоглобін 110 г/л, ер. – 3,4*1012/л, лейкоцитарна ф-ла без змін. ШОЕ 16 мм/год. Яке найбільш інформативне дослідження дозволить встановити діагноз? 1. езофагогастродуоденоскопія 2. рентгенографія органів травлення 3. дослідження шлункового соку 4. рН-метрія 5. дуоденальне зондування Задача 2 Жінка 35 років, поступила в клініку зі скаргами на болі в епігастрії, які виникають через 1-1,5 год після прийому їжі, печію, блювання, яке приносить полегшення. Об'єктивно: язик обкладений білим нашаруванням, живіт мякий, болючий в епігастрії. Спостерігаються позитивні симптоми Менделя, Образцова-Стражеска. Яке з наведених досліджень є найбільш інформативним для постановки діагнозу? 1. езофагогастродуоденоскопія 2. рН-метрія 3. ульртазвукове дослідження 4. рентгеноскопія шлунку 5. колоноскопія Задача 3 Хворий 60 років скаржиться на відсутність апетиту, переважно до мясної їжі, важкість в епігастральній ділянці, нудоту, загальну слабкість. Хворіє 2 останні місяці, втратив у вазі 4-5 кг. Блідий, язик обкладений, сухий, надчревна ділянка болюча, резистентна. У калі позитивна реакція на приховану кров. У крові: гем. – 96 г/л, лейк. – 11*109/л, ШОЕ – 48 мм/год. Який метод дослідження найбільш доцільний? ФГДС з біопсією ретроградна холангіографія колоноскопія з біопсією пункційна біопсія печінки ректороманоскопія з біопсією Задача 4 Хворий 38 років скаржиться на раптовий біль у животі, блювання. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини виявлені роздуті газом петлі кишки з горизонтальним рівнем рідини. Про який невідкладний стан свідчить рентгенологічна картина? кишкова непрохідність розрив кісти яєчника гострий апендицит перфорація порожнистого органу гострий панкреатит Задача 5 Жінка 48 років звернулася до лікаря зі скаргами на нападоподібний біль у правому підреберї, нудоту, блювання. На наступну добу з'явилася жовтяниця. Подібні напади з рецидивуючою жовтяницьою траплялися двічі за останні 1,5 років. Обєктивно: жовтушнісь шкіри, слизових та склер, язик сухий, живіт здутий, болючий в зоні Шоффара, позитивний симптом Ортнера. У крові, лейк. – 10*109/л, П-16%, ШОЕ – 25 мм/год. Яке додаткове обстеження найбільш доцільне для постановки діагнозу? ультразвукове дослідження ОЧП лапароскопія дуоденальне зондування холецистографія оглядова рентгенографія ОЧП Задача 6 Жінка 52 років протягом 2 років відмічає тупий, періодично гострий біль у правому підребер'ї, пов'язаний з прийомом жирної їжі, гіркоту в роті вранці, закрепи, метеоризм. Обєктивно: надмірного харчування, температура тіла 36,9°С, язик обкладений, живіт помірно вздутий, болючий у точці проекції ЖМ. Яке додаткове обстеження найбільш доцільне для постановки діагнозу? УЗД дуоденальне зондування холецистографія дуоденоскопія сканування печінки Задача 7 Жінка 36 років, скаржиться на біль у надчревній ділянці, що виникає після прийому їжі,нудоту, відрижку, нестійкість випорожнень. Хвороба поступово прогресує біля 2 років. Обєктивно: блідість, сухість шкіри, язик обкладений, вологий з відбитками зубів по краям. При пальпації живота – розлитий біль в надчеревній ділянці. Яке додаткове обстеження найбільш доцільне для постановки діагнозу? ФГДС з біопсією слизової шлунку розгорнутий клінічний аналіз крові рентгенологічне дослідження шлунку та кишечника фракціне дослідження шлункової секреції КТ органів черевної порожнини Задача 8 Хвора 50 років скаржиться на напад болю у правому підреберї, блювання з домішками жовчі, протягом 5 років турбував біль в епігастрії, нудота, порушення випорожнень. Обєктивно: ЧСС – 92/хв. Підвищеної повноти, язик обкладений, іктеричні склери. Живіт мякий, болісний у проекції ЖМ, локальне мязове напруження у правому підреберї, позитивний симптом Мерфі. У заг. Аналізі крові: лейк. – 9,6*109/л, 7ШОЕ 14 мм/год. Яке додаткове обстеження найбільш доцільне для постановки діагнозу? УЗД ЖМ сцинтіграфію печінки бактеріологічне дослідження жовчі холецистографія ретроградна холангіопанкреатографія Задача 9 У чоловіка 47 років у аналізі шлункового соку вільна соляна кислота відсутня в усіх фазах. При ендоскопії – блідість, витончення слизової оболонки шлунку, складки згладжені. Мікроскопічно: атрофія залоз з метаплазією по кишковому типу. Для якого захворювання характернаподібна ситуація? 1. Хронічний гастрит типу А 2. Хронічний гастрит типу В 3. Хронічний гастрит типу С 4. Хвороба Менетріє 5. Рак шлунку Задача 10 У 20 річного службовця зявилися голодні болі в епігастральній області, що супроводжувались печією. Прийом їжі знімає біль, але через півтори години він знову відновлюється. Часто приймає соду, яка полегшує стан на короткий час. Який з названих методів найбільш ефективний для діагностики? 1. ФГДС 2. рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту 3. рН-метрія 4. аналіз калу на приховану кров 5. копрограма Задача 11 Жінка 30 років скаржиться на переймоподібний біль у нижніх відділах живота, який підсилюється після їжі, здуття живота, чередування проносів і закрепів протягом 3 років. Самопочуття погіршується після нервово-емоційної напруги. Обєктивно: при пальпації сигмовидної кишки болючість та бурчання. Який метод дослідження дозволить уточнити діагноз? колоноскопія копрограма ректороманоскопія іригоскопія УЗД огранів черевної порожнини Задача 12 Жінка 63 років скаржиться на немотивовану слабкість, швидку втомлюваність, зниження апетиту, відразу до мясних продуктів. Два тижні тому – шлункова кровотеча. Обєктивно: температура – 37,5С, ЧД 20/хв, пульс 96/хв, АТ 110/75 мм рт. ст. при пальпації в епігастрії біль та напруження мязів. У крові гем. 82 г/л, ШОЕ 35 мм/год. Запідозрений рак шлунку. Яке дослідження надасть змогу найбільш вірогідно підтвердити діагноз? гістологічне рентгенологічне ендоскопічне дослідження шлункового вмісту копрограма Задача 13 Жінка 59 років протягом 8 років знаходиться на диспансерному обліку з приводу хронічного гастриту. Обєктивно: температура-36,5С, ЧД – 20/хв, пульс 80/хв, АТ 120/75 мм рт. ст. Яка скарга найбільш ймовірно відповідає клінічному діагнозу почуття важкості в епігастральній області після прийому їжі «голодний» біль в епігастрії інтенсивний біль в епігастрії після прийому їжі. печія, кислі регургітація блювання, яке приносить полегшення Задача 14 Чоловік 42 років скаржиться на тупий біль в епігастрії через 1,5-2 год. Після прийому їжі, нудоту, схильність до закрепів. Хворіє біля 10 років, загострення щорічно. Обєктивно: температура 36,5С, ЧД – 18 /хв, пульс 72/хв, АТ 120/75 мм рт. ст. Пальпаторно – резистентність передньої черевної стінки та болючість справа від пупка. Який рентгенологічний симптом є прямим та найбільш характерним для захворювання пацієнта? симптом «ніші» дефект наповнення симптом вказівного пальця потовщення та ригідність складок слизової оболонки шлунку пілороспазм Задача 15 Чоловік 36 років протягом 2 днів скаржиться на запаморочення, загальну слабкість. 8 років назад визначена деформація цибулини 12-типалої кишки. Обєктивно: температура 36,7С, ЧД – 22/хв, пульс – 100/хв, АТ 95/60 мм рт. ст. шкіра та слизові бліді. Запідозрено шлунково-кишкову кровотечу. Яке дослідження найімовірніше підтвердить кровотечу у даного хворого? ФГДС ректороманоскопія колоноскопія рентгеноскопія визначення прихованої крові у калі. Задача 16 Хворий 35 років, скаржиться на давлячі болі в епігастрії через 1 год. Після їжі, , печію, кислу відрижку. Хворіє протягом 2 років. При пальпації живота відмічено помірну болючість у пілородуоденальній зоні. При ФГДС знайдений антральний гастрит. Яке дослідження уточнить природу захворювання? Визначення Н. pylory слизової шлунку виявлення антитіл в сироватці крові визначення рівня гастрину у крові дослідження шлункової секреції дослідження рухової функції шлунку Задача 17 Хворий 48 років скаржиться на ниючі болі в бокових відділах живота, що зменшуються після дефекції та відходження газів , чередування проносів та закрепів, 2 роки тому перенесла дизентерію. При пальпації живота виявляється болючість, чередування спазмованих та атонічних, урчащихвідділів товстої кишки. Найбільш інформативним для постановки діагнозу є: колоноскопія пальцьове дослідження прямої кишки ректороманоскопія копроцитограма в динаміці УЗД органів черевної порожнини Задача 18 Хвора 37 років скаржиться на біль в епігастральній області через 1,5-2 год. Після їжі, «голодний», нічний біль, печію, блювання, яке полегшує біль. Хворіє 4 місяці. При огляді шкіра бліда. При пальпації живота: біль в епігастрії праворуч від серединної лінії, спазмовані петлі кишечника, позитивний симптом Менделя. Підвищена сереторна та кислотоутворююча функція шлунку. Який інструментальний метод дослідження необхідно застосувати в першу чергу? ФГДС іригоскопію холецистографію ректороманоскопію колоноскопію Задача 19 Хвора Р. скаржиться на нападоподібні болі у правому підреберї з ірадіацією у праве плече, які виникають після вживання смаженої їжі. Періодично відмічає підвищення температури тіла до субфебрильний цифр. Хворіє близько 5 років. Який інструментальний метод дослідження необхідно застосувати в першу чергу? УЗД органів черевної порожнини холецистографію дуоденальне зондування оглядову рентгенографію дослідження шлункового вмісту Задача 20 Хворий 40 років скаржиться на біль у правому підреберї, гіркоту у роті, періодично пожовтіння крові. Об-но: субіктеричність склер, позитивний френікус-симптом справа, при пальпації біль у точці жовчного міхура. Яке дослідження є найбільш доцільним? УЗД печінки та жовчного міхура ФГДС рентгеноскопія ШКТ ретроградна холецистопанкреатографія компютерна томографія Клінічні задачі для самопідготовки. Задача 1. У хворого 79 років з’явилась скарга на відсутність випорожнення кишківника протягом 7 днів, больові відчуття у животі, важкість, легку нудоту. Знаходиться на звичайній дієті з переважанням відварених продуктів. Рослинну їжу не вживає (відсутність зубів). Назвати ймовірну причину такого порушення. Яку допомогу та рекомендації слід надати даному пацієнту? |