Забезпечення вихідного рівня знань
Студент повинен знати:
Вимоги до оратора.
Відмінності жанрів публічного виступу.
Основні закони риторики.
Засоби активізації уваги слухачів під час виступу.
Студент повинен уміти:
Сформулювати основні вимоги до публічного виступу.
Визначати види й жанри публічного виступу.
Підготувати й реалізувати виступ на визначену тему.
Користуватися різноманітними засобами активізації уваги слухачів під час виступу.
Завдання для самостійної роботи
Підготувати й виголосити в аудиторії публічний виступ про шкідливість вживання алкоголю, наркотиків та тютюнопаління, про здоровий спосіб життя. Методика проведення заняття
Організаційний момент. Тестування.Напишіть номери правильних тверджень.
Виділяють такі найпоширеніші види публічних виступів: доповідь, промова, лекція, повідомлення, бесіда, репортаж.
Доповідь може бути науковою, політичною, діловою, звітною, художньою.
Промова – це усний виступ з метою висвітлення певної інформації та впливу на розум, почуття й волю слухачів.
Промови поділяють на мітингові, ділові, ювілейні та агітаційні.
Лекція – це форма пропаганди наукових знань.
Розгляд вузького кола питань висвітлюється у повідомленні.
Нарада – це формальне засідання, на якому розглядаються наукові проблеми.
Оптимальна кількість учасників наради – 20-85 осіб.
Виступ на зборах, нараді, семінарі є спонтанною реакцією на щойно почуте від промовця, доповідача.
Лекція має таку структуру: вступ, основна частина, висновки.
В основній частині лекції подається огляд і коментар наукової літератури.
Риторика – це наука, що вивчає закони психологічної сумісності людей.
Причиною 50% втрати інформації є красномовство співрозмовників.
Основним засобом активізації уваги слухачів під час виступу є артистизм.
Усні відповіді на питання.
Що таке публічний виступ, на які жанри він поділяється і що лежить в основі цього поділу?
Що таке промова, її види, мета та місце виголошування?
У чому полягає різниця між доповіддю й мітинговою промовою?
Види доповіді, особливості її оформлення (підготовка, план, реалізація).
Що таке нарада, консиліум, їх види й особливості підготовки й проведення?
Охарактеризуйте особливості підготовки й реалізації виступу під час наради, консиліуму.
Які вимоги висувають до оратора під час публічного виступу?
Доведіть, що лекція є однією з форм пропаганди, передавання та роз’яснення наукових знань.
Як подолати страх перед аудиторією?
Чому кажуть, що риторика є складовою частиною культури ділового спілкування?
Чи залежить високий рівень публічного виступу від культури його сприймання?
У чому, на вашу думку, полягає актуальність теми про шкідливість вживання алкоголю?
За допомогою яких засобів і методів ви акцентуватимете увагу слухачів під час доповіді про шкідливість вживання наркотиків?
Чому медик має володіти уміннями складати й виголошувати публічний виступ?
З яких частин складатиметься ваша доповідь про шкідливість тютюнопаління?
Виконання вправ і завдань
Вправи 121 – 124, с. 331, 332, [4].
Виголошення підготовлених публічних виступів.
Перевірка самостійної роботи.
Підсумки.
Література
1.Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери: Навч. посіб. – К.: ВД „АСК”, 2004. – 400 с.
2. Гуць М. В., Олійник І. Г., Ющук І. П. Українська мова у професійному спілкуванні. К.: Міжнародна агенція „Bee Lone”, 2004. – 336 с.
3. Загнітко А. П., Данилюк І. Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Д., 2004. – 475 с.
4. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. 9-е вид. – Х.: Весна, 2009. – 399 с.
5. Медвідь А. М. Практикум з ділової української мови. К.: Здоров’я, 2002. – 224 с.
6. Український правопис. К.: Наукова думка, 1993. – 240 с.
7. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. – К.: Атіка, 2007. – 590 с.
8. Юкало В. Я. Культура мови: Навч. посібник для студентів вищих медичних закладів освіти / За ред. Л. В. Струганець. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 77 с.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
Модуль 1. Культура писемного та усного професійного мовлення.
Мова як суспільне явище. Мова й мовлення.
Мова – невід’ємна ознака таких спільнот як рід, плем’я, народність, нація.
Функції та головні компоненти мови.
Українська мова серед інших мов світу.
Історія становлення та розвитку української мови.
Мова та держава.
Виникнення письма (кирилиця, глаголиця).
Значення слова в діяльності медика.
Професійне мовлення. Структура професійного мовлення медичного працівника.
Національна мова та літературна мова.
Мовна норма. Історична змінність і стабільність норм.
Норми сучасної української літературної мови (орфоепічні, акцентні, синтаксичні, лексичні, фразеологічні, морфологічні, стилістичні, орфографічні, пунктуаційні).
Культура мови. Рівень мовленнєвої культури в Україні. Суржик.
Причини помилок в умовах українсько-російського білінгвізму. Міжмовна полісемія, міжмовні омоніми.
Українські правописні системи. Четверте видання „Українського правопису”.
Форми й стилі сучасної української літературної мови.
Функція, основне завдання, характерні ознаки наукового стилю, його підстилі.
Мета наукового твору. Види наукового твору: тези, конспект, анотація, рецензія.
Реферат, типи рефератів; етапи підготовки до написання реферату; структура, система мовних засобів.
Основні вимоги до мовлення.
Структурно-функціональна характеристика офіційно-ділового публіцистичного, художнього, розмовно-побутового стилів.
Особливості писемного мовлення.
Державний стандарт на оформлення та складання документів. Реквізит. Вимоги до мови ділових паперів.
Довідково-інформаційні документи (довідки, доповідні та пояснювальні записки, протоколи, витяги з протоколу, плани роботи, звіти, акти, оголошення, службові листи). Типові мовні звороти, вживані в цих документах.
Синтаксичні особливості та етикет ділових паперів.
Професійні ділові папери медика. Вимоги до складання медичних документів. Терміни, усталені словосполучення, географічні назви в медичних документах.
Особисті ділові папери та документи з кадрово-контрактових питань (автобіографія, доручення, заява, контракт, наказ, розписка, трудова угода).
Класифікація лексики української мови за походженням (питома українська лексика та слова іншомовного походження).
Класифікація лексики української мови за часом виникнення (застарілі слова, неологізми).
Класифікація лексики за поширенням слів у мові (загальновживані слова; лексика обмеженого функціонування: професіоналізми, жаргонізми, арготизми, діалектизми).
Поняття про лексикографію. Енциклопедичні та лінгвістичні словники. Сучасна українська медична лексикографія.
Синоніми, синонімічний ряд, елементи синонімічного ряду: евфемізми, перифрази, їх використання в медичній галузі.
Термін – основний елемент фахової мови медика. Основні етапи розвитку української медичної термінології.
Джерела медичних термінів.
Антоніми, омоніми (повні, неповні омоніми), пароніми у складі медичної термінології.
Засоби милозвучності української мови. Основні чергування голосних і приголосних звуків.
Особливості правопису відмінкових закінчень іменників (родовий відмінок іменників II відміни чоловічого роду однини, давальний, кличний відмінок).
Відмінювання імен і прізвищ.
Рід невідмінюваних іменників.
Ступені порівняння якісних прикметників.
Особливості відмінювання числівників. Правопис числівників.
Запис числової інформації в діловому мовленні.
Особливості вживання прийменників.
Усне діалогічне спілкування як важливий елемент професійної діяльностя медика.
Роль невербальних засобів спілкування. Правила мовного спілкування.
Культура ділової телефонної розмови.
З історії ораторського мистецтва. Види красномовства. Вимоги до оратора.
Публічний виступ і його жанри.
Публічний виступ як форма пропаганди медичних знань. Виступ під час наради, консиліуму.
Закони риторики. Засоби активізації уваги слухачів під час виступу. Культура сприймання публічного виступу.
Мовленнєвий етикет: традиції та сучасність. Український мовленнєвий етикет.
Мовленнєвий етикет лікарів, фармацевтів.
Письменники-лікарі: діяльність і творчість.
Технічні правила переносу.
Основні правила українського правопису. Вживання великої літери. Вживання апострофа. Позначення м’якості приголосних. Правопис префіксів. Спрощення груп приголосних. Подвоєння і подовження приголосних. Правопис часток. Частка не. Зміни приголосних при їх збігу. Чергування голосних. Чергування приголосних. Правопис складних слів. Правопис слів іншомовного походження. Правопис прислівників.
ПЕРЕЛІК
ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЯКИМИ ПОВИНЕН
ОВОЛОДІТИ СТУДЕНТ
Студент повинен знати:
Визначення предмету, його структуру, нову концепцію української мови як символу національної державності.
Усвідомлене розуміння понять „мова”, „мовлення”, „професійне мовлення”, „лексикологія”, „лексикографія”, „етимологія”, „семантика”, „норми літературної мови”, „термін”, „медична термінологія”, особливості фонетичної та граматичної системи української мови.
Визначення тексту, його структури, стилів і типів мовлення.
Особливості усного та писемного професійного мовлення, їх спільні та відмінні ознаки, загальні вимоги до усного й писемного професійного мовлення (особливості публічного виступу та його жанри).
Основні вимоги до оформлення професійної документації медиків.
Основні поняття і терміни з діловодства (реквізит, бланк, формуляр, віза, резолюція тощо).
Специфіку оформлення різноманітної документації в медичних установах (історія хвороби, амбулаторна картка, листок непрацездатності, статистична картка хворого, який вибув із стаціонару, направлення в лабораторію, медична довідка тощо).
Студент повинен уміти:
Тлумачити лексичне значення слова, однозначні та багатозначні слова, пряме й переносне значення слова; використовувати в усному й писемному мовленні синоніми, антоніми, пароніми, фразеологізми, а також професійну і термінологічну лексику, іншомовні слова, архаїзми, неологізми.
Користуватися тлумачними й орфографічними словниками, словниками синонімів, антонімів, паронімів тощо; добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні.
Відтворювати готові тексти різних стилів, детально, вибірково чи стисло переказувати їх; складати власні висловлювання, добирати у відповідній ситуації тип мовлення та вдосконалювати написане.
Правильно сприймати чуже мовлення, виділяти й запам’ятовувати головне у прослуханому; створювати власні висловлювання, будувати їх з урахуванням особливостей ситуації спілкування; підпорядковувати висловлювання темі й основній думці.
Дотримуватись основних правил етики у спілкуванні; готувати публічний виступ, складати конспект, план, тези.
Написати заяву, характеристику, заповнювати особову справу й картку; написати накази з особового складу, договір, телеграму, доручення, звіт, пояснювальну записку, розписку, медичну картку, листок непрацездатності, медичну довідку тощо.
Довести, чому мовленнєвий етикет є однією зі складових частин наукової спадщини спілкування нашого народу, чому мовна поведінка українців привертає увагу етнографів, лінгвістів; пояснити, в яких одиницях лексики, фразеологізмах реалізуються правила спілкування українців, дотримуватись основних правил етики у спілкуванні.
Створювати власні висловлювання, будувати їх з урахуванням особливостей ситуації спілкування, підпорядковувати висловлювання темі й основній думці, використовувати вивчені засоби зв’язку між реченнями в тексті; самостійно добирати для висловлювань матеріал із власного досвіду; знаходити й виправляти недоліки та помилки у змісті, побудові й мовленнєвому оформленні власних висловлювань, спираючись на основні знання.
Перелік
обов’язкових теоретичних питань і практичних навичок, без оволодіння якими студент
не може одержати позитивну оцінку
Національна та літературна мова.
Мовна норма.
Функції мови в суспільстві.
Стилі мови.
Значення слова в діяльності медика. Професійне мовлення, його структура.
Медична лексика української мови.
Професійна документація медика.
Типові особливості оформлення найважливіших ділових паперів (автобіографія, доручення, заява, оголошення, пояснювальна записка, розписка, довідка).
Вимоги до усного та писемного професійного мовлення.
Письменники-лікарі: діяльність і творчість.
Мовленнєвий етикет лікаря.
Основні правила української орфографії.
ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
1. Мова і мовлення в житті людини.
2. Історія становлення та розвитку української мови.
3. Роль мови в процесі відродження української державності.
4. Мова як джерело відображення українських народних звичаїв та обрядів.
5. Мовленнєвий етикет як феномен і виразник кожного народу.
6. Мовленнєва діяльність та її етикетний аспект.
7. Мовленнєвий етикет лікаря.
8. Цілюща сила слова.
9. Функціональні стилі сучасної української мови.
10. Іншомовні слова в діловій українській мові.
11. Призначення і класифікація документів.
12. Лікарі-письменники: діяльність і творчість.
13. Медична термінологія як складова частина української лексики.
14. Особливості вживання та перекладу дієприкметників і дієприкметникових зворотів у науковому тексті.
15. Невербальні засоби спілкування.
16. Стандартні мовні ситуації та їхнє мовне забезпечення.
17. Магія слова й українська народна медицина.
18. Синтаксис писемного мовлення
19. Публічний виступ, його підготовка та виголошення.
20. Ділове листування.
21. Форми запису прочитаного.
22. Етикетна поведінка у мовленні.
23. Походження і значення власних імен.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна
Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.
Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови. Морфологія: Підручник.-К.: Либідь, 1993. – 336 с.
Гуць М. В., Олійник І. Г., Ющук І. П. Українська мова у професійному спілкуванні. К., Міжнародна агенція „Bee Lone”, 2004. – 336 с.
Загнітко А. П., Данилюк І. Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ ,,БАО”, 2004. – 480 с.
Золотухін Г. О., Литвиненко М. П., Місник М. В. Фахова мова медика: Навч. посібник. – К.: Здоров’я, 2001. – 392 с.
Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. 4-те вид., доповнене. – Х.: Торсінг, 2003. – 448 с.
Зубков М. Г. Українська мова: Універсальний довідник. – Х.: ВД „Школа”, 2004. – 496 с.
Лісовий М. І. Культура професійного мовлення: Навчальний посібник. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 176 с.
Український правопис. 4-те вид. К.: Наук. думка, 1993. – 240 с.
Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С. П. Бибик, І. Л. Михно, Л. О. Пустовіт, Г. М. Сюта. – 2-ге вид., доп. і випр. – К.: Довіра: УН ВЦ "Рідна мова", 1998. – 507 с.
Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К. Літера ЛТД, 2001. – 480 с.
Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. – 3-тє вид. – К.: Освіта, 1997. – 254 с.
Додаткова література
Дідух Г. Ділове та наукове мовлення у вищій школі. – Тернопіль: ТДПУ, 2000. – 144 с.
Медвідь А. М. Практикум з ділової української мови. – К.: Здоров’я, 2002. – 224 с.
Юкало В. Я. Культура мови: Навч. посібник для студ. вищих мед. закладів освіти / За ред. Л.В.Струганець. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 77 с.
Методичні рекомендації щодо проведення практичних занять з ділової української мови у вищому медичному закладі в умовах кредитно-модульної системи навчання. – Укл.: Г. Л. Василенко, М. І. Лісовий, А. А. Козачук, Л. М. Писаренко. – Вінниця, ВНМУ ім. М. І. Пирогова, 2006 – 50 с.
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів-медиків з ділової української мови під час вивчення теми „Лексичний аспект ділового мовлення”. – Укл. М. І. Лісовий. Вінниця, ВНМУ ім. М. І. Пирогова, 2007. – 37 с.
Методичні рекомендації щодо формування культури професійного мовлення майбутніх медичних працівників під час вивчення ділової української мови. – Укл. М. І. Лісовий. – Вінниця, ВНМУ ім. М. І. Пирогова, 2005. – 36 с.
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів-медиків з ділової української мови в умовах кредитно-модульної системи навчання (1 курс). – Укл.: Г. Л. Василенко, М. І. Лісовий. – Вінниця, ВНМУ ім. М. І. Пирогова, 2005. – 66 с.
Контроль знань і умінь студентів-медиків з ділової української мови. – Укл.: Г. Л. Василенко, М. І. Лісовий, А. А. Козачук, Л. М. Писаренко. – Вінниця, ВНМУ ім. М. І. Пирогова, 2008 – 52 с.
__________________________________________________________
Підписано до друку Зам.№
Формат 60х90 1/16. Папір офсетний. Умовн. друк. арк.
Тираж 100 прим.
__________________________________________________________________ Вінниця. Вінницький національний медичний
університет ім. М.І.Пирогова, вул. Пирогова, 56
|