Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
 Скачать 10.53 Mb.
|
Показання для залучення лікарів-спеціалістів до подальшого огляду школяраЕндокринологом:
Гінекологом:
3) Наявність відставання в розвитку вторинних статевих ознак, патологічне оволосіння, пухлини в животі; лейкоцитурія. Психоневрологом:
3) Наявність клінічних проявів психонервозних розладів: асиметрія обличчя, паралічі, парези кінцівок, мютонії, м’язові атрофії, ознаки хвороби Дауна, розлади вегетативної нервової системи ( лабільність пульсу, акроцианоз, гіпергідроз), порушення артеріального тиску, насильницькі рухи, розумова відсталість, неправильні форми поведінки (психопатоподібш. виражена рухова розгальмованість). Отоларингологом:
Хірургом: 1) Наявність r анамнезі локального болю в хребті, в колінному, кульшовому суглобах (туберкульозний гоніт, коксит), випадіння прямої кишки. 2.) Скарги на часті повторні приступи гострого болю в животі, постійні запори, домішки свіжої крові в капі, утруднене сечовипорожнення з різями, швидка втома нижніх кінцівок у поєднанні з нестерпністю фізичних навантажень 3) Наявність диспропорції будови тіла (різко розвинута верхня половина тулуба), венозного малюнка живота, варикозного розширення вен нижніх кінцівок, розширення пупкового, пахових кілець, грижових вирячувань в області білої лінії живота, крипторхізму. Ортопедом
Кардіоревматологом 1) Наявність в анамнезі частих ангін, високого інфекційного Індексу, функціональних змін у серці, підозра на вроджені вади, ревматизм. Спадкова обтяженість по гіпертонії. Ішемічній хворобі серця, захворюваність суглобів. 2 ) Значимі питання відносно пунктів 1, 17, 36. 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 76, 101 при досягненні значення суми прогностичних коефіцієнтів 21,9. 3) Наявність клінічних проявів кардіопатій, глухість серцевих тонів, аритмія, тахі- і брадикардія, різноманітні шуми, артеріальна гіпер- і гіпотонія. Гастроентерологом:
Нефрологом
Офтальмологом
Алергологом
Дерматологом: 1) Наявність в анамнезі ексудативного діатезу, реакції на щеплення та ліки, порушення пігментного обміну. Спадкова обтяженість її шкірних, обмінних та ендокринних захворювань.
Пульмонологом:
Ситуаційні задачіЗадача 1 В дитячій лікарні реєструються випадки внутрішньолікарняних гострих респіраторних захворювань вірусної етіології. У місті – епідемія грипу. Під час санітарно-епідеміологічного обстеження лікарні було установлено: палати переважно багатоліжкові, площа на 1 ліжко в середньому складає 4,5 м2, штучна припливно-витяжна вентиляція відсутня, свіже повітря надходить через кватирки. 60% палат мають орієнтацію вікон на південь, 40% – на північ. Результати аналізу стану повітря у палатах: вміст СО2 – 0,18%, вміст аміаку – 2 мг/м3, загальне бактеріальне обсіменіння – 8000 в 1 м3. Мають місце порушення медичним персоналом масочного режиму та принципу почерговості заповнення палат. Заключна дезінфекція в палатах не проводиться. Пересувні бактерицидні опромінювачі використовуються лише 2 рази на тиждень. Перерахуйте основні причини поширення гострих респіраторних захворювань в стаціонарі, обґрунтуйте відповідні гігієнічні рекомендації та назвіть особливості улаштування палатної секції. Задача 2 У фізіологічному та обсерваційному відділеннях пологового будинку протягом осінньо-зимового періоду виникло декілька випадків післяпологового сепсису і маститу серед породіль. В ході санітарно-епідеміологічного обстеження встановлено: кожне із відділень розташоване на окремому поверсі, прийом та санітарна обробка породіль здійснюється ізольовано. В нічний час у пологовому будинку чергує лише один лікар. У санітарних пропускниках фізіологічного та обсерваційного відділень килими з дезінфікуючим розчином є сухими, бірки на ємностях з хлораміном замінені 5 днів назад. У відділеннях: одностороння забудова коридору, палати довгі та вузькі, площа на 1 ліжко становить 7 м2. Штучна припливно-витяжна вентиляція відсутня. Для забезпечення надходження свіжого повітря використовуються кватирки. Результати аналізу повітря у післяпологових палатах: вміст СО2 – 0,20%, вміст аміаку – 3 мг/м3, окислюваність – 6 мг/м3, загальне бактеріальне обсіменіння – 7500 мікроорганізмів в 1 м3 повітря. В мазках із зіву та слизової оболонки носа як медичного персоналу, так і породіль, виявлений патогенний стафілокок, у змивах з ліжок, підлоги та стін виявлена кишкова паличка. Дайте гігієнічну оцінку санітарному стану відділення і чистоті повітря у палатах та назвіть провідні принципи профілактики виникнення внутрішньолікарняних інфекцій. Задача 3 Під час комплексного обстеження санітарного стану лікарні отримані наступні дані:, в більшості палат і коридорах температура повітря становить – +18-20°С, температура внутрішньої поверхні зовнішньої стіни – +10°С, вологість повітря – 60-65%, швидкість руху повітря – 0,1 м/с; концентрація СО2 в більшості палат складає 0,14%, окислюваність повітря – 16,0, мікробне число – 10000, гемолітичний стрептокок – 80-200 в 1м3. Кишкова паличка виявлена в змивах рук у 2% осіб з числа персоналу та 45% осіб з числа з рук хворих – в 15%, з помитого столового посуду – у 2% випадків, з помитих ложок і виделок – у 3% випадків, з щіток для миття рук – у 7% випадків. Не виявлено кишкову паличку в змивах з поверхонь столів на кухні, з ножів та іншого інвентарю. Рівень штучної освітленості палат (лампи розжарювання) в більшості палат складає 75 лк, в коридорах – 45 лк, в нічний час – 20 лк. Рівень шуму в більшості випадків становить вдень до – 45-50 дБА, вночі – до 20-25 дБА. Дайте гігієнічну оцінку санітарному стану лікарні та обґрунтуйте висновок щодо забезпечення оптимальних умов для перебування хворих та праці медичного персоналу. Задача 4 Під час проведення санітарного обстеження багатопрофільної поліклініки отримано наступні результати: вхід спільний для всіх відвідувачів, реєстратура як загальна для дорослого так і для дитячого населення, середня площа більшості кабінетів складає 7,5 м2, середня кількість відвідувачів біля кожного із кабінетів становить 8-11 чоловік. Визначте, чи створені в поліклініці належні умови для перебування хворих і роботи медичного персоналу та, у разі необхідності, укажіть порушення і їх можливі наслідки, обґрунтуйте конкретні пропозиції та рекомендації. Задача 5 За даними обстеження поліклінічного відділення лікарні встановлено наступне: вхід у поліклініку спільний для всіх категорій відвідувачів, на кожному поверсі розміщено по одному туалету та умивальнику, де в пластмасовому посуді міститься хлорне вапно для миття рук лікарів та медичних сестер і рушник спільного користування, в кабінетах розмірами 3,03,0 м світловий коефіцієнт становить 1:8, проекція небосхилу – 19 см, коефіцієнт природного освітлення – 0,4%, середня температурі повітря – +24С, відносна вологість повітря – 82%, швидкість руху повітря – 0,01 м/с, вміст СО2 – 0,2 %. Обґрунтуйте гігієнічний висновок за результатами обстеження та у разі необхідності обґрунтуйте необхідні рекомендації. Задача 6 В приймальному відділенні багатопрофільної лікарні на 80 ліжок з метою контролю за дотриманням протиепідемічного режиму проведено санітарне обстеження. Виявлені наступні дані: приймальне відділення є спільним для всіх стаціонарних відділень лікарні, в санітарному пропускнику роздягальня та одягальня об’єднані, в одному кабінеті проводиться прийом і виписка хворих. Приймальне відділення має наступні робочі приміщення: оглядова, що об’єднана із ізолятором, гардеробна, кабінет чергового лікаря, гіпсувальна для хворих, а також туалет. Обґрунтуйте висновок щодо відповідності приймального відділення і строгим санітарним вимогам і нормам та, у разі необхідності, запропонуйте відповідні пропозиції та рекомендації. Задача 7 Багатопрофільна лікарня на 900 ліжок має спільне приймальне відділення для дорослих і дітей, яке розташоване в окремій споруді. Переходи між окремими відділеннями облаштовані тротуарами. Відділення має у своєму складі наступні приміщення: реєстратура, роздягальня, оглядова і одягальня, рентгенологічний кабінет та кабінети лікаря і медичних сестер. Обґрунтуйте висновок щодо відповідності приймального відділення і строгим санітарним вимогам і нормам та, у разі необхідності, запропонуйте відповідні пропозиції та рекомендації. Задача 8 Інфекційне відділення центральної районної лікарні, що розрахована на 35 ліжок, розташоване в окремій одноповерховій споруді, всі палати трьохмісні, площа кожної з них складає 15,0 м2, забудова коридору – двобічна, відділення має спільний санітарний блок, їдальню із буфетом, маніпуляційну, кабінет завідувача відділення та ординаторську. Обґрунтуйте висновок щодо відповідності відділення і строгим санітарним вимогам і нормам та, у разі необхідності, запропонуйте відповідні пропозиції та рекомендації. Задача 9 З метою оцінки заходів з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у багатопрофільній лікарні лікарем-епідеміологом районної СЕС проведено відповідну перевірку. Акт результатів перевірки містить наступні дані: поліклінічна споруда має бічну забудову коридорів, на 1 поверсі розташовано 2 кабінети лікарів-інфекціоністів, вхід у поліклініку спільний для всіх відвідувачів. Приймальне відділення є загальним для всіх хворих, що направляються на госпіталізацію (окрім вагітних жінок). Інфекційне відділення займає окрему споруду: кількість ліжко-місць – 60, кількість палат – 12 (палати звичайні на 5 койко-місць кожна). Дайте гігієнічну оцінку багато профільній лікарні, що переважають та, у разі необхідності, запропонуйте відповідні пропозиції та рекомендації. Задача 10 Лікарняна палата на 4 ліжко–місця має наступні розміри: довжина – 4,0 м, ширина – 6,0 м, висота – 3,7 м, є 1 вікно (2,0х1,5 м), висота верхнього краю вікна над підлогою становить 3,2 м. Природна вентиляція здійснюється за рахунок фрамуги (0,3х0,3 м). Температура повітря складає – +28°С, відносна вологість – 79%, швидкість руху повітря – 0,01 м/с. Вміст СО2 становить 0,18%. Хворі, що перебувають у палаті, пред’являють скарги на задуху, частий головний біль, пітливість та роздратованість. Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату та, у разі необхідності, внесіть відповідні пропозиції. Задача 11 Хворі пред’являють скарги на сирість в палатах та дискомфортне теплове самопочуття. В ході проведення вимірювань окремих параметрів повітря тримані наступні дані: середня температура повітря становить +17°С, швидкість руху повітря – 0,04 м/с, атмосферний тиск – 750 мм. рт. ст, температура повітря, за даними сухого термометру психометра Ассмана становить +17,5°С, вологого термометру – +16°С. Визначте відносну вологість повітря в палатах та дайте гігієнічну оцінку мікроклімату. Задача 12 В інфекційній лікарні реєструються випадки виникнення внутрішньолікарняних гострих респіраторних інфекцій. У місті епідемія грипу. Під час санітарно-епідеміологічного обстеження лікарні було установлено наступне: палати переважно багатоліжкові, площа на 1 ліжко в середньому складає 4,5 м2, боксового відділення немає. Штучна припливно-витяжна вентиляція відсутня, свіже повітря надходить через кватирки. 60% палат мають орієнтацію вікон на південь, 40% палат – на північ. За результатами аналізу повітря палат, визначено, що вміст СО2 становить 0,18%, вміст аміаку – 2 мг/м3, загальне бактеріальне обсіменіння – 4000 в 1,0 м3. В лікарні дозволяється щоденне відвідування хворих, принцип суворої ізоляції не виконується. Перерахуйте основні причини поширення гострих респіраторних захворювань в стаціонарі та обґрунтуйте відповідні гігієнічні рекомендації. Задача 13 У ході виявлення причин, що зумовлюють виникнення внутрішньолікарняної інфекції в лікувально-профілактичному закладі, в ході проведення планової перевірки санітарним лікарем разом з комісією з охорони праці лікарні встановлено наступне: під час оформлення на роботу медичні огляди не проводяться, медичні сестри проходять тільки флюорографію. Періодичний медичний огляд проходять також тільки медичні сестри. І з числа документів, що необхідні для здійснення обліку внутрішньолікарняних інфекцій в лікарні в наявності є лише журнал реєстрації та санітарний журнал. Дайте гігієнічну оцінку результатам перевірки, що отримані. ТЕМА №17: Закономірності формування променевого навантаження людини в місцях проживання, методологія його гігієнічної оцінки та шляхи зниження. Радіаційна небезпека та протирадіаційний захист на об’єктах з радіаційно-ядерними технологіями МЕТА ЗАНЯТТЯ: 1. Розширити та систематизувати знання про радіаційну небезпеку та гігієнічні вимоги до роботи з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання. 2. Ознайомитися з найбільш поширеними приладами, які використовуються для проведення радіаційного контролю та оволодіти методикою оцінки радіаційного фону в промислових, лікувально-профілактичних і побутових умовах. 3. Систематизувати і закріпити знання про принципи та заходи протирадіаційного захисту персоналу під час роботи з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання, оволодіти розрахунковими методами оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення в ході роботи з джерелами –, – та рентгенівського випромінювання. ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ: 1. Джерела іонізуючих випромінювань, та їх розповсюдження у навколишньому середовищі. 2. Іонізуюче випромінювання як чинник навколишнього середовища: фізичні властивості, види, що використовуються у медицині, та їх джерела. Поняття про радіонукліди. 3. Якісні (енергія випромінювання, проникаюча та іонізуюча здатність) і кількісні (експозиційна, поглинута, еквівалентна та ефективна дози, щільність потоку часток) характеристики іонізуючого випромінювання. 4. Якісні (вид ядерного перетворювання, період напіврозпаду) і кількісні (активність) характеристики радіонуклідів. 5. Поняття про дозу опромінення та види доз. 6. Радіаційна загроза та радіаційна безпека. 7. Види променевих уражень. Умови та фактори, від яких залежить ступінь важкості променевих уражень. 8. Гігієнічні принципи та методи протирадіаційного захисту. 9. Параметри радіаційного захисту, що визначають за допомогою розрахункових методів (захист кількістю, часом, відстанню, екрануванням ) та методика їх розрахунку. 10. Радіаційний контроль як основний принципі радіаційного захисту. Види радіаційного контролю. 11. Дозиметричні прилади, що використовуються для проведення радіаційного контролю. Методика роботи з дозиметричними приладами. ЗАВДАННЯ: 1. Ознайомитися з приладами, які використовуються для проведення радіаційного контролю, та засобами індивідуального захисту. 2. Оволодіти методикою роботи з приладами дозиметр–радіометр АНРІ–01–02 “Сосна” та радіометр–рентгенометр ДП–5А. 3. Провести індикацію радіоактивного забруднення робочих поверхонь, обладнання, спецодягу, визначити його рівень та скласти гігієнічний висновок за результатами проведених досліджень. 4. Оволодіти методикою розрахунку параметрів захисту від іонізуючого випромінювання. ЛІТЕРАТУРА:
11. Нікберг І.І. Гігієна з основами екології / І.І. Нікберг, І.В. Сергета, Л.І. Цимбалюк. — К.: Здоров’я, 2001 — С. 274—294. МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИВ ході практичного заняття студенти оволодівають методикою оцінки радіаційної обстановки та проведення радіаційного контролю, визначення параметрів захисту від зовнішнього випромінювання під час роботи з джерелами –, – , – та рентгенівського випромінювання. Одним з фізичних чинників навколишнього середовища, який здатний негативно впливати на здоров’я людини, є іонізуюче випромінювання природного або техногенного находження. Природний радіаційний фон — це випромінювання від природних джерел (космічне випромінювання, випромінювання радіонуклідів, що природно розподілений, у поверхневих шарах Землі, приземній атмосфері, продуктах харчування, воді та організмі людини. Техногенний радіаційний фон — це природний фон, що підсилений в результаті діяльності людини. Сьогодні важко назвати галузь практичної діяльності людини, де не застосовувались би радіоактивні речовини та інші джерела іонізуючих випромінювань: промисловість, енергетика, сільське господарство, наука, медицина, військова справа і навіть мистецтво. Таке широке використання призвело до різкої зміни радіаційної ситуації на Земній кулі. Особливо разючі зміни відбулися в другій половині ХХ століття, яка отримала назву “атомної” або “космічної”. Нині в трьох десятках країн світу будуються, функціонують або законсервовані більше 500 ядерних реакторів, які в безаварійній обстановці призводять до неухильного зростання радіаційного опромінення людей. Необхідно підкреслити і те, що аварії на ядерних об’єктах (як приклад слід пригадати аварію на Чорнобильській АЕС) призводять до катастрофічних наслідків. Випробовування ядерної та термоядерної зброї змінило рівновагу вмісту в атмосфері вуглецю-14 (з періодом напіврозпаду 5730 років), питома вага якого зросла на 2,6%, та радіоактивного ізотопу водню тритію (з періодом напіврозпаду 12,3 років), частота якого збільшилась майже в 100 разів, тобто на 10000%! Майже 25% надприродного радіаційного фону зумовлює з метою діагностики і, в меншій мірі з метою лікування використання радіоактивних речовин та рентгенівського випромінювання в медицині Техногенний фон складає близько 40% надприродного радіаційного фону. Велику небезпеку для навколишнього середовища як забруднювачів радіонуклідами являє собою виробництво та використання фосфорних мінеральних добрив, а також виробництво будівельних матеріалів, особливо портландцементу, цегли, будівельного граніту, фосфогіпсу, кальцій-силікатного шлаку тощо. Таким чином, для оцінки радіаційної обстановки необхідно враховувати всі складові радіаційного фону та джерела радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Радіоактивність являє собою здатність деяких хімічних елементів спонтанно розпадатися з утворенням іонізуючого випромінювання, характерною ознакою якого є перетворення атомних ядер одних елементів на інші. Одиниця вимірювання радіоактивності – Бекерель (Бк, Вq). 1 Бк дорівнює одному спонтанному розпаду на 1 с. Позасистемна одиниця радіоактивності – Кюрі (Кu, Сu). 1 Кu дорівнює 3,7•1010 Бк. В медичній практиці також використовується така одиниця активності як міліграм-еквівалент радію мг-екв. Rа, тобто кількість міліграмів будь-якого джерела -випромінювання, що створює такий самий ефект іонізації, як і 1 мг радію. Ізотопи (isos – однаковий, topos – місце; грец.) – це різновиди хімічного елемента, атоми яких мають ядра з одним числом протонів, проте розрізняються числом нейтронів. Нукліди – ядра усіх ізотопів. Проте, нукліди можуть бути як стабільними, так і нестабільними (радіонукліди). Для радіонуклідів властиві внутрішньоядерні перетворення, внаслідок яких відбувається самочинний вихід корпускулярних частинок і іонізуючого випромінювання. Іонізуюче випромінювання – це потік часток або квантів електромагнітного випромінювання, проходження яких крізь речовину призводить до його іонізації (перетворення нейтральних атомів і молекул в іони) з утворенням електричних зарядів різних знаків. Відомі дві групи фізичних чинників, які мають іонізаційну здатність: 1. Корпускулярні:
2. Хвильові:
Відповідно розрізняють такі види іонізуючого випромінювання:
Фізичні властивості Іонізуюче випромінювання та радіонукліди мають певні якісні та кількісні характеристики. Як якісні характеристики радіонуклідів використовують:
Як кількісну характеристику радіонуклідів використовують:
До якісних характеристик іонізуючого випромінювання відноситься:
До кількісних характеристик іонізуючого випромінювання відносять:
Доза опромінення являє собою енергію випромінювання, яка поглинута в одиниці об’єму або маси речовини за певний час. Слід підкреслити, що, як зазначено вище, існують такі види доз: поглинута, еквівалентна, ефективна та експозиційна. Поглинена доза (D) – це кількість енергії іонізуючого випромінювання, що поглинута опроміненим тілом (тканинами організму), у перерахунку на одиницю маси. Одиниця поглиненої дози – джоуль на кілограм (Дж/кг) або Грей (Гр, Gу). 1 Гр = 1 Дж/кг. Позасистемна одиниця – Рад (від англ. radiation absorber dose (rad) – поглинута доза радіації). 1 Гр = 100 рад. Еквівалентна доза (H) — це величина поглиненої дози, яка помножена на коефіцієнт якості випромінювання (k), що враховує здатність певного виду випромінювання пошкоджувати тканини організму ( H = D k). Коефіцієнт якості випромінювання (k) – це коефіцієнт, що введений для урахування біологічної ефективності різних видів іонізуючого випромінювання (табл. 1). Таблиця 1Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
|