Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
 Скачать 10.53 Mb.
|
Шляхи передачі  природний артифіційний (штучний)    Ін’єкційнийПід час пологів  ТрансфузійнийФекально-оральний Асоційований з операціямиАерозольнийАсоційований з інвазивними лікувальними процедурами Контактно-побутовий ТрансмісійнийАсоційований з не інвазивними діагностичними процедурами ІнгаляційнийРис. 1. Шляхи передачі внутрішньолікарняних інфекцій Таблиця 1 Внутрішньолікарняні інфекції, збудники яких передаються за допомогою природного механізму
Необхідно відзначити, що повітряно-крапельним шляхом передається більшість відносно малостійких до впливу несприятливих чинників навколишнього середовища збудників, а саме: респіраторні віруси, стрептококи, стафілококи, коринебактерії та ін. Натомість на відміну від повітряно-крапельного повітряно-пиловий шлях характеризується наявністю так званого проміжного стану: мікроорганізм потрапляє на об’єкти навколишнього середовища, а далі, після висихання, з пилом надходить у дихальні шляхи. Такий шлях є найхарактернішим для стійких до висушування мікробіоорганізмів. Наукове обґрунтування ефективної системи профілактики ВЛІ нерозривно пов’язане з розумінням тих причин, що обумовили їх значне поширення. Як такі необхідно відзначити:
Саме тому до основних напрямків профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у сучасних умовах слід віднести архітектурно-планувальні заходи, санітарно-протиепідемічний режим та підвищення стійкості організму хворих і медичного персоналу до впливу несприятливих чинників (рис. 2). Отже, ситуація, яка склалася, вимагає розроблення і, головним чином, реального та ефективного запровадження в практику сучасних закладів охорони здоров’я науково обґрунтованого гігієнічного режиму, основною метою якого є: • створення оптимальних умов для перебування хворих та ефективного їх лікування; • профілактика внутрішньолікарняних інфекцій; • створення оптимальних умов праці медичного і допоміжного персоналу шляхом запровадження архітектурно-планувальних заходів, санітарно-протиепідемічного режиму та використання організаційних підходів, спрямованих на організацію лікувально-охоронного режиму, встановлення деонтологічного комфорту та проведення гігієнічного навчання і виховання хворих та медичного персоналу. Профілактика ВЛІ   Специфічна Фінансування Неспецифічна   Імунізація населення: - пасивна - активна - активно-пасивна  Санітарно-протиепідемічні заходи Санітарно-технічні заходи Архітектурно-планувальні заходи   Планова: туберкульоз дифтерія, поліомієліт, епідемічний паротит, правець, коклюш, кір, краснуха, вірусний гепатит За епідемічною локалізацією: Ку-лихоманка, бруцельоз, сибірка, чума, дифтерія оптимальне розміщення земельної ділянки та адекватна система забудови, що забезпечує функціональне зонування території лікарняно-профілактичного закладу  Розподіл функціонально-технологічних потоків Архітектурно-планувальні заходи Ізоляція режимних відділень, палат та приміщень  Забезпечення нормативних вимог до набору та санітарного благоустрою приміщень Раціональне взаємо розташування основних підрозділів лікарні Особиста гігієна персоналу та хворих Санітарно-протиепідемічний режим   Медичний контроль за станом здоров’я та бацилоносіння персоналу     Дотримання вимог, що забезпечують санітарно-протиепідемічний режим лікарні Вентиляція та кондицію-вання повітря приміщень Регуляторна санація повітряного середовища Якісна дезинфекція і стерилізація різноманітних предметів Виявлення та ізоляція інфекційних хворих Забезпечення оптимального мікроклімату Об’єктивний контроль бактеріального забруднення об’єктів навколишнього середовища і продуктів харчування Раціональне харчування Підвищення стійкості організму до впливу несприятливих чинників  Планова імунізація   Екстерна імунізація Рис. 2. Схема основних заходів профілактики внутрішньолікарняних інфекційУ зв’язку з цим, основними гігієнічно–значущими напрямками щодо запобігання виникненню ВДІ необхідно вважати: 1. Проведення попереджувального санітарного нагляду:
2. Проведення поточного санітарного нагляду:
Для повсякденної профілактики випадків виникнення ВЛІ запроваджують ряд дезінфекційних заходів. Дезінфекція являє собою комплекс заходів, спрямованих на попередження та знищення заразних збудників. За часом проведення розрізняють поточну та заключну дезінфекцію: Поточна дезінфекція передбачає знезараження виділень хворих, спеціальне прання білизни, миття посуду та прибирання приміщень в ході проведення лікувального процесу. Заключна дезінфекція проводиться після вибуття хворого з лікувально-профілактичного закладу . За технологічними особливостями виділяють фізичну (вогонь, жар, гаряче сухе повітря, гаряча вода, водяний гарячий пар, сонячне світло, ультрафіолетові промені, низька температура, ультразвук, низько – та високочастотний струм) та хімічну (хлор та хлорвмісні (хлорне вапно, хлорамін, сульфохлорантин, дезом, хлордезін, хлорцин, дихлор-1, препарат ДП, хлоргіксидін, ДТСГК) препарати, дезінфектанти, що не містять хлор (ніртан, амфолан, лізол, формалін, формальдегід, препарати водню) дезінфекцію. Критерії бактеріальної чистоти повітря лікувально-профілактичних закладів наведено в таблиці 2. Таблиця 2 |