Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету

• Название: Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
• Анкор: Гігієна методичка.doc
• Дата: 22.04.2017
• Размер: 10.53 Mb.
• Имя файла: Гігієна методичка.doc
• Тип: Документы; #5132
• страница: 48 из 68

Додаток 4

Товщина захисту з бетону (в см)

у залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання

Кратність послаблення	Енергія -випромінювання
	0,1	0,3	0,5	0,7	1	1,5	2	3	4	6	8	10
2	4,7	9,9	12,3	12,4	12,9	13,6	14,2	15,3	16,4	18,8	18,8	18,8
8	7	11,8	24,6	26,4	28,8	32,2	35,2	39,4	43,4	48,1	48,7	49,3
10	8,2	19,7	26,8	27,6	29	34	37,6	43,4	47,5	51,6	52,8	54
20	8,2	21,4	29,8	33,6	37	42,5	47	54	58,7	64,6	65,7	69,3
50	9,9	25,1	35	39,4	44,6	52,1	58,1	66,9	72,8	81,6	83,9	89,8
80	11,5	27,7	38,7	43	48,1	56,4	63,4	74	81	90,4	93,9	100,4
100	11,5	28,9	39,9	45,3	50,5	58,3	65,7	77,5	84,5	95,1	98	105,1
2102	12,7	32,4	44,6	50,5	56,4	65,3	74	88	95,7	108	112,1	120,9
1103	15,5	39,2	55,2	62,5	70,4	81,7	92,7	110,9	120,9	137,9	143,2	155
2103	17,6	42,3	59,9	67,4	75,7	88,5	100,4	120,9	132,1	150,3	156,1	168,5
2104	21,1	51,9	72,8	83,1	94,5	110,8	126,2	152,6	167,3	190,8	201,9	216
5104	23,3	56,4	78,1	88,7	102,1	120,4	136,2	164,9	181,4	206,6	218,4	233,6
1105	30,5	64,6	82,8	93,5	106,8	126,6	144,4	173,8	191,4	218,4	231,3	248,9
2105	38,3	69,8	86,9	97,7	112,7	126,6	144,4	173,8	191,4	218,4	231,3	248,9
2106	67,6	84,5	101	113,6	131,5	157,8	179,6	213,7	237,1	272,4	287,6	308,8
1107	64	95,7	110,3	123,6	142	170,8	194,9	236	259,4	299,4	314,6	340,5

Додаток 5

Ліміти дози опромінення

Показник ліміту дози опромінення		Категорії осіб, які зазнають опромінення
		А	Б	В
Dle (Ліміт ефективної дози)	мЗв / рік.	20	2	1
	мЗв (мБер) / год.	0,01 (1)	0,001 (0,1)	0,0001 (0,01)
ліміт еквівалентної дози(мЗв / рік.)	DL lens – для кришталика ока	150	15	15
	DL skin – для шкіри	500	50	50
	DL extrim – для кистей та стоп	500	50	–

Додаток 6

Співвідношення кратності послаблення та числа шарів половинного послаблення

Число шарів половинного послаблення	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Кратність послаблення	2	4	8	16	32	64	128	256	512	1024

ТЕМА №18: Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувально-профілактичних закладах. ГЕНЕТИЧНІ ТА ДЕМОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС.
МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Розширити, систематизувати та закріпити знання про радіаційну небезпеку для персоналу і пацієнтів лікувальних закладів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань з діагностичною і лікувальною метою, про принципи та засоби протирадіаційного захисту.

2. Оволодіти методами і засобами радіаційного контролю за умовами праці персоналу та захисту пацієнтів в рентгенологічних та радіологічних відділеннях лікувально-профілактичних закладів.

3. Розглянути гігієнічні аспекти диспансеризації дорослих і дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Іонізуюче випромінювання як виробнича шкідливість для персоналу лікувальних закладів.

2. Іонізуючі випромінювання як чинник ризику для пацієнтів лікувально-профілактичних закладів в ході проведення рентгенорадіологічних діагностичних і лікувально-профілактичних процедур.

3. Структура радіологічного відділення лікарні. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в кожному структурному підрозділі (відкритих, закритих джерел, дистанційної терапії) радіологічного відділення.

4. Характеристика радіаційної небезпеки в рентгенівському діагностичному кабінеті та умови, від яких вона залежить. Гігієнічні вимоги до планування рентген-кабінету.

5. Регламенти радіаційної безпеки і пільги для персоналу лікувально-профілактичних закладів та пацієнтів (НРБУ-97, ОСПУ-01, інші законодавчі документи).

6. Шляхи зниження променевого навантаження персоналу та пацієнтів лікувально-профілактичних закладів. Санітарно-технічне обладнання рентген- і радіологічних відділень.

7. Методи збирання та знешкодження радіоактивних відходів під час роботи з відкритими джерелами іонізуючої радіації.

8. Методи і засоби санітарного та радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації в лікувально-профілактичних закладах.

9. Гігієнічні регламенти опромінення населення, яке проживає на територіях з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитись з особливостями розміщення радіологічного та рентгенологічного відділень в комплексі будівель лікарні.

2. Засвоїти методи і засоби санітарного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації в медичних закладах.

3. Ознайомитися з даними щодо ступеня радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС деяких контрольованих територій України.

4. Оволодіти навичками роботи з радіометром-дозиметром АНРІ—01—02 “Сосна” та радіометром-рентгенометром ДП-5А, іншими радіометричними приладами.

5. Вивчити інструкцію щодо проведення диспансерного нагляду за дорослим населенням, дітьми, підлітками, вагітними жінками і немовлятами, що постраждали в результаті аварії на ЧАЕС.

6. Ознайомитися з основними директивними документами щодо аналізу захворюваності дітей і підлітків та лікувально-оздоровчими заходами, що проводяться серед осіб, які мешкають на радіоактивно-забруднених територіях.
ЛІТЕРАТУРА:

1. 
   Загальна гігієна : пропедевтика гігієни / [Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв, В. Г. Бардов та ін.] ; за ред. Є. Г. Гончарука. ― К.: Вища школа, 1995. ― С. 254—277.
   
2. 
   Загальна гігієна : навчальний посібник до практичних занять для студентів шостого курсу медичного факультету / [І.В. Сергета, Б.Р.Бойчук, С.О.Латанюк та ін.]. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — С. 105—113.
   
3. 
   Кириллов В.Ф. Радиационная гигиена / В.Ф. Кириллов, С.Ф. Черкасов. — М., 1982. — С. 17—102, 141—148, 158—167, 241—243.
   
4. 
   Руководство к лабораторным занятиям по радиационной гигиене / Под ред. Ф.Г. Кроткова. — М.: Медицина, 1980. — С. 26—58, 125—129.
   
5. 
   Пивоваров Ю.П. Руководство к лабораторным занятиям по гигикне / Ю.П. Пивоваров, О.Э. Гоева, А.А. Величко. — М.: Медицина, 1983. — С.114—135.
   
6. 
   Радиация : дозы, эффекты, риск. — М., 1990. — 79 с.
   
7. 
   Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения / В.Ф. Авсеенко. — К.: Урожай, 1990. — 144 с.
   
8. 
   Медичні аспекти впливу малих доз радіації на організм дитини. — Житомир, 1996. — 115 с.
   

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході практичного заняття студенти знайомляться з особливостями розміщення радіологічного відділення на земельній ділянці лікувально-профілактичного закладу, його внутрішнім плануванням, структурою, організацією радіаційного і медичного контролю, а також з матеріалами, які відображають особливості забруднення радіонуклідами деяких територій України внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, оволодівають методикою роботи з радіометричним приладами, вивчають інструкцію щодо проведення диспансерного нагляду за дорослим населенням, дітьми, підлітками, вагітними жінками і немовлятами, що постраждали в результаті аварії на ЧАЕС, розглядають гігієнічні аспекти методики спостереження за дітьми і підлітками, які знаходяться на диспансерному обліку та засвоюють основні заходи лікувально-оздоровчого змісту.
Гігієнічні вимоги до планування, санітарно-технічного, протирадіаційного обладнання та режиму експлуатації рентгенологічних і радіологічних відділень лікувально-профілактичних закладів
Протирадіаційний захист персоналу і радіаційна безпека пацієнтів

при проведенні рентгенологічних досліджень

Серед джерел іонізуючих випромінювань, які використовуються у лікувально-профілактичних закладах, найбільш поширеними є рентгенівське випромінювання, що генерується рентгенівськими діагностичними апаратами, характеризується значною проникаючою здатністю, і, отже, являє собою небезпеку для персоналу рентгенологічних підрозділів, пацієнтів, яким проводяться рентгенологічні процедури, отже осіб, які перебувають в суміжних приміщеннях і на прилеглій території. Тому їх розміщення, планування і експлуатація повинні відповідати вимогам радіаційної безпеки.

Вимоги до розміщення, планування, санітарно-технічного обладнання рентгенологічних підрозділів медичних установ, протирадіаційного захисту їх персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів викладені в “Будівельних нормах і правилах”, “Санітарних правилах і нормах – Рентгенологічні відділення (кабінети)”(СанПіН 42-129-11-4090-86), “Санітарних правилах роботи при проведенні медичних рентгенологічних досліджень” (№ 2780-80).

Санітарне законодавство не дозволяє розміщення рентгенологічних відділень (кабінетів) в житлових будинках і дитячих установах. Особливих вимог до їх розміщення в лікувально-профілактичних установах воно не передбачає. Проте з метою зменшення кількості суміжних приміщень для постійного перебування співробітників і хворих перевагу слід віддати блочному розміщенню зазначених відділень в окремій прибудові або на першому та останньому поверсі будівель.

Основним приміщенням рентгенкабінету є процедурна, тобто приміщення, в якому розміщено рентгенапарат(и) і проводяться всі види рентгенологічних досліджень. Чинне законодавство забороняє їх розміщення над (під) палатами для вагітних і дітей або в суміжних з ними приміщеннях.

Протирадіаційний захист прилеглої території (при розміщенні рентгенкабінету на першому поверсі) і суміжних приміщень забезпечується екрануванням будівельними конструкціями (стіни, міжповерхові перекриття, перегородки), матеріал і товщина яких повинні знижувати інтенсивність випромінювання до допустимого рівня.

Найбільш слабким місцем в організації ефективного протирадіаційного захисту на підставі використання лише будівельних конструкцій є двері та вікна. Усунення цієї вади досягається покриттям дверей листами заліза або свинцю, просвинцьованою гумою, обладнанням вікон залізними віконницями (дерев’яними з покриттям їх залізом або просвинцьованою гумою) або підняттям підвіконня на висоту 1,6 м над рівнем підлоги.

З метою захисту суміжних приміщень відстанню регламентується площа процедурної, що повинна бути не меншою 34 м² на один рентгенівський апарат, який необхідно розміщувати таким чином, щоб відстань від фокусу рентгенівської трубки до стін була не менше 2 м, а її випромінювання було спрямоване переважно у напрямку капітальної стіни. На кожний додатковий рентгенапарат площа процедурної має бути збільшене на 15 м². Рентгенівська трубка повинна бути розміщена в свинцевому кожуху з коліматором, який формує робочий пучок випромінювання.

Захист лікаря-рентгенолога забезпечується:

• 
  просвинцьованим склом, яке закриває флуоресцентний екран;
  
• 
  багатосмуговим в напуск фартухом з просвинцьованої гуми, який підвішується до екран-знімального пристрою;
  
• 
  малою захисною ширмою;
  
• 
  використанням у разі проведення спеціальних досліджень засобів індивідуального захисту (рукавички, фартух з просвинцьованої гуми (у тканинному чохлі для захисту від розпилення свинцю).