Гігієна методичка. Методичні розробки з гігєни та екології для студентів 6 курсу медичного факультету
Скачать 10.53 Mb.
|
Додаток 4Товщина захисту з бетону (в см) у залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
Додаток 5 Ліміти дози опромінення
Додаток 6 Співвідношення кратності послаблення та числа шарів половинного послаблення
ТЕМА №18: Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувально-профілактичних закладах. ГЕНЕТИЧНІ ТА ДЕМОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС. МЕТА ЗАНЯТТЯ: 1. Розширити, систематизувати та закріпити знання про радіаційну небезпеку для персоналу і пацієнтів лікувальних закладів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань з діагностичною і лікувальною метою, про принципи та засоби протирадіаційного захисту. 2. Оволодіти методами і засобами радіаційного контролю за умовами праці персоналу та захисту пацієнтів в рентгенологічних та радіологічних відділеннях лікувально-профілактичних закладів. 3. Розглянути гігієнічні аспекти диспансеризації дорослих і дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ: 1. Іонізуюче випромінювання як виробнича шкідливість для персоналу лікувальних закладів. 2. Іонізуючі випромінювання як чинник ризику для пацієнтів лікувально-профілактичних закладів в ході проведення рентгенорадіологічних діагностичних і лікувально-профілактичних процедур. 3. Структура радіологічного відділення лікарні. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в кожному структурному підрозділі (відкритих, закритих джерел, дистанційної терапії) радіологічного відділення. 4. Характеристика радіаційної небезпеки в рентгенівському діагностичному кабінеті та умови, від яких вона залежить. Гігієнічні вимоги до планування рентген-кабінету. 5. Регламенти радіаційної безпеки і пільги для персоналу лікувально-профілактичних закладів та пацієнтів (НРБУ-97, ОСПУ-01, інші законодавчі документи). 6. Шляхи зниження променевого навантаження персоналу та пацієнтів лікувально-профілактичних закладів. Санітарно-технічне обладнання рентген- і радіологічних відділень. 7. Методи збирання та знешкодження радіоактивних відходів під час роботи з відкритими джерелами іонізуючої радіації. 8. Методи і засоби санітарного та радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації в лікувально-профілактичних закладах. 9. Гігієнічні регламенти опромінення населення, яке проживає на територіях з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. ЗАВДАННЯ: 1. Ознайомитись з особливостями розміщення радіологічного та рентгенологічного відділень в комплексі будівель лікарні. 2. Засвоїти методи і засоби санітарного контролю при роботі з джерелами іонізуючої радіації в медичних закладах. 3. Ознайомитися з даними щодо ступеня радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС деяких контрольованих територій України. 4. Оволодіти навичками роботи з радіометром-дозиметром АНРІ—01—02 “Сосна” та радіометром-рентгенометром ДП-5А, іншими радіометричними приладами. 5. Вивчити інструкцію щодо проведення диспансерного нагляду за дорослим населенням, дітьми, підлітками, вагітними жінками і немовлятами, що постраждали в результаті аварії на ЧАЕС. 6. Ознайомитися з основними директивними документами щодо аналізу захворюваності дітей і підлітків та лікувально-оздоровчими заходами, що проводяться серед осіб, які мешкають на радіоактивно-забруднених територіях. ЛІТЕРАТУРА:
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ В ході практичного заняття студенти знайомляться з особливостями розміщення радіологічного відділення на земельній ділянці лікувально-профілактичного закладу, його внутрішнім плануванням, структурою, організацією радіаційного і медичного контролю, а також з матеріалами, які відображають особливості забруднення радіонуклідами деяких територій України внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, оволодівають методикою роботи з радіометричним приладами, вивчають інструкцію щодо проведення диспансерного нагляду за дорослим населенням, дітьми, підлітками, вагітними жінками і немовлятами, що постраждали в результаті аварії на ЧАЕС, розглядають гігієнічні аспекти методики спостереження за дітьми і підлітками, які знаходяться на диспансерному обліку та засвоюють основні заходи лікувально-оздоровчого змісту. Гігієнічні вимоги до планування, санітарно-технічного, протирадіаційного обладнання та режиму експлуатації рентгенологічних і радіологічних відділень лікувально-профілактичних закладів Протирадіаційний захист персоналу і радіаційна безпека пацієнтів при проведенні рентгенологічних досліджень Серед джерел іонізуючих випромінювань, які використовуються у лікувально-профілактичних закладах, найбільш поширеними є рентгенівське випромінювання, що генерується рентгенівськими діагностичними апаратами, характеризується значною проникаючою здатністю, і, отже, являє собою небезпеку для персоналу рентгенологічних підрозділів, пацієнтів, яким проводяться рентгенологічні процедури, отже осіб, які перебувають в суміжних приміщеннях і на прилеглій території. Тому їх розміщення, планування і експлуатація повинні відповідати вимогам радіаційної безпеки. Вимоги до розміщення, планування, санітарно-технічного обладнання рентгенологічних підрозділів медичних установ, протирадіаційного захисту їх персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів викладені в “Будівельних нормах і правилах”, “Санітарних правилах і нормах – Рентгенологічні відділення (кабінети)”(СанПіН 42-129-11-4090-86), “Санітарних правилах роботи при проведенні медичних рентгенологічних досліджень” (№ 2780-80). Санітарне законодавство не дозволяє розміщення рентгенологічних відділень (кабінетів) в житлових будинках і дитячих установах. Особливих вимог до їх розміщення в лікувально-профілактичних установах воно не передбачає. Проте з метою зменшення кількості суміжних приміщень для постійного перебування співробітників і хворих перевагу слід віддати блочному розміщенню зазначених відділень в окремій прибудові або на першому та останньому поверсі будівель. Основним приміщенням рентгенкабінету є процедурна, тобто приміщення, в якому розміщено рентгенапарат(и) і проводяться всі види рентгенологічних досліджень. Чинне законодавство забороняє їх розміщення над (під) палатами для вагітних і дітей або в суміжних з ними приміщеннях. Протирадіаційний захист прилеглої території (при розміщенні рентгенкабінету на першому поверсі) і суміжних приміщень забезпечується екрануванням будівельними конструкціями (стіни, міжповерхові перекриття, перегородки), матеріал і товщина яких повинні знижувати інтенсивність випромінювання до допустимого рівня. Найбільш слабким місцем в організації ефективного протирадіаційного захисту на підставі використання лише будівельних конструкцій є двері та вікна. Усунення цієї вади досягається покриттям дверей листами заліза або свинцю, просвинцьованою гумою, обладнанням вікон залізними віконницями (дерев’яними з покриттям їх залізом або просвинцьованою гумою) або підняттям підвіконня на висоту 1,6 м над рівнем підлоги. З метою захисту суміжних приміщень відстанню регламентується площа процедурної, що повинна бути не меншою 34 м2 на один рентгенівський апарат, який необхідно розміщувати таким чином, щоб відстань від фокусу рентгенівської трубки до стін була не менше 2 м, а її випромінювання було спрямоване переважно у напрямку капітальної стіни. На кожний додатковий рентгенапарат площа процедурної має бути збільшене на 15 м2. Рентгенівська трубка повинна бути розміщена в свинцевому кожуху з коліматором, який формує робочий пучок випромінювання. Захист лікаря-рентгенолога забезпечується:
|