Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка
 Скачать 2.35 Mb.
|
2. Які типи розмноження діатомей Вам відомі?3. На яких принципах побудована класифікація діатомових водоростей і їх систематика.4. Значення діатомей в природі і практичній діяльності людини.IV. Зробіть висновки до роботи 3.1.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3. Частина 2. Відділ Лишайники Мета роботи: розглянути і вивчити різні роди і види лишайників на прикладі запропонованих колекцій, гербаріїв та фотоматеріалів. Матеріали і обладнання: живі, фіксовані зразки лишайників, довідник "Лишайники". Хід роботиІ. Теоретичні відомості Лишайники — своєрідна група нижчих організмів, які налічують біля 26 000 видів і складаються з грибів (мікобіонт), які перебувають в постійних взаємозв'язках (паразитизм гриба на водорості, симбіоз, мутуалізм) з водоростями (фікобіонт). Слань (талом) лишайників може бути накипною, v вигляді кірки чи зернистого нальоту, лускуватою чи листуватою. у вигляді пластинок (різної форми і розмірів, здебільшого лопатевих або розсічених), кущистою. За анатомічною будовою слані розрізняють гомеомерні лишайники (клітини водорості розподіляються рівномірно в товщі слані між гіфами гриба) і гетеромерні (клітини водорості розподіляються між гіфами слані лишайника нерівномірно). Па поперечному зрізі талома гетеромерних лишайників розрізняють: верхню кору (плектенхіма), шар водоростей (альгальний чи гонідіальний), серцевину, нижню кору, ризину (пучки гіф гриба, за допомогою яких лишайник прикріплюється ло субстрату) В накипних лишайників нижня кора відсутня. Кущисті гетеромерні лишайники мають кору, водоростевий шар (зону), серцевину і прикріплюються до субстрату звичайно за допомогою гомфа (пучки гіф гриба). Розмноження вегетативне, нестатеве, статеве. Слід пам'ятати, що розмножуватися може або лишайник, або грибний компонент (мікобіонт). Вегетативне розмноження здійснюється соредіями, ізидіями і бруньками, невеликими ділянками слані (фрагментація); нестатеве за допомогою пікноконідій, стілоснор, рідше конідій; статеве - з утворенням спор у сумках (аскоспори) чи на базидіях (базидіоспори). Широко розповсюджені на всіх континентах, часто в дуже несприятливих умовах. Частіше їх можна бачити на ґрунті, стовбурах дерев, камінні. Класифікаційна система лишайників базується на характері спороношень грибкового компонента, його онтогенезі, будові сумок і морфологічних особливостях слані. Основним є принцип розмноження лишайників. У відділі лишайники виділяють чотири класи (Plivcolichenes, Ascolichenes, Basidioliclienes, Deuteroliclienes). II. Практична частина 2.1. Ознайомтесь з систематичним положенням запропонованих родів і видів лишайників. Систематичне положення досліджуваних о6'єктів Відділ Лишайники Lichenophyta Клас Сумчасті лишайники Ascoliclifiies Кладонія оленяча - Cladonia rangiferina Ксанторія настінна — Xanthoria parietina Пармелія - Parmelia sp Уснея найдовша - Usnea longissima 2.2. Ознайомтесь з колекціями лишайників, з основними родами листуватих і кущистих лишайників. Співвіднесіть їх з матеріалами додатку “Лишайники”.
2.3. Зробіть рисунки анатомічної будови лишайників. Позначивши водоростевий і грибний компоненти його (рис.1, 2).
III. Контрольні питання 1. Назвіть компоненти лишайників та взаємовідносини між ними. |