Главная страница
Навигация по странице:

  • IV. Зробіть висновки до роботи 3.2.

  • Клас Оomycetes.

  • Матеріали і обладнання

  • І. Теоретичні відомості Гриби.

  • II. Практична частина 2.1. Ознайомтесь з систематичним положенням запропонованих видів нижчих грибів. Систематичне положення досліджуваних об єктів

  • Рис.1 Фітофтора картоплі

  • IV. Зробіть висновки до роботи 4.

  • . Клас Ascomycetes

  • II. Практична частина 2.1. Ознайомтесь з систематичним положенням запропонованих видів сучмчастих грибів. Систематичне положення досліджуваних обєктів

  • Рис.1. Хлібні дріжджі (

  • Рис.2 А: Пеніцил золотистий

  • Рис. 3. Борошнисторосяні гриби

  • Рис. 4. Колоски жита, уражені клавіцепсом

  • IV. Зробіть висновки до роботи 5.

  • . Клас Basidiomycetes

  • Систематичне положення досліджуваних об єктів

  • Рис.1. Плодове тіло трутовика

  • Рис.3. Різноманітність агарикових грибів з трубчастим гіменофором

  • Рис. 4. Різноманітність агарикових грибів з пластинчастим гіменофором

  • Рис.5 Суцвіття злаків, вражені сажковими грибами

  • Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка


    Скачать 2.35 Mb.
    НазваниеМіністерство освіти і науки, молоді і спорту України Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка
    Дата31.01.2022
    Размер2.35 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаAlbom - Systematyka.doc
    ТипДокументы
    #346888
    страница6 из 20
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

    2. Які основні типи морфологічної будови лишайників Вам відомі?

    3. Наведіть типи анатомічної будови лишайників.

    4. Які типи розмноження лишайників вам відомі?

    5. На яких принципах побудована класифікація лишайників і їх систематика.

    6. Значення лишайників в природі і практичній діяльності людини.



    IV. Зробіть висновки до роботи 3.2.




























    Відмітка про зарахування __________________ Викладач ________________


    ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4. Клас Оomycetes. Клас Zygomycetes.
    Мета роботи: розглянути і вивчити різні роди і види нижчих грибів на прикладі запропонованих колекцій, гербаріїв та фотоматеріалів.

    Матеріали і обладнання: мікроскопи, чашки Петрі, предметні і накривні скельця, препарувальні голки, піпетки, пінцети; живі або фіксовані гербарні зразки рослин, уражених чорною ніжкою капустяної розсади, раком картоплі, фітофторою, шматочки старого хліба з нальотом міцелію мукора, довідник "Гриби".
    Хід роботи

    І. Теоретичні відомості

    Гриби. Тіло більшості грибів являє собою міцелій (сукупність розгалужених гіф) ризоміцелій, дуже рідко складається з одноклітинних структур. Міцелій може бути неклітинний (несептований чи ценотичний) або багатоклітинний (септований).

    Гриби як самостійне царство еукаріотичних організмів) характеризується тим, що організми котрі його складають мають добре виражену клітинну стінку, адсорбтивне живлення, розмножуються спорами, нерухомі, у вегетативному стані мають необмежений ріст, первинно гетеротрофний тип живлення і запасний продукт глікоген. Розмноження вегетативне нестатеве і статеве. Вегетативне відбувається шляхом відділення частин міцелію, утворення хламідоспор, артроспор, 6рунькуванням, нестатеве за допомогою зооспор, спорангіоспор, конідій; статеве за типами холо-, ізо- , гетеро- і оогамії, гаметангіогамії та зигогамії. В найчисельніших класів аскоміцетів і базидіоміцетів у циклі розвитку є дикаріотична фаза відсутня в інших груп організмів.

    Гриби є дуже поширеними (100 000 видів) наземними і водними організмами серед них є сапрофіти і паразити рослин, тварин і людини.

    Поділ на відділи (класи) (Chytndiomycetes, Oomycetes, Zygomycetes Ascomycetes, Basidioimycetes, Deuteromycetes) оснований на будові і розташуванні джгутиків у грибів з рухомими сталями характері розвитку спор статевого розмноження складі полісахаридів клітинних стінок

    Хітридіоміцети. Міцелій розвинутий слабо (представлений однією клітиною) або тіло має вигляд поодиноких клітин. Нестатеве розмноження відбувається за допомогою зооспор з одним бичоподібним заднім джгутиком. Тип статевою процесу — ізо-, гетеро-оогамія, рідше гологамія. В клітинних стінках містяться хітин і глюкани.

    Ооміцети. Тіло у вигляді добре розвинутого неклітинного міцелію. Нестатеве розмноження відбувається за допомогою зооспор з двома джгутиками - бичоподібним і перистим. Тип статевого процесу - оогамія. Клітинні стінки містять целюлозу і глюкани.

    Зигоміцети. Міцелій добре розвинутий у багатьох представників неклітинний, рідше клітинний (переважно в старіючому міцелії). Нестатеве розмноження частіше спорангіоспорами, рідше — конідіями. Тип статевого процесу — зигогамія. Клітинні стінки містять хітин і хітозан.
    II. Практична частина

    2.1. Ознайомтесь з систематичним положенням запропонованих видів нижчих грибів.

    Систематичне положення досліджуваних об єктів

    Гриби — Mycota (Fungi)

    Клас Хітридіоміети Chytridioimycetes

    Ольпідіум капустяний (чорна ніжка) - Olpidium brassicae

    Сінхитріум, або рак картоплі - Synchytirium endobioticuin

    Клас Ооміцети Oomycetes

    Порядок Пероноспоральні — Peronosporales

    Картопляний гриб (фітофтора) - Phytophthora infestans

    Клас Зигоміцети Zygomicetes

    Порядок Мукоральні Mycorales

    Мукор — Mucor mucedo

    2.2. Вивчіть за допомогою запропонованих гербарних зразків, фотографій, рисунків пошкоджені чорною ніжкою стебла і корені капустяної розсади, раку картоплі.

    2.3. Розгляньте пошкоджені фітофторою стебла і бульби картоплі (або листя і плоди томатів). Виготовіть тимчасовий водний препарат (зіскоб з пошкоджених органів). На препараті знайдіть, вивчіть і зарисуйте конідієносці (споранпєносці) та конідії (спорангії) збудника фітофтори (рис. 1)

    2.4. Розгляньте міцелій і спорангієносці мукора. Виготовіть тимчасовий водний препарат міцелію зі спорангіями та споранпоспорами. Вивчіть при малому та великому збільшенні мікроскопа і зарисуйте найважливіші морфолого-анатомічні особливості мукора. На рис.2. позначте несептований міцелій, спорангієносець, спорангії, споранпоспори.
    III. Контрольні питання

    1. Наведіть особливості хітридієвих грибів.

    2. Охарактеризуйте цикл розвитку "чорної ніжки" капусти і рака картоплі.

    3. Наведіть найважливіші характерні особливості ооміцетів.

    4. Розгляньте цикл розвитку фітофтори.

    5. Наведіть найважливіші особливості зигоміцетів.

    6. Які особливості будови органів нестатевого розмноження у мукора?

    7. Розгляньте цикл розвитку мукора.

    8. Яку роль мають "нижчі" гриби у природі і господарській діяльності людини?



    Рис.1 Фітофтора картоплі:

    1 –

    2 –

    3 –

    4 –

    5 –


    Рис.2. Мукор з органами статевого і нестатевого розмноження:

    1 –

    2 –

    3 –

    4 –


    IV. Зробіть висновки до роботи 4.































    Відмітка про зарахування __________________ Викладач ________________

    ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5. Клас Ascomycetes
    Мета роботи: розглянути і вивчити різні роди і види сумчастих грибів на прикладі запропонованих колекцій, гербаріїв та фотоматеріалів.

    Матеріали і обладнання: мікроскопи, чашки Петрі, предметні і накривні скельця, піпетки, препарувальні голки, пінцети; живі і фіксовані культури хлібних дріжджів, пеніцила, аспергила, гербарні і фіксовані зразки злаків, уражених борошнистою росою уражені колоски жита з ріжками (склероціями) клавіцепса пурпурового, фіксовані плодові тіла пециці фіолетово-чорної, зморшка їстівного, строчка звичайного.
    Хід роботи


    І. Теоретичні відомості

    Аскоміцети – це вищі гриби з добре розвиненим септованим багатоядерним, рідше одноядерним, міцелієм. Клас нараховує біля 30 тис. видів, що складає 30% всього видового складу грибів. Іноді утворюються спеціалізовані форми міцелію (видозміни). Аскоміцети дуже різноманітні, серед них є одноклітинні (дріжджі) та великі, до 20 сантиметрів види (зморшки, строчки). Найхарактернішою рисою грибів цього класу є статеве сумчасте спороношення, завдяки чому вони і отримали свою назву. Клітинна оболонка аскоміцетів містить до 25% хітину і глюкани. Розмножуються аскоміцети безстатеве (за допомогою конідій), вегетативно (частинами міцелію, поділом клітин та брунькуванням, склероціями) та статево (за допомогою аскоспор). Конідії утворюються на гаплоїдному міцелію екзогенне. Статевий процес проходить у вигляді гаметангіогамії і полягає в злитті вмісту багатоядерних антеридіїв та архикарпа. Антеридій має вигляд довгої циліндричної клітини, жіночий архикарп складається з розширеної частини аскогона та звуженої трихогіни. При злитті вмісту статевих органів відбувається лише цитогамія, а ядра тільки зближуються, утворюючи дикаріони. На аскогоні утворюється велика кількість аскогенних гіфів, ядра дикаріонів синхронно діляться і переходять в аскогенні гіфи. В них утворюються перегородки, верхівкові клітини розгалужуються, Із кінцевих клітин утворюються сумки. Кінцеві клітини ростуть, загинаються, ядра зливаються, зигота редукційне ділиться з утворенням чотирьох гаплоїдних ядер. В верхівковій клітині утворюються дві перегородки, розділяючи її на три. Верхівкова клітина несе два ядра, а апікальна та базальна по одному. Ядра верхівкової клітини зливаються, сама клітина витягується в аск, а зигота двічі редукційне ділиться з утворенням восьми гаплоїдних аскоспор. Апікальна та базальна клітини зливаються і також утворюють сумку з вісьмома аскоспорами. Таким чином, в циклі розвитку грибів чергуються тривала гаплоїдна, короткотривала дикаріотична та дуже коротка диплоїдна стадії. Серед аскоміцетів є гомо- та гетероталічні види. Сумки у аскоміцетів можуть утворюватись, безпосередньо, на поверхні міцелію (так звані голосумчасті види) або ж в спеціальних виростах — плодових тілах (так звані плодосумчасті). Між сумками часто утворюються безплідні вирости парафізм, які виконують механічну функцію. У сумчастих грибів плодові тіла бувають трьох типів: клейстотеції, перитеції та апотеції. Клейстотеції — зовсім закриті плодові тіла, перитеції — напіввідкриті плодові тіла глечикоподібної форми та апотеції — зовсім відкриті блюдцеподібні плодові тіла. Ці типи плодових тіл відносяться до справжніх. Проте, є аскоміцети, у яких утворюються аскостроми, розвиток яких проходить по асколокулярному типу. Спочатку закладається строма з переплетених гіфів, в ній закладаються аскогони і відбувається статевий процес. Аскогенні гіфи і сумки, що утворюються на них розсовують або розчиняють плектенхіму строми, утворюючи локулу. Кожна локула містить одну або кілька сумок. Тканина строми під локулою руйнується і створює отвір, через який звільняються аскоспори. Зовні аскоспори нагадують перитеції і відрізняються від них відсутністю справжнього перидія, оболонкою їм служить плектенхіма строми.

    За наявністю або відсутністю плодових тіл та способом їх утворення клас розділяється на З підкласи: Голосумчасті або Геміаскоміцети, Єуаскоміцети, Локулоаскоміцети. Аскоміцети досить поширені на всій Земній кулі в різних географічних широтах та кліматичних зонах, серед них є як сапрофіти, мікоризоутворювачі, так і паразити. Багато з них мають велике народногосподарське значення як продуценти антибіотиків, алкалоїдів, фітонцидів, вітамінів (рибофлавіну), ферментів, кормового білка, збудника спиртового бродіння. Багато використовуються як об'єкти біохімічних та генетичних досліджень.
    II. Практична частина

    2.1. Ознайомтесь з систематичним положенням запропонованих видів сучмчастих грибів.

    Систематичне положення досліджуваних об'єктів

    Клас Аскоміцети Ascomycetes

    Підклас Геміаскоміцети - Hemiascomycetidae

    Порядок Ендоміцетові — Endomycetales

    1. Хлібні дріжджі — Saccharomyces cerevisiae

    2. Підклас Еуаскоміцети — Euascomycetidae

    Група порядків Плектоміцети — Plectomycetiidae

    Порядок Евроцієві Eurotiales

    2. Пеніцил золотистий Penicillium chrysogenum

    1. Аспергіл чорний — Aspergillus niger

    Підклас Плодосумчасті Euascomycetidae

    Група порядків Пірепоміцети Pyrenomycetiidae

    Порядок Борошнисторосяні або еризифові Erysiphales

    1. Борошниста роса злаків - Erysiphe graminis

    2. Американська борошниста роса аґрусу Sphaerotheca iuors-uvae

    Порядок Клавіципітальні - Clavicipitales

    3. Клавіценс пурпуровий Claviceps purpurea.

    Підклас Плодосумчасті — Enascomycetidae

    Група порядків Дискоміцети -- Discomycetiidae

    Порядок Пецицієві - Pezizales

    1. Пециця фіолетово-чорна - Peziza violaceo-nigra

    2. Зморшок їстівний -- Morchella escnlenta

    3. Строчок звичайний Gyromitra esculenta

    Порядок Трюфельні Tuberales

    1. Трюфель білий - Choiromyces meandritormis


    2.2. Виготовіть тимчасовий водний препарат з культури клітин хлібних дріжджів. При малому і великому збільшенні мікроскопа розгляньте клітини гриба, зарисувати ті з них, що діляться шляхом брунькування (рис.1).

    2.3 Виготовіть тимчасовий водний препарат міцелію пеніцила (зіскоб зеленуватого кольору на шкірці цитрусових). Вивчіть при малому та великому збільшенні мікроскопа і зарисувати конідієносці та конідії (рис. А ).

    2.4. Виготовіть тимчасовий водний препарат міцелію аспергіла (зіскоб зеленуватого нальоту на скоринці хліба чи інших рослинних продуктах). Вивчіть при малому і великому збільшенні мікроскопу і зробіть позначення на рис. Б., позначивши конідієносці і конідій аспергіла.

    2.5. Виготовіть тимчасовий водний препарат з міцелію борошнистої роси злаків і сферотеки агруса. При малому збільшенні мікроскопа вивчіть будову міцелію і плодових тіл (клейстотеціїв) борошнистої роси. Розгляньте рис.3.

    2.6. Вивчіть зовнішні ознаки хвороби злаків — клавіцепсу пурпурового. Зарисуйте уражені клавіцепсом колоски жита. Зарисуйте плодове тіло - перитецій.

    2.7. Розгляньте і зробіть відповідні позначення на рисунку “Зовнішній вигляд зморшка і строчка (рис.5).


    Рис.1. Хлібні дріжджі (Saccharomyces cerevisiae)

    1 –

    2 –








    Рис.2 А: Пеніцил золотистий

    (Penicillium chrysogenum)

    1 –

    2 –

    3 –

    Рис.2 Б: Аспергіл чорний

    (Aspergillus niger)

    1 –

    2 –

    3 –








    Рис. 3. Борошнисторосяні гриби: Erysiphe (А) і Sphaerotheca (Б): 1 -конідієносці з конідіями, 2 — міцелій гриба, 3 - сумки (аски), 4 - сумкоспори, 5 - плодові тіла клестотеції





    Рис. 4. Колоски жита, уражені клавіцепсом

    1 –

    Рис.5. Загальний вигляд плодового тіла зморшка (А) і строчка (Б)

    1 –

    2 –

    III. Контрольні питання

    1. Яким шляхом виникає сумка в голосумчастих грибів?

    2. Охарактеризуйте розповсюдження первинносумчастих у природі та іхнє практичне значення.

    3. Як проходить розсіювання аскоспор і як це позначається на будові сумок і плодових тіл.

    4. Назвіть типи плодових тіл аскоміцетів (з прикладами)?

    5. Наведіть особливості будови міцелію і органів нестатевого розмноження аспергіла та пеніцила.

    6. Яке практичне значення мають борошнисторосяні гриби?

    7. Яке практичне значення клавіцепсу пурпурового?

    8. Наведіть особливості розвитку плодового тіла в трюфельних.

    9. Походження та еволюція сумчастих грибів.

    10. Значення сумчастих грибів у природі і господарській діяльності людини
    IV. Зробіть висновки до роботи 5.































    Відмітка про зарахування __________________ Викладач ________________


    ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6. Клас Basidiomycetes
    Мета роботи: розглянути і вивчити різні роди і види базидіальних грибів на прикладі запропонованих колекцій, гербаріїв та фотоматеріалів.

    Матеріали і обладнання: мікроскопи, пенали, чашки Петрі предметні і накривні скельця, піпетки, препарувальні голки, пінцети, сухі, фіксовані і живі плодові тіла трутовика справжнього, трутовика плоского, трутовика лакованого, печериці двоспорової, білою гриба, блідої поганки, стебла і листя пшениці, ячменю, уражені іржею (уредо- і телейто-спороношення), органи кукурудзи, уражені сажкою.

    Хід роботи

    І. Теоретичні відомості

    Міцелій добре розвинутий, клітинний Нестатеве розмноження відбувається за допомогою конідій Статевий процес — соматогамія Спори статевого розмноження утворюються екзогенне, на базидії Клітинна стінка містить хітин і глюкани

    Систематичне положення досліджуваних об єктів

    Клас Базидіоміцети — Basidiomycetes

    Підклас Холобазідіоміцети — Holobasidiomycetidae

    Група порядків Гіменоміцети — Hymenomycetidae

    Порядок Афілофоральні — Aphyllophorales

    Родина Поліпорові — Polyporaceae

    Трутовик справжній — Fоmes:fomentarius

    Трутовик плоский — Ganoderma applanatum

    Трутовик лакований — Ganodenna lucidum

    Порядок Агарикальні — Agaricales

    Родина Агарикові — Agaricaceae

    Печериця двоспорова — Agaricus bisporus

    Бліда поганка — Amainta phalloides

    Родина Болетові — Boletaceae

    Білий гриб — Boletus edulis

    Група порядків Гастероміцети — Gasteromycetiidae

    Порядок Дощовикові — Lycoperdales

    Дощовик шипастий — Lycoperdon perlatum

    Земляні зірочки — Geastrum sp

    Порядок Склеродермові — Sclerodermales

    Дощовик несправжній - Scleroderma aurantium

    Порядок Фалові — Phallales

    Веселка звичайна — Phallus impudicus

    Підклас Теліобазидіоміцети — Teliobasidiomycetidae

    Порядок Сажковидні - Ustilaginales

    Сажка пшениці — Ustilago tritici

    Сажка ячмінна — U nuda

    Сажка кукурудзяна — U. zeae

    Порядок Іржасті — Uredmales

    Пукцинія злакова — Puccinia graminis f. sp. tritici

    Пукцинія соняшникова — Р helianthi
    II. Практична частина

    2.1. Ознайомтесь з систематичним положенням запропонованих видів базидіальних грибів.

    2.2. Розгляньте і зарисуйте зовнішній вигляд плодового тіла трутовика справжнього (рис.1.), визначити його вік. Ознайомтесь з колекцією трутовиків.

    2.3. Розгляньте плодове тіло шапкового гриба печериці двоспорової.

    2.4. Розгляньте і зарисуйте зовнішній вигляд плодового тіла білого гриба. На рисунку позначити ніжку, шапку, трубчастий гіменофор. На рис. 2 зробити відповідні позначення. Розгляньте колекцію базидіальних їстівних і отруйних грибів. Зробіть відповідні позначення на рис. 3.-4.

    2.5. Розгляньте і зарисуйте зовнішній вигляд колоса ячменю, ураженого ячмінною сажкою (Рис.6). Приготувати тимчасовий водний препарат теліоспор, розглянутії їх під мікроскопом при малому і великому збільшенні, зарисувати зовнішній вигляд. З'ясувати цикл розвитку ячмінної сажки.

    2.6. Розгляньте і зарисуйте зовнішній вигляд колоса пшениці, ураженого сажкою пшениці. Приготувати тимчасовий водний препарат пшеницієвої сажки. Розглянути під мікроскопом при малому і великому збільшенні, зарисувати загальний вигляд теліоспор (Рис.5).

    2.7. Розгляньте і зарисуйте зовнішній вигляд молодих тканин качана кукурудзи, уражених кукурудзяною сажкою (Рис.5). Приготувати тимчасовий водний препарат теліоспор, розгляньте під мікроскопом.

    Схема опису і визначення грибів

    Опис і визначення різних видів грибів можна проводити на лабораторному занятті або під час літньої навчально-польової практики, яку студенти проходять після вивчення курсу.

    1. Консистенція плодового тіла (драглисте, сухе, тверде, пружне, шкірясте, пробкувате, дерев’янисте та ін. )

    2. Форма плодового тіла (копитоподібне, подовжене, вухоподібне, кулясте, грушоподібне, чашоподібне,. гніздоподібне, дзвоникоподібне, шапкове).

    3. Розмір плодового тіла (діаметр шапки, довжина і товщина ніжки) Вказуються найменші і найбільші розміри (наприклад, 7-10 мм).

    4. Забарвлення плодового тіла (або окремо шапки і ніжки).

    5. Характер поверхні плодового тіла, або окремо ніжки і шапки.

    6. Характер гіменофора (гладенький, складчастий, лабіринтовидний губчастий, пластинчастий та ін.)

    7. Забарвления гіменофора.



    Рис.1. Плодове тіло трутовика

    1 –

    2 –




    Рис.2. Плодове тіло білого гриба

    1 –

    2 –




    Рис.3. Різноманітність агарикових грибів з трубчастим гіменофором:

    А – В –

    Б – Г –




    Рис. 4. Різноманітність агарикових грибів з пластинчастим гіменофором:

    А – В –

    Б – Г –

    Після опису гриба приступають до визначення його видової приналежності за визначальною таблицею. Визначальна таблиця побудована за дихотомічним типом. Кожен пункт, наведений цифрою, другий (антитеза) рисочкою В кінці кожної тези чи антитези праворуч стоїть цифра, котра вказує, до якої наступної тези слід перейти.

    Послідовно, з’ясовуючи, з яким типом ознак в кожному пункті ключі сходяться ознаки певного гриба, поступово доходять до назви виду, який визначають.



    1 2 3 4 5

    Рис.5 Суцвіття злаків, вражені сажковими грибами: 1 – сажка пшениці, 2 – сажка вівса, 3 - Сажка кукурудзи, 4 – здоровий колос пшениці, 5 - тверда сажка пшениці


    Рис.6.Сажка ячменю

    1 –

    2 –
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


    написать администратору сайта