Курс стрільб-2013 резка. Наказ мвс україни 15. 07. 2013 679
 Скачать 9.8 Mb.
|
|
Керівник стрільби при проведенні навчальних стрільб, ураховуючи рівень підготовки особового складу, з метою навчання має право ускладнювати вправи стрільб: збільшувати відстані до цілі; зменшувати час виконання вправи; змінювати положення для стрільби; виконувати вправу після фізичного навантаження; додавати елементи пересування військовослужбовця до вогневого рубежу та від укриття до укриття; використовувати укриття, незручні позиції; змінювати тип (позитивна, негативна ціль), вид, кількість мішеней та порядок їх ураження з розрахунку боєприпасів для виконання вправи; використовувати імітаційні засоби. При відходженні від базових умов вправи стрільб керівник стрільби (командир підрозділу) розробляє схему виконання вправи та погоджує її в безпосереднього керівника, робить розрахунок боєприпасів, але не більше ніж передбачено вправою стрільб. У межах ліміту використання боєприпасів дозволяється проводити стрільбу з використанням мультимедійних комплексів „Інгул” відповідно до наявних сценаріїв сюжету. Після закінчення стрільби підрозділом керівник стрільби на ділянці наказує зібрати гільзи і здати їх на пункт бойового забезпечення, звіряє їх кількість з кількістю виданих та невикористаних боєприпасів, а після закінчення стрільби підрозділом перевіряє зброю та бойові машини, патронні стрічки та коробки, магазини та сумки до магазинів і гранат на предмет виявлення не використаних боєприпасів, за необхідності оглядає мішені, після чого проводить підбиття підсумків з усім особовим складом та оголошує оцінки за стрільбу. Перевіряє правильність оформлення роздавально-здавальної відомості боєприпасів на пункті бойового постачання (додаток 7). Результати обліку стрільби заносяться до журналу обліку навчань, стрільб, занять (додаток 8). При виконанні стрільб у складних умовах (уночі, сніг, дощ, трава) у випадках, коли всі гільзи знайти неможливо, комісією, під головуванням старшого керівника стрільби, складається акт про використання боєприпасів за призначенням та з пропозицією щодо їх списання з обліку військової частини. Акт затверджується командиром військової частини. При виконанні стрільб на одній ділянці стрільбища додержується такий же порядок, як і під час проведення стрільб на декількох ділянках. 3.5. При проведенні стрільб з використанням технічних пристроїв, що інформують про ураження цілей, огляд мішеней може не проводитись, сигнал “Відбій” після закінчення стрільби кожною зміною стріляючих може не подаватися і червоний прапорець (червоне коло ВСП) не замінюється. У цьому випадку чергова зміна вправи стрільб виконує за командою керівника стрільби. За відсутності інформації про враження цілей, періодичність огляду мішеней визначає керівник стрільби (на підсумкових перевірках (інспектуваннях), огляд мішеней проводиться за рішенням перевіряючого незалежно від наявності інформації про їх ураження. 3.6. При організації та проведенні стрільб уночі вносяться такі зміни та доповнення: на командному та дільничних пунктах управління повинні бути ввімкнені ліхтарі (на період стрільби - червоного світла, а в перервах між стрільбою - білого світла); у глибині району цілей на основному напрямку стрільби на кожній ділянці виставляються ліхтарі зеленого кольору, а на флангах - червоного кольору, які вказують кордони небезпечних напрямків стрільби; для кожної бойової машини, кожного військовослужбовця, що виконує стрільбу, виставляються ліхтарі: у вихідному положенні - білого кольору; на рубежі відкриття вогню - червоного кольору; на рубежі припинення вогню - синього кольору; на період проходження стріляючими рубежу відкриття вогню (при стрільбі з місця - від сигналу „Вогонь”) до команди на повернення стріляючих у вихідне положення (до закінчення виконання вправи з місця) ліхтарі у вихідному положенні, на рубежі відкриття вогню та на вогневих позиціях, крім тих, де знаходяться бойові машини, а також освітлення на пунктах управління вимикаються; умикання ліхтарів на вогневих позиціях, на котрі будуть висуватися ті, хто навчаються, здійснюється перед подачею команди про їх заняття, вимикаються після виходу з них; ліхтарі на рубежі припинення вогню вмикаються та вимикаються за рішенням керівника стрільби на ділянці; вправи стрільб з місця вночі виконуються з рубежу відкриття вогню або з рубежу, вказаного керівником стрільби на ділянці, без руху. Показ цілей починається після подачі сигналу „Вогонь!”. 3.7. Якщо при стрільбі ціль не спостерігається внаслідок туману, снігопаду, дощу, великої запиленості, стрільба за рішенням керівника стрільби на ділянці або старшого командира (начальника) припиняється. 3.8. Оцінка за виконання вправи знижується на один бал: якщо при стрільбі військовослужбовець перевищив загальний час на стрільбу, передбачений умовами виконання вправи; якщо при стрільбі з автоматичної стрілецької зброї було допущено два і більше одиночних постріли, окрім пострілу останнім патроном у магазині, стрічці (за винятком вправ, умовами котрих передбачена стрільба одиночними пострілами); якщо одна з показаних цілей не була обстріляна. 3.9. Стрільба оцінюється „незадовільно” незалежно від кількості уражених цілей: якщо військовослужбовець вів вогонь після виходу на рубіж припинення вогню; якщо за час виконання вправи військовослужбовець допустив такі порушення заходів безпеки: вів вогонь за межі небезпечних напрямків (кутів безпеки) або по укриттю (бліндажу), на якому піднято червоний прапор (ліхтар); здійснив постріл (чергу) до виходу на рубіж відкриття вогню; вів вогонь за відсутності радіозв`язку з керівником стрільби (для екіпажів бойових машин); продовжував стрільбу після сигналу „Відбій” (команди „Стій! Припинити вогонь!”) і після підняття білого прапора (ліхтаря) на укритті (бліндажі). 3.10. Під час інспектувань і підсумкових перевірок контрольна стрільба перевіряючим (командиром підрозділу) оцінюється тільки по першому виконанню вправи. 3.11. Вправа виконується повторно (повністю або боєприпасами, що залишилися) в разі: якщо при виконанні вправи були поломки, несправності та затримки, котрі неможливо було виявити перед стрільбою і усунути під час стрільби; якщо стрільба не велась або була припинена з причин відмови в роботі мішеневого обладнання. Порядок повторної стрільби визначає керівник стрільби (старший керівник стрільби), перевіряючий. При повторній стрільбі показуються всі цілі, передбачені умовами виконання вправи, але в іншій послідовності (за іншим варіантом) незалежно від того повністю виконується вправа, або тільки боєприпасами, що залишилися. В останньому випадку той, хто навчається, обстрілює ту ціль, по котрій він не вів вогонь при першій стрільбі, а по інших цілях тільки позначає ведення вогню. Ті, хто навчаються, що не виконали вправи стрільб, допускаються до повторного виконання цієї вправи після додаткового навчання та з'ясування причин невиконання. Несправності та затримки зброї, які можуть бути усунені в ході стрільби, ті, хто навчаються, усувають самостійно та продовжують виконання вправи. Про несправності, котрі під час стрільби усунути неможливо, ті, хто навчаються, доповідають керівникові стрільби. 3.12. Особовий склад повинен навчатись стрільбі в протигазах. Протягом періоду навчання кожний підрозділ виконує щонайменше одну вправу стрільб у протигазах, а під час інспектувань (підсумкових перевірок), державної атестації випускників (випускних іспитів) за рішенням перевіряючого може бути перевірена третина підрозділу (військової частини), навчального закладу. Військовослужбовці підрозділів, які залучаються до участі в проведенні антитерористичних операцій у складі штурмових груп, протягом періоду навчання зобов’язані періодично виконувати вправи стрільб у протигазах. Стрільба в протигазах проводиться без змін умов виконання вправ. Протигази одягаються особовим складом у вихідному положенні за командою „Гази!”, котра подається керівником стрільби на ділянці перед сигналом „Слухайте всі!” та знімаються за командою керівника стрільби після повернення стріляючої зміни у вихідне положення. Ті, хто носять окуляри, виконують вправу зі стрілецької зброї в протигазах з корегуючими скельцями. За відсутності корегуючих скелець їм дозволяється виконувати вправи без протигазу. 3.13. Дії керівника і військовослужбовців при виконанні вправ стрільб з пістолета. На вихідному рубежі керівник стрільби віддає наказ роздавачу боєприпасів про видачу зміні патронів. Військовослужбовець, отримавши патрони, оглядає їх і доповідає керівникові, наприклад: „Сержант Петренко три (чотири…) бойові патрони отримав та оглянув. Зауважень немає.” За командою керівника стрільби „Зміна, спорядити магазини!” чергова зміна (військовослужбовець) від’єднує магазини від зброї (не виймаючи їх з кобури), споряджає магазини патронами та приєднує їх до зброї (не виймаючи повністю пістолет із кобури). Керівник, переконавшись у готовності зміни, подає команду: „Зміна, на рубіж відкриття вогню - кроком руш!”. Після прибуття зміни на рубіж відкриття вогню керівник командує: „Заряджай!”. За цією командою військовослужбовець повинен прийняти необхідне положення для виконання вправи, вийняти пістолет із кобури, вимкнути запобіжник, дослати патрон до патронника, увімкнути запобіжник та доповісти, наприклад: „Сержант Петренко до бою готовий!”. Після прийняття доповіді про готовність до виконання вправи керівник стрільби подає команду: „Вогонь!”. За цією командою військовослужбовець вимикає запобіжник, ставить курок на бойовий звід та веде вогонь по визначених цілях. По закінченні виконання вправи військовослужбовці самостійно знімають затвор із затворної затримки, ставлять на запобіжник та доповідають, наприклад: „Сержант Петренко стрільбу закінчив!”. Керівник стрільби, переконавшись, що зміна закінчила стрільбу, подає команду: „Розряджай!” За цією командою військовослужбовець повинен від'єднати магазин від пістолета; вимкнути запобіжник; відвести затвор у заднє положення та відпустити його; увімкнути запобіжник; вставити магазин в основу рукоятки. При наявності в магазині більше ніж одного патрона проводяться дії, які передбачені керівництвом з експлуатації пістолета щодо розряджання зброї. Після розряджання зброї керівник стрільби подає команду: „Зброю- до огляду”. За цією командою військовослужбовець повинен витягти магазин із основи рукоятки пістолета та покласти його під великий палець правої руки попереду запобіжника так, щоб подавач магазина був на 2-3 см вище затвора. У разі виконання вправи в комплексі з автоматом (штурмовою гвинтівкою) пістолет після закінчення стрільби укладається в кобуру тільки з увімкненим запобіжником, а перевіряється на розрядження на рубежі припинення вогню. Оглянувши зброю, керівник подає команду: „Оглянуто!”. За цією командою військовослужбовець повинен зняти затвор із затворної затримки; провести контрольний спуск; увімкнути запобіжник; вставити магазин в основу рукоятки пістолета і сховати його до кобури. Після огляду зброї керівник стрільби подає команду: „Відбій!” і за необхідності веде зміну для огляду мішеней. Огляд мішеней керівником і військовослужбовцями здійснюється за командою: „Зміна, для огляду мішеней - кроком руш!”. Керівник зупиняє зміну у двох-трьох кроках від мішеней і заслуховує доповідь, наприклад: „Товаришу підполковник! Сержант Петренко виконував початкову вправу стрільб із пістолета, у ціль влучено трьома кулями (вибив 25 очок), оцінка відмінно!”. При виконанні вправ стрільб по цілях, що з'являються, у доповіді зазначаються цілі, які уражені та які обстріляні. 3.14. Дії керівника і військовослужбовців при виконанні вправ стрільб з автомата (ручного кулемета), штурмової та снайперської гвинтівки. Порядок дій військовослужбовців у вихідному положенні під час отримання патронів такий, як і при виконанні вправ з пістолета. За командою керівника стрільб „Зміна, спорядити магазини!”, чергова зміна споряджає магазини патронами та укладає їх у сумку для магазинів. Керівник, переконавшись у готовності зміни, подає команду: „Зміна, на рубіж відкриття вогню вперед. До бою!” або „На вказану позицію - до бою”. У разі необхідності може бути вказано положення для стрільби. За цією командою військовослужбовець повинен прийняти необхідне положення для виконання вправи, приєднати магазин, вимкнути запобіжник, дослати патрон до патронника, увімкнути запобіжник та доповісти, наприклад: „Сержант Петренко до бою готовий!”. Після прийняття доповіді про готовність до виконання вправи керівник стрільби командує „Вогонь!” (залежно від вправи під час команди про відкриття вогню керівником може визначатись: кому стріляти, ціль, приціл, точка прицілювання, темп стрільби. Наприклад: „Сержантові Петренку, по спостерігачу, чотири, під ціль, одиночним - вогонь!”). За цією командою військовослужбовець установлює приціл і цілик, вимикає запобіжник та веде вогонь по визначених цілях. При виконанні вправ, де цілі з'являються на обмежений час, той, хто навчається, самостійно приймає рішення щодо враження цілі після її появи. Закінчивши виконання вправи, військовослужбовець умикає запобіжник, приймає необхідне положення та доповідає, наприклад: „Сержант Петренко стрільбу закінчив!”. Для тимчасового припинення стрільби подається команда: „Стій!”, а при стрільбі під час руху - „Припинити вогонь!”. Для повного припинення стрільби після подачі команд „Стій!” або „Припинити вогонь!” подається команда „Розряджай!”. Керівник стрільби, переконавшись, що зміна закінчила стрільбу, подає команду: „Розряджай!”, за якою військовослужбовці розряджають зброю і доповідають: „Зброя розряджена!”. За командою „Зброю - до огляду”, військовослужбовці представляють зброю до огляду (при стрільбі зі снайперської гвинтівки, коли після закінчення стрільби затвор зброї залишився в крайньому задньому положенні, керівником може бути подана одна команда „Розряджай! Зброю - до огляду”). Оглянувши зброю, керівник подає команду: „Оглянуто!”. Усі інші дії особового складу щодо порядку огляду мішеней та доповідей військовослужбовців про результати виконаної вправи такі, як і при виконанні вправ з пістолета. 3.15. Дії керівника і військовослужбовців при виконанні стрільб з ручного гранатомета (РПГ - 7). Гранатометник і помічник знаходяться на вихідному рубежі. За командою керівника стрільби на ділянці, наприклад: „Вогнева позиція 15 метрів попереду! До бою!”, вони висуваються на вказану вогневу позицію та готуються до стрільби: приймають визначене вправою положення, помічник готує постріл та передає його гранатометникові, гранатометник заряджає гранатомет і доповідає: „Готовий!”. Керівник стрільби визначає ціль та дає команду про її знищення. Наприклад: „Орієнтир перший, уліво 40, бронетранспортер. 700 Вогонь!”. За цією командою навідник гучно попереджує голосом „Постріл”, після чого виконує постріл. 3.16. Дії керівника і військовослужбовців при виконанні стрільб зі станкового гранатомета (СПГ - 9). Розрахунок знаходиться на вихідному рубежі. Гранатомет у похідному положенні. Керівник стрільби визначає вогневу позицію та подає команду командирові гранатомета, наприклад: „Вогнева позиція там-то, уперед! (До бою!). Командир гранатомета подає команду розрахунку: „Розрахунок, до бою!”. За цією командою розрахунок висувається на вказану позицію і готує гранатомет до стрільби. Заряджаючий заряджає гранатомет та доповідає командирові гранатомета: „Гранатомет заряджено!” Керівник стрільб (командир гранатомета) вказує навіднику ціль, дальність до цілі та орієнтири стрільби, наприклад: „Прямо - танк, 900”. Навідник (гранатометник), знайшовши ціль, доповідає командирові гранатомета: „Ціль бачу!” і при наведенні гранатомета на ціль доповідає: „Готово!”. Командир гранатомета, переконавшись, що розрахунок знаходиться в безпеці, подає команду: „Вогонь”. За цією командою навідник гучно попереджає розрахунок голосом „Постріл”, після чого виконує постріл. Перезаряджання гранатомета проводиться заряджаючим автоматично до команди командира гранатомета або керівника стрільби „Стій!”. 3.17. Дії керівника і військовослужбовців при виконанні стрільб обслугою з автоматичних гранатометів. Вправи виконуються в такому порядку: керівник стрільби на ділянці перед виконанням вправи намічає вогневі позиції (не менше 50 м одна від одної) та готує дані по цілі кожного варіанта, при цьому дальності до цілей призначаються з таким розрахунком, щоб військовослужбовці отримали практику в стрільбі по цілях з використанням сітки прицілу та за допомогою таблиці установок прицілу. Розрахунок з гранатометом у похідному положенні вишиковується у вихідному положенні, за командою керівника стрільби на ділянці, наприклад: „Вогнева позиція 15 метрів попереду! До бою!”, особовий склад висувається на вказану вогневу позицію, готується до стрільби. Командир розрахунку вказує навіднику ціль, дальність та орієнтири, наприклад: „Орієнтир другий, вправо двадцять, ближче 100, за камінням - кулемет”. Навідник, знайшовши ціль, доповідає командирові розрахунку: „Ціль бачу!”. Про готовність розрахунку, командир (гранатометник) доповідає, наприклад: „Гранатомет (сержант Петренко) до стрільби готовий!”. Час на стрільбу визначається від команди керівника стрільби „Вогонь!” до доповіді командира розрахунку „Стрільбу закінчив!”. Стрільба при виконанні вправ ведеться настильною або навісною траєкторією за рішенням того, хто виконує вправу. Стріляючий визначає вихідні установки та попереджає про відкриття вогню голосом „Постріл!”. Оцінку результатів стрільби військовослужбовець доповідає керівникові стрільби: величину бокового відхилення в діленнях кутоміра; відхилення по дальності в метрах або знак розриву (плюс, мінус). Наприклад: „Уліво 10, переліт 50”. У ході стрільби керівник стрільби спостерігає за її результатами та записує свої спостереження за місцем розриву гранат і доповіді військовослужбовців, після закінчення стрільби проводить огляд мішеней та аналіз виконання вправи, під час якого звертає увагу на точність підготовки вихідних даних для стрільби, уміння спостерігати й оцінювати розриви відносно цілі, вірно вести пристрілку та стрільбу на поразку. Для припинення вогню після команд „Стій!” або „Припинити вогонь!” подається команда: „Розряджай!”. Розрядивши зброю, військовослужбовець ставить зброю на запобіжник і доповідає: „Зброя розряджена!”. Керівник стрільби, переконавшись, що зміна розрядила зброю, подає команду: „Зброю - до огляду!”. Для приведення гранатомета в похідне положення та залишення вогневої позиції керівником стрільби подається команда: „Відбій!”. 3.18. У ході виконання вправ стрільб керівник стрільби на ділянці повинен знаходитись при стрільбі в пішому порядку вдень - не ближче 10 м від військовослужбовця, уночі - не ближче 5 м. При виконанні вправ зі зміною вогневих позицій керівник стрільби на ділянці заздалегідь намічає за рубежем відкриття вогню дві-три вогневі позиції завглибшки до 100 м на кожному напрямку стрільби, з однієї вогневої позиції обстрілюється одна або декілька цілей. Висування військовослужбовців на вогневі позиції та їх зміна проводиться за командою керівника стрільби, наприклад: „Вогнева позиція 10 метрів лівіше дерева, до бою! Вогонь”, „Вогневу позицію змінити” або „На вогневу позицію - вперед! Вогонь”. Показ цілей починається через 10-20 сек. після зайняття вогневої позиції військовослужбовцями. Рішення про відкриття вогню ті, хто навчаються приймають: самостійно по цілях, що з'являються, або за командою „Вогонь!”. По закінченні виконання вправи або за командою „Стій! Припинити вогонь!” військовослужбовці повинні самостійно припинити стрільбу, увімкнути запобіжник та доповісти про закінчення стрільби. Показ кожної наступної цілі проводиться, як правило, після закінчення показу попередньої цілі. Варіанти показу цілей і вогневі позиції (при виконанні стрільб з місця) для кожної зміни визначаються керівником стрільби на ділянці або перевіряючим. 3.19. При проведенні стрільб уночі в їх організацію і проведення вносяться такі доповнення: при виконанні вправ у пішому порядку військовослужбовці повинні мати на спині сигнальні ліхтарі з кольором світла, визначеним керівником стрільби (окрім білого); військовослужбовці, що мають зброю з нічними прицілами, усі вправи стрільб виконують з використанням цих прицілів, при цьому одна-дві цілі опромінюються імітаторами інфрачервоного прожектора (освітлювача), а інші можуть виявляти себе “спалахами пострілів”; якщо видимість цілі в нічний приціл на вказану у вправі відстань не забезпечується, дозволяється скорочувати її, але не більше ніж на 100 м; при стрільбі вночі без нічних прицілів освітлення і імітація вогню цілей (мішеней) здійснюються освітлювальними патронами або розсіяним електричним світлом, при цьому дозволяється використовувати на прицільних пристроях зброї самоосвітлювальні насадки; при освітленні цілей освітлювальними патронами в зміну призначається не менше трьох стріляючих; освітлювальні патрони відпускаються з розрахунку освітлення цілей протягом усього часу їх показу. 3.20. Вправа стрільб зі стрілецької зброї з вертольота в польоті по наземних цілях виконується на вертолітній директрисі тільки з вертольотів, що обладнані шкворневими установками (кронштейнами) та забезпечують безпеку стрільби. Зразок обладнання вертолітної директриси наводиться в додатку 9. Рекомендації щодо обладнання вертольотів для стрільби зі стрілецької зброї та правила стрільби з вертольота викладені в настановах зі стрілецької зброї. Виконання вправи організовується і проводиться таким чином, щоб при одному польоті (заході) вертольота вправу послідовно виконували 4-6 військовослужбовців, (по 2-3 з правого та лівого борту вертольота), а при одному зльоті вертольота мав можливість відпрацювати вправу увесь особовий склад, що знаходиться у вертольоті. Для цього на мішеному полі для кожного стріляючого в зміні виставляються цілі (мішені). Перед початком стрільби старший керівник стрільби уточнює керівникові польотами на директрисі завдання щодо забезпечення стрільби, визначаючи злітно-посадочний майданчик, бойовий курс, швидкість, висоту польоту та кількість польотів вертольота, рубежі відкриття та припинення вогню і дає вказівки керівникам стрільби на вертольотах про порядок проведення стрільби. Керівник стрільби на вертольоті перед вильотом на стрільбу перевіряє справність кронштейнів для закріплення зброї та знання особовим складом заходів безпеки при стрільбі з вертольота; розподіляє особовий склад підрозділу на зміни і вказує кожному місце та послідовність стрільби, повідомляє приблизну швидкість і висоту польоту, а також сигнали, що подаються з вертольота сиреною та іншим способом щодо підготовки до стрільби, відкриття та припинення вогню і порядок дій за цими сигналами; за дозволом бортового техніка подає команду на посадку десантів у вертоліт та установку зброї на кронштейни першій зміні стріляючих; установлює зв`язок з командиром вертольота та доповідає через нього старшому керівникові стрільби про готовність до зльоту та стрільби. Під час стрільби керівник стрільби на вертольоті при підльоті до рубежу відкриття вогню (близько 800 - 1500 м) дає розпорядження командирові вертольота на подачу сигналу сиреною „Приготуватися до стрільби” (наприклад: один довгий сигнал), у момент прольоту рубежу відкриття вогню на подачу сигналу „Вогонь” (наприклад: два короткі світлозвукові сигнали) і стежить за діями військовослужбовців після закінчення стрільби зміною, при підльоті до рубежу припинення вогню дає розпорядження про подачу сигналу „Відбій” (наприклад: два довгі сигнали), оглядає зброю і дає команду про зняття її з кронштейнів; потім дає розпорядження командирові вертольота про черговий політ (захід) або про посадку вертольота. Сигнали про підготовку до стрільби, відкриття та припинення вогню можуть подаватись командиром вертольота самостійно згідно з раніше відданими вказівками з досягненням визначених рубежів. Зміна за сигналом „Приготуватися до стрільби” приймає положення для стрільби, військовослужбовці приєднують магазини (стрічки) до зброї та ведуть спостереження через оглядові вікна (вхідні двері). За сигналом „Вогонь” заряджають зброю і, виявивши ціль, проводять самостійну стрільбу по ній. За сигналом „Відбій” припиняють стрільбу, розряджають зброю та готують її до огляду керівником стрільби на вертольоті. Після огляду зброї за командою керівника знімають зброю з кронштейнів і займають вказані місця у вертольоті. Для захисту очей від вітру військовослужбовцям дозволяється користуватися захисними окулярами. З метою дотримання заходів безпеки стріляючий, через вхідні двері, повинен одягнути страхувальний спеціальний пояс і прикріпити його до тросу на стелі кабіни вертольота. Стрільба з вертольота проводиться тільки за наявності зв’язку командира вертольота з керівником польотами та старшим керівником стрільби. 4. Оцінка вогневої підготовки 4.1. Індивідуальна оцінка вогневої підготовки військовослужбовців, складається з оцінок за стрільбу, виконання нормативів, знання правових підстав застосування зброї, правил стрільби та визначається: „відмінно” - якщо оцінки за стрільбу та виконання нормативів „відмінно”, а за теоретичні знання не нижче „добре”; „добре” - якщо оцінки за стрільбу та виконання нормативів не нижче „добре”, а за теоретичні знання не нижче “задовільно”, для офіцерів усі оцінки не нижче “добре”; „задовільно” - якщо всі оцінки не нижче „задовільно”. Оцінка за стрільбу виставляється за результатами виконання останньої стрільби, а оцінка за теоретичні знання визначається на контрольних заняттях, що проводяться перед виконанням цієї вправи, або під час стрільби на навчальних точках. У разі отримання незадовільної оцінки за теоретичні знання військовослужбовець до практичної стрільби не допускається і за вогневу підготовку отримує оцінку “незадовільно”. При виконанні декількох вправ з одного або різних видів зброї оцінка за стрільбу визначається: „відмінно” - якщо не менше половини оцінок „відмінно”, а решта не нижче „добре”; „добре” - якщо не менше половини оцінок „добре”, а решта не нижче „задовільно”; „задовільно” - якщо більше половини оцінок „задовільно” (при відсутності оцінки „незадовільно”) або всі оцінки не нижче „задовільно”. Індивідуальна оцінка з вогневої підготовки для військовослужбовців підрозділів, які залучаються до участі в проведенні антитерористичної операції в складі штурмових груп, визначається за виконання не менше двох вправ навчальних стрільб з основних видів табельної вогнепальної зброї і групової вправи, які визначає перевіряючий. Індивідуальна оцінка вогневої підготовки при інспектуванні (підсумковій перевірці) виставляється за виконання контрольної вправи стрільб. Підсумкова оцінка вогневої підготовки військовослужбовцю виставляється за період навчання (навчальний рік); у навчальних підрозділах - за час навчання (під час випуску); у вищих військових навчальних закладах - за семестр. 4.2. Оцінка роті (групі, взводу, відділенню) за вогневу підготовку виводиться сумарно за оцінками, отриманими тими, хто навчаються, і визначається: „відмінно” - якщо не менше 90% військовослужбовців отримали позитивні оцінки, при цьому не менше 50% отримали оцінку „відмінно”; „добре” - якщо не менше 80% військовослужбовців отримали позитивні оцінки, при цьому не менше 50% отримали оцінку не нижче „добре”; „задовільно” - якщо не менше 70% військовослужбовців отримали оцінки не нижче „задовільно”. 4.3. Оцінка вогневої підготовки лінійного батальйону (загону) виводиться за оцінками вогневої підготовки управління батальйону, рот (груп), підрозділів, що входять до складу батальйону (загону). Вона визначається: „відмінно” - якщо управління батальйону та більше половини рот окремих взводів (груп) отримали оцінку „відмінно”, решта підрозділів не нижче „добре”; „добре” - якщо управління батальйону та більше половини рот окремих взводів (груп) отримали оцінку „добре”, решта не нижче „задовільно”; „задовільно” - якщо не більше однієї роти (групи) отримали оцінку “незадовільно”, а решта, уключаючи управління батальйону, не нижче „задовільно”. Оцінка батальйону при перевірці двох рот виставляється „задовільно”, якщо обидві роти отримали оцінки „задовільно” або одна рота отримала оцінку „незадовільно”, а інша рота не нижче „добре”, за умови позитивних оцінок у підрозділах забезпечення та управління батальйону. 4.4. Оцінка вогневої підготовки військовій частині (з’єднанню) виводиться за оцінками вогневої підготовки управління військової частини (з’єднання), батальйонів (загонів, рот, взводів) і підрозділів забезпечення, що входять до складу військової частини (з’єднання). Вона визначається: „відмінно” - якщо управління військової частини (з’єднання) та більше половини батальйонів (загонів, рот, взводів) і рот (взводів) забезпечення отримали оцінку “відмінно”, інші батальйони (загони), підрозділи не нижче „добре”; „добре” - якщо управління військової частини (з’єднання) та більше половини батальйонів (загонів, рот, взводів) і рот (взводів) забезпечення отримали оцінку “добре”, інші батальйони (загони), підрозділи не нижче „задовільно”; „задовільно” - якщо не більше одного батальйону (загону, роти, взводу) й одного підрозділу бойового забезпечення або не більше двох підрозділів забезпечення отримали оцінку „незадовільно”, а управління частини та інші батальйони, підрозділи забезпечення не нижче „задовільно”. При перевірці військової частини, яка складається з двох батальйонів, оцінка „задовільно” виставляється, якщо обидва батальйони отримали оцінку „задовільно” за умови позитивних оцінок у більшості підрозділів забезпечення та управління військової частини. Загальна оцінка за вогневу підготовку військовій частині (з’єднанню) виставляється за результатами підсумкової перевірки (інспектування). 4.5. Оцінка за виконання вправ стрільб курсантами навчальних підрозділів (частин) виводиться сумарно за оцінками, які отримав кожний з них, і визначається: „відмінно” - якщо не менше 90% курсантів отримали позитивні оцінки, при цьому не менше 50% від загальної кількості „відмінно”; „добре” - якщо не менше 90% курсантів отримали позитивні оцінки, при цьому не менше 50% від загальної кількості не нижче „добре; „задовільно” - якщо не менше 90% курсантів отримали оцінки не нижче „задовільно”. Оцінка вогневої підготовки вищому військово-навчальному закладу виводиться за оцінками вогневої підготовки батальйонів (курсів) і офіцерів постійного складу. Вона визначається: „відмінно” - якщо більше половини батальйонів (курсів, факультетів), у тому числі випускний та офіцери постійного складу, отримали оцінку „відмінно”, а інші батальйони (курси, факультети) не нижче „добре”; „добре” - якщо більше половини батальйонів (курсів, факультетів), у тому числі випускний та офіцери постійного складу, отримали оцінку „добре”, а інші батальйони (курси, факультети) не нижче „задовільно”; „задовільно” - якщо не більше одного батальйону (курсу, факультету), але не випускний, отримали оцінку „незадовільно”. При підсумкових перевірках (інспектуваннях) оцінка вогневої підготовки підрозділам і військовим частинам виводиться на підставі індивідуальних оцінок, отриманих у ході перевірки.
Контрольною вправою з пістолета для військовослужбовців є 3-я вправа навчальних стрільб, а для військовослужбовців-жінок - 1-а вправа навчальних стрільб (без обмеження часу). Умови та порядок виконання вправ Початкова вправа навчальних стрільб з пістолета Стрільба по нерухомій цілі Ціль: грудна фігура з колами (мішень № 4), що встановлюється на рівні очей на щиті 0,75 х 0,75 м, нерухома. Відстань до цілі: 25 м. Кількість набоїв: 6 шт. (3 - пробні, 3 - залікові). Час на стрільбу: не обмежений. Положення для стрільби: стоячи з руки (дозволяється стрільба з двох рук). Оцінка: „відмінно” - вибити 25 очок; „добре” - вибити 21 очко; „задовільно” - вибити 18 очок. Порядок виконання: зміна (військовослужбовець) за командами (див. п.3.13) керівника стрільб виходить на рубіж відкриття вогню, приймає положення для стрільби. Керівник, перевіривши приготування військовослужбовців, подає команду: „Вогонь”. Зміна під наглядом керівника виконує по три постріли. Вправи навчальних стрільб з пістолета | |||||||||||||||||||||||||||||||||||