Курс стрільб-2013 резка. Наказ мвс україни 15. 07. 2013 679
 Скачать 9.8 Mb.
|
1-а вправаЦілевказівки різними способамиЦілі та відстань до них: 12 цілей з відстанню, визначеною керівником стрільб (командиром підрозділу). Послідовність та тривалість показу цілей визначає керівник. Оцінка: „виконав” - не допустити помилок у цілевказівці не менше ніж по восьми цілях; „не виконав” - правильні цілевказівки дані менше ніж по восьми цілях. Особливості виконання вправи: вправа виконується з відпрацюванням цілевказівок різними способами від орієнтирів; по баштовому кутоміру; від напрямку умовного руху; направленням зброї в ціль. На одному тренуванні відпрацьовується, як правило, один спосіб цілевказівок. Стрільці автоматів, кулеметів, гранатометники вправу відпрацьовують у складі відділення з окопу, члени екіпажів бойових машин - з бойових машин в окопі (на місці). 2-а вправаВизначення відстані до цілі окомірним способомЦілі і відстань: 6 цілей з відстанню, визначеною керівником стрільб (командиром підрозділу); Час на виконання вправи: обмежується часом показу цілей. Оцінка: „виконав” - визначити дальність з позитивною оцінкою не менше ніж до шести цілей, з них не менше ніж до трьох цілей - з оцінкою не нижче „добре”; „не виконав” - якщо не виконані вимоги на „виконав”. Особливості виконання вправи: відстані до цілей визначаються такими способами: за ступенем видимості, порівнянням відомої відстані між місцевими предметами з невідомими до цілі. Для цього на мішеневому полі встановлюються два місцеві предмети, наприклад, макети телеграфних стовпів з відстанями 100 м поміж ними. Вправи відпрацьовуються при знаходженні військовослужбовців в окопі (екіпажі по машинах у складі навідника та командира). Вправа виконується вдень. 9. Організація та проведення тактичних (тактико-спеціальних) навчань з бойовою стрільбою 9.1. Тактичні навчання з бойовою стрільбою проводяться з метою вдосконалення вишколу і злагодженості підрозділів в умовах, максимально наближених до бойових. При їх проведенні основна увага звертається на правильні тактичні дії, уміле та ефективне використання озброєння в бою і управління вогнем підрозділів, а також суворе дотримання заходів безпеки. 9.2. Тактичні навчання відділень і взводів проводяться за однією з тем загальновійськової тактики або тактичної підготовки військ, де етап бойової стрільби відділення або взводу відпрацьовується як один з елементів навчання. Ротні та батальйонні тактичні навчання з бойовою стрільбою проводяться з комплексних тем, які, як правило, уключають у себе як загальновійськові види бойових дій (зустрічний бій, оборона), так і дії підрозділів внутрішніх військ під час виконання спеціальних завдань. При проведенні тактичних навчань з бойовою стрільбою повинна враховуватись специфіка підрозділів, призначення та можливості їх використання при виконанні службово-бойових завдань (завдань за призначенням). Залежно від теми бойова стрільба на ротному та батальйонному тактичному навчанні проводиться на одному з його етапів (з початку, у середині або наприкінці навчання) як удень, так і вночі. 9.3. Керівником бойових стрільб у складі підрозділу та тактичного навчання є: відділення - командир взводу; взводу - командир роти; роти - командир батальйону; батальйону - командир бригади (полку); навчального відділення, групи - старший викладач; навчального курсу - заступник начальника академії (факультету), начальник академії (факультету). Для підготовки і проведення ротного (батальйонного) тактичного навчання командир батальйону (військової частини) залучає своїх заступників та інших офіцерів управління батальйону (військової частини). На етап бойової стрільби призначаються помічник керівника стрільб з мішеневої обстановки та вогневі посередники з числа офіцерів. При проведенні батальйонних тактичних навчань на етапі бойової стрільби посередники при ротах виконують обов’язки вогневих посередників. В окремих випадках вогневі посередники призначаються у взводах. Для відпрацювання в ході навчань окремих питань та навчання особового складу на допомогу командирові батальйону можуть призначатися офіцери штабу військової частини. Усі посадові особи, які беруть участь у проведенні навчань, вогневі посередники і особовий склад імітаційної команди повинні мати на лівому рукаві білу пов’язку розміром 30 x 10 см з позначенням: керівник навчань та його помічники - К; вогневі посередники - П; особовий склад імітаційної команди - І. Місце розташування пункту управління командира, який проводить навчання, позначається: прапорцем білого кольору, котрий під час стрільби замінюється прапорцем червоного кольору, розміром 150 х 100 см, уночі - ліхтарями відповідного світла. Машини посадових осіб позначаються прапорцями білого кольору розміром 20 х 10 см, котрі встановлюються на радіаторі. 9.4. Для проведення тактичних навчань відділень та взводів у вигляді схеми розробляється план тактичного навчання. У плані зазначається: тема, навчальна мета, час і місце проведення; керівництва і посібники; матеріальне забезпечення; навчальні питання і час на їх відпрацювання; схема тактичної обстановки і розташування цілей; дії керівника; порядок і час показу цілей; розрахунок мішеней та боєприпасів; позивні і сигнали управління; схема зв’язку. Для проведення ротного та батальйонного тактичного навчання з бойовою стрільбою розробляється план проведення навчання з пояснювальною запискою, часткові плани заступників, помічників керівника навчань і посередників. План проведення навчання розробляється графічно на великомасштабній карті (схемі місцевості). У плані зазначається: тема, навчальна мета і час проведення навчань, підрозділи, що залучаються; норми витрат моторесурсів, боєприпасів і імітаційних засобів; етапи навчання, їх тривалість, навчальні питання і заходи, які проводить керівник навчань; тактичний задум (положення підрозділів і бойові завдання вищестоящого підрозділу кожної сторони до початку навчання і рішення командирів, бойові завдання підрозділів та сусідів без вказівок, що плануються рішеннями їх командирів); основні показники навчань (фронт і глибина бойових завдань підрозділів, швидкість руху тощо). Крім того, у плані відображається: дільниця бойової стрільби та її кордони; склад вогневих посередників. До плану проведення навчання з бойовою стрільбою розробляється схема мішеневої обстановки, у котрій зазначаються: розрахунки кількості мішеней та боєприпасів, які необхідні для навчання; місцезнаходження і нумерація цілей, порядок і час їх показу і імітації вогню; загальні рубежі відкриття та припинення вогню; способи та тривалість освітлення цілей уночі; місця пунктів управління і порядок організації зв’язку по управлінню мішеневою обстановкою. Схема мішеневої обстановки розробляється помічником керівника навчань з мішеневої обстановки, знятої з карти, у необхідному масштабі. Цілі на схемі відображаються відповідними мішенями з урахуванням їх реального розташування на місцевості. Імітація і позначення дій різних бойових засобів відображається на схемі мішеневої обстановки. Плани проведення тактичних навчань з бойовою стрільбою затверджуються вищестоячими командирами (начальниками): батальйону - за тиждень, роти - за 4-5 діб, взводу та відділення - за 3 доби до початку навчань. 9.5. При підготовці тактичного навчання з бойовою стрільбою керівник зі своїми помічниками на ділянці місцевості, яка вибрана для проведення етапу бойової стрільби, уточнює: кордони ділянки проведення бойової стрільби, місця розташування цілей, порядок і способи їх показу і імітації, основний напрямок стрільби, бокові кордони, праворуч та ліворуч яких забороняється ведення вогню; рубежі відкриття та припинення вогню; єдиний сигнал негайного припинення вогню всіма вогневими засобами. Рубежі відкриття та припинення вогню плануються по добре помітних місцевих предметах і позначаються прапорцями (вночі - ліхтарями): рубіж відкриття вогню - червоними; рубіж припинення вогню: удень - білими прапорцями, уночі - ліхтарями із світлом синього кольору. Для орієнтування помічника керівника навчань з мішеневої обстановки і вогневих посередників плануються по місцевих предметах або визначаються указками рубежі (місця), по досягненню яких стріляючими починається та закінчується показ цілей. Ці рубежі (місця) до тих, хто навчаються, не доводяться. З вогневими посередниками проводяться заняття на підготовленому мішеневому полі, на якому вони вивчають характер та місця розташування цілей, порядок і час їх показу і імітації, загальні рубежі відкриття та припинення вогню, рубежі початку і закінчення показу цілей, заходи безпеки при проведенні стрільби. До занять, як правило, залучаються начальник полігона (військового стрільбища), оператор навчального об’єкта. Вищестоячий командир (начальник), керівник навчань або його заступник повинні надати допомогу підлеглому командирові в організації бойової стрільби. 9.6. При проведенні тактичних навчань з бойовою стрільбою, під час дій підрозділів у пішому порядку керівник навчань знаходиться поруч з командиром підрозділу, який навчається. До початку стрільби керівник навчань проводить імітацію бойових дій противника шляхом показу до 25% цілей в обсязі, який не розкриває складу та наміру противника і дозволяє командирам, що навчаються, приймати обґрунтовані рішення. Помічник керівника навчань з мішеневої обстановки в ході навчань знаходиться, як правило, поруч з керівником навчань і керує показом цілей відповідно до плану проведення навчань та вказівок керівника, доповідає йому про цілі, які не з’явилися. Після закінчення етапу бойової стрільби перевіряє та доповідає керівникові навчань результати враження цілей (мішеней). На тактичних навчаннях взводів та відділень огляд цілей здійснює керівник навчань особисто. 9.7. Вогневі посередники, призначені на навчання, діють за вказівками керівника навчань. Вони зобов’язані: вивчити необхідні положення статутів, настанов, керівництв і Курсу стрільб; вивчити та знати план проведення етапу бойової стрільби; вивчити місцевість, смугу і напрямок ведення вогню, порядок і місце видачі боєприпасів, загальні рубежі відкриття та припинення вогню, рубежі початку і завершення показу цілей для всіх видів зброї; знати розміщення цілей (мішеней), порядок їх показу і освітлення, кордони безпеки стрільби, кількість боєприпасів, що отримані стріляючим підрозділом на кожний вид зброї і як вони розподілені серед стріляючих; контролювати своєчасність і повноту показу цілей по рубежах і доповідати помічникові керівника навчань з мішеневої обстановки про цілі, що не з’явилися; перевіряти знання особовим складом заходів безпеки, стежити за їх дотриманням під час стрільби та вживати негайних заходів щодо припинення стрільби в разі їх порушення, не дозволяти дії, які можуть призвести до тяжких травм або загибелі особового складу; по закінченні стрільби перевіряти кількість боєприпасів, що залишилися, переконатися в їх здаванні і доповісти керівникові навчань свої зауваження щодо дій підрозділів та про всі порушення, що були виявлені під час стрільби, а також про кількість боєприпасів, що залишилися. 9.8. Мішенева обстановка, яка була створена для проведення навчань, повинна відповідати тим завданням, що виконують підрозділи внутрішніх військ. Глибина мішеневої обстановки та кількість мішеней при відпрацюванні питань тактичної підготовки військ визначаються з урахуванням конкретного завдання, що відпрацьовується під час навчання та встановлюється керівником навчань. Для вирішення раптово виникаючих завдань, а також заміни цілей, що не були показані, виставляються резервні групи мішеней. Додаткова витрата боєприпасів на враження резервних груп мішеней не передбачається. Забороняється готувати мішеневу обстановку силами підрозділів, що залучаються для проведення тактичних навчань з бойовою стрільбою. Розподіл цілей (мішеней) для враження між вогневими засобами здійснюється керівником навчань з урахуванням сил та засобів, які залучаються до етапу бойової стрільби, характеру місцевості, а також кількості боєприпасів, які виділені на стрільбу. Усі мішені повинні з’являтися, а 10 - 15% з них повинні рухатися. У місцях, де ці вимоги не можуть бути виконані, дозволяється зменшення мішеней, що рухаються, до 5%. Порядок і час показу, направлення руху і швидкість, порядок імітації вогню цілей визначає керівник навчань залежно від тактичного задуму. Загальний час показу цілей визначається часом, що необхідний для проходження стріляючими, або цілями відстані від рубежу початку до рубежу закінчення показу цілей. При цьому цілі показуються, як правило, неодноразово. Проміжок між показами становить 10 - 30 сек. (або за рішенням керівника навчань). Цілі, які з будь-яких причин не з’явилися, за рішенням керівника навчань із загального рахунку мішеней виключаються. Якщо не з’явилося більше 20% мішеней, тактичні навчання з бойовою стрільбою не зараховуються, а переносяться на інший термін та за іншою тематикою. Це положення не стосується контрольних (перевірочних) тактичних навчань з бойовою стрільбою. 9.9. Відстані відкриття вогню по цілях визначаються керівником навчань з урахуванням бойових можливостей озброєння, умов ведення стрільби, місцевості тощо. Вогонь по цілях припиняється, коли відстані між стріляючими та цілями скорочуються: зі стрілецької зброї і ручних протитанкових гранатометів - удень до 150 м, уночі до 100 м; з автоматичного гранатомета (АГС-17) - удень до 800 м, уночі до 500 м; з КПВТ - удень 500 м, уночі 200 м; з 7,62 мм кулеметів, установлених на бойових машинах - удень до 300 м, уночі до 200 м. 9.10. При розрахунку кількості боєприпасів для враження цілей на кожний вид зброї визначають положення для стрільби (способи стрільби), з яких відповідно до створеної тактичної обстановки найбільш доцільно виконувати вогневі завдання і середні відстані стрільби. Потім, керуючись даними таблиці 1, визначають кількість боєприпасів, необхідних для враження цілей, розташованих на середніх відстанях стрільби. Таблиця 1
1. Середня відстань стрільби визначається як середньоарифметична величина між відстанями відкриття та припинення вогню. 2. Витрата боєприпасів при стрільбі з АГС-17 вказана в настанові по гранатомету АГС-17. 9.11. Отримані для навчання боєприпаси розподіляються в батальйоні між підрозділами з урахуванням прийнятого рішення командира, а в роті (взводі) - рівномірно між відділеннями (розрахунками) і військовослужбовцями за одним фахом. Порядок, місце і час видачі боєприпасів установлює керівник навчань і здійснює, як правило, у тактичній обстановці через розгорнуті пункти бойового забезпечення. Отримані боєприпаси для автоматів, кулеметів (у тому числі бойових машин) і гранатометів споряджаються в стрічки, магазини, коробки і разом з ручними гранатами, які покладені в сумки, видаються особовому складу. Залежно від метеорологічних умов (боковий вітер більше 10 м/с, снігопад, дощ, туман), а також при стрільбі вночі за рішенням керівника навчань (того хто перевіряє), кількість боєприпасів може бути підвищена, але не більше як у 1,5 рази. Набоїв з трасуючою кулею повинно бути не більше 25 % від загальної кількості боєприпасів. Підготовка всіх видів озброєння до стрільби здійснюється за командами командирів підрозділів після проходження рубежу відкриття вогню. 9.12. Загальна оцінка за тактичні навчання з бойовою стрільбою визначається за двома показниками: за тактичні дії підрозділу і результати вогневого враження. Вона виводиться: „відмінно” - обидві оцінки „відмінно”; „добре” - обидві оцінки не нижче „добре”; „задовільно” - обидві оцінки не нижче „задовільно”; „незадовільно” - якщо одна з оцінок „незадовільно”. 9.13. Оцінка за тактичні дії підрозділу виставляється: „відмінно” - якщо підрозділ на навчаннях бойове завдання виконав успішно та в установлені строки; у ході бою вміло здійснювався маневр вогнем і підрозділами; надійно здійснювалось вогневе враження противника всіма засобами, підтримувалась взаємодія з сусідами та іншими підрозділами; уміло здійснювалися розвідка та інші заходи забезпечення; особовий склад показав високу польову вишколеність та майстерність, виконав тактичні нормативи на „відмінно”; командир і штаб уміло організували бойові дії, забезпечили тверде і безперервне управління; „добре” - якщо підрозділ на навчаннях бойове завдання виконав у встановлені строки, у ході бою здійснювався невпевнений маневр вогнем і підрозділами; надійно здійснювалось вогневе враження противника; підтримувалась взаємодія з сусідами та іншими підрозділами; уміло здійснювалися розвідка та інші заходи забезпечення; особовий склад показав добру польову вишколеність та майстерність, виконав тактичні нормативи не нижче як на „добре”; командир і штаб уміло організували бойові дії і забезпечили управління; „задовільно” - якщо підрозділ на навчаннях бойове завдання виконав у встановлені строки, але з деякими недоліками; у ході бою маневр вогнем та підрозділами здійснювався невміло; недостатньо надійно здійснювалось вогневе враження противника; узаємодія з іншими підрозділами іноді порушувалась; заходи з розвідки і інші заходи забезпечення виконувались неповністю; особовий склад показав тільки задовільну тактичну вишколеність, тактичні нормативи виконав не нижче оцінки „задовільно”; командир і штаб в основному правильно організовували бойові дії і з управлінням упорались; „незадовільно” - якщо підрозділ бойове завдання не виконав у встановлені строки, особовий склад показав низьку польову вишколеність і неорганізованість, тактичні нормативи виконані на „незадовільно”; командир і штаб із завданнями з організації бойових дій і управління підрозділами не впоралися. 9.14. Результати вогневого враження зі стрілецької зброї і ручних гранатометів оцінюються за кількістю уражених цілей, що для них призначені: „незадовільно” - при ураженні не менше 70% мішеней; „добре” - при ураженні не менше 60% мішеней; „задовільно” - при ураженні не менше 50% мішеней. Розділ ІІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВИКОНАННЯ ВПРАВ СТРІЛЬБ ЗІ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ ДЛЯ ЗАГОНІВ (РОТИ) СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 1. Загальні положення 1.1 Для загонів (роти) спеціального призначення, які залучаються до участі в проведенні антитерористичної операції (далі - АТО) у складі штурмових груп, ураховуючи особливу специфіку передбачуваних завдань, які виконуються даними підрозділами, максимальну небезпеку під час проведення силової фази спеціальних операцій - рівень поводження зі зброєю повинен бути вищим від решти військовослужбовців. Вправи навчальних стрільб для даних підрозділів максимально наближені до реальних дій, учать військовослужбовців діяти в умовах щільних бойових порядків, у приміщеннях, в умовах вуличних зіткнень, а також під час дій на пересіченій місцевості. Такі умови вимагають найвищого рівня тактичної виучки та психологічної готовності, які передбачають передачу зон відповідальності, секторів спостереження та ведення вогню під час руху в складі груп та підрозділу в цілому. 1.2. Загони (рота) спеціального призначення при організації та проведенні стрільб керуються розділами І-ІV частини І цього Курсу стрільб. 1.3. Військовослужбовці загонів (роти) спеціального призначення допускаються до виконання завдань за призначенням та виконання вправ стрільб тільки після складання практичного заліку зі знання матеріальної частини зброї, заходів безпеки, умов виконання вправ, основ та правил стрільби, а також порядку та правил поводження зі зброєю, визначених для загонів (роти) спеціального призначення. 1.4. Стрільби діляться на навчальні і контрольні. 1.4.1. На навчальних стрільбах виконуються: початкові, підготовчі, навчальні та групові вправи стрільб. 1.4.2. На контрольних стрільбах виконуються: вправи навчальних стрільб, що визначаються перевіряючим (командиром підрозділу) залежно від рівня виучки особового складу та виконаних вправ стрільб протягом періоду навчання, як контрольні. Найвищим рівнем підготовки особового складу загонів спеціального призначення є тактичні (тактико-спеціальні) навчання з бойовою стрільбою. 1.4.3. Особовий склад загонів (роти) спеціального призначення виконує вправи стрільб із закріпленої зброї, у спорядженні для штурмових дій, для дій в автономному режимі та при здійсненні охоронних заходів. Види спорядження для виконання вправ стрільб: для проведення штурмових заходів - бронезахист голови та тулуба, засоби захисту суглобів, очей, протигаз, розвантажувальна система, система зв’язку (при відпрацюванні питань щодо дій у транспорті протигаз та розвантажувальна система можуть не використовуватись); для дій в автономному режимі - спорядження для розміщення зброї, рюкзак (вагою не менше 10 кг), засобів зв’язку тощо в польових умовах; для проведення охоронних заходів - бронезахист тулуба та спорядження для потайного розміщення (переноски) зброї, засобів зв’язку тощо. 1.5. З метою вдосконалення навичок у поєднанні вогню та маневру виконання вправ стрільб проводити в тісному поєднанні з елементами тактичних дій. 2. Загальні терміни та команди 2.1. У цій частині терміни і команди вживаються в такому значенні: команда „До бою!” - передбачає готовність тих, хто навчається (розрахунку, екіпажу), до виконання вправи на вогневому рубежі; команда „Приготуватися” - передбачає приведення зброї, озброєння, спеціальних засобів, пристосувань, спорядження, екіпіровки та обмундирування в готовність до дій. Подається та виконується завчасно на вихідному положенні або в безпечному районі перед початком дій чи початком виконання вправ стрільб; команда „Заряджай” - передбачає приведення зброї в стан готовності до застосування, ураховуючи умови обстановки, що склалася, або умов виконання вправ стрільб; команда „Розряджай” - передбачає приведення зброї в нижчі ступені готовності зброї, ураховуючи умови обстановки, що склалася, або умов виконання вправ стрільб; команда „Вогонь” - передбачає негайне відкриття вогню, застосування спеціальних засобів, інженерних боєприпасів та пристосувань у будь-яких умовах виконання службово-бойових завдань або виконання вправ стрільб. Команда про відкриття вогню може подаватися голосом, засобами зв’язку або завчасно за встановленим сигналом; команда „Стій!” - передбачає негайне припинення вогню, активних дій, застосування спеціальних засобів, вибухових речовин із засобами підриву та пристосувань у будь-яких умовах виконання службово-бойових завдань або виконання вправ стрільб; стрілецька зброя - ствольна зброя калібром менше ніж 20 мм, призначена для метання кулі, дробу або картечі; положення готовності - утримування зброї в різних умовах бою або виконання вправ стрільб для негайного застосування; низьке положення готовності автомата (пістолета-кулемета), кулемета, помпової рушниці, штурмової і снайперської гвинтівки передбачає утримування зброї стволом униз таким чином, щоб вісь каналу ствола не віддалялася від ніг військовослужбовця далі одного метра, приклад знаходився в точці прикладки. Пістолет утримується однією або двома руками так, щоб вісь каналу ствола не віддалялась від ніг того, хто навчається, далі одного метра. Таке положення зброї використовується, як правило, в умовах обмеженого простору міських забудов та приміщень; високе положення готовності автомата (пістолета-кулемета) помпової рушниці снайперської гвинтівки передбачає утримування зброї стволом уверх таким чином, щоб компенсатор (дульний зріз, полум’ягасник) знаходився на рівні очей, а приклад притискався до боку військовослужбовця. Пістолет утримується однією або двома руками стволом уверх, при цьому зріз каналу ствола повинен знаходитись на рівні очей. Таке положення готовності зброї використовується, як правило, в умовах дій на закритій пересіченій місцевості; заряджання зброї - комплекс дій щодо приведення зброї в готовність до застосування, який проводиться до початку дій (виконання завдання, вправи стрільб) та передбачає перевірку наявності набоїв у патроннику (приймачеві, подавачеві), досилання набоїв у патронник (пострілу в гранатомет), зміну магазинів (кулеметних коробок), доповнення від’єднаних магазинів та коробок боєприпасами, установлення запалів у гранати, засобів ініціювання в інженерні та спеціальні боєприпаси; тактичне дозаряджання зброї (є елементом тактичних дій ) - комплекс дій щодо відновлення готовності зброї до застосування при частковій витраті боєприпасів у приєднаному магазині (кулеметній коробці), який проводиться в ході активних дій (виконання завдання, вогневого контакту, виконання вправи) та передбачає зміну частково порожніх магазинів на повні в ході тактичних пауз з використанням укриттів, за можливості під прикриттям напарника для продовження виконання завдання (вправи); екстрене заряджання зброї - комплекс дій щодо відновлення готовності зброї до застосування при повній витраті боєприпасів у приєднаному магазині (кулеметній коробці), що проводиться в ході активних дій (виконання завдання, вогневий контакт, виконання вправи), який передбачає зміну повністю порожніх магазинів на повні за можливості з використанням укриттів, під прикриттям напарника, або під час руху для продовження виконання завдання; зона ведення вогню - простір, через який можуть проходити траєкторії куль під час стрільб. Зона ведення вогню обмежується з тилу рубежем відкриття вогню, з флангів та гори - конструктивними елементами тиру (покажчиками стрільбища); гарантована зона враження - зона на габариті цілі, яка після потрапляння кулі гарантує припинення життєвих функцій організму за мінімальний проміжок часу; гарантована зона знерухомлення - зона на габариті цілі, яка після потрапляння кулі гарантує відсутність подальших рухів, використання зброї та (або) виводить ціль зі стійкого положення; безпечний напрямок - напрямок або поверхня, яка може прийняти кулю з мінімальним рекошетуючим ефектом, оберігаючи оточуючих (особовий склад, сторонніх громадян, будівлі, транспортні засоби, вогне- та вибухонебезпечні матеріали) від наслідків випадкового пострілу; кут безпеки - кут наведення зброї, що не перевищує 90° від директриси стрільби в горизонтальній площині та не перевищує вказаних (позначених) кутів наведення у вертикальній площині; ведуча рука - використання військовослужбовцем переважаючої кінцівки для утримування зброї та управління вогнем (для правші - права рука, для лівші - ліва); неведуча рука - використання військовослужбовцем непереважаючої кінцівки для утримування зброї та управління вогнем (для правші - ліва рука, для лівші - права); Ступінь готовності зброї - це стан готовності зброї до застосування. 2.2. Для виконання практичних стрільб передбачається 4 ступені готовності. 2.2.1. Ступінь готовності зброї „Чотири” передбачає: магазини, стрічки, прискорювачі заряджання споряджені набоями, запасні набої знаходяться в сумках; постріли, гранати, інженерні боєприпаси вкладені в сумки, стартові двигуни не приєднано, запали не вкручено, капсулі-детонатори та підривники не встановлено; набоїв у патроннику немає, курок спущено з бойового взводу, запобіжник увімкнено. 2.2.2. Ступінь готовності зброї „Три” передбачає: магазини, стрічки, прискорювачі заряджання споряджені набоями, що приєднані до зброї; запасні магазини, стрічки, прискорювачі заряджання споряджені набоями, запасні набої знаходяться в сумках; постріли, гранати, інженерні боєприпаси вкладені в сумки, стартові двигуни не приєднано, запали не вкручено, капсулі-детонатори та підривники не встановлено; набоїв у патроннику немає, курок спущено з бойового взводу, запобіжник увімкнено. 2.2.3. Ступінь готовності зброї „Два” передбачає: магазини, стрічки, прискорювачі заряджання споряджені набоями, що приєднані до зброї; запасні магазини, стрічки, прискорювачі заряджання споряджені набоями, запасні набої знаходяться в сумках; постріли, гранати, інженерні боєприпаси вкладені в сумки, стартові двигуни приєднано, запали вкручено, капсулі-детонатори та підривники встановлено; набій досланий у патронник, постріл гранатомета досланий у ствол, курок автомата, штурмової гвинтівки, кулемета, гладкоствольної рушниці знаходиться на бойовому взводі, а гранатомета, пістолета спущено з бойового взводу, запобіжник увімкнено; залежно від умов виконання вправи зброя знаходиться в руках стрільця (в кобурі, на землі, на ремені, утримується за цівку тощо); спуск курка в пістолетах з ударно-спусковим механізмом подвійної дії, запобіжники яких не забезпечують спуск курка з бойового взводу, проводиться в напрямку директриси стрільби (безпечному напрямку), з дотриманням заходів безпеки, утримуючи курок великим пальцем ведучої руки. 2.2.4. Ступінь готовності зброї „Один” передбачає: магазини, стрічки, прискорювачі заряджання споряджені набоями, що приєднані до зброї; запасні магазини, стрічки, прискорювачі заряджання споряджені набоями, запасні набої знаходяться в сумках; набій досланий у патронник, постріл гранатомета РПГ-7 дослало у ствол без суміщення фіксатора з вирізом ствола, курок автомата, штурмової гвинтівки, кулемета, помпової рушниці знаходиться на бойовому взводі, а пістолета, гранатомета спущено з бойового взводу, запобіжник вимкнено; зброя знаходиться в руках стрільця, знята із запобіжника (при його наявності) і готова до негайного відкриття вогню, стрілок знаходиться в стані очікування; автомат (пістолет-кулемет), штурмова гвинтівка, помпова рушниця утримуються в низькому або високому положенні готовності залежно від умов застосування та виконання вправ стрільб; пістолет утримується однією або двома руками, перший постріл із пістолета проводиться самовзводом, зброя в руках стрільця, знята із запобіжника (при його наявності) і готова до негайного відкриття вогню, стрілок знаходиться в стані очікування. Спуск курка в пістолетах з ударно-спусковим механізмом подвійної дії, запобіжники яких не забезпечують спуск курка з бойового взводу, проводиться в напрямку директриси стрільби (безпечному напрямку) з дотриманням заходів безпеки, утримуючи курок великим пальцем ведучої руки. Приведення зброї у вищі ступені готовності до застосування проводиться за командою командира підрозділу, а при виконанні вправ стрільб - за командою керівника стрільби, за умовами виконання вправ по наростаючій, або минаючи нижчі ступені готовності. 3. Оцінка вогневої підготовки 3.1. Індивідуальна та загальна оцінки військовослужбовцям та загону (роти) спеціального призначення за вогневу підготовку визначається п. 4.1 розділу І цього Курсу стрільб. 3.2. Для визначення індивідуальної оцінки за практичне виконання стрільби військовослужбовці, що беруть участь у проведенні АТО в складі штурмових груп, повинні виконати не менше двох вправ навчальних стрільб з основних видів табельної вогнепальної зброї і групової вправи, які визначає перевіряючий. 3.3. Основним видом зброї для військовослужбовця є закріплена зброя. Якщо за військовослужбовцем закріплено декілька різних зразків зброї, то оцінка виставляється за сумою оцінок, отриманих за стрільбу, розділених на кількість виконаних вправ. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||