Мастюкова укр.ДЦП. Мастюкова укр. Напрям в дитячі сади
 Скачать 0.66 Mb.
|
|
Напрям в дитячі сади здійснюється районними, обласними і міськими медико-педагогічними комісіями, куди направляються діти по рекомендації невропатологів або психоневрологів. На другому етапі комплексних лікувально-оздоровчих і корекційних заходів все більше увага приділяється педагогічній і виховній роботі. У цих установах працюють педагоги-дефектологи, логопеди. Спеціальні дитячі сади диференціюються залежно від характеру відхилень в розвитку та ступеню важкості дефекту. Основними завданнями спеціальних дитячих садківє: уточнення діагнозу в процесі корекційного навчання; диференційована комплексна корекція основного дефекту та пов'язаних з ним вторинних відхилень в розвитку; створення найбільш сприятливих умов для всебічного особового розвитку дитину з врахуванням характеру і структури дефекту; підготовка дитину до подальшого шкільного навчання. Дитячі сади для дітей з відхиленнями в розвитку працюють по спеціальних програмах, які розробляються з врахуванням, перш за все, провідного дефекту, а також - вікових психофізичних можливостей дітей дошкільного віку і сензитивних періодів розвитку різних психічних і моторних функцій. В процесі корекційної педагогічної роботи здійснюється динамічне вивчення і динамічна оцінка психічного розвитку дитину. Кожен розділ програми передбачає нерозривний зв'язок навчання, виховання і корекції порушених функцій. Основні розділи програми включають: фізичне виховання, гру, образотворчу діяльність і конструювання, працю, ознайомлення з навколишнім середовищем, розвиток мовлення, формування елементарних математичних уявлень, музичне виховання і індивідуальну корекційну роботу. Всі розділи програми в своєму взаємозв'язку забезпечують розумовий, фізичний, естетичний і мовний розвиток дітей і корекцію порушених функцій. Для всіх дітей з обмеженнями життєдіяльності важливе значення мають такі розділи програми, як ознайомлення з оточуючим світом, розвиток мовлення, мислення, моторики. Велике значення надається лікувальній фізкультурі і ритміці. Особливого підходу потребують діти з сенсорними дефектами. Так, діти з порушеннями зору потребують спеціального охоронного режиму, в строгому дозуванні зорових навантажень, в спеціальних формах і методах навчання з використанням специфічних наочних посібників. Діти з органічним враженням ЦНС і різними формами основного дефекту, включаючи розумову відсталість, дитячий церебральний параліч, важкі порушення мовлення та інші порушення, також гостро потребують спеціального охоронного для зору режиму, оскільки відомий взаємозв'язок ураження зору і ЦНС. При роботі з дітьми з обмеженнями життєдіяльності важливо обов'язково враховувати стан слуху. Для слабочуючих дітей необхідні індивідуальні слухові апарати, для деяких з них - індивідуальні логопедичні заняття. При вихованні і підготовці до навчання дітей з відхиленнями в розвитку необхідно спиратися на загальні теоретичні основи спеціальної дидактики, тобто на педагогічну концепцію навчання осіб з особливими освітніми потребами. Спеціальна дидактика визначає загальні основи навчання і виховання осіб з порушеннями розумового розвитку (при розумовій відсталості і затримках психічного розвитку), порушеннях опорно-рухового апарату і, перш за все, осіб з церебральним паралічем, а також з сенсорними, мовленнєвими, складними дефектами розвитку і порушеннями спілкування. Спеціальна дидактика тісно пов'язана з іншими галузями наук і, перш за все, із загальною біологією, медициною, загальною педагогікою і психологією. Її основу складають загальні і специфічні закономірності нормального і аномального розвитку, теоретичні концепції про роль навчання в розвитку, теоретичні положення про компенсаторні можливості мозку в процесі абілітації і реабілітацій осіб з ураженням ЦНС. На основі принципу системності і послідовності навчання в дошкільному і шкільному віці розроблені спеціальні програми та навчальні плани, які диференційовані залежно від типу порушення розвитку. Таким чином забезпечується рівномірне і послідовне накопичення знань, розвиток пізнавальних можливостей і позитивних рис особистості дитини з особливими освітніми потребами. Важливим дидактичним принципом є зв'язок в навчанні теорії з практикою. Разом з накопиченням теоретичних знань у дітей з обмеженнями життєдіяльності, в першу чергу, формують практичні навички та вміння, розвивають функцію спілкування, що є важливим для соціальної адаптації цих дітей і підлітків. При вихованні та навчанні особлива увага приділяється наступним аспектам: створенню умов для забезпечення мотиваційної сторони діяльності дитини; розвитку емоційно-позитивного спілкування та комунікативних форм її поведінки; формуванню психологічної бази мовлення; розвитку різних форм пізнавальної діяльності; розвитку у дитини продуктивних видів діяльності; У корекційній роботі максимально використовують особливі прийоми і методики з опорою на різні види діяльності: наочно-практичну, ігрову, елементарну трудову, всі види продуктивної діяльності; широко використовуються різні ігри: дидактичні, сюжетно-ролеві, рухливі; музично-ритмічні та ігри-драматизації. Серед завдань змісту та організації корекційно-виховної роботи найбільше значення мають наступні: організація діяльності дітей та режим дня; спеціальна корекційна та виховна робота в процесі фізичного виховання; виховання словесної регуляції дій і функції активної уваги шляхом виконання завдань; виконання рухів за зразком, наочним показом, словесній інструкції; розвиток просторово-часової організації рухів. Важливе значення має розробка змісту та завдань корекційної роботи по сенсорному вихованню. До них, перш за все, відносяться наступні: формування перцептивної діяльності з розробкою методики навчання дітей обстеженню предметів з врахуванням структури порушеного психомоторного розвитку; розробка основних етапів і методик роботи по формуванню уявлень про сенсорні еталони з врахуванням віку і структури дефекту (види сенсорних еталонів: колір, форма, величина); розробка методик по розвитку дій співвідношення еталонів з властивостями реальних предметів. З цією метою розробка спеціальних методик по навчанню дитину підбору предметів до зразків, підбору і угрупування предметів по словесній інструкції. розробка методик по розвитку словесного опосередкування на різних етапах роботи по сенсорному вихованню з врахуванням мовленнєвих і інтелектуальних порушень. розробка методик по виконанню завдань на словесний опис властивостей предметів з опорою на картинку - еталон і схеми моделі з врахуванням віку, структури, міри вираженості мовленнєвого і інтелектуального дефекту і віку дитину; розробка диференційованих методик по розвитку і вдосконаленню тактильно-рухового сприймання за допомогою системи дидактичних ігор і спеціальних вправ з врахуванням віку і структури дефекту. Подібні вправи особливо корисні для дітей з церебральним паралічем. розвиток різних видів продуктивної діяльності як засоби сенсорного виховання; формування наочних форм мислення з врахуванням віку і структури дефекту; розробка вмісту і методів корекції порушень наочно-практичної діяльності в різних категорій дітей з відхиленнями в розвитку і, перш за все, у дітей з порушеннями моторики; розробка методик формування розумових операцій і їх словесного опосередковування; формування початкових логічних операцій; навчання виділенню в предметі істотних ознак; формування ігрової діяльності, а також гри як спільної діяльності в різних категорій дітей з відхиленнями в розвитку; формування змістовної сюжетної гри; розвиток уміння класифікувати предмети по істотних ознаках; розвиток фантазії і уяви; розвиток функції активної уваги; підготовка до засвоєння рахування і формування елементарних математичних уявлень. Завданням фізичного виховання є розвиток основних рухів, навчання дитину рухливим іграм, розвиток рівноваги і координації рухів, ручної умілості, підготовки руки до писання. В процесі фізичного виховання у дитину формують орієнтацію в просторі. Завданням трудового виховання є розвиток культурно-гігієнічних навиків і самообслуговування, а також трудових умінь, розвиток моторики рук, підготовка руки до писання шляхом занять з пластиліном, конструктором. В процесі ігрової діяльності розвивається мовлення, мислення, уява, символічна діяльність - дитина вчиться користуватися не лише іграшками, але і предметами-замінниками, створювати уявну ситуацію. В процесі гри здійснюється розумове виховання, емоційно-особистісний розвиток. Педагоги, весь колектив, спрямовують свою роботу на забезпечення всебічного розвитку дітей з порушеннями опорно-рухового апарату шляхом корекційно-компенсаторної, лікувально-відновлювальної роботи та створення оптимальних умов для фізичного та психічного розвитку; на розвиток пізнавальної активності дошкільнят, формування їх розумових здібностей, самостійності та ініціативності. Враховуючи сучасні підходи до питання дошкільного виховання, вимог Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі", з метою підвищення якості навчання та виховання дітей, педагогічний колектив дошкільного закладу працює над такими пріоритетними завданнями: - Зміцнення здоров'я, розвиток і формування особистості дошкільнят, забезпечення соціально - психологічної реабілітації та адаптації дітей шляхом корекційно - відновлювальної та лікувально - оздоровчої роботи. - Створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку ціннісного ставлення до світу Природи, Культури, Людей, Самої Себе. - Формування у дошкільнят активно - пізнавального ставлення до природи через спостереження та пошуково - дослідницьку діяльність. - Розвиток мовленнєвої компетентності дітей шляхом використання інноваційних методів та прийомів. Педагогічний колектив закладу приділяє значну увагу вивченню рідної мови, формуванню мовленнєвої культури, навичок і поведінки мовленнєвого спілкування. Одночасно із здобуттям дошкільної освіти малюки проходять комплекс лікувально - реабілітаційних заходів. Тож для їхнього всебічного розвитку підхід до цілеспрямованого навчання здійснюється з урахуванням особливостей кожної дитини. Робота здійснюється в трьох основних напрямах: - організаційно-педагогічному, - корекційно-виховному - лікувально-відновлювальному. Специфіка організаційно-педагогічного напряму роботи полягає у визначенні рівня розвитку кожної дитини (діагностуванні), комплектуванні груп з урахуванням психофізичних особливостей кожного вихованця, виборі ігрового та наочного матеріалу, обладнанні приміщень. У закладі обладнані кабінети корекційних педагогів, у яких проводять індивідуальні заняття. Завдання корекційно-виховної роботи - сформувати компенсаторні механізми розвитку пізнавальної та трудової діяльності дітей, скоригувати відхилення в їхньому розвитку та власне виховання й соціалізація особистості. Навчальна роботу в садку будується за тематичним принципом, що забезпечує конкретизацію та поглиблення уявлень вихованців про довкілля. Заняття з кожної теми розраховані на тиждень, протягом якого вихователі та корекційні педагоги реалізують поставлені перед ними корекційно-компенсаторні завдання на матеріалі однієї лексичної теми, щодня доповнюючи, збагачуючи та систематизуючи знання дітей про довкілля та найпростіші його закономірності. Навчально - виховна робота у дошкільному закладі проводиться за новою Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку " Я у світі". Педагоги широко використовують різноманітні дидактичні ігри для навчання та виховання дітей. Різноманітними корекційними вправами та завданнями насичені всі види діяльності дітей - художня, музична, навчальна, ігрова. Третій напрямок - лікувально-відновлювальна робота, яку здійснюють медичні працівники та корекційні педагоги, вихователі, практичний психолог, які обізнані з вимогами спеціального режиму в закладі й дотримуються їх. Особливо велике значення мають лікувальна фізкультура, фізіопроцедури тощо. Турбота про здоров'я дитини в контексті його чотирьох складових: фізичного, психоемоційного, морального та соціального є одним із пріоритетів роботи дошкільного закладу для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату. |