Господарське право (Вінник Оксана Мар'янівна). Навчальний посібник (2ге видання, змінене та доповнене) київ правова єдність всеукраїнська асоціація видавців 2008 вступ
 Скачать 2.91 Mb.
|
|
12) порядок розрахунків за виконані роботи: • оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду; • договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт про- водиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт; у договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання; • розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість; документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником і передаються замовнику; замовник перевіряє ці документи й у разі відсутності зауважень підписує їх; після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи; • порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду; • у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування ко- шторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті; • оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про при- йняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо ге- неральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду; • якщо оплату робіт, виконаних субпідрядником, проводить замовник, генеральний підрядник, крім документів про обсяги та вартість виконаних робіт, подає замовнику документ про розподіл загальної суми коштів за ви- конані роботи між ним та субпідрядником; • у разі виконання робіт із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств питання розрахунків за виконані роботи (надання авансу, проміжні розрахунки, строки платежів тощо) визначаються договором підряду з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання; 13) порядок приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва): • приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду; • після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання; • фінансування витрат на організацію приймання закінчених робіт (об'єкта бу- дівництва) покладається на замовника, якщо інше не встановлено договором підряду, за винятком додаткових витрат, що виникли з вини підрядника; • передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі; • якщо нормативними актами та договором підряду передбачено проведення попередніх випробувань закінчених робіт (об'єкта будівництва) або таке випробування викликане характером цих робіт, їх приймання-передача проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування; • у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва); якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може у порядку, передбаченому договором підряду, попередньо повідомивши під- рядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб; витрати, пов'язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником; • якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт (об'єкта будівництва) або вимагати відповідного зниження договірної ціни чи компенсації збитків; • право власності на закінчені роботи (об'єкт будівництва) переходить до замовника з моменту підписання акта приймання-передачі; • підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами; • якщо замовник не розрахувався за виконані роботи або не сплатив інші суми, належні підряднику, згідно з договором підряду підрядник, попередньо повідомивши замовника, має право притримати передачу замовнику закінчених робіт (об'єкта будівництва), невикористаних матеріальних ресурсів та іншого майна; порушення строків передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) у цьому разі вважається таким, що спричинено з вини замовника і передбачає відшкодування витрат підрядника, зумовлених цим порушенням; 14) гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта бу- дівництва), порядок усунення недоліків: • підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку; • гарантійні строки якості закінчених робіт, експлуатації змонтованих конструкцій встановлюються у договорі підряду з урахуванням вимог до цих робіт і конструкцій, визначених у проектній документації (далі - гарантійний строк якості); • гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва становить 10 років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом (далі - гарантійний строк експлуатації); • початком гарантійних строків вважається день підписання акта про приймання-передачу закінчених робіт (об'єкта будівництва); • у разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих кон- струкціях він повідомляє про них підрядника в порядку, передбаченому до- говором підряду; гарантійні строки продовжуються на час, протягом якого закінчені роботи (об'єкт будівництва) і змонтовані конструкції не могли експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків (дефектів), відповідальність за які несе підрядник; • підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих конструкціях протягом гарантійних строків, якщо він не доведе, що: 1) недоліки були відомі або могли бути відомі замовнику на момент їх прийняття, але не зазначені в акті; 2) недоліки виникли внаслідок: неналежної підготовки проектної документації, якщо відповідно до договору підряду обов'язок щодо забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією було покладено на замовника; природного зносу результату закінчених робіт (об'єкта будівництва), змонтованих конструкцій; неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо експлуатації змонтованих конструкцій та/або об'єкта будівництва, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами; неналежного ремонту змонтованих конструкцій, об'єкта будівництва, проведеного самим замовником або залученими ним третіми особами; інших незалежних від підрядника обставин; • у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків він зобов'язаний у порядку, визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і запросити його для складання відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів); • якщо підрядник відмовився взяти участь у складанні акта, замовник має право в порядку, визначеному договором підряду, скласти такий акт із за- лученням незалежних експертів і надіслати його підряднику; • підрядник зобов'язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення; у разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб у порядку, визначеному договором підряду; у такому разі підрядник зобов'язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки; • якщо між замовником і підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу; фінансування витрат, пов'язаних з проведенням такої експертизи, покладається на підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов договору підряду підрядником або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов'язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сторін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах, якщо інше не передбачено договором підряду; 15) відповідальність сторін за порушення умов договору підряду: • порушення зобов'язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором підряду, зокрема: а) відшкодування збитків та моральної шкоди; б) сплата штрафної неустойки (якщо договором підряду за невиконання зобов'язань встановлено розмір неустойки, вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків); в) засто- сування передбачених договором оперативно-господарських санкцій, у тому числі припинення виконання зобов'язань за договором підряду внаслідок од- носторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором підряду або законом; розірвання договору підряду; зміна умов договору підряду; • застосування господарських санкцій до сторони, яка порушила зобов'язання за договором підряду, не звільняє її від виконання зобов'язань, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором підряду, чи управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язань; 16) порядок врегулювання спорів; • сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення їй претензії чи звернення до суду; • сторони зобов'язані докладати зусиль до вирішення конфліктних ситуацій шляхом переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень; для усунення розбіжностей, за якими не досягнуто згоди, сторони можуть залучати профе- сійних експертів; • у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій сторона, права або законні інтереси якої порушено, з метою вирішення спору має право звернутися до порушника з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом; претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший термін не встановлено законодавчими актами; об- ґрунтовані вимоги заявника порушник зобов'язаний задовольнити; • у разі коли сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, протягом місяця не дасть відповіді на претензію чи відмовиться повністю або частково її задовольнити, сторона, права або законні інтереси якої порушено, має право звернутися з відповідним позовом до суду; • якщо роботи виконуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, відповідальність сторін за порушення зобов'язань за договором підряду та порядок урегулювання спорів визначаються з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання; 17) порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання; • внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін (у формі додаткової угоди з відповідним застереженням у договорі), якщо інше не встановлено договором підряду або законом; у разі від- сутності такої згоди заінтересована сторона має право звернутися до суду; • порядок внесення змін до договору: 1) сторона договору підряду, яка вважає за необхідне внести зміни у договір підряду чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні; 2) сторона договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у договір підряду або розірвання його, у 20-денний строк повідомляє другу сторону про своє рішення; 3) у разі коли сторони не досягли згоди щодо внесення змін у договір підряду або розірвання його чи у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона може звернутися до суду; 4) якщо судовим рішенням у договір підряду внесено зміни або його розірвано, він вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності відповідним рішенням, якщо інше не встановлено рішенням суду; 18) особливості укладення та виконання договорів підряду за участю іноземних суб'єктів господарювання: • договори підряду за участю іноземних суб'єктів господарювання (далі - зовнішньоекономічні договори підряду) укладаються між суб'єктами зовніш- ньоекономічної діяльності України та іноземними суб'єктами на експорт та імпорт робіт; • експорт робіт здійснюється шляхом їх виконання вітчизняними підрядниками за межами або на території України для іноземних замовників, імпорт робіт - шляхом їх виконання іноземними підрядниками за межами або на території України для вітчизняних замовників; • під час укладання зовнішньоекономічних договорів підряду сторони мають право використовувати міжнародні звичаї та рекомендації міжнародних організацій; зовнішньоекономічний договір підряду може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо його укладено з недотриманням актів законодавства або правил відповідного міжнародного договору України; • порядок укладення та виконання і форма зовнішньоекономічного договору підряду, права та обов'язки сторін, вимоги до робіт, матеріалів, конструкцій, устаткування, порядок приймання-передачі робіт та інші договірні умови визначаються правом країни, на території якої виконуються роботи, якщо сторони не домовились про інше; • зовнішньоекономічний договір підряду укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або його представником, що діє на підставі договору або закону від імені особи, яку він представляє; повноваження представника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України визначаються на підставі договору про представництво, інших документів, визначених законодавством; • у разі укладення зовнішньоекономічного договору підряду на виконання робіт, що фінансуються за рахунок державних коштів, (1) оголошення про відкриті торги чи попередню кваліфікацію підрядників розміщується у від- повідних національних та міжнародних друкованих засобах масової інформації та міжнародній мережі електронного зв'язку; (2) текст оголошення, запрошення до участі в торгах, тендерна документація готуються українською та однією з іноземних мов, що використовується в міжнародній торгівлі; тексти повинні бути автентичні, визначальним є текст українською мовою; тендерні пропозиції складаються мовами, зазначеними в тендерній документації; (3) визначення переможця торгів, якщо будівництво фінансується за рахунок державних коштів, здійснюється відповідно до законодавства; (4) умови зовнішньоекономічного договору підряду можуть визначатися на основі примірних чи типових текстів зовнішньоекономічних договорів підряду, раніше укладених договорів тощо; • процедура підготовки та узгодження тексту зовнішньоекономічного договору підряду, строки його підписання, вимоги до змісту повинні визначатися з урахуванням вимог права країни, яким керуються сторони; • зовнішньоекономічний договір підряду готується однією або кількома мовами; якщо будівництво здійснюється за рахунок державних коштів України, визначальним є текст українською мовою; • обов'язковою умовою зовнішньоекономічного договору підряду є визначення валюти, в якій визначається ціна робіт та проводиться розрахунок; якщо валюта (валюти) платежів не відповідає валюті, в якій визначено у зовнішньоекономічному договорі підряду ціну робіт, зазначається курс її (їх) перерахунку; • під час визначення сторонами порядку розрахунків встановлюються об'єкти платежу (роботи, матеріали, устаткування, послуги тощо), їх періодичність, валюта (валюти), дата, місце, форма платежів, а також платіжні документи та порядок їх узгодження сторонами, можливість надання авансів та порядок їх використання і повернення, гарантії платіжних зобов'язань, відповідальність за порушення цих зобов'язань тощо; для різних об'єктів платежу може передбачатися різний порядок розрахунків; • зовнішньоекономічним договором підряду визначається відповідальна сторона за одержання ліцензій на здійснення експортно-імпортних операцій, умови постачання, розмитнення, перевезення, приймання, зберігання, передачі права власності, строку та місця постачання, ризиків втрати і по- шкодження матеріалів та устаткування, а також вимоги до їх якості, від- повідність стандартам тощо; зазначені вимоги залежать від особливостей предмета договору, зобов'язань сторін та умов придбання матеріалів; умови придбання матеріалів, устаткування шляхом імпорту можуть визначатися сторонами з урахуванням міжнародних правил купівлі-продажу товарів, передбачених офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати; • якщо будівництво здійснюється на території України, матеріали, устат- кування та роботи повинні відповідати стандартам та вимогам, що діють в Україні; у разі відсутності національних стандартів та вимог застосовуються відповідні міжнародні стандарти і вимоги або іноземні стандарти та вимоги, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених матеріалів, устаткування та робіт; • під час здійснення будівництва на території України за рахунок державних коштів умовами зовнішньоекономічного договору підряду передбачаються вимоги до використання матеріалів та устаткування вітчизняних виробників; у разі імпорту будівельних робіт замовник, якщо це передбачено умовами зо- внішньоекономічного договору підряду, надає підряднику допомогу в одер- жанні дозволів на переміщення будівельних машин та механізмів, робочої сили, створенні відповідної виробничої бази та соціальних умов для праців- ників, ознайомленні з національним законодавством з питань будівництва; • у зовнішньоекономічному договорі підряду сторони визначають умови та порядок передачі спорів до суду, країну суду, в якому будуть розв'язуватися спори, а також матеріальне та процесуальне право, яке буде застосовуватись під час їх розв'язання. Специфіка капітального будівництва: самих робіт (їх складність, значний/ великий обсяг), об'єкта будівництва (значна частина його конструкцій після ви- конання відповідного комплексу робіт стає недоступною для візуального огляду; завершена будівництвом споруда зазвичай призначається для тривалих строків експлуатації); складність контролю з боку замовника за виконанням робіт (і, відповідно, дотриманням вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил тощо) - усе це створює значні можливості для зловживань з боку підрядника щодо порушення встановлених вимог стосовно якості будівництва (будівельних та пов'язаних з ними робіт). Відтак, з метою захисту інтересів замовника ст. 322 ГК встановлюються спеціальні строки позовної давності для застосування відповідальності у формі відшкодування збитків. При визначенні тривалості цих строків враховується сукупність чинників (нормативні терміни експлуатації об'єкта, належність його до капітальних чи некапітальних споруд; характер недоліків і, відповідно, можливість чи неможливість їх виявлення за звичайного способу прийняття робіт; ступінь тяжкості наслідків наявності в будівлі/споруді недоліків): • щодо недоліків некапітальних конструкцій - один рік; у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - два роки; • щодо недоліків капітальних конструкцій - три роки; у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - 10 років; у випадку завдання збитків замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій, - 30 років. Перебіг зазначених строків позовної давності пов'язується з днем прийняття роботи замовником відповідно до встановленого законом та договором порядку, якщо відсутні умови про гарантійні строки. Порядок визначення строку позовної давності змінюється у разі, якщо недоліки виявлено в межах встановленого зако- ном та/або договором гарантійного строку щодо якості. В цьому випадку перебіг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків. Гарантійні строки: Цивільним кодексом України (ст. 884 «Гарантії якості у договорі будівельного підряду») передбачено 10-річний гарантійний строк, якщо більший гарантійний строк не встановлено законом або договором будівельного підряду. |