Господарське право (Вінник Оксана Мар'янівна). Навчальний посібник (2ге видання, змінене та доповнене) київ правова єдність всеукраїнська асоціація видавців 2008 вступ
 Скачать 2.91 Mb.
|
|
2. Правове становище товарної біржі Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання заінтересо- ваних юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством. Так, засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті. Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних і періодичних внесків. Кожний із засновників сплачує пайовий внесок, розмір якого визначається в укладеній між ними угоді. Статут товарної біржі на етапі її створення приймається засновниками з до- триманням вимог Закону «Про товарну біржу» (ст. 6) щодо його змісту, зокрема необхідності визначення: - найменування та місцезнаходження біржі; - складу засновників; - предмета і цілей діяльності біржі; - видів фондів, що утворюються біржею, та їх розміри; - органів управління біржею, порядку їх утворення, компетенції; - організаційної структури біржі; - порядку прийняття у члени біржі та припинення членства; - прав та обов'язків членів біржі та біржі перед третіми особами, а Також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами; - порядку й умов застосування санкцій; - майнової відповідальності членів біржі; - порядку припинення біржі. У статуті можуть передбачатися й інші положення, що стосуються створення та діяльності товарної біржі. Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в загальному порядку, встановленому для юридичних осіб. З моменту державної реєстрації товарна біржа набуває статусу юридичної особи і, відповідно, право здійснювати свою діяльність згідно зі спеціальною правосуб'єктністю. Крім вищезгаданих функцій, товарна біржа також розробляє товарні стан- дарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущених до біржової торгівлі; виконує арбітражні функції, тобто розглядає спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення арбітражної комісії біржі є обов'язковими і мають силу виконавчого документа. Відповідно до визначених функцій товарні біржі наділяються сукупністю прав і несуть встановлені законом обов'язки. Товарна біржа має право: - встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів; - створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них; - розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти; - зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір; - встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею; - встановлювати інші грошові збори; - встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил; - засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах; - укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за кордоном України; - вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності; - видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні видання; - здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі. Основні обов'язки товарної біржі полягають у забезпеченні створення необ- хідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі. Біржа також зобов'язана надавати організаційні та інші послуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збирання, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку. Управління товарної біржею здійснюється за допомогою системи органів: загальні збори членів біржі як вищий її орган, що обирає інші органи - біржовий комітет (рада біржі), що діє у перерві між зборами, контрольну (ревізійну) комі- сію. Крім того, для управління біржею формується (в тому числі з числа найманих працівників) виконавча дирекція та спеціальні підрозділи (розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія, інші допоміжні служби, що діють на підставі положень, затверджених загальними зборами чи уповноваженим ними органом). Майно товарної біржі, що належить їй на праві власності, формується за рахунок: • пайових, вступних і періодичних внесків; • надходжень від біржових операцій та надання послуг підрозділами біржі; • штрафів за порушення статуту товарної біржі та правил біржової торгівлі; • інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству. Використання майна товарної біржі здійснюється відповідно до порядку, визначеного загальними зборами її членів. Члени товарної біржі мають особливий правовий статус, який може набуватися різними шляхами: через участь у заснуванні товарної біржі та сплати пайового внеску; шляхом вступу згідно з встановленим статутом порядком до складу членів біржі та сплати вступного внеску, що має дорівнювати вартості «біржового місця» (ця величина визначається виходячи з попиту і пропозиції на «біржове місце»). Членство товарної біржі забезпечує управнення власника щодо «біржового місця», які можуть реалізовуватися безпосередньо членом біржі чи продаватися ним за встановленими біржею правилами. Член товарної біржі має право сам або через свого представника: • здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду; • брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати та бути обраним до її керівних органів; • здійснювати всі управнення, що випливають із сплати пайового чи вступного внеску; • користуватись усіма послугами біржі. Рівночасно член товарної біржі зобов'язаний: • додержувати статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі); • провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на вико- нання його зобов'язань перед третіми особами та біржею; • сплачувати членські внески; • вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі; • подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі; • не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію товарної біржі. Членство в товарній біржі може бути припинено на підставах і в порядку, визначених статутом біржі. Однією з особливостей товарної біржі є порядок укладання на ній угод і ви- моги до їх змісту та форми. Біржовою визнається угода, що відповідає сукупності умов: а) якщо за своїм змістом вона є угодою на реалізацію майна (купівлю- продаж поставку, обмін товарів), допущеного до обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж; б) якщо її учасниками є члени біржі та вона укладається членами біржі або за їх дорученням біржовими брокерами; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі і за умови такої реєстрації не підлягає нотаріальному посвідченню (щодо угод з нерухомістю). Виконуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає). Особливості укладання біржових угод врегульовано ст. 15 «Біржові операції» та ст. 17 «Правила біржової торгівлі» Закону «Про товарну біржу». Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, що їх також затверджують біржові комітети. Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загаль- ним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм розрізняють біржові угоди: з негайним виконанням («угоди на реальний товар» або «касові угоди»). Така назва угод зумовлена тим, що придбання або відчуження товару передбачає у цьому разі саме «негайне» виконання угоди. За такою угодою товар має знаходитися на одному з указаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правилами біржової торгівлі; термінові (угоди на строк). Згідно з такими угодами організація-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність (господарське відання чи оперативне управління) організації-покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржова угода називається угодою на строк, або форвардною угодою. Форвардний контракт - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) товари (цінні папери або кошти) у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту (п. 1.5.1 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»). При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред'являтися виключно емітентові такого форвардного контракту. Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту. Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою сторо- ною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвард- ного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи про- давця такого форвардного контракту. Строк зазначається у договорі (біржовому контракті). Найбільша тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилах біржової торгівлі. До угод на строк належать також біржові угоди з товаром, який перебуває в дорозі, а також з товаром з наступним надходженням. Характерною особливістю угоди на строк є те, що договори такого роду можна багаторазово перепродувати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару. Одним з видів біржових угод на строк є ф'ючерсні угоди, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладення контракту. Ф'ючерсний контракт визначається Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п. 1.5.2 ст. 1) як стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) товари (цінні папери або кошти) у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту. При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протя- гом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продав- цем контракту. Особливості ф'ючерсної угоди полягають у тому, що: • предметом ф'ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не реального товару; • предмет контракту і сам контракт мають бути стандартними (в тому числі щодо кількості та якості товару, способу встановлення ціни тощо), оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф'ючерсів; • біржовий контракт (предмет ф'ючерса) укладається за умови, що він має вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі протягом усього строку своєї дії (до визначеного біржею «ліквідаційного строку»); • особливістю прав продавця ф'ючерса є можливість зворотного його викупу за біржовим курсом (ціною ф'ючерсного ринку) у будь-який момент до за- кінчення ліквідаційного строку. Зі свого боку, покупець має право вільного продажу ф'ючерса за таким же курсом і до того ж строку. Таким чином, ф'ючерс, маючи стандартне місце поставки, є предметом бір- жової купівлі-продажу протягом терміну його дії. Обіг ф'ючерсів забезпечують біржові спекулянти ф'ючерсами. Як учасники біржових торгів вони привласню- ють різницю між ціною кожного ф'ючерса (ціною ф'ючерсного ринку) і реальною ціною на товар на момент виконання ф'ючерса. Комерційна ідея ф'ючерса полягає у своєрідному страхуванні (можливості попередження втрат) як продавця, так і покупця від несприятливого коливання цін на даний товар. Продавець реального товару має змогу залежно від курсу цін реального і ф'ючерсного ринків викупити контракт і продати товар за ціною, більш вигідною, ніж ціна контракту. Покупець, якщо він не заінтересований у ціні контракту на день його вико- нання, може продати його на біржі. Купівля-продаж ф'ючерсів з метою згаданого неформального страхування від несприятливого коливання цін на біржовий товар протягом строку їх дії називається хеджуванням. Наступним видом біржових угод є опціон, тобто стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладе- ного опціонного контракту. Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів). Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту опціону. Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії. Укладення біржових угод відбувається згідно з Правилами біржової тор- гівлі, вимоги до змісту, порядку прийняття та особливості застосування яких за певних обставин регулює ст. 17 Закону «Про товарну біржу». Правила біржової торгівлі, як внутрішній документ товарної біржі, регулюють порядок здійснення біржових операцій; порядок ведення біржової торгівлі; процедуру біржового арбітражу з цих питань, визначаючи при цьому: • строк і місце проведення біржових операцій; • склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них; • порядок здійснення та реєстрації біржових операцій; • порядок надання та розмір плати за користування послугами біржі; • відповідальність учасників і працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі; • інші положення, встановлені органами управління біржі. Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів біржі або уповноваженим ними органом. З метою забезпечення цивілізованих правил торгівлі й, відповідно, поперед- ження зловживань її учасниками Закон «Про товарну біржу» (ч. 4 ст. 17) встанов- лює заборони щодо: • купівлі та продажу товарів та контрактів з метою впливу на динаміку цін як однією особою безпосередньо, так і через підставних осіб; • будь-яких погоджених дій учасників біржової торгівлі з метою зміни чи фіксації поточних біржових цін; • поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури. Не підлягає розголошенню також зміст біржової угоди (за винятком назви товару, кількості, ціни, місця і строку виконання). Цю інформацію може бути на- дано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених зако- нодавством України. Процедура проведення біржових торгів. Правила біржової торгівлі (далі - Правила) регулюють процедуру проведення біржових торгів, яка складається з таких етапів: 1. Проведення перед початком торгів реєстрації брокерів, які прибули на торги, після чого вони допускаються до торговельної зали біржі. 2. Подання брокеру та реєстрація у встановлений Правилами строк особою, яка бажає купити або продати біржовий товар, заявки встановленої форми з повною інформацією щодо предмета. 3. Отримання брокерами інформаційних листів, в яких зазначаються перелік виставлених на торги товарів на поточний біржовий день, їх кількість, ціна. 4. Початок торгів за встановленим сигналом, після чого виставлені на торги товари оголошуються на інформаційному табло (на деяких біржах голосом). 5. Досягнення домовленості (у момент цього оголошення) брокером- продавцем і брокером-покупцем (голосом і спеціальними професійними жестами) щодо укладення майбутньої угоди. 6. Оформлення і реєстрація біржових угод реєстраційним бюро (палатою) біржі у встановлений Правилами час. 7. Закінчення біржових торгів (і, відповідно, припинення укладення угод) згідно із встановленим сигналом. Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі. За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються (в самих же Правилах) санкції, які застосовуються біржею. Як правило, це штрафи у визначених розмірах, хоча може застосовуватися і така санкція, як позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах. Рішення про застосування санкцій за порушення Правил біржової торгівлі приймається від імені біржового комітету його відповідальним представником (наприклад, генеральним директором біржі) у формі розпорядження. 3. Особливості правового становища фондової біржі Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно продаватися і купуватися. Саме фондова біржа зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та виконує інші функції, пов'язані з обігом цінних паперів. Правову основу діяльності фондової біржі становить комплекс нормативно- правових актів різної юридичної сили: Господарський кодекс України (статті 356-361), що визначає основні засади посередництва, пов'язаного з випуском та обігом цінних паперів (ст. 356), ліцен- зування (ст. 357) та умови здійснення цієї діяльності (ст. 358), вимоги до укладен- ня угод щодо цінних паперів (ст. 359), основи правового статусу фондової біржі як торговця цінними паперами (ст. 360-361); Закон України від 23.02.2006 р. «Про цінні папери та фондовий ринок» (статті 20-27): визначає поняття та основні засади створення та функціонування фондової біржі як організації, метою діяльності якої є організація торгівлі на фондовому ринку (укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних); Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торговельно- інформаційних систем, затверджене наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 січня 1997 р. № 9; Рішення ДКЦПФР № 212 від 11.06.2002 «Про затвердження Положення про подання адміністративних даних фондовими біржами та торговельно- інформаційними системами»; Рішення ДКЦПФР від 05.08.2003 № 344 «Про затвердження Правил прове- дення перевірок діяльності інститутів спільного інвестування, фондових бірж та інших професійних учасників ринку цінних паперів з питань дотримання вимог чинного законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) до- ходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню; Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, затв. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.2006 № 347; Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії, затв. Рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 345; Порядок зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку, затв. Рішенням ДКЦПФР від 23.06.2006 №21; Рішення ДКЦПФР від 17.10.2006№ 1001 «Про затвердження Положення про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів»; Положення про функціонування фондових бірж, затв. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 № 1542. Фондова біржа має більш складний статус, ніж товарна біржа, оскільки вона є професійним учасником фондового ринку й одночасно - здійснює діяльність з організації торгівлі на цьому ринку. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку - це діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) зі створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі. Фондові біржі повинні відповідати вимогам згаданого Закону «Про цінні па- пери та фондовий ринок» (і лише в цьому випадку можуть використовувати слова «фондова біржа» та похідні від них) щодо: • здійснення організації торгівлі на фондовому ринку як виключної діяльності, яку їм дозволяється поєднувати лише з діяльністю з проведення клірингу та розрахунків за договорами щодо похідних (деривативів), які укладаються на відповідній біржі (ст. 26); • підтримання власного капіталу в розмірі, не меншому ніж 3 млн. грн., а для фондових бірж, що здійснюють кліринг та розрахунки, - не меншому ніж 6 млн. грн.; • організаційно-правової форми: фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі акціонерного товариства чи товариства з об- меженою відповідальністю, або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами; • некомерційний характер діяльності (прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками); • спеціальних вимог щодо засновників: фондова біржа утворюється не менше ніж 20 засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж 20 торговців цінними паперами; частка одного торговця цінними паперами (як засновника/учасника фондової біржі) не може бути більшою ніж 5% статутного капіталу фондової біржі; • державна реєстрація фондової біржі, з моменту якої остання набуває статусу юридичної особи, здійснюється в загальному порядку (відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців»; • обов'язковість ліцензування діяльності фондової біржі як організатора торгівлі на фондовому ринку: право здійснювати таку діяльність виникає у фондової біржі з моменту отримання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії затверджений Рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 345); • обов'язок фондової біржі дотримуватися Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, затв. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.2006 № 347 (у тому числі вимоги до розміру статутного і власного капіталу, порядку його визначення, ліквідності, кваліфікаційні вимоги до фахівців професійного учасника фондового ринку, не- обхідні умови договорів, які укладаються під час провадження професійної діяльності на фондовому ринку, інші вимоги та показники, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку); • спеціальні вимоги щодо членів біржі: 1) членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі; 2) у разі анулювання отриманої торговцем цінними паперами ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку його членство у фондовій біржі тимчасово зупиняється до поновлення ним ліцензії або надання на біржу листа щодо виключення його з членів біржі; 3) членство у фондовій біржі припиняється у разі анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, виданої торговцю цінними паперами; 4) інші підстави припинення або тимчасового зупинення членства у фондовій біржі визначаються правилами фондової біржі; 5) кожний член фондової біржі має рівні права щодо організації діяльності фондової біржі як організатора торгівлі; • вимоги до статуту фондової біржі (ст. 22): щодо його затвердження (статут фондової біржі затверджується вищим органом фондової біржі); щодо змісту: у статуті фондової біржі зазначаються найменування і місцезнаходження фондової біржі, порядок управління і формування її органів та їх компетенція, мета діяльності, підстави та порядок припинення діяльності фондової біржі, розподілу майна фондової біржі у разі її ліквідації; • інформаційні вимоги до фондової біржі (ст. 23): фондова біржа зобов'язана оприлюднювати та надавати Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку у встановленому порядку та формі інформацію про: перелік торговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондовій біржі; перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу; обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, встановлений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку; • дотримання вимог, встановлених законом та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (спеціально уповноважений орган на фондо- вому ринку) вимог щодо здійснення фондовою біржею діяльності з організації торгівлі на цьому ринку (в тому числі передбачених Положенням про функціонування фондових бірж, затв. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 № 1542); • організація торгівлі на фондовій біржі (ст. 24): 1) фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропозицій, отрима- них від учасників торгів на фондовій біржі; 2) у торгах на фондовій біржі мають право брати участь члени фондової біржі та інші особи відповідно до законодавства; 3) торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку; • вимоги до Правила фондової біржі (ст. 25): 1) Правила фондової біржі повинні включати: 1) порядок організації та проведення біржових торгів; 2) порядок лістингу та делістингу цінних паперів; 3) порядок допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів; 4) порядок котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу; 5) порядок розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення; 6) порядок розв'язання спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством; 7) порядок здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі; 8) порядок накладення санкцій за порушення правил фондової біржі; • застосування до фондових бірж, які порушують Ліцензійні вимоги ді- яльності з організації торгівлі на фондовому ринку, таких організаційно- господарських санкцій, як зупинення та анулювання ліцензії (відповідно до затвердженого рішенням ДКЦПФР від 23.06.2006 № 21 Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку); • особливості зупинення та припинення діяльності фондової біржі: 1) діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимчасово зупиняється Дер- жавною комісією з цінних паперів та фондового ринку в разі, коли кількість її членів стала менше ніж 20, а якщо фондову біржу утворено у формі дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами - коли кількість членів такого об'єднання стала менше ніж 20; 2) якщо протягом шести місяців прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється. Порядок проведення торгів на фондовій біржі значною мірою подібний до порядку торгів на товарній біржі. На фондовій біржі можуть укладатися вищезгадані види біржових угод - форвардні контракти та ф'ючерсні контракти. Державне регулювання щодо фондових бірж (як учасників ринку цінних паперів), включаючи й контроль за їх діяльністю, здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), Антимонопольним комітетом України, іншими державними органами у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством. Відповідно до ст. 7 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Положення про державних представників на фондових біржах, у депозитаріях та торговельно-інформаційних системах (затв. Рішенням ДКЦПФР від 08.05.2001 р. № 14), ДКЦПФР призначає державних представників на фондових біржах, уповноважених здійснювати контроль за додержанням положень статуту і правил фондової біржі та брати участь у роботі керівних органів фондових бірж. Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в частині здійснення контролю за діяльністю фондових бірж, зокрема, є: • здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання законодавства у цій сфері; • захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; • узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покла- дених на неї завдань: • реєструє правила функціонування організаційно оформлених ринків цінних паперів; • встановлює порядок та видає дозволи на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, на депозитарну, реєстраційну, розрахунково- клірингову діяльність з цінними паперами та інші передбачені законодавством спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, а також анулює ці дозволи (ліцензії) у разі порушення вимог законодавства про цінні папери; • встановлює порядок складання звітності учасників ринку цінних паперів відповідно до чинного законодавства України; • визначає за погодженням з Міністерством фінансів України, а щодо діяльності банків на ринку цінних паперів - також з Національним банком Укра- їни особливості ведення обліку операцій з цінними паперами; • встановлює порядок і здійснює державну реєстрацію фондових бірж і призначає державних представників на фондових біржах; • встановлює вимоги та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства; • координує роботу з підготовки фахівців з питань фондового ринку, встановлює кваліфікаційні вимоги щодо осіб, які здійснюють професійну ді- яльність з цінними паперами, та проводить сертифікацію фахівців; • розробляє й організовує виконання заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства України про цінні папери. Комісія під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними органами виконавчої влади, відповідними органами Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади і відповідними органами самоврядування. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: - у разі порушення фондовою біржею законодавства про цінні папери, статуту та правил фондової біржі зупиняти торгівлю на фондовій біржі до усу- нення таких порушень; - зупиняти дію та скасовувати ліцензію у разі порушення фондовою біржею Ліцензійних вимог відповідно до Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку, затв. Рішенням ДКЦПФР від 23.06.2006 №21; - проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності фондових бірж; - надсилати фондовим біржам обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства; - надсилати матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, якщо до компетенції комісії не входить накладення адміністративних стягнень за відповідні правопорушення; - надсилати матеріали в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства; - розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов'язкові для виконання нормативні акти; - порушувати питання про звільнення з посад керівників фондових бірж у випадках недодержання ними чинного законодавства України з метою захисту інтересів інвесторів і громадян; - призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу на певний термін для захисту інтересів держави, інвесторів; - вилучати під час проведення перевірок на строк до трьох діб документи, що підтверджують факти порушення актів законодавства про цінні папери. Положення про функціонування фондових бірж (далі - Положення), затв. Рі- шенням ДКЦПФР від 19.12.2006 № 1542, визначає: |