Главная страница
Навигация по странице:

  • Внутрішній метод оцінки ступеню розкриття шийки матки

  • Визначення ступеню опускання голівки зовнішніми методами

  • Голівка над входом у малий таз

  • Голівка малим сегментом у вході в малий таз

  • Голівка великим сегментом у вході в малий таз

  • Голівка в широкій частині малого таза

  • Голівка у вузькій частині малого таза

  • Момент біомеханізму пологів

  • Нормальним біомеханізмом пологів

  • ФІЗІОЛОГІЧНА ВАГІТНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОЛОГИ. Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів


    Скачать 2.62 Mb.
    НазваниеНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
    Дата21.11.2022
    Размер2.62 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаФІЗІОЛОГІЧНА ВАГІТНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОЛОГИ.doc
    ТипНавчальний посібник
    #802795
    страница2 из 14
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

    Методи обстеження роділь в пологах



    Зовнішній метод оцінки ступеню розкриття шийки матки

    Орієнтовно про ступінь розкриття шейки матки в родах судять по висоті стояння контракційного кільця (границя між порожнім мускулом, що скорочується, і нижнім сегментом матки, що розтягується). Шийка матки при пологах звичайно буває розкрита на стільки, на скільки поперечних пальців контракційне кільце розташоване вище лонної дуги.
    Внутрішній метод оцінки ступеню розкриття шийки матки

    З метою визначення динаміки розкриття шийки матки та розташування голівки плода в пологах проводиться внутрішнє акушерське дослідження, яке виконують при надходженні жінки до пологового відділення, через кожні 4 години під час першого періоду пологів та після вилиття навколоплідних вод (для своєчасної діагностики можливого випадання з плином амніотичної рідини пуповини та дрібних частин плода).
    Через зростання ризику висхідного інфікування пологового каналу додаткові внутрішні акушерські дослідження у першому періоді пологів припустимі лише за показаннями:

    • при патологічній частоті серцебиття плода для з'ясування причин порушення його стану (наприклад – випадіння пуповини) та вирішення питання щодо способу розродження (кесарів розтин, вакуум-екстракція, акушерськи щипці);

    • при багатоплідній вагітності після народження першого плода;

    • неправильне положення плода, або підозра на вставлення голівки плода у вході до малого тазу у стані розгинання;

    • затримка прогресу пологів у зв'язку з неефективністю маткових скорочень (для амніотомії та перед стимуляцією окситоцином);

    • необхідність оперативного вагінального розродження;

    • кровотеча після 22 тижнів вагітності (в умовах операційної).

    Ступінь опускання голівки плода також може визначатися зовнішніми і внутрішніми методами.

    Визначення ступеню опускання голівки зовнішніми методами

    Ступінь опускання голівки відносно площини входа в таз можна визначити за допомогою ІV-го прийому Леопольда.

    Рекомендований також метод абдомінальної пальпації, яким визначається висота стояння голівки плода на кількість поперечників пальців над симфізом:

    5/5 - голівка плода розташувана над симфізом на ширину 5 пальців, голівка плода знаходиться над входом до малого тазу;

    4/5 - ширина 4 пальців, голівка притиснута до входу в малий таз;

    3/5 - ширина 3 пальців, голівка малим сегментом у вході до малого тазу;

    2/5 - ширина 2 пальців, голівка великим сегментом у вході до малого тазу;

    1/5 - 0/5 - ширина 1 пальця або голівка не визначається, голівка знаходиться у порожнині тазу.


    Зовнішня пальпація голівки має здійснюватися безпосередньо перед внутрішнім акушерським дослідженням. Це надає можливість запобігти помилок у визначенні положення голівки у разі формування великого набряку передлеглої частини голівки плода.

    Голівка над входом у малий таз. Таз вільний, голівка розташована високо, вона не перешкоджає пальпації безіменної лінії таза, мису; стрілоподібний шов знаходиться в поперечному розмірі на однаковій відстані від симфізу і мису, велике і мале тім'ячко – на одному рівні.

    Голівка малим сегментом у вході в малий таз. Крижова западина вільна, до мису можна підійти зігнутим пальцем (якщо він досяжний). Внутрішня поверхня симфізу доступна дослідженню, мале тім'ячко нижче великого. Стрілоподібний шов розташований в злегка косому розмірі.

    Голівка великим сегментом у вході в малий таз. Голівка займає верхню третину симфізу і крижів. Мис недосяжний, сідничні ості пальпуються легко. Голівка зігнута, мале тім'ячко нижче великого, стрілоподібний шов знаходиться в одному з косих розмірів.

    Голівка в широкій частині малого таза. Голівка найбільшою окружністю пройшла площину широкої частини малого таза Дві третини внутрішньої поверхні лонного зчленування і верхняя половина крижової западини зайняті голівкою. Вільно пальпуються ІV і V крижові хребці і сідничні ості. Стрілоподібний шов розташований в одному з косих розмірів, мале тім'ячко нижче великого.

    Голівка у вузькій частині малого таза. Дві верхні третини крижової западини і уся внутрішня поверхня лобкового зчленування зайняті голівкою. Сідничні ості важко досягаються. Голівка знаходиться близько до дна таза, внутрішній поворот її ще не закінчений, стрілоподібний шов знаходиться в одному з косих розмірів, близько до прямого. Мале тім'ячко у лона нижче великого.

    Голівка у виході таза. Крижова западина цілком заповнена голівкою, сідничні ості не визначаються, стрілоподібний шов розташований в прямому розмірі виходу з малого таза. Мале тім'ячко у лона нижче великого.

    Положення голівки плода при внутрiшньому дослідженні можна також з'ясовувати по відношенню до рівня сідничних остей - linia interspinalis (положення „0”). Відстань від сідничних остей до площини входу в малий таз дорівнює такій від остей до площини виходу таза. Знак „-” означає, що голівка знаходиться вище сідничних остей (ближче до входу в малий таз). Знак „+” означає, що голівка плода розміщується нижче сідничних остей (ближче до виходу таза). Положення голівки визначається таким чином:

    -3 - голівка над входом в таз;

    -2 - голівка притиснута до входу в малий таз;

    -1 - голівка малим сегментом у вході в малий таз;

    0 - голівка великим сегментом у вході в малий таз;

    +1- голівка в широкій частині малого тазу;

    +2 - голівка у вузькій частині малого тазу,

    +3 - голівка у виході з малого тазу.
    Біомеханізм пологів – це сукупність згинальних, поступальних, обертальних і розгинальних рухів, які здійснює плід, проходячи по родовому каналу матері

    Біомеханізм пологів характеризується наявністю провідної точки, точкою фіксації і превалюючим рухом, який виконує предлегла частина, вставляючись в різні площини малого тазу. В площині входу в малий таз можливе згинання або розгинання голівки.

    Провідна точка – це найнижча крапка на предлеглій частині плоду, яка входить в малий таз, проходить по дротяній осі тазу і першою з'являється із статевої щілини.

    Точка фіксації – це крапка, якою предлегла частина плоду упирається в нижній край симфіза, крижі або верхівку куприка, щоб зігнутися або розігнутися.

    Момент біомеханізму пологів – цей самий виразний або превалюючий рух, визначаючий основний характер, який виконує у цей момент предлегла частина, проходячи через родовий канал.

    Слід розрізняти два різні поняття: передлежання і вставляння голівки плоду.

    Під передлежанням розуміють, що голівка стоїть над входом в малий таз і не зафіксована.

    При вставліннях голівка фіксована до площини входу в малий таз, знаходиться малим або великим сегментом в одній з її площин: вході, широкій, вузькій частині або виході з кісток тазу.

    Нормальним біомеханізмом пологів називається біомеханізм при головних згинальних вставленнях черепа плода в передньому або задньому видах.

    Патологічний механізм пологів при розгинальних передлежаннях. До розгинальних передлежань голівки належать біомеханізми пологів при передньоголовному, лобовому і лицевому вставляннях. Проміжне положення між нормою і патологією займають пологи при тазових (ніжних, колінних і сідничних передлежаннях).


    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


    написать администратору сайта