ФІЗІОЛОГІЧНА ВАГІТНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОЛОГИ. Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів

• Название: Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
• Дата: 21.11.2022
• Размер: 2.62 Mb.
• Имя файла: ФІЗІОЛОГІЧНА ВАГІТНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОЛОГИ.doc
• Тип: Навчальний посібник; #802795
• страница: 6 из 14

Спостереження під час пологів і родорозрішення:

1) персональна психологічна підтримка вагітних від чоловіка, найближчих родичів або вибраного нею тренера під час пологів і родорозрішення;

2) забезпечується хороше розуміння і психологічна підтримка медичним персоналом. Пояснюється необхідністю проведення процедур і маніпуляцій, отримують дозвіл на їх проведення, підтримується підбадьорююча атмосфера при родорозрішенні, поважне відношення до побажань жінки, забезпечується конфіденційність відносин;

3) підтримується чистота породіллі і її оточення:

• 
  заохочується самостійне ухвалення ванни або душу жінкою на початку пологів;
  
• 
  перед кожним вагінальним обстеженням обмиваються зовнішні статеві органи і промежини роділлі, лікар ретельно миє руки і одягає стерильні гумові одноразові рукавички;
  

4) підтримується приймання їжі жінкою і рідини по її побажанню. Прийом невеликої кількості рідини відновлює фізичні сили породіллі;

5) забезпечується рухливість породіллі:

• 
  заохочується активна поведінка і вільне ходіння під час пологів жінки;
  
• 
  допомагають породіллі вибрати положення для пологів.
  

Клінічний перебіг і ведення ІІ періоду пологів

Другим періодом або періодом вигнання називається час від моменту повного розкриття маткового зіва до народження плоду. На початку цього періоду пологів контракційне кільце пальпується на 5 поперечних пальців вище лонного зчленування. Зів відкривається на 10 см, розривається плодовий міжур.

Після відходження навколоплідних вод об'єм порожнини матки значно зменшується і перейми на деякий час припиняються. За цей проміжок часу матка знову приходить в тісне зіткнення з плодом і пологова діяльність поновлюється з наростаючою силою. Після того, як предлежащая частина плоду опускається з широкої у вузьку частину малого тазу, стає позитивним прийом Пискачека, а пізніше можна відзначити випинання промежини. Вона стає більш обширною і з'являється ціаноз тканин. В цей час до перейм приєднуються скорочення черевного пресу і діафрагми, тобто починаються потуги. Під час потуги матка зменшується зверху вниз і в поперечному напрямі, але збільшується спереду назад. Завдяки приєднанню потуг внутрішньоматочний тиск прогресивно підвищується і голівка переміщається на тазове дно. В цей час задній прохід починає випинатися, розкривається статева щілина і з неї з'являється голівка. При врізуванні передлеглої частини голівка під час потуги з'являється через вульварне кільце, а після її припинення повертається на висхідну позицію. При прорізуванні передлеглої частини голівка вставилася у вульварне кільце і не повертається в початкове положення, а кожного разу висовується все більше і більше. На цьому етапі пологів задній прохід розкривається і в його просвіті з'являється слизова прямої кишки („зіяючий анус”). В той час, коли голівка натискує на нервові закінчення, що виходять з крижів, у роділлі з'являється непереборкане бажання виштовхнути предлеглу частину через статеву щілину. Для цього вона упирається ногами в ліжко, а руками захоплює рукоятки ліжка, і тим самим добивається посилення потуг. Обличчя породіллі під час потуги стає синьо-багровим, шийні Вени роздуваються, лоб покривається потом. На висоті однієї з потуг вульварне кільце зісковзує з передлеглої частини і прірування голівки закінчується народженням голівки плода.

Після народження голівки плечики плоду вставляються в кістки тазу і повертаються. Внутрішній поворот плічок передається через шию до плоду і відбувається зовнішній поворот голівки. Після народження верхньої третини переднього плечика плоду і утворення точки фіксації між переднім плічиком і лонним зчленуванням народжується заднє плічико.

В ІІ періоді пологів забезпечується право жінки обирати положення, як е зручне як для неї, так і для медичного персоналу. Медичний персонал приймає пологи в чистому халаті, масці, окулярах і стерильних рукавичках.

В ІІ періоді пологів ведеться спостереження за загальним станом породіллі, гемодинамічгими показниками (артеріальний тиск і пульс – кожні 10 хвилин), станом плоду – контроль за серцевою діяльністю плоду кожні 5 хвилин, просуванням голівки плоду по родовому каналу.

Якщо не відбувається своєчасного излития навколоплідних вод, в асептичних

умовах проводиться амніотомія.

Під час народження плоду голівка стискається стінками родового каналу, що може призвести до порушення кровообігу в черепі, крововиливу в мозок і смерті дитини. З другого боку, голівка плода сама створює великий тиск на матку і тазове дно, що викликає їх перерозтяження, розрив шийки і промежини.

Акушерська допомога при головних передлежаннях – це ряд послідовних маніпуляцій, які виконує той, хто приймає пологи (кожну окремо або в комбінації), для захисту плоду і родового каналу матері від можливих травматичних пошкоджень.

На початку другого періоду пологів під крижі жінки необхідно підкласти валик, який змінює (за М. З. Маліновським) напрям виганяючих сил не на промежину, а догори, наближаючись до провідної вісі тазу. Приступаємо до надання ручної допомоги, коли голівка прорізується, тобто після кожної потуги все більше і більше виходить над промежиною і не ховається назад в статеву щілину після її закінчення.

Акушерська допомога за І. Ф. Жорданіа при передньому виді потиличного вставляння голівки складається з 5 моментів.

І момент – попередження передчасного розгинання голівки.Для виконання цього моменту той, хто приймає пологи, кладе долоню лівої руки на лобок, а долонні поверхні чотирьох пальців, щільно притиснутих один до одного, розміщує на більшій частині голівки, що прорізається, не даючи можливості їй передчасно розігнутися великими розмірами, і примушує прорізуватися через статеву щілину малим косим (9,5 см) і малим поперечним (8,0 см) розмірами. Маніпуляція, на думку автора, повинна бути негрубою, без великого тиску на голівку. Тільки після того, як утворилася точка фіксації між підпотиличною ямкою (задньою межею волосистої частини голови) і нижнім краєм сімфиза, протидія передчасному розгинанню голівки припиняється.

Бумм проводив попередження передчасного розгинання голівки великим і вказівним пальцями, які розміщував на промежині на відстані 3-4 см від задньої спайки в області розташування лобових горбів (мал. 15). Під час потуги протидія повернена на лобик, щоб не дати йому можливості прорізатися і не перешкоджати вільному просуванню і народженню потилиці. Тільки після утворення точки фіксації між підпотиличною ямкою і нижнім краєм симфизу протидія прорізанню лоба припинялося.

II момент – виведення голівки із статевої щілини назовні поза потугами. Після закінчення потуги акушер великим і вказівним пальцями правої руки розтягує кільце вульви, немов «спускаючи» його з потилиці для поступового виведення голівки. Якщо починається нова потуга, то розтягування кільця вульви припиняють і знову запобігають передчасному розгинанню голівки лівою укою, як це було описано в І моменті. Ці дві маніпуляції повторюють до тих пір, поки підпотилична ямка не підійде під лобкову дугу і не утвориться відповідна точка фіксації.

III момент – зменшення напруги промежини. Той, хто приймає пологи, незалежно в якому положенні знаходиться жінка, кладе руку долонною поверхнею на промежину так, щоб чотири пальці щільно прилягали в ділянці лівої, а сильно відведений великий палець – в ділянці правої соромливих губ, а складка між великим і вказівним пальцями розташувалася над човноподібною заглибиною. Обережно натискують кінцями всіх п'яти пальців на м'які тканини, розташовані зовні і вздовж великих соромливих губ, стягують їх донизу – у напрямі промежини, зменшуючи тим самим її напругу в ділянці задньої спайки. Одночасно долоня цієї руки притримує промежину, обережно притискуючи її до голівки, яка прорізується.

IV момент – регулювання потуг. Коли голівка під час потуги вставилася в статеву щілину своїми тім'яними горбами, акушер обома руками притримує її просування і пропонує породіллі скласти руки на грудях і глибоко дихати. Ритмічне дихання через рот допомагає вагітній подолати потугу, а тому, хто приймає пологи, – контролювати її поведінку. Після припинення потуги акушер правою рукою зменшує напругу на промежину і ніби стягує її з обличчя плоду, а лівою рукою, захопивши тім'яні горби, поступово піднімає їх догори і розгинає голівку. Жінку просять злегка потужитися (не набираючи повітря), щоб прискорити виведення голівки із статевої щілин.

Для прискорення народження плоду можна використовувати прийом Ritgen: долоня лівої руки кладеться спереду від зони куприка і натискує через промежину на підборіддя плоду, тоді як інша рука розгинає голівку догори у бік потилиці. При невеликих розмірах плоду, широкій і ненабряклій статевій щілині з цією ж метою можна застосовувати спосіб Ritgen-Olshausen: в пряму кишку вводять два пальці і розгинають голівку .

V момент – звільнення плечового пояса і тулуба плоду. Після народження голівки породіллю просять потужитися, що викликає внутрішній поворот плічок і зовнішній поворот голівки потилицею до відповідного стегна матері (при першій позиції – до лівого, при другій позиції – до правого). З цієї миті підтримують голівку руками, що сприяє біомеханізму пологів.

Неприпустимо обертання голівки і сприяння внутрішньому повороту плічок, це може викликати пошкодження судин спинного мозку або шийних хребців дитини. Коли плічка стануть в прямому розмірі площини виходу з малого тазу, голівку захоплюють з боку потилиці двома руками за щічно-скроневу ділянку і відтягають вниз до тих пір, поки під симфіз не підійде верхня третина переднього плічка.

Деякі автори (Schulter) рекомендують виводити заднє плічко плоду обома руками, так само, як і переднє, тільки піднімати голівку догори.

Цей метод може викликати перерозтягу судин шиї, пошкодження хребців, плечового сплетення і переломи ключиці, тому його треба використовувати більш обережний і щадний спосіб, запропонований І. Ф. Жорданіа.

Після утворення точки фіксації між верхньою третиною переднього плеча і лонним зчленовуванням долонною поверхнею лівої руки обережно піднімаємо голівку догори, а правій зсовуємо тканини промежини із заднього плеча. Коли плечовий пояс повністю звільниться, в пахові западини з боку спинки плоду вводимо вказівні пальці обох рук, піднімаємо тулуб догори і легко виводимо із статевої щілини.

Слід зазначити, що всі описані моменти акушерської допомоги при передньому виді потиличного вставляння голівки частіше за все використовуються не ізольовано, а в різних комбінаціях, які вважає необхідними для використовування в кожний конкретний момент пологів той, хто їх приймає. Деякі автори вважають, що акушерську допомогу при передньому виді потиличного вставляння плоду слід надавати тільки тоді, коли вагітна має високу промежину або велику голівку, яка дуже швидко прорізується через статеву щілину.