ФІЗІОЛОГІЧНА ВАГІТНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОЛОГИ. Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів

• Название: Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
• Дата: 21.11.2022
• Размер: 2.62 Mb.
• Имя файла: ФІЗІОЛОГІЧНА ВАГІТНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОЛОГИ.doc
• Тип: Навчальний посібник; #802795
• страница: 9 из 14

Ведення І періоду пологів

Для динамічного і наглядного спостереження за перебігом пологів, станом матері та плода, а також з метою своєчасної профілактики можливих ускладнень у пологах використовується запис партограми.
Підтримуючий догляд під час пологів і розродження:

1) Персональна психологічна підтримка вагітної від чоловіка, найближчих родичів чи обраного нею тренера під час пологів та розродження;

2) Забезпечується гарне порозуміння та психологічна підтримка медичним персоналом роділлі:

• 
  пояснюється необхідність проведення процедур і маніпуляцій;
  
• 
  одержується дозвіл на їх проведення;
  
• 
  підтримується підбадьорлива атмосфера при розродженні,
  
• 
  поважне відношення до бажань жінки;
  
• 
  Забезпечується конфіденційність стосунків.
  

3) Підтримується чистота роділлі та її оточення:

• 
  заохочується самостійне прийняття ванни чи душу жінкою на початку пологів;
  
• 
  перед кожним піхвовим дослідженням обмиваються зовнішні статеві органи і промежина роділлі, лікарем ретельно миються руки і одягаються стерильні гумові одноразові рукавички.
  

4) Забезпечується рухливість роділлі:

• 
  жінка заохочується до активної поведінки та вільного ходіння під час пологів;
  
• 
  допомагають жінці вибрати положення для пологів.
  

5) Підтримується прийом жінкою їжі і рідини за її бажанням. Прийом невеликої кількості поживної рідини відновлює фізичні сили роділлі.

3неболювання пологів за погодженням жінки.

Якщо роділля страждає від болю під час перейм або потуг:

• 
  психологічно підтримується та заспокоюється;
  
• 
  пропонується перемінити положення тіла;
  
• 
  заохочується до активних рухів; пропонується партнеру масажувати їй спину, тримати її руку і протирати обличчя губкою між переймами;
  
• 
  пропонується жінці дотримуватись спеціальної техніки дихання (глибокий вдих та повільний видих) - у більшості випадків це зменшує відчуття болю;
  
• 
  можна застосовувати для знеболювання пологів музику та ароматерапію ефірними маслами, а також використовувати інші неінвазивні, нефармакологічні методи зняття болю (душ, ванна, масаж).
  

Вимоги, що ставляться до медикаментозного знеболювання: знеболюючий ефект, відсутність негативного впливу на організм матері і плода, простота та доступність для усіх родопомічних закладів, Для знеболювання пологів використовуються неінгаляційні (системні) та інгаляційні анестетики, регіональна анестезія.

За фізіологічних пологів з цією метою застосовуються системні анальгетики, опіоїдні алкалоїди (при розкритті шийки матки не більше 5-6 см), похідні фенотіозину та анальгетики інших груп.

При застосуванні системних анальгетиків - похідних фенотіозину та анальгетиків інших груп - враховується їх трансплацентарне проникнення та можлива дія на дихальний та інші життєво важливі центри плода, експозиція від часу введення до народження плода.

Ведення II періода пологів

У II періоді пологів забезпечується право жінки вибрати положення, яке є зручним, як для неї, так і для медичного персоналу. Медичний персонал приймає пологи у чистому халаті, масці, окулярах та стерильних рукавичках.

У другому періоді пологів ведеться спостереження за загальним станом роділлі, гемодинамічними показниками (артеріальний тиск, пульс - кожні 10 хвилин), станом плода - контроль серцевої діяльності плода кожні 5 хвилин, просуванням голівки плода по родовому каналу.

Якщо не відбулося своєчасного вилиття навколоплідних вод, в асептичних умовах проводиться амніотомія.

Народження голівки плода потребує обережного надання ручної допомоги, метою якої є не тільки збереження цілісності промежини, але й попередження внутрішньочерепної та спінальної травми плода. Існує тактика ведення другого періоду пологів без захисту промежини Надання вільного положення жінки під час потуг сприяє більш динамічному проходженню плоду через пологові шляхи, при цьому найбільш ефективними є позиції сидячи навпочіпки, сидячи на стільці, стаючи, підтягуючись на дробинці, лежачи на боці.

Важливо підкреслити, що тільки при необхідності під час періоду вигнання, може бутипроведений допоміжний розтин промежини (перінео- та епізіотомія).

Показаннями до проведення розтину промежини є:

• 
  ускладнені вагінальні пологи (вакуум екстракція, акушерські щипці, сідничне передлежання);
  
• 
  наявність рубцевих змін промежини після розтину у попередніх пологах, особливо після поганого загоєння;
  
• 
  дистрес плода у другому періоді пологів.
  

Слід зазначити, що використання епізіотомії за показанням „загроза розриву промежини” не завжди є обґрунтованим. Відсутність чітких об'єктивних критеріїв „загрози розриву промежини” є підґрунтям для більш широкого використання епізіотомії, яка є не чим іншим ніж ятрогенним розривом промежини другого ступеню. У більшості випадків, коли за наявності так званої „загрози розриву промежини” розтин промежини не проводиться, відбувається спонтанний розрив лише шкіри промежини та слизової оболонки піхви, без ураження м'язів тазового дна (розрив першого ступеню).

Слід також визнати, що у ряді випадків промежина дійсно є суттєвою перепоною для народження, і її розтин є необхідним заходом запобігання розривів тяжкого ступеню.Перінеотомія супроводжується більшою частотою глибоких розривів піхви з ураженням прямої кішки та анального сфінктеру у порівнянні з епізіотомією.

Використання епізіотомії має бути обмежено показаннями.

Рутинне проведення епізіотомії не призводить до зменшення частоти глибоких розривів піхви з ураженням прямої кішки та анального сфінктеру.

У будь якому випадку рішення про проведення операції повинно бути клінічно обґрунтованим і доведеним до жінки, з отриманням від неї згоди. Операцію слід проводити після попереднього місцевого знеболення.