ФІЗІОЛОГІЧНА ВАГІТНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОЛОГИ. Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів

• Название: Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
• Дата: 21.11.2022
• Размер: 2.62 Mb.
• Имя файла: ФІЗІОЛОГІЧНА ВАГІТНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОЛОГИ.doc
• Тип: Навчальний посібник; #802795
• страница: 11 из 14

Стани, які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у І триместрі вагітності

• 
  Затримка менструації при позитивному тесті на вагітність і відсутності візуалізації плідного яйця на УЗД.
  
• 
  Виявлення при УЗД ділянок відшарування хоріону, нечітка візуалізація ембріону.
  
• 
  Блювання вагітних середнього та важкого ступеня з кетонурією.
  
• 
  Періодичні тягнучі болі у нижній ділянці живота.
  
• 
  Приступи переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота.
  
• 
  Кров’янисті виділення із піхви.
  

Стани, які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у ІІ триместрі вагітності

• 
  Періодичні тягнучі болі унизу живота.
  
• 
  Приступи переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота.
  

• 
  Зміна характеру виділень (надмірні водянисті) або кров’янисті виділення із піхви.
  
• 
  Зміна характеру рухів плода за суб’єктивними відчуттями вагітної (хаотичні рухи, що тривають більше 30 секунд і виникають частіше 4 раз протягом 1 години; менше ніж 10 рухів за 10 годин).
  
• 
  Зміна частоти серцевих скорочень плода при аускультації – більше 170 уд/хв або 110 і менше уд/хв
  
• 
  Невідповідність розмірів матки (переважання або відставання) гестаційному терміну.
  

• 
  Виявлення Rh-антитіл у крові або УЗ-ознак гемолітичної хвороби плода (багатоводдя, подвійний контур голівки, набряк підшкірної клітковини, гепатоспленомегалія).
  

Стани, які вимагають невідкладної консультації акушера-гінеколога у ІІІ триместрі вагітності

• 
  Періодичні тягнучі болі унизу живота.
  
• 
  Приступи переймоподібного болю або регулярний переймоподібний біль унизу живота.
  

• 
  Зміна характеру виділень (надмірні водянисті) або кров’янисті виділення із піхви.
  
• 
  Зміна характеру рухів плода за суб’єктивними відчуттями вагітної (хаотичні рухи, що тривають більше 30 секунд і виникають частіше 4 раз протягом 1 години; менше ніж 10 рухів за 10 годин).
  
• 
  Зміна частоти серцевих скорочень плода при аускультації – більше 170 уд/хв або 110 і менше уд/хв.
  
• 
  Невідповідність розмірів матки (переважання або відставання) гестаційному терміну.
  

• 
  Виявлення Rh-антитіл у крові або УЗ-ознак гемолітичної хвороби плода (багатоводдя, подвійний контур голівки, набряк підшкірної клітковини, гепатоспленомегалія).
  
• 
  Головний біль при поєднанні з підвищенням АТ.
  

• 
  Неконтрольована тяжка гіпертензія, гіпертензивний криз.
  
• 
  Поява або прогресування змін на очному дні.
  

ПОКАЗАННЯ ДО НЕГАЙНОЇ ГОСПІТАЛІЗЦІЇ

–кров’яністі виділення зі статевих шлях

– відходження навколоплодових вод;

– підвищення температури тіла вище 38;

– діастолічний АТ >110 мм рт.ст.;

– головний біль;

– порушення зору;

– біль у епігастральній ділянці або правому підребер’ї;

– ознаки печінкової недостатності;

– олігурія (< 25 мл/год);

– тромбоцитопенія (< 100·10⁹/л);

– будь-які стани, що супроводжуваються порушенням життєво важливих функцій;

ПОКАЗАННЯ ДО НАПРАВЛЕННЯ ВАГІТНОЇ

НА МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ *

1. 
   Вік вагітної 35 років і більше. Вік чоловіка 40 років і більше.
   
2. 
   Наявність у одного з подружжя спадкової патології, хромосомної перебудови або вродженої(их) вади розвитку.
   
3. 
   Наявність у вагітної фенілкетонурії, муковісцидозу та інших спадкових захворювань
   
4. 
   Наявність в родині живих або померлих дітей зі:
   

- спадковою або хромосомною патологією;

- вродженими вадами розвитку - ізольованими або множинними;

- розумовою відсталістю;

- мертвонародженням.

5. 
   Наявність вищезазначеної патології серед родичів.
   
6. 
   Кровноспоріднений шлюб.
   
7. 
   Звичне невиношування вагітності невстановленого генезу у І триместрі вагітності.
   
8. 
   Несприятливі впливи у ранні терміни вагітності (захворювання, діагностичні або лікувальні процедури, прийом медикаментів).
   
9. 
   Ускладнений перебіг вагітності (загроза переривання з раннього терміну, яка не піддається терапії, багатоводдя і маловоддя).
   
10. 
    Вагітні після ДРТ.
    
11. 
    Патологія плода, виявлена при пренатальному скринінгу (УЗ, біохімічні маркери, високий індивідуальний генетичний ризик виникнення хромосомної та деякої вродженої патології).
    
12. 
    Наявність у подружжя шкідливих факторів, пов'язаних із професією.
    

Медико-генетичну консультацію бажано проводити поза вагітністю, або в її ранні термі з детальною випискою про перебіг попередніх вагітностей, пологів, стану новонародженого, результатів обстеження, даних патолого-анатомічного дослідження.

«Школа підготовки сім’ї до пологів»

Мета: підготовка сімейної пари до відповідального батьківства, народження здорової дитини та збереження здоров’я матері шляхом консультативної адаптації до вагітності, підготовки до пологів та перебігу післяпологового періоду.

Організація допологового навчання є одним з принципів, який підтверджений безпечністю та ефективністю.

Заняття для навчання батьків організуються у допологовий період, щоб майбутні батьки могли зустрітись у подібній ситуації, поділитись досвідом та знаннями, а також обговорити надії, страх та сподівання. Допологове навчання має ряд переваг:

• 
  сприяє значному зниженню застосування знеболюючих препаратів під час пологів;
  
• 
  сприяє підвищенню настрою та викликає позитивні емоції у жінки та членів родини після пологів;
  
• 
  не має негативних наслідків.
  

Завдання допологової підготовки:

1. 
   Формування позитивного ставлення жінки до вагітності, пологів та майбутньої дитини.
   
2. 
   Психопрофілактична підготовка вагітної до пологів.
   
3. 
   Підготовка партнера або членів родини до участі у пологах, усвідомлення своєї ролі в процесі вагітності та пологах.
   
4. 
   Відпрацювання теоретичних та практичних навичок поведінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді.
   
5. 
   Навчання майбутніх батьків принципам грудного вигодовування та правилам догляду за новонародженим.
   
6. 
   Консультування з питань післяпологової контрацепції.
   

Заняття у школах відповідального батьківства повинен проводити підготовлений персонал: лікарі акушер-гінекологи, акушерки, неонатологи, психолог. Навчання може проводитись у жіночих консультаціях, центрах репродуктивного здоров’я, акушерських стаціонарах (відділеннях патології вагітності), навчальних закладах, РАЦС.

Вимоги до приміщення для занять:

• 
  Світле.
  
• 
  Тепле.
  
• 
  Просторе (для можливості групових занять жінок та їх партнерів, а також виконання фізичних вправ).
  
• 
  Наявність туалетної кімнати, місця для миття рук, рідкого мила, одноразових рушничків.
  
• 
  Наявність чистої питної води.
  

Обладнання включає:

• 
  Достатню кількість стільців, матів.
  
• 
  Телевізор, аудіо- та відеоапаратуру.
  
• 
  Шведську стінку.
  
• 
  М’ячі для аеробіки.
  
• 
  Стільчики для пологів.
  
• 
  Манекени (ляльки, молочна залоза).
  
• 
  Стенди та інформаційні матеріали.
  

Розклад занять має бути зручним для жінок та їх партнерів. Оптимальна тривалість одного заняття – не більше 1 години. Заняття повинні проводитись у першому, другому та третьому триместрах вагітності. Теми занять мають бути актуальними для кожного триместру. Тривалість курсу узгоджується з учасниками.
Рекомендовані теми для занять:

1. 
   Про перебіг вагітності:
   

• 
  Фізіологічні та психологічні зміни під час вагітності.
  
• 
  Внутрішньоутробний розвиток плода.
  
• 
  Харчування та здоровий спосіб життя.
  
• 
  Фізична активність.
  
• 
  Гігієна під час вагітності.
  
• 
  Тривожні симптоми під час вагітності.
  
• 
  Статеве життя.
  
• 
  Роль батька/партнера.
  

2.Про народження дитини:

• 
  Фізіологія пологів, «пологи без страху».
  
• 
  Партнерські пологи та роль партнера.
  
• 
  Перший період пологів та практичні вправи: альтернативні методи знеболення пологів, релаксація, вільний вибір позиції.
  
• 
  Другий період пологів та практичні вправи: раціональне положення жінки у другому періоді пологів, контакт «шкіра-до шкіри».
  
• 
  Третій пріод пологів (активне та фізіологічне ведення, переваги та недоліки).
  
• 
  Раннє грудне вигодовування.
  

3.Про післяпологовий період:

• 
  Принципи грудного вигодовування.
  
• 
  Метод лактаційної аменореї.
  
• 
  Догляд за новонародженим.
  
• 
  Гігієна післяпологового періоду.
  
• 
  Тривожні симптоми для матері та дитини.
  
• 
  Профілактика синдрому раптової смерті дитини.
  
• 
  Планування сім’ї, методи контрацепції.
  

Скринінг на гестаційний діабет.

Гестаційний діабет (діабет вагітних) – порушення толерантності до глюкози будь-якого ступеня, що виникло або вперше виявлене під час вагітності.

Обстеження на гестаційний діабет підлягають усі вагітні жінки.

Вагітним, у яких немає чинників ризику гестаційного діабету, проводять 2-годинний пероральний тест толерантності до глюкози (ПТТГ) у терміні 24-28 тижнів.

Вагітним, які мають один чи більше чинників ризику гестаційного діабету, ПТТГ проводять відразу після першого звернення з приводу вагітності. У разі негативного результату ПТТГ повторюють у терміні 24-28 тижнів.

Чинники ризику гестаційного діабету:

• 
  цукровий діабет у родичів першого ступеня,
  
• 
  ожиріння,
  
• 
  гестаційний діабет під час попередньої (їх) вагітності (ей),
  
• 
  макросомія попередньої дитини (маса новонародженого понад 4000 г),
  
• 
  мертвонародження в анамнезі.
  

ПТТГ проводять у ранковий час після 8-годинного утримання від їжі за умови відсутності гострих захворювань, травм чи оперативних втручань. Глікемію визначають у плазмі венозної крові лабораторним методом (не за допомогою експрес-аналізатора!).

Після забору крові натще вагітній дають випити упродовж 3-5 хвилин 75 г глюкози, яку розчинено у 300 мл води (можна додати сік свіжого лимона). Повторний забір крові здійснюють через 2 години. Упродовж цього часу вагітна має перебувати у стані спокою, їй дозволяють пити негазовану воду, не дозволяють їсти і палити.

Нормативи глікемії при проведенні ПТТГ такі (ВООЗ, 1999): натще ≤5,5 ммоль/л (100 мг/дл), через 2 години після навантаження <7,8 ммоль/л (140 мг/дл). Тест вважається позитивним, якщо глікемія натще та/або після навантаження перевищує нормативні показники (відповідно >5,5 ммоль/л і ≥7,8 ммоль/л). У разі позитивного результату ПТТГ слід повторити наступної доби. При підтвердженні позитивного результату діагноз гестаційного діабету вважається встановленим, і вагітну в подальшому спостерігають спільно акушер-гінеколог і ендокринолог згідно з клінічним протоколом «Ведення вагітності у хворих на гестаційний діабет» (наказ МОЗ України від 15.12.2003 р. №582).

Можливі загрози під час вагітноcті, при яких вагітна жінка має негайно звернутися за допомогою (надаються кожній вагітній):

1. 
   Кровотеча з піхви.
   
2. 
   Зміна характеру рухів плода.
   
3. 
   Сильний головний біль.
   
4. 
   Затьмарений зір.
   
5. 
   Лихоманка та озноб.
   
6. 
   Біль при сечовиділенні.
   
7. 
   Постійні скорочення матки.
   
8. 
   Раптові набряки, особливо обличчя та рук.
   
9. 
   Нудота, блювання, пронос.
   
10. 
    Підтікання або відходження навколоплідних вод.
    

ФАКТОРИ РИЗИКУ ПРЕЕКЛАМПСІЇ

-Гіпертензівні розлади при попередніх вагітностях.

-Хронічні захворювання нирок.

-Аутоіммунні захворювання (антифосфоліпідний синдром, системний.

червоний вовчак та ін.).

-Цукровий діабет.

-Хронічна артеріальна гіпертензія.

-Збільшений індекс маси тіла.

-Прееклампсія при вагітності у матері вагітної.



ПЕРЕЛІК ПОКАЗАНЬ

ДО НАПРАВЛЕННЯ ВАГІТНИХ ТА ПАЦІЄНТОК З АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ У ДЕННІ СТАЦІОНАРИ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ
1. Направленню у денний стаціонар підлягають вагітні з наступними патологічними станами

1. Прееклампсія легкого ступеню.

2. Компенсовані форми хронічної екстрагенітальної патології, що не потребують цілодобового нагляду (обстеження профільними фахівцями та лікування).

3. Необхідність визначення функціонального стану плода (проведення КТГ, біофізичного профілю плода, т.ін.).

4. Стан після проведення допоміжних репродуктивних технологій.

5. Патологія амніотичної рідини для клініко-лабораторного обстеження.

ІІ. Направленню у денний стаціонар підлягають жінки з наступною гінекологічною патологією:

1. Хронічні запальні захворювання геніталій в стадії загострення (для проведення комплексного обстеження, терапії та реабілітаційних заходів).

2. Ендометріоз – для попереднього обстеження, симптоматичної терапії та реабілітаційних заходів.

3. Пацієнтки, що перенесли гінекологічні операції з розтином черевної стінки, для проведення комплексу реабілітаційних заходів.
ІІІ. Пацієнтки, які потребують проведення наступних діагностичних маніпуляцій та малих гінекологічних операцій:

1. Вакуум-аспірація в малих термінах вагітності (до 20 днів затримки менструації).

2. Кріодеструкції та лазеротерапії шийки матки.

3. Видалення поліпа зовнішніх статевих органів, цервікального каналу.

4. Гістеросальпінгографія.

5. Діагностичне вишкрібання.


ПРЕКОНЦЕПЦІЙНА ПІДГОТОВКА ВАГІТНОЇ

ДО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ

1. Харчування

• 
  Повноцінне харчування під час вагітності. Калорійність раціону має складати близько 2400 ккал/добу. В раціон необхідно включати близько 60-80 г білка, продуктів харчування, в яких велика кількість клітковини, молоко та молочнокислі продукти.
  
• 
  Обмежити вживання жирів та вуглеводів.
  
• 
  Рекомендується щоденно вживати овочі, фрукти, фруктові соки.
  
• 
  При ожирінні рекомендується білково-рослинна дієта, проведення розвантажувальних днів.
  

2. Відпочинок та фізичне навантаження

• 
  Не допускати фізичного навантаження, яке пов’язане із підніманням важких предметів, тривалого знаходження у вертикальному положені. Уникати перевтоми, нічної праці, тривалого перегляду телевізійних передач. Забезпечувати повноцінний сон у нічний час при відсутності світла (особливо близько 2-ої години ночі) для створення умов синтезу мелатоніну..
  
• 
  За умови відсутності акушерських ускладнень рекомендуються фізичні вправи середньої сили з рівномірним навантаженням різних груп м’язів, спеціальні курси аеробіки.
  

3. 
   Максимально уникати контакту з шкідливими впливами (хімічними, фізичними) як на роботі, так і в побуті.
   

Відмова від паління та «пасивного» куріння, вживання алкоголю.

3. Вітамінні та інші біологічно активні комплекси

• 
  Фолієва кислота
  

Дефіцит фолієвої кислоти здебільшого розвивається під час вагітності. Добова потреба фолієвої кислоти 400 мкг, яка збільшується вдвічі під час вагітності та в період лактації. Фолієва кислота надходить в організм з продуктами харчування. Найбільша кількість її міститься у фруктах, овочах, шпинаті, спаржі, салаті брокколі, динях, бананах.

При дефіциті фолієвої кислоти розвивається фолієводефіцитна анемія та вади розвитку центральної нервової системи плода.

Рекомендується щоденний прийом 400 мкг фолієвої кислоти до настання вагітності та в ранні строки (до 12 тижнів) для профілактики вад розвитку центральної нервової системи плода.

• 
  Полівітаміни та мінерали (поєднання вітаміну А, рибофлавіну, цинку, магнію, кальцію, йоду) – перед заплідненням та в ранні строки вагітності попереджує виникнення вад розвитку у плода та поліпшує стан матері.
  

4. Оздоровлення жінки:

• 
  Лікування вогнищ хронічної інфекції та запобігання гострих інфекційних захворювань
  
• 
  Лікування хронічних захворювань до компенсованого стану.
  

5. Контроль овуляції та синхронізація процесів овуляції та запліднення.

Рекомендації щодо поведінки під час вагітності

Захід	Обгрунтування застосування
І. Здоровий спосіб життя	Народження здорової дитини
Повна відмова від тютюнопаління під час вагітності та грудного вигодовування Відмова від тютюнопаління у дитячій кімнаті	Негативний вплив нікотину та моноокису вуглероду: Незадовільне харчування у жінок, які палять Підвищена потреба у вітамінах С, Е, залізі Підвищення частоти переривання вагітності: самовільних викиднів та передчасних пологів Зниження маси тіла плода (на 127-274 г) Відмова від тютюнопаління у 1 триместрі знижує ризик розвитку синдрому затримки росту плода Зростання частоти мертвонароджень Передлежання плаценти Зменшення продукції материнського молока Зниження темпів росту дитини Ризик виникнення синдрому раптової малюкової смертності
Абсолютна відмова від вживання алкоголю (особливо перед зачаттям та 1 триместрі вагітності) 2.1. Вживання алкоголю у дозі 0,5г/кг в день має негативний вплив на розвиток дитини	Алкоголь проникає у кров плода та виділяється з грудним молоком. Негативна дія алкоголю проявляється: Зростанням частоти переривання вагітності - самовільних викиднів та передчасних пологів Відшаруванням плаценти Мертвонародженням Розвитком алкогольного синдрому плода, який має наступні ознаки: затримка росту плода та новонародженого мікроцефалія дефекти розвитку очей вади розвитку обличя патологія суглобів затримка розумового розвитку дитини
3. Відмова від вживання наркотичних речовин під час вагітності	Негативна дія наркотичних речовин проявляється: Зростанням частоти переривання вагітності - самовільних викиднів та передчасних пологів Відшаруванням плаценти Мертвонародженням Розвиток абстинентного синдрому плода Підвищеним ризиком інфікування ВІЛ-інфекцією, гепатитом С.
4. Зловживання кофеїном, який міститься у каві, чаї, напитках типу кока-коли	Проникає через плаценту та виділяється з грудним молоком Надмірне вживання кофеїну під час вагітності проявляється: Зростанням частоти переривання вагітності - самовільних викиднів та передчасних пологів Низькою масою тіла при народженні Надмірне вживання кофеїну під час лактації проявляється: Підвищенним збудженням та роздратованністю дитини Порушенням сну Зниженням вмісту заліза у молоці та організмі дитини
5.Відпочинок та фізичне навантаження: 5.1. Уникати перевтоми 5.2. Не рекомендується фізичне навантаження з підніманням важких предметів 5.3. У разі відсутності акушерських ускладнень не протипоказані фізичні вправи та заняття типу аеробіки	Негативний вплив може проявитись: Перериванням вагітності Відшаруванням плаценти Мертвонародженням Травматизацією жінки та плода
ІІ. Раціональне харчування Дотримання 12 принципів раціонального харчування ВОЗ Піраміда здорового харчування (Додаток) Здорове харчування має бути різноманітним та помірним Хліб, круп’яні та макаронні вироби, рис, картоплю рекомендується їсти декілька раз на день Різноманітні овочі та фрукти рекомендується їсти декілька раз на день (більше 500 г/день). Співвідношення овочів до фруктів – 2:1. Щоденно вживати молоко та молочні продукти з низьким вмістом жиру (1,5-2,5% жирності): кефір, кисле молоко, сир, йогурт Вживати нежирні сорти м’яса та м’ясних продуктів, птицю, рибу, яйця та бобові продукти Обмежити вживання «видимих» жирів у кашах, на бутербродах, вживати не жирні сорти м’яса та молочних продуктів. Обмежити вживання цукру, кондитерських виробів, десертів. Загальне вживання солі повинно не перевищувати 1 чайну ложку (6г) на день. Рекомендується вживати йодовану сіль. У разі вживання спиртних напитків, загальна кількість спирту у них не повинна перевищувати 20 г чистого спирту на день. Дотримуватись ідеального індексу маси тіла (норма 20- 25). Надавати перевагу приготуванню їжі паровим методом, відварюванню та приготуванню у мікрохвильовій пічці. Частота прийомів їжі – 3 основних та 2 проміжних, що знижує використання жиру, масла, солі та цукру Дотримуватись грудного вигодовування протягом перших 6 місяців, яке може бути продовжено до 2 років. Корисні для вагітної джерела фолієвої кислоти: Бобові Зелені овочі Шпинат Капуста брюссельська та кольорова Салат Банани Апельсини.	За допомогою харчування ми задовільняємо потреби та витрати організму в енергії Середні витрати організму вагітної жінки зростають на 200- 300 ккал в день ( у 2-3 триместрі) і складають 2200- 2300 ккал. Рекомендована прибавка маси тіла під час вагітності: Індекс маси тіла Показник Вага Низький <19,8 12,5-18,0 Нормальний 19,9-26,0 11,5-16,0 Надмірний 26,1-29,0 7,0-11,5 Ожиріння >29,0 => 7,0 Ризики, що пов’язані з недостатньою прибавкою маси тіла під час вагітності: Передчасні пологи Затримка росту плода Низька маса тіла дитини при народженні Висока перинатальна смертність Ризики, що пов’язані з надмірною прибавкою маси тіла під час вагітності: Гіпертонія та розвиток прееклампсії Гестаційний діабет Інфекції сечовидільної системи Тромбофлебіт Утрудненні пологи Великий плід Ризик розвитку ожиріння та діабету у дитини Висока перинатальна смертність
Вітамін С не синтезується у людському організмі, тому є необхідність у постійному його поповненні. Для повного насичення тканин для вагітних добова потреба у вітаміні С складає 50 мг. Продукти, які містять добову дозу (50 мг) вітаміну С: 1 великий апельсин, 100 мл свіжого апельсинового соку, 90 г полуниці, 1 грейпфрут 1 великий зелений перець 2 середні картоплини.	Вітамін С має наступні властивості : Підвищує засвоєння «негемового» заліза Необхідний для синтезу колагену Антиоксидантну дію
Кальцій 300 мг кальцію покриває потреби плода та вимоги лактації. Продукти з високим вмістом клітковини погіршують засвоєння кальцію. Джерела кальцію – молоко та молочні продукти (1 чашка молока – 250 мг кальцію). Вміст кальцію у грудному молоці не залежить від вмісту кальцію у раціоні матері.	Додавання кальцію під час вагітності викликає невелике зниження ризику розвитку гіпертензії при неускладненій вагітності та у групі ризику щодо розвитку даного ускладнення. Достатньо переконливих даних відносно впливу кальцію з метою профілактики передчасних пологів немає, але у групі жінок з високим ризиком прееклампсії, ризик передчасних пологів знижується. Даних відносно впливу кальцію на показник перинатальної смертності немає.
Йод – дуже важливий елемент для розвитку та функціонування організму, так як є самим важливим компонентом гормонів щитовидної залози. Щоденна доза йоду, рекомендована ВОЗ, ЮНІСЕФ і Міжнародною Радою по контролю за йод-дефіцитними захворюваннями, для вагітних жінок та породіль, що вигодовують грудним молоком, повинна складати 200 мг. У основному йод поступає в організм з продуктами харчування. Вміст йоду в фруктах, овочах, злакових та м’ясі залежить від вмісту йоду у ґрунті. Джерела йоду – морська риба та продукти моря. Найкраща профілактика гіпотиреоїдизму – вживання йодованої солі.	Додавання йоду у регіонах з високим рівнем ендемічності по кретинізму призводит до значного зниження частоти даної захворювання при відсутності побічних дій. Негативні наслідки йодної недостатності: Гіпотиреоїдизм плода, креатинізм Викидні, мертвонародження Низька маса тіла при народженні Висока перинатальна та дитяча смертність Зоб та гіпотиреоїдизм матері
Вітамін Д Під час вагітності та лактації рекомендована потреба 10 мкг або 400 МО вітаміну Д. Жінкам з вживанням недостатньої кількості вітаміну Д та неможливістю перебувати під сонячним освітленням, рекомендується призначати препарати вітаміну Д.	Вітамін Д та кальцій попереджують розвиток рахіту у новонароджених та зменшують частоту неонатальної гіпокальціємії.
Залізо Біля 5-20% заліза, яке вживається з їжею, засвоюється. Залізо входить до складу гему (червоний пігменту риб та тварин) – засвоюється на 20-30%. «Негемоване» залізо, яке містися у рослинних продуктах, молоці, яйцях, засвоюється гірше – 2-7%. Вітамін С, тваринний білок та деякі органічні кислоти покращують засвоєння «негемованого» заліза. Жінки з достатніми запасами заліза в організмі не потребують додаткового призначення заліза. Спірні дані відносно призначення препаратів заліза всім вагітним (30 мг на день). Потреба у залізі під час лактації не перевищує таку під час вагітності. Вміст заліза у грудному молоці не залежить від вмісту заліза у раціоні матері.	Добавки заліза та фолатів після першого триместру не мають суттєвого впливу на перебіг вагітності, пологів та стан плода. Якщо є ознаки істинного дефіциту заліза, показана терапія препаратами заліза. Але результати клінічного дослідження свідчать, що рутинне призначення препаратів заліза призвело до підвищення перинатальної смертності та збільшення частоти ускладнень внаслідок прийому цих препаратів.
Полівітаміни Адекватне харчування під час вагітності та лактації забезпечує надходження до організму достатньої кількості вітамінів та поживних речовин. Внаслідок існування заперечливих думок, необмежене вживання полівітамінів під час вагітності не рекомендується, якщо не доведена їх очевидна необхідність. Деякі вітаміни, як А, Д, B12, можуть накопичуватись в організмі та стати токсичними у великих дозах.	Несприятливий вплив прийому полівітамінних добавок: Необґрунтовані витрати Тривала залежність Погане засвоєння Токсичність Дисбаланс поживних речовин
Поживні речовини у грудному молоці Група 1 – залежать від харчування матері: йод, селен, вітаміни B1, B6, B12, А. Група 2 – не залежать від харчування – білок, кальцій, залізо. Додаткове призначення даних препаратів більш корисно для матері, ніж для дитини.	Група 1- недостатнє вживання жінкою, яка вигодовує грудним молоком, призводить до низької концентрації у грудному молоці. Група 2 - не впливають на концентрацію у грудному молоці

Розділ ΙV.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України №624 від 03.11.2008

 

Клінічний протокол з акушерської допомоги

«Нормальні пологи»