Фізіологічна вагітність. ФІЗІОЛОГІЧНА ВАГІТНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОЛОГИ 2. Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
 Скачать 2.62 Mb.
|
Тепловий ланцюжок.Найважливішою умовою дотримання теплового ланцюжка є забезпечення температури у пологовій залі (операційній) не нижче ніж 25С. Організаційні умови забезпечення підтримки теплового ланцюжка. Ці заходи впроваджуються під час пологів та в перші дні після народження дитини з метою зменшення втрат тепла у всіх новонароджених. Невиконання хоча б одного з цих заходів розриває тепловий ланцюжок та ставить новонароджену дитину під загрозу переохолодження. Межами нормальної температури тіла новонародженого слід вважати 36,5о С-37,5о С при вимірюванні в аксілярній ділянці. Недотримання теплового ланцюжка підвищує ризик розвитку у новонародженого гіпоглікемії, метаболічного ацидозу, інфекції, дихальних розладів, уражень центральної нервової системи (крововиливи, судоми). Десять кроків теплового ланцюжка.1) Тепла пологова кімната (операційна) [B].Приміщення повинно бути чистим та теплим, без протягів з відчинених вікон, дверей та кондиціонерів (вентиляторів). Оптимальною (безпечною) для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25оС –28оС. Все необхідне для зігрівання дитини (пелюшки, шапочка, шкарпетки, сорочечки, повзунки, ковдра) треба підготувати і підігріти завчасно. 2) Негайне обсушування дитини [B].Відразу після народження (до перетинання пуповини) акушерка повинна обсушити тіло та голову дитини стерильними, сухими, попередньо підігрітими пелюшками. Викласти дитину на живіт матері і закінчити обсушування. Вологі пелюшки треба відкласти, одягнути на дитину чисті шапочку і шкарпетки та накрити чистою сухою попередньо підігрітою пелюшкою. 3) Контакт “шкіра –до –шкіри”[С].Контакт “шкіра-до-шкіри” запобігає втратам тепла та сприяє колонізації організму дитини флорою матері. На грудях матері дитина накривається чистою попередньо підігрітою пелюшкою та спільною з матір’ю ковдрою і знаходиться там до переведення в палату спільного перебування не менше 2 годин. З метою контролю дотримання заходів теплового ланцюжка перше вимірювання температури тіла новонародженого здійснюється через 30 хвилин після народження в аксілярній ділянці електронним термометром. 4) Грудне вигодовування [A].Грудне вигодовування треба починати як можна раніше протягом першої години після народження, коли дитина проявляє ознаки готовності до початку годування та знаходиться з матір’ю в контакті “шкіра-до-шкіри”. Не треба примушувати дитину розпочинати перше годування, якщо вона не проявляє цих ознак. 5) Відкласти зважування та купання [B].Купання та зважування новонародженого відразу після народження призводить до втрат тепла (21), тому ці процедури треба відкласти. Кров, меконій частково видаляються зі шкіри новонародженого при обсушуванні після пологів. Залишки родової змазки не видаляються у дитини. Перше купання доцільно здійснювати вдома. Зважування та антропометрію дитини необхідно проводити після здійснення контакту “шкіра-до-шкіри” перед переведенням в палату спільного перебування. 6) Правильно одягнути та загорнути дитину [А].Туге сповивання шкідливе для новонародженого, тому що зменшує ефективність підтримання тепла дитиною, обмежує рухи дитини, обмежує дихальні рухи. У зв'язку з цим дитину необхідно одягнути в чисті теплі повзунки, сорочечку, шапочку, шкарпетки та накрити теплою ковдрою. 7) Цілодобове спільне перебування матері та дитини [A].За умови відсутності протипоказань новонароджена дитина повинна цілодобово перебувати разом з матір’ю в одному приміщенні. Спільне перебування матері та дитини забезпечує годування на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньолікарняної інфекції. 8) Транспортування в теплих умовах [B].Якщо дитину треба транспортувати в інше відділення (палату), медичні працівники зобов’язані забезпечити підтримку та контроль температури тіла для запобігання виникнення гіпотермії. В палату спільного перебування новонароджений повинен транспортуватися разом з матір’ю. При народженні дитини шляхом кесарського розтину, новонароджений транспортується в кувезі або в дитячому ліжечку, вкритий теплою ковдрою. 9) Реанімація в теплих умовах.Новонароджена дитина з асфіксією не може виробляти достатню кількість тепла, в зв'язку з чим підвищується ризик виникнення гіпотермії. Тому важливо забезпечити проведення реанімаційних заходів у теплих умовах. 10) Підвищення рівня підготовки та знань.Всі медичні працівники повинні мати відповідну підготовку та навички з принципів дотримання теплового ланцюжка. Члени сім’ї інформуються медичними працівниками щодо важливості підтримання нормальної температури тіла дитини. Післяпологовий період – починається відразу після закінчення пологів і триває протягом 8 тижнів Післяпологовий період поділяється на ранній та пізній Ранній післяпологовий період починається з моменту вигнання посліду та триває 2 години. В цей період породілля знаходиться у пологовому відділення, що пов’язано з ризиком виникнення ускладнень, насамперед, кровотечі. Цей період є дуже важливим і його треба розглядати як термін швидкої адаптації функціональних систем після великого навантаження під час вагітності та пологів. Пізній післяпологовий період настає через 2 години після пологів і триває впродовж 8 тижнів. Під час цього періоду відбувається зворотний розвиток всіх органів та систем, які змінилися у зв’язку з вагітністю та пологами. Післяпологовий догляд Основні принципи післяпологового догляду: Забезпечення доброго самопочуття матері та дитини: Оцінка стану матері, вимірювання та реєстрація температури, артеріального тиску, визначення характеру та частоти пульсу. Звертають увага на молочні залози: визначають їх форму, можливе нагрубання, стан сосків, наявність тріщин на них. Постійний контроль за післяпологовими виділеннями (лохіями) та інволюцією матки. Інтервали часу: протягом перших двох годин - кожні 15 хвилин протягом третьої години - кожні 30 хвилин протягом наступних трьох год- кожні 60 хвилин протягом подальшого перебування в післяпологовому відділенні – один раз на добу. Виконання вправ післяпологової гімнастики. Підтримка раннього грудного вигодовування: Контакт „шкіра до шкіри” та раннє прикладання новонародженого до грудей, цілодобове сумісне перебування матері та новонародженого, заохочення матері вибрати ту позицію при грудному вигодуванні, яка буде найбільш комфортною, як для неї, так і для дитини, сприяє тривалому та успішному вигодуванню. Це забезпечує емоційний контакт та надає породіллі можливість висловлювати свої материнські почуття. Захищає новонародженного від інфекцій Підтримка у матері відчуття впевненості в собі: Надання матері точної та вичерпної інформації протягом всього післяпологового періоду відносно її стану та стану новонародженого, придбані навички якісного догляду та спостереження за дитиною підвищать відчуття впевненості в собі, а також нададуть можливість своєчасно звернутись за допомогою в разі необхідності. Проведення консультування з питань планування сім’ї та догляду за дитиною після виписки. Виписка породіллі зі стаціонару проводиться після: -об’єктивної оцінки стану матері: -відсутність скарг; -стабільні показники гемодинаміки; -відсутність кровотечі; -відсутність ознак інфікування. Не існує доказів на користь необхідності рутинного ультразвукового обстеження органів малого тазу жінок в післяпологовому періоді. -коли мати навчена догляду та нагляду за дитиною; -при відсутності відхилень від фізіологічного перебігу післяпологового періоду породілля з новонародженим виписується на 3 добу додому; -коли мати проконсультована з питань вигодування новонародженого, післяпологової контрацепції та основним загрозливим симптомам післяпологового періоду. Загрозливі симптоми у жінок в післяпологовому періоді: Загрозливі симптоми у жінокв післяпологовому періоді: - вагінальна кровотеча (використання 2-3 прокладок за 30 хв.); - підвищення температури тіла; - утруднення дихання; - біль у животі; - біль молочних залоз та сосків; - біль у промежині; - нетримання сечі, біль / утруднення при сечовиділенні; - гнійні / з неприємним запахом виділеннз піхви. Загрозливі стани дитини, при яких потрібна допомога - дитина погано смокче груди; - дитина млява або збудлива; - у дитини виникли судоми; - у дитини порушення дихання; - у дитини гіпертермія, або гіпотермія - визначається набряк, гіперемія або нагноювання пупкової ранки; - у дитини блювота або діарея. Інформована згода пацієнтки на активне ведення третього періоду пологів Весь процес пологів складається з трьох періодів: I-й період розкриття шийки матки, II-й період народження дитини. III-й період народження дитячого місця (посліду); він ще називається -послідовий період. Існує два способи ведення цього періоду: очікувальний та активний. ФІЗІОЛОГІЧНЕ ВЕДЕННЯ III ПЕРІОДУ (очікувальне) - самостійне відшарування плаценти від стінки матки за рахунок самостійного скорочення матки і Вашої допомоги - натуг (ми просимо Вас" натужитись"). Триває III період від 5 хвилин до 2 годин і при цьому втрачається приблизно від 100 до 500 мл крові. АКТИВНЕ ВЕДЕННЯ III ПЕРІОДУ - Вам роблять внутрішньо-м'язеву ін'єкцію препарату, який скорочує матку (це може бути окситоцин, ергометрин) на першій хвилині після народження дитини. Через декілька хвилин після введення препарату відбудеться відділення плаценти від стінок матки, і акушерка з вашою допомогою (просимо Вас „натужитись") шляхом легкого підтягування за пуповину допомагає посліду народитись. Препарати, що використовують для скорочення матки, можуть підвищити кров'яний тиск, викликати нудоту і блювоту, болючість у ділянці ін'єкції і болючі скорочення матки, але це не є обов'язковим. Під час пологів ми Вас інформуємо про це і просимо Вашої згоди на активне ведення послідового періоду. Я (не) згідна на активне ведення третього періоду пологів. У випадку, коли пацієнтка недієздатна, згоду дає опікун. Дата Підпис Додаток 1  Додаток 2 ЛІТЕРАТУРА: 1.Акушерство: учебник под редакцией Б.М. Венцковского, Г.К. Степанковской, М.Е. Яроцкого, Київ «Медицина» 2010, 448 с. 2.Акушерство: підручник за редакцією В.І.Грищенко, М.О. Щербини.- Київ, «Медицина»,2007. - 408 с. 3.В.М. Запорожан, М.Р. Цегельский, Н.М. Рожковская «Акушерство и гинекология»: учебник в 2-х томах, т.Ι. – Одесса, 2005. - 472 стр. 4.Учебник для медицинских вузов, 4-е издание, доп.: под редакцией Є.К. Айламазяна. - СПБ: спецлітература 2003, 528 с. 5.Ведення фізіологічної вагітності. Методичний посібник для викладачів. – Київ, 2012. - 128 с. 6.Наказ МОЗ України №624 від 03.11.2008 р. Клінічний протокол акушерської допомоги «Нормальні пологи». 7.Наказ МОЗ України №417 від 15.07.2011 р. Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги (частина Ι). ЗМІСТ Розділ Ι Фізіологічна вагітність 3 с. Розділ ΙΙ Фізіологічні пологи 23 с. Розділ ΙΙΙ Наказ МОЗ України №417 від 15.07.2011 р 64 с. Розділ ΙV Наказ МОЗ України №624 від 03.11.2008 р. 106 с Додаток 135 с. Додаток 2 136 с. Література 137 с. 1 У випадку, якщо спостереження за вагітною здійснює сімейний лікар, така виписка заповнюється цим лікарем при першому візиті вагітної. |