|
|
Навчально методичне забезпечення література до курсу Вступ до мовознавства Основна
Тема. Фонологія як розділ мовознавства. Поняття фонеми ( 2 години).
Мета. Домогтися усвідомленого розуміння студентами предмета фонології, сутності фонеми як її одиниці.
Теоретична частина
Фонологія як функціональна фонетика.
Фонема як одиниця мови:
фонема і звук;
функції фонеми;
фонологічний зміст фонеми, її інтегральні та диференційні ознаки.
Варіації і варіанти фонеми, їх позиційна зумовленість.
Система фонем і фактори, що зумовлюють її національну своєрідність. Загальна кількість фонем. Співвідногення голосних і приголосних у системі (мови вокалічні й консонантні).
Фонологічні школи (МФШ, ЛФШ, Празький лінгвістичний гурток).
Література
А. Основна
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 33 – 43.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 109 - 120.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.
Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 35 - 49.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 153 - 165.
Б. Додаткова
Аванесов Р. И. Кратчайшая звуковая единица в составе слова и морфемы / Р. И. Аванесов // История советского языкознания: хрестоматия. – М.: Высшая школа, 1981. – С. 153 - 156.
Донець Л. С., Мацько Л. І. Вступ до мовознавства : практикум[ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. С. Донець, Л. І. Мацько. –
К. : Вища школа, 1989. – С. 62 - 64.
Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.
Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М. : Наука, 1989. – С. 166 - 190.
Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 3 - 20.
Реформатский А. А. Основные положения МФШ / А. А. Реформатский // Введение в языкознание: хрестоматия. – Минск : Вышэйшая школа, 1984. – С. 91 - 97.
Реформатский А. А. О расхождении МФШ с ленинградскими фонологами / А. А. Реформатский // Введение в языкознание: хрестоматия. – Минск : Вышэйшая школа, 1984. – С. 281 - 295.
Практична частина
Дібрати текст ( приблизно 80 слів) і записати транскрипцією:
А) фонетичною;
Б) фонематичною ( з позицій МФШ і ЛФШ).
Лекція № 5.
Тема . Лексикологія як розділ мовознавства (2 години).
Мета. Ознайомити студентів з основними поняттями лексикології, із основними властивостями слова.
Розгорнутий план лекції
Слово в системі мови. Лексикологія та її основні розділи. Зв’язок лексикології з мисленням людини і граматичною системою мови.
Найважливіші ознаки простого самостійного слова:
фонетична оформленість і автономність (наявність власного і єдиного наголосу, неможливість внутрішніх пауз);
граматична оформленість і структурність;
автономність значення;
цільнооформленість (окремість) і непроникливість;
лексико-гараматична віднесеність (приналежність до тієї чи тієї частини мови);
вільне відтворення в якості будівельного матеріалу словосполучень і речень;
здатність виступати в якості граматичного мінімуиа речення;
виконання номінативної функції.
Слова самостійні та службові.
Лексичне значення слова. Фактори, що визначають лексичне значення слова. Стабільність і змінність лексичного значення слова. Співвіднесеність слова з об’єктивною дійсністю (реалією). Співвіднесеність слова з поняттям. Значення і функціонування слова.
Місце слова в лексико-семантичній системі мови.
Сутність називання. Слова вмотивовані та невмотивовані.
Література
А. Основна
Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С.69 - 117.
Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 163 - 164.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 94 - 224.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 183 - 224.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 181 - 248.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 54 - 148.
Б. Додаткова
Абрамов В. П. Созвездие слов / В. П. Абрамов. – М. : Просвещение, 1989. – 160 с.
Білецький А. О. Про мову і мовознавство / А. О. Білецький. – К.: АртЕк, 1997. – 140 - 161.
Лисиченко Л. А. Бесіди про рідне слово. Слово і його значення. / Л. А. Лисиченко. – Харків : ХГУ, 1993. – 198 с.
Маковский М. М. Удивительный мир слов и значений. Иллюзия и парадоксы в лексике и семантике / М. М. Маковский. – М. : Высшая школа, 1989. – 200 с.
Усатенко Т. П. Лексическая семантика / Т. П. Усатенко. – К. : Рад. Школа, 1984. - 265 с.
Питання для перевірки
Який розділ мовознавства називається лексикологією? Яке коло проблем обіймамє наука лексикологія у вузькому та широкому розумінні слова?
Поясніть значення терміну семасіологія. Які слова мають лексичне значення, а які не мають його? Чи ототожнюються предмети і явища зі словами, які їх називають?
Що таке номінативна функція слова стосовно до дій, ознак, предметів, явищ?
Поясніть характер взаємозв’язку між словом як знаком і його складом. Що таке предметне (денотативне) і стилістичне (конотативне) значення?
Поясніть роль слова у вираженні понять. Що є лексичним значенням слова? Чому лексичне значення слова? Чому лексичне значення слова опосередковано позначає реальність об’ективного світу? Яка роль поняття у цьому процесі? З’ясуйте узагальнюючу функцію слова.
Продемонтсруйте на конкретних прикладах із відомих Вам мов характер взаємозв’язків між словом і типлм мислення народу, словом і граматичною будовою мови.
Лекція № 6.
Тема . Типи відношення лексичних одиниць (2 години).
Мета. Ознайомити студентів з основними пардигмами лексиксичної системи мови. Сформувати розуміння системних відношень у лексичній системі мови, розкрити основні теоретичні підходи до проблем, запропонованих у лекційному занятті. Розвивати вміння здійснювати системний аналіз лексики, добирати мовний ілюстративний матеріал з різних мовних систем та здійснювати системний аналіз.
Розгорнутий план лекції
Слова багатозначні та однозначні. Семантична структура багатозначного слова (пряме та переносне значення слова). Типи переносного значення слова (метафора, метонімія, синекдоха).
Омоніми, джерела омонімії. Різновиди омонімів. Використанні омонімів у мовленні. Відмінність явища омонімії від явища полісемії.
Тематичні та лексико-семантичні групи слів.
Синоніми як члени тематичних груп соів. Типи синонімів. Джерела синонімії. Синонімічні ряди і домінанти синонімічних рядів. Синонімія і культура мовлення. Контекстуальні синоніми.
Антоніми як члени тематичних груп слів. Антоніми і енантіосемія. Використання антонімів в мовленні. Контекстуальні антоніми. Групи слів, які не можуть утворювати лексичні антоніми за наявності логічного протиставлення понять.
Паронімія. Роль слів-паронімів у стилістичному забарвленні тексту.
Табу та евфемізми.
Терміни та їх призначення. Сутність термінів. Джерела термінів. Міжнародний термінологічний фонд мов.
Література
А. Основна
Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Булаховський. – К. : Наукова думка, 1959. – С. 32 – 34; 166 - 178.
Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 107 - 117.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 192 – 194; 196 - 216.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 75 - 128.
Додаткова
Будагов Р. А. Введение в науку о языке: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Р. А. Будагов. – М. : Высшая школа, 1988. – 340с.
Откупщиков Ю. В. К истокам слова / Ю. В. Откупщиков. – М.: Просвещение, 1986. – 175 с.
Довідкова
1. Етимологічний словник української мови: в 7 томах / За аг. Ред.. О. С. Мельничука / - К. : Наукова думка, 1982. -245 с.
2. Олійник І. С. , Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – К. : Рад. Школа, 1978. – 350 с.
Фасмер М. Этимологический словарь русского язика./ М. Фасмер. – М.: Просвещение, 1964 – 1973.
Питання для перевірки
Що таке семантична структура слова? Чи характеризується лексичне значення слова набором його семантичних компонентів?
Що таке термін? Чому для правильного розуміння природи терміна необхідно знати його походження? Які вам відомі визначення терміна? Чому термін дає узагальнюючу інформацію про поняття?
Поясніть, чому при визначенні лінгвістичної суті терміна необхідно виходити із співвіднесеності терміна з об’єктом (предметом) чи системою об’єктів (предметів) матеріального світу, з поняттям та предметно логічними відношеннями між поняттями?
Яке значення називається прямим , а яке – переносним?
Які слова називаються омонімами, синонімами, антонімами, паронімами? З’ясуйте різницю між багатозначними словами і омонімами. Чи мають місце у паронімах семантико-образні зв’язки? У якому відношенні пеербувають явища синонімії та полісемії?
Лекція № 7.
Тема . Лексична система мови (2 години).
Мета. Виявити основні шляхи збагачення лексичної системи мови, проаналізувати впливи на систему української мови протягом всієї її еволюції, з’ясувати можливості впливу української лексики на інші мови світу, сформувати принципові світоглядні позиції щодо активізації процесу запозичень. Розвивати у студентів вміння працювати з лексичними системами різних мов, використовувати довідкову літературу, аналізувати процес формування мовної системи у зв’язку з культурологічнимипроцесами у суспільстві.
Розгорнутий план лекції
Основні процеси в історичному розвитку словникового запасу мови.
Шляхи збагачення лексики. Збагачення лексики за рахунок власних ресурсів мови.
Збагачення лексики за рахунок інших мов. Запозичення слів. Запозичені слова і варваризми. Калькування слів та словосполучень з іноземних мов. Види кальок.
Застаріла лексика. Причини виникнення застарілих слів. Історизми та архаїзми. Їх різновиди та сфери вживання.
Етимологія як наука. Принципи наукової етимології. Деетимологізація та її причини. Причини виникнення народної етимології.
Фразеологія та основні типи фразем. Джерела фразеологізмів. Вияв у фразеологізмах національної специфіки мови.
Стилістичні розряди лексики. Стилістичне розшарування лексики як розподіл синонімічних рядів слів за сферами використання. Загальновживана лексика. Стилістично обмежена лексика, її основні групи.
Література
А. Основна
Будагов Р. А. Введение в науку о языке: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Р. А. Будагов. – М. : Высшая школа, 1988. – С. 71 – 81.
Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Булаховський. – К. : Наукова думка, 1959. – С. 196 – 199; 201 – 210; 363.
Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 69 – 89; 110 – 123..
Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 119 - 141; 155 – 159; 163 - 169.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 107 – 109; 112 - 116.
Откупщиков Ю. В. К истокам слова / Ю. В. Откупщиков. – М.:
Просвещение, 1986. – 175 с.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 101 – 107; 121 – 128; 148 - 151.
Додаткова
Паламарчук Л. С. Новий академічний словник / Л. С. Паламарчук // Мовознавство. – 1980. - №5. – С. 3 - 9.
Довідкова
1. Етимологічний словник української мови: в 7 томах / За аг. Ред.. О. С. Мельничука / - К. : Наукова думка, 1982. -245 с.
2. Олійник І. С. , Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – К. : Рад. Школа, 1978. – 350 с.
Фасмер М. Этимологический словарь русского язика./ М. Фасмер. – М. : Просвещение, 1964 – 1973.
Питання для перевірки
Що таке етимологія і які її завдання? Наведіть приклади етимологічно прозорих і етимологічно непрозорих слів. Що таке деетимологізація слова? Що таке народна етимологія? Назвіть принципи етимологічних досліджень. Охарактеризуйте кожен із цих принципів. З’ясуйте характер зв’язку між звуковим складдом, звучанням і значенням слова в процесі етимологічних досліджень. Назвіть основні прийоми порівняльно-історичного методу, застосовувані у процесі етимологічних досліджень. Чому необхідно враховувати часову послідовність мовних явищ у галузі лексики?
Які словосполучення називають фразеологічними?
Чому фразеологічні словосполучення називають еквівалентами слів?
Дайте визначення фразеологічним зрощенням.
Що таке фразеологічні єдності?
Що таке фразеологічні сполучення?
Поясніть лексичне значення терміна «ідіома».
Назвіть основні джерела фразеологізмів.
Лекція № 8.
Тема . Граматика як наука про граматичну будову мови. Морфеміка. Словотвір(2 години).
Мета. Сформувати у студентів уявлення про граматичну будову мови, значення основних граматичних понять. Розвивати усіння системно сприймати мову, усвідомлювати взаємозв’язок граматичних одиниць різних рівнів граматики.
Розгорнутий план лекції
Граматична будова мови (граматика) як система відношень.
Граматичне значення слів в їх протиставленні лексичним значенням. Співвідношення лексичних і граматичних значень у самостійних і службових словах.
Граматичні форми слів. Лексема і словоформа. Парадигма.
Граматичні категорії.
Граматика як наука. Складові граматики. Морфологія і синтаксис.
Поняття про морфему. Основні типи морфем. Корні та афікси. Класифікація афіксів. Основа слова. Типи основ. Структурний (морфемний), словотвірний, етимологічний аналіз слова.
Частини мови як лексико-граматичні класи слів. Принципи розмежування частин мови. Система частин мови.
Література
А. Основна
Виноградов В. В. Исследования по русской грамматике: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1979. – 430 с.
Виноградов В. В. Русский язык (грамматическое учение о слове) : [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1972. – С. 10 – 13; 38 - 43.
Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К. : Рад. школа, 1987. – С. 6 – 27; 31 – 50; 98 – 126; 146 – 165; 173 - 179.
Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Грищенко А. П. Граматика української мови: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Грищенко. – К. : Рад. школа, 1987. – С. 32 - 45.
Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 193 – 208.
Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 175 – 194; 206 -211; 214 - 228.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 116; 123; 125; 128 – 146.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 232 – 240; 265 -282.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 243 - 346.
Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М. Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 10 - 100.
Додаткова
Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л. : ЛГУ, 1979. – С. 6 - 36.
Реформатский А. А. Агглютинация и фузия как две тенденции грамматического строения слова / А . А. Реформатский // Морфологическая типология и проблема классификации языков. – М. – Л. : Наука, 1965. – С. 64 - 92.
Питання для перевірки
Що таке граматика? Що вивчає граматика? Яке її значення в житті людини і суспільства? Які основні поняття граматики?
Чим відрізняється граматичне значення від лексичного? На конкретних прикладах з’ясуйте лексичне і граматичне значення слів та відмінності їх.
Як виражається граматичне значення?
Що таке синтетичний спосіб вираження граматичних значення?
Яка особливість аналітичного способу вираження граматичного значення?
Що таке аналітична і синтетична форми? Наведіть їх приклади в українській, російській та англійській мовах.
Яка різниця між флективністю та аглютинацією?
Що таке гарамтична категорія? Спільне й відмінне між понятійними і граматичними категоріями. Які є граматичні категорії? Назвіть їх структуру. Як проявляються категорії у різних мовах?
Що таке парадигма? Які бувають парадигми?
Які основні розділи граматичної науки? Що є предметом вивчення у кожному розділі?
Що вивчає морфеміка? Що називається морфемою? Чим відрізняється морфема від фонеми? Чи може морфема матеріально дорівнювати фонемі і за яких умов? Покажіть на прикладах конкретних морфем план змісту і план вираження. Що таке семантична сторона морфеми? Що таке морф, аломорф?
На які типи поділяються морфеми? Що таке основа слова? З чого вона складається і які її функції? Що називається коренем? Чим він відрізняється від основи? Чи можуть збігатися корінь і оснва?
Що таке афікси? Які афікси називаються постфіксами? Що таке суфікс? Яка функція флексії? Які афікси називаються префіксами? Що таке інтерфікси (інфікси)? З’ясуйте формотворчу і складотворчу роль афіксів, ілюструючи свою дуику прикладами. Що таке морфемний складслова?
Які основні поняття словотвору (дериватології)? Що таке твірна основа? Що таке словотворчі засоби мови?
Які Ви знаєте способи творення слів? Які засоби при них використовуються? Покажіть це на прикладах.
Які види афіксального творення Ви знаєте?
Що таке словотвірна модель?
Що таке безафіксне творення слів?
Що таке частини мови? Які основні категоріальні ознаки частин мови? З’ясуйте, в чому виявляється семантична ознака частин мови, - морфологічна,- синтетична, -словотворча.
Як класифікуються частини мови? Які основні категоріальні ознаки слів – домінантів – іменника? Прикметника? Числівника? Займенника? Дієслова? Прислівника?
Які ознаки дейктичних слів? Які ознаки інтер’єктивних слів (вигуків, звуконаслідувань, слів прикликання та відгону)?
Охарактеризуйте парадигми змінних частин мови.
Що таке синтагма? З’ясуйте поняття парадигматичних і синтагматичних відношень.
Лекція № 9.
|
|
|
Скачать 0.7 Mb.