|
|
Навчально методичне забезпечення література до курсу Вступ до мовознавства Основна
Тема . Основи класифікації звуків мови. Голосні та приголосні звуки (фонеми) (2 години).
Мета. Ознайомити студентів з поняттям «голосні» та «приголосні» звуки, із принципами класифікації звуків.
Розгорнутий план лекції
Голосні та приголосні звуки, їх акустичні та артикуляційні відмінності:
наявність/відсутність перепони у ротовій порожнині;
характер і ступінь напруженості мовленнєвого апарату;
сила струменя видихуваного повітря;
співвідношення тону і шуму;
роль у складотворенні.
Принципи класифікації голосних:
місце підняття спинки язика (голосні переднього, середнього та заднього рядів);
ступінь підняття спинки язика до піднебіння (голосні високого, середнього та низького підняття);
участь губ у творенні голосних (голосні лабіалізовані та не лабіалізовані);
тривалість звука (короткі та довгі приголосні).
Специфіка фонетичної системи голосних різних мов світу.
Класифікація голосних української мови
Ряд/піднесення
|
передній
|
середній
|
задній
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Високе
|
|
і
|
|
|
у
|
|
Високо-середнє
|
|
и
|
|
|
|
|
Середнє
|
|
е
|
|
|
о
|
|
Низьке
|
|
|
|
|
|
а
|
Класифікація голосних російської мови
Ряд/піднесення
|
передній
|
середній
|
задній
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Високе
|
|
и
|
|
ы
|
у
|
|
Високо-середнє
|
|
|
|
|
|
|
Середнє
|
|
э (е)
|
|
|
о
|
|
Низьке
|
|
|
|
а
|
|
|
Класифікація голосних польської мови
Ряд/піднесення
|
передній
|
середній
|
задній
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Високе
|
|
i
|
|
|
u
|
|
Високо-середнє
|
|
y
|
|
|
|
|
Середньо-низьке
|
|
e (е)
|
|
|
о
|
|
Низьке
|
a a
|
|
|
|
|
|
Класифікація голосних англійської мови
Ряд/піднесення
|
передній
|
середній
|
задній
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Високе
|
|
I: i
|
|
|
|
U:v
|
Високо-середнє
|
|
|
|
|
|
|
Середнє
|
|
e
|
|
е :
|
о
|
A
|
Низьке
|
a
|
|
|
|
|
A:
|
Класифікація голосних німецької мови
Ряд/піднесення
|
передній
|
середній
|
задній
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Лабіал.
|
Нелабіал.
|
Високе
|
|
I: u: I u
|
|
|
|
U:v
|
Високо-середнє
|
|
|
|
|
|
|
Середнє
|
|
e : о: е
|
|
|
О О:
|
|
Низьке
|
|
|
|
А а:
|
|
|
Принципи класифікації приголосних звуків (фонем):
співвідношення голосу і шуму; сонорні і шумні (дзвінкі і глухі);
місце творення , або співвідношення активного і пасивного органів мовлення; губні (губно-губні та губно-зубні); язикові (передньоязикові (зубні та альвеолярні); середньоязикові, задньоязикові, язичкові та гортанні приголосні;
спосіб творення, або характер перепони та спосіб її подолання; проривні носові, бокові, дрижачі; фрикативні та африкати;
твердість/м’якість (приголосні тверді та пом’якшені);
тривалість (короткі та подовжені приголосні).
Література
А. Основна
Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 33 – 43; 72 – 79; 89 – 93.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 109 - 120.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.
Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 35 - 49.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 153 - 165.
Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 3 - 20.
Додаткова'>Б. Додаткова
Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – С. 3 - 102.
Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М. : Наука, 1989. – С. 166 - 190.
Щерба Л. В. Избранные работы по языкознанию и фонетике / Л. В. Щерба. – Л. : ЛГУ, 1958. – 230 с.
Питання для перевірки
Які найтиповіші акустико-артикуляційні ознаки голосних звуків?
Якими типовими акустико-артикуляційними ознаками відрізняються приголосні звуки від голосних?
Що таке вокалізм? Що таке консонантизм?
Як поділяються приголосні за акусимчною ознакою?
З роботою яких мовних органів пов’язане творення звуків різного типу?
З роботою яких мовних органів творення приголосних звуків різного типу?
Чи є органи мовного апарату, які функціонують однаково і при творенні голосних, і при творенні приголосних звуків? У яких випадках?
З чим пов’язаний поділ голосних звуків за піднесенням, рядом, лабіалізацією?
Чи є різниця в класифікації голосних звуків української та російської мов, інших відомих Вам мов?
На чому базується поділ приголосних звуків на шумні та сонорні, на дзвінкі та глухі?
Як поділяються приголосні за роботою активного мовного органу?
Що означає поділ приголосних за місцем творення?
На основі чого виділяються дорсальні, апікальні і какумінальні звуки і як вони характеризуються?
Які звуки називаються увулярними, фарингальними?
Що означає поділ приголосних за способом творення?
На основі чого виділяють шиплячі і свистячі?
У чому особливість африкат?
Як Ви розумієте поняття основна і додаткова артикуляція?
Що таке палаталізація звуків? Яким артикуляційним моментом вони зумовлюються?
Як передається палатальність звуків на письмі?
Чи однаковою мірою і які звуки підлягають палаталізації в українській і російській мовах?
Що таке веляризація?
Що таке дифтонг? Які дифтонги Ви знаєте?
Що таке нескладотворчий голосний звук? Які нескладові звуки є в українській мові?
Що таке назалізація звуків? Що таке лабіалізація?
Що таке аспірація? Які звуки можуть бути аспіратами?
На чому ґрунтується повна класифікація голосних звуків?
Чи є відмінності в класифікації приголосних звуків української та російської мов? У чому вони полягають?
Як класифікуються звуки іноземної мови, яку Ви вивчаєте?
Лекція № 3.
Тема . Звукове мовлення як лінійний ряд звуків у часі і просторі. Орфоепія (самостійна робота - 4 години).
Мета. Ознайомити студентів з поняттям «суперсегментні одиниці мовлення», з основними принципами орфоепії.
Розгорнутий план лекції
Фраза як фонетичне речення:
схема інтонації як конструктивна ознака фрази;
елементи інтонації (мелодика мовлення, темп мовлення, фразовий та логічний наголоси, тембр голосу).
Мовленнєві такти, або синтагми.
Фонетичні (акцентні слова:
словесний наголос та його типи (експіраторний, силовий, кількісний та музичний);
рухомий та нерухомий.
Склад як мінімальна ритмічна одиниця мовленнєвого потоку:
основні теорії складу (експіраторна, сонорна, теорія м’язового напруження);
Складові та нескладові звуки (складові голосні та плавні приголосні; нескладові голосні у складі дифтонгів; види дифтонгів.
Типи складів за структурою (неприкриті/ прикриті, відкриті/закриті).
Література
А. Основна
Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 26 - 29.
Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 81- 87.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 69 - 72.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 132 - 137.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34; 121 – 151.
Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – С. 78 - 96.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 187 - 192.
Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – С. 48 – 50; 68 - 94.
Додаткова
Щерба Л. В. Избранные работы по языкознанию и фонетике / Л. В. Щерба. – Л. : ЛГУ, 1958. – 230 с.
Питання для перевірки
На які ритміко-інтонаційні одиниці членується послідовно наше мовлення?
Що таке фраза і як вона співвідноситься з реченням?
Що являє собою інтонаційна схема фрази (інтонаційна конструкція)?
Яка роль логічного наголосу в організації мовлення?
Чи однозначно використовується термін «такт (мовленнєвий)» і «синтагма» в наукові та навчальній літературі? Від чого залежить членування фрази на мовленнєві такти?
Що таке словесний наголос? Чим відрізняється силовий (динамічний) і кулькісний (квантитативний) наголоси? Чому чехам російські голосні в наголошених складах здаються довгими, а росіяни сприймають чесьеі довгі голосні в ненаголошених складах як наголошені?
Чим акустично відрізняються мови за музичним наголосом?
Чому при сприйнятті магнітофонного запису, який складається з трьох пропорційних ударів однакової гучності, чехи стверджували, що в кожній пропорції найсильнішим був перший удар, поляки - другий, а французи – третій?
Чому фонетичне слово не збігається зі словом лексичним? Чим відрізняється проклітика від енклітики?
Чому дошкільнята ототожнюють звук зі складом і на питання: «Скільки звуків у слові рама?» - часто відповідають: «Два: ра і ма».
У яких випадках приголосні можуть бути складотворними? У яких мовах складові плавні є типовими звуками, а в яких факультативними?
Чим відрізняються висхідні дифтонги від спадних? Які дифтонги представлені в іноземній мові, яку Ви вивчаєте? Чи є дифтонги в слов’янських мовах? Як фонетично змінюються слова в слов’янських мовах, якщо в автентичній мові були дифтонги при запозиченні?
Чому так важко визначити межі складів і сформулювати правила складоподілу?
Лекція № 4.
|
|
|
Скачать 0.7 Mb.