|
|
Навчально методичне забезпечення література до курсу Вступ до мовознавства Основна
НАВЧАЛЬНО- МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Література до курсу «Вступ до мовознавства»
Основна
Брицин М. Я. Порівняльна граматика української та російської мов / М. Я. Брицин, М. А. Жовтобрюх, А. В. Майборода. – К.: Вища школа, 1978. – 270 с.
Будагов Р. А. Введение в науку о языке: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Р. А. Будагов. – М. : Высшая школа, 1988. – 340с.
Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Булаховський. – К. : Наукова думка, 1959. – 567 с.
Виноградов В. В. Исследования по русской грамматике: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1979. – 430 с.
Виноградов В. В. Русский язык (грамматическое учение о слове) : [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1972. – 330 с.
Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К. : Рад. школа, 1987. – 250 с.
Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Грищенко А. П. Граматика української мови: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Грищенко. – К. : Рад. школа, 1987. – 250 с.
Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – 290с.
Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – 310 с.
Истрин Б. Н. Возникновение и развитие письма / Б. Н. Истрин. – М. : Наука, 1965. – 600 с.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – 210 с.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – 410с.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – 295 с.
Леонтьев А. А. Путешествие по карте языков мира / А. А. Леонтьев. – М.: Просвещение, 1988. – 167 с.
Маслов Ю. С. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Ю. С. Маслов. – М. : Высшая школа, 1987. – 245с.
Откупщиков Ю. В. К истокам слова / Ю. В. Откупщиков. – М.: Просвещение, 1986. – 175 с.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. – М.: Просвещение, 1979. – 540 с.
Різник М. Г. Письмо і шрифт/ М. Г. Різник. – К.: Вища школа, 1978. – 152 с.
Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. І. Тоцька. – К. : Вища школа, 1981. – 149 с.
Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М.Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – 288 с.
Додаткова
Абрамов В. П. Созвездие слов / В. П. Абрамов. – М. : Просвещение, 1989. – 160 с.
Аванесов Р. И. Кратчайшая звуковая единица в составе слова и морфемы / Р. И. Аванесов // История советского языкознания: хрестоматия. – М.: Высшая школа, 1981. – 224 с.
Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л. : ЛГУ, 1979. – 340 с.
Білецький А. О. Про мову і мовознавство / А. О. Білецький. – К.: АртЕк, 1997. – 110 с.
Бевзенко С. П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови :[ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. П. Бевзенко. – К.: Вища школа, 1988. – 235 с.
Будагов Р. А. Толковые словари в национальной культуре народов / Р. А. Будагов. – М. : МГУ, 1989. – 148 с.
Будагов Р. А. Человек и его язык / Р. А. Будагов. – М.: МГУ, 1976. – 340 с.
Булаховський Л. А. Питання походження української мови / Л. А. Булаховський. – К.: Рад. Школа, 1956. – 450 с.
Введенская Л. А., Колесников Н. Б. От собственных имен к нарицательным / Л. А. Введенская, Н. Б. Колесников. – М. : Просвещение, 1989. – 143 с.
Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська. – К. : Університетське вид-во «Пульсари», 2004. – 398 с.
Гуанчжунь Л. Сопоставительное описание русских и китайских жестов при речевом общении / Л. Гуанчжунь // Русский язык за рубежом. – 1993. - №1. – С. 48 – 53.
Донець Л. С., Мацько Л. І. Вступ до мовознавства : практикум[ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. С. Донець, Л. І. Мацько. –
К. : Вища школа, 1989. – 198 с. 17
Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Р. Зиндер. – М. : Наука, 1979. – 450 с.
Кисленко Ю. І. Системна організація мови / Ю. І. Кисленко. – К.: Вища школа, 1997. – 248 с.
Колшанский Т. В. Соотношение субъективных и объективных факторов в языке/ Т. В. Колшанский. – М.: Высшая школа, 1989. – 330 с.
Кондрашова А. М. Звуки и знаки. Звук и значение / А. М. Кондрашова. - М. : Наука, 1989. – 230 с.
Левицький Ю. М. Мови світу //Енциклопедичний довідник/ Ю. М. Левицький. – Львів, 1988. – 440 с.
Лисиченко Л. А. Бесіди про рідне слово. Слово і його значення. / Л. А. Лисиченко. – Харків : ХГУ, 1993. – 198 с.
Маковский М. М. Удивительный мир слов и значений. Иллюзия и парадоксы в лексике и семантике / М. М. Маковский. – М. : Высшая школа, 1989. – 200 с.
Мельничук О. С. Методологічні пошуки в нових підходах до висвітлення мови/ О. С. Мельничук // Мовознавство. – 1991. - №3. – С. 3 – 11.
Одинцов В. В. Лингвистические парадоксы / В. В. Одинцов. – М. : Просвещение, 1988. – 172 с.
Паламарчук Л. С. Новий академічний словник / Л. С. Паламарчук // Мовознавство. – 1980. - №5. – С. 3 - 9.
Полюга Л. М. Омонімія і багатозначність / Л. М. Полюга // Українська мова і література в школі. – 1985. - №7. – С. 40 – 45.
Панов Е. Н. Знаки, символы, языки / Е. Н. Панов. – М.: Высшая школа, 1980. – 240 с.
Реформатский А. А. Агглютинация и фузия как две тенденции грамматического строения слова / А . А. Реформатский // Морфологическая типология и пробдема классификации языков. – М. – Л. : Наука, 1965. – 300 с.
Реформатский А. А. Основные положения МФШ / А. А. Реформатский // Введение в языкознание: хрестоматия. – Минск : Вышэйшая школа, 1984. – 250 с.
Реформатский А. А. О расхождении МФШ с ленинградскими фонологами / А. А. Реформатский // Введение в языкознание: хрестоматия. – Минск : Вышэйшая школа, 1984. – 250 с.
Сахарный Л. В. К тайнам мысли и слова / Л. В. Сахарный. – М. : просвещение, 1983. – 257 с.
Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Грищенка. – К. : Вища школа, 1997. – 493 с.
Сучасна українська літературна мова : підручник / [М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.] ; За ред. М. Я. Плющ. – К. : Вища школа, 1994. – 414 с. 18
Трубачев О. Н. Реконструкция слов и их значений / О. Н. Трубачев // Вопросы языкознания. – 1980. - №3. – С. 314 – 318.
Усатенко Т. П. Лексическая семантика / Т. П. Усатенко. – К. : Рад. Школа, 1984. - 265 с.
Царук О. В. Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри: монографія / О. В. Царук. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. – 345 с.
Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К. : Літера, 2000. – 260 с.
Щерба Л. В. Избранные работы по языкознанию и фонетике / Л. В. Щерба. – Л. : ЛГУ, 1958. – 230 с.
Щерба Л. В. Избранные работы по руському язику / Л. В. Щерба. – М. : Высшая школа, 1957. – 290 с.
Довідкова
1. Етимологічний словник української мови: в 7 томах / За аг. Ред.. О. С. Мельничука / - К. : Наукова думка, 1982. -245 с.
2. Олійник І. С. , Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – К. : Рад. Школа, 1978. – 350 с.
Фасмер М. Этимологический словарь русского язика./ М. Фасмер. – М. : Просвещение, 1964 – 1973.
Баранцев К. Т. Англо-український фразеологічний словник / К. Т. Баранцев. – К. : Рад. Школа, 1969. – 152 с.
Удовиченко Г. М. Фразеологічний словник української мови: в 2 томах / Г. М. Удовиченко. – К. : Вища школа, 1978.
Лекції до курсу «Вступ до мовознавства»
Модуль № 1.
Лекція № 1.
Тема . Мовознавство як наука. Завдання і методи науки про мову (1 година).
Мета. Ознайомити студентів із науковою проблематикою мовознавчої науки, із завданнями курсу «Вступ до мовознавства».
Розгорнутий план лекції
Предмет та основні розділи мовознавства. Місце мовознавства серед інших наук. Мовознавство і соціальні науки (історія, археологія, етнографія, соціологія). Мовознавство і природничі науки( фізіологія, анатомія, медицина, фізика, кібернетика, математика, семіотика, географія). Мовознавство і філософія ( логіка, філософія, літературознавство, мистецтвознавство). Аспекти вивчення мовознавства ( конкретне і загальне мовознавство, теоретичне і прикладне мовознавство). Основні розділи мовознавства: фонетика, фонологія, акцентологія, морфонологія, морфологія, лексикологія, семасіологія, етимологія, ономастика, лексикографія, деоиватологія, синтаксис, фразеологія, стилістика.
Виникнення мовознавства в системі знань людини. Історія мовознавства античного світу. Розвиток мовознавства у 19 – 20 століттях. Школи і аспекти сучасного мовознавства.
Основні проблеми сучасного мовознавства як науки:
мова і мовлення як об’єкт і предмет мовознавства. Людська мова і конкретні мови світу. Конкретне і загальне мовознавство. Теоретичне і практичне мовознавство. Проблематика мовознавства;
визначення мови як явища з античних часів і до сьогодення. Закономірності розвитку мови, його рушійні сили. Внутрішні та зовнішні фактори мовних змін;
проблема виникнення мови. Гіпотези та суперечки в наукових школах. Проблема класифікації мов світу. Генеалогічна класифікація мов як класифікація їх за спорідненістю та типологічна класифікація як класифікація їх за будовою. Проблема класифікації окремих мовних одиниць;
мова і мислення; мова і свідомість. Психолінгвістика;
проблема виникнення й розвитку письма. Основні етапи розвитку письма;
проблема методології науки.
Методологія мовознавства та спеціальні методи лінгвістичних досліджень. “Метод — це процедура виявлення й опису специфічних особливостей предмета чи явища або певної його сторони, що дозволяє одержати нові знання про будову предмета, його властивості, особливості їх виявів і под.” (В. М. Русанівський). Методологічна основа мовознавства. Методи дослідження мови (загальні і спеціальні). Описові методи (або дискриптивні): експериментальний, дистрибутивний, статистичний. Реконструктивні методи: порівняльно-історичний, метод внутрішньої реконструкції. Індукція. Дедукція. Аналіз. Синтез.
Структура науки про мову. Система найважливіших понять-термінів (метамова) лінгвістики.
Література
Основна
1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – 290с.
2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк., 1974. – С. 12 - 13.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 3 – 20; 27 – 35; 246 – 251.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 7 – 17; 303 - 328.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 7 – 11; 58 - 99.
Леонтьев А. А. Путешествие по карте языков мира / А. А. Леонтьев. – М.: Просвещение, 1988. – 167 с.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 44 - 53.
Додаткова
Білецький А. О. Про мову і мовознавство / А. О. Білецький. – К.: АртЕк, 1997. – С. 11 - 18.
Бевзенко С. П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови :[ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. П. Бевзенко. – К.: Вища школа, 1988. – С. 5 – 6; 20 - 22.
Левицький Ю. М. Мови світу //Енциклопедичний довідник/ Ю. М. Левицький. – Львів, 1988. – 440 с.
Мельничук О. С. Методологічні пошуки в нових підходах до висвітлення мови/ О. С. Мельничук // Мовознавство. – 1991. - №3. – С. 3 – 11.
Царук О. В. Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри: монографія / О. В. Царук. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. – С. 104 = 113.
Питання для перевірки
Як Ви розумієте, що таке мова?
Як розрізняють конкретне і загатне мовознавство? Теоретичне і прикладне мовознавство? Зовнішнє та внутрішнє мовознавство? Які поділи мовознавства Вам ще відомі?
Перерахуйте основні проблеми мовознавства. Дайте їм стислу характеристику.
Чим відрізняється і що спільного між поняттями методологія і метод? Які методи мовознавства Вам відомі?
Чому виділяються різні аспекти мовознавства і чому мовознавство вважається комплексною наукою?
Що таке мовлення та яке його основне призначення? Чим відрізняються форми мовлення? Які науки ще вивчають мовленнєву діяльність людини?
Чим обумовлено включення мовознавства до числа соціальних, суспільно-історичних наук?
У яких формах і снує мова і чим займаються лінгвісти?
Складіть детальний план відповіді. Додайте втрачені складові ланцюжка.
Форми мовлення
/ \
Внутрішнє Зовнішнє
/ \
Усне ?
/ \
? діалогічне
Лекція № 1.
Тема . Мова, її природа і функції (1 година).
Мета. Ознайомити студентів з науковими поглядами на природу та походження мови; сформувати уявлення про історію письма.
Розгорнутий план лекції
Проблема визначення сутності мови. Основні філософсько-лінгвістичні теорії. До постановки проблеми. Зародження і походження конкретних мов. Походження людини, зародження його мислення і мовлення як комплексна проблема багатьох суміжних наук. Мова як ознака будь-якого людського колективу. Виникнення мови і свідомості людини в глибокій давнині. Потреба людини у спілкування як сутнісна риса людського колективу. Соціальні передумови зародження мислення й мовлення. Біологічні передумови зародження мови і мовлення:
група біологічних концепцій ( наприклад, звукоімітаційна теорія), позитивні риси та недоліки. Німецький мовознавець Август Шлейхер (1821 — 1868) започаткував натуралістичний напрям у мовознавстві, вважаючи, що мова — природний організм, який народжується, розвивається, старіє й умирає. Мова не є біологічним явищем, бо вона не закладена в біологічній природі людини. Якби це було так, то новонароджена дитина одразу б заговорила мовою своїх біологічних предків. Дитину треба навчити мови. Деякі люди, опинившись поза суспільством, стають безмовними, так звані діти-мауглі. Межі мов і рас не збігаються. Дитина розмовляє мовою людей серед яких виховується. Існує феномен “дитячої мови”. Однак це не осмислені слова, а лише дитяче лепетання.
група соціальних концепцій (наприклад, теорія соціального договору, теорія трудових вигуків), позитивні риси та недоліки. Більшість науковців інтерпретують мову як явище соціальне. Серед них — Дені Дідро (1713 — 1784), Ж.-Ж. Руссо (1712 — 1778). Поль Лафарг ( 1842 - 1911), Антуан Мейє ( 1866 — 1936) Жозеф Вандрієс (1875 — 1960), Фердінанд де Соссюр (1857 — 1913), Шарль Баллі ( 1865 — 1947). Мова — явище суспільне. Вона виникла у суспільстві, обслуговує суспільство, є однією з найважливіших ознак суспільства і поза суспільством існувати не може.
група релігійних концепцій ( наприклад Біблійна теорія), позитивні риси та недоліки;
група психологічних теорій (наприклад, вигукова теорія), позитивні риси та недоліки. Німецькі вчені Макс Мюллер (1823 — 1900) та Йоганн-Готфрід Гердер (1744 — 1803) розглядали мову як явище психічне. Таких же поглядів дотримувалися Вільгельм фон Гумбобльдт (1767 — 1835) та Олександр Потебня (1835 — 1891), які вважали, що мова — це дух народу. Однак психіка кожної людини індивідуальна, неповторна.
Деякі риси первинних мов:
первинність звукового мовлення, його органічний взаємозв’язок з мімікою та жестами;
нерозчленовані звукові комплекси як знаки ситуацій;
первинні слова як родові назви цілих класів предметів.
Учення академіка І. П. Павлова про дві сигнальні системи як обґрунтування взаємозв’язоку мислення і мовлення.
Закономірності історичного розвитку мови:
історія суспільства і розвиток мови. історія суспільства – важливий стимул розвитку мови. Розвиток мови як форма її існування як засобу спілкування. Протиріччя як джерело розвитку мов. Протиріччя між складними комунікативними потребами людей і системою конкретної мови. Протиріччя в системі мови на всіх рівнях її розвитку;
лінгвістичні закони. Поняття лінгвістичного закону та його властивості. Об’єктивний характер лінгвістичного закону. Закон як відображення сутності закономірності. Прогнозуюча роль законів мови. Загальні лінгвістичні закони. Закон еволюційного розвитку мови. Закон нерівномірності розвитку різних рівнів мови. Принцип економії та закон аналогії. Вузькоспеціальні лінгвістичні закони різних рівнів мови. Закони розвитку мови та правила її функціонування. Питання про можливість свідомої саморегуляції мовних процесів;
диференціація мови у процесі її розвитку і функціонування. Територіальне членування мови. Місцеві діалекти як часткові системи загальнонародної мови. Види соціального членування мови (чоловічий і жіночий варіанти мови; соціальне та спеціальне використання мов; соціально-групове і професійне членування мови; створення спеціальних жаргонів (умовні, «таємні» мови). Жанрово-функціональне членування мови. Основні стилі мови і мовлення. Літературна мова та основні її ознаки (чітка нормативність, що можлива тільки за наявності писемної форми мовлення, над діалектний характер, літературна мова – вища форма національної мови, багатоманітність функцій та сфер використання мови, жанрово-стилістична диференціація мови).
Основні функції мови:
сутність мовленнєвої комунікації; мова як засіб людського спілкування;
мова як безпосередня діяльність думки;
мова як знаряддя пізнання;
мова як засіб навчання та виховання (педагогічна функція мови);
мова як засіб вираження почуттів (емотивна функція мови);
мова як засіб образного світосприйняття (естетична функція мови).
Особливості розвитку мов та діалектів у різні історичні епохи:
форми історичної спільності людей і соціальні функції мов. Соціолінгвістична класифікація мов (родові та племінні діалекти; мови/діалекти союзів споріднених племен; мови народностей; національні мови; міжнаціональні мови; світові мови);
соціально-історична обумовленість диференціації та інтеграції мов та діалектів. Види мовних контактів (співіснування мов – мовні союзи; суміщення мов – креольські мови та жаргони; схрещення мов – явища субстрату та суперстрату);
взаємовідношення мов і діалектів в первісному суспільстві. Зародження класового суспільства, утворення народностей та їх мов. Своєрідність мовних процесів в епоху феодалізму. Інтеграція племінних діалектів в діалекти територіальні. Диференціація територіальних діалектів. Формування націй і національних мов в епоху капіталізму. Основні шляхи формування національних мов.
Література
А. Основна
1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 228 - 235.
Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 147 - 156.
Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 56 - 102.
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 39 - 57.
Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 465 - 474.
Б. Додаткова
1. Будагов Р. А. Человек и его язык / Р. А. Будагов. – М.: МГУ, 1976. – С. 28 -56.
2. Булаховський Л. А. Питання походження української мови / Л. А. Булаховський. – К.: Рад. Школа, 1956. – 450 с.
Леонтьев А. А. Путешествие по карте языков мира / А. А. Леонтьев. – М.: Просвещение, 1988. – С. 97.
Панов Е. Н. Знаки, символы, языки / Е. Н. Панов. – М.: Высшая школа, 1980. – 240 с.
Питання для перевірки
Чим принципово відрізняється діяльність людей від поведінки тварин?
Чому академік І. П. Павлов називав слово «сигналом сигналів»?
Чому тільки звукова мова могла стати повноцінним засобом спілкування людей, що формувалися?
Як і в яких формах оволодівають мовою глухонімі і сліпоглухонімі?
Які Ви знаєте сучасні уявлення про зародження людського суспільства та людської мови?
Які основні недоліки кожної із відомих Вам теорій походження мови?
Чи створює історія суспільства закони розвитку мови?
Чому розвиток мови є формою її існування як засобу спілкування?
Чому лінгвістичні закони називають ще внутрішніми законами розвитку мови?
Яке співвідношення понять: тенденція – закономірність – закон?
У чому полягає прогнозуюча роль лінгвістичного закону?
Чому загальні закони розвитку мови - це закони стратегії мовного розвитку?
Чим обумовлена нерівномірність темпів розвитку різних ярусів мовної системи?
Чому необхідно розрізняти закони розвитку мови і правила її функціонування?
За яких умов і як можна впливати на хід мовного розвитку?
Які основні засади соціолінгвістичної класифікації мов?
Яка співвіднесеність процесів диференціації та інтеграції мов в різні історичні епохи?
У чому сутність мовних союзів? Які союзи відомі Вам? Перерахуйте їх основні риси.
Чим відрізняються явища субстрату і суперстрату? Наведіть приклади.
Які функції виконує мова? Охарактеризуйте ці функції. Чому психологи називають комунікативну функцію мови функцією регуляції поведінки людини (регулятивною)? У якій формі мовлення реалізується ця функція?
У якій формі мовлення реалізується функція мови як засобу формування та вираження думки? Чи можливе поза мовленнєве мислення? Якщо так, то за якої умови?
Наведіть відомі Вам невербальні засоби спілкування. Чим мова відрізняється від усіх інших засобів? Розкажіть про вербальне та невербальне мислення.
Лекція №2.
|
|
|
Скачать 0.7 Mb.