Главная страница
Навигация по странице:

  • Література А. Основна

  • Лекція № 9. Тема . Речення та його основні ознаки. Особливості будови речень у різних мовах (1 година). Мета.

  • Практичні заняття до курсу «Вступ до мовознавства» Модуль № 1. Практичне заняття №1, 2 ( 4 години). Тема. Мови світу та їх класифікація.

  • Практичне заняття № 3, 4. Тема. Походження і розвиток мов (4 години). Мета.

  • Практичне заняття № 5, 6. Тема. Історія письма ( 4 години). Мета.

  • Модуль № 2. Практичне заняття №7.

  • Навчально методичне забезпечення література до курсу Вступ до мовознавства Основна


    Скачать 0.7 Mb.
    НазваниеНавчально методичне забезпечення література до курсу Вступ до мовознавства Основна
    АнкорGorodetska_Vstup_do_mov-va.doc
    Дата12.05.2018
    Размер0.7 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаGorodetska_Vstup_do_mov-va.doc
    ТипДокументы
    #19150
    страница5 из 12
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
    Тема . Синтаксис як розділ граматики. Словосполучення та його основні ознаки (1 година).

    Мета. Сформувати у студентів уявлення про синтаксичну систему мови, висвітлити основні теоретичні підходи до розуміння словосполучення як синтаксичної одиниці, які склалися в історії науки; продемонструвати основні типи словосполучень слов’янських мов та їх відмінності від структурно-семантичних типів словосполучень інших мовних груп індоєвропейської сім’ї. Розвивати навичку аналітичної роботи з базовими теоретичними джерелами, сформувати уміння системного аналізу словосполучень як синтаксичних одиниць, зіставного аналізу слова, словоформи, словосполучення і речення.
    Розгорнутий план лекції

    1. Поняття про речення та словосполучення. Питання визначення основної одиниці синтаксису в наукові літературі.

    2. Словосполучення, слово і фразеологізм.

    3. Способи синтаксичного зв’язку слів. Підрядність (узгодження, керування, прилягання); координація; тяжіння; сурядність. Граматичні засоби вираження підрядного зв’язку.

    4. Форма словосполучення. Роль головного і залежного компонента.

    5. Семантика словосполучень і типи синтаксичних відношень між компонентами словосполучення (атрибутивні, обставинні, об’єктні, комплетивні, синткретичні).

    6. Класифікаціґ словосполучень за кількістю компонентів (прості, складні та перехідного типу). Основні підходи до питання кількісних типів словосполучень у науковій літературі.

    7. Типи словосполучень за морфологічною природою головного і залежного слів ( іменні, дієслівні, прислівникові).

    8. Прояв національної специфіки синтаксичних систем мов у словосполученнях.

    Література

    А. Основна

    1. Виноградов В. В. Исследования по русской грамматике: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. В. Виноградов. – М. : Высшая школа, 1979. – С. 231 - 253.

    2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 218 - 228.

    3. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.

    4. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 141 - 146.

    5. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 271 - 275.

    6. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.

    7. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 324 - 346.

    8. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М. Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 10 - 100.


    Додаткова

    1. Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л. : ЛГУ, 1979. – С. 6 - 36.

    2. Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К. : Рад. школа, 1987. – С. 98 - 126.

    3. Сахарный Л. В. К тайнам мысли и слова / Л. В. Сахарный. – М. : просвещение, 1983. – С. 40 - 88.


    Питання для перевірки

    1. Охарактеризуйте словосполучення як синтаксину одиницю Чим відрізняється словосполучення від речення, від слів, від випадкового поєднання слів?

    2. Що є відмінне і що може бути спільне між словосполученням і синтагмою? Наведіть приклади.

    3. Які є види підрядного зв’язку між словами? Що таке узгодження? Керування? Прилягання? Тяжіння? Інкорпорування?

    4. Які є типи словосполучень:


    Лекція № 9.

    Тема . Речення та його основні ознаки. Особливості будови речень у різних мовах (1 година).

    Мета. Сформувати у студентів уявлення про те, що речення є основною синтаксичною одиницею; здійснити зістаний аналіз слова, словосполучення і речення, виокремивши специфічні ознаки речення, які вирізняють його серед інших одиниць синтаксису; висвітлити питання прояву національної специфіки граматичної системи мови на рівні речення. Розвивати навичку системного підходу до повного синтаксичного аналізу речення як основної одиниці синтаксису, зіставного аналізу речень різних мов світу.
    Розгорнутий план лекції

    1. Теорія речення – «ядро синтаксису» кожної мови. Історія формування синтаксису як розділу мовознавства.

    2. Найважливіші ознаки речення: предикативність, модальність, синтаксичний час, інтонаційна завершеність, граматична оформленість за законами певної мови. Основні теоретичні підходи до зазначених вище понять.

    3. Речення і судження.

    4. Структура речення та способи її представлення. Двоскладні та односкладні речення. Члени речення та способи їх відношення жл структурної схеми. Головні члени речення та головний член односкладних речень. Поняття структурного мінімума речення. Другорядні члени речення, обов’язкові та факультативні. Основні типи речень за структурою.

    5. Актуальне членування речення. Речення та висловлювання. Тема і рема висловлювання.

    6. Прояв національної специфіки синтаксичних систем мов в реченнях.


    Література

    А. Основна

    1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 85 – 89; 110 - 117.

    2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 218 - 228.

    3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 141 - 146.

    4. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 271 - 275.

    5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 194 - 248.

    6. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 324 - 346.

    7. Удовиченко Г. М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Г. М. Удовиченко. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 10 - 100.


    Додаткова

    1. Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка/ В. Г. Адмони // Структура предложения и словосочетания в индоевропейских языках. – Л. : ЛГУ, 1979. – С. 6 - 36.

    2. Вихованець І. Р. У світі граматики: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / І. Р. Вихованець К. : Рад. школа, 1987. – С. 98 - 126.

    3. Сахарный Л. В. К тайнам мысли и слова / Л. В. Сахарный. – М. : просвещение, 1983. – С. 40 - 88.


    Питання для перевірки

    1. Дайте визначення речення як найважливішої комунікативної одиниці мови. Які основні функції речення?

    2. Чим речення відрізняється від інших мовних одиниць? У яких відношеннях перебуває речення з іншими мовними одиницями? Які основні ознаки речення?

    3. З’ясуйте поняття предикативності, модальності , смислової і граматичної цілісності, інтонаційної завершеності.

    4. Які є принципи поділу речень? Визначіть, за яким принципом поділу які типи речень виділяються. Знайдіть основні ознаки речень у кожному з типів і видів речення.

    5. Що таке актуальне членування речення?

    6. З’ясуйте на прикладах з історії рідної мови поняття змінності граматичної будови мови.



    Практичні заняття до курсу «Вступ до мовознавства»

    Модуль № 1.

    Практичне заняття №1, 2 ( 4 години).

    Тема. Мови світу та їх класифікація.

    Мета. Ознайомити студентів із принципами порівняльно-історичного методу мовознавства, сутністю генеалогічної класифікації мов світу.

    Теоретична частина

    1. Зародження порівняльно-історичного методу мовознавства.

    2. Основи порівняльно-історичного методу мовознавства:

      1. тотожність мов – результат спільності їх походження;

      2. прамова як першоджерело спорідненості мов;

      3. відмінність темпів і характеру розвитку спорідненості мов.

    3. Прийоми порівняльно-історичного методу мовознавства:

    зіставлення значимих лінгвістичних одиниць ( коренів і слів певних тематичних груп);

      1. доведення їх ґенетичної тотожності;

      2. прийом часових співвідношень;

      3. метод зовнішньої реконструкції;

      4. метод внутрішньої реконструкції.

    1. Переваги і обмеженість порівняльно-історичного методу мовознавства.

    2. Ґенеалогічна класифікація мов та її основні поняття:

      1. сім’я мов;

      2. гілка, або окрема група;

      3. окрема мова та її діалекти.

    3. Лінгвістична карта світу.

    4. Типологічна ( морфологічна) класифікація мов, її принципи.


    Література

    А. Основна

    1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 256 – 260.

    1. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. Для

    студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. І. Дорошенко, П. С. Дудик. – К. : Вища шк.., 1974. – С. 263 – 290.

    1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 161 – 174.

    2. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 285 – 328.

    3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 165 -200.

    4. Леонтьев А. А. Путешествие по карте языков мира / А. А. Леонтьев. – М.: Просвещение, 1988. – С. 1 - 33.

    5. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 407 – 494.

    Б. Додаткова

    1. Білецький А. О. Про мову і мовознавство / А. О. Білецький. – К.: АртЕк, 1997. – С. 11 - 18.

    2. Бевзенко С. П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови :[ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / С. П. Бевзенко. – К.: Вища школа, 1988. – С. 5 – 6 , 20 - 22.

    1. Левицький Ю. М. Мови світу //Енциклопедичний довідник/ Ю. М. Левицький. – Львів, 1988. – С. 22 - 35.

    2. Мельничук О. С. Методологічні пошуки в нових підходах до висвітлення мови/ О. С. Мельничук // Мовознавство. – 1991. - №3. – С. 3 – 11.

    3. Царук О. В. Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри: монографія / О. В. Царук. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. – С. 104 - 113.


    Практична частина

    1. Покажіть на політичній карті світу, в яких країнах поширені:

      • слов’янські мови;

      • міжнародні мови.

    2. Дайте стислу характеристику фінно-угорській, тюркській, китайсько-тибетській, семіто-хамітській, індоєвропейській мовним сім’ям.

    3. У яких країнах поширені англійська, французька, німецька, іспанська, арабська мови? Покажіть їх на карті світу. У яких країнах ці мови виконують функцію державної мови? Назвіть мови їх груп.

    4. Назвіть мови, найпоширеніші на кожному з континентів. Покажіть райони поширення цих мов на лінгвістичній карті. Визначте їх приналежність до тієї чи тієї сім’ї і групи мов.

    5. Чому багато країн Північної та Південної Америки називають Латинськими? Покажіть ці країни на карті світу.

    6. Яка з мов – таджицька чи узбецька є далекою родичкою української?

    7. Знайдіть п’яте зайве:

      • болгарська, македонська, сербська, словацька, словенська;

      • казахська, каракалпацька, карельська, киргизька, кумицька;

      • угорська, мансійська, молдавська, мордовська.

    8. Нижченазвані мови диференціюйте за сім’ями і групами відповідно до ґенеалогічної класифікації мов. Які з них є державними і в яких країнах?

    В’єтнамська, польська, пруська,португальська, фінська, ірландська, українська, естонська, вірменська, чеська, татарська, англійська, шотландська, литовська, корейська, норвезька, японська, грузинська, лужицька.

    9. Визначте на карті світу, в яких країнах поширені східні, західні, п південні слов’янські мови.

    10. Назвіть мови ізолюючого типу. Які їх основні граматичні ознаки? Покажіть сферу поширення цих мов на карті світу.

    11. Назвіть основні граматичні ознаки мов афіксуючого типу. Покажіть сферу поширення цих мов на карті світу.

    12. Мотивуйте прикладами відмінність між мовами аглютинуючими і флективними, флективними і синтетичними аналітичними. Які мови належать до кожного типу? Покажіть сферу поширення цих мов на карті світу.

    13. Які граматичні ознаки полісинтетичних мов? Чи має схожість інкорпоруючий комплекс із складним словом? Покажіть сферу поширення цих мов на карті світу.

    14. Чи відбуваються якісні зміни в граматичних типах мови в межах тривалого історичного періоду? Відповіді мотивуйте прикладами.
    Практичне заняття № 3, 4.

    Тема. Походження і розвиток мов (4 години).

    Мета. З’ясувати, у чому полягає проблема походження мови як явища. Ознайомити студентів із основними лінгвофілософськими теоріями цієї проблеми. Показати відмінність у підході до проблеми походження людської мови і формування та розвитку конкретних мов світу.
    Теоретична частина

    1. Специфічні особливості проблеми походження мови. Чим відрізняється проблема походження мови взагалі від проблеми виникнення якоїсь конкретної національної мови?

    2. Розкрийте суть теорії походження мов (релігійні легенди про походження мови, погляди античних філософів, теорія звуконаслідування, ономатопетична теорія, гіпотеза трудових вигуків тощо). Класифікуйте теорії на групи (релігійні, психологічні, природні, соціальні теорії).

    3. Розв’язання проблеми походження людської мови з точки зору сучасної лінгвістики. Фактори, що відіграли вирішальну роль у формуванні людини і появі мови.

    4. Закономірності історичного розвитку мови. Лінгвістичні закони.


    Література

    А. Основна

    1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 228 - 235.

    1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 147 - 156.

    2. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 56 - 102.

    3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 39 - 57.

    4. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 465 - 474.


    Б. Додаткова

    1. Будагов Р. А. Человек и его язык / Р. А. Будагов. – М.: МГУ, 1976. – С. 28 -56.

    2. Булаховський Л. А. Питання походження української мови / Л. А. Булаховський. – К.: Рад. Школа, 1956. – 450 с.

    1. Леонтьев А. А. Путешествие по карте языков мира / А. А. Леонтьев. – М.: Просвещение, 1988. – С. 97.

    2. Панов Е. Н. Знаки, символы, языки / Е. Н. Панов. – М.: Высшая школа, 1980. – 240 с.


    Практична частина

    1. Підготуйтесь до аргументованого захисту однієї з обраних вами теорій походження мови. Доберіть самостійно мовний матеріал на її підтвердження. Підберіть критичні питання та зауваження щодо інших концепцій.

    2. З’ясуйте, що таке субстрат, адстрат, суперстрат.

    3. Визначте явище мовної інтерференції. Наведіть приклади.

    4. Підготуйте невеличкі повідомлення:

    • історія становлення англійської, іспанської, української або будь-якої іншої мови світу;

    • походження праслов’янської мови і шляхи розвитку східнослов’янських мов;

    • походження різних мовних шарів (на матеріалі конкретної мови).


    Практичне заняття № 5, 6.

    Тема. Історія письма ( 4 години).

    Мета. Сформувати уявлення про письмо як особливу знакову систему, елементами якої є графеми. Домогтися усвідомлення студентами етапів розвитку письма, ознайомити із найбільш значущими алфавітними системами.

    Теоретична частина

          1. Письмо як дублер звукового мовлення:

    • предметні способи передачі повідомлень;

    • причини зародження письма.

          1. Типи письма за характером нарисних знаків:

    • піктографія, наочно-образна та умовно-символічна;

    • логографія і морфемографія;

    • фонографія (складове письмо, буквено-звукове письмо).

          1. Графіка і орфографія:

    • графіка як сукупність правил використання і читання букв;

    • орфографія та її основні принципи (фонетичний і фонематичний, морфологічний і символічний, традиційний);

          1. Спеціальні типи письма:

    • фонематична транскрипція;

    • фонетична транскрипція, її системи і міжнародний фонетичний алфавіт;

    - практична транскрипція і транслітерація.
    Література

    А. Основна

    1. Головин Б. К. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / Б. К. Головин. – М. : Высшая школа, 1973. – С. 236 - 255.

    2. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол..ф-тів ун-тів] / Ю. О. Карпенко. – К. , Одеса: Вища шк., 1983. – С. 156 - 174.

    3. Кодухов В. И. Введение в языкознание: [ учебное пособие для студ. филол. ф-тов ун-тов] / В. И. Кодухов. – М. : Просвещение, 1979. – С. 56 - 102.

    4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / К. : Академія, 2000. – С. 29 – 30; 34.

    5. Реформатский Л. А. Введение в языковедение Вступ до мовознавства: [ навч. посіб. для студ. філол.. ф-тів ун-тів] / Л. А. Реформатский. - М.: Просвещение, 1979. – С. 348 - 382.


    Б. Додаткова

    1. Истрин Б. Н. Возникновение и развитие письма / Б. Н. Истрин. – М. : Наука, 1965. – С. 88 – 120; 258 – 299; 402 – 504.

    2. Різник М. Г. Письмо і шрифт/ М. Г. Різник. – К.: Вища школа, 1978. – 152 с.


    Практична частина

    1. Які пережитки предметних послань зустрічаються у сучасних цивілізованих народів?

    2. Уважно розгляньте малюнки 20 – 30; 24 – 28 []. Подайте коментар. З’ясуйте, до якого виду графічного письма вони належать.

    3. Проаналізуйте малюнки 29 – 32 []. Прокоментуйте історію письма від піктографії до сучасних ієрогліфів. Чим зумовлені відмінності давньоєгипетської, шумерської та китайської ієрогліфічних систем письма? Чому досі зберігається китайське ієрогліфічне письмо? Чому раніше воно мало таке поширення в країнах Південно-Східної Азії?

    4. Які переваги і недоліки силабічного письма порівняно із буквено-звуковим письмом? Які народи користуються досі силабічним типом письма?

    5. Проаналізуйте таблицю №89 []. Порівняйте букви алфавітів. З’ясуйте етимологію слів «глаголиця» і «кирилиця». Поясніть сутність полеміки навколо питання про походження слов’янського письма. Чому серби використовують кирилицю, а хорвати – латиницю?

    6. Які графічні знаки, крім букв, застосовуються у сучасних звукових системах письма?

    7. Дайте характеристику грецькому, латинському, фінікійському алфавітам.

    8. Проф. Д. М. Ушаков стверджував: «Правопис – це костюм, в якому

    появляється мова, і він може бути зручним і незручним; однак завжди треба пам’ятати, що це зовнішність, від зміни якої не змінюється мова. Мова живе і змінюється зовсім незалежно від правопису». Проаналізуйте цю думку. Дійсно звукова мова не підлягає впливу орфографії?

    Модуль № 2.

    Практичне заняття №7.

    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


    написать администратору сайта