НОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВ. Курсова БАТАШЕВ. Нормування оборотних коштів підприємств
 Скачать 94.13 Kb.
|
|
2.2 Аналіз оборотних активів ПАТ "Дніпроспецсталь" Для нормального функціонування підприємства необхідно скорочувати час перетворення в гроші на розрахунковому рахунку, що знаходяться в запасах сировини, готової продукції та дебіторської заборгованості. Ці зусилля по зменшенню періоду обертання оборотних коштів, притому, що підприємство зацікавлено у подовженню строку сплати кредиторської заборгованості, можуть окупитися зведенням ФЕП (фінансо-експлуатаційні потреби) до нуля або навіть перетворенням у від'ємну величину, коли у підприємства залишається навіть більше грошових фондів, чим їх потрібно для безперервної роботи. Тоді, правда, постає питання про ефективність використання залишків оборотних коштів. Величину ФЕП часто визначають як потреба в оборотних коштах або просто як експлуатаційні потреби і визначають як різницю між сумою коштів, вкладених в запаси сировини, готової продукції, а також дебіторську заборгованість та кредиторської заборгованості. Широко відомі різні способи визначення ФЕП. Дуже зручно для практики виражати ФЕП у відсотках до виручки від реалізації: ФЕП середня виручка від реалізації*100 Якщо результат, скажімо, 50%, то це означає, що нестача оборотних коштів підприємства еквівалентна цілій поповні його річної виручки, 180 днів у році підприємство працює тільки на те, щоб покрити свої фінансово - експлуатаційні потреби. На заводі "Дніпроспецсталь" випускається продукція для промислового комплексу. Виробничий цикл на підприємстві досить тривалий і тому необхідно залучати більше грошових коштів для поповнення запасів сировини та виробництво готової продукції. Після кризи в 2012 році для цього підприємства прийшли нові тяжкі часи. Авжеж світова криза внесла свої корективи в роботу заводу, але не значні. Перш за все зробимо загальну оцінку змін у наявності та структурі оборотного капіталу за важливими його групами (табл. 2.1). Для наочності за допомогою діаграми зобразимо дані зміни за аналізований період (рис. 2.1). Таким чином, на підставі даних табл. 2.1 ми бачимо, що найбільшу питому вагу як у 2013 р., так і в 2014 р., у складі оборотних активів мали матеріальні засоби. Частка в динаміці збільшується, це відбувається на рівні загального зростання оборотних коштів. У 2014 р. оборотний капітал знизився на 4% до 2013р., а матеріальні засоби зросли – на 42%, також бачимо зростання приросту коштів – на 174%, дебіторська заборгованість збільшилась на 152%. Зменшився тільки приріст інших оборотних активів, які мають низьку питому вагу у структурі оборотного капіталу, а тому загальної картини не змінюють. У структурі оборотних коштів також відбулися зміни. Так, питома вага матеріальних засобів зросла на 22%, кошти збільшилися на 8% та частка дебіторської заборгованості збільшилася на 28,5%, інші оборотні активи зменшилися на 1%. Таблиця 2.1. - Аналіз динаміки і структури оборотного капіталу підприємства за 2013-2015 рр.
 Рис. 2.1. - Зміни у структурі оборотного капіталу в окремих його групах за 2013-2015 рр., % У 2015 р. ми спостерігаємо, приріст оборотного капіталу на 50%, приріст матеріальних засобів склав 7, кошти із цінними паперами – на 54%, дебіторська заборгованість збільшилась на 43%, інші оборотні активи збільшилися на 62%. Звідси можна зробити висновок: на тлі загального збільшення оборотного капіталу, підвищується рівень його ліквідності, що, поза сумнівом, є позитивним моментом у фінансовій діяльності підприємства. Далі ми розглянемо розподіл оборотних коштів між сферами виробництва й обігу. Початкові дані візьмемо за початок 2012, 2013, 2014 і 2015 pp. (табл. 2.2). На підставі табл. 2.2 ми можемо сказати, що на підприємстві спостерігається стійка тенденція зниження питомої ваги оборотних коштіву сфері виробництва і їх же зростання у сфері обігу. Це свідчить про зниження ролі стадії виробництва у продуктивності відтворних процесів в економіці підприємства і, навпаки, спостерігається значне зростання ролі стадії обігу (у даному випадку – це негатив), яка за своєю природою може виступати тільки як регулююча система пропорційності й еквівалентності товарних і грошових потоків. Таблиця 2.2. - Розподіл оборотних коштів підприємства між сферами виробництва та обігу
2.3 Особливості нормування оборотних коштів підприємства Для визначення ефективності використання оборотних коштів підприємства необхідно розрахувати показник оборотності й період оборотності оборотних коштів і одержані показники зіставити з аналогічними періодами (табл. 2.3). Таблиця 2.3. - Динаміка показників оборотності оборотних коштів підприємства за 2013-2015 pp., тис. грн.
Таким чином, із 2013 по 2014 р. спостерігається збільшення кількості оборотів, що здійснюються оборотними коштами, а також зменшення тривалості їх обороту. Із 2014-2015 рр. відбувається незначне зменшення кількості оборотів, що здійснюються оборотними коштами, і збільшення тривалості їх обороту. Такі результати позитивно позначаються на діяльності підприємства, якщо не брати до уваги незначне зниження оборотності в 2015 р., і говорять про ефективне використання оборотних коштів. За допомогою формули можна визначити, до чого привела вказана вище тенденція оборотності оборотних коштів за аналізовані періоди:  де РП – обсяг реалізації продукції; тис. грн; Тоб – тривалість оборотності оборотних коштів, днів.  Таким чином, прискорення оборотності оборотних коштів у 2013 р. на 29,1 дня привело до акумуляції додаткових коштів в оборот на 393 402 тис. грн. А оскільки оборотність оборотних коштів у 2014 р. дорівнювала 4,5, то сума додаткових коштів складе: 393 402 ∙ 4,5 = 1 770 309 тис. грн.;   Отже, уповільнення оборотності оборотних коштів у 2015 р. на 40 днів вимагає залучення додаткових коштів в оборот на 761927 тис. грн. А оскільки на той момент оборотність складала 3,0, то сума додаткових залучень за весь рік складатиме: 761937 ∙ 3,0 = 2 285 811 тис. грн. Для визначення загальної рентабельності використання оборотних коштів підприємства розрахуємо показник віддачі або рентабельності оборотних коштів, як (Р) відношення чистого прибутку підприємства до середньорічних залишків оборотних коштів, тоді:  Розраховані показники показують, що кошти, вкладені до оборотних фондів і фондів обігу підприємства в 2013 р., окупилися б за 2,3 року, у 2014 р. – за 1,1 року, а в 2015 р. – за 0,4 року. Такий стан справ може бути визнаний задовільним, ураховуючи, що більшість вітчизняних підприємств зараз узагалі збиткова. Розрахуємо норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах. 1. Матеріали При нормуванні матеріалів оборотні кошти поділяють на дві групи: А) Основні матеріали та матеріали, які мають у вартості продукції питому вагу 70-80 %. Норматив розраховують методом прямого рахунку, по кожному виду матеріалів з урахуванням норми запасу та одноденних витрат матеріалів:   Б) Для другої групи норматив оборотних коштів розраховують аналітичним способом на підставі фактичних даних за звітний період:  де З зв – середній залишок матеріалів у звітному періоді; В – одноденні витрати. Розрахуємо тепер цей норматив на підставі аналітичних даних за 2 місяць 2015 року (лютий), залишок матеріалів за січень 2015 склав 44,1 тис. тон, а одноденні витрати 15,4 тис. тон, отже :  2. Запасні частини Розраховується методом прямого рахунку для деталей, які мають значну питому вагу в устаткуванні:  де N м – кількість механізмів, які мають запасні частини даного виду; N д – кількість деталей в одному механізмі; K – коефіцієнт, що враховує пониження потреби в запасних частинах по однорідних деталях у зв’язку з тим, що при наявності великої кількості взаємозамінюваних та одноіменних деталей і однотипних механізмів потреби в поточних залишках запасних частин знижуються; Ц – ціна однієї деталі; Т – строк служби деталей. Для розрахунку цього показника, маємо всі данні за 2015 рік, розрахуємо:  3. Малоцінні і швидкозношувані предмети Норматив для цієї групи розраховується за формулою:  N = (В зв – З нос) / Ч, де N мбп – норма запасу МШП, у гривнях на 1 робітника; Ч – середньооблікова чисельність робітників; В зв – фактична вартість МШП у звітному періоді; З нос – знос МШП. Розрахуємо норматив за 2015 рік, виходячи з того, що середньооблікова чисельність заводу складає 7500 чоловік:  Із проведеного аналізу видно, що оборотні кошти підприємства ВАТ «Дніпроспецсталь» за аналізований період не значно зменшилися, що може свідчити не тільки про зниження виробництва, але і про прискорення їх оборотності, що приводить до зменшення їх маси. Нормування оборотних коштів це важливий процес для підприємства, який складається з великої роботи фінансового відділу підприємства, проаналізувавши норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах, ми бачимо, що підприємству для нормального випуску продукції, потрібно як мінімум мати 2 667 300 грн. для статті виробничі запаси. Відомо, що різні рівні окремих поточних активів не однаково впливають на прибуток. Наприклад, високий рівень виробничо-матеріальних запасів вимагає відповідно значних поточних витрат, тоді як широкий асортимент готової продукції надалі може посприяти збільшенню обсягу реалізації та підвищенню доходів. Кожне рішення, пов'язане з визначенням рівня коштів, дебіторської заборгованості й виробничих запасів, треба розглядати як із позиції рентабельності даного виду активів, так і з позиції оптимальної структури оборотних коштів. [9] Таким чином, можна зробити висновок, що політика управління оборотними коштами має забезпечити пошук компромісу між ризиком утрати ліквідності й ефективністю роботи підприємства (рентабельністю). Крім того, слід зазначити, що економічна ситуація в країні також значною мірою впливає на склад і структуру оборотних коштів підприємства. Так, у структурі оборотних коштів підприємства ВАТ «Дніпроспецсталь» значну частину займає дебіторська заборгованість, незважаючи на те, що в 2014 р. відбулися зміни на поліпшення ситуації. Тому підприємству необхідно стежити за своєю дебіторською заборгованістю, намагатися укладати договори з покупцями продукції на умовах передоплати або оплати за фактом постачання. Конкуренція диктує свої умови: товари відвантажуються, оборотні фонди зменшуються, звичайно збільшується дебіторська заборгованість. Для зменшення рівня дебіторської заборгованості можна запропонувати підприємству використовувати факторинг, а також зменшити кількість продажів продукції з відстроченням платежу. Оскільки в такій маркетинговій політиці підприємство фактично надає товарні позики споживачам своєї продукції, кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку. Крім того, підприємству необхідно переглянути свою політику щодо постачальників, особливо якщо серед них достатньо розвинена конкуренція. Тобто, слід укладати вигідніші контракти, які надавали б підприємству можливість користуватися короткостроковими позиками у вигляді кредиторської заборгованості перед постачальниками. Для максимізації припливу коштів підприємству слід розробити системи договорів із гнучкими умовами термінів і форм оплати: передоплата – звичайно припускає наявність знижки; часткова передоплата – поєднує передоплату і продаж у кредит; передача на реалізацію – передбачає, що компанія зберігає права власності на товари, поки не буде одержана оплата за них; виставляння проміжного рахунку – ефективне при довгострокових контрактах і забезпечує регулярний приплив коштів у міру виконання окремих етапів роботи; банківська гарантія – припускає, що банк відшкодовуватиме необхідну суму у разі невиконання дебітором своїх зобов'язань; гнучке ціноутворення – використовується для захисту підприємства від інфляційних збитків. Гнучкі ціни можуть бути: прив'язані до загального індексу інфляції; залежати від індексу інфляції для конкретних продуктів; ураховувати фактичний термін оплати і прибуток від альтернативних укладень коштів. Що стосується матеріальних запасів, то при аналізі оборотного капіталу ми побачили, що вони мають також велику питому вагу, але за аналізований період вона знизилась із 60 до 50%. Абсолютні значення то зростали, то знову знижувалися. Тут необхідно підприємству переглянути нормативну базу на матеріали, відповідність їх дійсності, а також у динаміці проаналізувати виконання нині існуючих нормативів і виявити резерви їх зниження. Також із боку управлінського обліку слід увести обов'язковий оперативний аналіз залишків матеріальних оборотних засобів по кожному цеху. З подальшими поясненнями причин перевищення діючого нормативу залишків і притягнення винних до відповідальності. Також необхідно розглянути матеріали без руху більше трьох, шести місяців, щоб виявити залежалі матеріали з подальшим їх застосуванням у господарській діяльності. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||