переказ. О. П. Глазова
 Скачать 0.63 Mb.
|
|
О.П.ГЛАЗОВА Т.В.КОСЯН НАВЧАЛЬНІ ПЕРЕКАЗИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 7 КЛАС 1999, 2000 2 ЗМІСТ РОЗПОВІДНІ ТЕКСТИ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ 4 РОЗПОВІДНІ ТЕКСТИ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРОЦЕСІВ ПРАЦІ 18 ТЕКСТИ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ 32 ПЕРЕДМОВА Переказ – традиційний для школи вид навчальної роботи. Він якнайбільше відповідає сучасним вимогам, оскільки дає можливість організувати навчання за типом діяльності. Школярі вчаться сприймати текст (аудіювання або читання), відтворювати почуте або прочитане (говоріння й письмо. Робота над переказом передбачає не лише відтворення сприйнятого, ай творчість, що виявляється в доборі мовної форми висловлювання. Мислення й мовлення не є тотожними, ці процеси розрізняються своїми механізмами. Мовимо ми за допомогою слів, мислимо ж значно більшими одиницями – абстрактними моделями, образами-схемами. За висловом Л.С.Виготського, думку можна порівняти з навислою хмарою, котра проривається зливою слів. Тому перехід від мислення до мовлення є надзвичайно складним процесом розчленування думки та її відтворення в словах. Під час сприйняття мовлення (аудіювання, читання) словесна інформація «згортається», «пресується» в абстрактні моделі, смислові блоки. Під час відтворення (говоріння, письмо) такі моделі, своєрідні смислові матриці, розчленовуються на слова. Обидва види перекодування інформації (слова – абстрактні символи; абстрактні символи – слова) відбуваються у внутрішньому мовленні. Прослухавши або прочитавши текст переказу, школяр запам’ятає дослівно лише деякі його фрагменти – спрацює так звана оперативна память Текст, якщо не вдаватися до його спеціального заучування, така память спроможна утримувати протягом 5-10 секунд. Основну частину висловленої в тексті інформації учень фіксує у вигляді абстрактних моделей. Вони відкладаються в так званій довготривалій пам’яті. Особливістю цього виду пам’яті є те, що час зберігання нею перекодованої в абстрактні моделі-матриці інформації практично необмежений. Процесові перекодування словесної інформації в абстрактні моделі сприяє виконання таких завдань, як визначення теми та головної думки тексту та складання його плану, тобто з’ясування мікротем тексту. Тому до роботи над складанням плану запропонованого для переказу тексту вчитель повинен ставитися якнайуважніше. Саме в процесі складання плану тексту відбувається перший вид перекодування. 3 Настанову вчителя «переказати почуте (прочитане) своїми словами школярі часом сприймають занадто буквально. Скориставшись тим, що учні впродовж недовгого часу пам’ятають найбільш образні слова й звороти (особливість оперативної пам’яті), учитель може порадити їм записати їх н чернетці або на дошці. Адже мета педагога – розвивати смак до точного слова, навчати усвідомлено використовувати характерні для певного тексту слова й вирази. Обов’язково потрібно звернути увагу нате, які типи мовлення поєднано в переказуваному тексті, який тип мовлення переважає (покладений в основу тексту. Вироблення в учнів уміння усвідомлено відтворювати тексти, в основу яких покладено певний тип мовлення (розповідний, описовий тексти, текст-роздум) або з доцільним поєднанням різних типів мовлення – одне з головних завдань словесника. Необхідно, щоб учні розуміли, у чому полягає відмінність між описом і розповіддю, як будується роздум. Обов’язково треба запропонувати школярам визначити стиль сприйнятого висловлювання, назвати його основні стильові ознаки. Переказуючи текст, учні мають зберігати його стиль. Наступний вид перекодування словесної інформації – відтворення тексту за складеним планом Цей етап роботи над переказом для учнів є найбільш складним: непросто кожен абстрактний символ-матрицю розчленувати на речення й слова. Керівництво й допомога вчителя тут вкрай потрібні. Програмою передбачено роботу над усним переказом тексту. Це сприяє удосконаленню усного мовлення учнів, збагачує, уточнює й активізує їхній словниковий запас. Коригуючи усно відтворювані школярами на уроці тексти, учитель спрямовує учнів на продуманий вибір мовних засобів відповідно до стилю й типу мовлення переказуваного висловлювання. Текст переказується за складеним планом, використовуються записані на чернетках (або на дошці) окремі слова й вирази. У разі потреби увага звертається й на певні синтаксичні конструкції, до яких вдався автор. Усне мовлення становить основу для розвитку мовлення писемного. У шкільній практиці усний переказ тексту – це підготовка до переказу письмового, підготовка необхідна й важлива. Чиж потрібно перед тим, як учні почнуть самостійну роботу над письмовим переказом, переказувати текст усно? Потрібно, проте обсяг таких усних переказувань (приговорювань) тексту в 5-7 класах має розумно дозуватися, щоб врешті-решт учням не довелося писати переказ переказу. У 8-9 класах усно переказати можна лише фрагменти, які потребують тлумачення чи уточнення. У старших класах, де учні переказують чималі за обсягом тексти, цілком можна обійтися без усного переказу. Залежно від обсягу й докладності передавання змісту розрізняють перекази вибіркові, детальні, стислі, перекази із творчим завданням і перекази із завданням граматичним. Працюючи над вибірковим переказом, школярі переказують лише певну частину тексту, пов’язану із визначеним учителем завданням(переказати 4 опис місцевості, розповідь персонажа про певні подію, пояснення явища і под. Якщо завданням детального переказу є повне відтворення тексту зі збереженням послідовності викладу, подробиць, тов стислих переказах слід передати лише головне зі змісту, деталі ж опускаються. Розпочинаючи підготовку до стислого переказування тексту, школярі спочатку мають скласти план детального переказу. Наступний етап роботи – перебудова плану детального переказу на план переказу стислого. У процесі повторного прослуховування тексту, учні (колективно або самостійно) викреслюють з такого плану пункти, що стосуються окремих деталей, якими можна знехтувати, об’єднують в один пункт два-три пункти, щоб уникнути зайвої деталізації. Переказ здійснюється за таким перебудованим планом. Щодо типу мовлення, тов детальному переказі він зберігається повністю, тоді яку переказі стислому може бути як збережений, так і змінений залежно від ступеня стислості. Перекази із творчим завданням передбачають унесення учнями певних доповнень або змін у зміст чи композицію тексту (зазвичай це продовження або доповнення висловлювання висловленням власного ставлення до того, про що йдеться в переказуваному тексті). Перекази із граматичним завданням передбачають заміну особи оповідача, часу дієслів, зміну стилю та ін.). Подані у збірнику перекази мають навчальний характер, проте кожен текст без попередньої підготовки може бути використаний і для контрольного переказу. РОЗПОВІДНІ ТЕКСТИ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ СВЯТОСЛАВ На берег Дунаю приїхав візантійський імператор. Своїм полководцям він наказав одягтися в найкращий одяг, почепити ознаки. Імператор був певен, що князь Святослав прийде на зустріч із знаменами та своїми ознаками. Він хотів перевершити князя. Аж тут на плесі з’явився човен. Було видно, що на веслах сидять шестеро гребців, а сьомий стоїть на кермі. Біля берега човен круто завернув, ніс його занурився в пісок. Гребці вийшли на берег. Від їхнього гурту відійшов чоловік, який щойно керував човном. Він був одягнений, як і гребці, у білу сорочку й білі штани. Біля пояса висів меч. На поголеній голові чоловіка сивіло, спадаючи до вуха, пасмо волосся. Він високо тримав голову й трохи примруженими очима дивився на імператора. На губах під довгими вусами грала посмішка. Князь Святослав наблизився до імператора, узявся правою рукою за руків’я меча та вклонився. Той дивився на князя, у його очах були здивування й розгубленість. Не чекав він, що руський князь буде одягнений, як звичайний воїн, не думав, що так просто, як рівний до рівного, підійде до нього. 5 І трапилося диво. Імператор, перед яким схилялися ниць не тільки полководці, ай цілі народи, не обурився. За простотою руського князя він побачив щось велике й важливе. Імператор і Святослав тихо рушили сипким піском. Вони ступили у княжий човен, сіли один проти одного. Почалася розмова. (За С.Скляренком.) (211 сл.) Завдання. 1. Пояснити лексичне значення слова плесо. 2. Дібрати синоніми до слів: кермо (стерно, руль, руків’я (держак, рукоятка, пасмо (жмут, пучок, гурт (група). Дібрати антоніми до слів: розгубленість, рівність, ниць. 3. Пояснити написання слів: з’явитися, руків’я, примружений, поголений, розгубленість. 4. Скласти план (о р і є н тов ни й : 1. Намір імператора перевершити руського князя. 2 На плесі з’явився човен. 3. Від гурту відійшов чоловік: а) одяг стернового; б) його зброя; в) сиве пасмо на поголеній голові; г) горда постава ґ) посмішка під довгими вусами. 4. Як рівний до рівного. 5. За простотою князя – щось велике й важливе. 6. Розмова в княжому човні). 5. Написати детальний переказ. КОЗАК МАМАЙ У небесній високості ширяли сокіл та соколиця. Сокола вважали в народі недоторканим, оспівували в думах та піснях. Він був священним знаком вільної козацької душі. Обозний вихопив із сагайдака стрілу, рвонув тятиву. Проспівала стріла, і один птах почав падати. Другий сокіл каменем падав за підбитою подругою, проводжав її в останньому смертному льоті. Обозний видер у джури з рук рушницю й вистрілив у сокола. Алене влучив. Хтось сильно двигонув обозного під лікоть. Це був невеличкий, кругленький, вельми кремезний чоловічок. Він був у небагатому, але чепурному голубому жупані. Важка золота серга гойдалася в лівому вусі. На вухо був намотаний довжелезний оселедець. На чоловікові була трохи розхристана на грудях свіжа, білісінька мережана сорочка. У руці було ратище, за поясом – пістоль, на боці блищала шабля. Нічим не відрізнявся від інших запорожців цей козак. Довжелезні вуса, які ворушились у нього, мов у кота, пишний оселедець – усе це було звичайнісіньке, яку всіх інших січовиків. Незвичайними були тільки очі, бо горіли зараз гнівом, болем, тугою прощання з милою його серцю соколицею. Очі були великі, поставлені на диво широко. Мали колір несталий, мінилися щогодини, щохвилини від освітлення, від настрою, від обставин. Очі були то зелені, то сиві, то карі. Від гніву очі темнішали. Всякими бували ті очі, тільки байдужими не бували ніколи, завжди були терпкі та ярі. 6 - Козак Мамай! – загомоніли навколо. І чулися в шелестінні людських голосів і радість, і любов, і подив. (За О. Ільченком.) (230 сл.) Завдання. 1. Пояснити лексичне значення слів: обозний (виборна службова особа очолював артилерійську та фортифікаційну справу), джура (зброєносець у козацької старшини), сагайдак, тятива, жупан, оселедець, ратище. 2. Дібрати синоніми до слів: кремезний, чепурний, розхристаний, ярий (шалений, непогамовний). 3. Пояснити переносне значення слів у словосполученнях горіти гнівом, терпкі очі. 4. Скласти план опису зовнішності козака (о р і є н тов ни й 1. Невеличкий кремезний чоловік. 2. Небагатий, але чепурний жупан. 3. Важка серга, оселедець. 4. Свіжа мережана сорочка. 5. Озброєння козака. 6. Нічим не відрізнявся від січовиків. 7. Незвичайними були очі). 5. Усно переказати опис зовнішності козака (усний вибірковий переказ). МАРУСЯ Дзвенів, гудів навесь Київ величезний дзвін Печерської лаври. Паперть рясно вкрили люди. Вони ходили тісними купами, немов кожен з них боявся загубитися в натовпі. Тільки один високий парубок стояв собі віддалік самотньо. Нещодавно він скінчив своє чумакування й змінив дьогтяну сорочку на синій жупан. Вертаючись додому, зайшов дорогою до Києва, щоб вклонитися святим місцям і подякувати Богові за успіх. Повз нього пройшла чудесної краси дівчина. Вона була румяна, як зоря, повна, свіжа, молода й здорова. Керсетка яскравого малинового оксамиту добре обіймала стрункий її стан. Біла, як сніг, сорочка чудесно відтіняла ніжне тіло. Пишно вишиті візерунками рукава нагадували лебедині крила. Пов’язані на голові барвисті стрічки, перевиті барвінком, створювали над свіжим чолом пишну корону. Стрічки маяли позаду своїми кінцями, як широка веселка. Поруч неї ішов дід. Сиву його чуприну вітер закинув назад. Червоне лице з навислими бровами й білими вусами не було старезне. Але, вдивившись у глибокі зморшки високого лоба, у вираз колись метких очей, що звикли вистежувати в широкому степу татарина, можна було налічити йому багато десятків років. Старий ішов повільно, але не відставав від дівчини. Статечно ступав він великими кроками по стародавньому камінню… Серце парубка нерівно калатало, коли він підійшов до старого, зняв передним шапку і вклонився. Старий і собі підсунув вище шапку й віддарував йому поклін. Петро Чайка впізнав парубка, з дідом котрого за молодих літ козакував. 7 Земляки побралися за шапки й давай цілуватися. Завтра домовилися разом вирушити до рідного села. - Добрий парубок, - сказав старий Чайка, коли той собі пішов. – У нього в очах ясно, то можна думати, що й душа не чорна. Онука не відповідала ні слова, хоча цілком з ним погоджувалась, а про очі могла б багато більше розказати. (За П. Кулішем.) (277 сл.) Завдання. 1. Пояснити лексичне значення слів: паперть (церковний ганок), керсетка, оксамит, візерунок. 2. Дібрати синоніми до слів: барвистий, пишний, маяти, меткий, статечно. 3. Скласти план опису зовнішності Марусі або козака Чайки (о р і є н- тов ни й план опису зовнішності дівчини: 1. Румяна, як зоря, свіжа й здорова. 2. Оксамитова керсетка обіймала стрункий стан. 3. Біла, як сніг, сорочка на ніжному тілі. 4. Вишиті рукава, як лебедині крила. 5. Пишна корона з барвистих стрічок); о р і є н тов ни й план опису зовнішності козака Чайки 1. Сива та буйна чуприна. 2. Навислі брови й чорні вуса. 3. Червоне лице не було старезне. 4. Глибокі зморшки, колись меткі очі. 5. Статечна хода старого. 4. Написати вибірковий переказ опису зовнішності Марусі (або козака Чайки. ГЕТЬМАН ТА ОТАМАН Це був кремезний чолов’яга років під сорок пять. Був він вайлуватий і присадкуватий. Коротка бурякова шия його прямою лінією зливалася зі спиною. Від цього здавалося, ніби він схилив голову наперед, як готовий буцатися бик. Він мав обвітрене засмагле обличчя, товстий ніс і маленькі сірі пронизливі очі. Таким був отаман Яків Бородавка. Коли він увійшов до гетьмана Сагайдачного, тоне скинув шапки, не вклонився, а узявся руками в боки. Бородавка вимагав, щоб гетьман негайно повів запорожців бити й палити панів. Він закликав потопити шляхтичів у криницях, а добро їхнє поділити між людьми. Сагайдачний підвівся. Перед присадкуватим Бородавкою він здавався худорлявим та гнучким, але в його постаті відчувалася величезна сила. - Усе сказав – запитав гетьман. – Тепер я розповім тобі, що буде потім. Мине рік, вороги отямляться й зберуться. Тоді не встояти проти них твоїй буйній ватазі. Не так добиваються волі розумні й обачні люди. Сагайдачний схрестив руки на грудях, голос його забринів металево. Він говорив, що гасить у собі біль та образу. Вже десять літ він згуртовує козацтво, по зернятку збирає силу. Повільно, але невпинно, як дуб, росте козацька сила. А коли набереться сто тисяч добірного війська з доброю зброєю, коли навчаться запорожці військового ладу, тоді він діятиме інакше… 8 Приголомшений Бородавка мовчав. Сагайдачний раптом виріс у його очах, перетворився на казкового велетня, героя. Отаман постояв щемить, низько вклонився гетьманові й затупотів до дверей. (За З. Тулуб.) (235 сл.) Завдання. 1. Дібрати синоніми до слів: ватага (організована збройна група), обачний (передбачливий, обережний), приголомшений (знічений), згуртувати. Дібрати антоніми до слів: присадкуватий, вайлуватий, гнучкий, мудрий. 2. Пояснити переносне значення слів у словосполученнях: металево бриніти, буйна ватага, гасити образу, вирости в очах. 3. Скласти план тексту (о р і є н тов ни й : 1. Таким був отаман Бородавка а) років під сорок пять б) вайлуватий та кремезний; в) як готовий буцатися бик; г) обвітрене обличчя, пронизливі очі. 2. Як увійшов отаман до Сагайдачного. 3. Бородавка ставить вимоги. 4. Сила в постаті гетьмана. 5. Що буде потім? 6. Росте козацька сила. 7. Бородавка приголомшений). 4. Усно детально переказати текст. НА ПАСІЦІ Серед гаю стояло десятків зо два вуликів. Золоті бджоли бриніли в золотому сонячному промінні, купчилися на вуликах біля вічок. У холодку під гіллястою грушею сиділо двоє. Зовсім білий дід нахилив своє пооране глибокими зморшками чоло. Велика біля борода спадала на товсту полотняну сорочку. Він мав широкі плечі й могутні жилаві руки. Дід склав ті руки на колінах і щось оповідав тихим, рівним голосом, іноді злегка киваючи головою. З-під його білих кудлатих брів блищали чорні, надзвичайно молоді очі. Передним просто на землі сиділа дівчинка. Ні, не дівчинка, бона голові в неї був маленький святковий очіпок. Вона тільки здавалася дівчинкою, бо з обличчя молоденька. Було виразно видно її мов намальовані чорні брови, маленький, трохи горбатий носик, червоні губенята і ніжне підборіддя. Трохи засмагле обличчя так і пашіло румянцем. Тонка шия молодички вигиналась під разками намиста й дукачів. Біліла тонка сорочка з мистецьким вишиванням. Коліна обнімала картата плахта. Молодичка заслухалась дідового оповідання. - У лісі живе полісун, - стиха оповідав старий. – Ходить із великою палицею і ганяє вовків, бо він вовчий бог. Тихий, як чоловік, тільки великий, як дерево І від нього тіні нема А в полі живе польовик. А в очереті над річкою очеретяник. Вибігає з очерету білим бараном і лякає людей. А в воді живе водяник, пакості чинить і греблі рве Перед могутньою постаттю обсипаного снігом старечої зими діда його маленька слухачка здавалася ніжною весняною квіткою. (За Б. Грінченком.) (225 сл.) 9 |