переказ. О. П. Глазова
 Скачать 0.63 Mb.
|
|
Завдання. 1. Пояснити лексичне значення слів: курінь, джура. 2. Дібрати синоніми та антоніми до слів: спритність, кмітливість. 3. Скласти план тексту (о р і є н тов ни й : 1. Доручення новобранцеві. 2. Кличе, кличе, а тоді в сльози… 3. Якщо хлопець спритний та кмітливий). 4. Усно переказати, ввівши до тексту розповідь про приготування кулешу. ПАСТУШОК Сонце продирає червоними пальцями дві хмарини на далекому обрії. Туманець ніжним павутинням обсотав землю. З пшениці дражняться перепелиці. Попереду, підбрикуючи та вихвицуючи, виступає худоб’яча малеч. Це – телята, лошата та вівці. За нею, трохи відставши, поважно суне рогата череда. Йдучи понад золотом пшениці, Семен висмикує стебло за стеблом, обриває колоски. Бере частини стеблин між двома останніми вузлами та складає в снопик. На цілий день вистачить плести Хлопець ізсуває кашкета на потилицю й заводить пісню. Спочатку густим голосом розгойдується- 32 розгойдується, а тоді як шугне вгору, аж руку прикладає до щоки і очі приплющує. Корови підсуваються до хлібів, озираються і задоволено помахуючи заляпаними хвостами, прямують просто до пшениці. Тепер хоч під носом у Семена шкоду роби, не помітить. Тут пастушок розплющує очі. Одна корова вже скубе колос пшениці. А куди ж ти ото, га - кричить Семен. Корова стрімголов кидається від пшениці в череду. Сонце зовсім сходить. У лузі ще сіро, ще туман пасмами повис у лозах. Росяно. Пастушок одганяє череду далі од поля й сідає під куренем. Виймає з торби початий бриль, вставляє в плетиво нову солому й, озирнувши пильним оком усю свою рогату армію, починає плести. Хилитаються лози, наче від подувів одурілого вітру, то туди, то сюди. То – телята поміж них. Серед гілля осоки невидно ні череди, ні пастуха, тільки вівці, неначе табунець сірих горобців, на горбику длубаються. Стьожка плетива стає все довша та довша, вона тягнеться, як довжелезний золотий вуж. Семен плете в чотири стрілки. Стьожка виходить з одного боку зубчаста. Потім з цього плетива пошиється бриль. Все дужче овіває густим, теплим духом чебрецю, що росте понад межею. Трава вже не свіжить ніг. Під кашкетом збирається піт і лоскотливими сльозами стікає по лицях до шиї. Повітря мерехтить хвильками, хилитається і часом, як приплющиш очі, здається, що корови трусяться од заціпленого сміху. (За В. Винниченком.) (295 сл.) Завдання. 1. Дібрати синіми до слів: длубатися, мерехтіти, хилитатися, заціплений. 2. Скласти план (о р і є н тов ни й : 1. Сонце продирає червоними пальцями хмарини. 2. Худоб’яча малеч та рогата череда. 3. Пастушок висмикує стебла. 4. Корови у шкоді. 5. Семен плете бриль. 6. Повітря мерехтить хвильками). 3. Написати стислий переказ. ТЕКСТИ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ НАРОД КРІЗЬ ПРИЗМУ МОВИ За кількістю пестливих форм серед мов світу пріоритетне місце посідає українська. «Матінка», «соловейко», «малесенький», «першенький» - ось як лагідно звучать наші слова. Подібного явища не зустрінемо в мові англійській чи німецькій. Для українця назва предмета – це водночас і його оцінка. Рученьками ми називаємо руки й дорослої людини, коником - дужого коня. 33 Ставлення людини до навколишнього світу формується в перші місяці її життя. Ласкава мова матері майбутнього козака згодом стає його повсякденною мовою. Вчені переконані, що особливості мови впливають на людську вдачу. Дітей в Україні називали тільки лагідно: Петрик, Іванко, Галинка. Дорослих – поважливо. Ви можете хоч подумати назвати Олексу Довбуша Льошкою Довбушем? Назвати Устима Кармелюка… У нас же й такої форми імені не існує! Улюблені українцями імена теж розповідають про народну душу. Оспіване в піснях ім’я Катерина походить від грецького слова, що означає непорочна, свята Ярина в перекладі з грецької означає мир Тарас – «бунтівливий». А який казковий дивосвіт рослинних та тваринних назв створило українське поетичне світосприймання! Тут і татарське зілля, і вовчі ягоди, горицвіт і павині очі, нечуй-вітер і перекотиполе… Травяного стрибунця український народ узгодив зі своїм сприйманням і нарік коником. Усі ці назви – відгук української душі на красу. В цих найменнях – замилування світом і любов до цього. У творенні назв відбито національний спосіб думання. (За М. Холодним.) (215 сл.) Завдання. 1. З’ясуватилексичне значення слова пріоритет (першість). Пояснити значення вислову бачити (сприймати) крізь призму. Дібрати синоніми до слів: вдача, пестливий. 3. Скласти план (о р і є н тов ни й : 1. У чому виявляється неповторність народу 2. За кількістю пестливих форм українській мові належить пріоритетне місце. 3. Ласкава мова матері стає повсякденною. 4. Дітей називали лагідно, дорослих – поважливо. 5. Улюблені імена. 6. Казковий дивосвіт назв рослин та тварин. 7. У назвах – національний спосіб думання). 4. Усно детально переказати текст. ЯКА НАС ПАЛИТЬ СПРАГА? Як ми любимо читати історичні романи, гортати етнографічні довідники, як радіємо краєзнавчим статтям та нарисам! Усе це потроху втамовує інформаційну спрагу. Нам часом доводили, що окультурили нас, диких, прийняттям християнства. Так, разом зі своєю релігією Візантія принесла нам свою культуру, але не культуру взагалі. Князь Володимир Великий лише додав християнську культуру до культури рідної, батьківської. Зустріч України з Візантією – цене зустріч бідного з багатим, а зустріч якщо не рівних, то близьких за потужністю, але різних за характером культур. 34 Український народ має свою культуру, свої звичаї й традиції, свою мову, коріння яких сягає глибини віків. Біда лише в тому, що все оте українське, самобутнє викорінювали із свідомості народу, робили його телепнем, хохлом, чужинцем на своїй рідній, споконвічно українській землі. І тривало цене рік, не два, так було століттями. Але як битам не було, народ не забув свого імені, свого роду- племені, свого істинного єства. Тому й палить нас така спрага на історичну літературу, натвори етнографічні й краєзнавчі, на книжки, які проливають правдиве світло на нашу дідизну, прабатьківщину. І ми вкотре питаємо самі себе «Хто ми є Звідки пішла наша прагілка, де наш прадавній корінь?» (За А. Українцем.) (192 сл.) Словник. Етнографія – наука, що вивчає культуру й побут народів. Нарис – оповідний художньо-публіцистичний твір. Завдання. 1. Дібрати синоніми до слів: інформація, потужність, дідизна, єство суть втамувати, викорінювати. 2. Скласти план тексту (о р і є н тов ни й : 1. Що й чому ми любимо читати. 2. Чи окультурила нас Візантія. 3. Зустріч близьких за потужністю культур. 4. Українське, самобутнє, викорінювалось із свідомості. 5. Хто ми є. 3. Усно детально переказати текст. СПРАВА ВАЖЛИВА Й ДЕЛІКАТНА Свого часу газети повідомляли, що в ООН серйозно занепокоєні масовим перейменуванням міст колишнього Радянського Союзу. Це породжує проблеми не лише внутрішньодержавні (оскільки потребує чималих коштів), ай міжнародні. Таке перейменування продовжується досі. Світова громадськість просто неспроможна була збагнути причину такої зміни назв. Адже нікому не спадало на думку перейменувати Париж на Помпіду чи Нью-Йорк на Капіталіст-Сіті. Ми ж маємо гіркий історичний досвід. Тому до повернення містам історичних назв ставимося з розумінням. Дякувати Богові, Київ лишився Києвом, проте шквал перейменувань свого часу обрушився на київські вулиці. Колись кияни мали бульвари Профспілок, Ветеранів. Досі маємо Бульвар Верховної Ради (щоправда, невідомо, якого скликання). Деякі нові вулиці мають назви, м’яко кажучи, некоректні. До чого в Києві вулиця Драйзера чи бульвар Ромена Роллана? І це тоді, коли немає вулиці Петра Могили та Артема Веделя 1 1 Перевірити. 35 Треба не забувати, що Місто – цене тільки люди. Це й майдани, й вулиці, й провулки, й паркий памятники Вони теж повноправні кияни. Тому давати їм назви, а вірніше, імена – справа надзвичайно делікатна й непроста. Звичайно, без назв нових нам не обійтися. Проте там, де це можливо, мабуть, слід відновлювати імена історичні. З надзвичайною влучністю вони підкреслюють ознаку місцевості або ж образно розповідають про минуле міста. Зрозуміло, що упорядкувати назви вулиць безболісно й швидко неможливо. Це слід робити вдумливо й тактовно, орієнтуючись на традиції, смаки, уподобання киян, на історичну память та громадянську совість. За О. Анісімовим.) (228 сл.) Словник. Топонімія – сукупність назв певної території. Помпіду – французький політик. Теодор Драйзер – американський письменник. Ромен Роллан – французький письменник. Петро Могила – визначний політичний та культурний діяч, Київський митрополит, засновник Києво-Могилянської колегії (академії). Артемій Ведель – видатний український композитор XVIII ст, киянин. Завдання. 1. Пояснити значення абревіатури ООН, лексичне значення слів: шквал, коректний, делікатний. 2. Дібрати синоніми та антоніми до слів: вдумливо, делікатно. 3. Скласти план (о р і є н тов ни й 1. В ООН занепокоєні перейменуванням міст. 2. Наш гіркий історичний досвід. 3. Перейменування київських вулиць. 4. Назви абсурдні і назви неконкретні. 5. Вулиці й майдани – теж повноправні кияни. 6. Орієнтуватися на історичну память та громадянську совість). 4. Усно переказати текст, проілюструвавши висловлені в ньому думки самостійно дібраними прикладами (щодо повернення історичних назв. ВОЗВЕДІМО ХРАМ ВІДРОДЖЕННЯ Жовтавіє біля Історичного музею підмурівок Десятинної церкви. Сумно дивиться на нас древнє каміння, на ледачкуватих праправнуків отих майстрів, що колись цю церкву зводили. Восени 1240 року підступили до града Києва монголи, здолали його облогою та штурмом. Останні захисники міста знайшли притулок за стінами збудованого Святим Володимиром храму і там же, як свідчить літописець, знайшли під руїнами і свою загибель. До XVII ст. церква лежала в руїнах. Тут було знайдено поховання князя Володимира та його дружини Анни. Прах князя митрополит Петро Могила наказав перенести до Києво-Печерської лаври, а на руїнах збудувати невелику каплицю в память про найдавніший храм вітчизни. Перед смертю митрополит заповів величезну суму для повного відновлення Десятинної. 36 Та відбудували, вірніше, збудували нову церкву на місці давньої лише в середині ХІХ ст. А вже в х роках нашого сторіччя за вказівкою войовничих атеїстів храм було висаджено в повітря. Ось і жовтавіють руїни колись прекрасного храму в центрі європейської столиці. Іноземні туристи тут фотоапаратами клацають, запитання ставлять. Ніяково й тривожно від тих запитань. Бо ж викупить завтра якась японська фірма оті руїни, а через місяць храм відбудовано буде, а в землі під ним десятиповерховий п’ятизірковий готель притулиться з мотелями й садом каміння. Щей сакури навколо цвістимуть. А ми туристів до руїн водимо замість того, щоб возвести тут дивний храм во славу своєї землі. Киньмо клич Зберімо кошти! У світі храму закладімо камені з Десятинної та всіх інших поруйнованих по всій Україні храмів! Гуртуймося, русичі-українці! Єднаймося! Возведімо посеред древнього Києва Храм Відродження! (За Б. Сушинським.) (243 сл.) Словник. Митрополит – вищий духовний сан православної церкви. Каплиця – невелика церква, де не правиться служба. Прагматичний – практичний, корисливий. Сакура – подібне до вишні дерево, символ Японії. Завдання. 1. Пояснити лексичне значення слів: диктофон, мотель, атеїст, підмурівок. 2. Скласти план тексту (о р і є н тов ни й : 1. Підмурівок Десятинної церкви біля музею. 2. Коли й ким зруйновано храм. 3. Збудована в XVII ст. каплиця. 4. Побудова й знищення церкви на місці давньої. 5. Іноземні туристи та руїнах. 6. Киньмо клич (Гуртуймося, русичі-кияни!) 3. Усно детально переказати текст. ПОЕЗІЯ Невже тобі досі не доводилося переживати потрясіння від поетичних рядків? Якось на самоті візьми збірочку віршів і вдумливо, не поспішаючи, прочитай дві-три поезії. Тоді перечитай їх удруге, втретє… Поезія – звучання душі, адже душа не буває німою! Поезія пробуджує смуток і радість, заспокоює або викликає біль. Вплив поезії на людину неможливо передати словами. Вона – віддзеркалення розмаїтого духовного світу. Знаєш давньогрецьку легенду про гору Парнас На ній щовесни водили танки сестри Аполлона. Це – музи, прекрасні юні богині. Кожна з них була покровителькою котрогось із мистецтв. Музи співали, Аполлон же перебирав струни своєї золотої кіфари. Звичайно, ти чув вислів «зійти та Парнас. Це означає дорівнятися талантом до муз та Аполлона. Якось музи співали так гарно, що вся природа застигла від зачарування, а гора Гелікон почала швидко рости й доросла до неба. Тоді олімпійські боги наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце. Кінь ударив 37 копитом, утоптавши гору в землю. На місці удару забило джерело. Його чудодійна вода надавала поетам натхнення й наснаги. Може, й тобі відомий смак води цього джерела? Може, ти пробуєш віршувати? Це чудово. Проте не забувай, що навчитися римувати – ще не значить стати поетом. Тому не поспішай кожен створений тобою рядок читати товаришам або надсилати до редакції. Поети пишуть не заради слави, а для душі! (З журн) (213 сл.) Словник. Кіфара – давньогрецький струнний щипковий інструмент, подібний до ліри. Наснага – душевне піднесення. Завдання. 1. Дібрати синоніми до слів: талант, розмаїтий, застигнути, натхнення, делікатний. Дібрати антоніми до слів: радість, особистий, делікатний. 2. Записати на дошці: Аполлон, девять муз, кіфара, Парнас, Пегас, Гелікон. 3. Скласти план тексту (о р і є н тов ни й : 1. Потрясіння від поетичних рядків. 2. Поезія – звучання душі! 3. Давньогрецька легенда про гору Парнас. 4. Що означає вираз «зійти на Парнас. 5. Ще одна давня легенда а) від захоплення співом виросла гора б) наказ олімпійців крилатому коневі; в) джерело натхнення. 6. Навчитись римувати – ще не означає стати поетом. 7. Не заради слави, а заради душі!). 4. Усно детально переказати. ЩО НАС ВРЯТУЄ? Подумати тільки – людський організм розрахований на функціонування протягом 400 років, а людина не проживає і шостої частини відпущеного їй природою Ще на початку століття вчені попереджали, що сучасне місто рано чи пізно перетвориться на страхітливе товписько робінзонів, наглухо відгороджених від світу в своїх квартирах-печерах. Пророцтво, на жаль, збувається. Переважна більшість людей втратила зв'язок із природою. Може, тому нас так вабить мистецтво? Чи поспішали б ми до музею подивитися картину, якби щодня могли спостерігати, як чарівно пливуть хмари, відкидаючи на пагорби химерні тіні? Як летить птах, як спокійно та вправно рухаються його крила? Мільйони людей скупчуються у великих містах. Темп життя дедалі зростає. Таке існування суперечить нормальному здоровому способу буття. Чиж існує якийсь рятівний шлях розвитку, який не робив би нас заложниками міст? Такий шлях є. Порятунок людства – космоцентризм. Це – ідея створення такого способу життя, який спирався б на принципи гармонії людини й природи. 38 Ідея справді повноцінного життя – це життя у власному будинку серед яблуневого цвіту, поряд із бджолою, птахом, травою, вишнею. До речі, гармонія з природою є традицією українства. Закріплення цієї занедбаної національної риси могло б уберегти багатьох людей від психічних зривів та хвороб, значно продовжити їм життя. (За В. Матяшем.) (193 сл.) Завдання. 1. З’ясувати будову та лексичне значення слова космоцентризм. Пояснити значення слів: гармонія (узгодженість, співмірність), традиції (звичаї, норми, що передаються від покоління до покоління), психічний (пов'язаний із психікою – духовною організацією людини), функціонування (виконання свого завдання, ролі), ідеал (найвища досконалість, взірець). 2. Дібрати синоніми до слів: товписько, вабити, химерний, занедбаний. 3. Записати на дошці: функціонування протягом 400 років, страхітливе товписько робінзонів, темп життя, рятівний шлях розвитку, принципи гармонії людини й природи. 4. Скласти план тексту (орієнтовний: 1. Людина не проживає й шостої частини відпущеного природою. 2. Пророцтво вчених збувається. 3. Втрата зв’язку людей із природою а) чине тому так вабить нас мистецтво; б) у великих містах скупчуються мільйони; вне стати заложником міста. 4. Порятунок людства – космоцентризм: а) ідеал життя; б) гармонія з природою – традиція українства; в) національна риса могла б вберегти). 5. Усно детально переказати текст. |