Шпори_теория_Komplekt. Підприємство як суб'єкт господарювання, його місце в соціальноорієнтованій економіці
 Скачать 434 Kb.
|
|
23.Нематеріальні активи підприємства: сутність, склад, класифікація та особливості відтворення. Нематеріальні активи – це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше 1 року (або 1 операційного циклу) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Склад нематеріальних активів підприємства: права та знаки для товарів та послуг; права користування майном; права користування природними ресурсами; гудвіл; права на об’єкти промислової власності; авторські та суміжні з ними права; інші нематеріальні активи. Основні випадки здійснення нематеріальних активів: 1)з метою обліку та аналізу(при встановлені ціни на товари з використанням нематеріальних активів; при страхуванні об’єктів нематеріальних активів; при розрахунку авторів, які створюють нематеріальні активи; при аналізі ефективності роботи підприємства, яке створює або використовує нематеріальні активи; при визначенні прибутку з використанням нематеріальних активів; при оцінці інвестиційних об’єктів);2) з метою відображення вартості нематеріальних активів у статутному фонді підприємства(при збільшенні вартості статутного капіталу; при розподілі внесків до статутного капіталу; при випуску внесків);3)при зміні форми власника(при продажу; приватизації; при наданні франшизи). 24.Оборотні активи підприємства: економічна сутність, склад та класифікація. Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку оборотні актив – це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом одного операційного циклу чи протягом 12місяців з дати балансу. Як економічна категорія оборотні активи – це сукупність економічних ресурсів підприємства, що перебувають у постійному кругообігу, змінюють свою матеріальну форму впродовж одного операційного циклу(одного року) та в повному обсязі переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції. Класифікація оборотних активів підприємства: за характером участі в операційному процесі(оборотні активи, що обслуговують виробничий цикл підприємства-запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів, обсяг незавершеного виробництва, запаси готової продукції;оборотні активи, що обслуговують фінансовий цикл підприємства-характеризують дебіторську заборгованість);за характером фінансових джерел формування(чисті оборотні активи-різниця між валовими активами і поточними пасивами підприємства;валові оборотні активи-це весь обсяг оборотних активів не залежно від джерел фінансування; власні оборотні активи-це та частина активів, яка сформувалась за рахунок власного капітала підприємства);за періодом функціонування(постійна частина оборотних активів-мінімальних оборотних активів, які необхідні підприємству для здійснення операційної діяльності; змінна частина оборотних активів-пов’яза із сезонним застосуванням обсягів виробництва і обсяг з необхідністю формування в окремі періоди запасів сезонного зберігання, дострокового завезення і цільового призначення); за функціональними видами(запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів-обсяг вхідних матеріальних потоків у вигляді запасів, які забезпечують виробничу діяльність підприємства; запаси незавершеного виробництва, запаси готової продукції-характеризують запаси обсягу вихідних матеріальних потоків призначених для реалізації; поточна дебіторська заборгованість-сума заборгованості на користь підприємства у вигляді фінансових зобов’язань за розрахунками; грошові активи-залишки коштів у національній і іноземній валютах і суму короткострокових і довгострокових; інші оборотні активи; поточні фінансові інвестиції. Ознаки: формуються і використовуються для обслуговування операційної діяльності підприємства; відносяться до мобільних активів; значна різноманітність їхніх видів, груп; до них включаються певні засоби праці; їхнє формування пов’язане із конкретними джерелами формування. 25.Поняття та особливості кругообороту оборотних активів підприємства. Сутність та методика оцінки виробничого, операційного та фінансового циклів підприємства. Оборот оборотних активів – процес їх безперервного руху при здійсненні господарської діяльності, який супроводжується послідовною трансформацією їх видів та зміною вартості. Оборотні активи: дебіторська заборгованість; грошові активи; запаси сировини, матеріалів та напівфабрикатів; запаси готової продукції. Кругооборот оборотних активів підприємства характеризується такими основними показниками: довжина виробничого, операційного та фінансового циклів. Операційний цикл підприємства – період повного обороту всієї суми оборотних активів, у процесі якого відбувається зміна окремих їх видів. Стадії: постачання сировини і матеріалів; зберігання їх на складі; процес виробництва; складування готової продукції; реалізація готової продукції. Виробничий цикл підприємства – період повного обороту обсягу матеріальних оборотних активів. Фінансовий цикл (цикл грошового обороту) підприємства – проміжок часу між початком оплати постачальникам поставленої сировини, матеріалів, напівфабрикатів (погашенням кредиторської заборгованості) та початком надходження грошових коштів від покупців за реалізовану продукцію (погашенням дебіторської заборгованості). 26.Запаси підприємства: сутність, класифікація, види вартості. Методи оцінювання вибуття запасів. Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку запаси – це активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. З економічної точки зору запаси – це матеріальна частина оборотних активів підприємства, яка має детерміновану вартість, використовується в господарській діяльності для забезпечення безперервної операційної діяльності з метою отримання прибутку. Склад запасів підприємства: сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності; незавершене виробництво; готова продукція; товари; малоцінні та швидкозношувані предмети; молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільського та лісового господарства. Види балансової вартості запасів: первісна вартість-це вартість за яку вони придбані, тобто фактична собівартість; чиста вартість реалізації-запаси, які втратили, очікувану економічну вигоду (застарілі або ціна на них знизилась. Методи оцінювання вибуття запасів: 1)метод ідентифікованої собівартості-застосовується для тих видів виробничих запасів, які застосовуються для виконання спеціальних замовлень. Передбачає: ведення індивідуального обліку по кожному виду запасів;2)метод середньооблікової собівартості-прирізних цінах на запаси визначається їхня середня ціна за якою потім списується собівартість запасів;3)метод ФІФО-базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності в якій вони надходили на підприємство (дешевші запаси списуються раніше) збільшують прибуток підприємств;4)метод ЛІФО-базується, що запаси використовуються на протилежності (дорожчі списуються раніше) підвищується собівартість продукції;5)метод нормативних витрат-призначений для сирійного, прибуткового виробництва; запаси оцінюються за нормативною собівартістю (на 1 виробу) вони регулярно перевіряються і змінюються;6)метод ціни продажу-при великій різноманітності номенклатури. 28.Фінансові ресурси підприємства: сутність, склад, класифікація та джерела формування. Фінансові ресурси підприємства – являють собою сукупність власного та позикового капіталу підприємства в грошовій формі, що додатково залучається та ре інвестується ним, який призначено для фінансування його майбутнього розвитку в детермінованому плановому періоді, формування та використання якого контролюється ним самостійно відповідно до передбаченого цільового призначення з врахуванням фактора ризику. Формування капіталу підприємства: власні та позикові джерела в матеріальній формі; власні та позикові джерела в нематеріальній формі; власні та позикові джерела в грошовій формі (фінансові ресурси)Процес кругообігу формування підприємства: капітал у грошовій формі інвестується в операційні активи (оборотні, необоротні) перетворюються у виробничу форму; виробничий капітал в процесі виробничої продукції перетворюється у товарну форму, включаючи форму виробничих послуг; капітал у товарній формі в міру реалізації виробничих товарів і послуг перетворюється у грошовий капітал. 29.Капітал як складова ресурсів підприємства: сутність, принципи формування та класифікація. Капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, які інвестуються в формування його активів. Основні характеристики капіталу: капітал підприємства є фактором виробництва; характеризує фінансові ресурси підприємства, які забезпечують дохід; капітал є головним джерелом формування добробуту власності; капітал підприємства є головним вимірником ринкової власності підприємства; динаміка капіталу є важливим показником рівня ефективності господарської діяльності підприємства. Принципи формування капіталу підприємства: урахування перспектив розвитку господарської діяльності підприємства; забезпечення відповідності обсягу капіталу, що залучається, обсягу активів підприємства, що формується; забезпечення оптимальності структури капіталу з позицій ефективного його функціонування; забезпечення мінімізації витрат із формування капіталу з різних джерел; забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності. Класифікація капіталу підприємства: за цілями використання(виробничий-характеризує засоби підприємства інвестовані в операційні активи для здійснення виробничо-господарської діяльності; позиковий-інвестується у грошові інструменти; спекулятивний-характеризує частину. яка використовується в процесі здійснення спекулятивних операцій); за формами інвестування(у фінансовій формі; у матеріальній формі; у нематеріальній формі); за об’єктом інвестування(основний-та частина, яку використовує підприємство у необоротні активи; оборотний-та частина капіталу, яка інвестується в усі оборотні); за організаційно-правовими формами діяльності(акціонерний-у формі акціонерних товариств; пасовий-з обмеженою відповідальністю; індивідуальний); за характером використання у господарському процесі(працюючий-бере участь у доходах підприємства; непрацюючий-інвестується в активи. який не бере участі в господарській діяльності); за характером використання власника(споживчий-після розподілу втрачає функцію капіталу; накопичуваний-різні форми його приросту); до правових норм(легальний; тіньовий). 30.Власний капітал підприємства: сутність, склад, класифікація, функції, відмітні особливості. Власний капітал являє собою загальну суму коштів, що належить підприємству на правах власності й використовується ним для формування активів. Склад власного капіталу підприємства:вилучений капітал;неоплачений капітал;статутний капітал;додатковий вкладений;пайовий капітал;інший додатковий капітал;нерозподілений прибуток(непокритий збиток). Класифікація власного капіталу підприємства:за формою функціонування(початковий капітал:види(статутний-відображає зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском власників або учасників капіталу підприємства;пайовий-відображає суму пайових внесків учасників,яка передбачена установчими документами);додатковий(нереєстрований) капітал:види(додатковий вкладений капітал-це сума на яку вартість акцій перевищує їх номінальну вартість;інший додатковий капітал-сума до оцінки необоротних активів безкоштовно отриманих підприємством без інших отриманих осіб;резервний капітал-створюється відповідно до законодавства для покриття збитків;нерозподілений прибуток-(непокритий збиток)це сума прибутку, яка реінвестована у підприємство;частини: асигнована-має цільове призначення; неасигнована-не має конкретного призначення);за механізмом виявлення(спожитий-девіденти, проценти;вилучений-відображає фактичну собівартість акцій власної місії, або часто викуплених товариством у його учасників;інвестований(реінвестований)-не розподілений прибуток звітного і минулих років);за джерелами формування(сформований за рахунок внутрішніх джерел-чистий прибуток,що залишається в розподілі підприємства,амортизаційні відрахування;реальний капітал-включає основні та оборотні засоби;абстрактний-сукупність усіх позицій пасивів підприємства). Джерела формування власних фінансових ресурсів:внутрішні(чистий прибуток,що залишається в розпорядженні підприємства;амортизаційні відрахування;інші внутрішні джерела);зовнішні(додатковий пайовий або акціонерний капітал;безоплатна фінансова допомога;інші зовнішні джерела).Ознаки:позитивні ознаки(простота і швидкість залучення;більш висока здатність генерувати прибуток;забезпечення фінансової стійкості розвитку підприємства;збереження повного управління і контролю з боку первинних засновників);негативні ознаки(обмеженість обсягів залучення;стримування зростання показника рентабельності власного капіталу;більш висока вартість залучення порівняно з позиковим капіталом). 31. Позиковий капітал підприємства: сутність, склад, класифікація, функції, відмітні особливості. Позиковий капітал характеризує грошові кошти або інші майнові цінності, залучені для фінансування розвитку підприємства на умовах повернення,строковості,платності та цільового використання. Склад позикового капіталу підприємства:довгостроковий позиковий капітал(є джерелом фінансування необоротних активів і частини оборотних)включає:довгострокові кредити банків;довгострокові кредити й позики небанківських установ;інші довгострокові зобов’язання;короткостроковий позиковий капітал(є джерелом фінансування частини необоротних активів)включає:короткострокові кредити банків;короткострокові кредити й позики небанківських установ;кредиторська заборгованість за товари,роботи,послуги;поточні зобов’язання за розрахунками;інші поточні зобов’язання. Джерела позикового капіталу: зовнішні(довгострокові позикові кошти-включають:довгострокові кредити банків;облігаційні позики;кредити і позики небанківських установ;цільові державні кредити;фінансовий лізинг;податковий кредит і пільги;короткострокові позикові кошти-короткострокові кредити банків;кредити і займи небанківських установ;товарний кредит;податковий кредит);внутрішні(довгострокові позикові кошти-відстрочена та прострочена заборгованість за майно;інші внутрішні довгострокові позикові кошти;короткострокові позикові кошти-кредити і позики не сплачені у визначений термін; товарний кредит). Класифікація позикових коштів підприємства,що залучаються підприємством:1)за метою залучення(позикові кошти,залучені для забезпечення відтворення необоротних активів;позикові кошти,залучені для поповнення оборотних активів;позикові кошти,залучені для задоволення інших економічних та соціальних потреб);2)за джерелами залучення(позикові кошти, залучені із зовнішніх джерел;позикові кошти,залучені з внутрішніх джерел);3)за періодом залучення(позикові кошти,залучені на довгостроковій основі(понад 1рік);позикові кошти,залучені на короткостроковій основі(до 1року);4)за формою залучення(позикові кошти,залучені у грошовій формі;позикові кошти,залучені у формі устаткування(фінансовий лізинг);позикові кошти,залучені у товарній формі(товарний кредит);позикові кошти,залучені в інших матеріальних чи нематеріальних формах);5)за формою забезпечення(незабезпечені позикові кошти;позикові кошти,забезпечені поручительством або гарантією; позикові кошти, забезпечені заставою). Ознаки:позикові ознаки(достатньо широкі можливості обсягів залучення;значний позитивний вплив на збільшення активів та зростання обсягів діяльності);негативні ознаки(відносна складність залучення;зниження фінансової стійкості підприємства і збільшення ризику його неплатоспроможності). 32.Банківське та небанківське кредитування підприємства: особливості, форми та інструменти. Банківський кредит-це грошові кошти надані банком у позику клієнтові для цільового використання протягом певного періоду під певний(обумовлений) процент. Класифікація банківських кредитів:1)за метою залучення(кредит на фінансування оборотних активів;кредит на фінансування необоротних активів);2)за терміном залучення(короткострокові кредити;середньострокові кредити;довгострокові кредити);3)за видом забезпечення(забезпечені кредити;незабезпечені(бланкові)кредити;ломбардні кредити);4)за порядком надання(прямі позики;консорціальні позики;позики участі);5)за строком стягнення відсотків(кредит з виплатою відсотків у момент отримання позики;кредит із виплатою відсотків частинами; кредит із виплатою відсотків у момент погашення основної смуги боргу);6)за джерелом залучення(внутрішні позики;зовнішні(міжнародні)позики);7)за видом ставки кредитування(кредит з плаваючою ставкою;кредит з фіксованою ставкою);8)за методом надання(разові кредити;перманентні кредити). Забороняються кредити на:на покриття збитків господарської діяльності;на формування збитків статутного фонду;для внесення платежів у бюджет та за позабюджетними фондами;при укладанні контрактів від можливих втрат пов’язаних із затримками товару;якщо має прострочену заборгованість за раніше наданими кредитами.
Витрати – це грошове відображення затрат виробничих факторів, необхідних для здійснення підприємством своєї господарської діяльності, направленої на отримання прибутку та максимізацію добробуту власника. Витрати формуються в процесі використання матеріальних і фінансових (грошових) ресурсів для досягнення певної мети діяльності підприємства (організації). Вони мають різну цільову спрямованість, але найбільш загальним і принциповим є поділ їх на інвестиційні та поточні (операційні) витрати. Поточні (операційні) витрати – це такі витрати підприємства (організації), що пов'язані безпосередньо із виконанням підприємством (організацією) своєю основної функції – виготовлення продукції (надання послуг). Поточні витрати визначаються як зменшення економічної вигоди у вигляді вибуття активів чи збільшенням зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власником). Поточні витрати мають циклічний або безперервний характер. Перші повторюються з кожним циклом виготовлення продукту (витрати на матеріали, заробітну плату робітників, сировину, інструмент тощо), а другі здійснюються постійно і незалежно від виробництва (утримання приміщень, споруд, устаткування, управлінського персоналу тощо). Поточні витрати майже завжди здійснюються в натуральній та грошовій формах. Планування й облік витрат чинників виробництва в натуральній формі (кількість, маса, об'єм, довжина тощо) мають важливе значення для організації діяльності підприємства. Проте для оцінювання результатів цієї діяльності вирішальною є грошова оцінка витрат, оскільки ліше вона виражає вартість продукції (послуг). Розрізняють витрати загальні (сукупні) та на одиницю продукції. Загальні (сукупні) витрати – це витрати на весь обсяг продукції за певний період. Величина таких витрат залежить від тривалості періоду та кількості виготовленої продукції. Витрати на одиницю продукції розраховуються як середні величини за певний період, якщо продукція виготовляється постійно або серійно. В одиничному виробництві витрати на виріб формуються як індивідуальні. Поточні витрати поділяють: - за ступінем однорідності: на елементні та комплексні - за зв'язком з обсягом виробництва: на постійні та змінні. Змінні поділяються на пропорційні, непропорційні (прогресуючі та дегресуючі). - за способом обчислення на одиницю продукції: прямі та непрямі Оскільки поточні витрати є функцією обсягу виробництва з певною еластичністю, існує поняття граничних витрат. Граничні витрати характеризують їхній приріст на одиницю приросту обсягу виробництва. Показник граничних витрат використовується для обгрунтування доцільності зміни обсягу виробництва продукції. Елементні витрати є структурно однорідними і первинними, мають єдиний економічний зміст. До них належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші витрати. Комплексні витрати є різнорідними за складом, охоплюють кілька елементів витрат. Їх групують за економічним призначенням у процесі калькулювання та організації внутрішньо-виробничого економічного управління (наприклад, загально-виробничі та адміністративні витрати, витрати на збут, втрати від браку тощо). Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції. Їхня загальна величина не залежить від кількості виготовленої продукції (зрозуміло, у певних межах). Вона стрибкоподібно змінюється лише за істотної зміни виробничої та організаційної структури підприємства (іншого суб'єкта підприємницької діяльності). До постійних належать витрати на утримання та експлуатацію будівель і споруд, організацію виробництва й суто управлінські видатки. На практиці виділяють у складі постійних так звані умовно-постійні |