Шпори_теория_Komplekt. Підприємство як суб'єкт господарювання, його місце в соціальноорієнтованій економіці
 Скачать 434 Kb.
|
|
Класифікація доходів підприємства. Дохід класифікується по наступним групам: -Дохід від реалізації; -Інші операційні доходи; -Дохід від участі в капіталі; -Інші фінансові доходи; -Інші доходи; -Надзвичайні доходи; Доход від реалізації продукції, робіт, послуг відбиває загальний доход (виторг) від реалізації: товарної продукції; товарних послуг; нетоварних послуг структурних підрозділів, що не відносяться до промислової діяльності; продукції комбінату харчування; будівельних матеріалів і надання послуг будівельним комплексом. Доход від реалізації продукції відбиває загальний доход (виторг) від реалізації, тобто без відрахування наданих знижок, повернення проданих товарів і податків із продажу. До інших операційних доходів відносяться: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних предметів і ін.); доходи від операційної оренди активів (майна); доходи від операційної курсової різниці по операціях в іноземній валюті; суми отриманих штрафів, пені, неустойок і інших санкцій за порушення господарських договорів, що визнані чи боржником по який отримані рішення суду, арбітражного суду про їхнє стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, по якій минув термін задавнення позову; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних у якості безнадійних); суми отриманих грантів і субсидій; інших доходів від операційної діяльності. До складу доходу від участі в капіталі включається доход від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні чи спільні підприємства, облік яких ведеться по методу участі в капіталі. До інших фінансових доходів відносяться доходи, що виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди від підприємств, що не є асоційованими, дочірніми і спільними; відсотки по облігаціях і інших цінних паперах; інші доходи від фінансової діяльності. В інші доходи включаються: доход від реалізації фінансових інвестицій; доход від реалізації необоротних активів; доход від реалізації майнових комплексів; доход від неопераційної курсової різниці; доход від безоплатно отриманих активів; інші доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не зв'язані з операційною діяльністю підприємства. Надзвичайні доходи - доходи, що виникли внаслідок надзвичайних подій (стихійних лих, пожеж, техногенних аварій і т.п.). До них відносяться: відшкодування утрат від надзвичайних подій, включаючи відшкодування витрат на попередження утрат від стихійних лих і техногенних аварій; доходи від інших чи подій операцій, що відповідають визначенню надзвичайних подій. 38. Дохідність підприємства є одним із найголовніших показників, що відображають фінансовий стан підприємства. Такий показник визначає мету підприємницької діяльності. Крім керівництва фірми і колективу, він цікавить вкладників капіталу (інвесторів, кредиторів), а також державні органи, і передусім — податкову службу, фондові біржі, що здійснюють купівлю-продаж цінних паперів. Основний результат діяльності підприємства визначається за допомогою низки показників, що поділяються на абсолютні та відносні. До абсолютних показників належить прибуток підприємства, що іноді ототожнюють з поняттям "дохід", а до відносних — рентабельність підприємства. Ототожнювання доходу з прибутком підприємства неправильне. Таке поняття, як дохід, широко застосовується як у загальному, економічному розумінні, так і на побутовому рівні. Можна говорити про національний дохід держави; дохід громадянина, дохідність підприємства та ін. Але зміст доходу неоднозначний. Досить часто цим поняттям визначають загальну суму грошових надходжень підприємства від реалізованої продукції, виконаних робіт та наданих послуг. Разом з тим під доходом розуміють фінансовий показник, що визначається як різниця між виручкою, отриманою від підприємницької діяльності, та матеріальними і прирівняними до них витратами. Таке визначення доходу підпадає під загальнодержавне, макроекономічне тлумачення, але для окремого підприємства воно може викликати суперечки. Річ у тому, що в даному визначенні заробітна плата розглядається тільки як елемент доходу, а не різновид витрат. На підприємстві заробітну плату можна досліджувати з різних боків. Це залежить від форми власності та умов і результатів виробництва. Як дохід заробітна плата розглядається тоді, коли вона виплачується основним працівникам, які є власниками підприємства. Це стосується в основному індивідуальних та колективних підприємств. Як витрати заробітна плата розглядається тоді, коли вона виплачується найманим працівникам (приватні, спільні, державні підприємства та ін.). Таке тлумачення доходу та заробітної плати в ньому або поза ним також є невдалим. Економічна сутність заробітної плати не може змінюватись залежно від форми власності. З практичного погляду показник "дохід" визначається тим, що він характеризує загальну суму коштів, що надходить на підприємство за певний період і за вирахуванням податків, може бути використана на споживання та інвестування. Отже, дохід є виручкою підприємства від реалізації продукції, надання послуг та виконання робіт без врахування податку на додану вартість та акцизний збір. Дохід класифікується по наступним групам:?Дохід від реалізації; ?Інші операційні доходи; ?Дохід від участі в капіталі; ?Інші фінансові доходи; ?Інші доходи; ?Надзвичайні доходи; Доход від реалізації продукції, робіт, послуг відбиває загальний доход (виторг) від реалізації: ?товарної продукції; ?товарних послуг; ?нетоварних послуг структурних підрозділів, що не відносяться до промислової діяльності; ?продукції комбінату харчування; ?будівельних матеріалів і надання послуг будівельним комплексом. Доход від реалізації продукції відбиває загальний доход (виторг) від реалізації, тобто без відрахування наданих знижок, повернення проданих товарів і податків із продажу. До інших операційних доходів відносяться: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних предметів і ін.); доходи від операційної оренди активів (майна); доходи від операційної курсової різниці по операціях в іноземній валюті; суми отриманих штрафів, пені, неустойок і інших санкцій за порушення господарських договорів, що визнані чи боржником по який отримані рішення суду, арбітражного суду про їхнє стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, по якій минув термін задавнення позову; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних у якості безнадійних); суми отриманих грантів і субсидій; інших доходів від операційної діяльності. До складу доходу від участі в капіталі включається доход від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні чи спільні підприємства, облік яких ведеться по методу участі в капіталі. До інших фінансових доходів відносяться доходи, що виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди від підприємств, що не є асоційованими, дочірніми і спільними; відсотки по облігаціях і інших цінних паперах; інші доходи від фінансової діяльності. В інші доходи включаються: доход від реалізації фінансових інвестицій; доход від реалізації необоротних активів; доход від реалізації майнових комплексів; доход від неопераційної курсової різниці; доход від безоплатно отриманих активів; інші доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не зв'язані з операційною діяльністю підприємства. Надзвичайні доходи - доходи, що виникли внаслідок надзвичайних подій (стихійних лих, пожеж, техногенних аварій і т.п.). До них відносяться: відшкодування утрат від надзвичайних подій, включаючи відшкодування витрат на попередження утрат від стихійних лих і техногенних аварій; доходи від інших чи подій операцій, що відповідають визначенню надзвичайних подій. 39.Класифікація доходів підприємства. Дохід класифікується по наступним групам: -Дохід від реалізації; -Інші операційні доходи; -Дохід від участі в капіталі; -Інші фінансові доходи; -Інші доходи; -Надзвичайні доходи; Доход від реалізації продукції, робіт, послуг відбиває загальний доход (виторг) від реалізації: товарної продукції; товарних послуг; нетоварних послуг структурних підрозділів, що не відносяться до промислової діяльності; продукції комбінату харчування; будівельних матеріалів і надання послуг будівельним комплексом. Доход від реалізації продукції відбиває загальний доход (виторг) від реалізації, тобто без відрахування наданих знижок, повернення проданих товарів і податків із продажу. До інших операційних доходів відносяться: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних предметів і ін.); доходи від операційної оренди активів (майна); доходи від операційної курсової різниці по операціях в іноземній валюті; суми отриманих штрафів, пені, неустойок і інших санкцій за порушення господарських договорів, що визнані чи боржником по який отримані рішення суду, арбітражного суду про їхнє стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, по якій минув термін задавнення позову; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних у якості безнадійних); суми отриманих грантів і субсидій; інших доходів від операційної діяльності. До складу доходу від участі в капіталі включається доход від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні чи спільні підприємства, облік яких ведеться по методу участі в капіталі. До інших фінансових доходів відносяться доходи, що виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди від підприємств, що не є асоційованими, дочірніми і спільними; відсотки по облігаціях і інших цінних паперах; інші доходи від фінансової діяльності. В інші доходи включаються: доход від реалізації фінансових інвестицій; доход від реалізації необоротних активів; доход від реалізації майнових комплексів; доход від неопераційної курсової різниці; доход від безоплатно отриманих активів; інші доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не зв'язані з операційною діяльністю підприємства. Надзвичайні доходи - доходи, що виникли внаслідок надзвичайних подій (стихійних лих, пожеж, техногенних аварій і т.п.). До них відносяться: відшкодування утрат від надзвичайних подій, включаючи відшкодування витрат на попередження утрат від стихійних лих і техногенних аварій; доходи від інших чи подій операцій, що відповідають визначенню надзвичайних подій. 40.Механізм формування доходів від операційної діяльності та його особливості в різних сферах економічної діяльності. Доходи від операційної діяльності – це доходи (виручка) від реалізації продукції та інші операційні доходи. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – це загальний дохід, виручка від реалізації продукції без врахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків. Інші операційні доходи включають всі доходи від операційної діяльності, крім доходу від реалізації продукції. До них, зокрема, відносять: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від продажу оборотних активів (крім фінансових інвестицій); доходи, одержані від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті; суми одержаних штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів; доходи від списання кредиторської заборгованості; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних грантів та субсидій; інші доходи. Відповідно до стандартів бухгалтерського обліку механізм розрахунку фінансового результату від операційної діяльності підприємства (П(С)БО3) має наступний вигляд:
На формування доходу підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності, сфера діяльності, галузь господарства та установлені законодавством умови обліку фінансових результатів. 41.Цінова політика підприємства: сутність та місце в факторах, які визначають доходи підприємства. Цінова політика представляє собою важливий елемент загальної стратегії підприємства, і безпосередньо входить у такий великий її розділ, як ринкова стратегія. Вона з’єднує в собі як стратегічні, так і тактичні аспекти і в найбільш загальному вигляді може бути визначена як діяльність керівництва підприємства по встановленню, підтримці і зміненню цін на продукцію, яка здійснюється в руслі загальної стратегії підприємства і спрямована на досягнення його цілей і задач. Тут необхідно відмітити роль маркетингу, який представляє собою організацію роботи підприємства з орієнтацією на ринковий попит. Цінова політика суб'єкта господарювання являється невід'ємним елементом моделі управління прибутком суб'єкта господарювання (див. Рис. 05.01.02.), визначаючи функціонально-організаційні основи формування доходів такого підприємства. А зважаючи на той факт, що основу доходів суб'єкта господарювання (і, відповідно, прибутку) формує виручка від реалізації товарів (надання послуг чи виконання робіт), ключовим завданням фінансового менеджменту на підприємстві являється саме забезпечення формування необхідної величини доходів із стабільним розподілом у просторі та часі. У свою чергу, ефективність та результативність формування доходів суб'єкта господарювання як складової моделі управління його прибутком безпосередньо залежить від адекватність фінансового забезпечення цінової політики суб'єкта господарювання, у тому числі, методологічного забезпечення. 42. Методи планування доходів підприємства: сутність, особливості і умови їх застосування. Для обгрунтування планових обсягів доходів підприємства застосовуються такі основні методи: екстраполяції динамічних рядів, факторно-аналітичний, програмно-цільовий, прямого розрахунку. Прцес застосування методу прямого розрахунку для обгрунтування планового обсягу доходів від реалізації продукції характеризується порівняно з іншими методами планування низким рівнем трудомісткості і передбачає вик. розрахункуів за такою формулою: Д=  Кі Цр -  З,Д-дохід, Кі- обсяг виробництва і-го виробу в натуральних одиницях виміру, Ці – ціна реалізації і-го виробу, Зі – обсяг знижок, які передбачається надати покупцям і-го виду продукції. Розрахунок Д з вик. цього методу здійснюється за номенклатурними позиціями та у розрізі окремих угод купівлі-продажу. В основу Методу екстраполяції динамічних рядів покладено перенесення тенденцій у зміні значень показника в аналітичному періоді на плановий. Згідно з цим методом основним фактором, що визначає обсяг показника, є час. Планове значення показника доходу, визн. як функція від часу:  f(t)Факторно-аналітичний метод передбачає визначення планового обсягу виручки від реалізації, розрахунок середніх темпів росту виручки та обсягу випуску продукції, зіставлення темпів зміни виручки та обсягів виробництва продукції тощо. Метою застосування програмно-цільового методу є розрахунок необхідного його обсягу, що забезпечує покриття витрат та отримання цільового прибутку:  Д – обсяг необхідного доходу, В – плановий обсяг постійних витрат, П – обсяг цільового прибутку, Спп – ставка податку на прибуток, Рв – рівень витрат змінні у ціні реалізації одиниці продукції. Обгрунтування планового обсягу доходів підприємства від ін. видів діяльності проводиться з вик. методу прямих техніко-економічних розрахунків і має враховувати специфічні характеристики процесу формування доходів за кожним з видів. 43. Фінансові результати діяльності підприємства: поняття, класифікація. Успішність господарювання підприємств характеризується досягненням певних економічних, соціальних та інших результатів. Фінансові результати – фінансові показники діяльності підприємства, які характеризують підсумок здійснення його гос. операцій. Показники, що характеризують економічні результати господарювання з позицій їх вартісної оцінки є дохід та прибуток. Дохід є результатом здійснення всіх видів діяльності суб'єктом господарювання за певний проміжок часу при вик. наявних ресурсів та врахуванні фін – гос ризиків. Складові доходу: виручка від реалізації продукції, майна і здійснення позареалізаційних операцій. З бух. точки зору Д – це збільшення економ. вигід у вигляді надходжень активу або зменшення зобов'язань. Прибуток – це сума на яку доходи перевищують витрати. Прибуток виконує такі функції: оціночна – П. показник, що характеризує ефект гос. діяльності; розподільча – П – інструмент розподілу чистого доходу суспільства на 2 частини: та що акумулюється в бюджетах та та що залишається в розпорядженні підприємств; стимулююча – П. джерело формування різних фондів. Класифікація: 1) за видами діяльності: доходи і прибутки від операційної д., інвестиційної та іншої; 2) За розмірами: можливий, необхідний, мінімальний, максимальний; 3) за характером отримання: ті що отримані в рез. реалізації майна та ті що отриманні від використання майна; 4) За періодом визнання: доходи звітного, доходи майбутніх періодів; 5) за методикою оцінки : номінальний прибуток (дохід)(в цінах фактичного періоду), реальний(номінальна величина на рівень інфляційного впливу); 6)у взаємозв'язку з обсягами виробництва та реалізації: загальний, середній, граничний дохід. |