Бойовий статут. Положення щодо підготовки та ведення сучасного загальновійськового бою механізованим взводом (відділенням) та танковим взводом (танком), а також рекомендації щодо дій гранатометного і протитанкового взводів (відділень) в різних видах бою

• Название: Положення щодо підготовки та ведення сучасного загальновійськового бою механізованим взводом (відділенням) та танковим взводом (танком), а також рекомендації щодо дій гранатометного і протитанкового взводів (відділень) в різних видах бою
• Анкор: Бойовий статут.doc
• Дата: 28.01.2017
• Размер: 3.64 Mb.
• Имя файла: Бойовий статут.doc
• Тип: Положення; #543
• страница: 5 из 16

94. Танковий взвод, подолавши загородження, стрімко атакує противника, знищуючи вогнем з ходу в першу чергу його протитанкові засоби.

Після подолання загороджень механізований взвод, який атакує в пішому порядку, за командою командира: «Взвод, в напрямку такого-то предмета – до бою, ВПЕРЕД» або «Взвод, за мною – до бою, ВПЕРЕД» бігом у встановленому порядку розгортається в цеп, відкриває вогонь зі своєї зброї і стрімко атакує противника. Наблизившись до траншеї противника на 25 – 40 м, за командою командира: «Взвод, гранатами – ВОГОНЬ» особовий склад закидає противника гранатами і в точно встановлений час («Ч») з криком «ура» слідом за танками вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул і безупинно продовжує атаку в указаному напрямку.

Бойові машини піхоти (бронетранспортери), подолавши загородження по проходах, доганяють свої підрозділи, вогнем своєї зброї підтримують їх атаку, діючи за цепом своїх підрозділів. Бойові машини піхоти зі стабілізованим озброєнням, вийшовши слідом за танком із проходу, розгортаються в бойову лінію і вогнем прикривають рух по проходу та розгортання в цеп особового складу взводу.

Механізований взвод під час атаки иа бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), подолавши мінне поле, слідом за танками у точно встановлений час («Ч») стрімко вривається на передній край оборони противника, знищує його вогневі засоби, в першу чергу протитанкові, і, використовуючи результати вогневого ураження, швидко і безупинно наступає в глибину.

У тому випадку, коли перед механізованим взводом танки не діють, взвод атакує противника слідом за розривами снарядів своєї артилерії.

Безпечне віддалення від розривів снарядів своєї артилерії складає: для танка – 200 м; для бойової машини піхоти (бронетранспортера) – 300 м; для особового складу, який атакує противника в пішому порядку, – 400 м.

Придані взводу вогнеметники, наступаючи в бойових порядках взводу, знищують противника в траншеях, ходах сполучення та інших фортифікаційних спорудженнях.

Гранатометний взвод після ураження цілей або з підходом механізованих підрозділів до рубежу безпечного віддалення від розривів гранат за командою (сигналом) командира батальйону або самостійно переносить вогонь в глибину по цілях, що ожили, або заново виявлених цілях. У ході наступу вогневі позиції гранатометного взводу повинні бути не далі 300 м від бойових порядків рот першого ешелону. Взвод з гранатометами, які встановлені на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), діє, як правило, в бойових порядках механізованих підрозділів.

Протитанковий взвод (протитанкове відділення роти), діючи в бойових порядках механізованих підрозділів або в проміжках між ними, з вогневих позицій, які займає послідовно, за командою (сигналом) командира батальйону (роти) або самостійно знищує танки та інші броньовані машини противника, які перешкоджають просуванню танків та механізованих взводів.

Під час ведення вогню із землі обслугою гранатометного та протитанкового взводів їх бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають укриття поряд або позаду обслуги на віддаленні до 100 м і своїм вогнем прикривають їхні вогневі позиції і підтримують атаку механізованих підрозділів. Автомобілі цих взводів, використовуючи складки місцевості та інші укриття, розташовуються на віддаленні до 400 м від вогневих позицій взводів (обслуги).

Переміщення гранатометного та протитанкового взводів здійснюється взводом або відділенням для того, щоб забезпечувалась безперервна підтримка механізованих підрозділів.

Під час дій особового складу в пішому порядку командир механізованого взводу спішується і просувається за цепом взводу на віддалені до 50 м в такому місці, звідки зручніше спостерігати за діями взводу та управляти ним. Управління вогнем та рухом бойових машин піхоти (бронетранспортерів) командир взводу здійснює через свого заступника.

Командири гранатометного та протитанкового взводів знаходяться в бойовому порядку взводу, а якщо взвод по відділеннях придається механізованим ротам – при одному з відділень.

95. Бій в глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів та розвивається у складній та швидкозмінній обстановці. Успішне просування хоча б одного відділення (танка) або сусідів командир взводу негайно використовує для розвитку успіху.

При відставанні сусідів взвод, не припиняючи атаки, частиною вогневих засобів подавляє цілі, які заважають просуванню сусідів. Найкраща допомога сусідам – просування взводу вперед.

Опорний пункт, в якому противник чинить опір, взвод обходить та атакує його у фланг або в тил (мал. 16). Для маневру використовуються складки місцевості, проміжки в бойових порядках та відкриті фланги противника, з метою маскування можуть застосовуватися аерозолі (дими).



Мал. 16. Маневр підрозділами в глибині оборони противника (варіант)
При неможливості обійти опорний пункт противника командир взводу зосереджує вогонь взводу, приданих засобів і викликає вогонь взаємодіючих підрозділів по цілях, які перешкоджають просуванню, висуває відділення (танки) на вигідний для переходу в атаку рубіж і одночасно вживає заходів для пророблювання проходу в загородженнях. Взвод, використовуючи результати вогневого ураження противника, атакою з фронту завершує його знищення та продовжує рух вперед.

По мірі послаблення опору противника механізований взвод, що наступає в пішому порядку, за командою (сигналом) старшого командира робить посадку в машини або десантом на танки. Для цього бойові машини піхоти (бронетранспортери) за командою командира взводу доганяють свої відділення, сповільнюють рух або роблять коротку зупинку (танки, виділені для дій з десантом, роблять зупинку). Особовий склад за командою командирів відділень «До машини» бігом рухається до своїх бойових машин піхоти (бронетранспортерів, танків), ставить зброю на запобіжник, потім за командою «На місця» швидко робить посадку та приготовляється для ведення вогню з ходу. Навідники-оператори бойових машин піхоти (навідники кулеметів бронетранспортерів, навідники гармат танків) під час посадки особового складу спостерігають за противником і знищують виявлені цілі. Діючи на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах, десантом на танках), взвод продовжує виконувати завдання. Командир механізованого взводу, який діє десантом на танках, зобов'язаний розподілити відділення та придані вогневі засоби по танках, вказати підлеглим командирам завдання, уточнити сигнали на посадку, спішування та способи цілевказання.

Діючи десантом на танках, взвод своїм вогнем знищує протитанкові засоби ближньої дії. Для знищення противника, який перешкоджає просуванню танків, а також для надання їм допомоги в подоланні загороджень і перешкод особовий склад може спішуватися. При першій можливості взвод знову робить посадку десантом на танки і продовжує рух вперед.

96. Виявивши засоби ядерного, хімічного нападу, системи високоточної зброї, взвод, уміло використовую чи приховані підступи, стрімко виходить до них, рішучою атакою знищує живу силу противника і виводить з ладу установки (гармати, міномети).

Загородження, перешкоди, які зустрілися в глибині оборони противника, взвод обходить або долає по проробленому проходу.

Зони зараження взвод, як правило, долає на бойових машинах (бронетранспортерах, автомобілях) з використанням засобів індивідуального захисту або обходить їх по напрямку, вказаному командиром роти.

На важкодоступних ділянках місцевості механізований взвод під час наступу в пішому порядку випереджає танки та наступає під прикриттям їхнього вогню та вогню бойових машин піхоти (бронетранспортерів). По мірі подолання цих ділянок танки знову виходять вперед, а взвод продовжує наступати за ними.

97. Противника, який контратакує, взвод знищує у взаємодії з іншими підрозділами стрімкою атакою з ходу або за вказівкою командира роти спочатку уражає противника вогнем з вигідного рубежу (мал. 17), при цьому танки та бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають вогневі позиції за найближчими укриттями, а особовий склад механізованого взводу спішується та займає вигідні позиції, як правило, попереду них. Потім взвод атакою завершує знищення противника.

Взвод, який не зазнав контратаки, прискорює своє просування з метою виходу у фланг та в тил противнику, що контратакує.



Мал. 17. Способи відбиття контратаки противника (варіант)
98. Виявивши відхід противника, командир взводу негайно організовує переслідування та доповідає про це командиру роти.

Під час переслідування взвод, уміло використовуючи складки місцевості та інші маскуючі властивості, виходить на шляхи відходу противника, сковує його дії та рішучою атакою наносить йому ураження.

У випадку, коли неможливо вийти на шляхи відходу противника, взвод рішучими діями вклинюється в бойові порядки підрозділів прикриття, у взаємодії із сусідами знищує їх та проривається до основних сил противника, який відходить.

Механізований взвод переслідує противника, як правило, на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) або десантом на танках.

99. Під час закріплення захопленого рубежу (об'єкта) командир взводу діє згідно з положеннями, викладени ми у розділі «Оборона». У взводі в короткі терміни організовується система вогню та виконуються інші заходи щодо підготовки до відбиття контратаки противника. Особлива увага приділяється організації протитанкової оборони.

100. Механізований (танковий) взвод, який складає резерв батальйону, використовуючи маскуючі властивості місцевості, пересувається за ротами першого ешелону, на віддаленні 1,5 – 2 км в готовності до розвитку наступу, знищення противника, який залишився в тилу підрозділів, що наступають, або до виконання інших завдань.

Одержавши завдання, командир механізованого (танкового) взводу на ходу ставить завдання відділенням (танкам). При цьому він вказує на місцевості положення противника і місця розташування його вогневих засобів, рубіж вводу в бій, об'єкт атаки та напрямок продовження наступу. Взвод під час підходу до вказаного рубежу розгортається в бойовий порядок і стрімко атакує противника.

101. Під час наступу з ходу механізований (танковий) взвод в період вогневої підготовки атаки висувається до рубежу переходу в атаку в колоні роти. Гранатометний і протитанковий взводи можуть заздалегідь висунутися на вогневу позицію для підтримки атаки механізованих і танкових підрозділів в порядку, вказаному командиром батальйону.

Якщо командиром роти призначений пункт розгортання у взводні колони, то взводи після його проходження самостійно з максимально допустимою швидкістю виходять на свої напрямки. З підходом до рубежу переходу в атаку взводи за командою командира роти розгортаються у бойовий порядок і, знищуючи противника вогнем з ходу, продовжують рух до переднього краю оборони противника. При цьому механізований взвод діє слідом за танками і знищує вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові, не даючи противнику можливості відсікти себе від танків.

Механізований взвод на автомобілях і танки з виходом на рубіж посадки десантом на танки зупиняються, особовий склад висаджується із автомобілів і згідно з проведеним розрахунком, додержуючись заходів безпеки, робить посадку десантом на танки. Танки з десантом продовжують висування до рубежу переходу в атаку, а автомобілі висуваються в установлені місця збору.

Під час атаки в пішому порядку командир механізованого взводу з підходом до встановленого рубежу спішування подає, а командири відділень дублюють команду «Взвод (відділення), приготуватися до спішування». За цією командою бойові машини піхоти (бронетранспортери) доганяють танки, особовий склад ставить зброю на запобіжник, виймає її із бійниць і підготовляється до спішування.

З виходом взводу на рубіж спішування за командою командира взводу «Взвод – до машин» механіки-водії (водії) бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а під час висування взводу десантом на танках і механіки-водії танків зменшують швидкість руху машин або, використовуючи укриття, які є, роблять коротку зупинку. Відділення за командою своїх командирів «До машини» швидко спішуються, а за командою «Відділення, на такий-то предмет – до бою, ВПЕРЕД», розгортаються в цеп та, ведучи інтенсивний вогонь на ходу, прискореним кроком або бігом продовжують рух до переднього краю.

Атаку переднього краю оборони противника і розвиток наступу в глибині взвод здійснює в такому ж порядку, як і під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з ним.

102. Водні перешкоди взвод, як правило, форсує з ходу. Командир взводу під час висування до водної перешкоди вказує відділенням (танкам) місце переправи, порядок ведення вогню під час форсування та завдання на протилежному березі.

Підготовка бойових машин піхоти (бронетранспортерів) до форсування проводиться під час підходу до водної перешкоди. При цьому особлива увага звертається на щільність зачиняння люків, бійниць, дверей, на справність водовідкачуючих насосів, на наявність та щільність закриття водозливних пробок. Особовий склад, який знаходиться в машинах, одягає рятувальні жилети.

Підготовка танків для переправи під водою проводиться у вихідному районі для форсування та завершується в районі герметизації.

Механізований взвод з виходом до водної перешкоди при підтримці вогнем танків і артилерії, не затримуючись, форсує її на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), переправно-десантних засобах або по захопленій переправі. Противника, який чинить опір, взвод знищує вогнем всіх засобів на плаву. З виходом на протилежний берег він безупинно розвиває наступ у вказаному напрямку.

Танковий взвод долає водну перешкоду по мосту, вбрід або на поромах. У складі роти він може переправлятися під водою. З виходом на протилежний берег взвод, використовуючи результати вогню артилерії, не затримуючись, спільно з іншими підрозділами знищує противника, який обороняється, і розвиває наступ в глибину.

Гранатометний і протитанковий взводи з виходом до водної перешкоди займають вогневу позицію на своєму березі і вогнем підтримують форсування механізованих підрозділів та їх бій на протилежному березі. Переправу вони здійснюють за командою (сигналом) командира батальйону (роти). З виходом на протилежний берег взводи швидко займають вогневі позиції і продовжують підтримку підрозділів, які атакують.

103. Механізований взвод, призначений у передову групу тактичного повітряного десанту, як правило, одержує завдання захопити площадку приземлення та забезпечити висадку десанту.

Взвод, що виділений у передову групу, як правило, посилюється стрільцями-зенітниками, саперами та хіміками-розвідниками.

Командир взводу, призначеного у передову групу, під час з'ясування одержаного завдання та оцінки обстановки повинен: зрозуміти, де знаходиться і що робить противник, до якого часу захопити площадку приземлення, що робити після виконання завдання; вивчити по карті місцевість в районі висадки; визначити завдання відділенням, приданим засобам та порядок їхніх дій.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

склад, положення, характер дій противника у смузі прольоту та в районі площадки приземлення;

завдання передової групи;

об'єкти та цілі, які уражаються в районі площадки приземлення засобами старшого командира;

бойове завдання відділенням, приданим підрозділам та вогневим засобам;

час готовності до посадки у вертольоти та їх бортові номери;

своє місце і заступника.

Після віддання бойового наказу командир взводу вказує порядок спостереження і ведення вогню із стрілецької зброї в польоті, послідовність висадки особового складу із вертольотів, порядок знищення і подавлення противника на площадці приземлення та подальших дій, сигнали оповіщення, управління, взаємодії, пізнавання та порядок дій за ними.

Передова група вступає в бій з повітря. З наближенням вертольотів до площадки приземлення противник на ній знищується і подавляється вогнем бортового озброєння та стрілецької зброї взводу, після чого проводиться висадка. Разом зі взводом, як правило, висаджуються підрозділи, призначені для ведення розвідки.

Взвод швидко залишає вертольоти і заверщує знищення противника на площадці приземлення. Командир взводу уточнює обстановку та завдання відділенням. Передова група на ходу розгортається у бойовий порядок, стрімко висувається на вигідний рубіж, як правило, за межою площадки приземлення, займає позицію для ведення вогню і готується до відбиття атак противника. Стрільці-зенітники після висадки займають стартові позиції поблизу площадки приземлення і приготовляються до ведення вогню по повітряних цілях. Сапери ведуть розвідку площадок приземлення, усувають або позначають загородження і місцеві предмети, які перешкоджають посадці вертольотів. На танконебезпечному напрямку можуть встановлюватися мінно-вибухові загородження. Хіміки-розвідники ведуть радіаційну, хімічну та біологічну розвідку.

Під час висування противника до площадки приземлення взвод вогнем всіх засобів наносить йому ураження і забезпечує висадку тактичного десанту.

104. Під час висадки морського десанту взвод може діяти у складі головних сил батальйону, а механізований взвод і у складі десантно-штурмової групи.

Взвод, як правило, одержує завдання знищити противника у місці висадки, подальшому наступати в глибину його оборони, а під час дій у складі десантно-штурмової групи знищити противника в місці висадки і оволодіти вигідним рубежем, який забезпечує висадку та дії передового загону.

Командири взводу під час з’ясування одержаного завдання і оцінки обстановки крім звичайних питань повинен з’ясувати місце і порядок посадки (навантаження) і висадки (вивантаження) з десантно-транспортних засобів, а також систему загороджень противника у воді і на березі.

Посадка (навантаження) взводу на десантно-транспортні засоби проводиться з урахуванням забезпеченя найшвидшої його висадки (вивантаження) і ведення бою на березі. Послідовність навантаження бойової техніки повинна бути зворотньою порядку її вивантаження.

З підходом десантно-транспортих засобів до пункту висадки командир уточнює місце, способи та черговість висадки, завдання відділенням на березі, порядок подавлення та знищення противника вогнем взводу.

Взвод під прикриттям ударів авіації, вогню корабельної артилерії та своїх засобів прямує до берега на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), десантно-висадочних засобах, висаджується на березі, з ходу розгортається в бойовий порядок, переходить в атаку, знищує противника і стрімко розгортає наступ у глибину (захоплює рубіж, забезпечуючи висадку і вступ у бій головних сил батальйону).

105. Під час прориву укріпленого району механізований взвод може діяти у складі штурмової групи для блокування і знищення противника у довгочасних вогневих та інших спорудженнях. До неї крім механізованого підрозділу можуть включатися танки, гармати, переважно самохідні, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети, кулемети, вогнемети та інші вогневі засоби, а також підрозділ інженерних військ.

Штурмовій групі вказується об’єкт атаки і напрямок продовження наступу.

Об’єктом атаки штурмової групи може бути довгочасне вогневе та інше важливе спорудження на напрямку наступу.

Штурмова група забезпечується збільшеним запасом боєпипасів, особливо ручними та протитанковими гранатами, підривними зарядами, зарядами (установками) розмінування, аерозольними (димовими) та запалювальними засобами.

Організовуючи наступ, командир штурмової групи при наявності часу проводить підготовку групи на місцевості, яка обладнана макетами та загородженнями по типу довгочасного вогневого спорудження противника. При цьому відпрацьовуються прийоми блокування та знищення противника у довгочасних вогневих спорудженнях, питання взаємодії всередині штумової групи із сусідніми підрозділами.

Штурмова група, призначена для блокування та знищення довгочасного вогневого спорудження, розташованого на передньому краю оборони противника, займає вихідне положення під час вогневої підготовки атаки в безпосередній близькості від цього спорудження. Рух в атаку штурмова група починає одночасно з підрозділами першого ешелону.

Штурмова група, призначена для блокування та знищення довгочасного вогневого спорудження, розташованого в глибині оборони противника, просувається за бойовими порядками підрозділів першого ешелону на віддаленні, яке вказане командиром батальйону (роти).

Штурмова група, як правило, поділяється на підгрупи: вогневу, розгородження (підриву) і захоплення.

Танки, гармати, міномети і протитанкові керовані ракетні комплекси, які складають вогневу підгрупу, ведуть вогонь по амбразурах довгочасного вогневого спорудження, який атакують, та по вогневих засобах, які прикривають його.

Танки з навісним обладнанням і підрозділи інженерних військ, які складають підгрупу розгородження (підриву), висуваються до загороджень, що прикривають довгочасні вогневі спорудження, та пророблюють в них проходи.

Решта особового складу штурмової групи, яка складає підгрупу захоплення, по пророблених проходах прямує до спорудження і атакує його. При цьому кулеметники та стрільці знищують перископи, заклинюють бронебашти, закривають амбразури мішками з землею або підручними засобами і займають позиції навколо довгочасного вогневого спорудження в готовності до знищення противника у випадку його виходу із спорудження; гранатометники руйнують спорудження, а вогнеметники проводять вогнеметання всередину спорудження. Вогнева підгрупа перешкоджає підхід противника із глибини, а підгрупа розгородження (підриву) закладає підривні заряди і за сигналом командира штурмової групи підриває довгочасне вогневе спорудження. Результати підриву перевіряються. При необхідності проводиться повторний підрив.

106. Підготовка до наступу вночі проводиться в світлий час доби. Командир взводу, організовуючи наступ вночі, крім звичайних питань визначає: видні в темний час доби орієнтири; азимут напрямку наступу взводу і напрямне відділення (танк); порядок позначення відділень (танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів), проходу в загородженнях, а також порядок освітлення місцевості, використання приладів нічного бачення і підготовки зброї взводу для стрільби вночі; сигнали пізнавання. Він також організовує забезпечення відділень (танків) освітлювальними та сигнальними засобами, трасуючими снарядами та кулями.

У ході наступу вночі особливу увагу приділяють веденню розвідки, дотримуванню напрямку і своєчасному позначенню свого положення. При загрозі застосування противником ядерної зброї для захисту від світлового випромінювання ядерних вибухів використовуються захисні властивості техніки, особовий склад веде бій в спеціальних захисних окулярах. Крім того, оптичні прилади, прилади нічного бачення та шибки кабін підготовляються для послаблення діяння світлового імпульсу.

Механізований взвод вночі наступає, як правило, в пішому порядку. При цьому танки та бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють в цепу механізованих підрозділів.

Засоби освітлення застосовуються так, щоб не освітлювати свої бойові порядки.

У ході наступу, особливо на світанку, взвод повинен бути готовим до відбиття можливих контратак противника.
3. Відділення в наступі
107. До початку наступу, відділення потай займає вихідну позицію (вказане командиром взводу місце). У вихідному положенні особовий склад механізованого відділення, як правило, розташовується в траншеї, а бойова машина піхоти (бронетранспортер) – на вогневій позиції поряд з траншеєю або в глибині вихідного району разом з іншими машинами взводу. Гранатометне або протитанкове відділення, як правило, займають вогневі позиції, на яких відривають і обладнують окопи.

Із заняттям вихідної позиції (вказаного місця) відділення готується до відбиття можливої атаки противника (розташовується на місці). З одержанням бойового завдання командир відділення організовує наступ.

У бойовому наказі командир відділення вказує:

орієнтири;

склад, положення і характер дій противника, зображення переднього краю оборони і місця розташування його вогневих засобів;

завдання взводу та відділення (об'єкт атаки і напрямок продовження наступу);

завдання сусідів, танка, за яким буде наступати відділення, його номер (пізнавальний знак), а також порядок використання вогню артилерії та інших вогневих засобів;

завдання особовому складу:

командир механізованого відділення – всьому особовому складу – місце і порядок спішування, місце кожного солдата в цепу відділення, порядок подолання загороджень і перешкод; навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера), кулеметнику і гранатометнику, а при необхідності і решті особового складу – цілі для ураження і порядок ведення вогню; механіку-водію (водію) – напрямок, порядок руху в атаку, подолання загороджень і перешкод;

командир гранатометного відділення – обслузі – цілі для ураження, вогневі позиції і порядок їх заняття, напрямок стрільби і порядок ведення вогню, а також взаємодії з механізованими підрозділами; навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера) – порядок прикриття дій обслуги і підтримки атаки механізованих взводів вогнем із гармати та кулемета; механіку-водію (водію) – напрямок наступу, порядок руху, подолання загороджень та перешкод;

командир протитанкового відділення – обслузі, навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера) – цілі для ураження, порядок ведення вогню та спільних дій з механізованими підрозділами; механіку-водію (водію) – напрямок наступу, порядок руху в атаку, подолання загороджень і перешкод; під час атаки в пішому порядку, крім того, – місце і порядок спішування, подолання загороджень і перешкод;

сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними;

час готовності до наступу і заступника.

Бойовий наказ командир відділення віддає на місцевості, а при неможливості – по схемі (на макеті місцевості) і уточнює бойове завдаиня на місцевості під час висування до рубежу переходу в атаку або з початком атаки.

108. Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником відділення починає з вихідної позиції (із траншеї, окопу).

З початком вогневої підготовки атаки командир відділення веде спостереження за об'єктом атаки і про все помічене у противника, а також про результати вогню своєї артилерії та інших вогневих засобів доповідає командиру взводу. Відділення вогнем своєї зброї знищує виявлені кулемети, гранатомети та інші вогневі засоби, а також живу силу противника.

Під час атаки в пішому порядку за командою (сигналом) командира взводу, командир відділення подає команду «Відділення, приготуватися до атаки». За цією командою особовий склад дозаряджає зброю приєднує багнет-ножі, готує до дії ручні гранати і встановлює, якщо необхідно, пристрої для швидкого вистрибування із траншеї.

За командою (сигналом) командира взводу про початок руху в атаку командир відділення подає команду «Відділення, в атаку – ВПЕРЕД», за якою відділення швидко вистрибує із траншеї (окопу) і прискореним кроком або бігом слідом за танком або самостійно при підтримці вогнем бойової машини піхоти (бронетранспортера) атакує противника і продовжує наступ в глибину.

Під час атаки відділення невідступно іде слідом за танком і своїм вогнем знищує вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові.

Командир відділення, просуваючись в цепу, на ходу уточнює об'єкт атаки відділення, порядок подолання загороджень і ставить (уточнює) завдання кулеметникам, гранатометнику і стрільцям.

Мінне поле відділення долає, як правило, слідом за танком по його коліях або по проробленому проходу бігом, як правило, у складі взводу. Під час підходу до мінного поля за командою командира взводу або самостійно командир відділення командує «Відділення, за мною, у колону по одному (по два), в прохід, бігом – РУШ». За цією командою кулеметники першими висуваються до проходу, вогнем прикривають рух відділення, а решта солдатів перешиковуються у колону і стрімким кидком під прикриттям вогню бойової машини піхоти (бронетранспортера) долають мінне поле.

Подолавши мінне поле, відділення знову розгортається у цеп і стрімко атакує противника. Наблизившись до противника, що знаходиться в траншеї, на 25 – 40 м особовий склад за командою командира «Відділення, гранатами – ВОГОНЬ» – закидає його гранатами, з криком «ура» вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул і багнетами, і, не затримуючись, слідом за танками продовжує атаку в указаному напрямку.

При затримці танків відділення повинно висуватися вперед і атакувати противника, не чекаючи танків, використовуючи результати вогню артилерії та мінометів.

В атаці рівняння повинно бути тільки на передніх, ніхто не має права відставати. Успішне просування вперед хоча б тільки одного солдата повинно бути негайно підтримане іншими солдатами та відділенням в цілому.

Знищивши противника, відділення, не затримуючись, просувається вперед, по мірі послаблення опору противника за командою (сигналом) командира взводу проводить посадку в бойову машину піхоти (бронетранспортер, десантом на танки) і продовжує наступ у вказаному напрямку.

Під час атаки на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) посадка на них особового складу здійснюється з підходом бойових машин піхоти (бронетранспортерів) до вихідного положення для наступу. Механізоване і протитанкове відділення за командами своїх командирів «До машини», «На місця» швидко роблять посадку, приготовляються для ведення вогню з ходу і слідом за танком або самостійно атакують противника.

109. Під час наступу в глибині оборони противника відділення, не відхиляючись від напрямку наступу, використовуючи складки місцевості, швидко виходить у фланг або в тил противнику і рішучою атакою знищує його. Переміщення відділення здійснюється за командами командира взводу. На окремих ділянках спосіб пересування (прискореним кроком, бігом, перебіжками, переповзанням) визначає командир відділення, враховуючи рельєф місцевості та інтенсивність вогню противника. Він зобов'язаний слідкувати за тим, щоб підлеглі швидко просувалися вперед, уміло використовували місцевість та витримували вказаний напрямок. Вогонь у відділенні ведеться на ходу і з коротких зупинок, при цьому командир відділення, особливо того, що діє без бойової машини піхоти (бронетранспортера), зобов'язаний встановити такий порядок просування та ведення вогню, щоб не припинявся рух відділення в цілому: кулеметник та частина стрільців ведуть вогонь, а решта відділення просувається вперед, потім солдати, які висунулися, відкривають вогонь, забезпечуючи просування тим, що залишилися позаду.

Якщо відділення попало під вогонь артилерії (мінометів), воно виходить із-під обстрілу стрімким кидком вперед.

Одержавши завдання завершити розгром противника, який залишився в траншеї, двоє-троє солдатів відділення, просуваючись по її дну, вогнем впритул, багнетами та гранатами знищують тих, що обороняються. Решта складу відділення рухається по обидві сторони траншеї і, не випускаючи з очей солдатів, які просуваються по траншеї, знищує виявлені вогневі засоби і противника, що намагається залишити траншею. Вогневі засоби, розташовані в оборонних спорудженнях, закидаються гранатами.

Виявивши відхід противника, командир відділення доповідає про це командиру взводу, невідступно пере слідує противника і знищує його вогнем усіх своїх засобів.

Командир відділення, діючи в цепу відділення, управляє вогнем і рухом відділення командами, які подає, як правило, голосом. Сигнальними патронами і трасуючими кулями він указує бойовій машині піхоти (бронетранспортеру) і танку цілі, які перешкоджають просуванню відділення.

110. Під час наступу з ходу командир механізованого (протитанкового, гранатометного) відділення з початком розгортання взводу у бойовий порядок виводить бойову машину піхоти (бронетранспортер) на свій напрямок, уточнює навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера) і механіку-водію (водію) об'єкт атаки (цілі), напрямок продовження наступу (напрямок наступу) місце і номер проходу в загородженнях і управляє вогнем відділення.

Під час атаки на бойовій машині піхоти (бронетранспортері) відділення після розгортання взводу в бойову лінію слідом за танком або самостійно продовжує висування до переднього краю оборони противника, знищуючи уцілілі протитанкові та інші вогневі засоби вогнем із зброї, встановленої на машині, та із стрілецької зброї через бійниці (поверх борту).

Під час атаки десантом на танку відділення розміщується головним чином в його кормовій частині над силовим відділенням. Командир відділення займає місце справа біля башти і входить у зв'язок з командиром танка через танковий переговорний пристрій. Для ведення вогню солдати розміщуються: кулеметник – в центрі танка, безпосередньо за його баштою; стрільці – справа і зліва від башти; гранатометник розташовується поряд з командиром відділення і веде спостереження за сигналами командира взводу. Під час руху десантом на танку відділення веде спостереження, за командою командира відділення і самостійно знищує виявлені цілі противника, особливо протитанкові засоби ближнього бою. Командир відділення попереджає командира танка про загородження та природні перешкоди, які знаходяться попереду.

Під час атаки в пішому порядку з виходом бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка з десантом до встановленого місця спішування відділення за командою свого командира «До машини» швидко вистрибує (спішується) і за командою «Відділення, в напрямку та-кого-то предмета, напрямний – такий-то – до бою, вперед» або «Відділення, за мною – до бою» розгортається у цеп і прискореним кроком або бігом, ведучи інтенсивний вогонь на ходу, продовжує атаку.

Атаку переднього краю оборони противника та розвиток наступу в глибині відділення здійснює в такому ж порядку, як і під час наступу із положення безпосереднього зіткнення з противником.
4. Танк у наступі
111. До початку наступу танк у складі взводу розташовується на вогневій позиції (в указаному командиром взводу місці).

Командир танка до початку наступу керує підготовкою екіпажу і танка до майбутнього бою, а з одержанням бойового завдання організовує бій.

У бойовому наказі командир танка вказує:

орієнтири;

склад, положення і характер дій противника, зображення переднього краю оборони і місця розташування його вогневих засобів;

завдання взводу і танка (об'єкт атаки і напрямок продовження наступу);

завдання сусідів, в тому числі механізованого відділення, яке наступає за танком;

завдання особовому складу: навіднику гармати – цілі для ураження вогнем із зброї та кулемета, порядок спостереження і ведення вогню; механіку-водію – напрямок, порядок прямування в атаку, подолання загороджень і перешкод; заряджаючому – порядок спостереження, ведення вогню по повітряних цілях та дій при зброї;

сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

час готовності до наступу і заступника.

Бойовий наказ командир танка віддає на місцевості, а при неможливості по схемі (на макеті місцевості) і уточнює завдання на місцевості під час висування до рубежу переходу в атаку і з початком атаки. Якщо дозволяє обстановка, завдання навіднику гармати і механіку-водію він уточнює на місцевості під час підготовки до наступу. Виїзд їх на місцевість для уточнення завдання та вивчення маршруту висування до переднього краю оборони противника організовує командир роти.

У ході бою командир танка управляє своїм екіпажем командами, які подає по танковому переговорному пристрою або голосом, а також може використовувати систему управління вогнем.

112. Під час розгортання взводу у бойовий порядок командир танка виводить танк на свій напрямок, уточнює навіднику гармати та механіку-водію об'єкт атаки (цілі), напрямок продовження наступу, місце проходу через бойові порядки особового складу механізованого підрозділу та в загородженнях, порядок їх подолання і управляє вогнем та рухом танка. Танк безупинно продовжує рух і, зберігаючи своє місце в бойовому порядку взводу, у взаємодії з іншими танками, а під час спільних дій з механізованими підрозділами і з ними знищує танки, протитанкові керовані ракетні комплекси, інші вогневі засоби та живу силу противника.

Мінне поле противника, в тому числі і встановлене засобами дистанційного мінування, танк долає з використанням мінного тралу або по проробленому проходу в порядку, вказаному командиром взводу. Під час подолання мінного поля танк продовжує вести вогонь по противнику, знищуючи в першу чергу його протитанкові засоби, які ведуть фланговий вогонь.

По мірі підходу до переднього краю оборони противника танк атакує його, переміщуючись за розривами снарядів своєї артилерії на безпечному віддаленні від них.

Увірвавшись на передній край оборони противника, танк вогнем та гусеницями знищує його і стрімко просувається вперед.

113. У ході наступу командир танка повинен спостерігати за противником і місцевістю, вибирати вигідні напрямки для руху, підтримувати безперервний зв'язок з командиром взводу, слідкувати за діями сусідніх танків та механізованого підрозділу, за їхніми сигналами і самостійно знищувати противника, який перешкоджає просуванню вперед, а під час знаходження на танку десанту через танковий переговорний пристрій попереджати командира десанту про постріл з гармати.

Без наказу танк не залишає свого місця в бойовому порядку взводу. У випадку виведення із ладу інших танків взводу танк, який залишився, приєднується до сусіднього взводу і продовжує вести бій. При пошкодженні та зупинці танка екіпаж продовжує вогнем з місця знищувати противника, вживаючи одночасно заходів щодо усунення пошкодження. Екіпаж має право залишити машину тільки в тому випадку, якщо танк горить і всі заходи, які вжиті для гасіння пожежі, виявилися безрезультатними. Під час залишення танка екіпаж забирає закріплену за ним зброю, боєприпаси до неї та гранати.

114. Танк, виділений для знищення цілей вогнем прямою наводкою під час вогневої підготовки атаки, за вказівкою командира взводу висувається на підготовлену вогневу позицію і знищує або подавляє вказані (виявлені) цілі на передньому краю та в найближчій глибині оборони противника. З підходом решти танків взводу він разом з ними атакує противника і діє відповідно до бойових завдань та команд (сигналів) командира взводу.
5. Наступ в особливих умовах
115. У місті (населеному пункті) взвод наступає, як правило, вздовж вулиць по одній або обох її сторонах, а відділення по одній стороні. Взаємна підтримка досягається веденням вогню по будинках, які розташовані на протилежній стороні вулиці.

Механізований взвод (відділення) та придані йому гранатомети і вогнемети знищують противника вогнем та гранатами в першу чергу у підвалах та нижніх поверхах будинків. Танки, як правило, діють в цепу механізованого взводу або за цепом і знищують своїм вогнем противника в підвалах, нижніх поверхах будинків та інших укриттях, забезпечуючи просування особового складу механізованих підрозділів. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють за танками стрибками від укриття до укриття і вогнем своєї зброї знищують противника, який перешкоджає просуванню особового складу і танків.

Гранатометні, вогнеметні і протитанкові відділення і обслуга наступають, як правило, від одного укриття до іншого і своїм вогнем підтримують наступ механізованих і танкових підрозділів. Вогневі позиції перед атакою вони займають, як правило, в сусідніх будинках з об'єктом, який атакують. Для зміни вогневих позицій використовуються приховані підступи, а також проломи в стінах будинків та парканах.

116. Під час організації наступу в місті (населеному пункті) командир взводу (відділення, танка) ретельно вивчає характер оборони об'єкта противника, який атакують, особливо його систему вогню, і можливість ведення флангового вогню із сусідніх будинків, найбільш зручні підступи до об'єкта та наявність загороджень.

Перед атакою бойові машини піхоти, танки, гармати і протитанкові керовані ракетні комплекси вогнем прямою наводкою знищують противника в будинку, який атакують, та сусідніх. Одночасно особовий склад механізованого взводу (відділення) і придані йому вогнеметники ведуть вогонь по вікнах, дверях та амбразурах і, використовуючи проломи в стінах, підземні комунікації (спорудження), ходи сполучення та інші приховані підступи, висуваються до об'єкта.

По мірі наближення механізованого взводу (відділення) до об'єкта, який атакують, вогонь танків, гармат та інших вогневих засобів переноситься по верхніх поверхах та горищах. Діючи сміливо та відважно, відділення під прикриттям вогню всіх засобів, аерозолів (димів) вриваються в будинок і, переходячи знизу вверх з поверха на поверх по сходах або через проломи в міжповерхових перекриттях, знищують противника вогнем впритул із автоматів, кулеметів та гранатами. Противник, який веде вогонь з вікон та з дахів будинків, знищується снайперами та спеціально призначеними кулеметниками і стрільцями. Придані взводу сапери в цей час пророблюють проходи в стінах та міжповерхових перекриттях, а при необхідності розміновують захоплений будинок.

Захопивши будинок та очистивши його від противника, взвод (відділення) атакує наступний об'єкт.

117. Для захоплення підготовлених до оборони особливо міцних будинків та споруджень механізований взвод, а іноді і відділення можуть діяти у складі штурмової групи. У склад штурмової групи крім механізова ного підрозділу можуть включатися танки, гармати, переважно самохідні, міномети, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети, вогнемети та інші вогневі засоби, а також підрозділи інженерних військ з підривними зарядами. Штурмовій групі видається збільшена кількість боєприпасів, особливо ручних та протитанкових гранат, аерозольних (димових), запалювальних та сигнальних засобів, а також пристроїв для штурму будинків та подолання перешкод.

Міцно укріплені будинки блокуються, а потім висаджуються у повітря.

118. У горах на важкодоступних ділянках місцевості механізований взвод може діяти самостійно, у відриві від роти, а відділення, як правило, – у складі взводу. Механізований взвод (відділення), як правило, діє в пішому порядку.

Танковий взвод (танк) наступає, як правило, на танкодоступній місцевості. Він може придаватися механізованій роті і атакувати противника в цепу або за цепом по доступних напрямках. Важкодоступні ділянки взвод (танк) долає після захоплення їх механізованими підрозділами, дії яких він підтримує вогнем.

Під час організації наступу в горах командир взводу (відділення, танка) крім звичайних питань повинен: ретельно вивчити систему вогню противника на всіх ярусах, звертаючи увагу на вогневі засоби, які ведуть фланговий вогонь; вести спостереження і бути готовим для знищення засад противника; вибрати приховані підступи для наступу і напрямок для маневру відділень (танків); визначити, якими вогневими засобами і звідки вигідно уражати противника; встановити місця можливих завалів, обвалів, каменепадів, осипів, наявність та характер природних перешкод та порядок їх подолання.

У ході наступу посилюється спостереження, особливу увагу звертають на своєчасне подавлення вогневих засобів противника, який веде фланговий вогонь, на виявлення та знищення засад, а також на використання кулеметів та снайперської гвинтівки.

Під час атаки висоти з багатоярусним розташуванням противника його вогневі засоби та жива сила подавлюються одночасно на всіх ярусах. Під час атаки першого ярусу частина вогневих засобів взводу (відділення) веде вогонь по противнику на наступних ярусах і по його вогневих засобах, які ведуть фланговий вогонь. Бойові машини піхоти (бронетранспортери), танки переміщаються по доступній для них місцевості і підтримують взвод вогнем.

119. У лісі взвод (відділення, танк) наступає, як правило, вздовж дороги, просіки або за вказаним азимутом.

Під час організації наступу в лісі командир взводу (відділення, танка) крім звичайних питань, які передбачаються при підготовці наступу, повідомляє командирам відділення (особовому складу) азимут напрямку наступу, встановлює порядок подолання лісових завалів, знищення противника, який веде вогонь з дерев.

Механізований взвод діє, як правило, в пішому порядку, інтервали між солдатами і відділеннями скорочуються. Командир взводу просувається в цепу напрямного відділення.

Танковий взвод може придаватися механізованій роті.

Танки діють на доступній для них місцевості, як правило, в цепу механізованих взводів або за цепом і підтримують їхню атаку своїм вогнем. Особовий склад механізованих підрозділів указує танкам цілі, знищує протитанкові засоби противника та забезпечує просування танків. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) в цьому випадку наступають за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, які перешкоджають просуванню особового складу і танків.

У ході наступу у взводі (відділенні, танку) ведеться кругове спостереження, при цьому особлива увага звертається на виявлення та знищення протитанкових засобів і безпосередню охорону. Противник, який веде вогонь з дерев, знищується снайпером та спеціально призначеними кулеметниками та стрільцями. Для безпосередньої охорони взводу командир взводу висилає дозорних. Взвод (відділення) просувається в лісі, уникаючи полян та просік. Із-за товстих стовбурів дерев вогонь ведеться з будь-якого положення, а якщо ліс молодий (стовбури дерев тонкі) – із положення лежачи. Вогонь по повітряних цілях може вестись з використанням дерев як опори. При раптовому зіткненні з противником взвод закидає його гранатами і рішучою атакою знищує в рукопашній сутичці.

Лісові завали та інші загородження взвод (відділення, танк), як правило, обходить, а при неможливості обходу долає по проробленому проходу. Під час підходу до завалів та загороджень необхідно заздалегідь їх обстріляти та розвідати.

120. Зимою при глибокому сніговому покритті особовий склад механізованого взводу (відділення) наступає, як правило, на лижах. Спішування особового складу і постановка на лижі під час наступу з ходу проводяться, як правило, на більшому, ніж в звичайних умовах віддаленні від противника.

Бойові машини піхоти (бронетранспортери), діючи за танками, вогнем своєї зброї знищують вогневі засоби противника, які перешкоджають просуванню особового складу і танків. На важкодоступних напрямках вони просуваються, як правило, по дорогах, підтримуючи взвод вогнем. Атака на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) можлива по насту або льодовому простору.

Танковий взвод (танк) при глибокому сніговому покритті наступає, як правило, в цепу механізованих підрозділів або за цепом, важкопрохідні ділянки долаються з використанням навісного обладнання.

Під час організації наступу особливу увагу командир взводу (відділення, танка) звертає на підготовку озброєння, техніки та засобів індивідуального захисту до застосування в умовах низьких температур і на запобігання переохолодження та обмороження особового складу, вживає заходів для забезпечення маскувальними халатами, а озброєння і техніка фарбуються у білий колір.

Під час бою в глибині оборони противника для здійснення обходів і атаки противника у фланг і в тил механізованим взводом широко застосовуються дії на лижах.
Розділ четвертий