|
|
топ анат попореку-converted. Поперекова ділянка
ДОДАТОК
Топографічна анатомія поперекової ділянки, заочеревинного простору
Малюнок Б. 7 – Топографія поперекової ділянки:
1-m. latissimus dorsi; 2-m. serratus posterior inferior; 3-m. obliquus externus abdominis; 4-tendo musculi transversi; 5-m. obliquus internus abdominis; 6-fascia thoracolumbalis; 7-crista iliaca; 8-m. erector spinae; 9-aponeurosis glutealis; 10-m. gluteus maximus; 11-lig. iliolumbale; 12-m. psoas major; 13-m. quadratus lumborum; 14-n.ilioinguinalis; 15-n. iliohypogastricus; 16-m. transversus abdominis; 17-colon ascendens; 18-ren dexter; 19-n. subcostalis (T12); 20-diaphragma; 21-m. quadratus lumborum; 22-lig. lumbocostale; 23-pleura parietalis (recessus costodiaphragmaticus)
Малюнок Б. 8 – Топографія заочеревинного простору (сагітальний розріз):
1-плевра; 2-діафрагма; 3-fascia diaphragmatica; 4-печінка; 5-надниркова залоза; 6-права нирка; 7-fascia prerenalis; 8-очеревина; 9-fascia Toldti; 10-paraureterium; 11-vasa iliaca communia; 12-m. iliacus; 13-fascia iliaca; 14-aponeurosis m. transversi abdominis (глибокий листок fascia thoracolumbalis); 15-m. erector spinae; 16- fascia retrorenalis; 17-m. quadratus lumborum; 18-arcus lumbocostalis lateralis; 19-fascia thoracolumbalis
Малюнок Б. 9 – Топографія заочеревинного простору (фронтальний розріз):
1-fascia transversalls; 2-m. transversus abdominis; 3-m. obliquus internus abdominis; 4-m. obliquus externus abdominis; 5-сечовід; 6 -fascia prerenalis; 7-права нирка; 8-fascia retrorenalis; 9-m. quadratus lumborum et fascia quadratа; 10-m latissimus dorsi; 11-власна фасція поперекової ділянки; 12-fascia thoracolumbalis; 13-m. psoas et fascia psoatis; 14-m. erector spinae
Малюнок Б. 10 – Топографія заочеревинного простору:
1-diaphragma; 2-glandula suprarenalis dextra; 3-ren dexter; 4-a. v. renalis dextra; 5-n. subcostalis dexter; 6-m. transversus abdominis; 7-m. quadratus lumborum; 8-crista iliaca; 9-m. psoas major; 10-m. iliacus; 11-ureter dexter; 12-a. iliaca communis dextra; 13-a. iliaca externa dextra; 14-a. iliaca interna dextra; 15-vesica urinaria; 16-rectum; 17-mesocolon sigmoideum; 18-peritoneum; 19-a. mesenterica inferior; 20-a. v. testicularis (ovarica); 21-n. genitofemoralis; 22-n. cutaneus femoris lateralis; 23-n. ilioinguinalis; 24-n. iliohypogatricus, 25-aorta; 26-n. subcostalis sinister (T12); 27-a. mesenterica superior; 28-a. v. renalis sinistra; 29-ren. sinister; 30-truncus coeliacus; 31-glandula suprarenalis sinistra; 32-oesophagus
ТЕСТОВІ ПИТАННЯ
Задньою стінкою піхви прямого м’яза живота є:
Поперечна фасція.
Поверхнева фасція.
Власна фасція.
Апоневроз поперечно-го м’яза.
Очеревина.
Яка з оболонок яєчка походить з очеревини, виділяє рідину та її запа- лення може призвести до водянки яєчка?
Tunica vaginalis testis.
Tunica dartos.
Fascia spermatica externa.
Fascia spermatica interna.
Fascia cremasterica.
Однобічне варикозне розширення вен яєчка частіше спостерігається ліворуч. Порушення відтоку крові відбулося через:
Vena testicularis sinistra.
Vens testicularis dextra.
Vena renalis sinistra.
Vena renalis dextra.
Vena ovarica.
При обстеженні чоловіка у нього з’явилися жіночі статеві ознаки. Дос- лідження власних статевих органів патології не виявило. Про пухли- ну якої залози можна думати?
Glandula suprarenalis.
Insulae pancreaticae.
Glandula thyroidea.
Glandula parathyro-idea.
Glandula pineale.
У хворого стався тромбоз нижньої брижової артерії. Які відділи кише- чника можуть бути ураженими?
Сигмоподібна кишка.
Дванадцятипала кишка.
Клубова кишка.
Червоподібний відросток.
Порожня кишка.
У хворого на апендицит червоподібний відросток розміщений у ретро- цекальному положенні. Із запаленням яких органів потрібно прово- дити дифереціальну діагностику?
Нирок.
Шлунка.
Печінки.
Яєчника.
Прямої кишки.
Яке з анатомічних утворів може служити орієнтиром для знаходження отворів сечоводів при внутрішньому обстеженні сечового міхура?
Trigonum vesicae.
Apex vesicae.
Corpus vesicae.
Fundus vesicae.
Cervix vesicae.
Жінка госпіталізована у гінекологічне відділення з підозрою на поза- маткову (трубну) вагітність. Крововилив при розриві маткової труби у еxcavatio recto-uterina. Через який з анатомічних утворів можливо зробити пункцію цього анатомічного утвору?
Задне склепіння піхви.
Переднє склепіння піхви.
Бічне склепіння піхви.
Поверхневе пахвинне кільце.
Стегновий канал.
У хворого коса пахвинна грижа. Де знаходяться її ворота?
Назовні від нижньої надчеревної артерії.
В надміхуровій ямці.
В стегновій ямці.
Досередини від нижньої надчерев-ної артерії.
В м’язовій затоці.
У хворого із защемленою грижею праворуч у грижовому міхурі роз- міщується дуже запалена кишка, на якій можна розрізнити жирові привіски, ковбоподібні випини, які стягуються стрічками м’язів. Про ушкодження якої кишки у першу чергу повинен подумати лікар?
Ободова кишка.
Дванадцятипала кишка.
Порожня кишка.
Клубова кишка.
Пряма кишка.
При лапаротомії у хворого з клінікою апендициту у верхньому клубо- во-сліпокишковому закутку виявлена наявність залишків неперетра- вленої їжі. Про ушкодження якої структури травної системи необхід- но подумати лікареві?
Передньої стінки шлунка.
Порожньої кишки.
Дванадцятипалої кишки.
Сліпої кишки.
Клубової кишки.
Хворий має природжену ваду – коарктацію (звуження) черевної час- тини аорти. Яка з перелічених артерій не бере участі у колатераль- ному перерозподілі крові з грудної частини аорти до зовнішньої клу- бової артерії?
A. epigastrica superficialis.
Aa. intercostales.
A. thoracica interna.
A. epigastrica superior.
A. epigastrica inferior.
У хлопчика спостерігається калиткова грижа. Вада розвитку якої з оболонок яєчка є причиною виникнення цієї грижі?
Tunica vaginalis testis.
Fascia spermatica externa.
Fascia spermatica interna.
Fascia cremaste-rica.
Tunica dartos.
У хлопчика 7 років з недостатністю нирок при томографічному об- стеженні встановлено: нирки мають бугристий контур і часточкову будову. До якого віку у нормі зберігається часточкова будова нирок?
2-3 років.
1 року.
4 років.
4-5 років.
5-6 років.
У хворого на передній черевній стінці під шкірою лікар виявив випи- нання. Лікар підозрює наявність грижі. В яких слабких місцях перед- ньої черевної стінки можливе утворення таких гриж?
Біла лінія живота, пупкове кільце, пахвинний канал.
Стегнове кільце.
Ліва підреброва ділянка.
М’язова затока.
Піхва прямого м’яза живота.
Пункцію сечового міхура через передні черевні покриви можна вико- нати, не пошкоджуючи очеревини:
При наповненому сечовому міхурі.
При порожньому сечовому міхурі.
Тільки у чоловіків.
Тільки у жінок.
Ультразвукове обстеження селезінки хворого показало, що остання мала розміри: довжина 25 см, ширина 16 см, товщина 7 см. Чи є на- звані розміри селезінки нормою? Якщо ні, то які розміри селезінки у нормі?
Ні. У нормі селезінка має розміри: довжина 12 см, ширина 8 см, тов- щина 3 – 4 см.
Ні. У нормі селезінка має розміри: довжина 18 см, ширина 12 см, то- вщина 7 см.
Так. У нормі селезінка має розміри: довжина 24 см, ширина 16 см, товщина 10 см.
Так. Хоча у нормі розміри селезінки становлять: довжина 12 см, ши- рина 8 см, товщина 3 – 4 см, однак після приймання їжі можливе збі- льшення в 2 – 3 рази.
Так. Хоча у нормі розміри селезінки становлять: довжина 12 см, ши- рина 8 см, товщина 3 – 4 см, однак після приймання їжі можливе збі- льшення в 4 – 5 разів.
Захворювання печінки та жовчного міхура може симулювати апенди- цит при такому положенні червоподібного відростка:
Висхідному.
Низхідному.
Медіальному.
Латеральному.
Ретроперитонеальному.
У якому органі утворюються і визрівають яйцеклітини?
У яєчнику.
У матковій трубі.
У порожнині матки.
У каналі шийки матки.
У піхві.
Хірург виявив у хворого болісність у больових точках Мак-Бурнея та Ланца. Яке захворювання він може запідозрити?
Апендицит.
Дуоденіт.
Панкреатит.
Проктит.
Парапроктит.
На рентгенограмі шлуночка по малій кривизні виявляється "ніша".
Яке захворювання шлунка можна передбачити?
Виразки.
Рак.
Поліп.
Гастрит.
Дуоденіт.
Хворому проводиться операція з приводу тромбу нижньої брижової артерії. Які відділи шлунково-кишкового тракту потрібно обстежити під час операції, щоб виявити можливий некроз?
Низхідну ободову, сигмоподібну, пряму кишки.
Шлунок.
Дванадцятипалу кишку.
Порожню та клубову кишки.
Сліпу та висхідну ободову кишки.
При обстеженні хворого встановлено порушення кровообігу підшлун- кової залози. Яка з перелічених артерій може бути пошкоджена?
А. Lienalis.
А. hepatica propria.
А. dastrica sinistra.
А. gastroepiploica dextra.
А. gastrica dextra.
До хірургічного відділення звернувся хворий з пухлиною у нижній частині стравоходу. Яка серозна оболонка грудної порожнини може бути пошкоджена при проведенні операції у цій ділянці?
Права медіастинальна плевра.
Ліва медіастинальна плевра.
Права реброва плевра.
Діафрагмова плевра.
Ліва реброва плевра.
У новонародженої дитини протягом першої доби педіатр помітив від- сутність акту дефікації. Про яку ваду розвитку свідчить цей факт?
Атрезію заднього проходу.
Атрезію стравоходу.
Заячу губа.
Дивертикул стравоходу.
Паропронтит.
На слизовій оболонці препарату розкритої кишки видно колові склад- ки і сосочок. Яка частина якої кишки демонструється на препараті?
Низхідна частина дванадцятипалої кишки.
Верхня частина дванадцятипалої кишки.
Клубова кишка.
Пряма кишка.
Ободова кишка.
Поранення у праву половину живота. Яка частина товстої кишки
найімовірніше може бути пошкоджена?
Висхідна ободова кишка.
Поперечна ободова кишка.
Низхідна ободова кишка.
Сигмоподібна ободова кишка.
Пряма кишка.
Є потреба катетеризації сечового міхура. У якій частині уретри або структурі може виникати опір катетеру?
Перетинчастій.
Простатичній.
Губчастій.
Внутрішньому отворі сечівника.
У хворої потрібно зробити пункцію прямокишково-маткової заглибини (дугласового простору). Через яку частину склепіння піхви її здійс- нюють?
Задню.
Передню.
Бічну праву.
Бічну ліву.
У 40-річної хворої на апендицит була зроблена апендектомія, при проведенні якої була перерізана артерія червоподібного відростка. Артерія червоподібного відростка є гілкою:
Клубово-ободової артерії.
Порожньокишкової артерії.
Клубовокишкової артерії.
Правої ободової артерії.
Середньої ободової артерії.
Хворому 40 років з діагнозом гострий живіт була проведена лапаро- томія. При проведенні ревізії органів черевної порожнини хірург про- пальпував чепцеву сумку через чепцевий отвір. Чепцевий отвір спе- реду обмежений:
Печінково-дванадцятипалокишковою зв’язкою.
Печінково-шлунковою зв’язкою.
Шлунково-діафрагмовою зв’язкою.
Шлунково-селезінковою зв’язкою.
Шлунково-ободовокишковою зв’язкою.
40-річному хворому з виразкою шлунка була призначена ендоскопія. При проведенні обстеження ендоскопіст повинен пам’ятати, що нор- мальний рельєф слизової оболонки шлунка утворений:
Шлунковими складками, полями і ямочками.
Коловими складками, ворсинками, ямочками.
Півмісяцевими складками, полями.
Поперечними складками, ямочками.
Відхідниковими стовпцями, полями, ямочками.
До лікарні доставлений 50-річний хворий з симптомами механічної жовтяниці і підозрою на рак великого сосочка дванадцятипалої киш- ки. Великий сосочок дванадцятипалої кишки розміщений:
У низхідній частині дванадцятипалої кишки.
У верхній її частині.
У горизонтальній її частині.
У висхідній її частині.
У дванадцятипалопорожньому згині.
Під час рентгенологічного дослідження шлунка у хворого 30 років у вертикальному положенні лікар констатує наявність повітря. У якій частині воно розміщується?
У дні.
У тілі.
У кардіальній.
У пілоричній.
У ділянці малої кривини.
За даними лабораторного дослідження у хворого на панкреатит 45 років у протоці підшлункової залози знайдена жовч. Визначте послі- довність шляхів, якими вона з печінки потрапила у протоку підшлун- кової залози.
Загальна печінкова протока, загальна жовчна протока, печінково- підшлункова ампула, протока підшлункової залози.
Загальна жовчна протока, протока підшлункової залози, загальна печінкова протока, міхурова протока.
Міхурова протока, загальна жовчна протока, протока підшлункової залози.
Загальна печінкова протока, міхурова протока, протока підшлункової залози.
Загальна печінкова протока, міхурова протока, печінково- підшлункова ампула, загальна жовчна протока.
У хворого 27 років встановлено гнійне запалення жовчного міхура. Визначте, у який відділ очеревинної порожнини потрапить гній під час розриву жовчного міхура при його типовому положенні.
У печінкову сумку.
У чепцеву сумку.
У лівий бічний канал.
У верхній дванадцятипалокишковий закуток.
У передшлункову сумку.
У хворого 63 років при нирковокам’яній хворобі методом пневмопіє- лографії були знайдені камінці у макроскопічних відділах сечовивід- них шляхів нирки. Встановити, де можуть знаходитися камінці у хво- рого?
В малих і великих ниркових чашечках, нирковій мисці.
В збірних трубочках, сосочкових протоках, малих ниркових чашечках.
В сосочкових протоках, прямих трубочках, малих ниркових чашечках.
В прямих трубочках, малих та великих ниркових чашечках.
В сосочкових протоках, великих ниркових чашечках, нирковій мисці.
З метою уточнення діагнозу у хворої 70 років стало необхідним паль- паторне дослідження органів через передню стінку прямої кишки. Які органи при такій пальпації можна дослідити у жінки?
Матку, піхву.
Маткову трубу, піхву.
Піхву, яєчники.
Яєчники, матку.
Маткову трубу, матку.
З метою уточнення діагнозу у хворого 70 років стало необхідним па- льпаторне дослідження органів через передню стінку прямої кишки. Які органи при такій пальпації можна дослідити у чоловіка?
Сечовий міхур, простату, сім’яні міхурці, сім’явиносні протоки.
Уретру, бульбоуретральні залози, сечовий міхур, простату.
Сечовий міхур, уретру, сім’явипорскувальні протоки, сім’яні міхурці.
Сечовий міхур, уретру, простату, бульбоуретральні залози.
Сечоводи, простату, сечовий міхур, сім’яні міхурці, сім’явиносні про- токи.
У хворого 72 років з’явився біль у лівій нирці. При обстеженні встано- влено, що це пов’язано з постійним перевантаженням каловими ма- сами товстої кишки. Який відділ товстої кишки при перевантаженні каловими масами може здавлювати лівий сечовід?
Сигмоподібна кишка.
Сліпа кишка.
Висхідна ободова кишка.
Низхідна ободова кишка.
Поперечна ободова кишка.
Які структури виявив хірург у печінково-дванадцятипалій зв’язці ма- лого чепця хворого під час оперативного втручання на дванадцяти- палій кишці?
Загальну жовчну протоку, ворітну вену, власну печінкову артерію.
Ліву шлункову артерію, ворітну вену, загальну жовчну протоку.
Праву шлунковочепцеву артерію, загальну жовчну протоку, ворітну вену.
Міхурову протоку, ворітну вену, праву шлункову артерію.
Власну печінкову артерію, ворітну вену, міхурову протоку.
Хворий 27 років страждає від нестерпного болю у животі. Для уточ- нення діагнозу йому призначено лапаротомію. Хірург при лапарото- мії розтинає передню черевну стінку і бачить тонку і товсту кишки. Він відрізняє товсту кишку від тонкої, тому що вона має все, крім:
Жирової оболонки.
Випинів.
Стрічок.
Чепцевих привісків.
Великого діаметра.
Один з механізмів розвитку деструктивного панкреатиту має анато- мічні передумови, які пов’язані з потрплянням жовчі в паренхіму під- шлункової залози. Які анатомічні структури, враховуючи функцію, реалізують такий механізм?
Відкритий м’яз-замикач протоки підшлункової залози.
Загальна печінкова протока.
Відкритий м’яз-замикач загальної жовчної протоки.
Закритий м’яз-замикач печінково- підшлункової ампули.
Спіральна складка.
У хворого 40 років при інструментальному видаленні каменя сечово- да сталося ускладнення – розрив стінки сечовода у черевному відді- лі. Куди потраплятиме сеча через отвір у стінці сечовода?
Заочеревинний простір.
Тазову порожнину.
Порожнину очеревини.
Чепцеву сумку.
Хребтовий канал.
У 60-річного хворого на пухлину сечового міхура виникла необхід- ність в катетеризації сечівника. При катетеризації сечівника хірург найбільшу увагу приділяє самій вузькій його частині. Вона розміщу- ється у:
Перетинчастій частині.
Передміхуровій частині.
Цибулині статевого члена.
Губчастій частині.
Човноподібній ямці.
При проведенні дуоденального зондування зонд не проходить зі шлунка в дванадцятипалу кишку. У якому відділі шлунка є перешко- да (пухлина)?
В воротарному відділі.
В кардіальному відділі.
В ділянці дна шлунка.
В ділянці тіла шлунка.
У всіх пелічених ділянках.
У який відділ дванадцятипалої кишки необхідно ввести фіброгастро- скоп, щоб оглянути великий сосок дванадцятипалої кишки?
Низхідний.
Висхідний.
Верхній.
Нижній.
В дванадцятипало-порожній згин.
Хвороба Орманда характеризується розвитком масивних рубців у заочеревинному просторі, що супроводжується стисненням ретро- перитонеально розміщених органів. Симптомами ураження якого ор- гана буде проявлятися ця хвороба?
Сечовода.
Селезінки.
Стравоходу.
Яєчника.
Шлунка.
Для виявлення симптому Яворського-Мельтцера хворий у лежачому положені намагається підняти витягнуту праву ногу в той час, як лі- кар утримує її, натискаючи на коліно. При апендициті виникає біль в правій пахвинній ділянці внаслідок запального процесу червоподіб- ного відростка. Напруження якого м’яза спричиняє біль?
M. iliopsoas.
M. quadratus abdominis.
M. transversus abdominis.
M. quadriceps femoris.
M. lumbricales.
Під час проби Конна хворий швидко випиває склянку рідкого контрас- тного барію, який створює у стравоході, що заповнюється, гідроста- тичний тиск, і контрастна речовина провалюється у шлунок. Який відділ шлунка під впливом цього тиску механічно розкривається?
Кардіальний.
Дно шлунку.
Пілоричний.
Тіло.
Печера.
Під час катетеризації сечового міхура при швидкому введенні кате- тера виникла кровотеча внаслідок травми слизової оболонки сечів- ника у ділянці довільного сфінктера. У якому місці уретри лікар по-
винен бути обережним і відчувати опір м’яких тканин при прохо- дженні катетера?
B pars membranacea uretrae.
В ділянці fossa navicularis uretrae.
B bulbus uretrae.
B pars spongiosa uretrae.
B past prostatica uretrae.
Крововилив у кору клубочкової зони надниркової залози викликав у хворого симптоми порушення цього органа. Зменшення виділення якого гормону при цьому спостерігалося?
Альдостерону.
Адреналіну.
Прогестерону.
Окситоцину.
Паратіреокрину.
Під час гінекологічного обстеження пацієнтці був поставлений діагноз ендометриту (запалення ендометрія). Яка частина маткової стінки уражена запальним процесом?
Слизова оболонка.
Серозна оболонка.
М’язова оболонка.
Адвентиційна оболонка.
Навколоматкова клітковина.
У клініку госпіталізований хворий зі скаргами на біль у правому під- ребер’ї, блювання з кров’ю. При дослідженні було встановлено збі- льшення печінки, розширення підшкірних вен передньої стінки живо- та. Наслідком затруднення кровотоку у якій судині були явища, за- значені вище?
Ворітної печінкової вени.
Черевної аорти.
Печінкової вени.
Нижньої порожнистої вени.
Стравохідних вен.
До хірургічного відділення був доставлений хворий у тяжкому стані з колотою раною у ділянці правого підребер’я і ознаками внутрішньої кровотечі. Після лапаротомії хірург виявив пошкодження паренхіми печінки і кров у черевній порожнині. З метою тимчасового припинен- ня кровотечі лікар наклав м’який затискач на печінково- дванадцятипалокишкову зв’язку. Які судини затиснуті у товщі цієї зв’язки?
Загальної печінкової артерії і ворітної вени.
Печінкової вени.
Власної печінкової артерії і ворітної вени.
Правої і лівої печінкової артерії.
Черевного стовбура.
У хворого діагностовано водянку яєчка – збільшення кількості рідини у серозній порожнині. Між якими оболонками яєчка локалізується па- тологічний вміст?
Між парієтальним і вісцеральним листками піхвової оболонки яєчка.
Між шкірою і м’язистою оболонкою.
Між внутрішньою сім’яною фасцією і піхвою.
Між м’ясистою оболонкою і внутрішньою сім’яною фасцією.
Між шкірою і м’язом, що піднімає яєчко.
При патології вагітності розвиток зародка може проходити не в поро- жнині матки. Назвіть орган, або структуру де це може проходити найчастіше?
Маткова труба.
Яєчник.
Широка зв’язка матки.
Кругла зв’язка матки.
Власна зв’язка яєчника.
Жінці 58 років проведена екстирпація матки. У післяопераційному період припинилося виділення сечі. Під час цистоскопії виявлено: мі- хур сечі не містить, із гирла сечоводів сеча не надходить. Пошко- дження якого відділу сечовидільної системи сталося під час опера- ції?
Сечоводів.
Сечівника.
Сечового міхура.
Ниркової миски.
Ниркової чашечки.
У хворого пухлина нижнього відділу стравоходу і кардіальної частини шлунка. Яку артерію необхідно перев’язати під час операції?
Ліву шлункову.
Праву шлункову.
Ліву шлунково-чепцеву.
Праву шлунково-чепцеву.
Селезінкову.
Хворому видалено жовчний міхур. Визначте, які анатомічні структури були розсічені під час операції?
Малий чепець.
Великий чепець.
Шлунково-діафрагмальна зв’язка.
Шлунково-селезінкова зв’язка.
Шлунково-ободова зв’язка.
У потерпілого з травмою живота встановлено розрив селезінки. В яку сумку очеревини потрапить вилита кров?
Передшлункову.
Чепцеву.
Правий брижовий синус.
Печінкову.
Лівий брижовий синус.
У потерпілого встановлена внутрішньочеревна кровотеча внаслідок травми грудної клітки на рівні задніх відділів ІХ та Х ребер. Розрив якого органа можна передбачити?
Селезінки.
Підшлункової залози.
Печінки.
Шлунка.
Ободової кишки.
Після травматичного ураження промежини у потерпілого спостеріга- ється нетримання сечі. Який м’яз був травмований?
Зовнішній замикач сечівника.
Сіднично-печеристий м’яз.
Внутрішній замикач відхідника.
Глибокий поперечний м’яз промежини.
Поверхневий поперечний м’яз промежини.
У хворої діагностовано пухлину голівки підшлункової залози і пору- шення венозного відтоку із деяких органів черевної порожнини. Яка вена стиснута пухлиною?
Ворітна печінкова вена.
Верхня брижова вена.
Нижня брижова вена.
Селезінкова вена.
Права шлункова вена.
Хвора звернулася до лікаря із скаргами на постійну спрагу, яка впе- рше виникла у неї декілька тижнів тому після сильного нервового по- трясіння (смерті матері). При обстеженні виявлено підвищення цукру у крові до 14 ммоль/л. Дисфункція якої залози внутрішньої секреції спостерігається у хворої?
Підшлункової.
Гіпофіза.
Щитоподібної.
Епіфіза.
Надниркових залоз.
Під час пологів у жінки стався розрив тканин промежини. Для усунен- ня даної патології необхідно накласти шви, в тому числі на м’язи. Який м’яз промежини слід зшити?
Поверхневий поперечний м’яз промежини.
М’яз-підіймач відхідника.
Зовнішній м’яз-замикач відхідника.
Сіднично-печеристий м’яз.
Цибулино-губчастий м’яз.
У жінки виявввлено пухлину яєчника. Показана операція.При вида- ленні яєчника необхідно розтинати звязку, яка з’єднує яєчник з мат- кою. Яку звязку повинен перерізати хірург, щоб відділити яєчник від матки?
Власну зв’язку яєчника.
Широку зв’язку матки.
Бічну пупкову зв’язку.
Підвішувальну зв’язку яєчника.
Круглу зв’язку матки.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Анатомія людини /[Головацький А.С., Черкасов В.Г., Федонюк Я.І., Сапін М.Р.] – Вінниця: Нова книга, 2006. – Т. 1, 2, 3.
Анатомія людини /[Волошин М.А., Ковешніков В.Г., Костиленко Ю.П. та ін.] за ред. В.Г.Ковешнікова. – Луганськ: Віртуальна реальність, 2007. – Т. 2
– 260 с.
Анатомія людини /[Бобрик І.І., Ковешніков В.Г., Лузін В.І., Роменсь-
кий О.Ю.] за ред В.Г.Ковешнікова. – Луганськ: Віртуальна реальність, 2005.
– Т. 1 – 328 с.
Анатомія людини / [Ковешніков В.Г., Бобрик І.І., Головацький А.С.та ін.]; за ред. В.Г.Ковешнікова – Луганськ: Віртуальна реальність, 2008. – Т.3. – 400 с.
Анатомія людини з клінічним аспектом /[Федонюк Я.І., Ковешніков В.Г., Пикалюк В.С. та ін.] за ред. Я.І.Федонюка та В.С.Пикалюка. – Тернопіль; Богдан, 2009. – 920 с.
Міжнародна анатомічна номенклатура / за редакцією І.І.Бобрика, В.Г.Ковешнікова. – Київ: Здоров’я, 2001. – 327с.
Атлас анатомии человека / Р.Д. Синельников, Я.Р.Синельников. – Моск- ва: Медицина, 1996. – Т. 1, 2, 3, 4.
Неттер Ф. Атлас анатомії людини / Френк Неттер [пер. з англ. А.А. Цегель- ський]. – Львів: Наутілус, 2004 – 529 с.
Сапин М.Р. Анатомия человека. / М.Р.Сапин, Г.Л.Билич. – Москва: ГЭОТАР
– Медицина, 2001. – Т. 1. – 600 с.
Сапин М.Р. Анатомия человека. / М.Р.Сапин, Г.Л.Билич. – Москва: ГЭОТАР
– Медицина, 2001. – Т. 2. – 520 с.
Черкасов В.Г. Функціональна анатомія периферийної нервової системи / В.Г.Черкасов. – Київ, 2005. – 136 с.
Оперативна хірургія і топографічна анатомія /[Кульчицький К.І., Коваль- ський П.М., Дітковський А.П. та ін.] за ред. К.І.Кульчицького. – Київ: Вища школа, 1994. – 464 с.
Кульчицький К.И. Курс лекций по топографической анатомии и опера- тивной хирургии / К.И. Кульчицкий. – Киев, Полтава, 1992. – 520 с.
Островерхов Г.Е. Оперативная хирургия и топографическая анатомия / Г.Е.Островерхов, Д.Н.Лубоцкий, Ю.М.Бомаш, под ред. Г.Е.Островерхова. – Москва: Медицина, 1972. – 712 с.
Оперативная хирургия и топографическая анатомия /[Кованов В.В., Ани- кина Т.И., Сычеников Л.А. и др.] под ред. В.В.Кованова. – Москва: Медици- на, 1985. – 368 с.
|
|
|
Скачать 0.94 Mb.