Главная страница

6-–-ПАТОФІЗІОЛОГІЯ-–-МЕТОДИЧНI-РОЗРОБКИ-ДЛЯ-РОБОТИ-СТУДЕНТIВ-на-. Практичне 6


Скачать 102.95 Kb.
НазваниеПрактичне 6
Дата18.10.2021
Размер102.95 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файла6-–-ПАТОФІЗІОЛОГІЯ-–-МЕТОДИЧНI-РОЗРОБКИ-ДЛЯ-РОБОТИ-СТУДЕНТIВ-на-.docx
ТипДокументы
#250302
страница5 из 6
1   2   3   4   5   6

ПСЕВДОАЛЕРГІЯ

Псевдоалергія – патологічний процес, клінічно схожий на алергію, але який не має
імунологічної стадії розвитку. Патогенетичні варіанти псевдоалергії:

I. Гістаміноліберація вивільнення гістаміну неімунним шляхом під впливом наступних чинників:

  • харчові продукти (консерви, сири, томати, банани, ананаси, шоколад, горіхи, ягоди);

  • медикаменти (йодвмісні рентгенконтрастні речовини, декстрани, інгібітори АПФ, кодеїн, морфін, тіопентал, тубокурарин, тетрациклін);

  • фізичні фактори (уповільнений ангіоневротичний набряк від здавлення, холодова кропив’янка, вібраційний ангіоневротичний набряк, сонячна кропив’янка, аквагеннна кропив’янка).

  1. Дефіцит інгібітору C1-компонента комплементу (клінічно проявляється ідіопатичним ангіоневротичним набряком).




  1. Порушення метаболізму арахідонової кислоти (клінічно проявляється астматичною тріадою).

IV. Порушення функції органів травлення: - хронічна ферментативна кропив'янка.
- глютенова ферментопатія.
Іноді має місце поєднання алергічних і псевдоалергічних процесів. Прикладом є так звана аспіринова бронхіальна астма, при якій одним із факторів, що сприяють бронхоспазму, є використання нестероїдних противозапальних препаратів (у тому числі аспірину, що й зумовило відому назву цього клініко-патогенетичного варіанту хвороби). Клінічно вона проявляється «аспіриновою тріадою» (тріада Фернанда Відаля):


  • приступи ядухи;

  • непереносимість НПЗП;

  • поліпозний риносинусіт.

Виникають випадки, коли за життєвими показами неможливо відмовитися від призначення НПЗП вказаним пацієнтам – тоді проводять десенситизацию аспірином. Це метод впливу на патогенетичний механізм захворювання, заснований на феномені

12
розвитку несприйнятливості хворого до повторних доз НПЗП в період 2-3 діб після нападу ядухи, викликаного першою дозою.
ХВОРОБИ ІМУННОЇ АУТОАГРЕСІЇ

Аутоімунні захворювання – патологічні процеси, основою яких служить імунна відповідь на власні антигени організму, що призводить до пошкодження клітин, які експресують ці аутоантигени.
Аутоімунним процесам властиві спільні риси:

  • основа аутоімунних захворювань – імунні процеси, тому всі закономірності розвитку імунної відповіді знаходять відображення в патогенезі цих захворювань;




  • прояви аутоімунних процесів визначаються локалізацією аутоантигена в організмі: якщо він міститься тільки в «демаскованому» органі – пошкодження має локалізований характер, зачіпаючи відповідний орган; при широкій поширеності аутоантигенів в організмі розвивається системний процес;




  • прояви аутоімунних захворювань залежать також від характеру імунних механізмів, що переважають у відповідях на аутоантиген.




    • зв'язку з неможливістю видалення аутоантигена з організму, аутоімунні процеси завжди мають затяжний характер.


Механізм розвитку аутоімунних хвороб може буде непрямим (у результаті травм, інфекційного чи іншого захворювання) чи безпосереднім – пов’язаним з дисфункцією Т-
супресорів і розвитком цитотоксичного контролю імунної системи антигенів власних тканин:

  • Органоспецифічні аутоімунні захворюваннярозвиваються через порушенняцілісності тканинних (гісто-гематичних) бар’єрів – тих, що в нормі відділяють деякі органи і тканини від крові і, відповідно, від імунної агресії лімфоцитів. При цьому, оскільки в нормі антигени цих тканин в кров взагалі не потрапляють, тимус не робить негативної селекції аутоагресивних лімфоцитів проти цих тканин. Наприклад, демаскування колоїду щитоподібної залози призводить до розвитку аутоімунного тіреоідиту, пошкодження гематотестикулярного бар’єру призводить до продукції антиспермальних антитіл із розвитком аутоімунного безпліддя тощо.




  • Органонеспецифічні аутоімунні захворюваннярозвиваються через порушеннясистеми імунобіологічного нагляду. Аутоімунізація розвивається по відношенню до антигенів багатьох органів і тканин.


Також у результаті накопичення ліків деякі власні тканини можуть набувати чужорідних антигенних властивостей, потрапляючи під імунологічний контроль організму.

  • виникненні аутоімунних хвороб значна роль належить генетичним факторам. Майже всі аутоімунні захворювання пов’язані зі зміною головного комплексу гістосумісності. Факторами ризику цих захворювань є жіноча стать і зрілий вік.


Прикладами є гостра ревматична гарячка(застарілий тривіальний термін«ревматизм» – ураження серця та суглобів), ревматоїдний артрит (уражає периферичні суглоби), розсіяний склероз (уражається мієлін), міастенія гравіс (уражаються рецептори до ацетилхоліну), системний червоний вовчак (уражається молекула ДНК, кровоносні судини, шкіра і нирки), а також багато інших аутоімунних уражень крові, печінки, нирок та інших органів.
Аутоімунні хвороби можуть розвиватися за різними типами алергічних реакцій (найчастіше – за другим), а для деяких з них можливий розвиток одразу за декількома варіантами. Наприклад:

13



Тип реакції

Хвороби







- Аутоімунна гемолітична анемія/тромбоцитопенія/агранулоцитоз







- Перніціозна анемія







- Хвороба Ґрейвса







- Тиреоїдит Хашимото







- Цукровий діабет I типу




II

- Гостра ревматична гарячка




- Синдром Дресслера













- Аутоімунний васкуліт







- Міастенія гравіс







- Розсіяний склероз







- Аутоімунний увеїт







- Аутоімунний орхіт







- Системний червоний вовчак







- Ревматоїдний артрит




III

- Склеродермія







- Синдром Шегрена







- Вузликовий періартеріїт







- Тиреоїдит Хашимото







- Цукровий діабет I типу




IV

- Синдром Дресслера




- Розсіяний склероз













- Аутоімунний увеїт







- Аутоімунний орхіт






Підходи до фармакотерапії:

  • імуносупресори;

  • імуномодулятори;

  • «біологічні» препарати (блокатори ФНП-α, блокатори CD40-рецепторів), блокатори диференціювання T-лімфоцитів.


6.5. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАПИТАННЯ.

  1. Визначення поняття і загальна характеристика алергії. Фактори, що сприяють розвитку алергії.

  2. Етіологія алергії, види екзо- і ендогенних алергенів.

  3. Принципи класифікації алергічних реакцій. Класифікація алергічних реакцій за Кумбсом і Джеллом.

  4. Стадії патогенезу алергічних реакцій різних типів.

  5. Поняття сенсибілізації, її види.

  6. Медіатори алергії – представники та їхня патогенетична роль у розвитку алергії.


Назвіть їхню класифікацію.

  1. Яким чином можливо експериментальне відтворення алергічних реакцій різних типів? Детально опишіть кожен із методів.

  2. Роль лімфокінів у розвитку алергії.

  3. Клінічні форми алергії.

  4. Псевдоалергічні реакції.

  5. Що таке аспіринова тріада?

12. Аутоалергічні (аутоімунні) реакції. Причини і механізми їх розвитку. Роль аутоалергічного компонента в патогенезі хвороб.

13. Основні принципи запобігання і лікування алергічних реакцій.

14. Основні принципи лікування аутоалергічних хвороб.

  1. Що таке біологічна терапія?

  2. Опишіть методику проведення гіпосенсибілізації за методом Безредка.

14
6.6. САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА ДО ЗАНЯТТЯ (ДОМАШНЯ РОБОТА) I. Робота з термінологією – розв’яжіть кросворд за вивченою темою:














2





















































































3




























































































































1























































































































































9





























































4













8

























































































































7









































































5













13















































































6







12













































































































10




























































































































































































































11



14
За горизонталлю:

  1. 1   2   3   4   5   6


написать администратору сайта