ООП Профілактика травматизму та професійних захворювань. Профілактика травматизму та професійних захворювань
 Скачать 210 Kb.
|
|
6. Теорія «ознак і причин» є не стільки теорією, скільки застереженням, яке слід враховувати для розуміння етіології нещасного випадку. Зазвичай при розслідуванні нещасних випадків ми зосереджуємося на очевидних причинах, нехтуючи корінними. Головним висновком теорії є те, що неправильні дії і небезпечні умови є ознаками, а не основними причинами нещасного випадку. Однак на наш погляд це і є головним недоліком теорії, оскільки під помилковими діями працівника треба розуміти один з проявів «людського» фактора, який завжди є саме корінною причиною, а не ознакою нещасного випадку. 7. Згідно теорії «айсберга», існує пропорція та залежність між кількістю нещасних випадків із смертельним наслідком, нещасних випадків з легкими травмами, інцидентів та подій без наслідків, що трапляються на підприємстві. Дана теорія також стверджує, що всі вони мають спільні причини. Отже, розслідування і аналіз за методом вивчення інцидентів без наслідків є ефективним способом виявлен потенційних причин виникнення нещасних випадків, а також визначення потрібних запобіжних заходів У 70-ті роки двадцятого сторіччя в США дослідником Вільямом Хаддоном була запропонована теорія, яка могла застосовуватися для опису причин реалізації ризиків у багатьох сферах життя, у тому числі в технічній, природній і навіть соціальній. В якості основної причини всіх випадкових небезпечних подій у цій теорії розглядався неконтрольований вихід (вивільнення) енергії та її вплив на об'єкти. При цьому поняття «енергія» трактувалося досить широко, охоплюючи не тільки традиційні "фізичні" види енергії (потенційну, кінетичну, електричну, ядерну і т.д.), але й енергію (рушійну силу) мас людей, активних живих організмів і т. п. Виходячи з основної ідеї, дана теорія отримала назву Energy release theory, що можна перекласти як "теорія вивільнення енергії". Вона дозволила позначити кілька загальних напрямів (стратегій) регулювання ризику, які можуть застосовуватися в абсолютно різних сферах. Недоліком теорії В. Хаддона можна вважати неврахування того факту, що в більшості випадків неконтрольоване вивільнення енергії, (як фізичної, так і енергії мас людей), відбувається по причині людської помилки - дії «людського» фактора. Якщо проаналізувати шлях розвитку теоретичних досліджень, то можна зробити наступний висновок: у 20-х роках ХХ сторіччя причинами нещасних випадків на виробництві вважалися недостатні та погано сплановані технічні системи; у 30-х роках наголос змістився у бік поведінки людини (зокрема неправильної поведінки щодо дотримання вимог безпеки), а у 60-ті роки акцент у поясненнях причин нещасних випадків був перенесений на так звану «соціально-технічну систему», тобто взаємодію між працівниками та машинами. Починаючи з 1970-х років, після появи теорії систем, причини виникнення небезпек почали аналізувати в єдиному соціально – технічному, екологічному та організаційному контексті. В дослідженнях даних часів підкреслюється роль системи управління охороною праці на підприємствах у профілактиці нещасних випадків та професійних захворювань, зокрема, в якості їхніх причин тепер частіше називають не небезпечні дії та умови праці, а дефекти системи, неправильні управлінські рішення, недотримання роботодавцем відповідних вимог та брак культури праці. Незважаючи на різноманітність існуючих теоретичних досліджень у галузі етіології виникнення небезпек, жодна з них не може вважатися абсолютно вірною та загальновизнаною. Недоліками даних теорій можна вважати по перше їх концептуальність, тобто обмеженість щодо практичного використання, а по друге недостатню увагу та недооцінку ролі «людського» фактора, як основоположного чинника у процесі створення небезпек. Тим не менш ці теорії безперечно є необхідними, хоча і недостатніми для повного розуміння природи причин виникнення ризику небезпек. На сьогоднішній день вважається, що тільки у Європі існує близько 100 різних методик оцінювання ризику виникнення небезпек, які так чи іначе спираються на вищезазначені теоретичні дослідження. 8. "Теорія підпадання" вважає, що нешасний випадок, котрий мав місце, може в майбутньому як збільшувати, так і зменшувати ймовірність отримання подібних травм. У даному випадку вважають, що піддослідний або врахує урок і не буде допускати ризикованої поведінки, або не зробить висновків і в майбутньому знову підпаде під нещасний випадок. Тому в кожному конкретному випадку необхідно враховувати індивідуальні психічні властивості досліджуваних та стани, в яких вони знаходяться. 9. "Коригування - стрес". Ця теорія стверджує, що люди, які не можуть пристосуватись до умов праці з фізіологічних чи психологічних причин, підпадають сильному впливу соціальної сфери, будуть травмуватися частіше. Тобто психологічні та фізичні перевантаження суттєво коригують пристосованість людей до виробничих умов. 10. "Ціль — свобода — уважність" — теорія, автор якої В. Керр вважає, що нещасний випадок є результатом необережної поведінки людей через відсутність в їх роботі цілей і свободи дій. Висока увага може бути підтримана тільки в хорошому психологічному кліматі. Людина, яка має вибір в досягненні поставленої цілі, почуває себе важливим і відповідальним працівником виробничого процесу, тому поводиться більш розкуто і більш відповідально. 11. Теорія несвідомого спонукання основана на психоаналізі 3. Фройда. Вважається, що людина наносить собі травму не випадково, а під дією вроджених несвідомих агресивних тенденцій, котрі нібито через самопокарання дозволяють їй покарати тих, хто породив конфліктну ситуацію. Ця теорія порушує умови ненавмисності у визначенні нещасного випадку і не вимагає розслідування нещасного випадку. 12. "Професійна увага " - теорія, яка визначає, що травми отримуються внаслідок низької професійної підготовки і уваги котра характеризує властивості особистості та ступінь готовності до надзвичайно відповідальної дії у відповідь на сигнал, час надання якого невідомий. Професійна увага знижується у разі незадоволення роботою зарплатою, накопичення досвіду праці в небезпечних ситуаціях, недооцінювання небезпеки, при навмисному порушенні інструкцій з охорони праці. 13. Теорія трьох ритмів передбачає, що людям притаманні три стабільні психологічні коливні процеси з періодом 23, 28 та 33 доби, які визначають рівні фізичної, емоційної і інтелектуальної активності життя. В "критичні" дні значно знижуються психофізіологічні можливості людини, і з'являються стани, які сприятливі до нещасних: випадків. Якщо людину наперед попередити про настання таки: несприятливих днів, то можна запобігти небезпеці нещасного ви падку. 14. Вірусна теорія менеджменту, основи якої були закладені У. Е. Шухартом, отримала свою назву, завдяки мінливості процесу виробництва: технологічні процеси, обладнання, інструменти, система обслуговування, тобто працівники, мають деяку нестабільність, яка приводить до невизначеності часу безвідмовної роботи. Мінливість виробництва відображається також на виробничих витратах. Іншими словами, можна зробити висновок, що виробничий процес є сукупністю причин мінливості.. Згідно цієї теорії, мінливість – це вірус. Тобто можна говорити про зараженість усього процесу виробництва "вірусом мінливості". Втім, пов'язуючи цю теорію тільки з управлінням якістю, практично, не звертають уваги на питання безпеки та виробничого травматизму. Мінливість притаманна не тільки технологічному процесу та виробничому обладнанню, але й працівникам, що виконують роботу. Той же самий працівник працює по-різному залежно від свого самопочуття у кожний конкретний день, від стану і ступеню втоми. Як наслідок, працівник не дотримується в точності інструкцій, порушує правила безпеки, що може привести до виробничого травматизму, тобто він фактично зазнає неконтрольованої мінливості. А у разі випадків травматизму, виникає потреба залучати до виробничого процесу нових робітників, які потребують навчання. Не всі працівники можуть бути однаково задовільно навчені, тому вони теж є об’єктами сильної мінливості. Таким чином, можна говорити про ще одну причину виробничого травматизму - "вірус мінливості", яким може бути інфікована вся система, у тому числі і система управління. Іноді мінливість, навіть, настільки притаманна системі, що її не можна покращити, а можна тільки повністю переробити. Тому для захисту виробництва треба ні позбавлятися ефекту мінливості – це не можливо та дуже накладне для підприємства, мінливість необхідно зменшувати шляхом управління. Якщо вилучити джерела мінливості на кожному етапі виробництва, то результат стане більш передбаченим і, як наслідок, виробництво – більш керованим та безпечним. Знання теорій травматизму є корисним широтою охоплення проблеми, їх аналіз показує потребу врахування всіх об'єктивних та суб'єктивних факторів, взаємодія котрих може призвести до випадкового збурення, породженням якого є нещасний випадок. Велике значення для профілактики травматизму має чітке визначення тієї частини дій, внаслідок яких відбулося порушення, що спричинило нещасний випадок. Саме із знання основних причин та закономірностей травматизму і випливають заходи його профілактики. Заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійних захворювань: Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені: в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці; в організації навчання і забезпечення працюючих безпечними засобами захисту; в прогнозуванні виробничого травматизму; раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів. Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці - сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини. Всі заходи по запобіганню виробничому травматизму можна поділити на організаційні та технічні. Організаційні заходи, які сприяють запобіганню травматизму: якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою; організація раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання. Технічні заходи: раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних норм і правил; створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії; проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві; розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та інше. Крім того, заходи попередження травматизму полягають у наступному: Технічні:
Власник підприємства зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини нещасних випадків і професійних захворювань та про заходи, вжиті для їх усунення та для забезпечення умов праці на рівні нормативних. Санітарно-гігієнічні:
Правові:
Економічні:
Організаційні:
До основних організаційних заходів щодо попередження травматизму відносяться інструктаж працівників з правил охорони праці і навчання безпечним прийомам і методам роботи. З цією метою на підприємствах проводять такі інструктажі: вступний інструктаж з техніки безпеки, виробничої санітарії, пожежної безпеки та надання долікарської допомоги при вступі на роботу; первинний, повторний та позаплановий інструктажі по техніці безпеки та пожежної безпеки безпосередньо на робочому місці. Після проходження вступного та первинного інструктажів робітники повинні пройти навчання безпечним методам і прийомам робіт. Вступний інструктаж проводять з усіма вперше прийнятими на підприємство на постійну або тимчасову роботу працівниками та службовцями незалежно від їх кваліфікації, спеціальності та стажу роботи, а також з працівниками, відрядженими на підприємство для виконання робіт з інших організацій, з учнями навчальних закладів, що проходять на підприємстві виробничу практику, і з іншими особами, допускаються на територію підприємства або у виробничі цехи для виробництва робіт. При вступному інструктажі працівникові роз'яснюють:
Первинний інструктаж проводить перед допуском до роботи безпосередньо на робочому місці керівник робіт, у підпорядкування якого направляють працівника (начальник цеху чи дільниці, головний механік або енергетик, майстер). Первинний інструктаж проводять з усіма працівниками, які прибули на підприємство після проходження вступного інструктажу, а також з працівниками, переведеними на іншу роботу. Мета первинного інструктажу - роз'яснення працівникові:
Особа, яка проводить інструктаж показує працівникові всі небезпечні місця на обладнанні та на робочому місці, способи правильної та безпечної організації робочого місця, безпечні методи і прийоми виконання робіт, а також дає вказівки про заборону застосування небезпечних прийомів робіт або інші дії, які можуть призвести до травмування, отруєння або захворювання. Тільки після проходження вступного та первинного інструктажів на робочому місці знову прийняті на роботу робітники та службовці допускаються до виконання робіт. На роботи, до яких висувають підвищені вимоги з техніки безпеки, допускаються особи, які пройшли курсове навчання типовими програмами, склали іспити і мають посвідчення на право виробництва робіт. Цим особам видають наряд-допуск на строк, необхідний для виконання даного обсягу робіт. У разі зміни умов і характеру праці (впровадження нових виробничих процесів, заміни або модернізації устаткування) інструкції з охорони праці повинні бути переглянуті і відкориговані до початку введення змін. Крім інструкції на робочих місцях повинні бути вивішені плакати та наочні посібники з техніки безпеки і виробничої санітарії. Для всіх робітників незалежно від спеціальності, кваліфікації і стажу роботи через кожні три місяці слід проводити повторний інструктаж по техніці безпеки і пожежної безпеки. Мета повторних інструктажів - систематичне поглиблення знань робітниками вимог безпеки праці. Повторний інструктаж проводить безпосередньо на робочому місці керівник робіт, у підпорядкуванні якого перебуває робітник, за програмою первинного інструктажу. Якщо в процесі інструктажу виявляється незадовільне знання робочим інструкції з охорони праці, то инструктирующий дає робочого всі необхідні роз'яснення, показує безпечні методи і прийоми робіт і вимагає неухильного виконання всіх вимог інструкції з охорони праці. Крім повторних інструктажів можна проводити позаплановий інструктаж на робочому місці. Такий інструктаж проводять у наступних випадках:
Основні види заходів профілактики виробничого травматизму |