Протокол 1 від 17 січня 2018 р проф. А. Ф. Левицький Методичні розробки для студентів 5 курсу Тема 1 Укладачі К. мед н., доцент кафедри дитячої хірургії
 Скачать 213.5 Kb.
|
|
Завдання 9. Найбільш об’єктивним симптомом при гострому апендициті є: А. Розлита болючість В. Болючість без м’язевого напруження С. Активне напруження черевної стінки Д. Локальна болючість і пасивне напруження черевної стінки Е. Відсутність пасивного напруження А. Розлита болючість. Розлита болючість не є об’єктивним симптомом при гострому апендициті і виявляється при соматичних захворюваннях і функціональних порушеннях. В. Болючість без м’язевого напруження. Болючість без м’язевого напруження свідчить про відсутність залучення очеревини в запальний процес, що не підтверджує гострий апендицит. С. Активне напруження черевної стінки. Активне напруження черевної стінки є проявом негативної поведінки дитини і не є проявом гострого апендициту. Д. Локальна болючість і пасивне напруження черевної стінки. Локальна болючість і пасивне напруження черевної стінки є найбільш об’єктивними симптомами при гострому апендициті. Е. Відсутність пасивного напруження. Відсутність пасивного напруження заперечує наявність гострого апендициту. Завдання 10. В диференційній діагностиці гострого апендициту і первинного перитоніту провідним дослідженням є: А. Оглядова рентгенографія черевної порожнини В. УЗД С. Іригографія Д. Лапароскопія Е. Ангіографія А. Оглядова рентгенографія черевної порожнини. При оглядовій рентгенографії можна виявити лише ознаки кишкової непрохідності, тому дослідження не є специфічним. В. УЗД. УЗ-діагностика в деяких випадках (набряк і потовщення стінки черевоподібного паростка) допомагає в постановці діагнозу, але не є провідним. С. Іригографія. Іригографія при гострому апендициті не є провідним дослідженням, але при цьому можливо виявити порушення повороту кишечника. Д. Лапароскопія. Лапароскопія – провідний метод дослідження . Наявність пінистого, липкого, тягучого випоту є підтвердженням первинного перитоніту. Е. Ангіографія. Ангіографія – метод дослідження при вадах розвитку і захворюваннях серцево-судинної системи. В диференціальній діагностиці гострого апендициту не застосовується. Тести кінцевого контролю знань Завдання 1. Дитина 2-х років надійшла до хірургічного стаціонару зі скаргами на болі у животі, підвищення темератури, рідке випорожнення , блювоту, захворіла 6 год тому. Дитина різко збуджена, на огляд реагує негативно, пальпація живота неможлива. Який метод огляду черевної порожнини слід обрати А. В стані загального наркозу В. В стані медикаментозного сну С. УЗД органів черевної порожнини D.Пальцьове дослідження прямої кишки Е. Оглядова рентгенографія черевної порожнини А. В стані загального наркозу Використання загального наркозу є неприйнятним, так як при цьому нівелюється больова реакція на пальпацію живота. В. В стані медикаментозного сну В стані медикаментозного сну унеможливлюється негативна поведінка дитини, а локальна болючість і м`язовий дефанс зберігаються, які є ведучими симптомами у постановці діагнозу. С. УЗД органів черевної порожнини УЗ-діагностика допомагає у встановленні діагнозу в пізні терміни захворювання, коли формується інфільтрат. D.Пальцьове дослідження прямої кишки Пальцьове дослідження прямої кишки може бути інформативним при наявності об`ємного утворення (апендикулярний інфільтрат). Е. Оглядова рентгенографія черевної порожнини При оглядовій рентгенографії можна виявити лише ознаки непрохідності, тому дослідження є неспецифічним. Завдання 2. Дитина 3-х років захворіла гостро 9 год тому, з`явились болі в животі, а потім приєдналася блювота та рідкі випорожнення. Стан дитини середньої тяжкості, млява, температура тіла 38. При пальпації живота, під час сну відмічено напруження м`язів передньої черевної стінки в правій здухвинній ділянці. При глибокій пальпації в цій ділянці дитина проснулась і почала плакати. Який найбільш ймовірний діагноз? А. Кишкова інфекція. В. Ниркова коліка С. Мезаденіт D. Гострий апендицит С. Гострий отит А. Кишкова інфекція У дитини спочатку з`яіились болі в животі , блювота, а потім рідкі випорожнення, що більш типово для гострого апендициту. Крім того, при кишковій інфекції відсутні перитонеальні симптоми. В. Ниркова коліка Вірогідність ниркової коліки у цьому віці надзвичайно низька, а також відсутні напруження черевної стінки і локальна болючість С. Мезаденіт Мезаденіт, як правило є наслідком перенесених респіраториних захворювань, при цьому відсутні симптоми подразнення очеревини. D. Гострий апендицит Дані анамнезу і типові перитоніальні симптоми при пальпації живота підтверджують наявність гострого апендициту. С. Гострий отит При гострому отиті діти неспокійні , особливо вночі, часто просипаються.Живіт при пальпації безболісний. Завдання 3. Вас викликали у приймальне відділення для обстеження дівчинки віком 11 років із болями в животі і блюванням. Вона лежить на спині, шкірні покрови бліді. При обстеження Ви виявили напруження м`язів у правій здухвинній ділянці і запідозрили гострий апендицит, які ознаки не свідчать на користь гострого апендициту? А. Пальпація «пухлини» у правій здухвинній ділянці. В. Симптоми подразнення очеревини С. М`язовий дефанс D. Мікрогематурія Е. Пальпація «оливи» в правому підребір`ї А. Пальпація «пухлини» у правій здухвинній ділянці. «Пухлина» в правій здухвинній ділянці може визначатися при формуванні апендикулярного інфільтрату В. Симптоми подразнення очеревини Симптоми подразнення очеревини є ознакою перитоніту і часто визначаються при гострому апендициті С. М`язовий дефанс М`язовий дефанс – одна з основних ознак гострого апендициту D. Мікрогематурія Мікрогематурія можлива при тазовому розташуванні червоподібного відростка, коли запальний процес подразнює сечовий міхур. Е. Пальпація «оливи» в правому підребір`ї Ця ознака не характерна для апендициту, зустрічається при вродженому пілоростенозі. Завдання 4. Найбільш інформативним дослідженням при апендикулярному інфільтраті є: А. Оглядова рентгенографія черевної порожнини. Б. Іригографія С. Пальпація живота D. УЗД черевної прожнини Е. Блукаюча катетеризація А. Оглядова рентгенографія черевної порожнини При оглядовій рентгенографії можна виявити лише ознаки непрохідності, тому дослідження не є специфічним. Б. Іригографія Іригографія дозволяє визначити розташування товстої кишки та можливий рівень обструкції, але не є інформативним методом дослідження С. Пальпація живота При тазовій локалізації інфільтрату і виражених перитоніальних симптомах зі сторони черевної стінки, не завжди вдається пропальпувати інфільтрат. D. УЗД черевної прожнини УЗ- діагностика є найбільш достовірним методом дослідженням при апендикулярному інфільтраті Е. Блукаюча катетеризація Блукаюча катетеризація використовується в диференціальній діагностиці при підозрі на пошкодження органів черевної порожнини, при апендикулярному інфільтраті не є інформативною. Завдання 5. Дівчинка 8 рокі. Госпіталізована в хірургічне відділення через 3 год від початку захворювання зі скаргами на болі в животі, температура тіла 38, блювоту. При дослідженні: біль при пальпації над всією поверхнею живота, напруження м`язів передньої черевної стінки, незначні слизові виділення з піхви, в аналізі крові значний лейкоцитоз. Про яке захворювання слід думати? А. Вульвовагініт В. Мезаденіт С. Дивертикуліт D. Гострий апендицит Е. Первинний перитоніт А. Вульвовагініт При вульвовагініті спостерігаються слизові виділення із піхви без підвищення температури тіла, відсутні болі в животі і больова реакція при пальпації живота. В. Мезаденіт Мезаденіт є частіше наслідком респіраторних захворювань. При пальпації живота виявляють збільшені лімфовузли, перитоніальні симптоми відсутні. С. Дивертикуліт Клінічні прояви дивертикуліту абсолютно не відрізняються від гострого апендициту. Тому це інтраопераційний діагноз. D. Гострий апендицит Гострий апендицит малоймовірний так, як у дівчинки за короткий проміжок з часу захворювання виявлені перитонеальні симптоми над усією поверхнею живота, локальна болючість відсутня. Е. Первинний перитоніт Висока температура тіла, слизові виділення з піхви, перитонеальні симптоми над всією поверхнею живота свідчать про первинний про первинний перитоніт. Завдання 6. Дівчинка 5-ти років доставлена в приймальне відділення зі скаргами на болі в животі, блювання. При обстеженні живота виявлено локальну болючість в правій здухвинній ділянці, позитивний симптом дозованої перкусії. Який найбільш ймовірний діагноз? А. Гострий апендицит В. Мезаденіт С. Киста яєчника D. Копростаз Е. Хвороба Крона А. Гострий апендицит Локальний біль в правій здухвинній ділянці, позитивний симптом дозованої перкусії свідчать про наявність гострого апендициту. В. Мезаденіт При мезаденіті часто вдається пальпувати збільшені лімфовузли, при цьому відсутні перитонеальні симптоми. С. Киста яєчника Киста яєчника має клінічні прояви при перекруті: біль в животі, блювота, але локальна болючість і м`язовий дефанс відсутні. D. Копростаз Прояви копростазу- тільки болі в животі. Перитонеальні симптоми відсутні. Після проведення очисної клізми болі знкають. Е. Хвороба Крона Хвороба Крона запально-диструктивне захворювання товстої кишки з рецидивуючим перебігом. Клінічні прояви: гемоколіт, анемія, схуднення, інтоксикація. Завдання 7. Найбільш вірогідні та постійні симптоми гострого апендициту у дітей старшого віку. А. Блювання В. Часте сечовипускання С. Напруження м`язів черевної стінки та локальна болючість D.Симптом Щоткіна-Блюмберга Е. Рідкий стілець А. Блювання Блювання є одним із суб`єктивних симптомів гострого апендициту, але не постійний. В. Часте сечовипускання Часте сечовипускання є проявом тазової локалізації червоподібного відростка, коли запальний процес переходить на сечовий міхур С. Напруження м`язів черевної стінки та локальна болючість Напруження м`язів черевної стінки та локальний біль є найбільш вірогідними та постійними симптомами при гострому апендициті. D.Симптом Щоткіна-Блюмберга Симптом Щоткіна-Блюмберга базується на залученні в запальний процес очеревини, але не є постійним Е. Рідкий стілець Рідкий стілець не є постійним симптомом. Спостерігається при залученні прямої кишки в запальний процес. Завдання 8. На прийом до лікаря звернувся хлопчик 12-ти років, у якого протягом трьох днів болі в животі, підвищення температури тіла 38,2 , блювання. При огляді виникла підозра на інфільтрат черевної порожнини. Який найбільш ймовірний метод верифікації діагнозу? А. Оглядова рентгенографія черевної порожнини В. ФЕГДС С. УЗД D. Колоноскопія Е. Симптом порівняльної дозованої перкусії А. Оглядова рентгенографія черевної порожнини За допомогою оглядової рентгенографії черевної порожнини можна виявити лише ознаки непрохідності, тому дане обстеження не є інформативним. В. ФЕГДС При ФЕГДС виявляють лише запальні зміни, ерозії, виразки в шлунку та дванадцятипалій кишці, тому цей метод не є специфічним. С. УЗД УЗ-діагностика є найбільш інформативним методом при підозрі на інфільтрат. D. Колоноскопія При колоноскопії частіше виявляють поліпи, пухлини, запальні процеси. В даному випадку цей метод недостовірний. Е. Симптом порівняльної дозованої перкусії Симптом порівняльної дозованої перкусії засвідчує залучення очеревини в запальний процес і тому опосередковано необхідно враховувати при верифікації діагнозу. Завдання 9. Дитина 12-ти років лікувалась консервативно з приводу апендикулярного інфільтрату. Стан при виписці задовільний. Яку тактику лікування слід обрати у дитини? А. Одразу провести планове оперативне лікування В. Виписати додому, пропонувати операцію при виникненні болю в животі С. Через 2-3 місяці D. Через 1-2 роки Е. Виписати під спостереження хірурга А. Одразу провести планове оперативне лікування Одразу провести планове оперативне лікування не доречно так, як запальний процес в тканинах ще деякий час зберігається. В. Виписати додому, пропонувати операцію при виникненні болю в животі При виникненні болю необхідний огляд хірурга, після чого вирішується лікувальна тактика. С. Через 2-3 місяці 2-3 місяці- оптимальний термін для проведення оперативного втручання. D. Через 1-2 роки Напротязі 1-2 років може з`явиться клініка гострого апендициту, але це не кращі умови для апендектомії. Е. Виписати під спостереження хірурга Спостереження хірурга після виписки із стаціонару необхідне. Рекомендувати планову апендектомію через 2-3 місяці. Завдання 10. Лікар загальної практики оглядає хлопчика віком 6 міс. Його батьки звернулися з приводу нападів неспокою, голосного крику дитини, які змінюються сонливістю. Захворювання розпочалось на фоні повного здоров`я. У правій половині живота пальпується пухлиноподібний утвір. Який найбільш ймовірний діагноз? А. Гастроентерит Б. Інвагінація С. Пілоростеноз D. Заворот Е. Апендикулярний інфільтрат А. Гастроентерит Для гастроентериту не характерним є пальпація «пухлини» в животі. Можливими є симптоми слабкості та дегідратації. Б. Інвагінація Інвагінація виникає у дітей віком від 6 до 12 міс. Вона характеризується нападоподібними болями та наявністю «пухлини» в животі. Наступним симптомом є виділення «малинового желе» з прямої кишки. С. Пілоростеноз Для пілоростенозу нехарактерними є напади болю в животі, провідним симптомом є блювання без домішок жовчі. Виникає у більш ранньому віці (3-4 тижні). Можлива пальпація пухлини у правому підребер`ї, яку описують як олива. D. Заворот Для дітей із заворотом характерним є блювання з домішками жовчі і дегідратація без наявності «пухлини» в животі. Е. Апендикулярний інфільтрат Захворювання у дитини розпочалось на фоні повного здоров`я. Відсутня гарячка, блювота, інтоксикація. Апендикулярний інфільтрат формується через 3-4 дні після захворювання. Тому цей діагноз малоймовірний. Література: Sato T.T., Аrca M.J. Pediatric abdomen / In: Greenfields Surgery Scientific Principles&Practice, 6th edition, 2017. Хірургія дитячого віку: підручник / В.І. Сушко, Д.Ю. Кривченя, О.А. Данилов, В.А. Дігтяр та ін.; за ред. В.І. Сушка, Д.Ю. Кривчені. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2009. – С. 170 - 180. Сушко В.И., Кривченя Д.Ю. Хирургия детского возраста. Киев ВСИ « Медицина», 2015., 567с. Исаков Ю.Ф., Дронов А.Ф. Детская хирургия (национальное руководство) - М.: Медицина, 2009 - С. 392 - 398. Maffi M., Lima M. Acute Appendicitis / In: Lima M. Pediatric Digestive Surgery. Springer, 2017 –P.279 – 290. Ашкрафт К.У., Холдер Т.М. Детская хирургия, 1996. –362 с., Пит—Тал, Санкт-Петербург. Москаленко В.З., Минцер А.П. Диагностика лечение и клиническое прогнозирование осложненного течения острой хирургической патологии живота у детей., --Севастополь: Вебер,2003.—282 с. Исаков Ю.Ф., Дронов А.Ф. Детская хирургия/ М., 2009. –1164 с. |