Особливості. Особливості проведення. Протокол 3 від 10. 03. 2016 р. Рецензенти
Скачать 0.73 Mb.
|
2.11. Основи організації біологічної розвідки та індикації біологічних засобів Оцінку біологічної (бактеріологічної) обстановки проводять на основі результатів біологічної розвідки. Біологічна (бактеріологічна) розвідка – сукупність заходів, що здійснюються командуванням, розвідувальними органами й окремими службами задля отримання інформації про застосування противником біологічної зброї і види використаних при цьому біологічних засобів. Керівництво біологічною розвідкою у з’єднанні (частині) покладається на медичну службу. Умовно можно виділити три групи завдань, що вирішуються біологічною розвідкою: - збір та узагальнення даних розвідувального характеру про можливості, наміри і підготовку противника до застосування біологічної зброї; - індикація біологічних засобів; - орієнтовне визначення масштабів біологічного нападу. В очікуванні застосування противником біологічної зброї здійснюється перше завдання біологічної розвідки – збирання відомостей про наміри противника її. Під індикацією біологічних засобів розуміють весь комплекс заходів, спрямованих на констатацію застосування біологічної зброї противником та виду використаного при цьому засобу. Визначення факту застосування противником біологічної зброї називається неспецифічною індикацією. Визначення виду використаного при цьому збудника зветься специфічною індикацією. Відтак неспецифічну індикацію проводять на момент застосування противником біологічної зброї, а специфічну – при ліквідації наслідків біологічного нападу. Для здійснення індикації використовують в основному сили та засоби хімічних військ і медичної служби. Неспецифічна індикація біологічних засобів Ця індикація проводиться візуально і за допомогою спеціальних приладів. Візуально виявляються непрямі, або зовнішні, ознаки застосування біологічної зброї: - утворення аерозольної хмари за ходом літаків противника або в місцях розриву ракет, снарядів і бомб; - слабкі розриви боєприпасів; - виявлення залишків контейнерів і боєприпасів, призначення для спорядження біологічними засобами; - знаходження крапельок рідини і порошкоподібних речовин на ґрунті, об’єктах довкілля; - виявлення незвичного скупчення членистоногих і дрібних тварин на місцевості. Візуальне визначення факту застосування біологічної зброї малоефективне, тому що видимість обмежена, аерозольна хмара може бути й невидимою. Більш ефективне використання спеціальних сигналізаторів- індикаторів аерозолів, які спроможні реєструвати загальну кількість завислих у повітрі часточок (лічильники часточок), і приладів, що сигналізують про наявність часточок білкової природи (бактерій). Аналітична дія цих сигналізаторів базується на фізичних або фізико-хімічних методах виявлення мікробного білка, концентрація якого перевищує фонові показники (без визначення видової належності біологічних агентів). Це забезпечує швидке виконання аналізу та роботу приладів у режимі спостереження. Проводиться неспецифічна індикація біологічних засобів у бойових порядках військ і в розташуванні тилових частин і закладів. Розвідувальні підрозділи, що здійснюють неспецифічну індикацію, мають такі обв’язки: - безперервне проведення неспецифічної індикації візуалізацією зовнішніх ознак застосування біологічної зброї і за допомогою приладів; - оповіщення про виявлення факту її застосування по лінії командування; - взяття проб з об’єктів довкілля в місцях, підозрілих на застосування біологічної зброї; - доставка проб у лабораторії. Специфічна індикація біологічних засобів Етапи специфічної індикації. Специфічна індикація має на меті визначення виду застосованих біологічних засобів. Вона є найважливішим елементом біологічної розвідки, тому що її результати надають заходам захисту від біологічної зброї цілеспрямований характер. Взяття проб в осередках біологічного зараження покладається на хімічну, медичну і ветеринарну служби. Специфічна індикація біологічних засобів організовується і проводиться у певній послідовності: відбір проб з об’єктів довкілля і матеріалу від хворих, транспортування проб у лабораторії, проведення самих лабораторних досліджень для встановлення виду застосованих біологічних засобів. Перший етап специфічної індикації біологічних засобів (взяття проб). Особи, які здійснюють відбір проб, повинні мати спеціальне оснащення з термоізоляційними контейнерами: Відбору підлягають: - проби повітря у приземному шарі атмосфери та у приміщеннях негерметичних об’єктів; - осколки, оболонки і вміст біологічних боєприпасів противника; - нальоти з порошкоподібних речовин, краплі рідини та інші підозрілі об’єкти на бойовій техніці та місцевості біля місця вибуху боєприпасів; - змиви з поверхні озброєння та бойової техніки, інших предметів, рослин, які були на шляху аерозольної хмари у безпосередній близькості від джерела його генерації; - проби води з відкритих водоймищ, колодязів, ємностей, підозрілих на забруднення; - комахи та кліщі, а також трупи тварин (гризунів), які зненацька з’явилася у районі розташування військ поблизу виявлених контейнерів або місць вибуху інших біологічних боєприпасів; - змиви зі слизових оболонок носа, носоглотки і шкіри людей, які без засобів захисту перебували у зоні розповсюдження біологічного аерозолю; - кров, випорожнення та інші матеріали від зненацька захворілих осіб, а також шматочки внутрішніх органів і тканин трупів людей, що загинули від інфекційних захворювань; - матеріали від захворілих тварин та їх трупів. Проби беруть у протигазі й захисному одязі з дотриманням правил роботи зі збудниками особливо небезпечних інфекцій. Взяття проб в осередках забруднення біологічними засобами. Показання для взяття проб Мета Місце взяття Хто робить взяття проб Засоби Позитивні результати неспецифічної індикації біологічних засобів; поява інфекційних захворювань серед людей і тварин. Взяття матеріалів, Найбільш підозрі лих на вміст біоло гічних засобів, для відправлення в лабораторії. В осередку зараження і на етапах медичної евакуації. Підрозділи розвідки, інші розвідувальні підрозділи і спостережні пости. Спеціальні відбірники і набори. Взяття проб для специфічної індикації біологічних засобів у військах, частинах і закладах тилу проводять за допомогою табельних засобів хімічної та біологічної розвідки (автоматичний сигналізатор домішок АСД, комплект для відбору проб КВП-1, військовий і медичний прилади хімічної розвідки ВПХР і МПХП та ін.). Медична служба має на оснащенні медичний комплект взяття проб. Порядок і техніка взяття проб цими засобами визначаються інструкціями з експлуатації. До кожної проби, що пересилається в лабораторію, повинна додаватися супровідна записка (направлення), у якій зазначають таке: кому і куди направляється проба, назва матеріалу, місце і час взяття проби, підстава для забору (позитивні результати неспецифічної індикації біологічних засобів, поява інфекційних хворих тощо), відомості про наявність у місцях взяття отруйних і радіоактивних речовин, час і гаданий спосіб застосування біологічних засобів, посада і звання, прізвище особи, яка здійснювала забір проби. Другий етап специфічної індикації біологічних засобів (транспортування). Від місця взяття проби спочатку доставляють у найближчі лабораторії тими розвідувальними підрозділами, які його робили, у тому числі й медичними працівниками. Половина кожної проби залишається для дослідження в зазначених лабораторіях, другу половину відправляють у лабораторії санітарно-епідеміологічних закладів. При цьому транспортування здійснюється силами і засобами медичної служби. Проби перевозять у спеціальних контейнерах. Кожну упаковку обробляють зовні 10% розчином хлорного вапна або іншим дезінфектантом, але так, щоб цей розчин не проник усередину упаковки. Третій етап специфічної індикації біологічних засобів (лабораторні дослідження). Лабораторні дослідження можуть здійснюватися за скороченою і розширеною схемами. Скорочена схема індикації біологічних засобів використовується при аналізі матеріалу на наявність ботулінічного токсину, збудників сибірки, чуми й холери. Розширеною схемою користуються при дослідженні наявності найбільш імовірних збудників: бактерійних інфекцій (чуми, сибірки, холери, меліоїдозу та ін..), рикетсіозів (гарячки Ку, висипного тифу т а ін..), вірусних інфекцій (натуральної віспи, жовтої гарячки та ін.),глибоких мікозів (кокцидіомікозу, нокардіозу, гістоплазмозу й ін.) чи токсинів (ботулінічного, правцевого й ін.). Специфічну індикацію біологічних засобів за скороченою і розширеною схемами проводять з використанням тільки методів експресного аналізу, до яких належать метод флуоресцентних антитіл, реакція непрямої гемаглютинації, реакція гальмування гемаглютинації, радіо імунний та імуноферментний аналіз, а останнім часом – і полімеразна ланцюгова реакція. Військові медичні лабораторії виконують індикацію біологічних засобів за скороченою схемою, лабораторії санітарно-епідеміологічних закладів – за розширеною схемою. Обсяг індикаційних досліджень, які і їх спрямованість, встановлюється начальником медичної служби об’єднання. Одночасно визначається і порядок надсилання проб. Організація роботи лабораторій, розгорнутих для індикації біологічних засобів В організації роботи лабораторій, що проводять індикацію біологічних засобів, потрібно керуватися такими принципами: формування в лабораторіях функціональних груп, що забезпечують основні етапи досліджень; закріплення за кожною групою оснащення; розгортання за певними правилами. Формування функціональних груп полягає у виділенні групи первинної обробки матеріалу, групи індикації токсинів, бактерій, рикетсій, патогенних грибів, групи індикації вірусів, групи забезпечення. Порядок розгортання передбачає ізольоване розташування функціональних груп, можливість маневру силами і засобами лабораторії, охорону лабораторії, безперервний зв’язок з вищими інстанціями,дотримання суворого протиепідемічного режиму. Він передбачає виділення зони суворого режиму (розташовуються функціональні групи) і зони обмеження (особовий склад, підрозділи обслуговування), повідомлення між зонами через санпропускник, носіння персоналом у зоні суворого режиму протичумних костюмів, систематичне проведення дезінфекційних заходів, дотримання правил роботи із зараженим матеріалом, вакцинацію персоналу тощо. 2.12. Контрольні питання: 1.Що таке біологічна зброя? 2.Способи використання біологічної зброї. 3.Технічні засоби доставки біологічних боєприпасів. 4.Види біологічної зброї. 5.Вимоги до біологічної зброї. 6.Які фактори впливають на уражаючий ефект біологічної зброї? 7.Ознаки штучного епідемічного процесу. 8.Основні принципи протиепідемічного захисту військ. 9.Заходи захисту від біологічної зброї, проведені в очікуванні застосування, в момент її застосування. 10.Основні засоби індивідуального захисту від біологічної зброї. 11.Колективні засоби захисту від біологічної зброї. 12.Які препарати використовуються для специфічної профілактики інфекційних хвороб? 13.Які типи вакцин вам відомі? 14.Способи знезараження об”єктів. 15.Що таке СЕР та які її основні завдання? 16.Критерії оцінки санітарно-епідеміологічного стану військ і району їх розташування. 17.Основні завдання СЕР під час надзвичайних станів. 18.Що таке біологічна розвідка? 19.Які основні завдання вирішує біологічна розвідка? 20.Зміст і організація неспецифічної індикації біологічних засобів. 21.Зміст і організація специфічної індикації біологічних засобів. 22.Етапи специфічної індикації. 23.Технічні засоби мікробіологічного аналізу та специфічної індикації. 2.13. Тести для самоконтролю 1.У місті серед населення реєструються спорадичні випадки інфекційних захворювань. Вкажіть епідеміологічну оцінку стану району. А нестійкий В.*благополучний С.неблагополучний D.надзвичайний E.все вказане не вірно 2.У місті серед населення, реєструються спорадичні випадки інфекційних хвороб с тенденцією до поширення. Який епідемічний стан у районі? А. благополучний В.*нестійкий С.неблагополучний D.надзвичайний Е. все вказане не вірно 3.Серед населення реєструються поодинокі випадки холери. Вкажіть, який епідемічний стан у районі? А.благополучний В.*неблагополучний С.нестійкий D .надзвичайний Е.все вірно 4.Серед населення та військових виникла епідемія чуми. Вкажіть, який епідемічний стан у районі? А.благополучний В.неблагополучний С.нестійкий D .*надзвичайний Е. добрий 5.У рабочому районі міста виник витік хлору. Збільшення яких хвороб очікується? А. кишкових В. з ураженнмя нирок С.* з ураженням дихальних шляхів D.з ураженням опорно-рухового апарату Е.з ураженням кісткового мозку 6.У районі міста на мясокомбінаті виник витік забруднених стоків. Рост яких захворювань слід очикувати? А.*кишкових В.хвороб дихальних шляхів С.трансмісивних D. з ураженням імунної системи Е. хвороб серця 7.У районі розташування атомної станції відбувся витік радіоактивної речовини. Рост яких захворювань є ймовірним найближчим часом? А.кишкових В.легеневих С. *крові D. нирок Е.хвороби мозку 8.На атомної станції витік радіоактиної речовини. Рост яких хворобслід очикувати у віддалений час? А.*імунодефіцитних В. нирок С. легень D. печінки Е. м язів 9.Що необхідно проводити медичним працівникам на пунктах формування військових частин? А.*медичний огляд з метою виявлення інфекційних хворих,санітарну обробку, планові щеплення та щеплення за епідеміологичними показаннями В.антибіотикотерапію С.спостереження за хворими D.хімірпрофілактику контактних Е. все зазначене вірно 10.Що необхідно робити медичним працівникам які супроводжують військові ешелони? А.планові щеплення В.лікування хворих С.*щоденно опитувати особовий склад з метою виявлення інфекційних хворих, їх ізоляцию D.сан.обробку особового складу Е.заключну дезинфекцію 11. Вкажіть, яке захворювання за рейтинговою системою розподілу відноситься до біоагентів з високою вірогідністю використання в якості біологічної зброї. А.*туляремія В.правець С.дифтерія D.сказ Е.черевний тиф 12.Вкажіть, яке із зазначених захворювань відносять до1 групи патогенності? А.*чума В.сибірка С.туляремія D.сап Е.кліщовий енцефаліт 13.Який режим встановлюється наказом командира частини одразу після застосування супротивником біологічної зброї і до визначення виду збудника? А.*обсервація В.карантин С.ізоляція D.протепідемічний режим Е.провізорна госпіталізація 14.За яких умов санітарно-епідеміологічний стан військ і району їх розміщення вважається нестійким? А.*реєстрація окремих випадків таких інфекцій, які раніше не зустрічалися В.відсутність умов для поширення інфекційних хвороб С.реєстрація поодиноких випадків особливо небеспечних інфекцій D.реєстрація повторних випадків особливо-небеспечних інфекцій Е.реєстрація групових спалахів інфекційних хвороб 15.Збудника якого із зазначених захворювань відносять до небеспечних для цивільного населення агентів категорії А? А.*ботулізм В.КУ гарячка С.меліоїдоз D.кліщовий енцефаліт Е.газова гангрена 16. Вкажіть, яким буде джерело утворення аерозолю після вибуху такого бойового біологічного прилдаду як авіабомба? А.лінійне підняте В.лінійне наземне С.багатоточкове D.* множинно-точкове Е.усі вказані 17.Вкажіть, яке захворювання має найбільший індекс контагіозності? А. *легенева форма чуми В.генералізована форма сибірки С.септична форма чуми D.жовта гарячка Е.кліщовий енцефаліт 18.Вкажіть, збудник якого захворювання належить до групи біологічних засобів смертельної дії: А. *натуральна віспа В.туляремія С.бруцельоз D .Ку –гарячка Е.венесуельський енцефаломієліт 19.Вкажіть, що не входить до завдань санітарно-бактеріологічної розвідки: А.*встановлення режиму карантину в осередку ураження В.уточнення факту підготовки супротивника до застосування біологічної зброї С.оцінювання санітарно-епідеміологічної обстановки D.виявлення місцевих засобів, придатних до протибактерійного захисту військ і населення Е. вивчення і оцінювання умов, що можуть вплинути на епідситуацію у випадку застосування біологічної зброї 20.Вкажіть ознаки, за якими біотероризм відрізняється від хімічного тероризму: А.*важко визначити місце застосування зброї В.легко виявляється місце застосування зброї С.розвиток захворювання впродовж декількох хвилин після нападу D.розвиток захворювання впродовж декількох годин після нападу Е.уражені знаходяться поблизу місця викиду 21.Вкажіть ознаки застосування біологічної зброї: А. *раптове масове розповсюдження збудників інфекційних хвороб серед людей та тварин В. погіршення якості життя населення С. зміни демографічної структури населення D. підвищення захворюваності на кишкові інфекції у літній час Е. все вказане 22 .У зоні бойових дій, не ендемічній по кліщовому енцефаліту, зареєстровано велике збільшення кліщів інфікованих арбовірусом. Що необхілно запідозрити? А. зміну характеристики біотопа В.* застосування ворогом біологічної зброї С. перенос кліщів птахами D зміну клімату Е. все вказане 23.Виберіть ознаки факту застосування ворогом біологічної зброї: А. виявлення на місцевості залишків авіабомб В. виявлення скупчення гризунів в зоні розташування військ С. масові захворювання серед домашніх тварин D. масові захворювання серед людей Е. *все вказане 24.До непрямих ознак застосування біологічної зброї відноситься? А.* значне підвищення рівня білка в питній воді В. підвищення рівня сірководню у стоках С. підвищення рівня карбонатів D. підвищення рівня сульфатів Е. все вказане 25.Вкажіть місце забору грунту для бактеріологічній індикації при застосуванні біологічної зброї: А. *з верхнього шару в місцях імовірного забруднення В. на схилах пагорбів С. у вздовж річок D. у чагарниках Е. у місці розташування ферм 26.Вкажіть метод підвищення концентрації мікробів при дослідженні проб води: А. *фільтрація, центрифугірування В. забор стоячої води С. забор води по течії D. забор води у місцях скупчення людей Е. все вказане 27.Для бактеріологічній індикації проб повітря, при застосуванні біологічної зброї, проби повітря беруть? А. у місцях скупчення людей В. *у приземному шарі атмосфери С. в місцях скупчення тварин D. на височинах Е. у період високого стояння сонця 28.Для доставки біологічного матеріалу від хворого застосовують? А. целофанові пакети В. коробки С. скляний посуд D. пробірки Е. *термоконтейнери 29.У супровідній записці, що додається до кожної проби і надсилається до лабораторії вказується? А. куди і кому направляється проба В. назва матеріалу С. місце і час взяття проби D. підстава для забору проби Е. *все вірно 30.Мікробіологічне відділення ПСЕЛ оснащено засобами для індикації мікроорганізмів? А. тільки методи ІФА В. тільки бактеріоскопічні методи С. тільки серологічні методи D. тільки ПЛР Е. *все вказане 31. Вкажіть об’єкт вивчення військової епідеміології: A. інфекційне захворювання, шляхи його поширення серед особового складу B. військовий колектив з усіма властивими йому особливостями комплектування, організацій складу, побуту, бойової підготовки в мирний і військовий час C.* організація і проведення санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на зміцнення і збереження здоров'я особового складу у військовий і мирний час; D.методи профілактичних заходів і профілактичної боротьби, якими користуються епідеміологи в мирний і військовий час E. організація санітарно-епідемічної і бактеріологічної розвідок, а також ліквідації наслідків застосування супротивником бактеріологічної зброї. 32. Проведенням протиепідемічних заходів у роті займається: A. начальник медичної служби полку; B. фельдшер батальйону C. * санінструктор роти D. дипломований медпрацівник; E. командир частини. 33.Обсервація - це: А.активне виявлення хворих шляхом опитування В. організація постачання карантированных контингентов харчуванням С. система протиепідемічних і режимних заходів, що спрямована на повну ізоляцію эпидочага і ліквідацію інфекційної захворюваності : D.* система ізоляційно-обмежувальних, профилактичних і спеціальних заходів E. система санитарно- протиепідемічних заходів, що спрямовані на попередження поширення інфекційних захворювань; 34. Бактеріологічна розвідка - це: А. комплекс організаційних протиепідемічних санітарно-гігієнічних, лікувально-евакуаційних заходів, спрямованих на попередження поширення інфекційних хвороб В.* комплекс заходів, що проводиться військами хімічної, ветеринарної і медичної служби для своєчасного виявлення чинника застосування бактеріологічної зброї С. розвідка, що проводиться медичною службою полків і дивізій від переднього краю до тилів дивізії D. посилення медичного спостереження в осередку зараження за проведенням дезинфекційних, дератизационных заходів Е. встановлення чинника застосування супротивником бактеріологічної хімічної зброї і зброї масового ураження 35.Система протиепідемічних і режимних заходів, спрямованих на повну ізоляцію епідемічного вогнища і ліквідацію інфекційної захворюваності, - це: A. бактеріологічна розвідка B. обсервація C. санітарно-епідеміологічна розвідка D.*карантин E. епідемічне вогнище. 36.На майданчику карантину передбачені зони: A.* зона обмеження і зона строгого режиму B. зона дезинфекції і зона дератизації C.перша зона, друга зона, третя зона D.зона специфічна і зона неспецифічна E. зона трансмісивних інфекцій, зона повітряно-краплинних інфекцій, зона кишкових інфекцій 37.Озброєна охорона вогнища із забороною в'їзду і виїзду з нього проводиться у випадку: A.* оголошення карантину у вогнищі B. проведення санітарно-епідемічної розвідки у вогнищі C. виявлення повітряно-краплинної інфекції у вогнищі D. проведення специфічної профілактики у вогнищі E. проведення неспецифічної профілактики у вогнищі 38.Вкажіть види санітарно-епідемічної розвідки: A. стратегічна, тактична, бойова B. профілактична, специфічна C.* військова, армійська, фронтова D. місцева, регіональна E. епідеміологічна, епізоотична 39.Вкажіть санітарно-епідеміологічний стан частини, якщо серед особового складу реєструються інфекційні захворювання окремі,що раніше не реєструвалися, або виникли окремі групові захворювання без тенденції до подальшого поширення: A. задовільним B. благополучним C.* нестійким D. неблагополучним E надзвичайним 40. Санітарно-епідеміологічний стан частини, за відсутності інфекційних захворювань і умов для їх занесення, і поширення серед особового складу слід вважати: A. задовільним B. *благополучним C. нестійким D. неблагополучним E. надзвичайним 41. На підставі якого документу здійснюється протиепідемічний захист військ? A. Карти санітарно-епідеміологічної розвідки місцевості B. екстреного сповіщення про випадок інфекційного захворювання C. наказу епідеміолога D.*протиепідемічного плану E. акту розслідування причин виникнення інфекційних захворювань 42.З яких частин складається протиепідемічний план? A. опис і зміст етапів операції, дані СЕС, бакрозвідки B.переліку основних епідзаходів у період підготовки і у момент проведення операції C.дані про наявні сили і засоби епідзахисту, резервах і порядку їх використання D. нічого з вище переліченого E.* все вказане 43. Вкажіть мету застосування бактеріологічної зброї: A. проведення дезинфекції, дезинсекції, дератизації обмундирування уражених збудниками інфекційних хвороб B.організація постачання харчами, водопостачанням, медикаментами і іншими видами постачання особового складу C.підготовки санінструкторів і дезинфекторів в умовах ураження збудниками інфекційних хвороб D.* ураження населення, військовослужбовців, тварин і рослин збудниками інфекційних хвороб E. виявити причини, що сприяють виникненню інфекційних захворювань. 44. Вкажіть систему заходів, що спрямовані на завчасне вивчення санітарно- епідемічного стану району, розташування пересування і дії своїх військ, населення і військ супротивника: A. ВПІШ B. *СЕР C. ОМЗ D. СЕВ E. МПП 45.Вкажіть вимоги, що пред'являються до СЕР: A. безперервність B. своєчасність C. достовірність D. спадкоємність E. *все, що вказане вище 16. Первинно-санітарні втрати при застосуванні БЗ виникають у випадку: A. *зараження внаслідок операції у момент застосування БЗ B. зараження до застосування БЗ C. зараження після осідання БЗ на поверхні території в результаті вторинних аерозолів (вітер, пил) D. зараження при первинному зверненні за меддопомогою E. зараження при порушенні правил особистої гігієни 47. Протиепідемічні заходи в армії здійснює: A. сан-епід загін армії B.санінструктор C. головний епідеміолог армії D. військово-польовий інфекційний госпіталь E. медичний полковий пункт 48. Назвіть характер надзвичайних ситуацій: A.* природний B.екологічний C. техногенний D. все вказане не вірно E. все вказане вірно 49. Епідеміологічні спалахи небезпечних інфекційних захворювань відносяться до : A. техногенних НС B. місцевих НС C.*природних НС D. екологічних НС E. карантинним НС 50.Інформація про несприятливу зміну обстановки у районі НС передається: A. негайно з моменту НС B. *не пізніше 2 годин з моменту НС C. не пізніше 8 годин з моменту НС D.не пізніше за 24 години з моменту НС E. у будь-який час, що є зручним для працюючих у зоні НС Список рекомендованої літератури 1. Андрейчин М.А. Військова епідеміологія з епідеміологією надзвичайних ситуацій /М.А. Андрейчин, О.Д. Крушельницький, В.С. Копча, І.В. Огороднійчук. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2015. – 320с. 2. Аналітичні дослідження в військовій епідеміології / [Ю.В.Румянцев, В.Л.Савицький, О.Д. Крушельницький та ін.]. – К: УВМА. 2012. – 149с. 3. Андрейчин М.Біотероризм: медична протидія / М. Андрейчин, В. Копча. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005 – 300 с. 4. Андрейчин М.А. Медичні аспекти протидії біотероризму / М.А. Андрейчин, В.С. Копча/ / СЕС, профілактична медицина. – 2011. - № 2. – С.8- 14. 5. Еволюційні аспекти епідемічного процесу окремих інфекцій в світі в Збройних силах і в Україні / Ю.В.Румянцев, В.Л.Савицький, О.Д. Крушельницький, В.А.Баркевич. – Київ, 2012. – 311с. 6. Некрасова Л.Біобезпека: міжнародна та національна складові / Л.Некрасова, Н.Видайко / / СЕС, профілактична медицина. – 2011. - №2. – С.2-3. 7. Проблеми медичного захисту від дії сучасних видів зброї: інформаційно- аналітичний огляд / за ред.. В.І.Варуса, А.Г.Голуба. – Кам’янець-Подільський : Мошак М.І., 2009. – 416 с. 8. Савицький В.Л. Військова епідеміологія (загальні питання): підручник / В.Л.Савицький, О.Д. Крушельницький, М.І.Хижняк. – К: УВМА, 2010. – 404с. 9. Супотницкий М.В. Распознание искусственно вызванных вспышек инфекционных болезней / М.В.Супотницкий / / Актуальная инфектология. – 2014. - №2 (3). – С. 116-141. |