Особливості. Особливості проведення. Протокол 3 від 10. 03. 2016 р. Рецензенти
 Скачать 0.73 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра інфекційних хвороб О.В. Рябоконь, Т.Є. Оніщенко,Б.Г. Тютюнщиков НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК «Особливості проведення протиепідемічних заходів у випадках виникнення надзвичайних ситуацій в мирний час за умов заненесення карантинних інфекцій.Протиепідемічний захист військ, бактеріологічна розвідка» для студентів V курсу медичного факультету Запоріжжя -2016 УДК 614.4(075.8) ББК 51.9Я73 Р98 Затверджено на засіданні ЦМР ЗДМУ Протокол № 3 від 10. 03. 2016 р. Рецензенти: Перцов В.І., д.мед.н., професор, зав. кафедри медицини катастроф, військової медицини, анестезіології та реаніматології Рябоконь Ю.Ю., д.мед.н., доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб Колектив авторів: Рябоконь О.В., Оніщенко Т.Є. Тютюнщиков Б.Г. Рябоконь О.В. Особливості проведення протиепідемічних заходів у випадках виникнення надзвичайних ситуацій в мирний час за умов заненесення карантинних інфекцій. Протиепідемічний захист військ, бактеріологічна розвідка : навч. посіб. для студентів V курсу мед. ф-ту / О. В. Рябоконь, Т. Є. Оніщенко, Б.Г Тютюнщиков. – Запоріжжя : [ЗДМУ], 2016. – 107 с. ISBN Складено відповідно з навчальної дисципліни «Військова епідеміологія» (2014), до тематики навчальної дисципліни «Епідеміологія». Призначено для студентів V курсу медичного факультету ЗДМУ. УДК 614.4(075.8) ISBN ББК 51.9Я73 ЗМІСТ Частина 1 Особливості проведення протиепідемічних заходів у випадках виникнення надзвичайних ситуацій в мирний час за умов занесення карантинних інфекцій. 1.1. Завдання, принципи і основні заходи санітарно-протиепідемічного забезпечення при НС. Критерії НС.................................................................... 1.2 . Організація протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях............... 1.3 . Епідемії інфекційних захворювань. Заходи з локалізації вогнищ масових інфекційних захворювань............................................................................... 1.4. Основні протиепідемічні заходи при ліквідації епідемічного вогнища… 1.5. Заходи що проводяться при виявленні хворого на особливо небезпечні інфекції та контактних з ним осіб.................................................. 1.6. Протиепідемічні заходи, що проводяться після ліквідації вогнища ОНІ......... 1.7 . Контрольні питання ………..…………………………………………………. Частина 2 Особливості захисту військ і населення від біологічної зброї в умовах надзвичайних ситуацій, у тому числі під час війни.................................................................................................................. 2.1. Біологічна зброя. Визначення, історія, актуальність. Види, властивості, уражальна дія....................................................................................................... 2.2. Фактори, що впливають на уражаючий ефект біологічної зброї. Засоби доставки біологічних засобів........................................................................... 2.3. Особливості перебігу штучно викликаного епідемічного процесу в результаті застосування противником біологічної зброї............................... 2.4. Захист військ від біологічної зброї…………………………………………… 2.5 .Заходи захисту від біологічної зброї, що проведені в очікуванні її застосування, або в момент її застосування.................................................. 2.6 . Заходи захисту від біологічної зброї, що спрямовані на ліквідацію наслідків її застосування......................................................................................... 2.7 . Специфічна профілактика інфекційних хвороб....................................... 2.8. Оцінка санітарно-епідеміологічного стану військ і району їх розташування . Мета, завдання та етапи санітарно-епідеміологічної розвідки.. 2.9.Сили і засоби санітарно-епідеміологічної розвідки……………................... 22.10. Санітарно – епідеміологічна розвідка та спостереження за природно- осередковими інфекціями………………………………………………………. 2.11. Основи організації біологічної розвідки та індикації біологічних засобів 2.12. Контрольні питання ………..………………………………………………. 2.13 . Тести для самоконтролю………………………………………………….. Список рекомендованої літератури……………………………………………… Вступ Виникнення надзвичайних ситуацій (НС) пов’язано з різними видами катастроф, техногенними і природними аваріями, войнами. Вони сприяють виникненню епідемій, підвищенню рівня інфекційної захворюваності серед постраждалого населення. НС для санітарно-епідеміологічної служби – це різкі, часто непередбачені зміни у звичайній обстановці, що виникли в результаті катастрофи та її наслідків. НС характеризується численними людськими жертвами,масовими захворюваннями і ураженням людей, різким погіршенням санітарно-епідемічної обстановки, складною епідемічною ситуацією. Населення позбавляється житлового фонду, електроенергії, питної води, руйнується каналізація, порушується робота банно-пральних установ, погіршується організація живлення. У цей період відбувається різке погіршення соціальних умов життя і побуту населення, з'являється велика кількість механічних травм, опіків і інших уражень, при яких значно знижується природна резистентність організму, розвиваються стресові стани та інші явища. Значне погіршення санітарно-епідеміологічної обстановки загострює епідемічну ситуацію щодо інфекційних захворювань, оскільки потенційні джерела інфекції є неізольованими і небезпечними для людей. При порушенні екологічних систем можливе «пожвавлення» природних вогнищ особливо небезпечних інфекцій (туляремії, чуми, сибірської виразки і ін.) та їх поширення. Наявність в лабораторіях і накопичення деякими країнами бактеріальних засобів як біологічної зброї не виключають їх використання в умовах НС. У теперішній час на всіх континентах землі продовжує експлуатуватися велика кількість небезпечних об'єктів з запасами радіоактивних речовин, отруйливих і вибухових речовин, яких вистачить для нанесення непоправних втрат довкіллю і навіть для повного знищення життя на землі. Крупні аварії, катастрофи не мають національних кордонів, ведуть до загибелі людей, мають величезні екологічні і економічні наслідки і створюють соціально-політичну напруженість. У зв'язку з цим важливе соціальне і економічне значення має профілактика, прогнозування і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, аварій, що виникають в результаті, катастроф, стихійних лих. Все це потребує швидких змін в організації і звичайному ритмі роботи органів управління, лікувально- профілактичних і санітарно-епідеміологічних закладів. Організація та проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних заходів разом із лікувально - евакуаційними у загальній системі ліквідації медико-санітарних наслідків НС має важливе значення для збереження життя, здоров'я і працездатності постраждалого населення. У законі України "Про цивільну оборону" говориться, що попередження надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження втрат є державною проблемою і головними завданнями органів виконавчої влади та управління усіх рівнів. Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 від 15липня 1998 року "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій "затверджено" Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій". Список умовних скорочень АДП - анатоксин дифтерійно-правцевий АДП-М - анатоксин дифтерійно-правцевий зі зменшеним вмістом антигену БЗ - біологічна зброя БПА - біологічні патогенні агенти ВМЛ - військова медична лабораторія ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров’я ВПІШ - військовий польовий інфекційний шпиталь ДСЕС - Державна санітарно-епідеміологічна служба КПФ - комплект польовий фельдшерський ЛМП - лабораторія медична польова Медбр - медична бригада МОЗ - Міністерство охорони здоров’я МП - медичний пункт МПП - медичний пункт полку НПК - надзвичайна протиепідемічна комісія ОНІ - особливо небезпечні інфекції ПЛР - полімеразна ланцюгова реакція ПМЛ - польова медична лабораторія ППД - пункти постійної дислокації ПСЕГ - пересувна санітарно-епідеміологічна група ПСЕЛ - пересувна санітарно-епідеміологічна лабораторія СЕЗ - санітарно-епідеміологічний загін СЕЛ - санітарно-епідеміологічна лабораторія СЕР - санітарно-епідеміологічна розвідка СЕС - санітарно-епідеміологічна станція СІБА - специфічна індикація біологічних агентів СМВ - сумка медична військова ТерШБ - територіальна шпитальна база Частина 1 Особливості проведення протиепідемічних заходів у випадках виникнення надзвичайних ситуацій в мирний час за умов занесення карантинних інфекцій Організація та проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних заходів разом із лікувально - евакуаційними у загальній системі ліквідації медико-санітарних наслідків НС має важливе значення для збереження життя, здоров'я і працездатності постраждалого населення. 1.1 Завдання, принципи і основні заходи санітарно-протиепідемічного забезпечення при НС. Критерії НС При аваріях, катастрофах і стихійних лихах у районі надзвичайної ситуації (НС) значно ускладнюється санітарно-гігієнічна та епідеміологічна обстановка. Це обумовлено наступними причинами: • руйнуванням житлових і суспільних будівель; • руйнуванням водопровідних, каналізаційних і очисних споруд, комунальних і промислових підприємств; • інтенсивною міграцією населення; • зміною сприйнятливості населення до інфекцій; • руйнуванням санітарно-епідеміологічних і лікувально- профілактичних установ у зоні катастрофи; • наявністю великої кількості трупів людей і тварин; • масовим розмноженням гризунів, розвитком епізоотій серед них, активізацією природних вогнищ зоонозних інфекцій. Все це сприяє погіршенню санітарно-гігієнічної ситуації і загостренню епідемічної з багатьох інфекційних захворювань. У зв’язку з цим, санітарно- гігієнічні і протиепідемічні заходи є складовими загальнодержавної системи медицини катастроф, важливим розділом медичного забезпечення населення і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Санітарно-протиепідемічне забезпечення при НС включає комплекс організаційних, правових, медичних, гігієнічних і протиепідемічних заходів, що направлені на запобігання виникненню і ліквідацію інфекційних захворювань, збереження здоров'я населення і підтримку його працездатності. У процесі ліквідації наслідків НС санітарно-епідеміологічне забезпечення населення проводять у трьох напрямах: • санітарно-гігієнічні заходи; • протиепідемічні заходи; • контроль за довкіллям. Для визначення конкретних санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів необхідно враховувати особливості різних видів катастроф, стихійних лих і впливу всього комплексу чинників і наслідків НС на характер санітарно-епідемічної обстановки, на динаміку епідемічного процесу при тій або іншій нозологічній формі інфекційного захворювання. Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи спрямовані на вирішення наступних цілей: - збереження і зміцнення здоров'я населення, профілактику захворювань; - попередження виникнення інфекційних захворювань серед населення; - швидку ліквідацію інфекційних захворювань при їх появі. Санітарно - протиепідемічне забезпечення при НС - це складова частина медико-санітарного забезпечення населення, що включає комплекс організаційних, правових, медичних, гігієнічних і протиепідемічних заходів, що спрямовані на вирішення наступних завдань: 1. Попередження виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань серед населення при НС, а при виникненні, їх ліквідацію. 2. Збереження і зміцнення здоров'я населення, підтримка його працездатності шляхом забезпечення санітарного благополуччя і усунення несприятливих наслідків НС. 3. Контроль за дотриманням санітарних правил і норм у зоні НС і у місцях розселення постраждалого населення, ліквідацію інфекційних захворювань у разі їх появи. Санітарно - протиепідемічне забезпечення будується на наступних принципах: 1.державний і пріоритетний характер санітарно-епідеміологічної служби; 2.єдиний підхід до організації санітарно - протиепідемічних заходів; 3. відповідність змісту і об'єму заходів санітарно - епідемічній обстановці; 4. диференційований підхід до формування сил і засобів служби, з урахуванням регіональних особливостей, рівня потенційної небезпеки територій; 5. постійна готовність її сил і засобів, їх висока мобільність; 6. взаємодія санітарно-епідеміологічної служби з органами і установами інших відомчих медико-санитарних служб. З метою попередження і ліквідації медико-санітарних наслідків НС проводяться наступні основні заходи: 1. контроль за санітарно-епідеміологічною обстановкою у зоні НС і навколо неї; 2. експертиза харчової сировини, продуктів харчування, питної води на забрудненість радіоактивними речовинами, отруту і хімічно небезпечні речовини, патогенні мікроорганізми; 3. проведення спеціальної підготовки співробітників санітарно- епідеміологічних установ і формувань для роботи при НС; 4. підтримання у готовності територіальних центрів санепіднадзору, формувань та установ санепідслужби; 5. здійснення накопичення, зберігання, поповнення, облік і контроль медичного майна, що є необхідним для роботи формувань і установ санітарно-епідеміологічної служби при НС; 6. контроль за дотриманням санітарних правил, гігієнічних нормативів при виникненні НС; 7. організовує роботу мережі спостереження і лабораторного контролю з своєчасного виявлення та індикації біологічного (бактеріологічного) зараження (забруднення) питної води, харчової і фуражної сировини, харчів, об'єктів довкілля при НС; Із-за погіршення санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації у районах НС виникають епідемічні вогнища. Епідемічне вогнище – це місце перебування хворих на інфекційну хворобу людей, або територія, у межах якої відбулося зараження людей або сільськогосподарських тварин збудниками інфекційних хвороб. Характерними особливостями епідемічного вогнища у районах НС є: - масовість зараження людей і формування множинних вогнищ; - тривале збереження вогнища за рахунок не виявлених джерел; - скорочення інкубаційного періоду із-за постійного контакту з не виявленими джерелами інфекцій; - наявність великої інфікуючої дози збудників; - відсутність захисту населення і уражених від контакту із заразними хворими у зв'язку із несвоєчасною діагностикою та ізоляцією інфекційних хворих. Надзвичайна епідеміологічна ситуація (НЕС) оцінюється за наступними критеріями: 1.ризиком занесення і поширення інфекційних хвороб серед населення; 2.прогресуючим зростання інфекційної захворюваності серед населення у вогнищі; 3. загрозі появи значної кількості інфекційних хворих з різною етіологією за рахунок "фактора перемішування"; 4. можливого соціального і економічного збитку; 5.появі важких форм інфекційних хвороб, що перешкоджають вчасній евакуації хворих із зони НС до лікувальних установ; 6. можливістю територіальних органів повністю врегулювати епідситуацію; 7. небезпекою передачі інфекції за межі зони НС. Фахівці санітарно-епідеміологічної служби, після прибуття у зону НС, проводять ретельне епідеміологічне розслідування, оцінюють епідемічний стан території, формулюють гіпотезу про характер збудника, шляхи його передачі і можливості подальшого розвитку епідемії. Санітарно - епідемічний стан району НС може бути оцінений як благополучний, нестійкий, неблагополучний і надзвичайний: Благополучний стан характеризується: - наявністю одиничних інфекційних захворювань, що не пов'язані один з одним; - задовільним санітарним станом території, об'єктів водопостачання; - комунальною облаштованістю. Нестійкий стан характеризується: - зростанням рівня інфекційної захворюваності або виникнення групових захворювань без тенденції до подальшого поширення; - наявністю епізоотичних вогнищ зоонозних інфекцій, що представляють загрозу для людей; - появою одиничних інфекційних захворювань, що пов'язані між собою при задовільному санітарному стані території. Неблагополучний стан характеризується: - появою групових випадків небезпечних інфекційних захворювань у зоні НС за наявності умов до їх подальшого поширення; - численними захворюваннями невідомої етіології; - виникненням поодиноких захворювань ОНІ; Надзвичайний стан характеризується: - різким зростанням у короткий термін кількості небезпечних інфекційних захворювань серед постраждалого населення; - наявністю повторних або групових захворювань ОНІ; - активізацією природних вогнищ небезпечних інфекцій з появою захворювань серед людей у зоні НС. 1.2 Організація протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях Протиепідемічні заходи мають бути спрямовані на нейтралізацію джерел інфекції, розрив шляхів і механізмів передачі збудників, підвищення несприйнятливості населення до інфекційних захворювань, послаблення дії на людей різних екстремальних чинників. Залежно від кліматогеографічних умов, пори року, виду аварії, катастрофи або стихійного лиха серед населення виникає можливість поширення вірусного гепатиту, черевного тифу, дизентерії і та інших гострих кишкових інфекцій, а також природно-осередкових захворювань (чуми, сибірки, туляремії, лептоспірозу та ін.). Протиепідемічні заходи- це комплекс заходів у попередженні виникнення і поширення інфекційних захворювань і швидкої ліквідації їх у разі появи. Протиепідемічні заходи ділять на дві групи: - заходи з профілактики виникнення і поширення інфекційних захворювань; - заходи, що спрямовані на ліквідацію епідемічних вогнищ серед населення у районі НС. Основні протиепідемічні заходи включають: - санітарно-епідеміологічну розвідку передбачуваних районів розосередження і розміщення евакуйованих жителів у заміській зоні; - епідеміологічне спостереження, що включає вивчення санітарно- епідеміологічного стану населених пунктів; - своєчасне виявлення інфекційних хворих, їх ізоляція і госпіталізація; - облік і санація носіїв збудників хвороб і осіб, що страждають на хронічні форми інфекційних хвороб; - профілактику інфекційних захворювань шляхом застосування вакцин, сироваток, антибіотиків і різних хімічних препаратів; - боротьбу з переносниками трансмісивних захворювань і гризунами. Ліквідація медико-санітарних наслідків при НС ускладнюється появою епідемічних вогнищ інфекційних захворювань серед населення. Вони характеризуються наступними особливостями: - наявністю інфекційних хворих серед постраждалих і можливістю прискореного поширення інфекції; - активізацією механізмів передачі збудників інфекцій у зонах НС; - тривалою дією не виявлених джерел, появою тривало діючих вогнищ; - складністю індикації і діагностики інфекційних вогнищ; - наявністю мінімального інкубаційного періоду внаслідок постійного контакту з не виявленими джерелами інфекції, зниженням резистентності організму, великою інфікуючою дозою збудників. Для оцінювання ступеню епідемічної небезпеки інфекційних захворювань у зонах НС запропонована методика, що враховує головні чинники: - патогенність інфекційного агента; - летальність; - контагіозність, що виражається індексом контагіозності; - кількістю хворих і кількістю передбачуваних санітарних втрат; - кількістю контактних осіб і необхідністю в їх ізоляції (обсервації); - розмірами зони епідемії . Епідемічний процес при НС має особливості, але властиві йому закономірності розвитку можуть порушуватися. Передусім, це стосується джерела збудника інфекції, його виду і місця природної життєдіяльності (мешкання, розмноження і накопичення). У зонах катастроф джерело зараження встановити важко, тому що змінюються форми збереження місця життєдіяльності збудника, розширюється ареал його мешкання. З цієї причини у зоні катастроф одночасно може виникнути декілька епідемічних вогнищ різних нозологічних форм. Основні протиепідемічні заходи при виникненні епідемічного вогнища: - реєстрація і сповіщення; - епідеміологічне обстеження і санітарно-епідеміологічна розвідка; - виявлення, ізоляція і госпіталізація хворих; - режимно-обмежувальні заходи; - загальна і спеціальна екстрена профілактика; - знезараження епідемічного вогнища (дезинфекція, дезинсекція, дератизація); - виявлення бактеріоносіїв і посилене медичне спостереження за ураженим населенням; - санітарно-роз'яснювальна робота. Реєстрація і оповіщення. Усіх виявлених хворих і підозрілих на інфекційне захворювання осіб беруть на спеціальний облік. Про виявлення інфекційних хворих негайно має бути оповіщений головний лікар центру державного санітарно-епідеміологічного нагляду району (міста). При отриманні даних про виникнення високо контагіозних інфекцій оповіщають також населення району катастрофи і прилеглих територій із роз'ясненням правил поведінки. |